ЗСУ продовжують наступати відразу на кількох напрямках, при цьому успішно подавляють вогневу міць російської армії, допомагаючи штурмовикам просуватися вперед. За червень українська артилерія знищила рекордну в цьому році кількість артилерії армії РФ. При тому, що за чисельністю гармат та снарядів країна-агресор перевершує Україну в кілька разів. Про це – у матеріалі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Гаубиця М777. Українські позиції. Авдіївка
Авдіївка. Армія РФ активно наступає тут із липня минулого року. Досі намагається оточити місто, бо взяти його не виходить. У цьому чимала заслуга українських артилеристів.
«Дуже багато в них техніки і дуже потребується саме наша робота і наша підтримка. Дуже багато груп, якщо конкретно починають там лізти – йти в наступ, то цей наступ триває недовго. Бо ми, наші колеги, по місцевості добре дуже працюємо. Відпрацьовуємо швидко. Проходить хвилин 5-10, може, трішки більше. В них там дуже багато полягло. Багато в них згорілої техніки. Але в загальному працюємо, коли вони лізуть, бо дуже часто лізуть», – каже військовослужбовець 59-ї окремої мотопіхотної бригади Антон.
Порівнюючи М777 та радянські аналоги, українські артилеристи обирають західну гаубицю. Вона легка, мобільна, краща за точністю і дальністю стрільби. Стандартним уламково-фугасним снарядом б’є на 22,5 км.
«По дальності – це раз. Перше. В неї плюс-мінус точність наводки трохи краща. Сама панорама. Бо на радянських, як ми працювали, то там треба дуже чітко виставляти всі мітки, щоб воно все чітко там било. Тут в рази швидше. Тут циферблат. Ти собі накрутив, трохи виставив, на бусоль навівся. Все готово. А там треба трішки погратися з поділками, які буває погано видно. Вночі це особливо важко. Вона працює 24 на 7. Ми за добу можемо влупити більше ніж 120», – каже військовослужбовець 59-ї окремої мотопіхотної бригади з позивним «Вогник».
Читайте також: «Розбили повністю»: як танкісти на «трофеях» прорвали російські позиції під Бахмутом
При стрільбі з М777 українські артилеристи використовують як старі снаряди М107 так і нові М795. В останніх у півтора рази більше вибухової речовини, ніж у радянських калібру 152 міліметри. Є в них й інші переваги.
«Ми потрапили під ворожий обстріл і у нас були боєприпаси 155-го калібру. Вони не детонують, вони не вибухають. І це нас дуже врятувало. Якщо б у нас був 152-й калібр, то вони б детонували. Перевірено вже просто», – каже військовослужбовець 59-ї окремої мотопіхотної бригади Роман.
Масово діставати західну артилерію своєю – армія РФ не може. Тому активно використовує проти гаубиць ЗСУ дрони-камікадзе «Ланцет».
«Росіяни десь з осені 2022-го року, вони зрозуміли, що артилерія їх має меншу ефективність, ніж українська, і тому вони зробили ставку на ось саме удари цими «Ланцетами». «Ланцетів» у них з'явилося достатньо багато, і на одну самохідну установку вони використовували, наприклад, до трьох «Ланцетів». «Ланцет» має більшу дальність, ніж артилерія, він наводиться іншим безпілотником. І поки наші військові не зрозуміли, якими засобами можна з ними боротися – це і активні, і пасивні. Пасивні – це відомі антиланцетні сітки, а активні – це використання засобів РЕБ, так званих окопних. Але ще досі «Ланцети» наносять найбільше шкоди українській артилерії», – каже воєнний експерт Михайло Жирохов.
Читайте також: «Без зброї, без броні, просто тікали»: як відбувався прорив ЗСУ російської оборони під Бахмутом
Знищити М777 можна лише прямим попаданням важкого снаряда. Та й то не завжди – кажуть бійці.
«Потрапила трішки під обстріл, до того потрапила ще під один обстріл, вона горіла. Нічого. Швидко поміняли, все працює чудово. Вона з титану», – каже Роман.
Втрати російської артилерії
Згідно з даними проєкту Oryx, який підраховує втрати техніки за фото та відео, з початку червня ЗСУ знищили, часом – пошкодили, понад 60 одиниць польової та реактивної артилерії армії РФ. Це близько 7% від усіх артилерійських установок, які втратила Росія.
«Це цілі дивізіони. Артилерійські дивізіони. Це багато. Уявіть, навіть якщо ви берете батарею. Декілька гармат. 5-6 знарядь. Це велика сила. І ми повинні ще розуміти у розрізі простору та часу. На відносно обмежених ділянках – тому що Україна діє не зовсім по всьому фронту, а є кілька напрямків ударів. Плюс лише за кілька тижнів. Якщо ми беремо показники втрати артилерії, то це 1 до 3-х на користь України. Це можна пояснити лише одним – це контрбатарейна боротьба в України налагоджена в рази краще, незрівнянно краще, ніж у Росії», – каже офіцер армії оборони Ізраїлю, військовий аналітик Ігаль Левін.
«У військовій науці є два моменти – або шукати слабке місце у противника на фронті і туди направляти основний удар, або формувати це слабке місце самостійно, тобто ось цими постійними ударами вибивати артилерію на певній ділянці фронту. Ця ділянка не може бути велика, це не тисяча кілометрів, не на всьому фронті – десь 20-25 кілометрів, я маю на увазі завширшки, і ось там вибивається, максимально вибивається артилерія противника. І після того в цю ділянку йдуть наступи. Є питання по мінних полях, є питання по інших, але тактика використання артилерії саме така», – додає Михайло Жирохов.
Панцирні гаубиці на даний момент – найсучасніші САУ в українській армії. ЗСУ активно використовують їх на Бахмутському напрямку понад рік. За цей час артилеристи встигли оцінити зручну систему керування, автоматичне наведення, круговий оборот вежі, броню.
Читайте також: Щодня по 200-300 метрів: як ЗСУ видавлюють війська РФ з-під Бахмуту
«По комфорту – великий плюс. Працювали на «Піонах», то зрозуміло, що тяжкі снаряди носити. Все на вулиці. Дощ, болото. Треба копати собі якісь щілини для укриття. І в принципі, якщо обстріл якийсь, то вона осколки витримує небагато там. Снаряди падали в п'яти метрах. Трішечки покоцана вона. Ось снаряди, там ще трішечки є сліди. Тобто всередині можна заховатися. Що від касетних, що від осколкових...», – каже артилерист ЗСУ Олександр.
Головні плюси німецької САУ, які вигідно відрізняють її від російських аналогів – точність, дальність та скорострільність. Панциргаубиця працює за принципом «вистрілив – тікай». Тобто розрахована на швидкий залп та таку ж швидку зміну позиції. Ця тактика дає перевагу під час артилерійських дуелей, кажуть бійці.
«Приходять нам координати цілі від старшого начальника. Даю на гармату у вигляді ЮТМ системи координат. Вони собі їх забивають, виїжджають, наводяться, доповідають мені установки. Я зі своїми прорахованими установками, якщо все збігається, даю команду на перший постріл. Після першого пострілу засікають розрив. І відносно до розриву я даю коректуру – працюємо далі», – каже артилерист ЗСУ Олексій.
Панциргаубиця має широкий спектр снарядів для знищення різних цілей. Тут, на Бахмутському напрямку, де зараз ЗСУ активно наступають, використовуються в тому числі димові заряди для забезпечення прикриття піхоті.
«Проти піхоти дуже ефективна. Є підривники повітряні, які працюють на піхоту, на окопи, на укріплення. Є бетонні, є фугасні. Теж працюють по бліндажах по окопах. Снаряд розривається за декілька метрів до прильоту до землі і вражає живу силу осколками. Їм це не подобається, мені здається. І після нашої роботи може бути таке, що і затишшя. Припиняється вогонь, і наші на передку мають змогу працювати далі», – каже артилерист ЗСУ Микола.
Пріоритетне завдання панцергаубиці – знищення артилерії і танків. По таких цілях німецька гармата у тому числі стріляє високоточними снарядами «Смарт». Ефективність такого правильно скоригованого боєприпасу майже 100% – подекуди ними знищували 3-4 танки або САУ за день, розповідають артилеристи.
«В снаряді самому там два, скажем так, підривника, спускаються на парашутику на висоті в середньому 200 метрів. Шукають ціль свою. Гарячий метал, скажімо так, потім вражають цю ціль. Тобто снаряд вибухає, сам снаряд «Смарт», на висоті 200 метрів над ціллю. Ці два підривника спускаються на парашутиках і вражають уже відповідно», – каже Олександр.
«Очевидно, що ця зброя дуже дорога. Достатньо дорога, і передаються нашими західними союзниками не тисячами. В кращому разі – сотні. Розуміємо, що в умовах тисячі кілометрового фронту – це крапля в морі, і тому командири артилерійських бригад ці снаряди, ну, скажімо так, не дуже активно використовують. Вони використовуються виключно для знищення цілей старшого начальника, тобто якісь цілі, які мають цінність саме у стратегічному плані», – каже Михайло Жирохов.
Росія місяцями готувалася відбивати майбутній український наступ на Півдні: викопано кілька ліній оборони, тотально заміновано маршрути, підготовлено позиції і для артилерії, і для техніки, яку виводять уперед лише за потребою. Тому зараз українська артилерія має багато цілей. З російського боку також йде шквал вогню.
«Ми можемо порівнювати інтенсивність роботи артилерії просто за кількістю пострілів, а можемо порівнювати за концентрацією – скільки було її сконцентровано. І уявіть собі, що у вас кілька сотень кілометрів фронт, і він мовчить. Але на одній ділянці сконцентрували самохідну артилерію, вона завдала вогневої поразки, це було дуже інтенсивно, знищила багато цілей, а потім вона просто уколесила-поїхала. Як ті ж «Цезарі» всілякі («Цезар» – самохідна гаубиця французького виробництва – ред.) та інші», – каже Ігаль Лєвін.
Кілька місяців ЗСУ накопичували боєприпаси. Як писала на початку весни The Wall Street Journal – щомісяця вони випускали понад 90 тисяч снарядів калібру 155 мм, і це була тотальна економія. Адже глава українського Міноборони Олексій Рєзніков тоді ж просив у ЄС чверть мільйона таких боєприпасів щомісяця. Тепер те, що накопичили – інтенсивно витрачають.
Читайте також: Заколот Пригожина: чи «посиплеться» Росія на фронті?
«Достатньо» – це закінчення війни. Тому що снаряди – це розхідник. Ми не можемо сказати, що Україні потрібно пів мільйона снарядів, мільйон снарядів, півтора мільйони снарядів – це будуть помилкові цифри. Достатньо до закінчення війни. Норма має бути такою, що, справді, на тих ділянках прориву, там, де Україна наступає – не має бути дефіциту, не має бути ситуації, коли доводиться вибирати, коли у вас є штабна машина ворога, танк та артилерійська зброя. І у вас лише один Excalibur. Ви повинні вибрати, на що його витратити: на танк, на штаб чи на артилерійську зброю ворога. Повинно бути у вас на 3 таких об'єкти ворога 4 снаряди. Ще один запасний. Якщо Захід зможе забезпечити – тоді так. Якщо не зможе забезпечити, то… Як би тут не доводиться говорити про якісь потужності України чи якісь запаси, бо цього немає», – зауважує Ігаль Левін.
У війні артилерій кількість не завжди означає якість. Передові технології Заходу дають можливість українській армії бити точніше, на більшу відстань та ефективніше. При цьому Україні для подальшого успішного звільнення своїх територій, як і раніше, треба більше САУ, гаубиць, РСЗВ, а головне – снарядів до них. Про що в інтерв'ю The Washington Post заявив головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Якщо наступ української армії буде довгим – питання постачання боєприпасів знову може стати актуальним.
