«Працюємо над альтернативами»: Умєров про припинення обміну розвідданими зі США
Україна наразі не отримала детальної інформації про обмеження обміну розвідувальними даними з боку Сполучених Штатів – про це заявив міністр оборони Рустем Умєров під час спільної пресконференції з німецьким колегою Борисом Пісторіусом 6 березня.
«Щодо розвідданих, ми ще не отримали детальної інформації про те, як вони будуть обмежені, але ми вже працюємо над альтернативами», – заявив міністр.
Він припустив, що в разі необхідності Україна буде запитувати розвідувальну інформацію і в Німеччині.
Напередодні радник з національної безпеки Майк Волц та директор ЦРУ Джон Реткліфф публічно визнали, що пауза президента Трампа щодо допомоги Україні включає обмін розвідданими.
За словами директора ЦРУ, пауза «на військовому фронті і фронті розвідки» є тимчасовою, і Сполучені Штати знову «працюватимуть пліч-о-пліч з Україною». Про можливі терміни відновлення допомоги він не заявляв.
Про таке рішення американської адміністрації стало відомо після того, як ЗМІ написали про те, що президент США Дональд Трамп розпорядився призупинити військову підтримку України після публічної суперечки з президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті.
4 березня британська Daily Mail писала, що Велика Британія отримала від американської влади вимогу також припинити постачати Україні розвіддані, отримані зі США. При цьому співпраця американських і британських розвідок продовжується.
Журналістка Sky News Дебора Хейнс, посилаючись на слова українського джерела, назвала зупинку передачу розвідданих «вибірковою». За її повідомленням, заборона стосується лише інформації про можливі військові цілі для ЗСУ на російській території, але не на території самої України.
Водночас The Wall Street Journal з посиланням на неназваного американського чиновника пише, що припинення обміну розвідданими стосується не лише цілевказання для ударів по російських військах, а й даних щодо попереджень про можливі пуски Росією безпілотників і ракет по території України.
Шмигаль розраховує на «посилення взаємодії» з Францією в обороні
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів першу розмову з французьким колегою Франсуа Байру – про це він повідомив 6 березня.
За його словами, він відзначив лідерство Франції в зусиллях зі встановлення «справедливого миру» і подякував французькому народу, уряду та президенту країни Еммануелю Макрону за підтримку України.
«Цінуємо нашу оборонну співпрацю. Маємо вже перші напрацювання між українськими та французькими компаніями у сфері ОПК. Розраховуємо на посилення цієї взаємодії», – зазначив Шмигаль.
Він додав, що сторони також обговорили економічне партнерство. Шмигаль, зокрема, подякував за участь у відбудові Чернігівської області. Він також запропонував провести спільне засідання урядів у Києві та Парижі.
Прем’єр додав, що порушив питання конфіскації заморожених російських активів та передачі на користь України.
«Був радий почути від Прем’єр-міністра, що Франція рішуче налаштована бути на боці України та передаватиме нам усе необхідне. Цінуємо готовність гарантувати безпеку та сталий мир в Україні», – додав він.
Байру, який очолив уряд Франції в грудні 2024 року, наразі не коментував розмову публічно.
Увечері 5 березня президент Франції Емманюель Макрон оголосив у зверненні до нації напередодні саміту лідерів ЄС, що планує зібрати в Парижі начальників генеральних штабів країн, які розглядають створення миротворчої місії для України. Зокрема, він заявив, що Росія стала загрозою для Європи, і заявив, що ініціює дискусію, щоб Франція як ядерна держава гарантувала безпеку інших країн ЄС.
Каллас перед самітом ЄС: триває «небезпечна азартна гра» із майбутнім України
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас перед засіданням Безпекового саміту ЄС наголосила, що триває «небезпечна азартна гра» із майбутнім України, тому зараз відбувається обговорення того, що може зробити Євросоюз.
«Я думаю, що ми не маємо недооцінювати нашу власну силу, коли справа доходить до Європи. Економічну міць, яку ми маємо, і ту силу, яку ми маємо тут. Тож ми обов’язково повинні використати цю силу, яку ми маємо», – зазначила вона.
6 березня президент України Володимир Зеленський прибув до Брюсселя для участі в спеціальному саміті європейських лідерів.
Наприкінці лютого президент Європейської ради Антоніу Кошта запросив президента України Володимира Зеленського на спеціальний саміт ЄС щодо питань безпеки України і Євросоюзу, запланований на 6 березня.
Саміт скликаний на тлі зміни політики США щодо війни Росії проти України. Адміністрація Дональда Трампа домагається якнайшвидшого завершення війни, вимагаючи поступок від обох сторін – України і Росії.
У ЄС заявляють про прихильність до своєї позиції, яка передбачає необхідність підтримувати Україну «стільки, скільки це потрібно», і про те, що Київ не слід підштовхувати до невигідних для нього угод.
Деякі союзники США розглядають можливість скорочення розвідувальних даних, якими вони діляться з Вашингтоном, у відповідь на примирливий підхід адміністрації Дональда Трампа до Росії, повідомили NBC News чотири джерела, безпосередньо обізнані з ходом дискусії.
За словами джерел, серед яких був один іноземний чиновник, союзники зважують цей крок через занепокоєння щодо захисту «іноземних активів», чиї особи можуть бути ненавмисно розкриті.
NBC News зауважує, що кожна розвідувальна служба ставиться до своїх зобов’язань перед іноземними агентами відповідально, зобов’язуючись забезпечувати безпеку агентів і захищати їхні особистості. Все, що ставить під загрозу це зобов’язання, порушує цю довіру, кажуть колишні чиновники, і це може призвести до того, що деякі шпигунські служби будуть стримувати обмін інформацією з Вашингтоном.
Союзники, в тому числі Ізраїль, Саудівська Аравія і члени так званого шпигунського альянсу англомовних демократій «П'ять очей», до якого, окрім США, входять Австралія, Канада, Нова Зеландія та Британія, вивчають можливість перегляду нинішніх протоколів обміну розвідувальною інформацією з урахуванням потепління відносин адміністрації Трампа з Росією, повідомили джерела.
«Ці дискусії вже відбуваються», – повідомило джерело, яке безпосередньо знайоме з ходом дискусій.
Хоча рівень зміни політики США щодо Росії залишається неясним, союзники зважують можливі наслідки того, що може стати історичним зрушенням, сказав західний чиновник.
Відповідаючи на запитання про можливе обмеження союзниками того, чим вони діляться зі США, речник Ради національної безпеки Білого дому сказав, що президент Дональд Трамп має «ясний погляд» на супротивників Америки.
«Президент Трамп чітко усвідомлює всі загрози, які наші супротивники становлять для нашої національної безпеки, і він буде працювати з будь-яким союзником або партнером, який розуміє небезпечний світ, успадкований після катастрофічних років правління Байдена. За Байдена ми отримали війну в Україні, капітуляцію в Афганістані та вбивство невинних людей 7 жовтня», – заявив речник Брайан Г'юз в електронному листі.
Чиновники адміністрації та деякі законодавці-республіканці захищали політику Трампа щодо Росії як тактику, спрямовану на те, щоб посадити Москву за стіл переговорів і укласти мирну угоду, яка б поклала край дестабілізуючій війні в Європі. Але недовіра до президента Росії Владіміра Путіна, ветерана КДБ, залишається високою серед союзників США.
Однак, за словами джерел, жодних рішень або дій не було прийнято.
Публічно давні союзники США применшили значення цього питання. Зокрема, представник британського уряду в електронному листі заявив, що Лондон продовжуватиме тісно співпрацювати з питань оборони, розвідки і безпеки», а будь-які припущення про протилежне «абсолютно не відповідають дійсності».
Туск перед початком саміту щодо переозброєння ЄС: «слова нарешті перетворюються на дії»
Слова нарешті перетворюють на дії, зазначив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск перед початком саміту щодо переозброєння ЄС, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Європа тепер готова розпочати ці перегони за безпеку – готова в тому сенсі, що ми будемо озброюватися швидше, розумніше та ефективніше, ніж Росія», – наголосив прем’єр-міністр.
За його словами, йдеться не тільки про європейські фонди. «Пропозиція Єврокомісії, а також пропозиція від Європейського інвестиційного банку — це, звичайно, перший крок. Але це дуже важливий крок, тому що слова нарешті перетворюються на дії»», – зазначив Туск.
Прем’єр Польщі каже, що сьогодні треба запустити весь цей процес.
«Але, як ви знаєте, речі вже в русі, і сьогодні немає підстав для наївного оптимізму – це очевидно. Ситуація дуже складна і важка. Але я переконаний, що це переломний момент – коли Європа усвідомила відповідальність, яка лежить на її плечах. Те, чого я хотів досягти на цьому етапі, ми вже забезпечили. У висновках вже включено «Східний щит» і ширшу ініціативу. Бо, звісно, йдеться не лише про «Східний щит» як польський проєкт. Фінляндія, країни Балтії, і, як я обговорював сьогодні з Президентом Румунії, багато інших хочуть бути частиною цього великого проєкту – захисту східного кордону Європи, у тому числі за рахунок європейських коштів», – повідомив він.
Туск звернув також увагу на те, коли йдеться про гроші, держави іноді люблять торгуватися і намагатися отримати якомога більше для себе.
«Але сьогодні я майже впевнений — і можу сказати це перед Радою — що Східний щит і захист східного кордону ЄС стали пріоритетами, які вже ніхто не ставить під сумнів. Це також означає фінансову та інфраструктурну підтримку», – підсумував Туск.
6 березня президент України Володимир Зеленський прибув до Брюсселя для участі в спеціальному саміті європейських лідерів.
Наприкінці лютого президент Європейської ради Антоніу Кошта запросив президента України Володимира Зеленського на спеціальний саміт ЄС щодо питань безпеки України і Євросоюзу, запланований на 6 березня.
Саміт скликаний на тлі зміни політики США щодо війни Росії проти України. Адміністрація Дональда Трампа домагається якнайшвидшого завершення війни, вимагаючи поступок від обох сторін – України і Росії.
У ЄС заявляють про прихильність до своєї позиції, яка передбачає необхідність підтримувати Україну «стільки, скільки це потрібно», і про те, що Київ не слід підштовхувати до невигідних для нього угод.
Бельгія розраховує поставити F16 в Україну в 2026 році – прем’єр
Бельгія розраховує поставити винищувачі F-16 для бою в Україні у 2026 році, заявив прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер перед зустріччю з іншими лідерами ЄС у Брюсселі.
Де Вевер сказав, що обіцяну поставку літаків було відкладено, оскільки Бельгія очікує поставки нових F35 на заміну F16, повідомляє Reuters.
Президент України Володимир Зеленський у Брюсселі зустрівся Бартом де Вевером. Як написав він у телеграм, подякував уряду та всім бельгійцям за надану допомогу, зокрема за передачу літаків F-16.
«Поінформував про підготовку європейського плану для наближення справедливого миру й запросив прем’єр-міністра взяти участь у роботі над ним. Особливу увагу під час перемовин приділили оборонним потребам», – написав Зеленський.
У Брюсселі 6 березня проходить спецсаміт ЄС, на якому планують обговорити продовження підтримки України та європейської оборони. Серед іншого, лідери ЄС обговорять європейський внесок в гарантії безпеки, необхідні для забезпечення тривалого миру в Україні.
У проєкті висновків саміту, який є в розпорядженні Радіо Свобода, серед іншого, зазначається, що мирна угода має супроводжуватися надійними гарантіями безпеки для України, а переговори мають бути як за участі України, так і ЄС.
У Кремлі згодні зі словами держсекретаря США про проксі-війну
Кремль згоден з заявою держсекретаря США Марко Рубіо про те, що війна в Україні є проксі-війною між Сполученими Штатами і Росією. Про це на брифінгу повідомив речник російського лідера Дмитро Пєсков.
«Ми можемо і хочемо з цим погодитися, і ми погоджуємося з цим. Так і є. І про це неодноразово говорили ми. Ми говорили, що це, власне, конфлікт Росії і колективного Заходу, а головною країною колективного Заходу є США», – заявив він.
Тому, як зазначив Пєсков «це абсолютно співзвучно тій позиції, яку неодноразово висловлював наш президент».
Три роки тому Росія окупувала частину півдня України – майже всю Херсонщину, включно з обласним центром, а також частину Запорізької області. Тисячі цивільних почали відкрито висловлювати свою проукраїнську позицію і чинити спротив окупації.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив нагадати про те:
- Яким був спротив окупації три роки тому у Херсонській і Запорізькій областях?
- Як російські військові намагалися його знищити?
- На що вплинули тоді акції протесту жителів півдня, і чи залишається спротив сьогодні?
5 березня 2022 року на перший мітинг вийшли херсонці. Тоді на площі Свободи у Херсоні зібралися тисячі людей, які не побоялися протистояти озброєним російським військовим.
Люди тримали в руках українські прапори та плакати. Акції відбувалися не лише у Херсоні, а й в інших містах області, повторювалися багато разів до кінця квітня.
Читайте далі тут
Reuters: адміністрація президента США планує скасувати тимчасовий захист для українських біженців
Адміністрація президента США Дональда Трампа планує скасувати Тимчасовий захищений статус (TPS) для близько 240 000 українських біженців, пише Reuters з посиланням на високопоставленого чиновника Трампа і три джерела, знайомі з цим питанням.
За даними джерел, це може відбутися вже у квітні.
Повідомляється, що заплановане згортання захисту для українців відбувалося до того, як минулого тижня відбулася сварка між президентом України Володимиром Зеленським і Трампом. За словами джерел, це є частиною більш широких зусиль адміністрації Трампа, спрямованих на позбавлення легального статусу понад 1,8 мільйона мігрантів, яким дозволено вʼїзд до США в рамках тимчасових гуманітарних програм.
Речниця Міністерства внутрішньої безпеки США Тріша Маклафлін заявила, що наразі відомство не має жодних оголошень. Білий дім офіційно про це не повідомляв.
Указ Трампа, виданий 20 січня, закликав Міністерство внутрішньої безпеки призупинити програми прийому біженців. Форму I-134A Служба громадянства та імміграції США припинила приймати для всіх шукачів притулку.
Мігранти, позбавлені статусу тимчасового захисту, можуть зіткнутися з процедурою прискореної депортації, йдеться у внутрішньому електронному листі ICE, з яким ознайомилося агентство Reuters.
На додаток до 240 000 українців, які рятуються від російського вторгнення, і 530 000 кубинців, гаїтян, нікарагуанців і венесуельців, ці програми охопили понад 70 000 афганців, які рятуються від захоплення Афганістану талібами.
У січні 2025 року адміністрація Джо Байдена оголосила про продовження терміну дії Тимчасового захищеного статусу (TPS) для сотень тисяч біженців з України, а також Судану й Венесуели.
Раніше Дональд Трамп критикував цю програму та пообіцяв припинити її, принаймні для деяких держав. Під час свого першого терміну Трамп позбавив статусу TPS близько 400 тисяч біженців із Сальвадору та низки інших країн, однак його рішення потім оскаржувалося в судах.
Програми Тимчасового захищеного статусу (TPS) дозволяють певним групам іноземців тимчасово вʼїжджати або залишатися в США на підставі заздалегідь визначених критеріїв, без індивідуального розгляду кожного випадку. Припинення цих програм означає, що такі групові дозволи будуть скасовані, і рішення про надання тимчасового захисту прийматимуться лише на індивідуальній основі, враховуючи конкретні обставини кожної особи.
Станом на січень 2024 року, у Сполучених Штатах перебуває близько 280 тисяч українців, які виїхали через війну. Загалом, українська діаспора в США налічує приблизно 1 мільйон осіб.
«У нас не так багато часу» – Фредеріксен про потребу переозброєння Європи
Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен наголошує на необхідності швидкого переозброєння Європи.
«Нам потрібно переозброїти Європу, і у нас не так багато часу – витрачати на армії і стримування», – сказала вона.
Лавров відреагував на слова Макрона про можливий французький ядерний захист для країн ЄС
Глава МЗС Росії Сергій Лавров назвав «загрозою» слова президента Франції Емманюеля Макрона про можливий французький ядерний захист для країн ЄС.
Лавров каже, що президент Франції «готується до використання ядерної зброї проти Росії» – хоча прямої мови про це у виступі Макрона не було.
Крім того, російський міністр назвав Наполеона Бонапарта та Адольфа Гітлера «попередниками» Макрона.
Під час свого звернення 5 березня Емманюель Макрон заявив, що вирішив розпочати стратегічні обговорення щодо використання ядерної зброї Франції для захисту європейського континенту.
«Відповідаючи на історичний заклик майбутнього канцлера Німеччини, я вирішив відкрити стратегічні дебати щодо захисту наших союзників на європейському континенті за допомогою нашого (ядерного) стримування», – заявив Макрон.
Наприкінці лютого медіа повідомляли, що Франція готова використовувати свої сили ядерного стримування, щоб захистити Європу, винищувачі з ядерною зброєю можуть бути розгорнуті в Німеччині в той час, як США погрожують вивести свої сили з континенту.
Сили РФ обстріляли промислову і цивільну інфраструктуру Краматорська, є постраждалі – влада
Внаслідок російського обстрілу міста Краматорськ зазнали поранень місцеві жителі, повідомив голова міської військової адміністрації Олександр Гончаренко.
За його словами, під ударом опинилась промислова зона та цивільна інфраструктура міста.
«Станом на 12:00 відомо про двох постраждалих», – розповів місцевий чиновник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
У Кривому Розі на Дніпропетровщині рятувальники завершили роботи на місці російського ракетного удару, повідомило 6 березня Міністерство внутрішніх справ України.
«Загинули чотири людини, 32 зазнали поранення. Серед постраждалих – двоє дітей», – йдеться у дописі.
Кривий Ріг зазнав удару балістичними ракетами близько 22:00 5 березня.
Як повідомив президент України Володимир Зеленський, війська РФ балістикою атакували готель, де були волонтери, зокрема іноземні.
Зеленський додав, що російський удар також пошкодив багато цивільних об’єктів навколо готелю.
7 березня в Кривому Розі оголошено днем жалоби за загиблими.
Зеленський прибув до Брюсселя для участі спецсаміті ЄС – відео
Президент України Володимир Зеленський прибув до Брюсселя для участі у спеціальному саміті європейських лідерів.
«Ми вдячні, що ми не одні, ми це відчуваємо. Сигнали про збільшення військових витрат, збільшення виробництва дуже вітаються», – сказав Зеленський у коментарі журналістам.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта наголосив, що безпека Європи є невіддільною від безпеки України, а президента Єврокомісії Урсула Фон дер Ляєн зазначила, що Європі слід захистити себе і прагнути до тривалого миру.
«Я представляю план переозброєння на 800 млрд, які йдуть і для країн-членів ЄС, і для України», – додала вона.
Розміщення миротворців в Україні: Лавров каже, що Москва не бачить місця для компромісу
Москва не бачить місця для компромісу у питанні потенційного розміщення європейського миротворчого контингенту на території України, заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров.
«Ми категорично не спостерігатимемо за подібними діями. Це означатиме вже не нібито гібридне, а пряме, офіційне, неприховуване залучення країн НАТО у війну проти РФ», – заявив він.
Росія неодноразово заявляла, що виступає проти розміщення військ НАТО в Україні. Лавров 18 лютого заявив, що ідея розгортання в Україні військ із країн НАТО, зокрема і «під чужим прапором», є неприйнятною для Росії.
Читайте також: Мир «не може означати капітуляцію» – Зеленський після звернення Макрона
Нинішня заява Лаврова пролунала на тлі повідомлення від президента Франції Емманюеля Макрона про намір зібрати в Парижі начальників генеральних штабів країн, які розглядають створення миротворчої місії для України, а також на тлі спецсаміту ЄС, на якому, ймовірно, також обговорюватимуть це питання.
Міністр фінансів Франції Ерік Ломбард повідомив, що Велика Британія, Німеччина, Франція й інші країни Європи готові відправити війська в Україну для забезпечення можливого перемир’я.
Читайте також: Мирна угода має супроводжуватися надійними гарантіями безпеки для України – проєкт комюніке саміту ЄС
За словами президента України Володимира Зеленського, у разі, якщо Україну не приймуть до НАТО, у країні мають бути розміщені миротворці з країн альянсу.
Порошенко та Тимошенко розповіли, чи говорили з оточенням Трампа про вибори
Народні депутати Петро Порошенко та Юлія Тимошенко підтвердили, що ведуть переговори з американськими партнерами, але не обговорюють з оточенням президента США Дональда Трампа майбутні вибори, як про це написало видання Politico.
Петро Порошенко написав у фейсбуці, що його команда «публічно і прозоро працює з американськими партнерами, маючи на меті збереження двопартійної підтримки України».
«Суть наших розмов з представниками американської сторони завжди зводилася до двох принципів – security first and peace through strength. А саме зброя, розвідка, санкції проти росії, фінансова підтримка, democratic resilience (свобода і демократія), трансатлантична єдність», – йдеться у дописі.
Порошенко повторив, що його команда категорично проти виборів під час війни.
«Ми говорили і говоримо, що вибори можливі після припинення вогню і підписання мирної угоди з гарантіями безпеки для України. Після цього очевидно закінчиться воєнний стан. І не пізніше ніж через 180 днів в країні мають відбутися вільні, демократичні вибори, які забезпечать волевиявлення громадян і довіру вільного світу», – написав Порошенко.
Юлія Тимошенко також підтвердила, що команда «Батьківщини» веде перемовини з «усіма союзниками, здатними допомагати у якнайшвидшому забезпеченні справедливого миру».
«До цього моменту, і я про це говорила не один раз, про проведення в Україні будь-яких виборів не може бути й мови», – вказано у повідомленні.
Раніше видання Politico написало, що четверо високопоставлених членів оточення Дональда Трампа провели таємні переговори з деякими політичними опонентами Володимира Зеленського. Повідомляється, що розмови були проведені з Юлією Тимошенко та пʼятим президентом України Петром Порошенком.
«Дискусії були зосереджені на тому, чи може Україна провести швидкі президентські вибори», – йдеться у матеріалі.
Держсекретар США Рубіо назвав війну в Україні проксі-війною
Держсекретар США Марко Рубіо назвав війну РФ проти України проксі-війною (proxy war – війна через посередника, непряма війна) між ядерними державами – Сполученими Штатами, які допомагають Україні, та Росією. Про це він сказав в інтерв’ю Fox News.
Рубіо зазначив, що «необхідно покласти цьому край».
За його словами, заяви України та її союзників про те, що «давайте просто продовжувати давати їм стільки, скільки потрібно – це не стратегія».
Він зазначив, що саме висловлені президентом України Володимиром Зеленським на зустрічі у Білому домі минулого тижня сумніви щодо ефективності дипломатії призвели до його суперечки з президентом Трампом та віцепрезидентом Джей Ді Венсом та подальшого загострення відносин України та США. Рубіо розцінив позицію Зеленського як «саботування» плану Трампа, проте зазначив, що з того часу Зеленський переглянув свою позицію.
Польща буде підтримувати встановлення справедливого миру в Україні – міністр оборони
Польща буде підтримувати всі дії, спрямовані на встановлення справедливого миру в Україні, заявив міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш після зустрічі з українським колегою Рустемом Умєровим у Варшаві, повідомила пресслужба польського уряду 6 березня.
«Значну частину наших сьогоднішніх розмов ми присвятили співпраці наших оборонних галузей, інвестиціям в Польщу і Україну. Треба мобілізувати промисловість. Польська та українська промисловість повинні робити спільні інвестиції. Не лише під час війни, але й для того, щоб розбудовувати свій потенціал стримування. Ці ініціативи дуже потрібні. Також для нас дуже важливо поліпшити економічні відносини», – сказав Владислав Косіняк-Камиш.
Серед головних тем, які обговорили міністри – співпраця в галузі промисловості та поточна безпекова ситуація в регіоні.
«Будемо підтримувати Україну. Продовжуємо логістичне забезпечення, навчаємо солдатів. Ми починаємо поставляти 46 пакет допомоги для України. Ми дуже потребуємо діалогу. Будемо працювати на користь вільної України, як ми це робили досі», – зазначив польський міністр.
ЗМІ: міністр оборони Британії у Вашингтоні обговорить «параметри» мирного плану щодо України
Міністр оборони Великобританії Джон Гілі зустрінеться зі своїм американським колегою Пітом Геґсетом у Вашингтоні в середу, щоб обговорити «параметри» європейського плану досягнення миру в Україні, повідомляє Financial Times з посиланням на людей, поінформованих про плани.
Угода включає угоду між Вашингтоном і Києвом про видобуток корисних копалин, про готовність підписати яку у вівторок заявив президент України Володимир Зеленський - те, що Великобританія і Франція розглядають як перший етап плану, який, як вони сподіваються, вони зможуть продати президенту США Дональду Трампу.
Зеленський також підтримав французький план, який британські офіційні особи називають «поетапними» зусиллями з припинення війни - починаючи з перемир'я для припинення морських і повітряних атак, що в кінцевому підсумку призведе до розгортання європейських військ, які допоможуть гарантувати повне припинення вогню.