У Криму окупанти базують військові вертольоти біля будинків – представництво президента України
Російські окупанти у Криму базують військові вертольоти на майданчиках біля житлових будинків, йдеться у повідомленні Представництва президента України.
За інформацією відомства, триває мілітаризація Кримського півострова.
«Окупанти продовжують використовувати цивільне населення Криму, як живий щит для російських загарбників. Зокрема, військові вертольоти базуються на майданчиках на місці пустирів біля житлових будинків», – кажуть у представництві президента України в окупованому Криму.
Крім того, відомо, що «у селах Джанкойського району на околицях населених пунктів розміщені різні ворожі ЗРК».
Європейський суд із прав людини у межах розгляду міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» 25 червня 2024 року визнав Росію винною у порушенні низки прав людини на Кримському півострові, починаючи з 2014 року. Серед них – придушення неросійських ЗМІ й обмеження свободи висловлення думок, а також незаконне поширення російського законодавства на території Криму.
Починаючи з серпня 2022 року, в Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму. У жовтні 2022 року на Кримському (Керченському) мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на Керченському мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закрито.
Сили РФ вдарили по Циркунах на Харківщині, виникла пожежа – влада
У Харкові близько пів на першу годину ночі 6 серпня пролунали вибухи під час повітряної тривоги в області, повідомили мер Ігор Терехов і очільник ОВА Олег Синєгубов.
«Вибухи у Харкові! Окупанти завдають ударів, будьте в укриттях!» – написав Терехов.
У мерії також кажуть про можливий «приліт».
«У місті було чути звуки вибухів. Схоже на приліт», – розповів Терехов.
Він також закликав жителів міста перебувати в безпечних місцях до відбою повітряної тривоги.
«Будьте обережні у будь-якому випадку», – йдеться в заяві харківського мера.
Згодом голова ОВА Олег Синєгубов уточнив, що сили РФ о 00:50 вдарили по Циркунах Харківського району.
«Пошкоджено житловий будинок, виникла пожежа. На цю хвилину – інформація про постраждалих не надходила», – зазначив місцевий чиновник.
5 серпня ввечері сили РФ запустили для ударів по території України дрони-камікадзе. Крім того, вони використали балістику для атаки по столиці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
КМВА: Росія атакувала Київ балістикою на кшталт «Іскандер-М» чи KN-23
У понеділок, близько 23:00 Росія завдала ракетного удару в напрямку Києва та передмістя, повідомляє Київська міська військова адміністрація (КМВА).
«За попередньою інформацією, агресор застосував балістичне озброєння на кшталт Іскандер-М чи KN-23. У столиці та на околицях міста працювали сили та засоби протиповітряної оборони», – кажуть у пресслужбі.
За попередніми даними КМВА, «зафіксовано ураження ворожих ракет (точну модифікацію озброєння та кількість оприлюднять у звітах Повітряні Сили)».
«Станом на цю хвилину в Києві не зафіксовано руйнувань, інформації щодо потерпілих не надходило. Дані оперативного зведення оновлюються та уточнюються», – уточнили в КМВА.
Увечері 5 серпня в низці областей України оголосили повітряну тривогу через загрозу ударних БпЛА і «швидкісні цілі у напрямку Київщини і Полтавщини». У столиці пролунали потужні вибухи.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
У низці областей оголосили повітряну тривогу, в Києві пролунали вибухи
Увечері 5 серпня в низці областей України оголосили повітряну тривогу через загрозу ударних БпЛА і «швидкісні цілі у напрямку Київщини», пишуть Повітряні сили.
О 22:21 Повітряні сили повідомили про загрозу застосування ударних БпЛА на Сумщині.
О 22:32 військові попередили, що є загроза ударних безпілотників для Чернігівщини.
О 22:59 з’явилась швидкісна ціль у напрямку Київщини. Військові закликали киян терміново пройти в укриття.
Росія: на військовому заводі стався вибух, є загиблі
На заводі «Авангард» у місті Стерлітамак у Башкортостані (РФ) стався вибух, щонайменше троє людей загинули, пише російська служба Радіо свобода.
За повідомленнями російських ЗМІ, вибух начебто стався, «коли ремонтна бригада демонтувала трубопровід в одному з цехів. Усі три члени бригади загинули».
Наразі причини аварії встановлюються.
Як заявили у слідчому комітеті РФ, припускають, що «робітники порушили техніку безпеки під час різання труб і газоповітряна суміш спалахнула».
Завод «Авангард» належить державній корпорації «Ростех» і виконує оборонне замовлення, зокрема він виробляє деталі для ракетних систем залпового вогню. Підприємство перебуває під санкціями Євросоюзу, а також Швейцарії та України.
Внаслідок обстрілів Херсонщини постраждало троє людей – влада
У понеділок, 5 серпня, сили РФ обстріляли населені пункти Томина Балка та Садове на Херсонщині, повідомляє обласна військова адміністрація.
За даними пресслужби, внаслідок російських обстрілів постраждало троє людей.
Відомо, що в Томиній Балці постраждали двоє чоловіків, 57 та 68 років, які в момент удару перебували на городі. В одного потерпілого діагностували вибухову травму та уламкові поранення рук, ніг і тулуба. Інший – дістав поранення обличчя, живота та попереку.
Ще одна людина дістала поранення через російський обстріл у селищі Садове, кажуть в ОВА.
«Сліпота і наївність»: реакції на перші слова звільнених російських опозиціонерів
Після великого обміну між Росією та Білоруссю із країнами Заходу кілька звільнених російських опозиційних політиків, зокрема Ілля Яшин, Володимир Кара-Мурза та Андрій Пивоваров вийшли до журналістів на першу пресконференцію. Деякі відповіді, які стосувалися України, ставлення росіян та санкцій проти РФ викликали неоднозначні реакції серед лідерів думок, блогерів та журналістів. Радіо Свобода проаналізувало декторі з них.
Під час першої пресконференції після великого обміну, яка відбулася у німецькому Бонні, російські політики розповіли про деталі обміну та те, що він може означати.
«Потрібно послабити санкції»
Не оминули у своїх коментарях російські політичні ексбранці й питання війни Росії проти України. Зокрема політик Андрій Пивоваров сказав, що серед іншого працюватиме над протидією російській пропаганді, яка нав’язує думку про те, що Росія – в колі ворогів. З його слів, для цього потрібно «послабити санкції, які стосуються простих людей».
«Ми будемо домагатися того, щоб санкції були не проти людей у Росії, а проти путінського режиму», заявив Андрій Пивоваров і закликав західну аудиторію: «Не треба асоціювати людей у Росії з російським режимом».
Правозахисники: творець телеграм-каналу з Мелітополя опинився в рабстві окупантів
Правозахисна організація «Репортери без кордонів» (RSF), розслідуючи зникнення кількох українських журналістів у Мелітополі, дізналася про Євгена Ільченка, якого російські сили затримали за створення Telegram-каналу, що повідомляв про російську окупацію міста.
За даними правозахисників, Ільченко пережив тортури і примусову працю, включно з копанням траншей для своїх викрадачів.
Ільченко був адвокатом у Мелітополі, доки Росія не здійснила повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Місто захопили незабаром після вторгнення, і в травні 2022 року Ільченко, не повідомивши рідних, запустив Telegram-канал під назвою @Mitopol, повідомили RSF.
Правозахисники наголошують, що Ільченко пішов на великий особистий ризик, щоб тримати громадськість в курсі, незважаючи на відсутність попереднього журналістського досвіду, демонструючи «справжню відданість» репортажам про повсякденне життя свого міста і його жителів.
На Донеччині із 13 населених пунктів примусово евакуюють дітей – Мінреінтеграції
Із 13 населених пунктів Покровського і Краматорського районів Донецької області примусово евакуюють дітей з їхніми родинами через безпекову ситуацію в регіоні, йдеться в повідомленні Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
У відомстві кажуть, що відповідне рішення погодили члени Координаційного штабу з питань проведення обов’язкової евакуації населення в умовах воєнного стану на засіданні під головуванням віцепрем’єр-міністра Ірини Верещук.
«Учасники Коордштабу одноголосно підтримали проведення обов’язкової евакуації у примусовий спосіб дітей із їхніми батьками або іншими законними представниками з окремих населених пунктів Донеччини», – йдеться у повідомленні.
Уряд готує технічні рішення, які допоможуть школам працювати офлайн – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський повідомив про підготовку Кабінетом міністрів низки технічних рішень, які дадуть змогу школам у регіонах, де дозволяє безпека, навчатися офлайн.
«Зараз багато питань щодо підготовки нового навчального року. Наш пріоритет – по максимуму допомогти школам в усіх регіонах, де безпека це дозволяє, відкритися для дітей і працювати офлайн. Уряд зараз готує кілька технічних рішень, які допоможуть саме цьому», – сказав Зеленський у вечірньому зверненні 5 серпня. Подробиць він не навів.
Минулого місяця Кабмін своєю постановою передбачив, що новий навчальний рік в українських школах стартує 2 вересня цього року і завершиться 30 червня 2025 року.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що обласним адміністраціям доручили забезпечити організацію процесу залежно від безпекової ситуації на тій чи іншій території.
У пресслужбі Кабміну зазначили, що, визначаючи дату початку навчального року, уряд орієнтувався на відсутність звернень від абсолютної більшості громад щодо початку навчального року раніше і потребу в часі на ретельну підготовку закладів освіти до приймання учнів.
«Не відправляли лише засуджених за педофілію і ВІЛ-інфікованих»: розмова з російським полоненим
Росія вже понад два роки вербує ув'язнених до лав своєї армії. Спочатку це робила ПВК «Вагнер», а з лютого 2023 року вербування в колоніях монополізувало Міноборони РФ. Журналісти Радіо Свобода (проєкт Донбас Реалії) поспілкувалися із Андрієм – засудженим громадянином РФ, який відбував покарання у красноярської колонії Росії і пішов на війну проти України, підписавши контракт 8 червня 2024 року. Менше ніж через місяць він потрапив у полон ЗСУ на Покровському напрямку.
Донбас Реалії наголошує: всі заяви російського військовополоненого зроблені під час перебування у неволі. Тому редакція застерігає: все сказане ним під час інтерв'ю може і не відображати його погляди
«Прямо відправляють на м’ясо»
Під час великої російсько-української війни Андрій відбував покарання за вживання наркотиків. Загалом у колоніях він провів уже понад 20 років. Зараз йому 54-ри, і він запевняє, що навіть не думав про те, щоб іти на війну і долучитися до армії РФ. Однак з часом в тюрмі людей ставало все менше, і тих, хто вагався, за його словаи, стали підштовхувати до такого рішення.
«На війну не відправляли лише засуджених за педофілію і ВІЛ-інфікованих. За 2 роки охочі закінчилися, і тоді адміністрація почала створювати все важчі умови для засуджених», – каже військовополонений.
Генштаб про ситуацію на фронті: найгарячіше зараз на Покровському і Торецькому напрямках
Від початку доби кількість бойових зіткнень на фронті зросла до 64, найгарячіше зараз на Покровському і Торецькому напрямках, повідомив у зведенні станом на 16:00 5 серпня Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Торецькому напрямку противник за підтримки бомбардувальної авіації 15 разів атакував позиції наших військ. На даний час триває сім боєзіткнень поблизу Торецька і Нью-Йорка. За сьогоднішній день противник скинув на Торецьк десять керованих авіаційних бомб. Залишається напруженою ситуація на Покровському напрямку. В районах Калинового, Воздвиженки, Новоолександрівки, Іванівки, Желанного, Новоселівки Першої, Карлівки і Яснобродівки точаться запеклі бої. Наразі ворог здійснив 21 спробу штурмувати українські позиції. Тривають бої в десятьох локаціях», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, бойові зіткнення також були і тривають на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Курахівському, Времівському, Придніпровському напрямках.
«Наказував бомбардувати енергосистему України». ОГП повідомив про підозру командиру авіаполку РФ
Українські правоохоронці повідомили про підозру командиру 121-го важкого бомбардувального авіаційного полку дальньої авіації військово-повітряних сил Росії у порушенні законів і звичаїв війни, повідомив 5 серпня Офіс генпрокурора.
«За даними слідства, за наказами підозрюваного, який діяв за попередньою змовою з військовим командуванням РФ, від жовтня 2022 року по лютий 2023 року підпорядковані йому підрозділи 121-го авіаполку РФ систематично здійснювали масштабні ракетні удари по території України. Для цього ворог використовував ракетоносці-бомбардувальники Ту-95, з яких випускали крилаті ракети Х-101. Основними цілями окупантів були об’єкти цивільної критичної інфраструктури, зокрема енергетична система України, а також населені пункти по всій території України», – йдеться в повідомленні.
В ОГП наголосили, що масовані обстріли призвели до загибелі й десятків поранених серед цивільних осіб, а також руйнування об’єктів енергетики України.
Легкоатлетка Ярослава Магучіх виборола другу золоту нагороду для України й уже увійшла в історію українського та світового спорту. Ще в 2019-му році після дебютних виступів української стрибунки в висоту коментатори казали, що починається нова ера – ера Магучіх. Пояснюємо: чому перемога українки історична і як вона йшла до цього досягнення.
Олімпійською чемпіонкою зі стрибків у висоту Ярослава стала із результатом 2 метри. На таку ж висоту стрибнула й австралійка Нікола Оліслагерс, але використала більше спроб...
Після початку повномасштабного вторгення Ярослава – один із головних спортивних голосів України. Вона виступає проти повернення російських та білоруських спортсменів на змагання, а також постійно нагадує про російські злочини в Україні.
Сама ж Ярослава зізнається, «подорослішала» після 24 лютого 2022 року – тепер будь-яку можливість використовує, щоб донести світові про війну, яку веде Росія проти України.
У соцмережах Магучіх неодноразово дорікають за про спільну фотографію із російською спортсменкою Марією Ласіцкене після офіційного нагородження на Олімпіаді в Токіо-2020. Проте Ярослава вже неодноразово заявляла свою позицію щодо російських легкоатлетів, чим ще більше викликає «галасу» в Росії. Там намагаються применшити здобутки Магучіш. Наприклад, після її перемоги на Іграх в Парижі, в соціальних мережах російські вболівальники та коментатори писали, що, мовляв, українка виграла лише тому, що не було легкоатлетів із РФ.
Розвідка Великої Британії заявляє, що російське законодавство щодо позбавлення набутого громадянства через ухилення від військового обліку не матиме значного впливу на мобілізацію в Росії.
«Коли закон буде підписаний, практичні наслідки для вербування в російську армію, ймовірно, будуть обмеженими, хоча незалежні російські ЗМІ продовжують повідомляти, що правоохоронні органи переслідують спільноти мігрантів, у тому числі з метою формування новобранців, і цей закон передбачає ще одну форму правового примусу в цьому відношенні», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому 5 серпня.
«Мама мною почала пишатися»: колишні в'язні про те, чому вирішили підписати контракт із ЗСУ
За даними українського Міністерства юстиції, понад шість тисяч ув'язнених виявили бажання достроково звільнитися і піти на війну. Із них майже чотири тисячі вже проходять навчання на полігонах.
В'язні отримали можливість воювати у травні цього року, після того, як до законодавства України було внесено зміни. Відео підготували колеги з телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки». Джерело: Reuters, AFP
Супутникові знімки свідчать про знищення однієї установки С-400 після удару по Криму 2 серпня – ISW
Супутникові знімки вказують на те, що українські сили, ймовірно, пошкодили одну російську пускову установку С-400 і знищили ще одну в районі гори Куш-Кая в окупованому Криму під час ракетного удару 2 серпня, пише американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Телеграм-канал, присвячений Криму, стверджує, що українські удари 2 серпня по підводному човну «Ростов-на-Дону» Чорноморського флоту Росії в порту Севастополя не привели до його затоплення. Комерційно доступні супутникові знімки Planet Labs PBC, зроблені 2 серпня, свідчать про те, що українські сили пошкодили підводний човен, але ISW поки не може незалежно перевірити повідомлення про те, що український удар знищив підводний човен, ані ступінь завданої ударом шкоди», – повідомили аналітики.
Водночас ISW наводить слова речника Військово-морських сил України Дмитра Плетенчука, який заявив, що російські сили, по суті, більше не використовують два з п’яти російських військових аеродромів у Криму після нещодавніх українських ударів по півострову.
У ніч на 2 серпня підконтрольна Росії влада Севастополя заявляла про роботу ППО і падіння осколків ракети на кількох вулицях міста. Проте, зазначав кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, вночі лунав потужний вибух, не схожий на знищення БПЛА, а характерний для наземного вибуху.
Генштаб Збройних сил України пізніше заявив про успішне ураження і затоплення підводного човна Чорноморського флоту РФ «Ростов-на-Дону», а також про удар по російському ЗРК С-400 у Криму, що призвів до пошкодження чотирьох пускових установок ЗРК «Тріумф».
Москва про втрати своєї військової техніки не повідомляла.
Мітинг біля ТЦК у Ковелі: поліція відкрила два кримінальні провадження
Поліція Волинської області порушила два кримінальні провадження після мітингу біля будівлі Територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Ковелі 3 серпня. Про це у понеділок вранці повідомила пресслужба Головного управління Нацполіції у Волинській області.
Правоохоронці зазначили, що до поліції надійшло повідомлення про те, що біля приміщення місцевого ТЦК та СП зібрались кілька десятків людей, які висловлюють невдоволення роботою підрозділу ЗСУ.
«На місце спрямували наряди поліції для охорони публічного порядку. Також працювала слідчо-оперативна група поліції. Наразі правоохоронці продовжують встановлювати учасників інциденту, опитувати очевидців та з’ясовувати інші деталі події», – йдеться у повідомленні.
За даними поліції, кримінальні справи порушено за заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку (ч. 1 ст. 295), а також за групове порушення громадського порядку (ч. 1 ст. 293).
3 серпня жителі міста Ковель влаштували акцію протесту через нібито незаконне затримання трьох чоловіків, які їхали на авто.
На фото і відеозаписах з акції протесту було видно, що мітингарі намагалися силою проникнути в будівлю ТЦК і вимагали відпустити затриманих.
Наступного дня на цю подію відреагувало керівництво Волинського обласного ТЦК – в заяві йдеться, що трьох чоловіків дійсно доставили до ТЦК через відсутність військово-облікових документів. На них наклали адміністративні стягнення і направили на проходження військово-лікарської комісії.
У ТЦК заявили, що «заклики до бунту, які розповсюдились по соціальних мережах Ковельської територіальної громади та Волинської області були помічені ворожими пропагандистськими каналами, які вдало використали це у своїх цілях».
«Ситуація повністю спровокована з метою дискредитації чинної влади та протидії заходам мобілізації, перешкоджанню законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань, які матимуть відповідні правові наслідки для тих, хто підбурював громадян до протиправних дій та тих, хто брав у цьому найактивнішу участь», – йдеться у повідомленні.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мали до 16 липня оновити свої дані.
Міненерго: у Дніпропетровській області відновили електропостачання, обмежене через обстріли РФ
У Дніпропетровській області внаслідок бойових дій знеструмлювались підстанції, водоканал та місцева промисловість. Станом на ранок 5 серпня живлення відновлено для всіх споживачів, повідомила пресслужба Міністерства енергетики України.
У відомстві додали, що в Донецька область через бойові дії знеструмлювалось декілька підстанцій, побутові споживачі, а також шахта. На момент інциденту в шахті перебував 21 працівник – усіх вивели на поверхню.
Загалом енергетики відновили живлення 2 544 споживачам, постраждалим від бойових дій та технологічних порушень, йдеться у повідомленні. Загалом через бойові дії та техпорушення на ранок залишаються без електропостачання 492 населених пункти.
У Міністерстві нагадують, що сьогодні планові відключення електроенергії не проводитимуться.
Попри відносне поліпшення ситуації, значний дефіцит потужностей в енергосистемі залишається, відзначають у Міненерго. Внаслідок масованих атак російських військ на енергетику втрачено 9 ГВт виробничих потужностей. Тривають постійні обстріли, особливо на прифронтових та прикордонних територіях. Часто під удари потрапляють підстанції, лінії системи передачі електроенергії.
Раніше голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак попвідомляв, що війська РФ ввечері та вночі атакували Нікопольщину у Дніпропетровсткій області – застосовували дрон-камікадзе та артилерію.