Доступність посилання

ТОП новини
23 Жовтень 2019, Київ 18:03

Росія: «Система не готова захистити». Вбита активістка захищала ЛГБТ і українців


Олена Григор’єва під час чергового затримання на акції, Санкт-Петербург, 28 жовтня 2018 року

У Росії вбили активістку Олену Григор’єву, знану своєю підтримкою ЛГБТ-спільноти, але не тільки: вона також активно виступала й на захист України і українських політв’язнів, українського Криму і кримських татар. Перед загибеллю вона скаржилася в поліцію на погрози, але там не визнали їх небезпечними. Інші російські активісти кажуть: у Росії система не готова захистити своїх громадян.

Тіло Олени Григор’євої знайшли ввечері 21 липня в кущах недалеко від дому, де вона жила в Санкт-Петербурзі. За повідомленнями, на її тілі були вісім ножових поранень і сліди задушення. Смерть настала в ніч із 20 на 21 липня.

Останнім часом Олена Григор’єва була відома в першу чергу як активістка ЛГБТ-спільноти і брала участь у численних акціях на її захист. Нещодавно вона зробила й «подвійний камінгаут»: призналася, що є носієм вірусу гепатиту і що вона бісексуалка.

Захист українців і кримських татар

Але Григор’єва виступала і з приводу низки інших проблем, які в Росії сприймаються як суперечливі. І це були не тільки внутрішні російські питання, такі, як запровадження системи оплати за користування дорогами для водіїв-«дальнобійників», умови якої викликали різку критику.

Серед іншого, Григор’єва також активно висловлювалася і з низки «українських» питань. Зокрема, вона не раз влаштовувала пікети за Україну і її захисників, публічно наголошувала на українському статусі окупованого Росією Криму, виступала на захист кримських татар, які потерпають від дій російської влади, і загалом українських політв’язнів, яких Росія утримує за ґратами, зокрема Олега Сенцова.

Акція пам’яті Олени Григор’євої біля посольства Росії в Україні, Київ, 24 липня 2019 року
Акція пам’яті Олени Григор’євої біля посольства Росії в Україні, Київ, 24 липня 2019 року

І, як повідомив Радіо Свобода на умовах анонімності один із близьких друзів убитої, Григор’євій погрожували вбивством конкретно за її участь у пікетах на підтримку українських і кримськотатарських політв’язнів. То були люди, які воювали на сході України на боці угруповання «ДНР» і повернулися до Санкт-Петербурга.

Як пригадував цей приятель Григор’євої, у травні під час пікету в Григор’євої стався конфлікт із одним із таких людей. Поліція на заяву активістки про погрозу не зреагувала.

«Пила проти ЛГБТ»

На її адресу лунали погрози і з інших причин – зокрема й через її ЛГБТ-активізм. Її ім’я було в переліку тих, кому мали готувати «дуже небезпечні і жорстокі подаруночки» від імені російського анонімного гомофобного інтернет-проекту «Пила проти ЛГБТ»; у цей же список потрапила, серед інших, і вся редакція Російської служби Радіо Свобода, як і редакція російської «Нової газети» – ці засоби інформації широко висвітлювали, зокрема, переслідування гомосексуалів і бісексуалів правоохоронними органами в Чечні і загалом негаразди ЛГБТ-спільноти в Росії.

Список цього проекту, який із 2018 року з’являється в інтернеті за різними адресами, час від часу блокується і з’являється знову, викликає тривогу представників ЛГБТ-спільноти і захисників її прав. Наразі, кажуть соратники Григор’євої, немає ніяких доказів, що її вбивство пов’язане з цим списком. Останній допис, який розмістила у своєму фейсбуці сама Олена Григор’єва напередодні смерті, – передрук повідомлення «Російської ЛГБТ-мережі» про те, що сайт із цим списком вкотре заблокували.

Але, як наголосила Радіо Свобода член ради «Російської ЛГБТ-мережі» Світлана Захарова, «ми абсолютно обурені, що поліція не зробила нічого, щоб знайти людей, які стоять за цим списком».

«Побутове вбивство?»

Через численні погрози її життю Григор’єва багато разів зверталася до поліції. Але там щоразу заявляли, що не вважають їх небезпечними для життя. Вже після її вбивства в управлінні МВС Росії в Санкт-Петербурзі заявили, що всі її звернення стосувалися тільки «різноманітних конфліктних ситуацій побутового характеру з участю знайомих потерпілої», і рішення поліції, що «жодне зі звернень не стосувалося можливих погроз її життю», були «законними рішеннями» після розгляду цих звернень у поліції «в установленому законному порядку».

За словами знайомих Григор’євої, поліція запідозрила в убивстві місцевого двірника, який допомагав активістці з ремонтом квартири, але офіційних обвинувачень йому не висували. Правоохоронці, не уточнюючи подробиць, повідомляли лише, що підозрюваного у скоєнні злочину, уродженця Башкортостану, затримали. Російське державне агентство «РІА Новості» потім додало з посиланням на «джерела в силових структурах», що затриманого відпустили. Знайомі Григор’євої непокоїлися, що двірника могли «зламати».

Іще одну версію, теж від «джерела», знайомого з ситуацією, навело російське агентство «Росбалт»: мовляв, за оперативними даними, в день трагедії «потерпіла розпивала спиртні напої разом із чотирма чоловіками і жінкою у дворі будинку, де потім знайшли тіло», і «виник конфлікт, результатом якого й могло стати вбивство».

А вже 24 липня Слідчий комітет Росії повідомив про затримання нового підозрюваного, «раніше судимого чоловіка 1981 року народження, уродженця Киргизстану». В цьому повідомленні також стверджується, що підозрюваний убив активістку під час конфлікту, який виник між ними на побутовому ґрунті, вночі 21 липня. Слідчі заявляють, що затриманий був знайомий з активісткою.

Соратники Григор’євої припускають, що її вбивство може бути політично мотивованим, а поліція може намагатися списати його на побутові причини.

Спогади соратників

Олені погрожували конкретні люди просто на вулиці, під час акцій. Тепер дуже важливо, що буде робити слідство – чи розгляне мотив ненависті, чи зведе все до побутового конфлікту

Керівник російського громадського ЛГБТ-руху «Рівноправ’я» Юрій Гавриков розповів Радіо Свобода, що добре знав Олену Григор’єву за вуличними акціями. «Олені погрожували конкретні люди просто на вулиці, під час акцій. Тепер дуже важливо, що буде робити слідство – чи розгляне мотив ненависті, чи зведе все до побутового конфлікту, щоб не псувати статистику в нашій щасливій країні, де Путін заявляє, що в нас до ЛГБТ ставляться рівно, а насправді нас убивають, вирізають, але поліція починає діяти тільки тоді, коли ми виходимо на вулицю з прапорами і плакатами», – сказав він.

Їй надходили численні погрози

Юрист російської ЛГБТ-ініціативної групи «Вихід» Максим Оленичев, який допомагав Олені Григор’євій подати в поліцію заяву про погрози, припускає можливість і побутового конфлікту з її знайомими через її позицію. «Це може бути ненависть на ґрунті політичних переконань, це може бути гомофобія, це може бути побутовий конфлікт – треба перевірити всі версії, знайти і покарати винних. Вона відкрито говорила і писала в соцмережах про свою бісексуальність, на цьому ґрунті в неї й виникала більшість конфліктів зі знайомими й сусідами, їй надходили численні погрози, і наприкінці травня – на початку червня вона звернулася у «Вихід» із проханням допомогти їй скласти заяву в правоохоронні органи. Ми з нею оперативно подали заяви, але про результати я поки нічого не знаю – ще не збігли терміни розгляду. Поки ніяких фактів, які говорять на користь якоїсь із версій, немає», – сказав він Радіо Свобода.

Російський правозахисник Дінар Ідрісов каже, що реакція на дописи Олени Григор’євої в соцмережах часто бувала дуже бурхливою, він простежив її еволюцію як громадянської активістки і дійшов висновку, що за останні роки вона діаметрально змінила свої політичні погляди.

Дінар Ідрісов
Дінар Ідрісов

«Вона прийшла в середовище активістів на хвилі помірних націоналістичних інтересів, а потім сталася анексія Криму, війна на Донбасі, і тут вона пішла від націоналістів у праволіберальне середовище, почала брати участь в акціях антивоєнного і ліберального спрямування, її часто бачили на пікетах «Солідарності» (санкт-петербурзького демократичного руху – ред.). Рік тому Олена сказала, що розходиться зі своїм другом Андрієм, заявила про свою бісексуальність. Але вона продовжувала підтримувати зв’язки зі своїми колишніми соратниками, які явно не симпатизували її новим переконанням, вона скаржилася своїм друзям із «Солідарності», що їй погрожують, звинувачують у тому, що вона перекинулася на інший бік. Ось це була особливість її життя: вона не поривала з людьми, які більше не поділяли її поглядів, вона могла вступати з ними в міжособистісні конфлікти на ґрунті цих розбіжностей», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Ідрісов.

Cистема не готова, не може і не хоче захистити людину

«Мені не так важливо, яких поглядів дотримувалася Олена, належала вона до ЛГБТ-спільноти чи ні. Головне, що людина, яка отримує погрози, відчуває, що її життя і здоров’я в небезпеці, звертається по допомогу до правоохоронних органів, але наражається на те, що система не готова, не може і не хоче її захистити… При цьому мені здається, що сам спосіб її вбивства говорить про те, що воно не було побутовим», – додає активіст.

Так само вважає і Ольга Смирнова, співголова петербурзького демократичного руху «Солідарність», учасником якого була Олена Григор’єва.

В інтерв’ю Радіо Свобода вона пригадує: «Ми познайомилися з нею в лютому 2017 року, коли вона приїхала сюди з Новгорода. Я не сумніваюся, що в мотивах її вбивства була ненависть, а от чим вона була спровокована – тут причин може бути багато. Відкритою ЛГБТ-активісткою вона встигла побути лише кілька місяців, а от політичною активісткою, яка вписується буквально в усі найнебезпечніші теми, вона була давно, ще з Великого Новгорода. Я познайомилася з її друзями звідти, і з'ясувалося, що там вона була організатором усіх антивоєнних акцій, що проходили з 2014 року… Вона брала участь практично в усіх протестних акціях, і з «Яблуком» (російською опозиційною партією демократичного спрямування – ред.), і з іншими організаціями, і це якраз те, в чому ми з нею розбігалися: вона вважала, що треба підтримувати всіх і всюди, аби це була опозиція».

Під час акції пам’яті Олени Григор’євої в формі поодиноких пікетів, Невський проспект, Санкт-Петербург, 23 липня 2019 року
Під час акції пам’яті Олени Григор’євої в формі поодиноких пікетів, Невський проспект, Санкт-Петербург, 23 липня 2019 року
Особливо важливими були для неї акції на підтримку України… Востаннє я її бачила 18 липня, на пікетах на підтримку кримських татар

Співголова «Солідарності» додає: «У Петербурзі вона швидко прижилася і стала улюбленою й шанованою, причому різними людьми. Вона брала участь у всіх наших акціях – і в «Стратегії-6», яка щомісяця проводиться на підтримку політв’язнів, і в «Стратегії-18» – на підтримку кримських татар, і в кампанії минулого літа за звільнення Олега Сенцова. Вона поводилася з перших днів дуже рішуче. Особливо важливими були для неї акції на підтримку України, вона була буквально одержима антивоєнною темою. Дійсно, вона в останні місяці брала участь і в ЛГБТ-акціях, двічі на моїх очах її затримували, я була в групі підтримки і бачила здивування поліції, яка її давно знала за участю в інших акціях, – ах, іще й ЛГБТ! Востаннє я її бачила 18 липня, на пікетах на підтримку кримських татар, ми попрощалися якось мимохіть, і вона ніби зникла – пішла з пікетів і не повернулася».

Напади на активістів у Росії далеко не поодинокі

Такі напади на громадських активістів у Росії далеко не поодинокі. Російський журналіст Аркадій Бабченко, який утік із Росії і нині живе в Україні і, як з’ясувала Служба безпеки України, теж мав бути вбитий на замовлення з Росії, зробив добірку інформації про такі напади.

У лютому 2018 року в Петербурзі знайшли вбитим активіста Костянтина Синицина, в грудні 2017-го напали на Володимира Іванютенка і завдали йому кілька ножових поранень. Люди в капюшонах чекали на Іванютенка, коли він виходив із під’їзду. «Оглушили електрошокером, заламали руки і кілька разів ударили ножем у живіт». Пізніше Іванютенко впізнав нападника в Валерієвї Амельченку, героєві розслідування «Нової газети», який розповів про роботу в структурах бізнесмена Євгена Пригожина. Іванютенко зараз сидить. За звинуваченням у нападі на офіс Пригожина.

Раніше невідомі спалили будинок Романа Ходуса, побили правозахисників Данила Александрова і Дінара Ідрісова. Нападники кинули приблизно таку фразу: «Захищати пі***сів будеш?».

У листопаді 2018 року у дворі будинку напали на активіста Дмитра Начинкіна, побили його арматурою, в тому числі по голові. Начинкін, стікаючи кров’ю, дістався до відділення поліції і звідти був госпіталізований у важкому стані.

Активіста Олега Максакова побили 19 лютого 2018 року. Це сталося в під’їзді його будинку в Санкт-Петербурзі. Обличчя нападників були закриті шарфами. Вони не грабували його і нічого не говорили.

Років два тому все в тому ж Пітері так само у дворі власного будинку перерізали горло активістці ЛГБТ.

Бабченко закликав таких російських активістів, як Олена Григор’єва, теж виїжджати з Росії.

Варіант тепер – тільки один.

Ну, або стати одним із них.

Мені зараз хочеться стати перед Оленою на коліна. За її мужність. За те, що вона не зламалася. За те, що не стала однією з них. За те, що не боялася чинити опір до самого кінця.

Але я б мав за краще, щоб Олена була зараз за кордоном.

Жива.

…Наше завдання – не в тому, щоб померти, або сісти у в’язницю і вийти звідти переламаним інвалідом.

Наше завдання – дожити до дев’яноста шести років і нас*яти на могилу Путіна.

Акція пам’яті Олени Григор’євої біля посольства Росії в Україні, Київ, 24 липня 2019 року
Акція пам’яті Олени Григор’євої біля посольства Росії в Україні, Київ, 24 липня 2019 року

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG