Доступність посилання

Руйнування Костантинівки внаслідок російських обстрілів. Фото - кінець березня 2026 року
Руйнування Костантинівки внаслідок російських обстрілів. Фото - кінець березня 2026 року

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Україна зазнала масованого повітряного удару, вибухи чули в Києві, Кривому Розі, Полтаві та Харкові

Уночі та зранку 2 вересня Україна зазнала комбінованого повітряного удару із застосуванням ударних безпілотників і ракет різних типів.

Після півночі країну атакували кілька груп «Шахедів», серед ночі з аеродрому «Оленья» злетіли і здійснили пускові маневри в районі російського міста Енгельс сім бортів Ту-95.

Основною ціллю ударів після 5:00 був Київ. Міський голова столиці Віталій Кличко повідомляє про падіння уламків ракет у чотирьох районах Києва – Святошинському, Голосіївському, Шевченківському та Солом’янському. Є потерпілі, їхнє точне число поки не називають. У Святошинському районі горять чотири автомобілі, у Голосіївському районі палає нежитлове приміщення, також є загоряння в Шевченківському районі.

«У Голосіївському районі частково зруйнована котельня. Працюють аварійно-рятувальні служби», – додав Кличко о 6:13.

У Харкові після 1:00 два ударні безпілотники влучили по приватному житловому будинку та освітньому закладу, без постраждалих, а після 5:00 унаслідок влучання ракети сталося загоряння в садовому товаристві.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

Україна запровадила нові санкції проти 150 суб’єктів у Росії та колаборантів – Зеленський

Україна запровадила нові санкції. Обмеження вони стосуються колаборантів і тих, хто забезпечує роботу авіаційної інфраструктури РФ, повідомив президент Володимир Зеленський у новому відеозверненні.

Голова держави зазначив, що «сьогодні він підписав низку санкційних рішень, які раніше були ухвалені РНБО».

«Сьогодні (1 вересня – ред.) я підписав кілька нових санкційних рішень – санкції РНБО. Майже 150 суб’єктів – юридичних та фізичних осіб, які забезпечують роботу авіаційної інфраструктури Росії. Також ще один пакет санкцій проти колаборантів. Тих, хто обрав працювати на зло - на війну», – сказав Зеленський.

Також президент наголосив, що «завдання для всіх представників України – зробити все, щоб українські санкції були синхронізовані зі світовими». Про це тут

Чеченський доброволець розповів про оборону України та війну в Ічкерії

Одночасно зі спробою витіснити Збройні сили України з Курської області, російська армія продовжує наступ на Харківську область. Цей регіон практично щодня зазнає атак безпілотників та ракетних ударів. Просуванню армії РФ тут протистоїть, зокрема, й Окремий батальйон особливого призначення збройних сил Чеченської Республіки Ічкерія (ОБОН ЗС ЧРІ).

Про особливості своєї роботи, минуле та майбутнє Ічкерії, а також про звинувачення на адресу чеченців з боку західних країн в інтерв'ю проєкту Радіо Свобода «Кавказ. Реалії» розповів прессекретар підрозділу Мікаель Андерсон. Читайте за лінком

Резніков щодо можливої участі Татарова в обороні столиці: «ДРГ у Києві були, я це точно знаю як міністр оборони»

На початку повномасштабної війни російські диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ) й справді діяли у Києві. Але вони не проривалися через лінії оборони ЗСУ, а були інфільтровані заздалегідь. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповів Олексій Резніков, який у той час був міністром оборони України. Цю заяву він зробив на тлі повідомлень журналістів та учасників оборони Києва про те, що російських ДРГ у Києві нібито не було, а всі випадки їх «виявлення» був «дружнім вогнем».

«Що стосується, чи були ДРГ в Києві, так, вони були. Я це точно знаю як міністр оборони. І вони знищувалися нашими силами безпеки і правопорядку. На жаль, були трагічні випадки і friendly fire («friendly fire» – прим. ред.), як то кажуть, і гинули і нацгвардійці… ДРГ були в місті Києві, вони були інфільтровані заздалегідь. Мені навіть ресторатори розповідали, як за два дні до того люди не розраховувались в ресторані і казали: «нічого, нічого, через...» і на російську мову далі переходили: «через два дні ви нам будете всі винні». Тому росіяни або їх колаборанти були в Києві, це правда», – сказав Резніков, відповідаючи на питання, чи міг заступник керівника Офісу президента Олег Татаров «вбивати чеченців у Києві».

Раніше учасник оборони Києва, ветеран Олег Симороз в етері Свобода Live заявив, що російських ДРГ у Києві не було. Однак, чи мав він на увазі лише такі, які теоретично могли прорвати оборону, чи й такі, які могли бути інфільтровані заздалегідь, не відомо.

«Це вже не таємниця. Про це не хочеться говорити, але, на жаль, у перші дні повномасштабного вторгнення у Києві ті повідомлення, які давала українська влада і багато інших публічних осіб, які розповідали, що у Києві працюють російські ДРГ, і ДРГ вбивають, на жаль, це виявилося «дружнім вогнем», – сказав Симороз.

Про це також говорив військовий оглядач Юрій Бутусов.

Президент Володимир Зеленський заявив на пресконференції у Києві 27 серпня, що заступник голови Офісу президента Олег Татаров разом з главою СБУ Василем Малюком «вбивали чеченців у Києві» на початку повномасштабного вторгнення Росії.

Прикордонники показали фортифікації на кордоні з Білоруссю

Державна прикордонна служба опублікувала відео про ситуацію на кордоні з Білоруссю, де показала, із чого складаються українські фортифікації.

«Олександр Лукашенко під виглядом навчань стягує білоруські війська до кордону з Україною. У відповідь прикордонники посилюють оборону на Чернігівщині», – кажуть у відомстві.

У відео показали, як військові ДПСУ захищають кордон, яку активність фіксують з боку Білорусі і як стежать за державним рубежем на суші, у повітрі та на воді.

Зокрема, поінформували про фортифікації на кордоні з Білоруссю. Згідно з матеріалом, «вони складаються зі штучно насипаного кількаметрового валу, заміновуваного на всій протяжності мінами осколкового направлення, за ним – протитанковий рів, заповнений наразі водою, надалі – мінна смуга, а також паркан із колючого дроту».

18 серпня Олександр Лукашенко заявив, що білоруські військові перекинули до кордону з Україною майже третину армії. На такий крок довелося піти, бо Київ не лише «тримає поблизу кордонів із Білоруссю понад 120 тисяч військових», а й перекинув додаткові сили, заявив Лукашенко в інтерв’ю російському державному телеканалу «Росія-1».

Міністерство оборони Білорусі заявило 11 серпня, що начебто «відправляє додаткову військову техніку до прикордонних з Україною районів». Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко назвав заяву Міноборони Білорусі щодо «посилення» кордону з Україною «нагнітанням, щоб продовжувати підігрувати Росії».

Олександр Лукашенко підтримав повномасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року і дозволив використовувати територію, військову інфраструктуру і повітряний простір Білорусі для вторгнення російської армії й обстрілів українських міст, жертвами чого стали десятки тисяч мирних українців.

Масована атака ракетами на Харків: кількість постраждалих зросла до 47 людей – ДСНС

У Харкові знову зросла кількість постраждалих внаслідок ракетного удару у неділю, 1 серпня, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Кількість постраждалих внаслідок масованої атаки по Харкову зросла до 47 людей, з них – 7 дітей», – йдеться у повідомленні.

Рятувальники кажуть, що з-під завалів врятували трьох людей. Пошуково-рятувальні роботи тривають.

За інформацією Офісу генпрокурора, прокурори та слідчі поліції встановили, що по торговельному центру у Салтівському районі Харкова росіяни застосували дві балістичні ракети «Іскандер-М».

Щодо будівлі Палацу спорту у Немишлянському районі зафіксовано «пряме влучання трьох ракет типу «Іскандер-М», а також ще три влучання ракет типу С-300/400 по прилеглій території».

Сили РФ упродовж доби здійснили кілька обстрілів Харківщини, а після полудня завдали масованого обстрілу по самому Харкову. Раніше повідомлялось про 44 постраждалих.

У Міненерго уточнити, що в Харкові сили РФ атакували один із енергооб’єктів.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

Резніков розповів, чи вплине катастрофа з F-16 на подальші поставки винищувачів

Втрата першого західного винищувача F-16 і смерть пілота Олексія Меся не вплине на подальші рішення щодо поставок нових літаків на потреби ЗСУ. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода сказав ексміністр оборони Олексій Резніков.

«Я не думаю, що це вплине будь-яким чином на поставки, тому що це війна. Це не зйомки серіалу, і на Заході наші партнери це цілком абсолютно розуміють. І коли я спілкувався з моїми колегами-міністрами в той час (коли Резніков був міністром оборони – прим. ред.), і в них є розуміння, як, можливо, це не прозвучить дивно, але під час планування будь-яких військових операцій закладається фактор втрат…Тому, що б не сталося, чи це випадок трагічний, чи це результати бою, в будь-якому випадку це точно не впливає на плани поставок, тому що це, по суті, переходить в категорію передбачуваних втрат», – сказав Резніков.

У Генеральному штабі Збройних сил України підтвердили, що під час відбиття ракетного удару з боку РФ по території України, зазнав катастрофи винищувач F-16. Загинув і його пілот Олексій Месь, позивний «Мунфіш».

«Під час заходу на наступну ціль з одним з літаків було втрачено звʼязок. Як зʼясувалося пізніше, літак зазнав катастрофи, льотчик загинув», – йдеться у дописі.

Катастрофа винищувача сталась 26 серпня, під час відбиття російського масованого удару. Льотчик Олексій Месь у повітряному бою знищив три крилаті ракети та один ударний БПЛА, повідомили Повітряні сили Збройних сил України у четвер. Пілот «врятував українців від смертоносних російських ракет... ціною власного життя», заявили у командуванні Повітряних сил України.

Росія: губернатор Гладков каже про «ракетний обстріл» Бєлгорода і постраждалих

Бєлгород, розташований неподалік кордону з Україною, у неділю, за повідомленнями місцевої влади, начебто зазнав ракетного обстрілу, пише російська служба Радіо Свобода.

Повідомляється, що це вже другий обстріл за три дні. Повітряну тривогу начебто було оголошено в Білгороді через годину після того, як російські військові завдали кілька ударів по Харкову.

Губернатор Білгородської області В’ячеслав Гладков написав, що «над Білгородом та Білгородським районом спрацювала система ППО» і було «збито кілька повітряних цілей». Нібито зайнявся автомобіль, а також балкон у житловому будинку.

За даними Гладкова, «постраждали 8 людей, зокрема двоє дітей.

Телеграм-канал Baza пише про 12 постраждалих.

Міноборони України повідомлення влади РФ наразі не коментувало.

Редакція Радіо Свободи не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел.

У прикордонних регіонах Росії регулярно лунають вибухи. Часто російська сторона звинувачує Україну у причетності до цих інцидентів, проте Київ офіційно це не коментує.

Влада: кількість постраждалих внаслідок удару по Харкову зросла до 44

Кількість постраждалих від російських обстрілів у Харкові збільшилася до 44, повідомив мер міста Ігор Терехов.

«Станом на зараз маємо інформацію про 44 постраждалих. З них семеро – діти, найменшому з них три місяці», – написав міський голова.

Сили РФ упродовж доби здійснили кілька обстрілів Харківщини, а після полудня завдали масованого обстрілу по самому Харкову. У Салтівському районі, за даними ОВА, 22 постраждалих, серед яких двоє дітей та два медики.

У Міненерго уточнити, що в Харкові сили РФ атакували один із енергооб’єктів.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

У Міненерго кажуть, що в Харкові сили РФ атакували один із енергооб’єктів

У неділю, 1 вересня, російські військові здійснили черговий удар по Харкову, був атакований один з енергетичних об’єктів, йдеться в повідомленні Міністерства енергетики України.

У Міненерго додали, що «наразі ведеться ліквідація наслідків обстрілу. Інформація щодо постраждалих уточнюється».

Сили РФ упродовж доби здійснили кілька обстрілів Харківщини, а після полудня завдали масованого обстрілу по самому Харкову. У Салтівському районі, за даними ОВА, 22 постраждалих, серед яких двоє дітей та два медики

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

У Харкові під повторні удари російських ракет потрапили медики і рятувальники – Терехов

У Харкові під повторні удари російських ракет потрапили рятувальники і медики, які приїхали на виклик до торговельного центру, розповів в ефірі телемарафону мер міста Ігор Терехов.

«Було дуже багато вибухів, влучань. На теперішній час маємо близько 40 людей, які отримали поранення. На щастя, загиблих немає, але кілька людей у дуже важкому стані. Крім того, постраждали працівники ДСНС і «швидкої допомоги», які приїхали на виклик: повторним цинічним ударом, попередньо, «Іскандерів» було поранено лікарів», – зазначив Терехов.

Начальник Центру екстреної меддопомоги Віктор Забашта у коментарі «Суспільному» повідомив, що «в результаті влучання поблизу торговельного центру лікар «швидкої» дістав черепно-мозкову травму і досі не отямився. У фельдшера – перелом гомілки уламком, його прооперували, стан стабільний, загрози життю немає. Водій не постраждав».

Сили РФ упродовж доби здійснили кілька обстрілів Харківщини, а після полудня завдали масованого обстрілу по самому Харкову.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

Сили РФ «прискорили» просування до Покровська, але темп може знизитись – розвідка Британії

Російські військові протягом останнього тижня прискорили наступ на місто Покровськ, але «невдовзі вони можуть сповільнити темп», йдеться в повідомленні Міністерства оборони Британії.

Головне управління розвідки Міністерства оборони Британії розповіло, що російські Сухопутні війська «протягом останніх семи днів прискорили просування до міста Покровськ на сході України».

«Війська РФ дуже ймовірно вже знаходяться в межах десяти кілометрів від краю міста. Швидкість просування, ймовірно, сповільниться, коли російські сухопутні війська увійдуть у населені пункти поблизу Покровська», – йдеться в заяві розвідки.

Британія наголосила, що «Покровськ є ключовим логістичним центром для Донецької області, і, якщо його захопити, він, ймовірно, подовжить і перенаправить існуючі українські лінії постачання».

«Оперативний темп військової активності залишається низьким на всіх інших лініях фронту на сході та півдні України без істотних змін у територіальному контролі», – додали в розвідці.

У Харкові під завалами Палацу спорту можуть перебувати люди – влада

У Харкові триває розбір завалів у Палаці спорту, де було зафіксоване одне з ракетних влучань, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.

«Під завалами досі можуть перебувати люди, тому пошуково-рятувальні роботи продовжуються. Один чоловік, який працює там електриком, був заблокований серед завалів. Наразі він у безпеці. Біля спорткомплексу зафіксовано щонайменше шість прильотів, частина з яких влучила в землю», – написав Смнєгубов у телеграмі.

Раніше цей же чиновник уточнив, що число потерпілих унаслідок обстрілу зросло до 41, серед них п’ятеро дітей.

Сили РФ упродовж доби здійснили кілька обстрілів Харківщини, а після полудня завдали масованого обстрілу по самому Харкову.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

Зустріч на Марсовому полі. Братерство, яке не закінчиться й після війни

Останнім часом фрази: «зустрінемось біля моргу десь о 12-й», «привеземо хлопців «На щиті» – мене вже не лякають, радше – раз за разом повертають до реальності.

Пів року я працюю над документальним мультимедійним проєктом «Квіти на Марсовому» – про організацію чину поховання загиблих воїнів та формування культури пам’яті, а саме – вшанування. Тому зустріч з ветераном війни з 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Ренатом Вовком біля львівського моргу на вулиці Пекарський, а далі розмова на Марсовому полі ще раз підкреслила важливість пам’ятування.

Матеріал на цю тему авторства Сніжани Гусаревич читайте за лінком

Зеленський прокоментував удар РФ по Харкову і закликав «дати Україні все, що необхідне для захисту»

Число поранених у Харкові внаслідок обстрілу з боку РФ 1 вересня зросло до понад 30, повідомив президент України Володимир Зеленський, коментуючи новий удар.

«Росія знову тероризує Харків. Удари по цивільній інфраструктурі, просто по місту… Усі необхідні сили для рятувальної операції залучені. І мають бути залучені всі необхідні сили світу для того, щоб зупинити цей терор. Для цього потрібні не екстраординарні сили, а достатня сміливість лідерів – сміливість дати Україні все те, що необхідно для захисту», – написав президент України в телеграмі.

Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов о 15:28 оприлюднив актуальну інформацію – постраждалих уже 41, серед них п’ятеро дітей.

Сили РФ упродовж доби здійснили кілька обстрілів Харківщини, а після полудня завдали масованого обстрілу по самому Харкову.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

У місті Курахове на Донеччині внаслідо обстрілу РФ загинули четверо цивільних, восьмеро поранені – влада

Щонайменше троє людей загинули і дев’ятеро поранені внаслідок обстрілу Курахового, повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін 1 вересня.

«Сьогодні вдень росіяни застосували там «Урагани», влучили по приватному сектору та багатоповерхівках у середмісті. На місці працюють представники влади, поліція, рятувальники. Точну кількість жертв і обсяги руйнувань встановлюємо», – наголосив чиновник і додав, що залишатися на Донеччині небезпечно, необхідно евакуюватися.

Згодом у прокуратурі Донеччини уточнили, що загинули четверо людей, ще восьмеро були поранені.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Донеччину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

Щонайменше 13 людей поранені в Харкові внаслідок обстрілу РФ, горить супермаркет – влада

Російські військові вдень 1 вересня завдали щонайменше 10 ударів по Харкову, поранені не менш як 13 людей, серед яких шестирічна дитина, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.

«Один із ударів прийшовся по району приватної забудови. Горять кілька обійсть, супермаркет. Є постраждалі, в їхньому числі медики», – написав міський голова Харкова Ігор Терехов.

Серед поранених двоє медиків, лікар перебуває в тяжкому стані, додав Синєгубов.

Сили РФ упродовж доби здійснили кілька обстрілів Харківщини, а після полудня здійснили масований обстріл самого Харкова.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

У Херсоні внаслідок обстрілу РФ поранена жінка – Мрочко

Армія РФ із окупованого лівобережжя Херсонщини обстріляла Корабельний район обласного центру, повідомив 1 вересня начальник Херсонської МВА Роман Мрочко.

«Унаслідок цього обстрілу зазнала поранень жінка 1982 року народження. Її ушпиталено до однієї з херсонських лікарень для надання медичної допомоги», – написав чиновник.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, в тому числі деокуповану частину Херсонщини.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Вучич заперечує, що Сербія є «троянським конем» Росії в Європі

Президент Сербії Александар Вучич, виступаючи 31 серпня в Празі на міжнародному безпековому форумі Globsec, відкинув твердження, нібито він підтримує тісні зв’язки з російським президентом Володимиром Путіним, а також запевнив учасників, що його країна не є «троянським конем» Москви в Європі.

Як заявив Вучич, він не розмовляв із Путіним уже два з половиною роки – з моменту російського повномасштабного вторгнення в Україну. Він також зазначив, що Сербія не «сидить на двох стільцях» і перебуває на шляху вступу до ЄС.

При цьому Вучич не заперечував, що в Сербії традиційно дуже добре ставляться до Росії. «Ми це не приховуємо, і я не соромлюся цього», – наголосив він. І зазначив, що в ЄС не згодні з позицією Сербії, яка, на відміну від більшості інших країн-кандидатів на вступ до союзу, не запровадила санкції проти Росії, але «розуміє» позицію Белграда. За словами Вучича, якого підтримав і президент Чорногорії Яков Мілатович, ЄС має більше довіряти Сербії та її прагненню до Євросоюзу. Найбільшою проблемою на шляху до ЄС Вучич назвав не відносини Сербії з Росією чи Україною, а ситуацію навколо частково визнаного Косова.

Мілатович у своєму виступі зазначив, що для Чорногорії рішення про приєднання до санкцій проти Росії далося нелегко, проте країна пішла на це, оскільки хоче відповідати загальноєвропейській позиції. Мілатович припустив, що Чорногорія може вступити до ЄС уже до 2029 року. Він послався на свою розмову з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, яка також виступала в Празі. За його словами, фон дер Ляєн висловила сподівання, що ЄС розшириться за рахунок Чорногорії ще до закінчення її мандата на чолі Єврокомісії, тобто до 2029 року. Вучич висловив думку, що Сербію до союзу приймуть не раніше 2030 року.

На форумі також виступив міністр закордонних спав Чехії Ян Ліпавський. Він у принципі підтримав використання Україною західної зброї на території Росії, але визнав, що між західними союзниками є різні підходи до цієї проблеми, особливо щодо далекобійної зброї. Питання про те, чи давати дозвіл на її використання щодо об’єктів у Росії, створює «стратегічну дилему» перед країнами, які постачають таку зброю, визнав Ліпавський, зазначивши, що Чехія до них не належить.

Форум із безпеки Globsec відбувається вже майже два десятки років. Цей захід став однією з найбільших конференцій із питань оборони та економіки в Центральній Європі.

Упродовж трьох днів, з 30 серпня до 1 вересня, політичні лідери та експерти обговорюють такі глобальні теми, як розширення ЄС і НАТО, війни, що тривають в Україні та на Близькому Сході, а також проблеми, пов’язані з економічною стійкістю.

Війна Росії проти України – одне з головних питань порядку денного цьогорічної конференції. У форумі беруть участь кілька президентів, глав урядів та інші високопосадовці як із країн-членів ЄС, так і з країн-кандидатів.

Дрони атакували кілька об’єктів у РФ. На НПЗ в Москві гасять пожежу

У ніч на 1 вересня внаслідок атаки безпілотників виникла пожежа на Конаковській ДРЕС у Тверській області на північ від Москви. У Московській області безпілотники намагалися атакувати Каширську ГРЕС. У Москві дрон став причиною пожежі Московського нафтопереробного заводу в Капотні, там виникла пожежа, її гасять. Спочатку пожежі надали найвищий ступінь складності, проте потім знизили його, що може свідчити про його локальний характер.

Про постраждалих не повідомляється.

За повідомленнями московської влади, ще кілька безпілотників було збито на підльоті до міста. Йдеться, судячи з повідомлень, про одну з найбільш масованих атак на Москву за весь час з початку російського вторгнення в Україну. Українські військові поки що не коментували її.

Уночі 1 вересня сили протиповітряної оборони перехопили над Росією 158 безпілотників, повідомляє російське міністерство оборони. Чи були вражені будь-які об’єкти, крім Конаковської ДРЕС та НПЗ у Капотні, поки не повідомляється.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів та атак безпілотників. Є руйнування та жертви. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Здебільшого Київ ці повідомлення офіційно не коментує.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG