Генштаб ЗСУ: від початку доби відбулося 67 боєзіткнень, з них 44 – на Покровському напрямку
Російські війська продовжують штурмувати позиції Збройних сил України. Загалом, від початку доби відбулося 67 бойових зіткнень, йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ 22 січня станом на 16:00.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 44 спроби потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Зелене Поле, Миролюбівка, Єлизаветівка, Лисівка, Перше Травня, Звірове, Покровськ, Новосергіївка, Котлине, Андріївка, Шевченко, Дачне, Улакли та Янтарне. Сили оборони стримують натиск противника та відбили 41 атаку, три боєзіткнення – досі тривають», – вказано у дописі.
За даними штабу, на Торецькому напрямку російська армія атакувала вісім разів у районі Торецька.
«В операційній зоні на Курщині підрозділи Сил оборони України протягом доби відбили три атаки російських загарбників, ще три – тривають. Противник здійснив близько 200 обстрілів, зокрема чотири – із реактивних систем залпового вогню», – зазначили у штабі.
Також війська РФ наступали на Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Новопавлівському і Придніпровському напрямках. На Харківському, Сіверському, Оріхівському, Гуляйпільському напрямках російські сили наступальних дій не проводили.
За даними проєкту Deep State, у ніч проти 22 січня Сили оборони України відбили позиції армії РФ біля селища Шевченко та в Удачному на південному фланзі Покровська.
Американський інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 21 січня зазначив, що, зважаючи на геолоковані знімки за 20 січня, ЗСУ також вдалося відновити позиції в Котлиному на південний захід від Покровська.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов 20 січня казав, що російські війська обходять Покровськ із заходу, намагаючись взяти його в напівкільце.
Наступного дня, 21 січня, в ефірі телемарафону речник заявив, що наступ армії РФ сповільнюється, і «ми сподіваємося, що врешті-решт припиниться», зазначив проєкт Радіо Свобода Донбас. Реалії.
КНДР планує надіслати додаткові сили на війну РФ проти України – NYT з посиланням на Пентагон
Упродовж найближчих двох місяців КНДР надішле підкріплення до північнокорейських військових, які вже воюють проти України на боці Росії. Про це повідомило видання The New York Times із посиланням на високопосадовця міністерства оборони США.
Подробиць співрозмовник газети не навів.
Бі-Бі-Сі з посиланням на західних чиновників пише, що до середини січня північнокорейські війська в Курській області втратили вбитими і пораненими близько чотирьох тисяч осіб, з них близько тисячі загиблими.
Національна розвідувальна служба Південної Кореї раніше стверджувала, що загинули щонайменше 300 північнокорейських солдатів, які беруть участь у війні з Україною. Ще близько 2700 військових із КНДР, як стверджують у розвідці, зазнали поранень.
Україна та Південна Корея заявляли, що КНДР надіслала до Росії понад 10 тисяч військовослужбовців.
12 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий передавати лідеру КНДР Кім Чен Ину захоплених у полон північнокорейських солдатів, якщо він організує їхній обмін на українських військових, які перебувають у російському полоні.
Українську мову назвали рідною 78% респондентів, ще 13% назвали дві мови – опитування
Українську мову рідною назвали 78% опитаних, десять років тому так вважали 60%. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.
За результатами опитування, і українська, і російська однаковою мірою є рідною для 13% респондентів (у 2015 році – було 22%). Частка тих, хто назвав рідною російською мову, становить 6%, десять років тому вона була значно більшою – 15%.
Соцопитування свідчить, що розмовляють вдома лише або переважно українською 70,5% респондентів, у 2015 році таких було 50%. Розмовляють вдома лише або переважно російською 11% опитаних, у 2015 році таких було 24%. Розмовляють приблизно однаковою мірою українською і російською 18%, десять років тому 25%.
Опитування проводилося у період з 29 листопада по 14 грудня 2024 року.
Методом face-to-face було опитано 1518 респондентів віком від 18 років, які проживают на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії.
Як показали результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, опублікованого у березні минулого року, більшість українців виступають за повне усунення російської мови з офіційного спілкування.
МВС: на Херсонщині війська РФ двічі атакували рятувальників, є постраждалий
Російські війська двічі атакували рятувальників Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) на Херсонщині, повідомило 22 січня Міністерство внутрішніх справ (МВС).
«Армія РФ здійснила обстріл одного з мікрорайонів Херсона. Під ударом опинились надзвичайники, які проводили аварійно-рятувальні роботи. Одного з них госпіталізували до лікарні з травмами. Виникла пожежа, горіла інженерна техніка ДСНС. Вогнеборці ліквідували займання», – вказано у дописі.
Також війська РФ здійснили обстріл пожежно-рятувального підрозділу селища Білозерка. Пошкоджень зазнала будівля та дах підрозділу, серед рятувальників постраждалих немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Унаслідок російського удару по Костянтинівці загинула людина, ще п’ятеро поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Нові жертви росіян у Костянтинівці: 1 людина загинула і 5 поранено. За короткий проміжок часу вранці ворог скинув на місто 9 250-кілограмових фугасних авіабомб, а трохи пізніше атакував безпілотником», – написав він у телеграмі.
За попередніми даними, пошкоджені 92 об’єкти, зокрема, вісім багатоповерхівок, 14 приватних будинків, 18 господарських приміщень, інфраструктурний об’єкт, шість ліній електромережі та п’ять газопроводів.
Раніше було відомо про двох поранених через російські обстріли міста.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ЗСУ відкинули армію РФ на південь від Покровська: наступ вдалось сповільнити?
Сили оборони України відбили позиції армії РФ біля селища Шевченко та в Удачному на південному фланзі Покровська, повідомив проєкт Deep State вночі 22 січня.
Американський інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 21 січня зазначає, що, зважаючи на геолоковані знімки за 20 січня, ЗСУ також вдалося відновити позиції в Котлиному на південний захід від Покровська.
Раніше речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов розповів, що російські війська обходять Покровськ із заходу, намагаючись взяти його в напівкільце.
«Росіяни просто не мають ресурсу, щоб ломитися на місто в лоб, як вони це робили раніше в інших населених пунктах», – пояснив в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) 20 січня Трегубов.
Наступного дня в ефірі телемарафону речник зазначив, що наступ армії РФ сповільнюється, «і ми сподіваємося, що врешті-решт припиниться».
Під час авдіївської наступальної операції армія РФ використала нову тактику: замість штурму в лоб добре укріплених з часів АТО/ООС позицій, агресор почав обходити їх з флангів. Як результат – в середині лютого 2024 року РФ перерізала останню дорогу в Авдіївці, через яку відбувалось постачання українського угруповання у місті, що змусило його вийти. Відтоді ця тактика стала основною для армії РФ – і дозволяла брати все нові й нові міста без виснажливих міських боїв. Таким чином протягом літа-осені були взяті Новоселівка Перша, Желанне, Українськ, Цукурине, Невельське, Гірник, Курахівка, Селидове, Вугледар.
Загалом за минулу добу Генеральний штаб ЗСУ зафіксував 121 штурм на всій лінії фронту – майже половина з них, а саме 61, був на Покровському напрямку.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
За колишнього командувача ОТУ «Харків» Галушкіна внесли заставу у п’ять мільйонів гривень
За колишнього командувача оперативно-тактичного управління «Харків», бригадного генерала Юрія Галушкіна внесли заставу у п’ять мільйонів гривень. Про це повідомив його адвокат Михайло Величко.
Також про це повідомило Суспільне із посиланням на адвоката Галушкіна.
При цьому імені заставодавця захисник не повідомив.
Раніше п’ятий президент Петро Порошенко заявляв, що хоче внести заставу за Галушкіна, якого «добре знає ще з оборони Києва взимку 2022 року».
«Щойно адвокати генерала Юрія Галушкіна повідомили, що необхідні кошти на заставу внесла інша юридична особа», – написав Порошенко у фейсбуці.
Суд 21 січня обрав запобіжний захід Юрію Галушкіну у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі п’ять мільйонів гривень.
20 січня Юрія Галушкіна, екскомбрига 125-ї бригади ТрО Артура Горбенка, колишнього командира 415-го батальйону 23-ї ОМБр Іллю Лапіна затримали за звинуваченням у тому, що вони «не забезпечили належний захист Харківщини під час наступу ворога у травні 2024 року».
Слідчі заявляють, що «посадовці не підготували оборону прикордонних районів Харківщини і втратили управління боєм під час повторного наступу рашистів на обласний центр».
За даними СБУ, «фігуранти порушили вимоги бойових статутів при підготовці оборонних рубежів у зоні відповідальності військових з’єднань та підрозділів ОТУ. Крім того, у ході бою посадовці не використали весь арсенал можливих заходів для відбиття та зупинення наступу агресора. Це призвело до захоплення частини території східного регіону України, де наразі тривають запеклі бої».
У пресслужбі відомства уточнили, що «ініційовані правоохоронцями спеціалізовані експертизи підтвердили факти злочинної діяльності фігурантів».
Сили РФ дроном завдали удару по автівці у селі на Харківщині, є загиблі – ОВА
Російські війська дроном завдали удару по автомобілю у селі Гоптівка на Харківщині, є загиблі, повідомив голова обласної військовов їа дмінстарції Олег Синєгубов.
«Подія сталась 21 січня о 18:30. Ворожий FPV-дрон ударив по автомобілю, який рухався по території села. 56-річний та 44-річний цивільні чоловіки, які перебували в салоні автівки, загинули на місці», – написав він у телеграмі.
Офіс генпрокурора повідомив про початок досудового розслідування за фактом вчинення воєнного злочину (ст. 438 КК України).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Часто, як повідомляє місцева влада, російські дрони атакують автівки цивільних у прифронтових регіонах.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ЄС ризикує пропустити строки продовження санкцій проти РФ через Орбана
Європейський Союз зіткнувся з ще одним потенційним протистоянням з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном через його відмову підписати продовження санкцій проти Росії через її війну проти України пише Bloomberg.
Посли ЄС проведуть кілька зустрічей найближчими днями, щоб з’ясувати, чи зможуть вони прискорити процес оновлення, який до цього часу був рутинною дискусією, але вимагає одностайної підтримки 27 країн-членів блоку. Кілька дипломатів заявили, що наразі немає плану Б для продовження санкцій, якщо Орбан продовжуватиме їх блокувати.
«Рішення про продовження санкцій все ще стоїть на порядку денному зустрічі послів ЄС у Брюсселі в п’ятницю. Але ключовим є те, що сьогодні вирішить уряд Угорщини», – написав у соцмережі Х редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк.
Якщо дипломати блоку не зможуть домовитися, питання буде винесено на розгляд міністрів закордонних справ ЄС, які мають зустрітися в Брюсселі 27 січня.
Напередодні він припустив, що Угорщина, ймовірно, не блокуватиме продовження на шість місяців економічних санкцій проти Росії, оскільки нова адміністрація США, мабуть, виступає за те, щоб санкції залишалися чинними.
Однак 21 січня Віктор Орбан розкритикував санкційний режим ЄС, який має поновлюватися кожні шість місяців і термін дії якого закінчується 31 січня, заявивши, що 15 раундів санкцій завдають шкоди європейській економіці і «настав час змін».
Він заявляє, що європейські санкції ні завершили війну, паралізувати економіки РФ.
РФ заявляє про арешт полоненого колумбійця, який воював на боці України в Курській області
Слідчий комітет Росії 22 січня повідомив про арешт громадянина Колумбії Пабло Пуентеса Боорхеса, захопленого в полон у Курській області. Стверджується, що він брав участь у війні на боці України.
Колумбійця підозрюють у скоєнні терористичного акту та найманстві. За версією російських слідчих, Боорхес «за матеріальну винагороду» брав участь у війні «у лавах збройних формувань України». Він нібито незаконно перетнув кордон Росії в грудні 2024 року і вторгся на територію Курської області, озброєний автоматичною стрілецькою зброєю та вибуховими пристроями.
За повідомленням, колумбійця захопили в полон у районі населеного пункту Александрія Суджанського району Курської області.
На боці України воюють сотні колумбійців. Для Колумбії це не новий досвід. Її власна армія – найбільша в Південній Америці, вона складається з близько 250 тисяч військовослужбовців. Це пояснюється боротьбою з угрупованнями, яка тривала в країні десятиліттями.
Україна в перший день російського вторгнення, 24 лютого 2022 року, оголосила про створення збройного Іноземного легіону в складі ЗСУ та запросила вступити до нього іноземних громадян. Влада України наполягає, що не йдеться про найманство, адже легіон є офіційним підрозділом ЗСУ.
У МЗС анонсують суттєве спрощення доступу до консульських послуг за кордоном у 2025 році
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга анонсував суттєве спрощення доступу до консульських послуг за кордоном у 2025 році завдяки повноцінному введенню в дію системи е-Консул.
Як повідомляє пресслужба МЗС, йдеться, зокрема, про плани запустити автоматизовані нотаріальні послуги у всіх українських дипустановах за кордоном.
«Це означає, що в е-Консул можна буде обрати тип необхідної довіреності чи заяви, за потреби – додати інформацію, й під час візиту до консула на вас чекатиме готовий до підписання документ. Економія часу та зусиль», – зазначив він.
Міністр без уточнення анонсував запуск протягом півроку нових цифрових сервісів у системі е-Консул, які стосуватимуться найбільш затребуваних послуг.
Також, за його словами, вже у лютому в кількох країнах буде запроваджено кур’єрську доставку закордонних паспортів за доступною ціною у співпраці з «Новою Поштою».
«Більше не потрібно буде відвідувати дипустанову двічі, шукати вільний слот в е-Черзі та витрачати час і кошти на повторний візит для отримання готового паспорта. Заповнили необхідні дані заздалегідь на порталі «Дія», один раз прибули особисто для здачі біометрики, а після оформлення отримали готовий паспорт поштою», – обіцяє міністр.
Андрій Сибіга також повідомив про плани МЗС вже навесні розпочати видачу за кордоном посвідчень водія.
Міністр анонсує, що у другій половині 2025 року має запрацювати комплексна послуга з реєстрації народження дитини за кордоном, яка включатиме державну реєстрацію народження, набуття громадянства України за народженням, реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб, також у цей же час має стати доступною можливість оформлення податкового номера (РНОКПП) та ID-картки.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну за кордоном проживають мільйони українців. За даними української влади, йдеться про 7,5 млн українців.
Шольц: найближчим часом союзники обговорять гарантії безпеки для України
Союзники найближчим часом обговорять гарантії безпеки для України по завершенні війни, повідомив канцлер Німеччини Олаф Шольц в інтерв’ю німецькому виданню Rheinische Post, опублікованому 22 січня.
«По-перше, було б гарною новиною, якби війна в Україні закінчилася. Але навіть тоді ми все одно повинні були б гарантувати безпечне майбутнє України. Далі йтиметься про гарантії безпеки, а також про те, як Україна може утримувати сильну армію, яку ми оснащуватимемо разом. Найближчим часом ми обговоримо це з нашими союзниками. Але поки що такі спекуляції недоречні. Адже через голови українського народу нічого не вирішується. І до миру нам ще далеко», – сказав Шольц.
Напередодні, виступаючи в Давосі, президент Володимир Зеленський заявив, що частиною гарантій безпеки, які потрібні Україні, будуть миротворчі сили. За його словами, для запобігання новому нападу Росії на Україну після будь-якої можливої угоди про припинення вогню знадобиться щонайменше 200 тисяч європейських миротворців.
70% українців не поїдуть до іншої країни в разі відкриття кордонів, 21% готові до цього – опитування
70% опитаних українців заявили, що не хотіли б виїжджати до іншої країни на постійне місце проживання в разі відкриття кордонів України для всіх категорій населення, свідчать дані опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.
Виїхати за таких умов хотів би 20,7% респондентів, не змогли визначитися з відповіддю 9% опитаних.
Як вказують автори дослідження, серед респондентів частка чоловіків, які хотіли б виїхати до іншої країни, становить 25%, а жінок – 17%.
Не можна чекати до 2044-го: єврокомісар закликав посунути цілі НАТО на 14 років
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс закликав Європейський союз кардинально збільшити оборонні витрати і прискорити термін досягнення військових цілей НАТО з 2044 до 2030 року через зростаючу загрозу з боку Росії. Про це він заявив під час конференції з нагоди 20-річчя Європейської оборонної агенції (EDA), повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
Колишній литовський премʼєр-міністр і євродепутат Андрюс Кубілюс, якого нещодавно президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн призначила першим в історії ЄС комісаром із питань оборони і космосу, відповідає за посилення європейської оборонної технологічної та промислової бази через спільні інвестиції і закупівлі.
«Я очікую, що парламент і Європейська рада швидко досягнуть згоди щодо EDIP – Програми європейської оборонної промисловості. Це допоможе збільшити виробництво, – заявив Андрюс Кубілюс. – Цільові показники НАТО мають бути досягнуті не пізніше ніж 2030 року замість запланованого 2044 року».
Читайте також: Каллас: «ЄС хоче, щоб Україна перемогла». Як ескалація війни повертається на користь України?
За його словами, розвідки країн-членів ЄС попереджають: якщо нічого не робити, через п’ять років Росія може бути готова до військової конфронтації з НАТО і Європейським союзом. При цьому російська військова економіка вже працює на повну потужність – заводи виробляють зброю і боєприпаси цілодобово.
«Росія цього року витратить 40% федерального бюджету на оборону й безпеку – це 9% ВВП. Тоді як країни ЄС минулого року в середньому витратили лише 1,9% ВВП на оборону», – наголосив Кубілюс.
За його словами, ЄС вже досяг значного прогресу у нарощуванні виробництва боєприпасів. «Завдяки програмі ASAP виробництво артилерійських снарядів зросло з 300 тисяч у 2023 році до 2 мільйонів у 2025 році. Також успішно реалізується перша програма спільних закупівель EDIRPA, в рамках якої інвестиції ЄС у розмірі 300 мільйонів євро залучили загальні закупівлі на 11 мільярдів євро», – розповів єврокомісар.
Через російські обстріли Костянтинівки поранені дві людини – влада
Через російські обстріли Костянтинівки поранені дві людини, повідомив голова обласної військової а адміністрації Вадим Філашкін.
«Сьогодні з самого ранку місто перебуває під постійним вогнем артилерії та авіації. Наразі відомо про 2 поранених: 74-річного чоловіка та 59-річну жінку», – написав він у телеграмі.
У МЗС Росії заявили, що бачить «вікно можливостей» для переговорів з адміністрацією Трампа
Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков 22 січня заявив, що Москва бачить «невелике вікно можливостей» для досягнення домовленостей з новою адміністрацією президента США Дональда Трампа.
«Сьогодні ми нічого не можемо сказати про ступінь здатності нової адміністрації домовлятися, але все ж, порівняно з безнадійністю в усіх аспектах попереднього голови Білого дому (Джо Байдена – ред.), сьогодні є, хай і невелике, але вікно можливостей», – заявив Рябков, виступаючи в Інституті США і Канади РАН.
«Важливо тому розуміти, з чим і з ким доведеться мати справу, як краще вибудовувати відносини з Вашингтоном, як максимізувати можливості, мінімізувати ризики», – додав Рябков.
СБУ заявила про викриття керівництва черкаського хімзаводу на співпраці з РФ
Служба безпеки України заявила про викриття керівництва черкаського хімзаводу на співпраці з Росією.
Як повідомляє пресслужба відомства, встановлено, що представники українського хімзаводу налагодили оптові поставки добрив та мінералів для аграрної галузі РФ – протягом 2022-2024 років вони нелегально переправили до Росії власну продукцію на суму 1,8 млн доларів США.
За даними слідства, для прихованого переправлення українського товару до РФ фігуранти використовували афілійовану компанію на Близькому Сході – продукцію черкаського виробника спочатку направляли до близькосхідного «посередника», а звідти здійснювали реекспорт до Росії.
У СБУ зазначають, що серед ключових російських замовників були одні з найбільших компаній агропромислового комплексу країни-агресора – «Щьолково Агрохім» та «Альтерит», з лютого 2022 року на російські підприємства понад 216 тонн хімічної продукції.
Під час обшуків за місцями роботи та проживання фігурантів виявлено документацію, мобільні телефони та комп’ютерну техніку із доказами оборудки.
Слідчі Служби безпеки повідомили керівнику черкаської компанії про підозру за ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу України (пособництво державі-агресору), триває розслідування.
У березні 2022 року – після початку російського повномасштабного вторгнення – набули чинності законодавчі зміни, якими було запроваджено кримінальну відповідальність за співпрацю з державою-агресором в інформаційній, освітній, політичній, військовій, адміністративній, господарській та трудовій сферах.
У Чехії зменшується інтерес до ситуації в Україні – опитування
У Чехії зменшується інтерес до ситуації в Україні – в останньому кварталі 2024 року розвитком ситуації в Україні цікавилися 43% чехів, що на 14% менше, ніж на початку року і є найнижчим з початку відкритого російського військового втручання в лютому 2022 року. Про це свідчать дані опитування чеського Центру дослідження громадської думки (CVVM).
Порівняно з історичним максимумом навесні 2022 року, коли 78% чехів цікавилися – 33% «однозначно цікавилися» і 45% «скоріше цікавилися», поточний інтерес до розвитку ситуації в Україні знизився – до 13% і 30% відповідно.
Водночас 73% респондентів вважають ситуацію в Україні загрозою світовому миру, європейській безпеці – 71% і 61% вважає її загрозою безпеці Чехії.
36% громадян Чехії погоджуються з кроками влади щодо підтримки України, а 58% не погоджуються – 32% громадян Чехії вважає, що уряд Чехії підтримує Україну належним чином, лише невелика частина респондентів сказала, що підтримує її надто мало (4%), майже 58% вважають підтримку надмірною.
Читайте також: У Чехії пройшла триденна піша хода на підтримку оборонного фонду для України
Значна більшість громадян погоджуються з дипломатичним тиском міжнародної спільноти на Росію (73%), менше половини погоджуються з повною політичною та економічною ізоляцією Росії (49%), а 45% схвалюють фінансову допомогу та підтримують надання Україні військової техніки – 42%. З іншого боку, лише трохи більше десятої частини (11%) чеської громадськості підтримали б відправку солдатів до боротьби.
В опитуванні, яке проводилося з середини вересня до кінця листопада 2024 року, Центр дослідження громадської думки (CVVM) поставив низку запитань щодо війни в Україні. Дослідження з’ясовувало, чи цікавить людей розвиток ситуації в Україні та чи вважають вони це загрозою безпеці Чехії, Європі та миру у світі, як громадяни ставляться до кроків влади на підтримку України та як бачать можливе заходів міжнародної спільноти.
Україна юридично не відмовиться від своїх територій – президент
Україна юридично не відмовиться від своїх територій, які зараз перебувають під контролем Росії, навіть якщо «всі союзники світу» проситимуть її про це, заявив український президент Володимир Зеленський. Він сказав про це під час зустрічі із представниками Міжнародної медіаради, до якої входять головні редактори провідних ЗМІ, у рамках засідання Всесвітнього економічного форуму у швейцарському місті Давос.
«Для нас вони завжди залишатимуться окупованими територіями, поки ми туди не повернемося», – наголосив Зеленський.
Йдеться про Крим, а також частину територій кількох областей України – всього під російським контролем зараз близько 20% міжнародно визнаної української території.
Війська РФ вночі атакували Україну майже 100 БПЛА. У ЗСУ розповіли, скільки з них збили
Українські військові вночі збили 65 ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів, ще 30 російських безпілотників-імітаторів були локаційно втрачені, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
За повідомленням, російські дрони збили у Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Чернігівській, Київській, Хмельницькій, Дніпропетровській, Миколаївській та Одеській областях.
Внаслідок нічної російської атаки пошкоджені установи, промислові підприємства, господарчі будівлі, приватні та багатоквартирні будинки у Миколаївській, Дніпропетровській, Київській, Черкаській, Сумській та Хмельницькій областях.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 22 січня (із 19.00 21 січня) війська РФ атакували 99-ма «Шахедами» і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Чауда – ТОТ Криму, Міллерово, Брянськ, Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ – РФ.