Зеленський зустрівся з представниками Raytheon і подякував за готовність виробляти з Україною ракети для Patriot
Президент України Володимир Зеленський подякував американській оборонній компанії Raytheon за готовність виробляти спільно з Україною ракети для систем Patriot.
«Raytheon – дуже сильна оборонна компанія, і Україна вже давно використовує її техніку для захисту наших людей від жорстоких російських атак. Я вдячний за готовність компанії вивести наше партнерство на ще вищий рівень, коли Україна вироблятиме спільно з Raytheon одні з найважливіших засобів ППО – перехоплювачі для Patriot. Про це ми з президентом Трампом говорили в Анкарі, і саме час рухатися в цьому напрямку», – написав Зеленський після зустрічі із командою компанії Raytheon на чолі з віцепрезидентом Джозефом Деантоною.
За його словами, під час зустрічі також обговорювалися інші напрями партнерства, що стосуються ненаступального військового обладнання.
«Наші команди – на урядовому рівні і з боку приватного сектору – будуть в контакті, щоб усе доопрацювати», – додав він.
Віцепрезидент Raytheon наголосив, що компанію дуже приваблюють можливості працювати спільно з Україною у сфері наземних систем ППО, цитує його пресслужба Офісу президента України.
Водночас компанія Raytheon про результати цієї зустрічі не повідомляла.
Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» та «Циркон», що летять балістичною та квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.
На тлі цього дефіциту українська влада закликала партнерів розширити виробництво засобів перехоплення балістичних ракет.
Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО 8 липня заявив, що США можуть надати Україні ліцензію на виробництво ракет до систем ППО Patriot.
Минулого тижня Зеленський заявив, що Україна вперше наближається до можливості виробництва ракет для Patriot і може стати третьою державою в історії, яка матиме цю домовленість.
ЗМІ: кораблі оминають українські зернові порти після російських атак
Судноплавні компанії призупинили обслуговування чорноморських портів України після посилення російських атак на узбережжя, повідомляє AFP у четвер.
Судноплавні компанії Maersk та Hapag-Lloyd повідомили AFP, що вони призупинили операції в Чорноморську – одному з трьох ключових глибоководних терміналів України.
«Нещодавні ракетні атаки та атаки безпілотників в Одеській області значно збільшили операційні ризики та ризики для безпеки», – йдеться в коментарі Hapag-Lloyd для AFP.
Але український ринок все ще обслуговується автомобільними та залізничними маршрутами через Польщу та Румунію, додається в повідомленні.
За даними веб-сайту моніторингу MarineTraffic, жодне комерційне судно не заходило до українського чорноморського порту вранці у четвер.
За день до цього, 22 липня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що того дня жодне судно не заходило Чорноморським морським коридором України, «саме в пік збору врожаю». Він попередив, що ці атаки становлять загрозу для глобальної продовольчої безпеки, додавши, що Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН 27 липня.
Для України сільськогосподарський експорт, який в основному постачає продукцію до Азії, Африки та Близького Сходу, є одним з небагатьох джерел валюти під час війни, яка триває з лютого 2022 року.
Росія регулярно атакувала Одесу, але нещодавно посилила удари по її портах, зернових та олійних терміналах, а також по комерційних суднах в українських портах. За даними одеської прокуратури, із 20 червня до 20 липня армія Росії атакувала 28 цивільних торговельних суден у портах «Великої Одеси». Загалом загинула 21 людина, 34 дістали поранення.
Ескалація в регіоні, який має вирішальне значення для світового експорту зерна, призводить до зростання міжнародних цін на пшеницю, пише AFP з посиланням на Lloyd's List Intelligence, компанія з морських даних.
Україна є основним експортером кукурудзи, пшениці, ріпаку, насіння соняшнику та рослинної олії, 90 відсотків її експорту сировинних товарів проходить через чорноморські порти в Одесі та навколо неї.
«178 боїв за добу»: Генштаб ЗСУ назвав напрямки найінтенсивніших штурмів РФ
На фронті від початку цієї доби відбулося 178 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ у вечірньому зведенні.
Найбільше боїв зафіксували на Покровському напрямку. Тут противник здійснив 21 атаку, намагаючись просунутися в районах населених пунктів Ганнівка, Шевченко, Никанорівка, Новий Донбас, Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Мирне та Удачне. Два боєзіткнення тривають.
Також інтенсивні бої продовжуються на Слов’янському напрямку, де Сили оборони успішно зупинили 17 спроб російських загарбників йти вперед поблизу Пискунівки, Миколаївки, Кривої Луки, Закітного, Рай–Олександрівки та Різниківки; ще два боєзіткнення тривають.
На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили 12 російських штурмів поблизу Іллінівки, Костянтинівки, Іванопілля та Миколайпілля.
Менш інтенсивні атаки противник продовжує на Північно-Слобожанському та Курському, Південно-Слобожанському, Лиманському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
На Куп’янському та Придніпровському напрямку бойових зіткнень не зафіксовано.
На початку цього місяця американський Інститут вивчення війни заявив, що російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досягнув «значних оперативних успіхів». За спостереженням ISW, темпи просування російських військ у червні 2026 року були значно меншими від показників червня 2025 року і далися Росії ціною великих втрат особового складу й техніки.
Перед тим дані проєкту DeepState засвідчили, що травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
У звіті за 22 липня ISW пише, що нещодавно російські війська просунулися в напрямку Костянтинівки. За день до цього аналітики писали, що українські війська нещодавно просунулися на Олександрівському напрямку та на півночі Харківської області.
У Києві люди знову вийшли на протест з вимогою повернення Федорова
У Києві біля театру імені Івана Франка люди знову зібралися на протест.
Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, станом на 20:00 на площі перебували близько сотні киян. Учасники акції вимагають повернення на посаду міністра оборони Михайла Федорова.
Мітингувальники також анонсують велику безстрокову акцію на завтра – 24 липня, якщо їхні вимоги не будуть почуті.
У соцмережах пишуть, що люди також вийшли на протест у Львові, Дніпрі, Івано-Франківську, Луцьку та Миколаєві.
Раніше сьогодні Михайло Федоров відмовився від пропозицій президента України, заявивши, що не погодиться на жодну іншу посаду, окрім посади міністра оборони.
З 16 липня в Україні тривають протести через відставку міністра оборони Михайла Федорова. Також від мітигувальників лунали заклики до відставки головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
Після своєї відставки Михайло Федоров виступив із різкою критикою на адресу Сирського. Згадавши про успіхи Сирського як воєначальника, зокрема й під час Київської операції, Федоров додав, що «система управління змінилася, і ми не можемо їхати на тому, що було тоді».
21 липня президент України Володимир Зеленський повідомив, що новим головнокомандувачем ЗСУ стане Михайло Драпатий.
Михайло Федоров привітав Драпатого з визначенням на посаду головнокомандувача Збройних сил України. Водночас він подякував колишньому головнокомандувачу Олександру Сирському, якого критикував раніше, за захист Київщини, Харківську операцію та інші історичні битви.
16 липня президент Зеленський доручив Євгенію Хмарі виконувати обовʼязки міністра оборони. Президент також заявив, що пропонуватиме депутатам, які мають зібратися у сесійній залі Ради майже через місяць, призначити Хмару міністром оборони.
Росія втратить мільярди, але не всі заборони запрацюють: «розпаковуємо» нові санкції ЄС
23 липня Євросоюз остаточно схвалив 21-й пакет санкцій проти Росії, дискусії довкола якого розтягнулися на тижні. Він передбачає більше фінансових і енергетичних обмежень проти держави-агресорки. А чорні списки поповнює рекордна від початку великої війни кількість нових позицій: їх запроваджують проти 48 фізичних та 170 юридичних осіб.
«Мета сьогоднішнього пакету – ще більше підірвати російську економіку та воєнну машину. Він став відповіддю на нещодавні жорстокі російські удари, навмисно спрямовані проти цивільної інфраструктури [України]», – йдеться в пресрелізі Ради ЄС.
Запроваджуються, зокрема, обмеження проти компаній російського ВПК, в тому числі тими, що пов’язані з далекобійними дронами. Також – проти структур у третіх країнах, що допомагають Росії обходити експортні обмеження. Більше інформації тут
«Жодних заборонених тем не було» – блогерка Лумер записала інтерв’ю з Зеленським
Американська блогерка Лора Лумер повідомила про зустріч із президентом України Володимиром Зеленським під час її візиту до Києва.
«Я щойно записала інтерв’ю з президентом Зеленським у Маріїнському палаці в Україні. Жодних заборонених тем не було, і я не добирала слів», – написала вона в соцмережі Х.
Блогерка додала, що повне інтерв’ю з’явиться незабаром.
Офіс президента України привітав візит Лумер до України. 22 липня вона відвідала пошкоджену російським ударом Києво-Печерську Лавру. Там її зустріли перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця та віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури Тетяна Бережна.
Консервативну блогерку Лору Лумер називають наближеною до президента США Дональда Трампа. На початку свого візиту до Києва вона написала, реагуючи на допис російського телеканалу RT, що раніше «жила в медіабульбашці й під впливом російської пропаганди», тому й приїхала в Україну, «щоб на власні очі побачити країну».
Лумер раніше критикувала фінансову допомогу Україні з бюджету
Удари РФ по паливній інфраструктурі: влада повідомила про атаку на об’єкт у Житомирі
Російські війська продовжують завдавати ударів по паливній інфраструктурі Житомирщини, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.
За його словами, цього разу був атакований об’єкт у Житомирі.
Рятувальники локалізували пожежу. Наразі інформації про жертв та постраждалих немає.
Російські війська посилили атаки по автозаправках у прикордонних та прифронтових областях, зокрема на Харківщині, Сумщині, Запоріжжі, Дніпропетровщині, а також на Житомирщині, Миколаївщині та Одещині. За підрахунками експертів, понад 150 атак на автозаправні станції протягом місяця здійснили війська РФ.
Книги та іграшки: Сейм Латвії затвердив обмеження імпорту з Росії та Білорусі
Сейм Латвії остаточно ухвалив обмеження на імпорт товарів із Росії та Білорусі – про це пресслужба відомства повідомила 23 липня.
Парламент країни підтримав відповідні зміни до Закону про підтримку цивільного населення України. Вони передбачають загальнонаціональну заборону на імпорт таких товарів з РФ і Білорусі, як книги, газети, відеоігри, спортивні товари, іграшки, одяг та взуття.
«Цими поправками ми продовжуємо цілеспрямовано розривати економічні зв’язки з Росією та Білоруссю, водночас зберігаючи непохитну підтримку України в її боротьбі за свободу та незалежність. Це ще один суттєвий крок до розриву економічних відносин з державами-агресорами», – заявив голова Комітету з питань оборони, внутрішніх справ та запобігання корупції Раймондс Берґманіс.
Заборона також буде поширюватися на імпорт цих товарів з третіх країн, якщо країною походження є Росія або Білорусь. Точний перелік товарів, на які поширюватиметься заборона, визначить уряд Латвії.
Як передає агентство Delfi, за законопроєкт проголосували 66 депутатів.
Передбачено, що Кабінет міністрів Латвії щороку оцінюватиме вплив заборони на імпорт на безпеку та суспільні інтереси Латвії й подаватиме звіт про результати оцінки до Сейму.
Міністерство закордонних справ Латвії у червні розробило поправки до закону про підтримку цивільного населення України, які передбачають заборону на імпорт певних промислових товарів російського та білоруського походження.
Генштаб ЗСУ звітує про удари по танкеру Росії та понтонній переправі на окупованій Донеччині
Сили оборони протягом ночі на 23 липня атакували низку російських воєнних цілей, заявив Генеральний штаб Збройних сил України у четвер.
Зокрема, удару зазнав танкер у акваторії Чорного моря:
«Танкер використовується для транспортування російської нафти, нафтопродуктів і палива в інтересах збройних сил Російської Федерації».
Командування також звітує про атаку на понтонну переправу в районі окупованого Новоекономічного Донецької області, яку російські війська використовують для забезпечення військової логістики та перекидання сил і засобів.
Крім того, за даними штабу, Сили оборони вдарили по російському особовому складу в окупованій Горлівці.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження.
Міністерство оборони РФ заявляло про знищення 223 українських дронів протягом ночі на 23 липня над низкою областей, окупованим Кримом і акваторію Азовського моря. Про ураження та дрони, які не вдалося збити, російське відомство не повідомляло.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ЮНЕСКО: «Херсонес» внесли до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою
ЮНЕСКО (спеціалізований орган ООН з питань культури) включило «Херсонес» – стародавнє місто на території окупованого Росією Криму – до списку об’єктів культурної спадщини, які перебувають під загрозою.
Пам’ятці, як зазначили в організації, загрожують будівельні та археологічні роботи, які проводяться в умовах російської окупації.
У проєкті рішення, схваленому в четвер, Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО попереджає, що об’єкт «перебуває під загрозою внаслідок значної втрати справжності та цілісності, викликаної новим будівництвом та пов’язаними з ним масштабними археологічними розкопками». В організації послалися на супутникові знімки, які «викликають стурбованість».
У ЮНЕСКО закликали «всі сторони, які зараз мають стосунок до стану безпеки руїн, утримуватися від будь-яких дій, які можуть завдати подальшої незворотної шкоди».
«Нарешті» – Україна привітала це рішення
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав рішення, зазначивши у соцмережі X, що об’єкт «руйнується російською окупаційною владою».
Перший заступник міністра культури Іван Вербицький також привітав це рішення.
«Нарешті на 13-му році окупації Комітет ЮНЕСКО офіційно визнав наявну і потенційну загрозу знищення Херсонесу. Росія систематично проводить незаконні археологічні розкопки і незаконні будівельні роботи, привласнює і незаконно переміщує культурні цінності, що належать українському народу. На 22 гектарах пам’ятки з’явилися нові будівлі. Замість історії і спадщини – тепер пропаганда і неправда», – написав він у фейсбуці.
Представник Мінкультури також зауважив, що механізми ЮНЕСКО потребують змін для захисту пам’яток всесвітньої спадщини в умовах війни, оскільки ухвалена у 1972 році конвенція не передбачала інструментів відповіді на такі виклики як війна.
На його думку, ЮНЕСКО має розробити механізми захисту об’єктів всесвітньої спадщини, коли джерелом загрози для них є не держава, на території якої розташовані пам’ятки, а інша країна, що веде проти неї війну.
«Внесення Херсонесу у Список світової спадщини під загрозою є першим прецедентом подібного рішення, над яким Україна працювала із 2014 року. Воно підтверджує факти знищення цієї пам'ятки Росією і загрозу, яку несе окупація», – наголосив Вербицький.
Москва не визнає рішення ЮНЕСКО
Росія заявила, що не визнає цього рішення. «Ми робимо все можливе для збереження стародавнього міста та його пам’яток», –наголосив російський представник при ЮНЕСКО Рінат Аляутдінов.
Руїни «Херсонеса», заснованого дорійськими греками V столітті до нашої ери, налічують понад 2000 років і вважаються однією з найважливіших археологічних пам’яток Причорномор’я. У 2013 році ЮНЕСКО включила це місто до списку об’єктів всесвітньої спадщини, але з моменту захоплення Росією Кримського півострова в України в 2014 році організація позбавлена доступу до цього об’єкту, зазначає France-Presse.
Що відбувається з Херсонесом
Як зазначає Російська служба Бі-бі-сі, Росія збудувала у передмісті античного поліса музейно-храмовий комплекс «Новий Херсонес», що відкрився минулого літа. Українські археологи стверджують, що при будівництві культурний шар грубо зносили бульдозерами, а нові споруди, зокрема побудований на руїнах цитаделі амфітеатр, загрожують збереженню пам’ятника.
За участь у розкопках у Криму у грудні 2025 року у Польщі затримали російського археолога Олександра Бутягіна. В Україні, яка добивалася його екстрадиції, археолога звинувачували у частковому руйнуванні об'єкту культурної спадщини та заподіянні великих збитків. У квітні Бутягіна повернули до Росії через обмін ув’язненими.
Будівельні роботи на руїнах заповідника «Херсонес Таврійський» тривають практично від початку окупації півострова.
У серпні 2021 року правоохоронні органи Автономної республіки Крим та Севастополя розслідували у 23 кримінальних справах понад 100 фактів знищення, руйнування чи псування пам’яток історії чи культури, незаконних археологічних робіт і вивезення культурних цінностей з півострова.
ОВА: на Дніпропетровщині через атаки РФ загинули три людини, ще 32 – поранені
На Дніпропетровщині через російські атаки загинули три людини, ще 32 – зазнали поранень, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, війська РФ майже 40 разів атакували чотири райони безпілотниками, артилерією і авіабомбами.
Найбільше жертв у Павлограді. Тут через ранкову атаку РФ загинули три людини, кількість постраждалих зросла до 29 людей – у лікарні у важкому стані перебувають троє людей, ще 14, серед яких є дворічна дівчинка, госпіталізовані у стані середньої тяжкості.
За словами Ганжі, ще двоє людей – 41-річний чоловік і 47-річна жінка – постраждали через атаки РФ на Нікопольщині. Тут пошкоджені пожежна частина, підприємство, магазин, багатоквартирні будинки, автівки.
Також російських атак зазнали Синельниківський та Криворізький райони, в останньому – постраждала людина.
Війська РФ вдарили п’ятьма КАБами по Запоріжжю, відомо про 18 постраждалих – ОВА
Російські війська вдарили п’ятьма керованими авіабомбами по Запоріжжю, вже відомо про 18 постраждалих, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«П’ять КАБів наприкінці робочого дня ворог скинув на житлові квартали - точно знаючи, що постраждають цивільні», – написав він у телеграмі.
За його словами, внаслідок авіаудару РФ пошкоджені житлові будинки та приватний медзаклад.
Федоров також додав, що інформація про людей під завалами наразі не підтверджена.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
СБУ повідомила про підозру російському судді, який ув’язнив полоненого «азовця» на 19 років
Служба безпеки та Офіс генерального прокурора зібрали докази щодо ще одного судді Південного окружного військового суду Росії – про це відомства заявили 23 липня.
Суддю підозрюють у незаконному ув’язненні полонених військових Національної гвардії в російські тюрми.
За даними СБУ, у серпні 2024 року громадянин Росії безпідставно призначив 19 років позбавлення волі полоненому українському військовослужбовцю:
«Встановлено, що рашист очолив псевдосудовий процес та використав фейкові обвинувачення проти чоловіка, щоб відправити його за ґрати. У такий спосіб російський суддя грубо порушив норми міжнародного гуманітарного права, відповідно до яких потерпілий є комбатантом збройного конфлікту».
Відомство вказує на те, що військовополонені не підлягають тюремному ув’язненню за участь у бойових діях.
Судді заочно повідомили судді РФ про підозру за статтею про воєнні злочини, зокрема, порушення Конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року.
«Оскільки зловмисник перебуває на території рф, тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності за злочини проти України», – додає СБУ.
Офіс генпрокурора уточнює, що фігурант справи ув’язнив військового загону спеціального призначення «Азов», який потрапив до російського полону в травні 2022 року.
«Росія системно використовує кримінальне переслідування як інструмент репресій проти українських військовополонених. Правомірну участь захисників України у міжнародному збройному конфлікті російська сторона протиправно прирівнює до терористичної діяльності», – коментує прокуратура.
Українські правоохоронці регулярно повідомляють про розслідування щодо російських суддів, які виносять вироки військовим і цивільним громадянам України. Зокрема, у вересні 2025 року СБУ заочно повідомила про підозру судді Південного окружного військового суду в Росії Костянтину Простову за вироки полоненим захисникам Маріуполя.
Філашкін повідомив про удар Росії по Слов’янську, 10 людей постраждали
Російські війська скинули дві авіабомби на Слов’янськ, повідомив очільник Донеччини Вадим Філашкін 23 липня.
«Поранень зазнали 10 людей віком від 36 до 82 років. Пошкоджено 7 багатоповерхівок», – заявив він.
Філашкін додав, що на місці працюють відповідальні служби. Постраждалі отримують медичну допомогу.
«Росіяни знову свідомо вдарили по житлових кварталах. Вони полюють на мирних людей і намагаються перетворити звичайне життя на постійний страх», – додав очільник Донеччини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Не погоджуюся на жодну іншу посаду» – Федоров пояснив, чому відмовився від пропозицій Зеленського
Михайло Федоров відмовився від пропозицій президента України, заявивши, що не погодиться на жодну іншу посаду, окрім посади міністра оборони.
Він зазначив, що вдячний президенту України Володимиру Зеленському за всі запропоновані варіанти, але сьогодні в державі є лише три посади, які, окрім військових на полі бою, реально визначають хід війни – президент України, міністр оборони та головнокомандувач Збройних сил України.
«Жодна з інших посад не має реальних повноважень, щоб побороти корупцію в закупівлях, завершити розпочату трансформацію армії, планувати й реалізовувати асиметричні дії та операції проти ворога, викорінити культуру брехні й безвідповідальності всередині системи та завершити інші речі, які наша команда вже розпочала в Міністерстві оборони», – йдеться у його заяві.
При цьому Федоров зауважує, що для нього «питання ніколи не було в посаді чи статусі, а лише в можливості реально впливати на результат і наближати перемогу України».
Федоров нагадав, що на запрошення Зеленського в січні 2026 року його команда прийшла в Міноборони з конкретним планом, як закінчити війну – захистити небо, зупинити фронт і завдати удару по економіці РФ.
«Упродовж шести місяців ми послідовно реалізовували саме цей план. Вперше за останні роки Україна почала перехоплювати ініціативу. Наші спільні результати створили те, чого раніше не було, — вікно можливостей, щоб змусити Росію до миру силою. І його не можна втратити», – стверджує він.
Президент Володимир Зеленський раніше повідомив, що пропонував Федорову посаду в новому уряді.За твердженням Зеленського, Федоров залишається «в команді», і він пропонував йому кілька посад.
«Остання посада, щоб не йти в деталі всіх наших зустрічей – віцепрем’єр-міністр України з військових новацій. І це дуже важливо, тому що повинна бути координація новацій з керівництвом Міноборони, з керівництвом, з головкомом нашої армії, з Генштабом і з президентом», – сказав Зеленський.
Днями президент повідомив, що пропонував колишньому міністру оборони «достойну позицію у владі», яка дозволила б об’єднати технологічну складову держави і забезпечити її розвиток..
18 липня видання ZN.UA з посиланням на свої джерела повідомило, що на Банковій розглядають можливість запропонувати ексміністру оборони Михайлу Федорову стати miltech czar – координатором розвитку військових технологій.
Тим часом в Україні тривають протести з вимогою повернути Федорова на посаду міністра оборони.
Після своєї відставки Михайло Федоров виступив із різкою критикою на адресу на той момент головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Згадавши про успіхи Сирського як воєначальника, зокрема й під час Київської операції, Федоров додав, що «система управління змінилася, і ми не можемо їхати на тому, що було тоді».
21 липня колишній голова Міноборони Михайло Федоров привітав генерал-майора Михайла Драпатого з визначенням на посаду головнокомандувача Збройних сил України. Водночас він подякував колишньому головнокомандувачу Олександру Сирському, якого критикував раніше, за захист Київщини, Харківську операцію та інші історичні битви.
Філашкін повідомив про удар Росії по Слов’янську, 10 людей постраждали
Російські війська скинули дві авіабомби на Слов’янськ, повідомив очільник Донеччини Вадим Філашкін 23 липня.
«Поранень зазнали 10 людей віком від 36 до 82 років. Пошкоджено 7 багатоповерхівок», – заявив він.
Філашкін додав, що на місці працюють відповідальні служби. Постраждалі отримують медичну допомогу.
«Росіяни знову свідомо вдарили по житлових кварталах. Вони полюють на мирних людей і намагаються перетворити звичайне життя на постійний страх», – додав очільник Донеччини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Мені брехали роками»: впливова MAGA-блогерка змінила ставлення до України
«Я не в Росії, бо я не пропагандистка». Таким дописом Лора Лумер – американська активістка, тісно пов’язана з рухом MAGA і відома як прихильниця президента США Дональда Трампа – повідомила про свою поїздку до України. Там вона визнала помилковість своїх попередніх поглядів на війну й Росію.
Її заяви справили враження на багатьох українців. Однак поки незрозуміло, чи можна вважати зміну позиції Лори Лумер ознакою ширшого перегляду поглядів в адміністрації Дональда Трампа.
Український журналіст у Вашингтоні й медіарадник Razom for Ukraine Остап Яриш називає Лумер однією з найвпливовіших блогерок у середовищі MAGA. Її аудиторія перевищує два мільйони людей, до її думки дослухається Трамп, а сама активістка мала прямий вплив на окремі рішення в Овальному кабінеті.
Більше про це читайте і дивіться за лінком
ОВА: сили РФ вдарили по багатоповерхівці у Запоріжжі, під завалами є люди
Російські війська вдарили по багатоповерхівці у Запоріжжі, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його словами, під завалами перебувають люди.
Перед цим у Запорізькій області пролунали вибухи. Федоров повідомив, що внаслідок російського удару по обласному центру 5 людей поранено.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Казахстан тимчасово знизив видобуток нафти й зупинив її завантаження на терміналі в Новоросійську
Міністерство енергетики Казахстану повідомило, що країна тимчасово знизила видобуток нафти, а навантаження сировини на морському терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) у Новоросійську тимчасово зупинили.
Завантаження призупинили «з метою забезпечення безпеки суден, екіпажів і екології в акваторії Чорного моря».
«При цьому всі виробничі та технічні об’єкти консорціуму перебувають у справному стані, працюють у штатному режимі та готові до відновлення перевалки сировини одразу після нормалізації обстановки», – йдеться в повідомленні.
Зниження видобутку у міністерстві пояснили технічними причинами. Через обмеження на прийом нафти до трубопровідної системи компанії скоригували добові обсяги видобутку, щоб не допустити переповнення резервуарів. Термінів, на які знижено видобуток, міністерство не назвало.
Призупинці завантаження передувала серія атак дронів на танкери біля терміналу. 17 липня безпілотник ударив по танкеру Nordic Zenith. Тоді Міненерго заявляло, що завантаження нафти продовжується в штатному режимі. 19 липня атаки зазнали вже два танкери з казахстанською нафтою на борту – Asia та Nissos Ios. Пожежу на судах загасили, розливу нафти не допустили, постраждалих не було. МЗС Казахстану назвало атаки «посяганням на інтереси країни».
Через КТК йде понад 80% всіх поставок нафти з Казахстану за кордон. Співвласниками консорціуму виступають Росія, Казахстан, американська Chevron та ще кілька компаній, в тому числі структури «Лукойлу» та «Роснефти».
На початку липня Міністерство внутрішніх справ Казахстану організувало роботу 59 поліцейських постів поблизу автомобільних пунктів пропуску через кордон. Заходи пояснили боротьбою з незаконним вивезенням палива з країни.
Раніше росіяни повідомляли, що змушені їздити до Казахстану, щоби заправити машину. У самій Росії та на окупованих нею українських територіях від кінця травня спостерігається дефіцит палива на тлі ударів ЗСУ по НПЗ та нафтових об’єктах. Влада запровадила обмеження на продаж бензину.
Гранти і «єКнига»: Бережна розповіла про допомогу книговидавцям, постраждалим від атак Росії
Уряд спільно з видавцями визначив варіанти допомоги друкарням і видавництвам, які зазнали збитків через російські атаки, заявила міністерка культури Тетяна Бережна 23 линя.
Останні атаки на Київ, нагадала вона, пошкодили друкарню, знищили офіси видавництв і наклади книжок. Зокрема, за оцінкою урядовиці, через удар по друкарні згоріли понад 600 тисяч готових книжок і підручників багатьох українських видавництв, а також близько 350 тисяч примірників, які перебували у виробництві. На складі одного видавництв знищені близько 200 тисяч книжок.
«Відновлення друкарень і підтримка видавничої галузі – питання культурної стійкості та національної безпеки», – заявила Бережна.
Урядовиця звітувала про нараду з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства за участі голови правління Української видавничої асоціації Артема Біденка визначили доступні механізми державної підтримки:
- друкарні можуть отримати гранти до 16 мільйонів гривень на відновлення обладнання, пошкодженого або знищеного внаслідок російської агресії
- програма страхування воєнних ризиків передбачає до 30 мільйонів гривень компенсації за пошкоджене майно
- уряд працює над розширенням програми «єКнига», запуском субсидій для книгарень із компенсацією витрат на оренду приміщень та оновленою програмою поповнення фондів публічних бібліотек
Також, зазначила Бережна, Мінекономіки наразі консультує постраждалі видавництва та друкарні щодо можливої підтримки.
«Наше завдання – допомогти підприємствам відновити виробництво і забезпечити вихід нових українських книжок. Держава посилюватиме стійкість книжкової галузі та створюватиме умови для її відновлення і розвитку», – додала голова Мінкульту.
Раніше Міністерство освіти повідомило про втрату майже 250 тисяч примірників книг, частина з яких – навчальна література, внаслідок російської атки. Ще близько 350 тисяч примірників були пошкоджені.
Український інститут книги 20 липня повідомляв про кілька видавництв, які постраждали внаслідок балістичної атаки Росії вночі проти 19 липня. Удар пошкодив друкарню групи «Конві», знищив склад, на якому зберігалися книги видавництва «Книголав», офіс нещодавно створеного видавництва MISON, а також пошкодив офіс видавництва «АРК.ЮЕЙ». За оцінкою УІК, протягом липня атаки Росії знищили понад 1,5 мільйона книг.