Доступність посилання

ТОП новини
08 грудня 2019, Київ 18:14

«Одноманітне, похмуре середовище»: Росія оцінила якість життя в кримських містах


Севастополь, ілюстративне фото

Сімферополь, Севастополь, Керч і Феодосію аналітики сусідньої Росії назвали не комфортними для життя містами. Дослідження, за підсумками якого в Росії був вперше складений «Індекс якості міського середовища», провело Міністерство будівництва та житлово-комунального господарства Росії.

Найменшу кількість балів серед великих кримських міст набрала Керч &ndash лише 150, найкращий результат у Ялти &ndash 200 балів із 360 максимальних. Як пояснив російський міністр будівництва та ЖКГ Криму Володимир Якушев, містами з несприятливим середовищем вважаються ті, у яких індекс склав менше ніж 180 балів. Зазначається, що у кримських міст є проблеми з вулично-дорожньою мережею, озелененням, інфраструктурою для роботи та дозвілля, а також з рівнем розвитку загальноміського простору загалом.

Представник «Антикорупційного бюро Криму» в Керчі, проросійський активіст Степан Глухов розмірковує, чому його місто опинилося в російському індексі серед особливо не комфортних.

Управління житлово-комунальним господарством повністю в занепаді
Степан Глухов

«Законодавча та виконавча влада в Керчі працюють окремо одна від одної, не можуть знайти спільної мови. Минули вибори, у нас вже друге скликання депутатів змінилося, а цілий перелік питань залишився на тому ж місці. Управління житлово-комунальним господарством повністю в занепаді. «Комунальне підприємство Аршинцеве» &ndash у стадії банкрутства, а підприємство «Жилсервіскерч», на якому все тримається, теж близьке до банкрутства. Перед сміттєвим полігоном величезні борги &ndash якщо зараз виставити всі рахунки, підприємство буде банкрутом. Щодо дозвілля людей і комфорту, візьмімо, наприклад, дитячі майданчики. Ще рік тому в нас у районах мали встановити огороджені мініфутбольні поля й поруч із ними &ndash майданчики з тренажерами. Рік протягнули, у нас почалася передвиборна кампанія, почали встановлювати в липні. Зараз листопад, а віз і нині там», – каже проросійський активіст.

За словами Степана Глухова, ті тренажери, що з’явилися в керченських дворах, були встановлені з порушенням технічних завдань і ГОСТів.

Водопостачання, можна сказати, у місті відсутнє, нарівні з каналізаційною системою
Степна Глухов

«Тобто треба все це розбивати й переробляти. Старі майданчики навіть не ремонтують, вони без огорожі. Якщо брати внутрішньодворові дороги, вони всі у жалюгідному стані. Деякі центральні дороги доведені до ладу, а міжквартальні &ndash убиті. Водопостачання, можна сказати, у місті відсутнє, нарівні з каналізаційною системою. Є прагнення покращити, щось зробити, але воно неправильно йде. Публічні слухання не проводяться, з керчанами не обговорюють питання, якою б вони хотіли бачити модернізацію та реконструкцію того чи іншого парку. Люди вкрай обурені, що з ними не радяться», – каже він.

На оприлюднене в Росії дослідження вже відреагували в підконтрольному Росії Міністерстві ЖКГ Криму. Заступник начальника управління облаштування у відомстві Мушек Варданян в ефірі радіо «Спутник в Крыму» сказав, що «Індекс якості міського середовища» необхідний, перш за все, для розуміння, над чим потрібно працювати.

«Ми дуже просіли в кількості балів за таким показником, як доступність для маломобільних груп населення. Таких показників, на жаль, багато, за якими ми просіли, але цього боятися не потрібно, це потрібно прийняти. Сенс розрахунку і оцінки індексу якості в тому, щоб зрозуміти ситуацію й точково її покращувати. Кожному градоначальникові, кожному керівникові потрібно бути орієнтованим на виконання завдань національного проєкту… Все-таки у нас є три міста зі сприятливим середовищем: 200 балів зібрали Ялта, Алупка, 197 балів &ndash Алушта. Ми вивчимо кожне місто в частині облаштування, озеленення, і будемо покращувати в межах нашого регіонального проєкту. До 2024 року ми маємо в десяти містах з шістнадцяти збільшити індекс якості міського середовища до сприятливого», – каже російський посадовець у Криму.

Сімферополь у російському рейтингу набрав 165 балів. Колишній депутат міської ради Степан Кіскін звинувачує в місцевих проблемах чиновників.

Степан Кіскін
Степан Кіскін
Немає господаря, проблеми не вирішуються роками
Степан Кіскін

«Проблеми починаються з кадрів. Коли за п’ять років у місті змінилося чотири мери, то, вибачте, звідси й ноги ростуть. Немає господаря, проблеми не вирішуються роками. Треба було провести аудит. На будь-якому нормальному підприємстві, коли товари та матеріальні цінності здають і приймають, проводиться ревізія. Я вважаю, що місто теж таке підприємство. По-друге, треба було внести зміни до штатного розкладу. Обов’язково провести атестацію всіх співробітників і перевірити їх на предмет кваліфікації: підходять вони взагалі для роботи в місті чи ні. Обов’язково вирішити питання щодо архітектора міста, якого немає вже два з половиною роки. Звідси випливають всі проблеми з містобудуванням, точковою забудовою, розміщенням нестаціонарних торгових об’єктів, доріг, каналізації, освітлення», – вважає він.

Завідувач кафедри економіки міста та муніципального управління Вищої школи урбаністики при російській Вищій школі економіки Олександр Пузанов зазначає, що індекс якості міського середовища оцінює не тільки облаштування.

«Там 36 показників. Це і безпека, й екологічність, і різноманітність. Це те, чого більшою мірою не вистачає нашим (російським і, з його погляду, кримським – ред.) містам, особливо на периферії. Масові райони однотипної житлової забудови плюс вільне планування мікрорайонів, що не створює потік потенційних клієнтів для розвитку різних бізнесів &ndash усе це формує дуже одноманітне, непривабливе, сумне середовище. Плюс бар’єри, всякі паркани нескінченні, і це проблеми не тільки для маломобільних груп населення, а й для багатьох інших, як-то мами з дітьми. Громадські простори не облаштовані, часто не захищені, приватизуються під бізнес-функції. Навіть можливості потенційно хороших громадських просторів не використовуються. В ідеальній ситуації це, звичайно, завдання місцевої влади», – каже він.

Олександр Пузанов вважає, що місцева влада не в змозі вирішити ці проблеми через жалюгідний фінансовий стан муніципалітетів і систему влади в Росії (нині насаджену і в окупованому нею Криму – ред.).

У реальності мери не стільки підзвітні населенню, скільки залежать від прихильності губернатора
Олександр Пузанов

«Неможливо реалізувати якісь серйозні перетворення, які вимагають інвестицій. З іншого боку, в реальності мери не стільки підзвітні населенню, скільки залежать від прихильності губернатора, який фактично визначає процедуру призначення мерів. Їхня мотивація, інтереси трохи розходяться з цим кардинальним завданням. Із цього огляду індекс якості міського середовища придуманий не просто так &ndash це частина національного проєкту, коли федеральна влада говорить мерам, що робити, і, на щастя, підкріплює це істотними фінансовими ресурсами. У нормальній ситуації мери зобов’язані все це робити самі. На жаль, розвиток відбувається за вказівкою згори, а не виходячи з внутрішньої логіки», – наголошує Пузанов.

Російська федеральна цільова програма розвитку Криму розрахована на період до 2022 року, обсяг її фінансування складає майже трильйон рублів. Вона містить у собі будівництво або реконструкцію майже тисячі об’єктів на анексованому півострові.

Спеціаліст із регіонального розвитку, колишній начальник управління міністерства курортів і туризму Автономної Республіки Крим Ігор Кобеля вважає, що навіть колосальними грошовими вливаннями Росія не здатна змінити на краще ситуацію в усіх кримських містах.

«Ці проблеми там були завжди, нічого нового. Великі інфраструктурні проблеми неможливо вирішити простим помахом пера, навіть якби Росія цього хотіла. Декларується вливання грошей, але нова влада, яка прийшла в Крим, має отримати компенсацію за свою участь у тих подіях. Тому сама країна їм виділяє бюджети, а вони діляться, розподіляють. Перша причина &ndash це те, що гроші не доходять, друга причина &ndash в тому, що у міста дуже велика інфраструктурна вага. Великі гроші проти того, що потрібно вкласти в нове місто, це дві несумірні величини. Щодо комфорту є певні параметри: вартість проживання, доступ до роботи, автотранспортні розв’язки, соціальні служби, безпека. І є маркери, за якими видно, працює це чи ні», – каже колишній посадовець АРК.

Серед таких маркерів Ігор Кобеля називає динаміку населення й туристичного потоку. Тоді як російська влада Криму стверджує, що кількість туристів на півострові в 2019 році наблизиться до позначки в сім мільйонів осіб, українські експерти, зокрема й в ефірі Радіо Крим.Реалії, називали показник у трохи більше ніж один мільйон осіб на рік. Така істотна різниця пояснюється, серед іншого, різними підходами до оцінки турпотоку на підставі кількості пасажирів, які в’їжджають до Криму з сусідньої Росії.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG