Сирський відвідав Покровський напрямок – каже, що особливу увагу приділив 155 бригаді
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський відвідав Покровський напрямок, де противник зосереджує основні зусилля та веде активні наступальні дії.
Як йдеться у повідомленні Сирського у фейсбуці, під час роботи на командних пунктах він заслухав командирів бригад щодо особливостей ведення бойових дій, проблемних питань та вжив всіх заходів щодо їх вирішення.
«Особливу увагу приділив 155-й окремій механізованій бригаді. Варто відзначити, що бригада поступово набуває визначених бойових спроможностей. Всі негативні моменти та труднощі, які виникли під час її розгортання в Україні, проаналізовані, зроблено висновки, що будуть враховані під час подальшої підготовки військовослужбовців», – написав він.
Розстріл українських полонених на Донеччині: в ОГП почали розслідування
Офіс генерального прокурора повідомляє про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні, відкритому через черговий розстріл російськими військовими українських військовополонених.
«За попередніми даними, під час штурму позицій українських військ на Донеччині окупанти захопили в полон шістьох військовослужбовців Сил оборони України і в подальшому розстріляли… Наразі проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин злочину та осіб, причетних до його скоєння», – йдеться повідомленні.
В ОГП наголосили, що розстріл військовополонених є серйозним порушенням Женевської конвенції про поводження з військовополоненими і класифікується як тяжкий міжнародний злочин.
Розвідка Британії проаналізувала угоду між Росією та Іраном
Партнерство Росії та Ірану майже напевно зумовлене взаємними безпековими та економічними інтересами, однак рівень недовіри між країнами залишається, зазначає Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на свою розвідку.
«Партнерство Росії та Ірану майже напевно було зумовлене взаємними безпековими та економічними інтересами, оскільки обидві держави зблизилися після вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Росія залишається залежною від іранської військової підтримки, оскільки війна в Україні триває. Однак рівень недовіри залишається, і напруженість у відносинах між двома країнами, найімовірніше, буде перешкоджати розширенню їхньої співпраці», – вважають британські військові.
17 січня 2025 року президент Росії Володимир Путін і президент Ірану Масуд Пезешкіан підписали нову 20-річну угоду про всеосяжне стратегічне партнерство. Угода є частиною ширшої структури співпраці між двома державами в різних галузях, що майже напевно є зобов'язанням зміцнювати двосторонні зв'язки. Вона охоплює співпрацю у сфері оборони та безпеки, економіки, торгівлі, транспорту, енергетики, технологій, інформаційної та кібернетичної безпеки.
На відміну від угод з КНДР і Білоруссю, угода між Росією і Іраном не містить положення про взаємну оборону, звертає увагу британська розвідка.
Суд: військовий Гнезділов, який публічно пішов у СЗЧ, має повернутися до своєї бригади
Бабушкінський районний суд Дніпра 23 січня ухвалив рішення у справі військовослужбовця 56-ї ОМПБр Сергія Гнезділова, який публічно самовільно залишив свою частину. Як повідомляє із зали суду кореспондент Радіо Свобода, суд погодився із клопотанням захисту про звільнення від кримінальної відповідальності та повернення на посаду в бригаду.
За три дні Сергій Гнезділов має повернутися до місця служби на посаду оператора БпЛА, апеляція сторін процесу можлива упродовж семи днів.
У Кремлі відреагували на погрози Трампа щодо санкцій
Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі не побачили нічого нового в погрозах президента США Дональда Трампа запровадити нові санкції проти Росії, якщо угоду щодо припинення війни РФ проти України не буде досягнуто.
«Ми не бачимо тут якихось особливо нових елементів, – сказав Пєсков журналістам 23 січня. – Йому (Трампу – ред.) подобаються ці методи, принаймні подобалися під час його першого президентства».
«Ми ретельно фіксуємо всі нюанси. Ми залишаємося готовими до діалогу, про це неодноразово говорив президент Путін – до рівноправного діалогу, до взаємоповажного діалогу», – додав речник Кремля.
Через атаки РФ у Костянтинівці та Краматорську загинула людина, є травмовані – прокуратура
Внаслідок російських ранкових атак у Костянтинівці та Краматорську загинула людина, ще троє травмованих, повідомляє пресслужба прокуратури Донецької області.
За даними слідства, сили РФ 23 січня о 04:20 завдали авіаудару по Костянтинівці – було влучання по приватному сектору, в одному з будинків загинула 53-річна жінка, її чоловік 70 років дістав контузію і осколкове поранення.
У прокуратурі зазначають, що вже через 10 хвилин війська РФ обстріляли Краматорськ – боєприпас поцілив по домівках місцевих жителі, двоє чоловіків віком 41 та 64 роки зазнали черепно-мозкових травм зі струсом головного мозку.
Потерпілим надано медичну допомогу. Попередньо, сили РФ для удару застосували ФАБ-250 з модулем УМПК.
Внаслідок влучання у населених пунктах пошкоджено щонайменше 16 приватних будинків та два автомобілі. Розпочато досудові розслідування у кримінальних провадженнях за фактами вчинення воєнних злочинів (ч. ч. 1, 2 ст. 438 КК України).
Зеленський уточнив свою заяву щодо чисельності миротворців
Президент України Володимир Зеленський уточнив, що можлива чисельність миротворців, які будуть потрібні для запобігання новому нападу Росії на Україну після будь-якої можливої угоди про припинення вогню, залежатиме від чисельності української армії.
«Я не сказав, до речі, що нам потрібно 200 000. Мене запитав журналіст: 200 тисяч. Я сказав, це може бути більше, може бути менше», – сказав Зеленський в інтерв’ю Bloomberg.
За його словами, для зупинення Путіна потрібна мільйонна армія, однак якщо США і Європа наполягатимуть на необхідності скорочення армії, тоді знадобляться інші війська.
«Якщо ми зменшимо її на 200 тисяч, на 300 тисяч, на 500 тисяч. Це означатиме, що замість них потрібні будуть інші війська. У тій кількості, на яку ми зменшили», – сказав Зеленський.
Ракетою на світанку по багатоповерхівці. Наслідки удару РФ по Запоріжжю
На світанку 23 січня, коли люди спали у своїх домівках, російська армія вдарила по Запоріжжю. Спочатку це була атака російських дронів-«шахедів». А о 4-ій ранку РФ завдала ракетного удару по житловій забудові. В результаті один багатоквартиний житловий будинок був зруйнований, а ще понад 30 пошкоджені вибухами.
Загинув 47-річний чоловік, який проживав у багатоповерхівці, по якій припав основний удар. ОВА повідомляє про щонайменше 45 постраждалих, серед них і немовля.
«Люди продовжують звертатись до медичних закладів після нічної ворожої атаки», – написав у телеграмі голова Запорізької ОВА Іван Федоров.
Від російської атаки також постраждала міська інфраструктура: 20 тисяч людей у Запоріжжі залишилися без світла, 17 тисяч – без централізованого опалення.
Фотосвідчення із Запоріжжя дивіться тут
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до міжнародних організацій – ООН та МКЧХ – через черговий випадок розстрілу російськими військовими полонених військовослужбовців ЗСУ.
У мережі шириться чергове відео про ймовірний розстріл російськими військовими беззбройних українських військовополонених.
«На відео окупанти власноруч зафіксували власний злочин – розстріл у спину шістьох українських воїнів, які потрапили у полон. Відео обривається, коли на землі лежить сьомий воїн, його доля невідома. Розстріл кожного із потрапивших у полон відбувається на очах у інших побратимів. При цьому окупанти наказують їм «лежати та закрити рот», а «оператор» злочину озвучує «Один – мій», а згодом видно, як він випускає низку куль у спину одному з військовополонених», – написав він у телеграмі.
Дмитро Лубінець наголосив, що Україна потребує справедливості та відповідальності для тих, хто вчиняє злочини і не дотримується жодних норм.
«Чергове надсилаю інформацію про цей злочин ООН та МКЧХ. Цей факт повинен бути зафіксований! Відсутність відповідальності перетворив злочин у системність. На це не можна закривати очі», – додав омбудсмен.
Читайте також: Лубінець: за час повномасштабного вторгнення війська РФ стратили 177 українських військовополонених
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно.
Як зазначив у жовтні минулого року представник ОГП Юрій Бєлоусов, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція почала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
У Росії заочно засудили до 7 років журналістку Яніну Соколовську
Останкінський районний суд Москви заочно засудив українську журналістку Яніну Соколовську, яка відома, зокрема, участю в ток-шоу на російських федеральних каналах до семи з половиною років колонії. Її визнали винною у поширенні так званих фейків про російську армію за мотивами ненависті. Картка справи доступна на сайті суду, повідомляє телеканал «Настоящее время» (проєкт Радіо Свобода за участі «Голосу Америки»).
Про кримінальну справу проти Соколовської стало відомо у липні 2023 року. У серпні минулого року її оголосили в розшук і заочно заарештували. Як уточнили в Слідчому комітеті РФ, справу порушили через пости журналістки в її телеграм-каналі на 600 передплатників, зроблених з березня по травень 2022 року. Соколовська нібито публікувала «відомо неправдиву інформацію» про дії російських військових проти мирних громадян України. Які саме пости стали причиною переслідування – невідомо.
Соколовська – колишній кореспондент "Известий», співпрацювала з «Коммерсантом» та «РИА Новости Украина». Вона була постійною учасницею передач «60 минут», «Время покажет», «Воскресный вечер с Владимиром Соловьевым». За даними РБК, у лютому 2023 року Соколовська виїхала з Росії до Європи.
Після повномасштабного вторгнення в Україну російська влада почала переслідування за антивоєнні виступи та висловлювання.
Кремль про занепокоєння Путіна станом економіки РФ: ситуація стабільна, попри певні проблеми
Російська економіка є стабільною і зберігає відносно високі темпи розвитку, незважаючи на певні проблемні чинники, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков 23 січня, коментуючи статтю агентства Reuters.
Видання, посилаючись на інформацію від п’яти знайомих із ситуацією джерел, написало, що президента Росії Володимира Путіна все більше турбують диспропорції в російській економіці в умовах війни проти України.
«Ситуація оцінюється як стабільна, запас міцності є. Проблеми теж є, але проблеми, на жаль, зараз є супутниками практично всіх держав», – цитує Пєскова російське державне агентство новин ТАСС.
За словами двох із джерел Reuters, серед частини російської еліти поширилася думка на користь завершення війни шляхом переговорів. Видання пише, що останні два роки російська економіка, що наповнюється експортом нафти, газу та інших корисних копалин, впевнено росла – навіть в умовах кількох етапів західних санкцій. Проте вже кілька місяців внутрішня економічна активність стає все більш напруженою через брак робочої сили та високі відсоткові ставки, встановлені для боротьби з інфляцією, яка прискорилася на тлі високих військових витрат.
«Стратегічно важливі» для Путіна території: чого очікують від Трампа українці, які живуть в окупації
«Що людям робити далі, якщо якісь територіальні поступки дійсно стануть реальністю?»
«Серед цих людей, є почуття того, що Україна їх не зрадила, про них не забула»
«Ми чітко розуміємо те місце, яке займає територія Херсонської та Запорізької областей у геополітичних планах ворога»
«Ані в планах президента Трампа, ані навіть в наших планах, немає чіткого розуміння, як говорити про території, а отже про них говорити просто і не будуть».
Президент США Дональд Трамп доручив своєму спецпредставнику з питань України Кіту Келлогу закінчити війну за 100 днів, пише The Wall Street Journal. Як вважає новий державний секретар США Марко Рубіо, війну треба завершити так, щоб вона не відновилася за 2-4 роки. На фоні цих заяв президент України Володимир Зеленський попередив: Україна ніколи не визнає окуповані території частиною Росії.
Як експерти розцінюють перші заяви Трампа і його команди та чого від зміни господаря Білого дому очікують жителі окупованої частини українського півдня – читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Зараз в очікуванні подальших кроків від Вашингтону перебувають не тільки представники влади в Києві та Москві, але й жителі окупованих територій.
Журналіст із Каховки Олег Батурін зараз живе на підконтрольній українській владі території, але досі має звʼязок з тими, хто лишається в окупації та ділиться спостереженнями: інавгурацію Трампа та його перші заяви як президента обговорювали і жителі правобережної, і жителі окупованої лівобережної Херсонщини.
Більше читайте тут
Північна Корея передасть Росії додаткові 150 ракет й артилерію – Буданов
Північна Корея, як очікується, направить підкріплення Росії до Курської області РФ, зокрема ракетні й артилерійські війська, а також балістичні ракети малої дальності KN-23, заявив очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.
«Ми не очікуємо побачити багато нових наземних сил», – сказав Буданов в інтерв’ю виданню The War Zone. Чисельність і те, коли прибудуть ці сили, він не уточнив.
За словами Буданова, в останні три місяці Північна Корея поставила Росії майже 120 170-мм самохідних артилерійських установок M1989 Koksan і 120 240-мм реактивних систем залпового вогню M-1991, і, ймовірно, поставить ще стільки ж у майбутньому. «У них дуже багато таких систем», – сказав голова ГУР.
Окрім артилерії, очікується, що Пхеньян направить Москві ще 150 балістичних ракет малої дальності KN-23 у 2025 році, сказав Буданов, додавши, що минулого року їх відправили 148.
Ракетний удар РФ по Запоріжжю: число постраждалих знову зросло
Кількість постраждалих через російський удар у Запоріжжі зросла до 31 людини, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За повідомленням, серед постраждалих є четверо співробітників ДСНС, які під час ліквідації наслідків удару РФ потрапили піл повторний обстріл.
Голова ОВА Іван Федоров уточнив, що станом на 11:38 вже 45 постраждалих –
люди продовжують звертатись до медичних закладів після нічної атаки.
Раніше повідомлялось про 25 постраждалих.
Reuters: Путін все більше стурбований станом економіки Росії
Президента Росії Володимира Путіна все більше турбують диспропорції в російській економіці в умовах війни проти України, що триває, пише агентство Reuters, посилаючись на інформацію від п'яти знайомих із ситуацією джерел. Вони говорили на умовах анонімності.
За словами двох із них, серед частини російської еліти поширилася думка на користь завершення війни шляхом переговорів. Reuters пише, що останні два роки російська економіка, що наповнюється експортом нафти, газу та інших корисних копалин, впевнено росла – навіть в умовах кількох етапів західних санкцій. Проте вже кілька місяців внутрішня економічна активність стає все більш напруженою через брак робочої сили та високі відсоткові ставки, встановлені для боротьби з інфляцією, яка прискорилася на тлі високих військових витрат.
Reuters зазначає, що у публікації «вперше фіксується» рівень стурбованості Володимира Путіна становищем в економіці, про яке говорять джерела, і те, як ситуація впливає на погляди в Кремлі.
ДСНС: протягом доби через російські обстріли в Україні постраждали 5 рятувальників
Лише за одну добу через російські обстріли в різних регіонах України постраждали п’ятеро рятувальників, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Крім того, за повідомленням, були пошкоджені чотири одиниці техніки, «яка мала рятувати життя».
«Цинізм ворога не має меж – окупанти свідомо б’ють по тих, хто несе добро і допомогу», – зазначили в ДСНС.
Представники США і НАТО посперечалися в Давосі щодо членства України в Альянсі
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте та спеціальний посланець США у гарячих точках Річард Гренел під час дискусії на «Українському сніданку» в Давосі продемонстрували різні підходи до питання членства України в Альянсі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Дискусія розпочалась із реплік Марка Рютте, що Україні потрібні надійні гарантії безпеки, які не варто зараз обговорювати публічно, щоб не почалися «переговори з Путіним без Путіна за столом, а він просто сидітиме у своєму кріслі в Москві і ставитиме галочки». Рютте водночас наполіг, що він сподівається на членство України в НАТО «якомога швидше».
Спецпосланець США Річард Гренелл, який доєднався до дискусії через відео звʼязок, у відповідь дорікнув Рютте – і як генсеку НАТО, і як колишньому премʼєр-міністру Нідерландів, де витрати на оборону доходять до 2% від ВВП.
«Ви cтикнетеся з серйозними проблемами, якщо генеральний секретар НАТО говоритиме про приєднання України до Альянсу. Американці платять за оборону, і ви не можете просити американський народ розширювати парасольку НАТО, коли нинішні члени не сплачують свою справедливу частку. Це стосується й Нідерландців, яким потрібно активізуватися», – заявив Гренелл.
У відповідь Марк Рютте погодився, що 2% ВВП на оборону, які зараз є цільовим показником НАТО, «навіть близько не достатньо».
«НАТО колективно не зможе захистити себе через 4-5 років, якщо ми будемо триматися показника 2%», – наголосив генсек Альянсу.
За його словами, Китай виробляє військову продукцію у шість разів швидше, ніж США, а вся промисловість НАТО «від Каліфорнії до Анкари» виробляє за рік стільки боєприпасів, скільки Росія за кілька місяців.
«І не думайте, що Китай виробляє непотріб, як 10-20 років тому. Кораблі, які вони будують, якісно на тому ж рівні», – попередив Рютте.
Рютте також звернувся до європейців, зазначивши, що якщо нова адміністрація Трампа продовжить постачати Україні зброю, було б справедливо, щоб за це платили європейці.
«Я абсолютно впевнений, що ми маємо бути готові це зробити, адже зараз вони платять більше, ніж європейці. І тут Трамп має рацію – це світовий конфлікт, але Україна ближча до Європи, ніж до США», – заявив Рютте.
Читайте також: Трамп має рацію, що ЄС «недостатньо витрачає» на оборону – Каллас
Напередодні єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс закликав Європейський союз кардинально збільшити оборонні витрати і прискорити термін досягнення військових цілей НАТО з 2044 до 2030 року через зростаючу загрозу з боку Росії.
У вересні минулого року Андрюс Кубілюс заявив, що впродовж наступних кількох років необхідно інвестувати понад 500 мільярдів євро у розвиток оборонної промисловості Європи.
Війська РФ вночі атакували 92 дронами, 57 із них збили – Повітряні сили
Російські військові в ніч на 23 січня атакували Україну 92-ма ударними безпілотниками типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів із напрямків: Міллерова, Орла, Курська, Брянська і Приморсько-Ахтарська, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 09:30 підтверджено збиття 57-х ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників інших типів у Полтавській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. 27 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків). Три БпЛА в повітрі – бойова робота триває», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Повітряних сил, російські війська застосували чотири балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 із Воронезької області РФ по місту Запоріжжя.
Зброя є, але немає кому стріляти. Мобілізація не покриває втрати?
- В ЗСУ немає кому стріляти?
У 110-ій бригаді, яка веде важкі бої біля Великої Новосілки, пишуть, що в них є зброя, але немає кому стріляти. А на карті Deep State видно, що населений пункт фактично в напівоточенні.
Які причини цього?
Провалена мобілізація, нестача кадрів та зброї, мобілізація 18-ти річних. Ці теми обговорюють ледь не щодня. Хтось в окопі, бо місяцями не може піти у відпустку, бо його немає ким замінити. Хтось на кухні, чекаючи рідних з війни. Хтось у кабінетах, де військові рахують, кого з яких родів військ можна передислокувати на фронт аби закрити нагальні потреби. А хтось в кабінетах, де ухвалюють рішення.
То що робити? Чи можливо це виправити?
- Чи забиратимуть 18-річних на фронт після проходження базової військової підготовки?
Студенти усіх вищих навчальних заходів України з 1 вересня 2025 року мають пройти базову військову підготовку (БЗВП). Вона складатиметься із 300 академічних годин теоретичних і практичних занять.
Ті студенти, які не зможуть скласти іспит після БЗВП або відмовляться прийняти військову присягу, «не зможуть у майбутньому проходити навчання у вищих навчальних закладах», заявив заступник міністра оборони України Сергій Мельник.
Після цієї заяви у соцмережах почали обговорювати те, що студенти, які пройдуть БЗВП і будуть відраховані з університету, можуть бути мобілізовані до війська. На що відерагував голова Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко.
«Мобілізація у нас з 25 років. Тому мобілізація 18-річних студентів після БЗВП неможлива в принципі. Не варто розповсюджувати неперевірену інформацію», – написав Коваленко у Telegram.
Володимир Зеленський 22 січня на Всесвітньому економічному саміті у Давосі також підтвердив, що Україна не планує зниження мобілізаційного віку із 18 років.
У швейцарському Давосі сьогодні очікують на участь президента США Дональда Трампа.
Про це дивіться у програмі Свобода.Ранок:
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті було понад 100 боїв, більшість – на Покровському напрямку
повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах двох ракетних ударів із застосуванням чотирьох ракет, а також 74 авіаударів, скинувши 116 КАБ, здійснив понад 5200 обстрілів, з них 117 – із реактивних систем залпового вогню.
Найбільше російських атак зафіксовано на Покровському напрямку, де українські захисники зупинили 62 штурмових і наступальних дії агресора поблизу населених пунктів Зелене Поле, Миролюбівка, Єлизаветівка, Лисівка, Леонтовичі, Звірове, Покровськ, Новосергіївка, Котлине, Андріївка, Шевченко, Дачне, Улакли та в напрямках Янтарного, Променя, Зеленого.
Читайте також: Армія РФ захопила Курахове: Покровську, Запоріжжю і Дніпру приготуватися?
Також сили РФ продовжують свої атаки на Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Новопавлівському напрямках.
На Торецькому напрямку противник здійснив 14 атак в районі Торецька.
Триває операція на Курському напрямку, де українські військові відбили дев’ять російських атак на напрямку. Противник завдав 21 авіаційного удару, скинувши 34 КАБи.
На Харківському, Сіверському, Оріхівському, Гуляйпільському напрямках агресор наступальних дій не проводив.