Вибух біля ТЦК у Павлограді: суд взяв підозрюваних під варту
Суд обрав для трьох підозрюваних у вибуху біля адмінбудівлі Павлоградського РТЦК та СП запобіжні заходи – тримання під вартою без альтернативи внесення застави. Про це повідомляє спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.
Слідство триває.
У прокуратурі не уточнюють, коли саме суд ухвалив відповідне рішення.
Читайте також: У ТЦК і військових частинах посилили заходи безпеки на тлі підривів – ЗСУ
Від початку лютого сталися кілька вибухів біля будівель ТЦК. 1 лютого у Рівненському ТЦК пролунав вибух, унаслідок якого загинула одна людина, ще восьмеро були поранені. Наступного дня, 2 лютого, біля будівлі ТЦК у Павлограді на Дніпропетровщині також стався вибух, була поранена людина.
5 лютого правоохоронці заявили про затримання трьох чоловіків, яких підозрюють у підриві саморобного вибухового пристрою біля будівлі ТЦК у Павлограді на Дніпропетровщині.
За даними СБУ, йдеться про трьох чоловіків віком 21 і 22 роки, які шукали «легкі» заробітки на телеграм-каналах – їх дистанційно завербували представники російських спецслужб.
За даними слідства, мешканець Павлограда за інструкцією від куратора з РФ самостійно зробив вибуховий пристрій і заховав біля свого будинку.
«Ще двоє агентів – мешканці Одещини – приїхали до Павлограда, де отримали координати схованки. Звідти вони забрали пакет із вибухівкою та заклали її поблизу будівлі ТЦК. Фігуранти також встановили напроти об’єкта приховану камеру відеоспостереження, яка мала фіксувати наслідки теракту. Після цього окупанти віддалено активували СВП через виклик на мобільний телефон», – кажуть в СБУ.
Затримані отримали підозру від слідчих СБУ за терористичний акт.
«Ніхто не на боці загиблих». Як волонтери забирають тіла солдатів із поля бою
Асоціація «Плацдарм» та її керівник Олексій Юков збирає тіла загиблих солдатів з моменту початку бойових дій у 2014 році. Ще підлітком старший брат взяв його до лісу поблизу Слов'янська, щоб показати місце, де в підліску біліли кістки непохованих російських і німецьких солдатів часів Другої світової війни. Пошуки полеглих у Першій та Другій світових війнах стали його хобі, доки він, мешканець Донецька, не став безпосереднім свідком початку бойових дій у 2014 році. Коли проросійські бойовики збили два українські військові вертольоти на околицях Слов'янська, він вважав своїм обов'язком забрати тіла загиблих
Радіо Свобода провело кілька днів з групою волонтерів, спостерігаючи за їхньою роботою.
Дорога в околиці Ізюма, що в Харківській області, обсаджена зламаними навпіл деревами. Ми за кілька кілометрів від кордону Донецької області, де були зупинені частини російської армії, що наступала у 2022 році. А саме в селі Довге, яке було окуповане в травні 2022 року російською армією, яка просувалася з півночі на південь.
Село кілька разів переходило з рук в руки і у вересні нарешті повернутлося, або ж те, що від нього залишилося, в українські руки.
Олексій та його мовчазна команда прямують до лісу. Стовбури дерев виглядають так, наче їх підстригли машинкою для стрижки волосся – снаряди літають туди-сюди. Очищена від мін стежка встелена порожніми корпусами ракет і гранатами, що не розірвалися, шматками одягу та бинтами. Подекуди видно вирви від бомб глибиною у метр.
Читайте все тут
«Goodbye Russia! Goodbye Lenin!». Балтія від'єдналися від енергомережі Росії
Прощанням з Росією і Леніним зустрів новину про під’єднання до енергомережі ЄС литовський президент Гітанас Науседа на спеціальній церемонії, на якій була присутня також президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Три балтійські держави від'єдналися від спільної із Росією енергомережі 8 лютого, а наступного дня приєдналися до електромережі ЄС. Багато хто в країнах Балтії бачить це, як фінал прощання із радянською імперією. Спочатку здобуття незалежності від СРСР, потім виведення радянських (російських) військ із Естонії, Латвії та Литви, потім – членство в НАТО, потім – членство в ЄС, в Шенгені, у єврозоні... І ось – відключення від спільної з Росією енергетичної системи.
Цей перемикання енергосистем планувалось ще з 2017 року і відтоді велась робота, щоб це стало можливим технічно.
«Ці мережеві лінії електропередач, які з’єднували вас з недружніми сусідами будуть річчю з минулого», – сказала Урсула фон дер Ляєн, яка приїхала до Вільнюса. «Це –свобода, свобода від погроз, свобода від шантажу».
Технічно це виглядала так: цими вихідними були відімкнуті високовольтні лінії електропередач у східній Латвії – буквально в ста метрах від кордону з Росією
«Ми досягли цілі, до якої йшли так довго. Ми тепер самі господарі», – сказав на церемонії перемикання енергомережі литовський міністр енергетики Жигімантас Вацінас.
Далі читайте тут
Politico: у ЄС обговорюють затримання танкерів «тіньового флоту» на Балтиці
Європейські країни обговорюють можливість затримання танкерів, які перевозять російську нафту через Балтійське море, повідомляє Politico з посиланням на дипломатів та чиновників. У ЄС розробляють для цього юридичні підстави, йдеться в публікації.
Чиновники Євросоюзу розглядають різні варіанти застосування міжнародного права, включно з екологічними та антипіратськими положеннями, а також національні законодавства для самостійного затримання суден.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна зазначив, що близько половини російської нафти, яка підлягає санкціям, проходить через Фінську затоку. Він також згадав про обриви підводних кабелів у Балтійському морі та екологічні ризики, пов’язані з танкерами.
«Ми не можемо заблокувати все море, але можемо посилити контроль», – твердить Цахкна.
Експерти мають сумнів у практичній реалізації цих планів, вказуючи на можливі заходи РФ у відповідь, високі фінансові витрати та ускладнення з логістикою.
На фронті станом на 16:00 відбулося 83 бойових зіткнення, повідомляє у своєму зверненні Генеральний штаб ЗСУ.
На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 28 спроб потіснити українських захисників біля населених пунктів Баранівка, Водяне Друге, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Даченське, Звірове, Удачне, Успенівка, Надіївка, Андріївка та Дачне. П’ять боєзіткнень тривають досі.
За даними штабу, на Харківському напрямку противник намагався йти вперед в районі Вовчанська – отримав відсіч, на Куп’янському напрямку атакував біля Кіндрашівки, Петропавлівки, Степової Новоселівки та Загризового, на Лиманському напрямку було дев’ять російських атак, на Краматорському напрямку – п’ять штурмів, противник намагається прорватися в районах Васюківки та Часового Яру.
СБУ: в Україні заочно засудили «російського пропагандиста», який закликав бомбити Суми
Служба безпеки України повідомила 10 лютого, що за її матеріалами «заочний вирок отримав російський пропагандист Сергій Міхєєв», який «публічно підтримує збройну агресію та воєнні злочини проти цивільного населення України».
«За даними слідства, у червні 2023 року Міхєєв закликав командування окупаційних угруповань РФ здійснити серію масованих ракетно-бомбових та артилерійських ударів по Сумах. У такий спосіб зловмисник пропонував перетворити прифронтове українське місто на «мертву зону», в якій, за його словами, «не повинно залишитися живих людей». Цю тезу Міхєєв, який позиціонує себе як «політолог», оприлюднив під час одного із своїх ефірів на рупорі Кремля – радіостанції «Вести FM». Крім того, він регулярно виступає на пропагандистських ток-шоу Соловйова, де закликає до продовження авіаударів та артобстрілів цивільної інфраструктури у прикордонних районах України», – вказано в повідомленні.
Суд визнав Міхєєва винним у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність та недоторканність України) та призначив йому покарання у вигляді восьми років позбавлення волі.
ДСНС: сили РФ обстріляли Куп’янськ, постраждала жінка 1925 року народження
Російські війська обстріляли Куп’янськ на Харківщині, постраждала жінка 1925 року народження, повідомила у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Виникла пожежа у приватному будинку. Господарка дому, 1925 р.н., отримала гостру реакцію на стрес. Рятувальники працювали під загрозою повторних ворожих ударів», – йдеться у повідомленні.
Вбивство двох українських військових у Німеччині: росіянин заявив, що «глибоко шкодує»
У суді Мюнхена відбувся суд над росіянином, який, як стверджується, з ножем напав на двох українських військових у німецькій землі Баварія минулого року.
На початку судового процесу в понеділок обвинувачений зізнався у скоєнні злочину.
«Зараз, у тверезому стані, я глибоко шкодую про те, що сталося», – сказав він через свого адвоката.
У Центральному управлінні по боротьбі з екстремізмом і тероризмом прокуратури Мюнхена заявили, що громадянин Росії відчув себе «ображеним у своїй національній гордості» в результаті суперечки. В обвинувальному висновку зазначено, що підозрюваний, який проживає в Німеччині з початку 90-х років, є «прихильником перебільшеного російського націоналізму», який «беззастережно виступає за російську агресивну війну проти України».
Відомство взялося за розслідування через можливе політичне підґрунтя вбивств.
За словами обвинуваченого, інцидент у квітні 2024 року стався виключно через алкоголь, пише DPA. Чоловік був знайомий з двома українськими військовими, які відновлювалися в Німеччині після поранень, отриманих внаслідок російської агресії.
Вони втрьох були в барі в місті Мурнау, коли нібито виникла суперечка через алкоголь. Як зазначає агенція, росіянин, який має кілька судимостей, заявив, що згодом повернувся до своєї квартири за ножем, щоб залякати солдатів, і наполягав на тому, що не мав наміру завдавати шкоди або вбивати.
Читайте також: Вбивство двох українських військових у Німеччині. Що відомо
Підозрюваний перебував під вартою з квітня 2024 року.
Ввечері 27 квітня 2024 року у приміщенні торговельного центру в Мурнау знайшли двох чоловіків із ножовими пораненнями. Потерпілими виявилися громадяни України. 36-річний чоловік загинув на місці внаслідок отриманих тяжких поранень, а 23-річний українець, друга жертва, пізніше помер в лікарні. Українські військові проходили реабілітацію після поранень у міській травматологічній клініці.
У ході оперативного розшуку затримали підозрюваного у вбивстві 57-річного чоловіка, який є громадянином Росії. Він спочатку втік з місця злочину, проте його знайшли за домашньою адресою.
ЗСУ контратакують на трьох ділянках фронту: чи має ще Росія резерви?
Українські війська відбили позиції у російської армії у Даченському та Водяному Другому на південь та схід від Покровська – про це повідомив 10 лютого проєкт DeepState.
Аналітики зазначили, що на південь від Покровська контратаку провели воїни 68-ї ОЄБр, а на схід від міста українські захисники зачистили промзону. Просунулися вперед ЗСУ та на північному заході плацдарму в Курській області РФ.
Водночас російські війська продовжують атакувати і просуватись на Покровському напрямку, йдеться в звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) від 9 лютого.
«Російські війська нещодавно просунулися на Покровському напрямку на тлі продовження наступальних дій у цьому районі 9 лютого», – зазначили аналітики.
При цьому, за оцінкою ISW на основі геолокованих кадрів, українські сили нещодавно просунулися поблизу шахти №3 на південному сході Піщаного (саме Піщане розташоване на південний захід від Покровська).
Тисяча архівних справ постраждали після удару РФ на Дніпропетровщині – голова Укрдержархіву
Внаслідок російської атаки постраждали документи Національного архівного фонду в Дніпропетровської області, повідомив голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.
«Вночі 8 лютого в результаті атаки російських дронів зазнав пошкоджень Межівський архівний підрозділ Дніпропетровської області: вибито вікна, пошкоджено меблі, техніку і документи Національного архівного фонду (внаслідок пожежі і її гасіння)», – написав Хромов у фейсбуці 10 лютого.
Україна і Європейський інвестиційний банк уклали угоди, що передбачають фінансування відновлення енергетики і критичної інфраструктури, повідомив 10 лютого прем’єр-міністр Денис Шмигаль після зустрічі з президенткою ЄІБ Надією Кальвіно.
«16,5 мільйонів євро ЄІБ виділяє на відновлення критичної інфраструктури і впровадження енергоефективності. Друга угода відкриває шлях для отримання 100 мільйонів євро на відновлення об’єктів водо- , теплопостачання і водовідведення, а також на модернізацію основних соціальних послуг у сферах освіти, охорони здоров’я і житловому секторі», – написав Шмигаль у телеграмі.
За словами голови уряду, окремо йшлося про фінансування у межах двосторонньої співпраці.
Удар РФ по Краматорську: число постраждалих зросло, пошкоджені понад 50 багатоповерхівок
Унаслідок вчорашнього російського удару по Краматорську на Донеччині загинула людина, ще 12 поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Також, за його словами, через удар РФ пошкоджені 56 багатоповерхівок, 21 приватний будинок, шість адмінбудівель, два інфраструктурні об’єкти, дев’ять торгових точок, дві нежитлові будівлі і два автомобілі.
«Цей удар – це черговий яскравий доказ, що на Донеччині не залишилося безпечних місць. Навіть відносно віддалені від фронту міста все одно перебувають у зоні ризику», – наголосив Вадим Філашкін.
За даними місцевої влади, вночі 9 лютого російські війська скинули на місто півтонну керовану авіабомбу, знищивши два приватні будинки. В Офісі генпрокурора уточнювали, що сили РФ скинули на місто ФАБ-500, від влучання боєприпасу по домоволодінню загинув 52-річний чоловік.
Загалом раніше було відомо про загибель однієї людини і поранення семи у Краматорську.
МЗС Росії: графіку контактів Путіна і Трампа поки немає
Узгоджених графіків контактів між президентами Росії і США Володимиром Путіним і Дональдом Трампом поки що немає, заявив заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков.
«Узгоджених графіків немає. Але тема існує, і в міру прояснення подальшої диспозиції, я думаю, будуть домовленості… і в належний момент оголошені. Але зараз їх немає», – заявив Рябков, якого цитує російське державне агентство новин «РИА Новости».
Днями президент США Дональд Трамп заявив, що розмовляв по телефону зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, щоб обговорити припинення війни Росії в Україні. Як повідомило пізно ввечері 8 лютого видання New York Post, Трамп заявив, що «краще не казатиме» про те, скільки разів він уже зідзвонювався з Путіним.
За словами американського президента, Путін «хоче, щоб люди перестали гинути» на полі бою.
Трамп також знову заявив, що має конкретний план закінчення війни, але не розкрив його деталей.
Про те, коли відбулася можлива розмова Трампа і Путіна, не уточнюється. Білий дім про це не повідомляв і слова американського президента не уточнював.
Редакція Радіо Свобода надіслала електронного листа до Білого дому з проханням підтвердити інформацію, але наразі відповіді не отримала.
Тим часом, речник Путіна Дмитро Пєсков не підтвердив і не заперечив інформацію про розмову.
Наприкінці січня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Путін готовий провести телефонну розмову з Трампом, і Москва чекає повідомлення з Вашингтона.
7 лютого Трамп заявив, що наступного тижня, ймовірно, зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським, щоб обговорити закінчення війни.
Після свого повторного вступу на посаду Трамп неодноразово наполягав на якнайшвидшому припиненні війни між Росією та Україною. Конкретні параметри можливої зупинки війни президент США наразі не озвучував.
31 січня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що війна Росії проти України не закінчиться досягненням «максималістських цілей» сторін, і повторив, що обом їм доведеться піти на поступки на можливих майбутніх переговорах.
Херсонська МВА: чоловік поранений через російський удар по Антонівці
Російська армія атакувала селище Антонівка на Херсонщині, повідомив голова Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко 10 лютого.
За його даними, до однієї з лікарень обласного центру доправили 79-річного пораненого.
«Чоловік отримав мінно-вибухову травму та уламкові поранення грудної клітини і правого плеча внаслідок атаки ворожого дрона близько 11.30. Потерпілого ушпиталено для надання необхідної медичної допомоги», заявив Мрочко.
Раніше голова області Олександр Прокудін повідомив про загибель протягом ночі жителя Берислава через скид вибухівки з російського дрона.
Напередодні внаслідок російської агресії один житель Херсонщини зазнав поранення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Війська РФ накопичують сили для штурмів Часового Яру на Донеччині – ОТУ «Луганськ»
Російські війська накопичують сили для здійснення штурмових дій у районі Часового Яру на Донеччині, заявив речник оперативно-тактичного угруповання «Луганськ» Дмитро Запорожець.
За його словами, минулого тижня занадто активних дій противник не проводив – 4-5 – мінімальну кількість штурмових дій на добу, але основні зусилля він зосереджує на накопиченні особового складу в різних частинах міста для продовження активних штурмових дій.
«Основні зусилля – зосередити якусь кількість особового складу, сконцентрувати, збільшити кількість... Тобто зараз йде період накопичення і зосередження по можливості на самих підходах до Часового Яру і перегрупування в самому місті для здійснення в подальшому штурмових дій», – сказав Запорожець.
Він додав, що броньовану техніку минулого тижня противник не застосовував.
«Застосовував більше автомобільну колісну техніку для логістичних заходів, а саме квадроцикли, багі... Активно застосовують дими, накопичують їх, що говорить про те, що противник зацікавлений в тому, щоб надалі генерувати наступальні дії саме по місту Часів Яр», – розповів представник ОТУ «Луганськ».
Російська армія веде наступ у районі Часового Яру вже декілька місяців.
До війни у місті проживало близько 12 тисяч людей. У жовтні 2024 року представник пресслужби 24-ї ОМБр імені Короля Данила Андрій Полухін повідомляв, що в Часовому Яру не залишилося жодного вцілілого будинку.
«Укренерго» підтвердило обмеження електропостачання для промисловості й бізнесу
Національна енергетична компанія «Укренерго» 10 лютого підтвердила анонсоване напередодні обмеження електропостачання для промисловості й бізнесу.
Там нагадали, що зараз українська енергосистема продовжує відновлюватися після російських масованих ракетно-дронових атак.
«Аварійно-відновлювальні роботи на енергооб’єктах тривають. Для збалансування енергосистеми – сьогодні з 06:00 до 21:00 застосовуються обмеження потужності для промисловості й бізнесу. Для побутових споживачів заходи обмеження споживання наразі не застосовуються. Однак, є необхідність у дуже ощадливому споживанні електроенергії протягом доби. Будь ласка, не вмикайте кілька потужних електроприладів одночасно. За можливості – перенесіть користування потужною технікою на нічні години», – йдеться в повідомленні.
За даними компанії, вранці 10 лютого рівень споживання електроенергії в Україні був на 1,9% вищим, ніж в цей же час попереднього робочого дня – у п’ятницю.
«Вчора, 9 лютого, добовий максимум споживання був зафіксований увечері. Він був на 8,6% вищим, ніж максимум попередньої неділі – 2 лютого. Причина таких відчутних змін – суттєве зниження температури повітря, порівняно з попереднім тижнем», – зазначили в «Укренерго».
Раніше цього місяця через російські обстріли у частині областей України компанія «Укренерго» застосовувало аварійні відключення світла.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише 2024 року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Суд РФ у Криму ув’язнив жительку Севастополя на 5 років за «співпрацю» зі спецслужбами України
Підконтрольний Росії Севастопольський міський суд засудив мешканку міста до 5 років ув’язнення нібито за співпрацю зі спецслужбами України – про це повідомляють місцеві медіа з посиланням на ФСБ Росії, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Як стверджує створене Росією управління ФСБ з Чорноморського флоту, через Телеграм жінка нібито сама встановила контакт із представниками Служби безпеки України та, «діючи за їхнім завданням», збирала та передавала відомості про діяльність російської армії у Севастополі.
У результаті російський суд засудив жінку до п’яти років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму з обмеженням волі на 1 рік.
СБУ цю інформацію не коментувала. Публічні коментарі засудженої та її захисту відсутні.
7 лютого ФСБ РФ заявила про затримання в анексованому Севастополі, а також у російському Воронежі та Ростові-на-Дону чотирьох жінок, які нібито готували теракти проти високопоставлених військових та диверсії на об’єктах енергетики.
Раніше Марія Костюк, дочка засудженої за «держзміну» в анексованому Криму українки Оксани Сенеджук, заявила, що на півострові почастішали затримання жінок.
Після широкомасштабного вторгнення РФ в Україну співробітникам Федеральної служби з виконання покарань Росії доручили бути жорстокими до українських полонених і застосовувати до них насильство, йдеться у розслідуванні The Wall Street Journal. Застосування тортур до українських військових підтверджувала ООН.
За даними WSJ, начальник управління ФСВП Росії по Санкт-Петербургу і Ленінградській області Ігор Потапенко наказав співробітникам елітних підрозділів відомства (ймовірно, йдеться про спецназ ФСВП) бути жорстокими з полоненими, що прибувають. Він зазначив, що насильство не обмежуватиметься, а натільні камери, які могли б зафіксувати тортури, приберуть.
Пізніше такі вказівки отримали співробітники служби виконання покарань інших регіонах, зокрема у Пскові, Москві, Бурятії. Серед співробітників, які стежили за полоненими, відбувалася ротація – вони не перебували в одній колонії більше ніж місяць, йдеться у розслідуванні.
WSJ посилається на трьох колишніх співробітників ФСВП, двоє з яких входили до складу спецпідрозділів, а один був медиком. Вони потрапили до системи захисту свідків після того, як надали свідчення слідчим Міжнародного кримінального суду. Їхні оповіді були підкріплені документами, інтерв’ю з українськими в’язнями і людиною, яка допомогла російським тюремним чиновникам втекти.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. У листопаді 2024 року Незалежна міжнародна комісія з розслідування в Україні опублікувала доповідь, в якій стверджувала, що російська влада і військові багаторазово застосовували і продовжують застосовувати тортури щодо українських військових і цивільних осіб на територіях України, які перебувають або побували під російським контролем.
Женевські конвенції зобов’язують воюючі сторони забезпечити нормальне утримання полонених, забороняють жорстоке поводження, зобов’язують надавати зв’язок із родичами і можливість звернення в міжнародні гуманітарні організації.
У Краснодарському краї Росії заявили про пожежу через атаку дронів
Губернатор Краснодарського краю Росії Веніамін Кондратьєв заявив про пожежу в житловому комплексі в Краснодарі – про це він повідомив вранці 10 лютого.
За його словами, уламки збитих безпілотників упали на житловий комплекс «Центральний» і поцілили в технічну надбудову на його 19 поверсі. Постраждалих немає, екстрені служби перевіряють пошкодження будівлі.
Також, за словами Кондратьєва, у селищі Афіпському Сіверського району збили ще один безпілотник, його уламки пошкодили приватний житловий будинок. В результаті збиття ніхто не постраждав, написав губернатор.
Російське Міноборони відзвітувало про 15 збитих за ніч безпілотників. Сім із них нібито перехопили над Краснодарським краєм, три над Брянською областю, два – над Ростовською, по одному над Курською та Білгородською областями. Ще один безпілотник був збитий над анексованим Росією Кримом, стверджують у військовому відомстві.
Натомість голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко повідомив про атаку «невідомих дронів» на Краснодар, а також Афіпський нафтопереробний завод у Сіверському районі в Краснодарському краї.
«Афіпський нафтопереробний завод – один із ключових НПЗ Росії, що має потужність 6,25 мільйона тонн нафти на рік. Він відіграє стратегічну роль у забезпеченні паливом військової техніки РФ, особливо на південному напрямку. Розташування в Краснодарському краї робить його важливим логістичним центром для постачання дизельного пального та авіаційного гасу, які використовуються армією», – заявив він.
Про влучання в сам НПЗ ані російські медіа, ані українське командування не повідомляли.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах з ладу виходили установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту. Проте вже у квітні минулого року Росія змогла частково відновити потужності ключових нафтопереробних заводів.
За підрахунками Бі-Бі-Сі, оприлюдненими в серпні 2024 року, від початку того року ЗСУ щонайменше 64 разів атакували НПЗ і нафтову інфраструктуру на території Росії.