«Для «русского мира», для Московського патріархату старий календар є маркером ідентичності» ‒ богослов

ЛЬВІВ ‒ Згідно із соціологічними опитуваннями, цього року ще більше громадян України перейдуть на святкування Різдва 25 грудня, за новим календарем (григоріанським, новоюліанським). Окремі священники Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ), на прохання парафіян, проведуть різдвяні богослужіння 25 грудня. Але синод УГКЦ не ухвалив відповідне рішення. Тоді як священники ПЦУ отримали такий дозвіл від синоду.

Громада ПЦУ в селі Криворівня Івано-Франківської області не лише перейшла на святкування Різдва 25 грудня, але й просить церковну ієрархію дозволити повністю перейти на новий календар у церковному житті.

Знамениту, запальну, гуцульську коляду чоловіки, тримаючи в руках топірці-бартки, під звуки трембіти і мелодію скрипок, виконають після різдвяного богослужіння 25 грудня у Криворівні. Ватажки заспівують, решта підхоплює коляду, навколо дерев’яної церкви утворюють коло. Виконуватимуть традиційно, як це робили раніше, щороку 7 січня за старим календарем (юліанським). Довкола храму колядники обходять сім разів.

Отець ПЦУ Іван Рибарук розповів Радіо Свобода, що громада давно дозріла до переходу на новий церковний календар, за яким живе більшість християнського світу. Три роки поспіль священник відправляв 25 грудня акафіст Різдву Христовому, а цьогоріч уже перейшли повністю: 24 грудня буде відправлено надвечір’я Різдва, церковно-шкільний вертеп після служби з колядою піде від хати до хати.

«Люди готують святу вечерю, чекають колядників. Частина людей у Верховині теж перейшла на 25 грудня. Давно ми чекали офіційного дозволу синоду. Це не є проблема перейти, це не складна ситуація, це у головах людей ота складність, бо не розуміють, що відбувається у світі. У нас в єпархії немає суперечок і скандалів. Синод дозволив і це вже справа громади і отців, коли святкувати ‒ 25 грудня чи 7 січня.

Не існує українського Різдва, є Різдво Христове, існують традиції, а наша традиція коляди перенеслась на 25 грудня, день, коли зростає сонце, а святі отці ухвалили рішення святкувати народження Ісуса, коли сонце зростає. 25 грудня це повернення в минуле, яке стало нашим майбутнім. Просто неспівпадіння календарів. 7 січня буде літургія, але великоі коляди біля храму не буде», ‒ каже отець Іван Рибарук.

6 січня, на Водосвяття, в Криворівні планують розколяду, це велике гуцульське дійство між Водохрещем і Стрітенням, яке є завершенням різдвяно-новорічних свят, подяка за можливість відсвяткувати Різдво і побажання на рік прийдешній. Але чи відбудеться розколяда залежить від церковного рішення.

«Ми подали прохання на єпископа, щоб він клопотав перед синодом, щоб ми повністю перейшли на новий календар. Надіюсь, що нам не відмовлять, що Водосвяття і розколяда будуть саме 6 січня», ‒ наголосив отець Іван Рибарук.

Львів’яни просили про різдвяні богослужіння

Таке рішення, як священника Івана Рибарука та вірних, не є поширеним явищем, радше це знаково. Де-не-де отці ПЦУ, на прохання вірних, відправлять різдвяні богослужіння. Але Львівсько-Сокальське єпархіальне управління ПЦУ не подає жодної інформації, в яких саме храмах. У Львові, за попередньою інформацією, у церквах ПЦУ 24 і 25 грудня різдвяних богослужінь не буде. Жодна церква, як ПЦУ, так УГКЦ не заявила публічно про відправи на Різдво.

«На жаль, жоден храм ПЦУ не звертався за таким дозволом про різдвяне богослужіння. В канцелярії ПЦУ у Львові мені сказали, що таких служб не буде. Звертались багато храмів УГКЦ, але такого рішення в синоду, як ПЦУ, немає. Синод УГКЦ такого питання не розглядав. Прикро, що власне греко-католики, які будуть не перший рік Різдво святкувати 24 і 25 грудня, не матимуть змоги піти на церковну відправу. Багато хто знову піде у костел.

Ми очікуємо на рішення УГКЦ, але воно відсутнє. Ми, як громада Львова, писали лист митрополитові Львівському УГКЦ з проханням про богослужіння 24 і 25 грудня, отримали відповідь, але там не вказано жодної церкви, де у Львові буде відправа», ‒ говорить громадський і політичний діяч Богдан Панкевич.

Громадськість просила розглянути можливість проведення різдвяних богослужінь 24 і 25 грудня для тих греко-католиків, котрі прагнуть відсвяткувати Різдво одночасно з усім християнським світом, і дозволити це здійснити хоча б в окремих храмах УГКЦ, а також просили розглянути питання взагалі календарної реформи і цілковито перейти на новий календар. Митрополит Львівський УГКЦ Ігор (Возьняк) відповів, що воєнний час не є найкращим для вирішення цієї справи.

Глава УГКЦ Святослав (Шевчук) теж такої думки. Він зазначив, що для проведення календарної літургійної реформи в УГКЦ потрібно зробити такі кроки: потрібна цілісна реформа, що потягне за собою зміну всіх інших дат нерухомих свят у літургійному році (святого Миколая буде 6 грудня, а День українського війська на Покров — 1 жовтня і так далі); календарну реформу потрібно робити разом з іншими церквами України; війна не є зручним часом для календарної реформи.

Війна підштовхує до переходу на новий календар

Щороку в Україні зростає чисельність вірних ПЦУ та УГКЦ, особливо греко-католиків, які готові перейти на новий календар у літургійному році. Згідно із соціологічним опитуванням групи «Рейтинг», за останній рік кількість тих, хто святкує Різдво лише 25 грудня з 4% зросла до 11%, а тих, хто відзначає 25 грудня і 7 січня ‒ з 18% до 25%. Ідею перенесення святкування Різдва на 25 грудня підтримують 44% громадян України. Повномасштабна війна Росії проти України лише посилює бажання багатьох українців перейти на григоріанський календар, як живе християнський світ, не святкувати в один день із росіянами Різдво за старим календарем.

«Ми сьогодні намагаємося більше виявити риси ідентичності, які нас поєднують з іншими народами Європи. Люди намагаються підкреслити нашу спорідненість і спільний духовний простір не з «русским миром». Для «русского мира», для Московського патріархату юліанський, старий календар є маркером ідентичності. Вони на цьому наголошують і дуже підкреслюють.

Тому так багато українців обурені бути в календарі старого стилю спільно з Росією. Бо одні кажуть: геть від Москви, а інші, що це не московський календар. Треба перевести розмову в іншу площину, що ми намагаємось синхронізувати наш календар, як це є в християнському світі. Є аргументи християнські. Для греко-католиків перехід взагалі б мав бути найпростішим. Синод УГКЦ говорить про те, що питання має обговорюватись і зараз є нагода», ‒ наголошує релігієзнавець Анатолій Бабинський.

Хоча синод УГКЦ і не розглядав питання про дату святкування Різдва, на відміну від синоду ПЦУ, у Львові в кількох церквах таки відбудеться різдвяне богослужіння 24 і 25 грудня, але про це не повідомляється публічно. Будуть такі, майже, «підпільні» зібрання вірних, кажуть львів’яни.

Духовенство має чітко визначитись

Священник УГКЦ, доктор богослов’я Василь Рудейко зауважує, що результати опитування показують, що громадяни України дозріли до питання переходу церкви на новий календар, але має бути чітка заява духовенства.

«Церква має визнати старий юліанський календар помилковим; дозволити, за бажанням, парафіям святкувати церковні свята за новим календарем; а з 1 вересня, коли в усій Церкві початок нового літургійного року, перейти на новий календар. За цей час священники мають підготувати своїх парафіян. Ми розуміємо, що 7 січня це помилкова дата святкування, з причини запізнення юліанського календаря. Розуміємо, що є проблема, а тепер треба набратись сміливості і зробити крок і створити можливість для людей, які готові до переходу. Мова не тільки про Різдво, йдеться про церковну традицію. Українці мають багато свят. Ми багата духовно країна і традиційно. Треба, щоб віра була підкріплена розумом», ‒ наголошує отець Василь Рудейко.

За словами священника, зволікання з рішенням про перехід на новий календар, може привести до того, що Різдво секуляризується. Тобто, його почнуть святкувати лише в родинах, не приходячи у храм на молитву.

«Це викликає побоювання, тому що бачу такі настрої в суспільстві, що люди святкують Різдво лише 25 грудня і не йдуть до храму. Є небезпека пов’язана з тим, що церквам треба думати про те, як уможливити участь у богослужіннях для тих людей, які готові перейти на Різдво 25 грудня.

Ми витрачаємо багато зусиль в дискусіях на те, як святкувати, замість того, що ми святкуємо, чи маємо відчуття, що Різдво це свято народження Бога в людському тілі, щоб прийти нам назустріч і спасти. Синод УГКЦ не полегшив життя священникам, щоб вони могли відкрито робити служби на Різдво 25 грудня. Відколи цей день вихідний в Україні, я проводжу різдвяні богослужіння 25 грудня», ‒ розповів отець Василь Рудейко.

Експерти переконані, що певний час паралельно існуватимуть два календарі ‒старий (юліанський) і новий (григоріанський). І такий перехідний, транзитний період може тривати два-три роки. І тут важливо зберегти звичаї та обряди, якими так багатий український народ. Дискусія довкола церковного календаря стає жвавою щороку перед Різдвом, а потім вона стихає.

«Люди не завжди це розуміють, що всі свята будуть зміщені. Тут не лише одне Різдво. Але варто розпочати просвітницьку роботу. Війна не є перешкодою для цього. Як на мене, краще змінювати календар влітку, з 1 вересня, початку церковного року», ‒ каже Анатолій Бабинський.

На Святвечір у західних областях України є традиція прийти з вечерею і колядою до людей у потребі, до тих, хто втратив когось рідного, до хворих. Духовна комунікація тут є важливою. І в Криворівні про цю традицію не забувають і не забудуть 24 грудня.