Канада та Франція засудили викрадення Росією українських дітей
Канада й Франція підтверджують підтримку України, йдеться в спільній заяві міністрів закордонних справ двох країн Мелані Жолі та Жана-Ноеля Барро від 4 жовтня.
Міністри повторили засудження російської агресії проти України та виступили за надання Києву засобів для захисту. Вони також висловили переконання, що Міністерська конференція, запланована в Монреалі 30 і 31 жовтня, дасть, зокрема, можливість повернути додому українських дітей, які є «жертвами російської загарбницької війни».
«Ми закликаємо міжнародне співтовариство не забувати про українських дітей, чиє сьогодення та майбутнє жахливо постраждали від цієї незаконної та невиправданої війни. Ми засуджуємо військові злочини, вбивства та сексуальне насильство, скоєне проти українських дітей, атаки на школи та лікарні, а також примусові незаконні переміщення та депортації українських дітей», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Лубінець заявляє про «високий ризик» депортації до Росії ще 1,5 мільйона дітей
Голови МЗС двох країн також вимагають від Росії повернути українських дітей їхнім сім’ям і законним опікунам і заявляють про підтримку зусилля з посередництва в цьому напрямку, в тому числі в рамках Міжнародної коаліції з повернення українських дітей. Ця коаліція працює під керівництвом України та Канади, її роботу, зокрема, підтримує Франція.
За даними України, за час війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій та переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Наразі вдалося повернути 508 дітей, з них 115 – це діти-сироти.
У Румунії знову виявили уламки російського дрона – Міноборони
У Румунії виявили уламки російського дрона, повідомляє Міністерство національної оборони 4 жовтня.
За повідомленням, про виявлення уламків повідомила прикордонна поліція в районі каналу Літцов, поблизу місця впадіння в Георгіївське гирло Дунаю.
«Група фахівців з Міністерства національної оборони, Служби розвідки Румунії та МВС протягом цього дня обстежила вказаний периметр, звідки вилучили фрагменти безпілотника російського походження, які підлягають експертизі відповідно до законних процедур», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Система Patriot із Румунії прибула до України
За даними відомства, дрон впав у позаміському просторі, інфраструктура не постраждала.
Міноборони «рішуче засуджує» атаки Росії проти «об’єктів та елементів української цивільної інфраструктури, які є невиправданими та такими, що серйозно суперечать нормам міжнародного права».
За час повномасштабної війни на території Румунії кілька разів знаходили уламки російських безпілотників.
У РФ чоловік із особливостями розвитку отримав 11 років за листівки РДК
Суд у російському місті Санкт-Петербурзі засудив до 11 років позбавлення волі місцевого жителя з особливостями розвитку за статтею про заклики до тероризму. За версією слідства, 26-річний Федір Коновалов разом зі ще одним петербуржцем був завербований якимсь українським «воєнізованим об’єднанням, визнаним у Росії терористичною організацією». На вимогу цього об’єднання Коновалов роздрукував і розклеїв у своєму районі листівки із закликами вступати до «Російського добровольчого корпусу» та легіону «Свобода Росії», що воюють на боці ЗСУ.
Обох підсудних засуджено до 11 років позбавлення волі, з яких перші три роки вони проведуть у в’язниці, а решту терміну – в колонії суворого режиму.
Петербурзьке видання «Ротонда» повідомляє, що Коновалов повністю визнав свою провину і розкаявся, заявивши, що помилявся і усвідомив помилковість своїх дій.
Федір Коновалов народився з особливостями розумового розвитку, змалку має інвалідність. Після закінчення корекційної школи він навчався на кравця в технікумі для інвалідів, потім працював прибиральником у Петербурзькій філармонії.
Він був затриманий у серпні 2023 року та відправлений до СІЗО. У розмові з «Ротондою» одна зі співробітниць філармонії, знайома з Коноваловим, припускала, що він міг, не бажаючи того, потрапити під чиїсь вплив, оскільки через діагноз на нього легко вплинути. У момент затримання з листівками в руках він не зрозумів, чим привернув увагу поліцейських.
ОГП повідомив про наслідки російських обстрілів на Харківщині – є жертви
Російські війська обстріляли кілька населених пунктів Харківської області, унаслідок чого двоє цивільних загинули, ще один зазнав тілесних ушкоджень, повідомив Офіс генерального прокурора ввечері 4 жовтня.
Близько 10:00 4 жовтня сили РФ ударили двома керованими авіабомбами по селу Ізюмське, там загинув 35-річний співробітник місцевої агрофірми.
Приблизно о 10:10 російська армія скинула КАБи на селище Степи – загинув 55-річний чоловік, пошкоджень та руйнувань зазнали приватні домоволодіння.
Сирський провів розмову з генералами США: йшлося про ситуацію на фронті і співпрацю
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський провів телефонну розмову з командувачем збройних сил США в Європі генералом Крістофером Каволі та командувачем Кіберкомандування США генералом Тімоті Хо.
За словами українського головнокомандувача, він «поінформував колег про оперативну обстановку на лінії фронту й виклики, з якими українські війська стикаються під час проведення оборонної операції на окремих ділянках фронту».
Сирський констатував, що «російські загарбники продовжують вести активні наступальні дії, використовуючи перевагу в повітрі й засобах вогневого ураження дальнього радіуса дії. У цьому контексті він акцентував на важливості вчасного отримання Україною озброєння та військової техніки, яка вже була спланована до передачі від партнерів».
ОВА: через атаку російського дрона загинув житель Херсонщини
Внаслідок російської атаки загинув житель Херсонської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Прокудін 4 жовтня.
«У Станіславі внаслідок скидання вибухівки з дрона смертельні поранення дістав 55-річний чоловік. На жаль, він загинув на місці», – повідомив він.
Прокудін висловив співчуття родичам вбитого.
Раніше 4 жовтня російська армія застосувала дрон із вибухівкою в Херсоні, загинула 75-річна жінка.
Близькі до Путіна мільярдери отримали в окупованій Балаклаві 10 ділянок землі – ЗМІ
Наближені до Володимира Путіна мільярдери Аркадій Ротенберг та його брат Борис у 2023 році заволоділи в окупованому Криму щонайменше 10 ділянками землі, які раніше належали українським бізнесменам, йдеться у розслідуванні видання «Верстка». Мільярдерам із найближчого оточення Володимира Путіна це нерухоме майно знадобилося, щоб за його дорученням збудувати в Балаклавській бухті масштабну марину для яхт.
Як з’ясувало видання, майно потрапило на державні аукціони, які вигравали структури Ротенбергів. Проведення торгів стало можливим завдяки тому, що підконтрольний Росії парламент Севастополя, до якого територіально належить Балаклава, дозволив вилучати майно осіб, пов’язаних із так званими недружніми державами, до числа яких входить Україна. Крім цього, до власників ділянок були позови, під тиском яких вони змушені були продавати майно.
А проти «найнепоступливіших» власників, з’ясували журналісти, військова прокуратура та ФСБ порушували кримінальні справи, зазначає «Настоящее время».
Серед ділянок, якими заволоділи Ротенберги, – нерухоме майнь українського політика та підприємця Андрія Сенченка. Влітку 2023 року ці росіяни за 105 мільйонів рублів також викупили на аукціоні недобудований готель, який вилучили у українського бізнесмена Олексія Пляса.
Крім вилучених у українських бізнесменів ділянок, Ротенберги скуповують також ділянки, що були у вільному продажу. Покупки оформлюються на компанії «Порт Ламос» та «Делі Христо», підконтрольні Ротенбергам, пише «Верстка». Ротенберги та пов’язані з ними структури розслідування не коментували.
Як зазначає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, будівництво яхтової марини в Балаклавській бухті розпочали у 2018 році за дорученням Володимира Путіна. Того ж року компанія Ротенбергів «Будгазмонтаж» виграла тендер на проєктування марини, будівництво веде їхня компанія «Мостотрест», яка будувала Керченський (Кримський) міст.
Місце будівництва – вузька бухта завдовжки близько кілометра, оточена пагорбами. До початку будівництва на берегах були переважно старі будівлі, довгобуди, закриті підприємства. До 2030 року це місце російська влада планує змінити: 600 стоянок для яхт планують оточити променадом і нерухомим майном для відпочивальників.
У Мінську 12 білорусів засудили за підрив російського військового літака А-50
Мінський міський суд оголосив вироки 12 громадянам Білорусі, звинуваченим у диверсії на військовому аеродромі в Мачулищах у лютому 2023 року. Вони одержали від двох до 25 років колонії. Їм інкримінували до 11 кримінальних статей, у тому числі про тероризм та державну зраду. Частина вироків ухвалена заочно.
Крім того, до 25 років позбавлення волі заочно засуджений громадянин України Микола Швець, якого слідство вважає основним виконавцем диверсії. Він був звільнений із СІЗО в червні 2024 року та переданий Україні в межах обміну.
Як уточнює білоруська служба Радіо Свобода, терміни отримали і ті обвинувачені, які не брали безпосередньої участі в диверсії та могли не знати про її підготовку, наприклад, ті, хто підвозив Миколу Швеця чи допомагав йому винайняти квартиру.
Незгодні з політикою Угорщини українські біженці можуть звертатися до суду – єврокомісар
Українці, які отримали статус тимчасового захисту в Угорщині, але були позбавлені соціальної допомоги через те, що походять не з прифронтових територій, можуть звертатися до суду. Про це в інтервʼю Радіо Свобода заявив єврокомісар з питань праці та соціальної політики Ніколас Шміт.
«Якщо хтось поскаржиться, може бути якась судова ініціатива», – сказав єврокомісар щодо серпневого рішення угорського уряду, що право на житло залишиться лише для біженців з українських районів, які безпосередньо постраждали від бойових дій.
«Директива про тимчасовий захист не має жодних регіональних відмінностей в Україні. До речі, навіть якщо обстрілів у деяких західних частинах України менше, вони все одно є. Нещодавно у Львові, наприклад, були жертви», – наполіг єврокомісар.
Він додав, що поки що не стикався з такими ситуаціями. Але якщо вони мають системний характер, коли громадян України ділять за територією проживання, це може свідчити про порушення директиви про тимчасовий захист.
Військові РФ стратили 93 українських полонених – ОГП
Українські правоохоронці мають дані про страту російськими військовими 93 українських військовополонених, повідомив 4 жовтня в ефірі телемарафону «Єдині новини» Юрій Бєлоусов, начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту.
«Зараз ми маємо інформацію про загибель 93 наших бійців, які були страчені саме на полі бою», - сказав представник Офісу генерального прокурора.
Бєлоусов вказує, що 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція стала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Зеленський провів Ставку на Сумщині: йшлося про підтримку регіону і роботу ППО
Президент України Володимир Зеленський 4 жовтня відправився на Сумщину, де провів засідання Ставки і зустрівся з військовими, які несуть службу на Курщині.
«Головне питання – захист нашої інфраструктури, нашої енергетики – робота ППО. Була доповідь наших військових – Повітряні сили, командування «Схід», також доповідь міністра енергетики», – розповів президент.
Генштаб: від початку доби на фронті відбулось 79 бойових зіткнень
Від початку доби на фронті відбулось 79 бойових зіткнень, «найнапруженішою» ситуація є на Курахівському напрямку, йдеться у зведенні Генштабу ЗСУ.
«На Харківському напрямку від початку доби відбулися три бойові зіткнення поблизу Стариці та Вовчанська, два з них досі тривають. Ударів двома авіаційними бомбами загарбники завдали по району Вовчанська»,– кажуть у Генштабі.
Водночас, на Куп’янському напрямку «російська армія 11 разів намагалася штурмувати позиції Сил оборони поблизу Синьківки, Новоселівки, Піщаного, Стельмахівки та Лозової, бої досі тривають».
«На Лиманському напрямку війська РФ атакували в районах Греківки, Макіївки, Новосадового й Торського. Від початку доби на цій ділянці фронту відбулися загалом уже вісім боєзіткнень, два з них досі тривають. 20 керованих авіабомб росіяни скинули на райони Ізюмського, Зарічного, Озерного та Лимана», – йдеться у зведенні ЗСУ.
Відомо також, що «на Сіверському напрямку загарбники не полишають спроби прорвати оборону. Біля Верхньокам’янського двічі намагалися потіснити підрозділи Сил оборони. Як інформують у Генштабі, ворог отримує гідну відсіч від українських захисників».
«На Торецькому напрямку за підтримки бомбардувальної авіації російська армія вісім разів атакувала позиції українських захисників. На цей час тривають сім боєзіткнень поблизу Торецька й Щербинівки», – кажуть українські військові.
За даними Генштабу, «на Покровському напрямку в районах Миколаївки, Селидового та Лисівки йдуть запеклі бої. Війська РФ штурмували там українські позиції сім разів. У чотирьох локаціях бої тривають».
«На Курахівському напрямку ситуація складна. Від початку доби на цій ділянці фронту російська армія здійснила 16 атак, намагаючись просунутися поблизу Цукуриного, Гострого, Георгіївки, Антонівки, Костянтинівки та в бік Богоявленки. Шість боєзіткнень досі тривають», – зазначили у ЗСУ.
Уряд РФ передбачає в проєкті федерального бюджету на 2025–2027 роки, що на одноразові виплати за укладення контракту з міністерством оборони буде закладено 90 мільярдів рублів, або по 30 мільярдів щороку, повідомило видання «Важные истории» 4 жовтня.
За оцінкою видання, якщо розмір виплати, встановлений 31 липня на рівні 400 тисяч рублів, не зміниться, то 90 мільярдів рублів вистачить, щоб за три роки укласти 225 тисяч нових контрактів – тобто по 75 тисяч на рік. Якщо за укладені контракти виплачуватимуть по 195 тисяч рублів, як це було до липневого указу президента Росії Володимира Путіна, то міністерство оборони зможе набрати 461,5 тисячі контрактників (тобто по 154 тисячі на рік).
Путін 31 липня підписав указ, яким передбачено одноразову виплату по 400 тисяч рублів тим, хто підпише контракт із Міноборони Росії для участі у війні проти України, але період подвійного зростання такої виплати обмежений – із 1 серпня до 31 грудня 2024 року.
Прокуратура: у Херсоні сили РФ скинули вибухівку із дрона, загинула 75-річна жінка
У Херсоні внаслідок обстрілу з російського дрона загинула 75-річна жінка, пише обласна прокуратура.
«За процесуального керівництва органів прокуратури Херсонської області розпочато досудові розслідування у кримінальних провадженнях за фактами порушення законів та звичаїв війни», – йдеться у повідомленні.
За даними слідства, «4 жовтня близько 14:20 військові армії РФ вкотре атакували обласний центр з БпЛА. Травми, несумісні із життям, отримала 75-річна місцева жителька, яка перебувала на вулиці».
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Сумській області знешкодили 250-кілограмову російську авіабомбу і дрон – поліція
На Сумщині вибухотехніки знешкодили 250-кілограмову російську авіабомбу ФАБ-250 і бойову частину збитого ударного безпілотника «Герань-2», повідомляє пресслужба Національної поліції.
Зазначається, що «після щоденних авіаційних ударів Росії по Україні, до поліції надходять повідомлення від громадян про виявлення ними збитих ворожих безпілотників, бойові частини яких не спрацювали, а також інших боєприпасів».
Правоохоронці кажуть, що 4 жовтня в одному з районів на Сумської області було виявлено збитий дрон «Герань-2», бойова частина якого не вибухнула під час падіння.
«Провівши огляд знайдених решток безпілотного літального апарату, вибухотехніки поліції здійснили знешкодження його бойової частини та вивезли вибухівку в безпечне місце для знищення», – зазначили у відомстві.
Також відомо, що 3 жовтня «на кукурудзяному полі у Сумському районі фахівці управління вибухотехнічної служби знешкодили та вивезли для знищення 250-кілограмову авіаційну бомбу росіян ФАБ-250 з універсальним модулем планування і корекції».
«Для того, щоб дістати цей вибухонебезпечний предмет з ґрунту, залучили спеціальну техніку», – зазначили у відомстві.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Щонайменше 177 українських військових загинули у російському полоні – Міноборони
За даними Міністерства оборони України, щонайменше 177 українців загинули в російському полоні після повномасштабного вторгнення Росії, сказала представниця Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Міноборони Вікторія Цимбалюк виданню Politico.
Цимбалюк зазначила, що через відсутність міжнародного нагляду реальна кількість смертей у російських тюрмах, ймовірно, є набагато вищою.
«Це та кількість, яку ми маємо, – сказала вона. Але, звичайно, не всі тіла повертаються, і багато з них навіть не підтверджуються Росією як такі, що перебувають у полоні».
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 26 березня представила звіт, у якому, поміж іншого, вона зафіксувала страти щонайменше 32 українських військовополонених у 12 окремих випадках в період з грудня 2023 до лютого 2024 року, що «значно більше, ніж за будь-який з попередніх періодів».
«Місто не знищать, але людей убивають»: навіщо російські окупанти постійно обстрілюють Нікополь?
Російські обстріли руйнують житлові будинки, господарчі споруди, газогони, лінії електропередач... Так у Нікополі описують те, що роблять з містом постійні атаки російських окупантів, які знаходяться через річку – в захопленому російською армією разом із ЗАЕС Енергодарі.
«Автівки, автобуси, люди – під постійною атакою «дронів- камікадзе». А цієї ночі вперше від початку повномасштабного вторгнення Нікополь атакували БПЛА типу Shahed. Вже немає такого часу, коли б люди могли «видихнути» – обстріли цілодобові», – розповідають нікопольці про ситуацію в місті.
Про те, що загрожує Нікополю, як живе під постійними обстрілами Нікопольська громада, скільки у місті жителів чи залишаються там місцеві жителі, і як вони готуються до зими, чи має Нікополь стратегічне значення для російської армії, і що йому загрожує, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».