Президент США Дональд Трамп і президент Росії Володимир Путін провели телефонну розмову, під час якої обговорили необхідність миру та припинення вогню у війні в Україні. Обидва лідери погодилися, що війна має завершитися тривалим миром, і наголосили на важливості покращення двосторонніх відносин між Вашингтоном і Москвою, йдеться у повідомленні Білого дому за підсумками розмови.
«Лідери погодилися, що рух до миру почнеться з енергетичного та інфраструктурного припинення вогню, а також технічних переговорів щодо впровадження морського перемирʼя в Чорному морі, повного припинення вогню і встановлення постійного миру», – вказано у повідомленні.
У ході розмови також обговорювалися питання стабільності на Близькому Сході та нерозповсюдження стратегічних озброєнь.
У Білому домі зазначили, що покращення американо-російських відносин відкриває значні перспективи для майбутньої економічної співпраці та забезпечення геополітичної стабільності після досягнення миру.
Президент Росії Володимир Путін підтримав ідею Трампа про місячний мораторій на взаємні удари по енергетичній інфраструктурі, йдеться в повідомленні пресслужби Кремля за підсумками телефонної розмови.
«Під час бесіди Дональд Трамп висунув пропозицію про взаємну відмову сторін конфлікту від ударів на 30 днів по обʼєктах енергетичної інфраструктури», – зазначено у повідомленні.
Путін «позитивно відгукнувся на цю ініціативу і одразу дав російським військовим відповідну команду», сказано в повідомленні.
Водночас Путін, як повідомляє Кремль, позначив «низку істотних моментів», що стосуються контролю за припиненням вогню на всій лінії бойового зіткнення, а також висловився про необхідність «зупинки примусової мобілізації» в Україні та переозброєння ЗСУ.
Також російський президент назвав «ключовою умовою для недопущення ескалації» повне припинення іноземної військової допомоги та обміну розвідувальною інформацією з Києвом.
Путін також анонсував обмін полоненими.
Раніше російські медіа писали, що телефонна розмова президента США Дональда Трампа і його російського колеги Володимира Путіна тривали близько двох з половиною годин.
Раніше заступник глави Білого дому Ден Скавіно, повідомляв у мережі Х, що розмова розпочалася о 10:00 (16:00 за Києвом).
«Розмова проходить добре», – запевнив Скавіно після 90 хвилин переговорів.
Попередня розмова Путіна та Трампа відбулася 12 лютого.
Президент США Дональд Трамп раніше заявив, що планує провести телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним 18 березня. За його словами, обговорення, зокрема, буде стосуватися «поділу певних активів», йтиметься про «території і електростанції».
Після переговорів у Саудівській Аравії українські й американські офіційні особи 11 березня оголосили, що Київ погодився на пропозицію про припинення вогню на 30 днів.
Москва раніше прохолодно відреагувала на цю ідею, а Путін запропонував додаткові умови, зокрема замороження постачання Києву американської зброї.
Розмова Трампа і Путіна: що це означає для України? США визнають Крим російським?
Відбулася довгоочікувана телефонна розмова Дональда Трампа і Володимира Путіна.
- Про що домовились?
- Які наслідки це матиме для України?
Україна приєдналися до 30-денного перемир’я, запропонованого США.
А що Росія?
Чи правда, що Крим можуть винести за дужки і що Вашингтон може піти на якесь визнання Криму за Росією в рамках мирних угод, про що написала американська преса?
Все це розбираємо з секретарем комітету парламенту з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Романом Костенком та очільник Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Генштаб: на фронті зменшилася кількість боїв, найбільше – залишається на Покровському напрямку
Загальна кількість бойових зіткнень на фронті становить 76, повідомив у зведенні станом на 16:00 український Генштаб 17 березня.
«На Покровському напрямку з початку доби російські загарбники здійснили 18 спроб потіснити наших воїнів із займаних позицій в районах населених пунктів Олександропіль, Зелене Поле, Єлизаветівка, Промінь, Котлине, Преображенка, Котлярівка, Богданівка, Ясенове та Андріївка. Сили оборони стримують натиск та відбили 17 атак, одне боєзіткнення ще триває», – йдеться у дописі.
За даними штабу, на Торецькому напрямку війська РФ намагається вклинитися в оборону ЗСУ в районах Озарянівки, Дружби, Торецька. Вісім штурмів відбито, ще чотири атаки тривають.
«Триває операція в Курській області. Українські воїни за сьогодні відбивали дванадцять ворожих атак. Також авіація загарбників на цьому напрямку завдала 13 авіаударів, скинувши при цьому 17 КАБ», – кажуть військові.
Також війська РФ наступали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Новопавлівському, Гуляйпільському і Оріхівському напрямках.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Президент України Володимир Зеленський 14 березня заявив, що операція українських військових на Курщині в Росії виконала своє завдання: відтягнути на себе російські сили з інших напрямків, зокрема з Покровська Донецької області, з харківського напрямку і від Сум.
15 березня Зеленський заявив, що українська сторона «має присутність на території Курської області, а заяви про оточення українських військ там – «чергова брехня Путіна».
Трамп і Путін більше 90 хвилин говорили про припинення вогню в Україні
Телефонна розмова президента США Дональда Трампа і його російського колеги Володимира Путіна тривала понад півтори години, повідомляв у мережі Х заступник глави Білого дому Ден Скавіно.
Раніше він писав, що розмова розпочалася о 10:00 (16:00 за Києвом).
«Розмова проходить добре», – запевнив Скавіно.
Американські медіа NBC і CBS з посиланням на джерела повідомили, що переговори 18 березня завершилися, а російське державне інформаційне агентство ТАСС процитувало прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова, який підтвердив, що лідери двох країн завершили свою дискусію.
Жодних подробиць про зміст або результати розмови не було надано, але Пєсков заявив журналістам у Москві раніше в той же день, що під час розмови буде порушено «велику кількість питань», повʼязаних з відносинами між США і Росією, а також війною в Україні.
Президент США Дональд Трамп раніше заявив, що планує провести телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним 18 березня. За його словами, обговорення, зокрема, буде стосуватися «поділу певних активів», йтиметься про «території і електростанції».
Кремль підтвердив, що планується розмова Трампа та Путіна.
Після переговорів у Саудівській Аравії українські й американські офіційні особи 11 березня оголосили, що Київ погодився на пропозицію про припинення вогню на 30 днів.
Москва поки що прохолодно відреагувала на цю ідею, а Путін запропонував додаткові умови, зокрема замороження постачання Києву американської зброї.
Зеленський відвідає Фінляндію з офіційним візитом 19 березня
Президент України Володимир Зеленський разом із першою леді Оленою Зеленською 19 березня здійснять офіційний візит до Фінляндії, повідомляється у вівторок на офіційному сайті президента Фінляндії.
«Після урочистих заходів темами офіційних обговорень у президентському палаці стануть підтримка Фінляндією України та кроки щодо припинення російсько-агресорської війни», – йдеться у повідомленні.
Після переговорів президентів Володимира Зеленського та Александра Стубба запланована спільна пресконференція.
Програма візиту також передбачає зустрічі Зеленського зі спікером парламенту Юссі Галла-аго та прем’єр-міністром Петтері Орпо, а також спілкування зі студентами Гельсінського університету.
В Офісі президента України зазвичай не анонсують візити та зустрічі Зеленського з міркувань безпеки.
Остання зустріч президентів України та Фінляндії відбулася 2 березня в Лондоні.
Фінляндія активно підтримує Україну з початку повномасштабного вторгнення Росії. Вона надає військову допомогу, включаючи озброєння, боєприпаси та навчання українських військових. 13 березня Міністерство оборони Фінляндії оголосило про новий пакет військової допомоги Україні на 200 мільйонів євро, він очікує на затвердження урядом і президентом країни.
Наприкінці лютого Гельсінкі опублікували програму вартістю 660 млн євро, в рамках якої у фінської оборонної промисловості будуть замовлені нове оборонне обладнання для підтримки України.
Рахункова палата України провела аудит допомоги від США на 30 млрд доларів. Порушень не виявлено
Рахункова палата України за результатами проведених аудитів встановила, що пряма бюджетна підтримка США, надана Україні у 2022–2024 роках, використовувалася ефективно та відповідно до визначених цілей, повідомляється 18 березня на офіційному сайті органу.
Загальна сума прямої бюджетної підтримки уряду США за цей період перевищує 30 мільярдів доларів. Основні кошти були реалізовані через кілька ключових угод, зокрема:
- проєкт PEACE in Ukraine, який забезпечив фінансування у розмірі 27,05 мільярда доларів, у тому числі 12,7 мільярда спрямовано на стабільність виплат Пенсійного фонду України;
- додаткову угоду до програми розвитку, що передбачала 1,7 мільярда доларів допомоги;
- грант Цільового фонду багатостороннього донорського співробітництва у розмірі 1,1 мільярда доларів.
Повідомляється, що перевірка фінансової звітності гранту Цільового фонду засвідчила його прозорість і відповідність законодавчим вимогам. Аудит ефективності бюджетної підтримки США підтвердив, що кошти забезпечили оплату праці освітян і медичних працівників, а також підтримку пенсійної системи.
«Аудитори Рахункової палати підтвердили, що в умовах війни Пенсійному фонду України вдалося забезпечити стабільні виплати пенсій для понад 10 мільйонів пенсіонерів, зокрема завдяки залученню позик і грантів за проєктом PEACE», – наголосили у відомстві.
Перевірка використання 1,7 мільярда доларів бюджетної підтримки медичних послуг також засвідчила ефективність їх спрямування на фінансування програми державних гарантій медичного обслуговування населення.
Водночас аудитори рекомендували вдосконалити механізми верифікації отримувачів виплат, покращити взаємодію державних інформаційних систем і запровадити більш ефективний контроль за соціальними виплатами.
«Запропоновані Рахунковою палатою рекомендації спрямовані на посилення контролю за використанням міжнародної допомоги, усунення виявлених недоліків та вдосконалення бюджетного управління загалом. Їх впровадження сприятиме підвищенню ефективності використання коштів, що є важливим кроком для збереження довіри міжнародних партнерів та зміцнення фінансової стійкості України в умовах війни та подальшого відновлення країни», – зазначила за підсумками аналізу голова Рахункової палати Ольга Піщанська.
Як повідомив президент Володимир Зеленський 19 лютого, від США Україна отримала 67 мільярдів доларів військової допомоги і 31,5 мільярдів прямої фінансової допомоги в бюджет країни.
Рютте каже, що вірить у здатність Трампа досягти довготривалої мирної угоди в Україні
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вірить у здатність президента США Дональда Трампа досягти довготривалої мирної угоди в Україні. Про це він заявив 18 березня в інтервʼю американському телеканалу CNN.
Він додав, що вважає «чудовим» те, що представники України та США погодили пропозицію про припинення вогню в Саудівській Аравії минулого тижня.
Також Рютте сказав, що не вважає, що Трамп занадто довіряє президенту Росії Володимиру Путіну.
«Він (Трамп – ред.) дуже добре знає президента Путіна з його першого терміну. Тому він знає, як він повинен переконатися, що він зможе укласти угоду. Я повністю в це вірю», – сказав Рютте.
Заява Марка Рютте прозвучала на тлі підготовки до телефонної розмови між Трампом та Путіним.
Президент США Дональд Трамп раніше заявив, що планує провести телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним 18 березня. За його словами, обговорення, зокрема, буде стосуватися «поділу певних активів», йтиметься про «території і електростанції».
Кремль підтвердив, що планується розмова Трампа та Путіна.
Після переговорів у Саудівській Аравії українські й американські офіційні особи 11 березня оголосили, що Київ погодився на пропозицію про припинення вогню на 30 днів.
Москва поки що прохолодно відреагувала на цю ідею, а Путін запропонував додаткові умови, зокрема замороження постачання Києву американської зброї.
Армія РФ йде на прорив на півдні: просунулася на захід від Оріхова
Російська армія значно просунулась вперед біля сіл П'ятихатка та Малі Щербаки у Запорізькій області на захід від Оріхова – про це увечері 17 березня повідомив проєкт DeepState.
Аналітики зазначили, що на цій ділянці фронту агресор пішов уперед ще на початку березня – силами 108-го десантно-парашутного полку армії РФ, який напередодні отримав поповнення. Загарбники вже фіксуються і в районі села Степове, де вони намагаються вийти та закріпитися на автодорозі.
«Активізація ворога, очевидно, нарощується, адже були певні позиційні провали в обороні, чим обов'язково скористається ворог, підтягуючи додаткові ресурси з командою «взяти», – написали аналітики. – На жаль, у наших підрозділів проблеми традиційні. Військове керівництво обізнане про ситуацію і вживає заходів зі стабілізації».
Останнім часом нарощування кількості штурмів на Оріхівському напрямку зазначав і український Генштаб. Наприклад, вранці 14 березня відомство повідомило про 14 атак – при тому, що зазвичай кількість штурмів там сягала лише шести. Вранці 18 березня Генштаб повідомив лише про дві атаки навколо Оріхова.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
СБУ: 15 років за ґратами отримав чоловік, який шпигував на оборонному заводі
Служба безпеки України повідомила 18 березня, що за зібраною її співробітниками доказовою базою 15 років ув’язнення отримав чоловік, який діяв за завданням російської Федеральної служби безпеки на Кіровоградщині.
«Як встановила контррозвідка та слідчі СБУ, поплічник агресора був «інтегрований» до оборонної компанії регіону для збирання розвідданих всередині об’єкта. Серед основних завдань «крота» було отримання інформації про кількість та види бойової техніки ЗСУ, що проходить ремонт і модернізацію на технологічних потужностях підприємства. Для цього агент влаштувався на посаду завгоспа заводу. Після документування його злочинів Служба безпеки затримала агента «на гарячому», коли він фотографував таємні документи оборонної компанії. За даними слідства, зрадником виявився місцевий житель, який потрапив у поле зору ФСБ до початку повномасштабної війни», – йдеться в повідомленні.
Після 24 лютого 2022 року на чоловіка вийшов кадровий співробітник ФСБ і визначив йому завдання, твердять в українській спецслужбі.
Суд визнав чоловіка винним за двома статтями Кримінального кодексу України:
– ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);
– ч. 1 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників).
Розслідування проводили співробітники СБУ в Кіровоградській області за процесуального керівництва обласної прокуратури.
Імені засудженого в Службі безпеки не навели.
Українські правоохоронці регулярно повідомляють про затримання осіб, яких вони називають російськими агентами. Їх підозрюють у держзраді, диверсіях на замовлення російських спецслужб.
«Алло, Володимире! Це – Дональд». Які «карти на руках» має Трамп для розмови з Путіним?
Багато елементів мирної угоди, яка має покласти край війні Росії проти України, за словами президента США Дональда Трампа, вже узгоджені. Багато деталей залишаються відкритими для обговорення. Які саме елементи мирної угоди були узгоджені і ким саме, Трамп не повідомив. Напевне відомо тільки те, що сьогодні, 18 березня, має відбутися розмова президента США і очільника Росії Володимира Путіна.
Які «карти на руках» має Дональд Трамп для того, щоб переконати Путіна, який четвертий рік веде повномасштабну війну проти України, зупинити кровопролиття?
Bloomberg: Путін вимагає зупинити постачання зброї Україні на час перемир’я
Російський лідер Володимир Путін вимагає зупинити всі постачання зброї в Україну на час 30-денного перемир’я, яке запропонували США, повідомляє агентство Bloomberg із посиланням на власні джерела.
За їхніми словами, таку вимогу Путін висунув під час переговорів зі спеціальним посланцем президента США Стівом Віткоффом, який перебував у Москві 13 березня.
Співрозмовники агентства стверджують, що Путін назвав припинення постачання зброї Україні попередньою умовою для підписання угоди про перемир’я. При цьому, заявило джерело Bloomberg у Москві, йдеться про тимчасову зупинку постачання. Воно відновиться після укладення мирної угоди, за умовами якої, за задумом Кремля, Україна має погодитися на обмеження свого військового потенціалу.
Джерела Bloomberg зазначають, що Москва домагається повного припинення постачання зброї Україні, але «мінімальна мета» Кремля – домовитись про припинення американської військової допомоги.
У Європі вимоги Росії викликали побоювання, що Москва може використати перемир’я та паузу в постачанні для переозброєння, розповів агентству неназваний високопоставлений європейський чиновник.
Майже половина американців вважає, що США роблять недостатньо для допомоги Україні – Gallup
Через три роки після початку російсько-української війни 46% американців вважають, що США роблять недостатньо, щоб допомогти Україні в конфлікті, свідчать результати опитування, проведеного американською соціологічною компанією Gallup. За повідомленням, це свідчить про зростання числа таких громадян США на 16% із грудня 2024 року.
Натомість скоротилася частка тих, хто вважає, що США роблять для України занадто багато (30%) або достатньо (23%).
Це найвищий результат на підтримку допомиги Україні відтоді, як компанія Gallup у серпні 2022 року вперше поставила респондентам таке запитання: «Якщо говорити про конфлікт між Росією та Україною, чи вважаєте ви, що Сполучені Штати роблять занадто багато, щоб допомогти Україні, недостатньо чи достатньо? Під час першого опитування на цю тему 38% американців вважали, що США роблять недостатньо.
Нове опитування Gallup відбувалося 3–11 березня – невдовзі після суперечливої зустрічі 28 лютого в Овальному кабінеті Білого дому між президентом США Дональдом Трампом, віцепрезидентом Джей Ді Венсом і президентом України Володимиром Зеленським. Після тієї зустрічі, 3 березня, адміністрація Трампа зупинила обмін розвідувальними даними та військову допомогу Україні. Проте після того, як Україна погодилася на 30-денну угоду про тимчасове припинення вогню 11 березня, допомога США та обмін розвідданими відновилися.
Послати роботів – зберегти людей. Як ЗСУ використовують «наземні дрони»
Збройні сили України на фронті застосовують все більше роботів для виконання важких, пов'язаних із високим ризиком для особового складу, завдань. Наземні безпілотні системи можуть підтримувати піхоту вогнем, мінувати поле бою, підвозити на позиції боєприпаси та провізію, і навіть евакуювати поранених із передової.
Воєнкор телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки») переконався у цьому, побувавши на позиціях 5-ї бригади ЗСУ під Донецьком.
Про те, що для потреб фронту купують і створюють роботизовані комплекси повідомляв раніше міністр оборони Рустем Умеров. З його слів, наземні безпілотні платформи вже підтвердили свою здатність ефективно виконувати бойові завдання.
Командир роти безпілотних наземних систем із позивним «Агроном» та його товариш по службі з позивним «Мопед» показують свою майстерню: у ній вони покращують своїх бойових роботів.
Далі читайте і дивіться тут
«Є небезпека появи окупантів»: як рятують музейні цінності на півдні
«Ми насправді не розуміли, що нам треба робити, куди нам бігти, що розбирати, що ховати»
«Якщо може бути «прильот» і музейні експонати знаходяться саме зараз в цьому залі, то їх треба в першу чергу вивозити»
«У нас дуже важка безпекова ситуація, тому евакуація відбувалася і відбувається в дуже важких умовах».
Коаліція дієвців культури закликала Міністерство культури та стратегічних комунікацій негайно евакуювати предмети культурної спадщини з прифронтових територій, а також тих регіонів, яким загрожує небезпека через російську агресію.
Експерти стверджують, що станом на початок цього року було евакуйовано менше ніж 10% державного музейного фонду. Водночас понад 3 мільйони цінних об’єктів залишаються у загрожених областях. Вони зауважили, що наступальні дії Росії, масовані бомбардування і перспективи зупинки бойових дій можуть призвести до втрати культурного надбання України, зокрема, у Херсонській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та інших областях.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися:
- За яким механізмом музейні експонати вивозять до безпечних місць?
- Як у цьому процесі беруть участь безпосередньо музеї, розташовані у Херсонській і Запорізькій областях?
У відповідь на звернення дієвців культури Міністерство культури та стратегічних комунікацій України відповіло, що станом на кінець лютого:
...евакуаційні заходи провели у 59 закладах культури прифронтових областей. Звідти евакуювали понад 540 тисяч музейних предметів державної частини Музейного фонду України.
У міністерстві зазначили, що відповідальними за збереження та евакуацію культурних цінностей є обласні військові адміністрації, органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій. Евакуація здійснюється у координації з міністерством.
Директорка департаменту реалізації гуманітарної політики Херсонської ОВА Віолетта Царькова розповіла «Новинам Приазов'я», що після звільнення правобережної частини регіону за межі області евакуювали понад 150 тисяч музейних предметів.
«У двох наших обласних музеях було розпочато роботу з тимчасового переміщення – евакуація в безпечне місце поза межі нашої Херсонської області. Це музейні предмети державної частини музейного фонду, які залишились після пограбування окупаційними військами двох обласних музеїв. Також у зв'язку з погіршенням безпекової ситуації в деяких деокупованих населених пунктах були переміщені в безпечне місце поза межами області музейні предмети ще з трьох музеїв територіальних громад Херсонської області, які знаходяться під постійними обстрілами», – зазначила вона.
Три депутати литовського Сейму запропонували позбавляти посвідки на проживання громадян Росії та Білорусі, які відвідують батьківщину частіше одного разу на квартал. Поправки вони просять включити до законопроєкту про санкції, ухвалений литовським парламентом у першому читанні, повідомляє Delfi.
Ініціатори сподіваються, що це допоможе знизити ризик вербування білорусів із тимчасовою посвідкою на проживання у Литві. Винятки пропонується зробити для деяких категорій громадян, наприклад, для членів екіпажів, які працюють у сфері міжнародних пасажирських та вантажних перевезень.
«Мета цих заходів – припинення загроз національній безпеці. Не раз наша розвідка відзначала, що громадян цієї країни, які повертаються до Білорусі, можуть вербувати, їх можуть просити збирати інформацію, виконувати розвідувальні функції і так далі. У нас уже є і реальні випадки, людей судять за шпигунство», – сказав один із ініціаторів рішення, депутат Сейму Лаурінас Кащунас.
Законопроєкт про санкції передбачає продовження санкцій щодо громадян Білорусі та Росії до 2 травня 2026 року. Він також посилює порядок надання дозволів на постійне й тимчасове проживання, а також надання статусу електронного резидента громадянам Росії та Білорусі. Крім того, забороняється пересування громадян Росії через зовнішній кордон ЄС та обмежується право громадян Росії купувати нерухоме майно в Литві.
У ДСНС показали уламки російського дрона, які впали біля школи в Києві
Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляє, що рятувальники оперативно загасили пожежу, що виникла внаслідок падіння уламків збитого російського безпілотника на території школи в Києві.
«На території однієї зі столичних шкіл виявили палаючі залишки російського безпілотника. Завдяки оперативній роботі вогнеборців займання швидко ліквідували. Сапери ДСНС і вибухотехніки Нацполіції ретельно обстежили територію й уламки дрона на предмет вибухонебезпечних предметів», – йдеться в повідомленні.
Верховний головнокомандувач Володимир Зеленський і військове командування мають імунітет від відповідальності за ухвалені на полі бою рішення, в тому числі і в питанні виведення українських підрозділів із російської Курської області. Про це Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») сказав депутат від партії «Слуга народу», член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
«По-перше, ми на початку війни ухвалили закон, який передбачає так званий бойовий імунітет. Це коли військові командири, начальники не несуть юридичної відповідальності за рішення, ухвалені на полі бою. Тому що якщо зараз ми будемо звинувачувати кожного військового керівника за якісь невдачі на фронті, то мало буде тих, хто готовий буде взагалі віддавати накази, а війна неминуче передбачає втрати серед людей, серед техніки… Ключові рішення ухвалюються військовими. Я переконаний, що президент як Верховний головнокомандувач оцінює, якісь рішення ухвалює, але я не думаю, що президент безпосередньо наполягав, щоб це було саме так», – сказав Веніславський.
В ефірі Радіо Свобода депутат від владної партії відповів на зауваження військового аналітика, головного редактора видання «Цензор.Нет» Юрія Бутусова, який вважає, що ЗСУ варто було виводити з Курської області ще в січні. Бутусов у коментарі «Свобода.Ранок» сказав, що ЗСУ мали план поступового відходу з Курської області, але він зірвався після заяв влади про можливий обмін цієї частини РФ на українські території.
«Був підготовлений заздалегідь українським командуванням, за моїми даними, план відходу, але його не реалізували. І саме це призвело до втрати керованості в деяких підрозділах. І до значних втрат під час неорганізованого відходу… Політичні рішення втрутились у військові. І саме ці абсолютно непродумані заяви політичного керівництва – давайте міняти Суджу на щось – призвели до абсолютно неадекватної, необґрунтованої постановки завдань військам. І це обернулося значними втратами», – твердить Бутусов.
В опублікованому 11 лютого інтерв’ю виданню The Guardian президент України Володимир Зеленський заявляв, що, якщо президентові США Дональду Трампу вдасться посадити Україну і Росію за стіл переговорів, то він запропонує Москві прямий обмін територіями.
Чотири країни НАТО виходять із конвенції про протипіхотні міни – Міноборони Литви
Литва разом із Латвією, Естонією й Польщею, які є членами НАТО, виходять із Конвенції про протипіхотні міни (Оттавська конвенція), оголосило 18 березня Міністерство оборони Литви.
У заяві наголошується, що «військові загрози для країн НАТО, що межують з Росією і Білоруссю, за останні роки значно посилилися, тому важливо посилити стримування й обороноздатність країн».
Для завершення процедури рішення має бути ратифіковане президентом і парламентом Литви.
«Спільне регіональне рішення посилає чіткий сигнал: держави, які мають спільний кордон з Росією, готові вжити всіх можливих заходів для гарантування безпеки своїх громадян», – зазначила міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне.
В оборонному комітеті Ради озвучили очікування від розмови Трампа і Путіна
У сьогоднішній розмові президента США Дональда Трампа і російського лідера Володимира Путіна може йтися про звільнення окупованої Запорізької АЕС, а також про повний вихід українських сил із території Росії – припустив член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони й розвідки, депутат від владної фракції «Слуга народу» Федір Веніславський. Про це він сказав в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»).
На його думку, попри те, що Росії вигідне припинення вогню, Путін все одно вимагатиме максимуму поступок від України, однак Трамп не йтиме на ці вимоги очільника Кремля.
Розмова двох...Крим, міста півдня, ЗАЕС: що сьогодні узгодять Трамп і Путін
- Трамп і Путін сьогодні домовлятимуться про Україну
Президент США Дональд Трамп заявив, що у телефонній розмові з очільником Росії Путіним 18 березня щдо припинення війни будуть, зокрема, говорити про «поділ певних активів», «території і електростанції».
Що це за активи, які ділитимуть? І про які території йдеться? Українські? Крим, міста півдня України, ЗАЕС? За яким міжнародним правом таке можливо?
І чи колись Путін дотримувався хоча б однієї домовленості?
- Підрозділи ЗСУ вийшли з Курщини і тепер обороняють Сумщину
Після відходу ЗСУ з Курської області Росії, знову заговорили про загрозу для Сумщини. Зеленський каже, російська армія ймовірно планує завдати удару.
Журналіст Юрій Бутусов стверджує, що зараз ЗСУ тримають оборону поблизу кордону в російських окопах. На його думку, що з Курщини треба було виходити значно раніше. А політичні рішення призвели до втрат. Що ще думає Бутусов про ситуацію, яка склалася?