В Україні застосовані аварійні відключення електрики – «Укренерго»
На тлі масованої повітряної атаки з боку РФ в Україні оголошені аварійні відключення електрики. Про це зранку 28 листопада повідомила компанія «Укренерго».
«Знову енергетика під масованим ударом ворога. Атаки на енергообʼєкти відбуваються по всій Україні. Оператор системи передачі НЕК «Укренерго» терміново запровадив екстрені відключення електроенергії. Щойно буде дозволяти безпекова ситуація, будуть уточнюватись наслідки», – написав у фейсбуці міністр енергетики України Герман Галущенко, закликавши перебувати в укриттях.
Міський голова Луцька Ігор Поліщук повідомив о 6:50, що «в частині міста зникла електроенергія». Перед тим, о 6:25, він інформував про вибухи в місті.
Повітряні сили ЗСУ після 6:00 повідомляли про небезпеки в багатьох містах України, по всій країні триває повітряна тривога.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ООН станом на кінець жовтня повідомили, що змогли підтвердити дані про загибель 12 162 цивільних в Україні і поранення 26 919 від початку повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголосили, що реальні дані можуть бути значно вищими.
Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин відреагував на повідомлення про заклик США до зниження мобілізаційного віку в Україні до 18 років.
«Немає сенсу чути заклики до України знизити мобілізаційний вік, нібито для того, щоб призвати більше людей, коли ми бачимо, що раніше анонсована техніка не надходить вчасно. Через ці зволікання Україні бракує зброї для вже мобілізованих солдатів», – написав радник у мережі Х.
За словами Дмитра Литвина, «не можна очікувати, що Україна компенсує затримки в матеріально-технічному забезпеченні чи вагання у підтримці молодістю наших чоловіків на передовій».
Адміністрація чинного президента США Джо Байдена закликає Україну переглянути мобілізаційне законодавство з метою призову до армії людей з 18 років і швидкого збільшення чисельності збройних сил. Увечері 27 листопада про це з посиланням на високопосадовця чинної американської адміністрації писали агенції AP та Reuters.
19 листопада радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що Україна отримала багато різної американської зброї, однак усе одно має складну ситуацію на полі бою. Серед причин він назвав проблеми з мобілізацією.
Адміністрація Байдена не встигає використати всі виділені кошти для допомоги України – WSJ
Адміністрація президента США Джо Байдена не встигає використати всі кошти, які Конгрес виділив на озброєння для України, пише видання The Wall Street Journal, посилаючись на власні джерела.
Зазначається, що використання решти коштів залишиться на розсуд новообраного президента Сполучених Штатів Дональда Трампа.
За словами американських чиновників, у адміністрації є ще понад 6,5 мільярдів доларів, які дозволяють Міністерству оборони США передавати Україні озброєння і техніку з власних запасів.
Пентагон досягнув ліміту зброї, яку він може щомісяця відправляти Україні без шкоди для власної боєздатності, і стикається з логістичними проблемами в доставці озброєнь київським військам, кажуть джерела WSJ.
20 квітня Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про національну безпеку, який передбачає військову допомогу на 95 мільярдів доларів для України, Ізраїлю й інших союзників США, зокрема, для України в розмірі близько 61 мільярда доларів.
Напередодні видання Politico писало, що президент США Джо Байден таємно попросив у Конгресу ще 24 мільярди доларів для допомоги Україні. За даними видання, 16 мільярдів доларів будуть спрямовані на поповнення запасів американської зброї в Україні. Ще вісім мільярдів доларів пропонується виділити на Ініціативу сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative, USAI), за якою Пентагон укладає контракти з виробниками, а не надає техніку та озброєння безпосередньо зі своїх складів.
Politico оцінює шанси схвалення запиту конгресом як «невеликі».
Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах адміністрація Байдена прискорила надсилання військової допомоги Україні, писав The Wall Street Journal. Представники Білого дому побоюються, що нова адміністрація скоротить постачання, намагаючись підштовхнути Україну до переговорів.
У рамках посилення підтримки України до інавгурації Трампа, яка призначена на 20 січня, Байден дав дозвіл Києву на застосування далекобійних ракет ATACMS по цілях на території Росії, санкціонував надання протипіхотних мін, списав половину кредиту на суму 4,65 мільярда доларів, а також запровадив санкції проти «Газпромбанку», який, за версією Вашингтона, Росія використовує, щоб закуповувати військове спорядження, вказував Bloomberg.
Україна перебуває під масованою повітряною атакою, вибухи чули в різних містах
Україна зранку 28 листопада зазнає комбінованої повітряної атаки, російські військові запустили як ударні безпілотники, так і ракети різних типів. В усій країні триває повітряна тривога.
Повітряні сили ЗСУ повідомили близько 6:00 про ракети, які летять у напрямку Вінниці, Харкова, Бердичева, Хмельницького, Красилова, Стрия Тернопільщини, Рівненщині, Волині.
Одночасно відбувається атака дронів:
«Оновлення інформації щодо ворожих ударних БпЛА:
БпЛА на півночі Сумщини – курс південно-західний;
БпЛА на півдні Хмельниччини – курс північно-західний;
БпЛА на межі Харківщини, Полтавщини – курс південний, на межі Сумщини і Полтавщини - курс західний».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ООН станом на кінець жовтня повідомили, що змогли підтвердити дані про загибель 12 162 цивільних в Україні і поранення 26 919 від початку повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголосили, що реальні дані можуть бути значно вищими.
«Не маємо права допускати повторення помилок»: Буданов щодо розслідування «Схем» про Ту-160
Корупція, некомпетентність та відсутність стратегічного бачення призводять до антидержавницьких рішень. Так очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов відреагував на розслідування журналістів «Схем» (Радіо Свобода) про стратегічні бомбардувальники Ту-160, які Україна віддала Росії 25 років тому.
«Ми як країна та нація, яка платить надзвичайно високу ціну у боротьбі за власну свободу, не маємо права допускати повторення подібних помилок та злочинів. Дійсно, дуже корисне і важливе розслідування. Дякую команді «Схем» за цю важливу роботу», – написав керівник ГУР у телеграмі.
Раніше журналісти «Схем» (Радіо Свобода) за допомогою аналізу серійних номерів літаків в угоді тих часів, яку розшукали в архіві, даних з міжнародних авіареєстрів і співставлення з номерами бомбардувальників, які використовує РФ, що зафіксувало Головне управління розвідки з’ясували, що армія РФ використовує українські стратегічні бомбардувальники, які офіційний Київ передав Москві в межах угоди між урядами двох країн у 1999 році в обмін на погашення заборгованості за спожитий російський газ.
Щонайменше шість переданих літаків Ту-160 перебувають у бойовому складі російської армії. Також журналісти встановили російських льотчиків, яких в РФ призначили керувати переданими українськими бомбардувальниками, і яких нині українська розвідка називає причетними до масованих ракетних ударів по Україні.
Глава розвідки Німеччини не виключає пряму військову конфронтацію Росії з НАТО
Російські гібридні атаки збільшують ризик того, що НАТО може застосувати статтю 5 про взаємну оборону Альянсу, заявив 27 листопада глава Служби зовнішньої розвідки Німеччини Бруно Каль.
«Нарощування російського військового потенціалу означає, що пряме військове зіткнення з НАТО стає одним із можливих сценаріїв для Кремля», – сказав він, виступаючи на заході аналітичного центру DGAP в Берліні.
Ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орешник». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях. Він також не виключив нових таких ударів.
КОВА: на Київщині зафіксовано ударні безпілотники, працює ППО
У повітряному просторі на Київщині зафіксовано БПЛА. Сили протиповітряної оборони працюють по цілях, повідомила Київська обласна військова адміністрація у ніч проти 28 листопада.
Повітряні сили попередили про загрозу атаки російських ударних безпілотників о 23:09 27 листопада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: війська РФ найактивніші на чотирьох напрямках, зафіксовано 150 боєзіткнень
На фронті найгарячішою сьогодні є ситуація на Покровському та Курахівському напрямках, також російські війська активні на Куп’янському і Времівському напрямках, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 27 листопада.
«За сьогодні противник завдав по території України 11 авіаційних ударів, скинувши 22 КАБ, використав для ураження 648 дронів-камікадзе. Здійснив майже 4000 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів», – вказано у повідомленні.
За даними штабу, на Курахівському напрямку армія РФ 36 разів атакувала у районі Сонцівки, Берестків, Курахового, Дальнього, Єлизаветівки, Антонівки та Ганівки.
«Від початку доби ворог 35 разів намагався вклинитися в нашу оборону на Покровському напрямку в районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Даченське, Жовте та Чумацьке. Наші підрозділи відбили двадцять шість атак, бої тривають, втрати ворога уточнюються», – кажуть у ЗСУ.
Повідомляється, що на Времівському напрямку українські війська відбили чотирнадцять атак поблизу Трудового, Костянтинопольського, Розливу, Роздольного, Сухих Ялів та Новодарівки.
Також російські війська атакували на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Торецькому і Придніпровському напрямках. На Курщині ЗСУ відбили 16 атак сил РФ, бої продовжуються.
За даними Генштабу, на даний час відбулося 150 бойових зіткнень.
Хто такий Кіт Келлог, якого Трамп обрав на посаду спецпредставника США з питань України та Росії
Переможень президентських виборів у США Дональд Трамп повідомив, що обрав Кіта Келлога на посаду спеціального представника з питань України та Росії. Що про нього відомо? Які заяви він робив раніше щодо війни Росії проти України? І чого варто очікувати?
Обраний вдруге на посаду президента США Дональд Трамп 27 листопада повідомив, що визначився із кандидатурою на спеціального представника США з питань України і Росії. Трамп хоче бачити на цій посаді Кіта Келлога.
«Кіт зробив видатну військову та бізнес-кар'єру, включаючи дуже важливі посади у сфері національної безпеки в моїй першій адміністрації. Разом ми забезпечимо мир через силу і зробимо Америку та світ знову безпечними», – написав Трамп у мережі Х.
Кислиця в Радбезі ООН: КНДР – «злочинний режим, який допомагає іншому злочинному режиму»
Рада безпеки ООН 27 листопада провела засідання щодо обстрілів Росією критичної інфраструктури України.
Під час засідання представник Північної Кореї Кім Сон, поміж іншого, звинуватив у війні в Україні Захід, заявивши що «українську кризу почали США» нібито з метою підважити територіальну цілісність Росії.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця після цього взяв слово. Він заявив, що не коментуватиме «фантазії Північної Кореї, відредаговані російським представництвом».
«Але я змушую себе залишатися в цій палаті з поваги до цієї інституції та з потреби подивитися в очі представникові КНДР і сказати йому прямо, що він представляє злочинний режим. Режим який допомагає іншому злочинному режиму. Зрештою, рано чи пізно ви та ваше керівництво опинитеся на лаві підсудних, а ваш народ буде вільним», – заявив український дипломат.
Держдеп США запроваджує нові санкції проти компаній і осіб із Росії, Китаю та КНДР
Сполучені Штати запроваджують санкції проти компаній та фізичних осіб із Росії, Китаю та Північної Кореї в рамках закону про нерозповсюдження зброї масового знищення – про це повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на документ Державного департаменту США.
Документ буде опублікований у федеральному реєстрі відомства 29 листопада.
У заяві Держдепартаменту йдеться, що до санкційного списку потрапила російська компанія Bearings on Lipetsk LLC – постачальник підшипників – і громадянин Росії Ігор Мічурін.
Читайте також: Росія: курс рубля перевищив рівень падіння у березні 2022 року
Крім того, на тих же підставах до переліку внесли китайську компанію Dandong Mason-Age Trade Co Ltd і двох громадян Північної Кореї.
Як зазначає російське видання «Комерсант», підприємець Ігор Мічурін уже потрапляв під американські санкції. У 2017 році обмеження було введено за лінією Мінфіну США, за версією якого росіянин був пов’язаний з північнокорейською компанією Korea Tangun Trading Corporation.
Санкції накладені терміном на два роки, потім їх можуть переглянути.
Напередодні «Група семи» заявила, що планує посилювати кроки для подальшого обмеження доходів, товарів і технологій, які Росія використовує для фінансування і ведення війни. В тому числі заява G7 згадує «суб’єкти в Китаї та інших третіх країнах, які матеріально підтримують російську військову машину».
AP: Білий дім тисне на Україну щодо зниження мобілізаційного віку до 18 років
Адміністрація президента Джо Байдена закликає Україну швидко збільшити чисельність своїх збройних сил шляхом зниження мобілізаційного віку до 18 років, повідомляє агенція Associated Press із посиланням на неназване джерело в адміністрації президента США.
Чиновник сказав, що «чиста математика» ситуації, в якій зараз опинилася Україна, полягає в тому, що їй потрібно більше військ для боротьби.
За словами європейських чиновників, які побажали залишитися анонімними, президент Володимир Зеленський також чує занепокоєння від союзників, що Україна має проблему з кількістю військ, а не з озброєнням, йдеться у матеріалі.
Європейські союзники також підкреслили, що незабаром для України може стати неможливим продовжувати операцію в Курській області Росії.
19 листопада президент України Володимир Зеленський повідомив, що зниження мобілізаційного віку в Україні не планують, а тим, хто такого віку не досягнув, будуть пропонувати нову систему контрактів для служби в армії.
«Не потрібно жодних спекуляцій: наша держава не готує зниження мобілізаційного віку. На основі нових контрактних підходів ми маємо поступово переходити до формування армії більшою мірою завдяки контрактам, а не тільки мобілізації», – сказав він.
«Беремо автомати, йдемо воювати. Так у нас і почалась війна».
«Коли ми приїхали, то були обстріли. Потрапили в саме пекло. В ніч з 24-25 у нас в медичній частині було 13 поранених та один 200-й. Тобто наслідки цього вторгнення ти бачиш своїми очима».
«Окупанти знали всю інформацію, яка була в документах СБУ до 2012 року – у них на руках були матеріали з особистої справи».
Наталя Гавриленко – жителька Херсону, яка під час російської окупації області вступила до лав територіальної оборони, чинила опір загарбникам та допомогла формувати херсонський партизанський рух. Про те як Херсон зустрів повномасштабне вторгнення, про свій полон, про катування російськими загарбниками херсонців, про триденний шлях з окупації додому – у звільнений Херсон, пані Наталя розповіла проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
На початку повномасштабного російського вторгнення Наталя Гавриленко залишалася в Херсоні. Жінка згадує, що напруження і передчуття війни були помітними задовго до 24 лютого 2022 року.
– Єдине, що мене дивувало, чому більшість суспільства цього не розуміє? Ставлення (до повномасштабного вторгнення – ред.) було не таке, як хотілося б. А коли все почалося о 5 ранку – вибухи, дим – ти розумієш, що відбувається. Я тоді чоловіку сказала: «Війна. Ну що, беремо автомати, йдемо воювати!». Так у нас і почалося все.
Зеленський обговорив із Рютте посилення ППО України з акцентом на конкретних системах
Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте – про це він повідомив 27 листопада.
За його словами, розмова стосувалася результатів вчорашнього засідання Ради Україна – НАТО, присвяченого застосуванню Росією нової балістичної ракети.
«Ми обговорили нагальну необхідність посилення протиповітряної оборони України з акцентом на конкретних системах, які вже є в країнах – членах НАТО. Я також наголосив на важливості повної реалізації рішень саміту НАТО у Вашингтоні, адже ці зобов’язання вкрай важливі для морального духу та стійкості нашого народу», – заявив президент.
Сім країн обіцяють посилити підтримку України і розслідувати прорив кабелю у Балтійському морі
Лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Норвегії, Польщі, Швеції та Фінляндії пообіцяли посилити підтримку України, в тому числі надати більше боєприпасів, йдеться у заяві за результатами зустрічі представників цих країн під Стокгольмом 27 листопада.
Країни також заявили про готовність посилити санкції проти Росії і обговорили розслідування розриву підводних комунікаційних кабелів на початку цього місяця в Балтійському морі.
«Разом з нашими союзниками ми віддані зміцненню нашого стримування і оборони, включаючи стійкість, проти звичайних і гібридних атак, і розширенню санкцій проти Росії, а також проти тих, хто підтримує російську агресію», вказано в заяві лідерів.
Представники семи країн зустрілися для переговорів щодо трансатлантичних відносин, регіональної співпраці у сфері безпеки та спільної політики щодо війни в Україні. Це була перша зустріч глав урядів Північно-Балтійських країн з 2017 року. Польща взяла участь у ній вперше.
Напередодні зустрічі премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск запропонував спільний моніторинг Балтійського моря після пошкодження двох підводних кабелів звʼязку, яке розслідується як гібридна атака.
Данські військово-морські сили затримали китайське суховантажне судно Yi Peng 3, яке підозрюють у причетності до пошкодження телекомунікаційних кабелів у Балтійському морі. Повідомлялося, що затримання відбулося в територіальних водах Данії ввечері 19 листопада патрульним катером P525.
18 листопада стало відомо, що в Балтійському морі пошкоджені два підводних оптоволоконних кабелі. Один з’єднує Німеччину з Фінляндією, інший – Швецію з Литвою.
Умєров: участь військ КНДР у війні проти України «становить серйозну загрозу» для Південної Кореї
Міністр оборони Рустем Умєров провів низку зустрічей у складі української делегації в столиці Південної Кореї – про це він повідомив увечері 27 листопада.
За його словами, він зустрівся з президентом країни Юн Сок Йолем, міністром оборони Кім Йон Хеном та радником з питань національної безпеки Чан Хо Джіном. Під час цих зустрічей він розповів про факти участі військових із Північної Кореї у складі російської армії.
«Війська КНДР не лише надають техніку та людей, а й активно підтримують удари по енергетичній інфраструктурі України. Для Республіки Корея ці дії становлять серйозну загрозу, адже північнокорейські війська отримують досвід ведення бойових дій, що у майбутньому може створити додаткові виклики безпеці в регіоні», – заявив голова Міноборони.
Читайте також: Пентагон не підтверджує присутність військ КНДР в Україні
Умєров додав, що на зустрічі з Юн Сок Йолем обговорив спільні кроки щодо «посилення безпеки та стабільності».
Він висловив переконання, що аргументи України про необхідність збільшити співпрацю з Республікою Корея «призведуть до відчутного зміцнення безпеки» для обох країн і регіонів.
Раніше офіс Юна повідомив, що президент Південної Кореї під час зустрічі з українською делегацією висловив сподівання, що Сеул і Київ ефективно реагуватимуть на загрози безпеці, спричинені військовою співпрацею КНДР та Росії.
Водночас у заяві не сказано, чи обговорювали сторони можливе постачання Сеулом зброї Україні. Південнокорейська агенція Yonhap пише, що Умєров не відповів на запитання їхніх журналістів, чи обговорювалося постачання зброї під час зустрічі з Юн Сок Йолем.
Армія РФ атакувала Сумщину безпілотником, є поранений – прокуратура
Російська армія атакувала безпілотником прикордонну громаду Сумської області, повідомила обласна прокуратура 27 листопада.
«27 листопада 2024 року близько 15:20 год, застосовуючи заборонені міжнародним правом методи ведення війни, ворог безпілотником атакував цивільну інфраструктуру с. Кіндратівка Хотінської громади Сумського району», – йдеться в повідомленні.
За даними прокуратури, внаслідок атаки зазнав поранення 59-річний чоловік, який перебував поблизу свого будинку.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
ЛЬВІВ ‒ 26 листопада міністри закордонних справ України та Польщі Андрій Сибіга і Радослав Сікорський зробили спільну заяву, в якій, зокрема, мовиться, що Україна не перешкоджатиме у проведенні польською стороною пошукових та ексгумаційних робіт на українській території, згідно з законодавством України і позитивно розглядатиме заявки з цих питань. Йдеться про жертв Волинської трагедії 1942-1944 років, коли під час нацистської окупації спалахнуло насилля, що вилилося улітку 1943 року у масові убивства поляків.
Однак у цій спільній заяві, де обоє міністрів «рішуче налаштовані розв’язати спірні питання нашого спільного минулого», жодним словом не сказано про пошанування місць поховання українців на території Польщі.
Заяву міністрів неоднозначно сприйняли в Україні.
Український і польський міністри зустрілись у Варшаві. Це також був перший робочий день нового посла України у Польщі Василя Боднара, який 26 листопада вручив копії вірчих грамот заступниці міністра закордонних справ Польщі і заявив про те, що працюватиме над зміцненням українсько-польського стратегічного партнерства.
Василя Боднара називають досвідченим дипломатом в польсько-українських питаннях і спільна заява міністрів для нього є так званою дорожньою картою чи порядком денним на новій посаді.
Ось кілька тез зі спільної заяви керівників МЗС України та Польщі:
Спільні зусилля будуть спрямовані на максимальне посилення обороноздатності України шляхом подальшої передачі техніки та зброї Польщею разом з іншими країнами НАТО і ЄС, продовження підготовки українських військових, зокрема у складі Українського легіону, а також виконання інших положень Угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Республікою Польща від 8 липня 2024 року;
Польща підтверджує свою підтримку дій, зокрема Плану перемоги, що мають на меті створення умов, за яких Росія буде змушена припинити свою агресію проти України та прийняти умови справедливого миру; санкції проти Росії мають бути посилені, в тому числі з урахуванням пропозицій української сторони;
Україна у майбутньому повинна стати повноправним членом ЄС і НАТО. Польща підтримує розширення цих організацій на Україну;
Польща підтверджує свою готовність брати активну участь у відбудові України.
Голова Херсонщини: поранена через російський обстріл Білозерки жінка померла в лікарні
Російські війська вдарили по селищу Білозерка на Херсонщині з артилерії, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, внаслідок атаки постраждала 67-річна жінка.
«У важкому стані її доправили до лікарні. Але, на жаль, від отриманих травм потерпіла померла», – додав голова області.
Раніше 27 листопада обласна військова адміністрація повідомляла про чотирьох поранених на Херсонщині внаслідок російських обстрілів: в Антонівці, Станіславі, Кіндійці та Дніпровському районі Херсона.
Читайте також: Сили РФ скинули з дрона вибухівку на цивільне авто у Херсоні, є постраждалі – ОВА
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.