Генштаб ЗСУ: російська армія понад 40 разів атакувала на Покровському напрямку протягом доби
Від початку доби 18 лютого на фронті відбулося 144 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України увечері вівторка.
Зокрема, на Харківському напрямку російська армія намагалася просунутися в бік Малої Шапківки та Тополів, Сили оборони відбили атаку. На Куп’янському напрямку війська РФ проводили 16 наступальних дій біля Петропавлівки, Піщаного, Загризового та Лозової, дві сутички тривають.
Також тривають два бої на Лиманському напрямку, де російські війська 12 разів штурмували позиції Сил оборони протягом дня. ЗСУ відбили дві атаки з чотирьох на Сіверському напрямку і одну з трьох – на Краматорському.
Ще 15 зіткнень відбулося на Торецькому напрямку, де російські війська штурмували позиції українських підрозділів біля Кримського, Диліївки, Торецька та Щербинівки. Ще точаться чотири сутички.
«На Покровському напрямку, від початку цієї доби, противник 43 рази атакував у районах населених пунктів Тарасівка, Водяне Друге, Малинівка, Промінь, Піщане, Котлине, Надіївка, Котлярівка, Новоолександрівка, Запоріжжя, Олексіївка, Новоторецьке, Андріївка, Дачне, Шевченко та Улакли. Наші захисники відбили 32 штурми, ще 11 боєзіткнень продовжуються до цього часу», – повідомляє командування.
За зведенням, ЗСУ також відбивали 14 російських атак на Новопавлівському напрямку, два бої ще точаться.
Тривають п’ять боїв із 13 на Гуляйпільському напрямку (поблизу Новосілки та Новополя), ще три атаки – на Оріхівському.
«На Курщині Сили оборони відбили сім штурмових дій російських загарбників, до цього часу тривають ще три боєзіткнення», – додає штаб.
За даними британської розвідки, під Покровськом сили РФ зосереджені на перерізанні логістичних ліній українських військових. 13 лютого Росія заявила про захоплення села Водяне Друге, яке розташоване східніше від Покровська і Мирнограда біля траси Н-32. «Вона сполучає Костянтинівку і Мирноград та є важливим логістичним маршрутом для українських оборонців», – кажуть аналітики.
Розвідка додає, що українські Сили оборони «скоріш за все намагаються завадити просуванню росіян, щоб втримати головний шлях постачання у напрямку Удачного, що за 12 км на південний захід від Покровська».
Раніше, 16 лютого, речник Оперативно-стратегічного угруповування військ «Хортиця» Віктор Трегубов повідомив, що українські військові звільнили село Піщане поблизу Покровська.
Сили РФ завдали ракетного удару по передмістю Сум – влада
Російські війська завдали ракетного удару по передмістю Сум, повідомив в.о. міського голови Сум Артем Кобзар.
«Один із вибухів, що ви чули це приліт ракети в передмісті, поблизу об’єкта цивільної інфраструктури», – написав він у телеграмі.
За його словами, на даний момент постраждалих внаслідок атаки немає. Інформація уточнюється.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Через атаку російських дронів на Запоріжжя сталася пожежа – Федоров
Через атаку російських дронів на Запоріжжя сталася пожежа в приватному секторі, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його словами, на місці працюють рятувальники.
Близько 21:00 у Запорізькій області оголосили повітряну тривогу, повідомлялося про роботу сил ППО.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Перші від початку повномасштабної війни в Україні переговори між американськими та російськими чільними посадовцями добігли кінця. І хоча адміністрація президента США Дональда Трампа описувала зустріч у Саудівській Аравії лише як попередні консультації, а не початок мирних переговорів, підсумкові заяви учасників продемонстрували, що позиції Москви та Вашингтона щодо врегулювання війни таки обговорювалися, і вони все ще різняться.
Багатьох західних лідерів занепокоїло те, що за столом переговорів не було місця представникам Києва та ЄС через побоювання, що питання безпеки у Європі може вирішуватися за спиною європейських країн. Влада США подібні заклики неодноразово заперечувала.
Втім, за підсумками зустрічі в Ер-Ріяді делегати домовилися працювати для найшвидшого початку мирних переговорів і підготовки до зустрічі президента Росії Володимира Путіна та президента США Дональда Трампа. Щоправда, про конкретну дату саміту президентів домовитися поки не вдалося. Якщо ж зустріч відбудеться, то це означатиме фактичний прорив дипломатичної ізоляції Путіна західним світом, яка тривала від початку повномасштабного вторгнення РФ.
- Чи справді переговори у Саудівській Аравії наближають мир в Україні?
- Чи готова Росія припинити вогонь?
- Чому за столом переговорів не було представників України?
- На які поступки змусять піти Україну?
G7 розглядає можливість зміни стелі ціни на російську нафту – Bloomberg
«Група семи» розглядає можливість колективного посилення або адаптації верхньої межі ціни на російську нафту, щоб зменшити доходи Москви, оскільки війна в Україні триває.
Проєкт заяви, з яким ознайомилося агентство Bloomberg News, показує, що країни G7 можуть доручити своїм міністрам фінансів колективно переглянути ліміт ціни на сиру нафту, який наразі встановлений на рівні 60 доларів за барель і який був запроваджений для обмеження доступу Кремля до нафтодоларів.
Цей крок став би частиною зусиль, спрямованих на підвищення вартості війни в Україні для Росії, щоб «стимулювати її до переговорів про повноцінний мир».
Важко сказати напевно, як на практиці виглядатиме посилення або адаптація ліміту. Одним із варіантів може бути зниження ціни, іншим – спроба посилити контроль за дотриманням нинішніх обмежень.
У проєкті також зазначено, що союзники «визнають» «готовність» президента України Володимира Зеленського до переговорів про припинення війни, але водночас попереджають, що умови миру, запропоновані президентом Росії Володимиром Путіним, «поки що дорівнюють повній капітуляції України». У проєкті зазначено, що союзники планують зустрітися із Зеленським 24 лютого.
Згідно з проєктом, союзники закликатимуть до «справедливого миру, який ґрунтується на здоровому глузді, миру, який триває», що передбачатиме «міцні гарантії безпеки».
На даному етапі незрозуміло, наскільки всі країни G7 підтримують документ у його нинішньому вигляді, і він, ймовірно, буде переглянутий, оскільки дипломати продовжать переговори щодо його тексту. У так званому нульовому варіанті також згадуються «війська і ресурси на місцях у поєднанні з надійним міжнародним наглядом для контролю за дотриманням узгоджених ліній».
Обмеження ціни на нафту піддавалося різкій критиці, коли воно було вперше запроваджене в грудні 2022 року, як занадто легке для Росії, щоб обійти його. Це сприйняття змінилося 10 січня, коли адміністрація Байдена включила до списку 161 танкер, дві найбільші російські нафтовидобувні компанії, кількох трейдерів і ключового страховика танкерів країни.
Новий міністр фінансів США Скотт Бессент говорив про посилення заходів, якщо Вашингтон вважатиме, що це допоможе прискорити вирішення війни в Україні.
G7 планує оприлюднити заяву 24 лютого – в третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Ердоган: територіальна цілісність і суверенітет України є важливими для Анкари
Президент Туреччини Тайїп Ердоган заявив, що територіальна цілісність і суверенітет України є важливими для Анкари.
«Територіальна цілісність та суверенітет України для нас дуже важливі. Ми проявляли повагу Туреччини до територіальної цілісності та суверенітету України на всіх майданчиках і продовжуємо це робити», – сказав він на пресконференції в Анкарі після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським.
Ердоган також вважає, що Туреччина буде ідеальним місцем для будь-яких можливих мирних переговорів за участю Росії.
Президент Туреччини сказав, що нещодавня дипломатична ініціатива президента США Дональда Трампа, спрямована на припинення російської-української війни, збігається з турецькою політикою з початку конфлікту три роки тому.
14 лютого Зеленський анонсував свою поїздку до Об’єднаних Арабських Еміратів, Саудівської Аравії та Туреччини. Втім, після візиту до ОАЕ президент України попрямував до Туреччини.
Шмигаль: Україна планує залучити 2,7 мільярда доларів від МВФ у 2025 році
Місія Міжнародного валютного фонду має почати роботу цього тижня для сьомого перегляду спільної програми EFF, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 18 лютого.
Він зазначив, що обговорив деталі подальшої співпраці з головою Європейського департаменту МВФ Альфредом Каммером. Шмигаль, зокрема, подякував Фонду за попередні перегляди, які дозволили залучити в Україну 9,8 мільярда доларів.
«Загалом від початку повномасштабної війни Міжнародний валютний фонд надав Україні понад 12,4 млрд доларів. Співпраця з Фондом є важливим фактором нашої фінансової стабільності. Уряд проводить системну роботу у цьому напрямку. У 2025 році планується залучити від МВФ 2,7 млрд доларів», – додав він.
Міністерство фінансів повідомило 18 лютого, що місія Міжнародного валютного фонду розпочнеться вже найближчими днями.
У грудні минулого року Україна отримала черговий транш від Міжнародного валютного фонду у розмірі 1,1 мільярда доларів.
З початку повномасштабної війни видатки держбюджету України значно зросли. У той час як військова кампанія фінансується за рахунок внутрішніх ресурсів, Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів у фінансуванні соціальних та гуманітарних потреб.
Франція скликає на середу другу зустріч щодо України – ЗМІ
Франція планує провести другу зустріч для обговорення України і європейської безпеки в середу, але цього разу запросила європейські країни, які не були присутні на початку цього тижня, і союзника по НАТО – Канаду, повідомляє Reuters з посиланням на дипломатичні джерела.
Два джерела повідомили, що запрошені Норвегія, Канада, Литва, Естонія, Латвія, Чехія, Греція, Фінляндія, Румунія, Швеція і Бельгія. За словами трьох дипломатів, формат зустрічі буде гібридним, в тому числі за допомогою відеозв’язку.
Деякі країни були незадоволені тим, що зустріч 17 лютого була лише для обраних лідерів, а не для повного саміту ЄС, заявили офіційні особи ЄС.
Президент Франції Емманюель Макрон на 17 лютого в Парижі скликав зустріч європейських лідерів, на якій обговорювали можливу участь європейських країн у мирному врегулюванні, яке поклало б край війні Росії проти України, включаючи надання Україні гарантій безпеки. Раніше США запросили у країн ЄС інформацію щодо того, який саме внесок кожна з них могла б зробити.
У зустрічі, яка тривала кілька годин, брали участь лідери Франції, Німеччини, Італії, Іспанії, Великобританії, Польщі, Данії та Нідерландів, а також голова Єврокомісії та Євроради та генсек НАТО Марк Рютте. Перед її початком Емманюель Макрон поговорив телефоном із президентом США Дональдом Трампом.
Немає повідомлень про те, чи були ухвалені якісь рішення. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен сказала журналістам, що зустріч була неформальним обміном думками, не передбачалося, що лідери про щось домовляться.
Трамп має намір «дуже швидко» просувати переговори щодо припинення війни в Україні – Волтц
Президент Сполучених Штатів має намір «дуже швидко» просувати переговори щодо припинення війни в Україні, зазначив у інтерв’ю CNN та AP після зустрічі з російською делегацією у Саудівській Аравії радник із питань нацбезпеки США Майк Волтц.
За його словами, Трамп вдається до всіх кроків, які сприяють припиненню війни і встановленню миру.
«Президент Трамп налаштований діяти дуже швидко. Щойно у нас була телефонна розмова з главою держави, перша за багато років, і ось ми – менш ніж за тиждень – зустрічаємося на вищому рівні уряду США та Росії», – зазначив Волтц.
Також Волтц каже, що Трамп також приділяє увагу переговорам з президентом України Володимиром Зеленським.
18 лютого в Саудівській Аравії відбулися переговори Росії та США, делегації очолювали глави зовнішньополітичних відомств Сергій Лавров і Марко Рубіо. Переговори були присвячені, зокрема, завершенню російсько-української війни.
Помічник президента РФ Володимира Путіна Юрій Ушаков, який брав участь в обговоренні, сказав, що переговори «відбулися непогано», і сторони «домовилися враховувати інтереси один одного».
Конкретна дата зустрічі президентів РФ та США Володимира Путіна та Дональда Трампа поки що не визначена, але навряд чи це буде наступного тижня.
«Потрібна щільна робота делегацій двох країн. Ми до цього готові, але ще важко говорити про конкретну дату зустрічі двох лідерів», – відзначив Ушаков в ефірі російського «Першого каналу».
Делегації очолювали голови зовнішньополітичних відомств – держсекретар США Марко Рубіо і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. В американській делегації також – радник із національної безпеки Майк Волтц і спецпосланець президента Стівен Віткофф. У російській делегації – помічник президента Володимира Путіна Юрій Ушаков і голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв.
«Ніхто не говорить про повернення полонених»: Зеленський про переговори щодо завершення війни
У контексті переговорів мали б обговорюватися звільнення полонених і гарантії безпеки, вважає президент Володимир Зеленський. Про це він заявив на пресконференції з президентом Туреччини Реджепом Теїпом Ердоганом 18 лютого.
«На сьогодні зрозуміло, що зброєю на полі бою в цій війні не переможе жодна зі сторін. Росія цього хотіла, не змогла, а в Україну не вірили, але она це довела і відстояла свою незалежність. Дуже непросто, високою ціною, життям своїх воїнів, своїх людей», – сказав він.
Зеленський додав, що перехід до дипломатії повинен призвести до справедливого миру. Водночас він звернув увагу на те, що сторони, які закликають до переговорів, не згадують про звільнення переговорів:
«Жоден із гравців, які ведуть сьогодні перемовини, або ставлять питання, чим може закінчитися, або які умови щодо перемир’я, подивіться: ніхто не говорить про повернення полонених, сама ситуація про це говорить... Для чого говорити ці зайві слова, що люди не повинні помирати, коли треба повернути тисячі людей, які сьогодні в полоні?»
Зеленський додав, що не вважає, що президент РФ Володимир Путін хоче завершення війни, але «якщо є добра воля, точно йде обмін полоненими передусім».
Він також знову згадав, що Україні потрібні гарантії безпеки, щоб запобігти повторному вторгненню. На його думку, якщо Україна не може отримати членство в НАТО, залишаються «гарантії безпеки, які можуть діяти – сильна українська армія і можлива присутність військ інших країн».
За останніми даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, з російського полону вдалося повернути 4 131 людину: це як військовослужбовці, так і цивільні.
У ГУР розповіли, як Росія модернізує «Шахеди»
Росія оснащує дрони-камікадзе «Шахед» новим видом бойової частини, йдеться у повідомленні Головного управління розвідки Міноборони України.
У відомстві кажуть, що від початку 2025 року у будові дронів зафіксували такі зміни:
- новий вид бойової частини вагою 90 кг;
- польотний контролер, блок розподілу потужності та акумуляторну батарею перенесено з носової частини в хвостову;
- у конструкцію БПЛА встановлено додатковий баласт.
«На завадозахищеній 8–канальній CRP-антені супутникової навігації з круговим розміщенням периферійних патч-антен виявлено стікер із маркуванням китайською та англійською мовами «Agricultural equipment parts», а також номером, що вказує на виробництво у 2024 році», – кажуть у розвідці.
При цьому, за даними ГУР, Росія все частіше використовує китайську продукцію, щоб замінити компоненти з США та Євросоюзу. Зокрема, у CRP-антені одну зі схем виробництва США замінили на ту, яку виробляють у Китаї. Відомо також, що безпілотники отримали нові серії – «Ъ» і «КЦ».
У ГУР уточнили, що Росія намагається налагодити виробництво аналога реактивного Shahed-238 – «Герань-3», який оснащений малогабаритним турбореактивним двигуном, який забезпечує швидкість польоту до 550-600 кілометрів на годину при дальності польоту до 2 500 кілометрів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
МОЗ повідомляє про скасування 281 рішення МСЕК щодо посадовців
Міжвідомча робоча група, створена для перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, сформувала перелік із 2 636 справ щодо посадових осіб з понад 70 державних органів для перевірки – про це повідомило Міністерство охорони здоров’я 18 лютого.
За проміжними висновками МОЗ, серед цих справ 31% (816) стосуються працівників Державної митної служби, 20% (518 людей) – працівники Державної податкової служби та 17% (448) – працівники органів прокуратури.
«Маємо проміжні результати перевірок щодо сформованого раніше переліку справ, які потребують уваги. Фахівці вже опрацювали 1 359 справ посадових осіб: 281 рішення МСЕК скасовано, у 232 випадках змінено групу інвалідності або термін рішення, ще майже 500 людей викликано на огляд», – заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Він додав, що перелік людей, справи яких підлягають перегляду, постійно росте в міру надходження додаткових даних від правоохоронців.
Як уточнює МОЗ, серед скасованих рішень МСЕК:
- 73 стосуються посадовців митниці
- 67 – працівників Державної податкової служби
- 50 – співробітників органів прокуратури
«Також за 232 справами прийняті нові рішення (160 особам змінено групу інвалідності та 72 особам змінено термін дії). Наразі ще 466 посадовці викликані на огляд для прийняття рішення», – додає міністерство.
МОЗ додає з посиланням на правоохоронців, що перші підозри в шахрайстві вже вручили двом прокурорам. Ще двом посадовцям медико-соціальних експертних комісій повідомили про підозру в службовому підробленні.
30 грудня 2024 року президент Володимир Зеленський підписав закон №12178, який передбачає ліквідацію в Україні медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).
У жовтні Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо діяльності МСЕК, яке передбачало ліквідацію медико-соціальних експертних комісій, перевірку їхніх рішень і реформування системи МСЕК в Україні. Через кілька днів уряд на виконання рішень РНБО і президента затвердив план щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням серед МСЕК.
Цьому засіданню РНБО і відповідному рішенню передувала низка повідомлень про ймовірні зловживання у МСЕК.
Видача паспортів українським чоловікам. Як це відбувається у Варшаві (відео)
Чоловікам за кордоном почали видавати паспорти, які вони замовили ще весною минулого року, до вступу в дію закону про мобілізацію. Напередодні Державна міграційна служба опублікувала розʼяснення, що громадяни України чоловічої статі віком 18-60 років, які подали документи на виготовлення паспортів до 25 квітня 2024 року у ДП «Документ», зможуть отримати виготовлені паспорти за кордоном, без предʼявлення будь-яких додаткових документів. ДМС також попередила, що передає інформацію про таких осіб Міністерству оборони України – і вони автоматично стають на військовий облік без проходження військово-лікарської комісії. Нині у варшавському відділення ДП «Документ» утворилася черга з кількох десятків чоловіків. Вони зраділи, що можуть отримати свої документи, але для декого було несподіванкою, що, отримавши паспорт, вони автоматично стали на військовий облік. Емоції та думки власників нових паспортів зібрала для проєкту «Ти як?» кореспондентка Радіо Свобода у Варшаві Наталка Волосацька.
Україну готують до поступок? Зеленський змінює плани. Переговори, вибори, Трамп
У Саудівській Аравії завершилася зустріч представників США та Росії: учасник російської делегації Кирило Дмитрієв назвав переговори позитивними.
Тим часом американський канал Fox News повідомляє, що США і РФ пропонують мирний план із трьох етапів: в числі яких і вибори президента України.
На цьому тлі президент України Володимир Зеленський переносить візит до Саудівської Аравії.
Bloomberg тим часом пише, що Саудівська Аравія хотіла, щоби Зеленський був представлений на переговорах, натомість США та РФ наполягали на зустрічі без України.
Реакція Зеленського на переговори без України: це ультиматум.
- Що означають ці домовленості?
- Чи влаштує Україну така угода?
- Про що ще домовляються Путін і Трамп?
- І де в цих домовленостях Україна?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
У російському полоні перебуває 30 українських журналістів – МКСК
У полоні РФ наразі перебуває 30 українських журналістів і 30 учасників військових оркестрів, йдеться у повідомленні пресслужби Міністерства культури і стратегічних комунікацій (МКСК).
За даними відомства, серед 60 медійників, які перебувають у полоні – лауреати міжнародних конкурсів, композитори, диригенти, талановиті вокалісти.
За словами заступника міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрія Наджоса на пресконференції «Обличчя російської неволі» у Брюсселі, «за своє прагнення залишатися нацією й відмову зрікатися власної історії, культури та батьківської землі українці піддаються нелюдським знущання з боку Росії».
Чиновник наголосив, що війна забрала життя 149 українських митців та 97 медійників.
«Так само як у 20-30 роках ХХ століття сталінський режим знищив покоління українських митців, так і сьогодні Росія цілеспрямовано нищить українську культуру та слово», – зазначив Наджос.
Він також підкреслив, що під час війни в Україні загинули не лише українські журналісти, але й сім іноземних медійників. У російському полоні перебували 112 українських журналістів – 30 з них залишаються там й досі.
Редакція Радіо Свобода наразі не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел. Влада РФ цю інформацію не коментувала.
За даними Координаційного штабу станом на початок лютого, з російського полону повернули загалом 4 131 людину.
У грудні омбудсмен Дмитро Лубінець повідомляв, що за час повномасштабного вторгнення війська РФ стратили 177 українських військовополонених.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно.
Як зазначив у жовтні минулого року представник ОГП Юрій Бєлоусов, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція почала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
Посол Боднар відреагував на заяву Туска щодо відправлення польських миротворців в Україну
Посол України в Польщі Василь Боднар закликав не поспішати з висновками щодо нещодавньої заяви польського прем’єр-міністра Дональда Туска, який наголосив, що Польща не розглядає можливість відправлення своїх військових на територію України.
За словами Боднара, подібні висловлювання можуть бути зумовлені внутрішньополітичними реаліями Польщі, особливо в контексті майбутніх президентських виборів. Він також підкреслив, що позиція Туска значною мірою залежить від політичної ситуації всередині країни.
«Є певний внутрішньополітичний консенсус в Польщі напередодні президентських виборів, які заплановані на 18 травня, щоб військ польських не відправляти до України. Але поки ця дискусія доволі теоретична, оскільки ми не розуміємо характер місій, для чого будуть надсилатися ці війська, чи це війська підтримки, чи це миротворчі, чи це, наприклад, прикриття кордону з Білоруссю. І тому в такій ситуації зрозуміло, що польський прем'єр-міністр є залежним від ситуації всередині країни і від очікувань виборців. У цьому випадку, я б не спішив з висновками, але, звичайно, ми з польською стороною будемо працювати, щоб заангажовувати їх якомога більше до більш активної позиції щодо підтримки України в протидії російській агресії», – зазначив Бондар.
17 лютого перед зустріччю лідерів країн Європи у Парижі, яку зібрав президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Польща не розглядає відправку власних солдатів в Україну для миротворчої місії.
В Україні з новою силою говорять про вибори в 2025-му. Чому?
В Україні пожвавішали розмови на тему можливого проведення виборів пізніше цього року. Спочатку кілька чільних американських представників натякнули: Україна могла б провести вибори, продемонструвавши «силу своєї демократії». Потім президент України Володимир Зеленський сказав, що вибори неможливі під час активних бойових дій, але пізніше могли б відбутися. Потім лідер опозиції Петро Порошенко сказав, що влада ніби вже готує вибори на жовтень.
- Які проблеми з виборами в час війни?
- Чому зараз активізувались розмови про можливість виборів?
- І хто б виграв, якби вибори були найближчої неділі?
Розбираємо.
Єрмак: Росія почала масову депортацію дітей за шість днів до повномасштабного вторгнення в Україну
Росія розпочала масову депортацію українських дітей ще за шість днів до повномасштабного вторгнення, 18 лютого 2022 року, зазначив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
За даними посадовця, понад 2 700 дітей, переважно вихованці дитячих будинків та інтернатів, вже до ранку 19 лютого були вивезені до Росії – «їхні імена, а також дату та місце народження сфальсифікували та видали російські паспорти».
«Деяких дітей пізніше передали у прийомні родини або віддали на усиновлення, назавжди відриваючи їх від рідної землі. Росія виправдовує ці дії «порятунком від небезпеки», але саме вона створила цю небезпеку», – наголосив Єрмак.
Керівник ОП акцентував, Росія почала викрадати українських дітей що до повномасштабного вторгнення, тому «це був спланований злочин із метою стерти українську ідентичність дітей та примусово асимілювати їх».
«РФ намагається замаскувати цей злочин під евакуацію через небезпеку. Але правда в тому, що небезпеку для наших дітей створила та продовжує створювати вона сама. Депортація – це не евакуація. Це воєнний злочин та злочин проти людяності, за який РФ має бути покарана», – наголосив керівник ОП.
Єрмак уточнив, що станом на зараз додому вдалось повернути 1221 дитину, «але тисячі досі залишаються заручниками РФ».
«Україна продовжує боротися за повернення кожної дитини, викраденої Росією. Без винятків. Без умов», – підсумував він.
За офіційними даними України, за час війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що всього Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей. Уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називає цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
Станом на 12 листопада, Україна змогла повернути з території Російської Федерації й тимчасово окупованих земель понад тисячу дітей, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Генштаб ЗСУ: російська армія 13 разів атакувала на Куп’янському напрямку від початку доби
Сили оборони України продовжують стримувати російський наступ на кількох напрямках, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у проміжному зведенні 18 лютого.
За даними командування, від початку доби на лінії фонту сталися 109 бойових зіткнень.
«На Куп’янському напрямку російські окупанти здійснили 13 атак поблизу Петропавлівки, Піщаного, Загризового та Лозової. П’ять боєзіткнень тривають до цього часу», – йдеться в зведенні.
Тривають боєзіткнення на Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому напрямках.
«На Покровському напрямку з початку доби російські загарбники здійснили 33 спроби потіснити наших воїнів із займаних позицій в районах населених пунктів Тарасівка, Водяне Друге, Малинівка, Промінь, Піщане, Котлине, Надеждинка, Котлярівка, Новоолександрівка, Запоріжжя, Олексіївка, Дачне, Шевченко та Улакли. Сили оборони стримують натиск та відбили 25 атак, вісім боєзіткнень ще тривають», – додає штаб.
Ще 13 російських штурмів ЗСУ відбили на Новопавлівському напрямку, дві сутички зараз тривають. Росія армія намагається просуватися біля Роздольного та в напрямках Костянтинополя і Бурлацького.
Сили оборони зупинили шість із 11 російських спроб просунутися на Гуляйпільському напрямку. Один бій триває на Оріхівському.
Генштаб додає, що в Курській області ЗСУ відбили шість російських атак, чотири боєзіткнення тривають на момент зведення.
За даними британської розвідки, під Покровськом сили РФ зосереджені на перерізанні логістичних ліній українських військових. 13 лютого Росія заявила про захоплення села Водяне Друге, яке розташоване східніше Покровська та Мирнограда біля траси Н-32. «Вона сполучає Костянтинівку і Мирноград та є важливим логістичним маршрутом для українських оборонців», кажуть аналітики.
Розвідка додає, що українські Сили оборони «скоріш за все намагаються завадити просуванню росіян, щоб втримати головний шлях постачання у напрямку Удачного, що за 12 км на південний захід від Покровська».
«Транснєфть»: обсяги прокачування нафти з Казахстану скоротилися на 30% після удару дронів на Кубані
Російська компанія «Транснєфть» 18 лютого заявила про скорочення обсягів прокачування нафти з Казахстану приблизно на 30% після удару безпілотників по нафтоперекачувальній станції (НПС) «Кропоткінська» Каспійського трубопровідного консорціуму. Повідомлення компанії опублікували російські агентства.
У ньому йдеться, що вночі 17 лютого станцію атакували сім дронів, які, «крім вибухівки, були начинені металевими елементами ураження».
«У результаті атаки об’єкт зазнав серйозних пошкоджень: зруйновано дах, пошкоджено закритий розподільний пристрій, газотурбіну установку (ГТУ), також уражено кабелі та кабельну естакаду, резервуар з водою, знищено два трансформатори, фільтри та систему пожежогасіння ГТУ», – уточнює «Транснєфть».
Усунення наслідків удару потребуватиме до двох місяців, роботу станції тимчасово припинено, транспортування нафти магістральним нафтопроводом Тенгіз – Новоросійськ здійснюється за аварійною схемою, оминаючи станцію «Кропоткінська».
НПС «Кропоткінська» розташована в Кавказькому районі Краснодарського краю і є найбільшою нафтоперекачувальною станцією Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) на території Росії.
17 лютого удар по Ільському нафтопереробному заводу та нафтоперекачувальній станції «Кропоткінська» на Кубані підтвердили джерела в СБУ, а 18 лютого про це офіційно повідомили в Генеральному штабі ЗСУ.