Команда Байдена зробить «усе можливе», щоб Україна могла воювати у 2025 році – Блінкен
Адміністрація президента США Джо Байдена забезпечить, щоб Україна могла воювати у 2025 році, зазначив під час пресконференції державний секретар США Ентоні Блінкен.
У Блінкена запитали, чи збережеться серед країн Європи консенсус у питанні допомоги Україні, якщо адміністрація новообраного президента США Дональда Трампа вирішить припинити підтримку країни.
У відповідь він нагадав, що «фінансування допомоги Україні у війні з російськими окупантами підтримували у Конгресі не лише демократи, а й республіканці. При цьому допомога Україні ґрунтується на глобальних зусиллях, її підтримують понад 50 країн».
«І що ми маємо намір робити під час роботи цієї адміністрації, так це робити все можливе, щоб Україна мала все необхідне, щоб вона могла, як я вже сказав, воювати в 2025 році, якщо буде потрібно, або, якщо будуть переговори, щоб вона могла вести їх з позиції сили», – додав держсекретар.
Він запевнив, що «США із союзниками продовжать найближчими тижнями працювати над передачею Україні боєприпасів, мобілізацією сил, навчанням українських військових і не тільки».
«Виходячи з того, що я чув, я переконаний, що європейська підтримка, підтримка за межами Європи буде залишатися сильною. І я сподіваюся, що Сполучені Штати також продовжать зусилля, які ми зробили», – звернув увагу Блінкен.
На президентських виборах у США перемогу здобув Дональд Трамп, зміна адміністрації і передача влади має відбутися 20 січня.
Трамп неодноразово стверджував, що після обрання президентом зможе «впродовж 24 годин» зупинити війну в Україні. І в Москві, і в Києві ці слова коментували зі скепсисом. Газета The Washington Post раніше писала про деталі ймовірного мирного плану Трампа: стверджується, що він хоче натиснути і на Москву, і на Київ із метою змусити їх укласти мир ціною відмови України від частини територій, а Росії – від інших її вимог. Офіційно Трамп не підтверджував, що план саме такий.
Зеленський повідомив, що ввечері 6 листопада мав «чудову розмову» з Трампом. Також 7 листопада український президент заявляв, що йому не відомі деталі плану Дональда Трампа щодо швидкого припинення війни між Україною і Росією. Він не обговорював це з новообраним президентом США.
Генштаб ЗСУ: на фронті від початку доби відбулось 208 бойових зіткнень
На фронті від початку доби відбулось 208 бойових зіткнень, сили РФ понад 3300 разів обстрілювали позиції Сил оборони, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ 26 листопада.
Зокрема, за даними Генштабу, «на Харківському напрямку відбулося п’ять боєзіткнень з російськими загарбниками. Усі їх в районі Вовчанська відбито українськими воїнами. Населений пункт Питомник зазнав авіаудару трьома керованими бомбами».
«На Куп’янському напрямку противник 17 разів намагався витіснити наші підрозділи із займаних позицій поблизу Григорівки, Зеленого Гаю, Загризового, Сенькового, Колісниківки, Синьківки та Андріївки. Одну керовану авіабомбу ворог скинув на населений пункт Курилівка», – йдеться у зведенні Генштабу.
Крім того, відомо, що «двадцять один раз ворог атакував на Лиманському напрямку, намагаючись просунутися в напрямках Греківки, Дружківки, Чернещини, Макіївки, Тернів та Торського. Крім того, населені пункти Іванівка, Лиман, Зарічне зазнали авіаударів дев’ятьма КАБ».
«На Сіверському напрямку окупанти атакували в районі Григорівки, успіху не мали. Водночас ворог завдав авіаудару керованою бомбою по Слов’янську. Райони населених пунктів Часів Яр, Ступочки, Біла Гора, Предтечине та Диліївка були атаковані ворогом на Краматорському напрямку 13 разів. Ситуація на напрямку контрольована, Сили оборони стійко утримують займані рубежі», – йдеться у зведенні.
У ЗСУ зазначили, що «інтенсивно атакує противник українських захисників на Покровському напрямку. Тут, впродовж дня, агресор здійснив 32 штурмові та наступальні дії. Найбільша активність російських окупантів зберігається в районах Миролюбівки, Променя, Красного Яру, Лисівки та Чумацького».
Tomahawk чи SCALP Naval? Які ракети середньої дальності НАТО може надати Україні
«Надати Україні всі засоби, включаючи ракети середньої дальності» закликала уряди та парламенти країн НАТО Парламентська асамблея Північноатлантичного альянсу у резолюції № 494. Її ухвалили на 70-й Парламентської асамблеї НАТО 25 листопада у канадському Монреалі.
Що могло спонукати до такого рішення НАТО, для чого призначені американські ракети, і якими ще боєприпасами середньої дальності Північноатлантичний альянс може підтримати Україну, з'ясували Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель написала автобіографію «Свобода. Спогади 1954-2021», у якій виправдала своє рішення відмовитися від надання Україні майбутнього членства у НАТО на Бухарестському саміті у 2008 році, попри критику, що такий крок міг би запобігти вторгненню Росії в Україну.
У книзі Меркель розмірковує про те, як це рішення та інші, схвалені за 16 років її перебування на посаді, вплинули на розвиток подій, а також згадує про свої стосунки з новообраним президентом США Дональдом Трампом і президентом Росії Володимиром Путіним.
Книга «Свобода. Спогади 1954-2021» була презентована в Берліні 26 листопада, майже через три роки після того, як Меркель залишила посаду канцлерки Німеччини.
Щодо Бухарестського саміту НАТО 2008 року, Меркель зазначила, що обіцянка про те, що Україна і Грузія з часом приєднаються до Альянсу, стала «бойовим закликом» для президента РФ Володимира Путіна, додавши, що пізніше він сказав їй: «Ви не будете канцлером вічно. А потім вони стануть членами НАТО. І я хочу цього не допустити».
У автобіографії зазначається, що шість років потому Путін розпочав окупацію й анексію українського Криму, а в лютому 2022 року – повномасштабне вторгнення в Україну, яке російський президент частково виправдав, посилаючись на прагнення Києва до членства у НАТО.
«Путін завжди остерігався, щоб до нього не ставилися погано, і не брав участі в іграх за владу», – йдеться в книзі.
Меркель пише про «схильність Путіна змушувати інших чекати» і згадує, як, попри на її страх перед собаками, він дозволив своєму чорному лабрадору бути в кімнаті під час зустрічі у 2007 році в Сочі.
«Ви можете вважати все це дитячим, гідним осуду, ви можете похитати головою. Але від цього Росія не зникла з карти. Росія з її ядерним арсеналом існує й залишається «незамінним геополітичним фактором», – зазначила ексканцлерка Німеччини.
Меркель також детально описала свій досвід спілкування з Трампом під час його першого президентського терміну, кажучи, що він «судив про все з погляду забудовника, яким був до приходу в політику».
Вона пише, що вони «розмовляли на двох різних рівнях» під час зустрічі в березні 2017 року в Білому домі. «Трамп – на емоційному рівні, я – на фактичному».
Вона додала, що Трамп, який 5 листопада став другий раз поспіль президентом США, не поділяє її переконання, що «співпраця може принести користь усім», а натомість вважає, що «всі країни конкурують між собою».
«Він не вірив, що процвітання всіх може бути збільшене через співпрацю», – пише вона про новообраного президента США, який «був захоплений політиками з автократичними і диктаторськими тенденціями».
Меркель виступить із презентацією своєї книги у Вашингтоні 2 грудня разом з експрезидентом США Бараком Обамою.
Автобіографія має 736 сторінок і буде доступна за ціною 43 євро. Видавці зазначають, що це книга не лише про політику, але й про особистий шлях Меркель, який охоплює понад 30 років активної політичної діяльності. Наразі українські видавництва не оголошували, що планують перекладати мемуари Меркель.
«Укренерго» скоротив час дії відключень для споживачів завтра
Одна черга відключень світла в середу діятиме з 8 години до 19:00, а не з 7 по 20-ту, як повідомлялося раніше. Про це повідомив оператор об’єднаної енергосистеми «Укренерго» 26 листопада.
За повідомленням, графік відключень 27 листопада діятиме так:
- 8:00 – 19:00 – одна черга відключень (до чотирьох годин знеструмлення кожної групи в графіку) для побутових споживачів
- 7:00 – 20:00 – застосування графіків обмеження потужності для промисловості та бізнесу
Раніше компанія повідомляла, що протягом дня в середу діятиме одна черга відключень із 7 по 20 годину.
В «Укренерго» раніше попереджали, що в Україні через морозну погоду споживання електроенергії зростає, а оскільки ситуація в енергосистемі змінюється, можливі й зміни в графіках відключення.
Медіа: депутатка Європарламенту хоче викликати гендиректора TikTok через вибори в Румунії
Генерального директора TikTok викликали до Європейського парламенту, щоб він відповів на питання щодо ролі платформи у президентських виборах у Румунії – про це повідомляє видання Politico 26 листопада.
Як зазначає видання, Джорджеску не мав партійної підтримки, і опитування не виявили його популярності – тепер дослідники зосередилися на великій кампанії в TikTok, яку він вів напередодні виборів. Дослідники стверджують, що TikTok мав побачити «хвилю з тисяч фейкових акаунтів».
«Ми закликаємо генерального директора TikTok виступити та гарантувати, що його платформа не порушує Закон про цифрові послуги», – заявила депутатка Європарламенту Валері Гайєр.
Сибіга зустрівся з Сікорським: йшлося про «справедливий мир», агресію Росії та допомогу ЗСУ
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 26 листопада провів зустріч зі своїм польським колегою Радославом Сікорським, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
За словами Сибіги під час спільної пресконференції, була ухвалена спільна заява, «яка підкреслює нашу рішучість працювати задля відновлення справедливого миру та спільної перемоги України та партнерів над злочинною російською агресією. Жодних компромісів щодо територіальної цілісності України. Росія є агресором, а Україна захищається за допомогою союзників».
Сибіга наголосив, що проінформував Сікорського про те, що «останніми тижнями й місяцями Росія здійснила низку неприйнятних кроків, які розширюють агресію. Йдеться про залучення військ КНДР, удари по об’єктах ядерної енергетики та використання балістичної ракети середньої дальності».
Посол Литви в НАТО: Франція не потребуватиме згоди альянсу, щоб відправити війська в Україну
Литва підтримує ідею Франції щодо можливої відправки західних військ до України, і якщо Франція вирішить це зробити, їй не потрібен дозвіл НАТО – про це сказав у коментарі Радіо Свобода посол Литви при НАТО Дейвідас Матульоніс.
«Це можуть бути національні рішення, група країн, коаліція, яка бажає приєднатися до цієї ініціативи. Тут не обов’язково мати погодження чи мітку НАТО», – пояснив Матульоніс.
Водночас, за словами посла, наразі це «лише ідея» і різні країни мають щодо цього різні позиції.
«Це послідовна французька позиція. Ми завжди позитивно ставилися до цього», – зауважив посол.
За час повномасштабної війни за станом здоров’я в запас звільнили 41 вищого офіцера – ЗСУ
За станом здоров’я з військової служби у запас звільнено 41 особу вищого офіцерського складу від початку повномасштабної війни – таку інформацію надало Головне управління комунікацій Збройних Сил України у відповідь на запит Радіо Свобода.
Це дані з період з 24 лютого 2022 року до 1 серпня 2024 року.
«За інформацією, наданою Кадровим центром Збройних Сил України, повідомляється наступне: за час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, в період з 24.02.2022 по 01.08.2024 з військової служби у запас за станом здоров’я звільнена 41 особа вищого офіцерського складу», – йдеться у відповіді.
Російські ДРГ намагаються прорватися у Куп’янськ – ОВА
На півночі Харківщини сили РФ «постійно намагаються промацати різні напрямки», розповів очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов у коментарі «Суспільному».
За його словами, російські військові «використовують диверсійно-розвідувальні групи. Найважчим залишається Куп’янський напрямок».
«З півночі міста (Куп’янська – ред.) була спроба зайти ДРГ, обійти наші Сили оборони. Наразі там тривають бої. Результати повідомимо пізніше», – розповів Синєгубов.
Він зазначив, що по лінії зіткнення відбулось понад 350 обстрілів позицій українських військових, 16 авіабомб та 25 обстрілів з авіації.
«Наші воїни у вкрай важких умовах. На півночі Харківської області ситуація більш стабільна, ніж на Куп’янському напрямку», – додав глава ОВА.
На засіданні Ради Україна-НАТО шукали «творчі рішення» для підтримки Києва – посол Литви
Надзвичайне засідання Ради Україна-НАТО 26 листопада було присвячене останньому застосуванню Росією нової ракети для удару по Україні – про це розповів посол Литви при НАТО Девідас Матульоніс у коментарі Радіо Свобода.
«Це надзвичайне засідання Ради Україна-НАТО було присвячено нещодавнім ескалаційним крокам Росії та вперше в історії застосуванням балістичних ракет середньої дальності», – заявив він.
За словами дипломата, підсумком зустрічі було те, що НАТО продовжить нарощувати підтримку Україні, і «Путін нас не залякає».
«Обговорювали також подальшу військову підтримку, творчі рішення в цьому плані – що можна зробити більше, зробити швидше», – додав Матульоніс.
Читайте також: «Україна довела, що ядерні погрози Путіна – нісенітниця». Інтерв’ю із підполковником ВПС США
Місія України при НАТО повідомила, що до засідання Ради в режимі онлайн приєдналися начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та виконувач обов’язків командувача Повітряних сил Анатолій Кривоножко. Вони представили союзниками брифінг щодо нового типу озброєння, яке застосувала Росія.
«Українська сторона підкреслила, що цей удар був спрямований на залякування союзників і був спробою вплинути на їхню рішучість продовжувати підтримку України. У такий спосіб Росія намагається вплинути на окремих союзників, щоб ті переглянули рішення щодо надання дозволу на використання Україною далекобійної зброї для ударів по військових об’єктах на території РФ», – заявили в дипломатичному представництві.
У G7 планують вживати заходів щодо підтримки Росії «суб’єктами в Китаї» та інших країнах
Країни «Групи семи» планують розвивати комплексні санкції та економічні заходи для подальшого обмеження доходів, товарів і технологій, які Росія використовує для фінансування і ведення війни. Про це йдеться в спільній заяві G7 за підсумками зустрічі, в якій брав участь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
«Ми вживатимемо відповідних заходів, відповідно до наших правових систем, проти суб’єктів у Китаї та інших третіх країнах, які матеріально підтримують російську військову машину, включаючи фінансові установи та інші організації, які сприяють Росії у придбанні обладнання та товарів для її оборонно-промислової бази», – йдеться в заяві.
«Група семи» заявляє, що продовжить тиск на російські доходи від експорту енергоносіїв, металів та іншої сировини, в тому числі через ефективну імплементацію вже ухвалених заходів та подальших дій проти «тіньового флоту».
«Україна довела, що ядерні погрози Путіна – нісенітниця». Інтерв’ю із підполковником ВПС США
ЄС може ввести власні війська в Україну і утворити демілітаризовану зону, щоб унеможливити поновлення війни. Цей сценарій, хоч і не поверне всіх законних територій України, однак, він є реалістичним задля досягнення тривалого миру, вважає підполковник Яхара Матісек, офіцер ВПС США на дійсній службі, колишній командний пілот, професор кафедри національної безпеки Військово-морського коледжу ВМС США. Він багато досліджує і пише на теми технологій у війні майбутнього, гібридної війни та допомоги силам безпеки.
У розмові з Грузинською службою Радіо Свобода Матісек також розповів про те, чого сьогодні потребує українська армія, а також пояснив, чому ядерні погрози Кремля є «нісенітницею».
Погляди Матісека є його власними і не відображають офіційну позицію збройних сил США або уряду США.
Інтерв'ю відредаговане для плинності та ясності.
Армія РФ використовує українські стратегічні бомбардувальники, які офіційний Київ передав Москві в межах угоди між урядами двох країн у 1999 році в обмін на погашення заборгованості за спожитий російський газ. Це з’ясували журналісти «Схем» (Радіо Свобода) за допомогою аналізу серійних номерів літаків в угоді тих часів, яку розшукали в архіві, даних з міжнародних авіареєстрів і співставлення з номерами бомбардувальників, які використовує РФ, що зафіксувало Головне управління розвідки.
Щонайменше шість переданих літаків Ту-160 перебувають у бойовому складі російської армії. Також журналісти встановили російських льотчиків, яких в РФ призначили керувати переданими українськими бомбардувальниками, і яких нині українська розвідка називає причетними до масованих ракетних ударів по Україні.
Зеленський: через удар Росії по Сумах загинули двоє людей, ще одна людина може бути під завалами
У Сумах триває рятувальна операція на місці російського удару, заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 26 листопада.
«Дві людини, на жаль, загинули. Мої співчуття рідним та близьким. Ймовірно, під завалами є ще людина. Пошкоджені цим ударом також і будинок, і дитячий садок поруч», – сказав він.
Зеленський додав, що, за попередніми даними, російська армія атакувала місто із ракетної системи залпового вогню. Запобігти обстрілам із таких систем можуть лише удари по пускових установках на території Росії:
«Саме тому для нас настільки важлива можливість завдавати ударів по російській території. Це те єдине, що на сьогодні здатне обмежити російський терор і взагалі російську можливість воювати. Я вдячний усім партнерам, які це розуміють і пояснюють це іншим партнерам».
25 років тому Україна віддала Росії бомбардувальники. Тепер вони – у бойовому складі армії РФ
25 років тому Україна передала Росії ракети та стратегічні бомбардувальники – в обмін на передане озброєння Москва скасувала частину боргу за газ.
У першій частині з циклу розслідувань «Схеми» знайшли докази тому, що армія РФ обстрілює українські міста переданими у 1999 році крилатими ракетами Х-55.
У продовженні журналісти розповідають вже про стратегічні бомбардувальники, які українська влада також віддала РФ чверть століття тому, і частина з яких тепер – у бойовому складі армії РФ.
Журналісти встановили це за допомогою аналізу серійних номерів літаків у розшуканій в архіві угоді тих часів, даних з міжнародних авіареєстрів, а також завдяки співставленню з номерами бомбардувальників, що зараз – за даними української розвідки – використовуються армією РФ.
Хто з українських високопосадовців був причетним до передачі бортів?
І як спроби залишити частину літаків в Україні, зрештою, закінчились оголошенням про продаж на американському аукціоні Ebay?
Командування: на Покровському напрямку точаться «запеклі бої», ЗСУ відбили 25 атак
Вздовж всієї лінії фронту від початку доби відбулося 143 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину.
За зведенням, армія РФ продовжує атакувати майже на всіх напрямках сходу та півдня України, «особливо активно на Покровському та Курахівському напрямках».
«На Покровському напрямку в районах Миролюбівки, Променя, Красного Яру, Лисівки, Чумацького, Пустинки та Нового Труда – точаться запеклі бої. Наразі ворог здійснив 31 спробу потіснити наших захисників із займаних позицій, 25 атак нашими захисниками вже відбито. Окупанти скинули дві авіабомби в районах Зеленого Поля та Покровська», – заявляє командування.
Читайте також: Росія і єменські хусити об'єднали свої сили проти Заходу. Іран теж із ними
На Курахівському напрямку триває 12 боєзіткнень поблизу Берестків, Сонцівки, Новодмитрівки, Курахового, Дальнього, Катеринівки, Єлизаветівки, Ганівки та Антонівки. 23 російських штурми українські військові відбили.
На Харківщині штаб зафіксував чотири бойових зіткнення поблизу Вовчанська. ЗСУ відбили 12 російських штурмових дій на Куп’янському напрямку.
Генштаб також повідомляє також про бойові зіткнення на Лиманському, Сіверському, Торецькому, Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках. На Гуляйпільському напрямку армія РФ активних дій не проводила.
За аналізом американського Інституту вивчення війни, російські війська досягають тактичних успіхів на заході Донецької області, але наразі це не означає «автоматичного краху українського фронту».
НАТО готується до непередбачуваного 2025 року
Розмовляючи з офіційними особами НАТО про нову адміністрацію США, я зазвичай чую деякі варіації на тему: «Ми змусимо це запрацювати», за якими одразу слідує заспокійливе: «Не хвилюйтеся, ми не в режимі паніки». Але чи змусять вони? А чи насправді немає паніки?
Кажуть, що під час свого першого терміну на посаді президента США Дональд Трамп роздумував над можливим виходом США з військового альянсу через нерівномірний розподіл тягаря видатків (зокрема, на саміті в Брюсселі в 2018 році).
А під час передвиборчої кампанії на початку цього року, Трамп сказав, що заохочуватиме Росію робити «все, що вони захочуть» з членами НАТО, які не витрачають достатньо коштів на оборону – по суті, поставивши під сумнів Статтю 5, положення про колективну оборону Північноатлантичного договору, яка є наріжним каменем організації.
Кандидат Трампа на посаду міністра оборони Піт Геґсет також висловив нерозуміння того, чому США мають бути європейським «телефоном екстреного зв’язку», і описав союзників континенту по НАТО як «застарілих, самовпевнених, піддатливих вторгненню та безсильних».
Багато дипломатів НАТО, з якими я спілкувався, намагалися вичислити, якими будуть кандидатури новообраного президента США в його майбутньому кабінеті.
Під час першої адміністрації Трампа було те, що одне джерело назвало «огорожами НАТО»: у вигляді досвідчених американських генералів, таких як Джим Меттіс і Герберт Рейнольд Макмастер, – людей, яких дуже сильно сформувала Холодна війна та роль НАТО як фундаментального будівельного блоку Заходу.