Міненерго: через нічні удари РФ є знеструмлення у чотирьох областях
Через нічні удари РФ на ранок знеструмлені споживачі у Сумській, Дніпропетровській, Харківській та Запорізькій областях, повідомляє у телеграмі Міністерство енергетики.
Аварійно-відновлювальні роботи проводяться в усіх регіонах.
У Міненерго повідомляють, що також через погодні умови знеструмлено 10 населених пунктів на Тернопільщині, триває ремонт.
Крім того, у відомстві інформують, що задля збереження цілісності енергосистеми у більшості регіонів зараз вимушено застосовані аварійні відключення – через перевантаження обладнання в умовах дуже високого рівня споживання.
У Києві, Київській та Одеській областях продовжують діяти мережеві обмеження – повернення до прогнозованих погодинних графіків відключень відбудеться після стабілізації ситуації в енергосистемі, додають у міністерстві.
Після останніх масованих атак РФ в енергосистемі України діє режим надзвичайної ситуації. Зокрема, 20 січня Київ зазнав чергової атаки РФ, без тепла залишилися 5635 багатоповерхівок, майже 80 відсотків із них – це будинки, куди повертали теплопостачання після обстрілу 9 січня. За даними місцевої влади, на ранок 23 січня без тепла залишаються 1940 багатоповерхівок. Більшість цих будинків на лівому березі міста, в Печерському районі, частина – в Голосіївському й Солом’янському районах.
За словами міського голови Віталія Кличка, російська атака 9 січня була найболючішою для критичної інфраструктури міста. Він наголосив, що ситуація є найскладнішою за чотири роки. Відтоді у місті тривають екстрені відключення світла.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
Зона вільної торгівлі для України: Зеленський повідомив, що обговорював цю ідею з Трампом
Президент України Володимир Зеленський заявив, що лідер США Дональд Трамп підтримує ідею про зону вільної торгівлі для України.
Зеленський повідомив, що цю ідею обговорювали з американською стороною.
«Президент Трамп підтримує цю ідею. Я думаю, для нашого бізнесу це буде позитивне рішення. Подивимося потім деталі, безумовно, але ми вдячні за таку пропозицію. Трамп ще раз підтвердив, що Україна це отримає», – сказав він журналістам.
Деталі щодо цього нині невідомі. Напередодні спецпосланець президента США Стів Віткофф на Українському сніданку з нагоди щорічної зустрічі Всесвітнього економічного форуму у Давосі заявив, що Дональд Трамп говорив про зону вільної торгівлі без мит для України, що надасть Києву конкурентну перевагу.
«Президент говорив про безмитну зону для України – я вважаю, що це може стати переломним моментом. Ви побачите, як промисловість масово переміщуватиметься в цей регіон. Уявіть: ви отримуєте конкурентну перевагу, бо не сплачуєте мита, постачаючи товари до США», – сказав він.
22 січня у швейцарському Давосі відбулася зустріч президентів України Володимира Зеленського та США Дональда Трампа. Зеленський розповів про «можливо, непростий, але позитивний» діалог з Трампом. Серед тем, які порушувалися, – нарощення допомоги Україні задля посилення її спроможностей захищатися від російських обстрілів.
За даними Міністерства торгівлі США, експорт українських товарів до США за січень-жовтень 2023 року склав 1,131 млрд. доларів. Основними експортними групами були: чавун та сталь (433 млн.), вироби з чавуну та сталі (175 млн.), електричні машини та звукове обладнання (79 млн.), приготовані овочі, фрукти та горіхи (55 млн.), олія та жири (54 млн.).
Як пише ДІЯ.Бізнес, товарообіг між Україною та США у 2024 році склав 2,91 млрд дол. США. Україна має негативне сальдо у торгівлі з США – обсяг імпорту з України (1,23 млрд дол. США) нижчий за обсяг експорту з США (1,68 млрд дол. США).
Від Бразилії до Уганди. Де Росія вербує людей для збирання «Шахедів»
На початку 2026 року американський «Фонд захисту демократій» (Foundation for Defense of Democracies, FDD) опублікував доповідь, що розкриває агресивну кампанію з набору дівчат із Латинської Америки для роботи в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані. Саме там збирають дрони, які використовують у війні проти України. Згідно з даними аналітиків, після початкового фокуса на Африці Росія переключилася на країни Південної та Центральної Америки, перетворивши програму «Алабуга Старт» на глобальний канал постачання підневільної робочої сили для потреб оборонно-промислового комплексу. Журналісти проєкту Радіо Свобода «Idel.Реалії» проаналізували доповідь, а також з’ясували, як іспаномовний блогер із Росії просуває наративи влади на закордонну аудиторію.
Українська армія чисельністю в мільйон має бути основою європейських об’єднаних сил – Зеленський
Українська армія чисельністю в мільйон має бути основою європейських об’єднаних сил, це залежить від того, чи буде бажання щодо створення такої армії, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Що стосується європейських сил, ми говоримо не тільки про кількість, а про можливість, про досвід. І без української армії, без мільйона українців не обійтись. І це буде основою такої армії. Але ж це залежить, знов повертаємось до початку, до цих термінів і до бажання. Це можливо зробити, якщо зараз буде таке бажання у всіх. Не лише в України, яка у війні, а й передусім у європейців», – сказав Зеленський журналістам.
«Росія не просто так розігнала цю машину. Просто машина по виробництву зброї, по кількості людей… Хто її зупинив? Знаєте, вона летить, зупинив один світлофор – це Україна. Але червоний постійно не буде. Потрібна допомога», – додав президент.
Напередодні Зеленський під час промови до учасників спеціального засідання Всесвітнього економічного форуму у Давосі наголосив, що Європі потрібні об’єднані збройні сили.
«Європі потрібні об’єднані збройні сили – сили, які зможуть реально захистити Європу. Якщо Путін вирішить узяти Литву або вдарити по Польщі, то хто відповість?»
Європейський комісар з питань оборони та космосу Андрю Кубілюс 12 січня підтримав ідею створення Європейської Ради Безпеки на тлі загрози Росії та позиції Сполучених Штатів, які наполягають на тому, щоб Європа брала на себе більше відповідальності за свою оборону.
Минулого року Єврокомісія представила ініціативу «Переозброєння Європи/Готовність 2030», яка передбачає збільшення витрат на оборону та важливі інвестиції в європейський оборонний промисловий комплекс. Головною причиною розробки цієї оборонної дорожньої карти головна дипломатка ЄС Кая Каллас назвав загрози з боку Росії.
ДСНС: через російські обстріли працівники двох шахт у Кривому Розі були заблокованими під землею
Працівники двох шахт у Кривому Розі були заблокованими під землею через знеструмлення після російських обстрілів міста, їх вже підняли на поверхню, повідомила пресслужба Державної служби з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, 22 січня внаслідок атаки БпЛА була знеструмлена одна з шахт міста: гірники опинилися у пастці на горизонтах -1135 м, -865 м та -475 м
Гірничорятувальники вирішили виводити людей пішки через вертикальні та похилі виробки. Повідомляється, що у супроводі співробітників ДСНС працівники шахти подолали майже 7 кілометрів підземних виробок. Рятувальна операція тривала 6 годин.
Після опівночі внаслідок ще одного знеструмлення зупинилася інша шахта, в якій перебували 92 працівники. Так гірничорятувальники працювали вже за відпрацьованою схемою: гірників підіймали на поверхню за принципом противаги шахтної кліті – рятувальна операція тривала 4 години, додали у ДСНС.
22 січня російські військові балістикою завдали удару по Кривому Рогу. Як повідомила місцева влада, постраждали 12 людей, серед них є четверо дітей. За даними ОВА, пізніше російська армія вдарила також безпілотниками по Кривому Рогу та району – виникли пожежі, пошкоджена цивільна інфраструктура.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Президент України: документ про гарантії безпеки готовий до підписання, коли це станеться – залежить від США
Президент України Володимир Зеленський заявив, що документ про гарантії безпеки для України вже готовий до підписання, коли це станеться – залежить від США.
«Наші гарантії безпеки дійсно готові. Договір готовий для підписання. Безумовно, буде ще багато технічних деталей - і на основі цього документа з’являться додаткові, але головна домовленість про гарантії безпеки є», – розповів він журналістам.
Зеленський зазначив, що тепер він чекає від президента США Дональда Трампа інформації про дату і місце підписання цього «історичного документа», це залежить від нього.
Після позачергового засідання Європейської ради президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що робота над пакетами пропозицій для України щодо безпеки та процвітання просувається успішно. За її словами, зустріч у Парижі принесла значний прогрес, відповідь тепер за Росією.
6 січня в Парижі відбулися переговори «Коаліції охочих» щодо плану завершення російської-української війни і гарантій для України. До зустрічі долучились спеціальний представник президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер.
За підсумками зустрічі була оприлюднена Паризька декларація про «надійні гарантії безпеки для міцного й тривалого миру в Україні», яка, зокрема, передбачає розміщення багатонаціональних сил в Україні після припинення воєнних дій «із запропонованою підтримкою США», участь у запропонованому США механізмі моніторингу і верифікації припинення вогню, підтримку Збройних сил України.
Зеленський: на зустрічі в Абу-Дабі будуть обговорювати ключове питання Донбасу
Президент України Володимир Зеленський заявив, що питання Донбасу є ключовим, його обговорюватимуть на тристоронній зустрічі в Абу-Дабі (ОАЕ).
«Питання Донбасу – ключове. Його будуть обговорювати, і обговорювати в модальності, як три сторони це бачать, в Абу-Дабі сьогодні і завтра», – сказав він журналістам.
Зеленський додав, що спілкувався з очільником української переговорної групи Рустемом Умєровим – «він буде на кожному етапі тих чи інших розмов буде давати відповідні сигнали».
23 і 24 січня в Об’єднаних Арабських Еміратах мають відбутися перші тристоронні переговори щодо війни РФ в Україні за участю представників США, України й Росії. До складу української делегації увійдуть п’ять осіб, зокрема секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров, керівник Офісу президента Кирило Буданов і начальника Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов.
Видання Axios із посиланням на джерела написало, що до американської делегації увійдуть спецпосланець президента США Стів Віткофф, зять голови Білого дому Джаред Кушнер і міністр армії США Ден Дрісколл.
Російська сторона також підтвердила свою участь. Помічник російського президента Юрій Ушаков заявив, що на переговорах представників США і Володимира Путіна констатували, що «без вирішення територіального питання щодо узгодженої в Анкориджі формули розраховувати на досягнення довгострокового врегулювання не варто».
Як свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 26 листопада-13 грудня 2025 року, Більшість українців – 63% – готові терпіти війну стільки, скільки потрібно, а лише чверть українців розраховують на завершення в умовно недалекій перспективі.
За цим опитуванням, російський план лишається категорично неприйнятним для 75% українців. Лише 17% українців готові на російську версію миру (стільки ж було раніше).
Умовний план Росії передбачає, що, серед іншого, Україна виводить війська з частини Донеччини, яку зараз контролює, і офіційно визнає Крим, Донецьку і Луганську області частиною Росії і назавжди відмовляється від них, Росія зберігає контроль над окупованими частинами Херсонщини і Запоріжжя.
Частина Донбасу перебуває під контролем українських військових. На фронті тривають запеклі бої.
Зеленський раніше в грудні заявив, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».
Натомість помічник російського президента Юрій Ушаков, коментуючи цю заяву, заявив, що «весь Донбас – російський».
Генштаб ЗСУ повідомив про 222 бої на фронті, більше половини – на двох напрямках
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 222 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штабу ЗСУ у ранковому зведенні.
За уточненими даними штабу, вчора російські загарбники завдали по території України одного ракетного та 85 авіаційних ударів, застосувавши одну ракету та скинувши 226 керованих авіаційних бомб. Зокрема, сили РФ завдали авіаударів по Добропіллю на Донеччині, Святопетрівці, Залізничному, Верхній Терсі, Різдвянці, Шевченківському, Долинці, Воздвижівці Запорізької області.
На фронті більшість російських атак була на Покровському напрямку. Тут українські захисники зупинили 92 штурмові і наступальні дії агресора у районах населених пунктів Шахове, Іванівка, Дорожнє, Родинське, Сухецьке, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Горіхове, Дачне та у бік Новопавлівки.
На Гуляйпільському напрямку противник 37 разів намагався йти вперед на позиції українських оборонців у районах Солодкого, Варварівки, Гуляйполя та у бік Зеленого й Добропілля.
А на Костянтинівському напрямку сили РФ здійснили 20 атак в районах населених пунктів Предтечине, Плещіївка, Іванопілля, Яблунівка, Русин Яр та Софіївка.
Також бої меншої інтенсивності тривають на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 22 січня заявив, що Сили оборони продовжують стримувати російські війська в Покровську й Мирнограді на Донеччині – малі групи РФ намагаються проникнути до північних районів обох міст. Він зазначив, що внаслідок активних штурмових дій ЗСУ зірвали чергову спробу російських загарбників захопити ці населені пункти.
Напередодні угруповання військ «Схід» повідомило, що українські підрозділи продовжують активні дії в районі Покровсько-Мирноградської агломерації і контролюють північні частини обох міст.
Сирський повідомляв 19 січня, що в районі агломерації Покровськ–Мирноград триває виснажливе протистояння: армія РФ підтягує резерви до Покровська, шукає можливості прориву української оборони як шляхом спорадичних масованих штурмів, так і через приховане просування малими піхотними групами.
Бої у Покровську тривають із жовтня 2025-го, коли армії РФ вдалося прорватись до міста після кількох місяців боїв на його підступах. Майже одразу російських солдатів почали фіксувати і в місті-супутнику Покровська Мирнограді. На мапі проєкту DeepState більша частина обох зараз під контролем агресора, решта у «сірій зоні». Покровський напрямок, згідно зі зведеннями Генштабу ЗСУ, постійно лідирує за кількістю російських штурмів.
На Донеччині через російську атаку БпЛА загинули четверо людей, серед них є дитина
На Донеччині через нічну російську атаку БпЛА загинули четверо людей, серед них є п’ятирічна дитина, ще 5 людей поранені, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Обласна влада також без деталей повідомила про загибель чотирьох людей у Черкаському.
За даними обласної прокуратури, пізно ввечері 22 січня російські війська атакували безпілотниками «Герань-2» селище Черкаське у Краматорському районі.
У прокуратурі повідомляють, що через влучання по житлових будинках загинули 32-річний чоловік та його 5-річний син, а також двоє їхніх сусідів.
Також зазнали тілесних ушкоджень матір загиблого хлопчика та троє дівчат віком 12, 14 й 16 років. Поранена 34-річна місцева жителька.
У постраждалих діагностовано вибухові травми, опіки і садна. Лікарі оцінюють стан постраждалих як важкий та середньої тяжкості.
Зруйновані два будинки.
Читайте також – ОВА: війська РФ вночі знову атакували Дніпропетровщину, є постраждалі
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ЄС має «серйозні сумніви» щодо cтатуту Ради миру Трампа – Кошта
Європейські лідери мають серйозні сумніви щодо статуту Ради миру президента США Дональда Трампа, але готові співпрацювати з Вашингтоном, заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта.
«Ми маємо серйозні сумніви щодо низки елементів статуту Ради миру, що стосуються її повноважень, управління та сумісності з Статутом ООН», – заявив президент Європейської ради після саміту лідерів ЄС у Брюсселі.
Водночас, за його словами, Євросоюз готовий співпрацювати зі США у впровадженні «комплексного плану миру для Гази, в рамках якого Рада миру виконуватиме свою місію як перехідна адміністрація».
Як пише пише агенція AFP, прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив журналістам після саміту, що його країна «відхилила» запрошення взяти участь у роботі цього органу.
Також ключові союзники США, включаючи Францію та Велику Британію, висловили сумніви. Лондон висловив стурбованість щодо включення до неї Росії, яка розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році.
Президент США Дональд Трамп створив Раду миру. У Давосі 22 січня відбулася церемонія підписання статуту Ради миру.
На церемонії були присутні лідери з Бахрейну, Марокко, Аргентини, Вірменії, Азербайджану, Бельгії, Болгарії, Єгипту, Угорщини, Індонезії, Йорданії, Казахстану, Косово, Монголії, Пакистану, Парагваю, Катару, Саудівської Аравії, Туреччини, Об'єднаних Арабських Еміратів та Узбекистану. Усі вони погодилися приєднатися до Ради.
Серед інших країн, які заявили про готовність приєднатися, є Білорусь, Ізраїль та В’єтнам. Жодна з п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН, окрім США, не була присутня, хоча всі були запрошені приєднатися.
Росія заявила, що готова сплатити внесок за постійне членство в Раді миру в розмірі одного мільярда доларів, використовуючи активи, які були заморожені через повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році.
Новий орган спочатку був зосереджений на реалізації угоди про припинення війни між Ізраїлем та Газою, схваленої резолюцією 2803 Ради Безпеки ООН у листопаді 2025 року, але Дональд Трамп заявив, що він працюватиме над забезпеченням миру в усьому світі.
В опублікованому статуті організації йдеться, що її роль буде ширшою, і вона вирішуватиме конфлікти у світі загалом. Це викликало побоювання дипломатів та опонентів Трампа, які припускають, що Рада створюється, щоб підмінити ООН.
«Укренерго»: у кількох регіонах України запроваджені аварійні відключення електроенергії
У кількох регіонах України запроваджені аварійні відключення електроенергії, повідомляє компанія «Укренерго».
Це зумовлено складною ситуацією в енергосистемі через російські обстріли.
Зазначається, що попередньо оприлюднені графіки знеструмлення у регіонах, де застосовані аварійні відключення, наразі не діють. Енергетики працюють над тим, щоб якнайшвидше відновити стабільне електропостачання.
Аварійні відключення будуть скасовані після стабілізації ситуації в енергосистемі, додають в «Укренерго».
Після останніх масованих атак РФ в енергосистемі України діє режим надзвичайної ситуації. Зокрема, 20 січня Київ зазнав чергової атаки РФ, без тепла залишилися 5635 багатоповерхівок, майже 80 відсотків із них – це будинки, куди повертали теплопостачання після обстрілу 9 січня. За даними місцевої влади, на ранок 23 січня без тепла залишаються 1940 багатоповерхівок. Більшість цих будинків на лівому березі міста, в Печерському районі, частина – в Голосіївському й Солом’янському районах.
За словами міського голови Віталія Кличка, російська атака 9 січня була найболючішою для критичної інфраструктури міста. Він наголосив, що ситуація є найскладнішою за чотири роки. Відтоді у місті тривають екстрені відключення світла.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
Війська РФ вночі атакували Україну майже 100 БпЛА, є влучання на 12 локаціях – Повітряні сили ЗСУ
Українські військові знешкодили 76 з 101 дрона, якими вночі атакувала Росія, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
Військові зафіксували влучання 19 ударних БпЛА на 12 локаціях.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 23 січня (з 20:00 22 січня) противник атакував 101 ударним БпЛА типу Shahed (зокрема реактивними), Гербера і безпілотниками інших типів із напрямків: Курськ, Орел, Шаталово, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ – РФ, тимчасово окупований Донецьк, близько 60 із них – «Шахеди».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ОВА: війська РФ вночі знову атакували Дніпропетровщину, є постраждалі
Російські війська ввечері та вночі знову атакували Дніпропетровщину, постраждали двоє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, російська армія вдарила безпілотниками по Кривому Рогу та району – виникли пожежі, пошкоджена цивільна інфраструктура.
Ганжа повідомив, що по Васильківській громаді (Синельниківщина) противник застосував БпЛА.
«Постраждали двоє людей – 47-річна жінка та 18-річний хлопець. Знищені приватний будинок і автівка, ще одну оселю пошкоджено. Понівечені господарська споруда та фермерське господарство», – написав він у телеграмі.
Також, за даними голови ОВА, війська РФ били по Нікополю та Мирівській громаді артилерією та РСЗВ «Град».
22 січня російські військові балістикою завдали удару по Кривому Рогу. Як повідомила місцева влада, постраждали 12 людей, серед них є четверо дітей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: за добу війни Росія втратила понад 1280 солдатів
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 1 232 090 своїх військових, зокрема 1280 осіб – за минулу добу, такі дані станом на ранок 23 січня навів Генштаб ЗСУ.
Українське командування також оприлюднило свої дані щодо втрат РФ у військовій техніці:
- танки – 11 599 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 23 946 (+3)
- артилерійські системи – 36 549 (+33)
- РСЗВ – 1 623
- засоби ППО – 1 282
- літаки – 434
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 113277 (+449)
- крилаті ракети – 4 163
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 75 556 (+140)
- спеціальна техніка – 4 050 (+1)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів станом на 16 січня цього року встановили за відкритими джерелами імена 163 606 росіян, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначає «Медіазона», список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
«Дії гучніші за слова». Лідери ЄС відреагували на критику Європи Зеленським у Давосі
Євросоюз зосереджується лише на питанні підтримки України. Про це заявив президент Євроради Антоніу Кошта, реагуючи на заяви Володимира Зеленського про «розгубленість і розділеність» Європи.
«Щодо України, ми зосереджуємося лише на головному питанні. Це підтримка українців у досягненні справедливого та тривалого миру. Це те, що ми робимо з першого дня, і ми продовжуватимемо підтримувати Україну та українців у досягненні справедливого та тривалого миру», – запевнив Антоніу Кошта, не коментуючи конкретні претензії Зеленського, озвучені 22 січня з трибуни Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
Очільниця Єврокомісії нагадала про внесок Євросоюзу в безпеку України в цифрах.
«З нашого боку дії – гучніші за слова. Ми – найбільший донор України за останні чотири роки, виділивши допомоги на суму понад 193 мільярди євро. І Єврорада щойно вирішила додати до цієї суми ще 90 мільярдів євро на наступні два роки. Ми знаємо, що ми ніколи не зрівняємося з жертвою українського народу, але що ми можемо зробити, так це підтримати їх, і я гадаю, що цифри говорять самі за себе», – зауважила Урсула фон дер Ляєн.
На запитання, чи можна вважати США надійним партнером після публічно озвучених намірів президентом Дональдом Трампом забрати Гренландію та запровадити проти кількох європейських держав тарифи, Кошта сказав, що «дуже важливо зберігати та плекати наше трансатлантичне партнерство».
«Взаємини між друзями мають керуватися сердечністю й повагою… Ми продовжуватимемо співпрацювати з партнерами та союзниками, виходячи з цих принципів… Єврокомісія доклала зусиль для стабілізації наших торговельних відносин. Союзники по НАТО працюють зі США для стабілізації Альянсу, і саме тому ми всі працюємо зі США, щоб вони продовжували взаємодіяти для підтримки України у досягненні справедливого та міцного миру», – наголосив президент Євроради.
Очільниця Єврокомісії, своєю чергою, розповіла, що під час дискусії на екстреному саміті, скликаному через Гренландію, лідери демонстрували розуміння того, що слід посилювати незалежність Європи.
«Головними складовими для роботи над незалежністю Європою є економічна потужність та необхідна безпекова інфраструктура. А для цього нам потрібен сильний єдиний ринок, який є рушійною силою нашої економіки. Але для цього – і це було обговоренням – нам також потрібен вихід на інші ринки світу… Ми повинні розширити цю мережу, тому що з новими ринками ми можемо диверсифікувати наші ланцюги поставок. І чим більше торговельних домовленостей та угод у нас є, тим незалежнішими ми стаємо», – наголосила Урсула фон дер Ляєн.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта 19 січня оголосив про скликання надзвичайного саміту ЄС через напруженість навколо Гренландії. Очільниця Єврокомісії після цієї зустрічі 22 січня зазначила, що, окрім питання Гренландії, обговорювалася Україна.
Фон дер Ляєн: робота над безпековим аспектом мирних переговорів просувається успішно, чекаємо відповіді РФ
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що робота над пакетами пропозицій для України щодо безпеки та процвітання просувається успішно, відповідь тепер за Росією.
«Робота над аспектами безпеки та процвітання в рамках мирних переговорів просувається добре. Щодо гарантій безпеки, зустріч у Парижі принесла значний прогрес. Зараз ми чекаємо на відповідь Росії», – заявила вона після позачергового засідання Європейської ради.
Щодо процвітання, то, за її словами, ЄС близькі до угоди з США та Україною про «єдину уніфіковану систему».
«Ми говоримо про єдиний документ, який відображає спільне бачення українців, американців та Європи щодо післявоєнного майбутнього України. Він базується на важливій роботі Світового банку з оцінки потреб. І пропонує відповідь, побудовану на п’яти ключових принципах», – розповіла очільниця Єврокомісії.
Фон дер Ляєн уточнила, що йдеться про підвищення продуктивності через реформи, сприятливі для бізнесу, прискорення інтеграції України до єдиного ринку ЄС через реформи в ключових секторах економіки, значне збільшення інвестицій, посилення координації донорів та фундаментальні реформи.
23 січня в Об’єднаних Арабських Еміратах відбудуться перші тристоронні переговори щодо війни РФ в Україні за участю представників США, України й Росії. Видання Financial Times із посиланням на джерела написало, що Україна і США на тристоронній зустрічі в ОАЕ запропонують Росії припинити удари по енергетиці в обмін на припинення атак на НПЗ й танкери «тіньового флоту». Офіційно про це не повідомляли.
6 січня в Парижі відбулися переговори «Коаліції охочих» щодо плану завершення російської-української війни і гарантій для України. До зустрічі долучились спеціальний представник президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер.
За підсумками зустрічі була оприлюднена Паризька декларація про «надійні гарантії безпеки для міцного й тривалого миру в Україні», яка, зокрема, передбачає розміщення багатонаціональних сил в Україні після припинення воєнних дій «із запропонованою підтримкою США».
«Розчаровані Росією»: повномасштабна війна РФ проти України підриває проросійські настрої у Криму
Анексований РФ Крим в умовах повномасштабного вторгнення Росії до України є прифронтовим регіоном. Там регулярно звучать повітряні тривоги та фіксують «прильоти» ракет і безпілотників ЗСУ по військових об'єктах РФ. Підконтрольна Москві місцева влада забороняє це показувати та, заперечуючи війну в регіоні, запроваджує нові й нові обмеження для місцевого цивільного населення.
Як змінюється життя у Криму між війною та миром, хто найбільш вразливий у цих реаліях та як вижити серед російських заборон? Про це розповідає психологиня та психотерапевтка Світлана Паніна в інтерв'ю Крим.Реалії.
У Кремлі підтвердили участь російської сторони у тристоронній зустрічі в ОАЕ
Помічник російського президента Юрій Ушаков заявив, що переговори представників США і Володимира Путіна були «конструктивними і відвертими».
За його словами, під час цих переговорів було констатовано, що «без вирішення територіального питання щодо узгодженої в Анкориджі формули розраховувати на досягнення довгострокового врегулювання не варто».
Ушаков підтвердив участь російської групи у тристоронній зустрічі в Абу-Дабі (ОАЕ). Зустріч має відбутися 23 січня. Російську делегацію очолить адмірал Ігор Костюков, у її складі буде спецпредставник президента РФ з інвестиційно-економічного співробітництва із зарубіжними країнами Кирило Дмитрієв, який проведе переговори із представником президента США Стівом Віткоффом.
Президент України анонсував, що 23 і 24 січня в Об’єднаних Арабських Еміратах відбудуться перші тристоронні переговори щодо війни РФ в Україні за участю представників США, України й Росії.
Володимир Зеленський назвав склад української делегації на цих переговорах. До неї увійдуть п’ять осіб, зокрема секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров, керівник Офісу президента Кирило Буданов і начальника Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов.
Видання Axios із посиланням на джерела написало, що до американської делегації увійдуть спецпосланець президента США Стів Віткофф, зять голови Білого дому Джаред Кушнер і міністр армії США Ден Дрісколл.
Український лідер 22 січня прокоментував плановані переговори Путіна із представниками президента США. Як сказав Зеленський, «Росія, а не лише Україна, має бути готова до компромісів».
Спецпредставник Трампа Стів Віткофф, який 21 січня зустрічався в Давосі з українською делегацією, а раніше з посланцем Кремля Кирилом Дмитрієвим, заявив, що невирішеним залишилося, по суті, лише одне питання – ймовірно, щодо територій. Про це ж заявив і президент Володимир Зеленський.
Видання Financial Times із посиланням на джерела написало, що Україна і США завтра на тристоронній зустрічі в ОАЕ запропонують Росії припинити удари по енергетиці в обмін на припинення атак на НПЗ й танкери «тіньового флоту». Офіційно про це не повідомляли.
На нафтобазі у Краснодарському краї РФ після удару серйозно пошкоджені два резервуари – супутникові знімки
На нафтовому терміналі в порту Тамань у Краснодарському краї Росії внаслідок українського удару серйозно пошкоджені щонайменше два резервуари з паливом і ще два мають сліди пожежі, повідомляє Російська служба Радіо Свобода із посиланням на супутникові знімки, зроблені 22 січня.
Про чотири резервуари, що загорілися, говорив напередодні і губернатор Краснодарського краю РФ Веніамін Кондратьєв. За його даними, внаслідок української атаки загинули двоє людей.
Генштаб ЗСУ раніше сьогодні повідомив, що Сили оборони вночі проти 22 січня уразили низку об’єктів протиповітряної оборони Росії, а також нафтовий термінал «Таманьнефтегаз», внаслідок чого там виникла пожежа.
Минулого разу українські війська уразили російський нафтовий термінал «Таманьнефтегаз» у Краснодарському краї РФ 22 грудня минулого року.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
1 грудня 2025 року агентство Bloomberg із посиланням на публічні заяви країн повідомило, що в листопаді Збройні сили України здійснили щонайменше 14 атак на російські нафтопереробні заводи за допомогою безпілотників – це максимальна кількість атак за місяць з початку повномасштабної війни.
Генштаб повідомляє про 196 бойових зіткнень на фронті
На фронті від початку цієї доби відбулося 196 бойових зіткнень, найбільше – на Покровському і Гуляйпільському напрямках, повідомив у вечірньому зведенні Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку від початку цієї доби противник 62 рази атакував у районах населених пунктів Шахове, Іванівка, Дорожнє, Родинське, Сухецьке, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Горіхове, Дачне та у бік Новопавлівки. У деяких локаціях бої тривають дотепер… На Гуляйпільському напрямку агресор 34 рази намагався йти вперед на позиції наших військ у районах Солодкого, Варварівки, Гуляйполя та у бік Зеленого й Добропілля, два боєзіткнення досі тривають», – йдеться в повідомленні.
На Костянтинівському напрямку сьогодні відбулося 20 бойових зіткнень. Російські війська штурмував позиції українських підрозділів в районах населених пунктів Предтечине, Плещіївка, Іванопілля, Яблунівка, Русин Яр та Софіївка, кажуть у командуванні.
Крім того, за даними Генштабу, російські атаки від початку доби фіксували на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 22 січня заявив, що Сили оборони продовжують стримувати російські війська в Покровську й Мирнограді на Донеччині – малі групи РФ намагаються проникнути до північних районів обох міст. Він зазначив, що внаслідок активних штурмових дій ЗСУ зірвали чергову спробу російських загарбників захопити ці населені пункти: «Задіяний оперативний резерв окупантів зазнав відчутних втрат. Водночас ситуація залишається складною». Росія офіційно не озвучує свої втрати на війні проти України.
Напередодні угруповання військ «Схід» повідомило, що українські підрозділи продовжують активні дії в районі Покровсько-Мирноградської агломерації і контролюють північні частини обох міст.
Сирський повідомляв 19 січня, що в районі агломерації Покровськ–Мирноград триває виснажливе протистояння: армія РФ підтягує резерви до Покровська, шукає можливості прориву української оборони як шляхом спорадичних масованих штурмів, так і через приховане просування малими піхотними групами.
Бої у Покровську тривають із жовтня 2025-го, коли армії РФ вдалося прорватись до міста після кількох місяців боїв на його підступах. Майже одразу російських солдатів почали фіксувати і в місті-супутнику Покровська Мирнограді. На мапі проєкту DeepState більша частина обох зараз під контролем агресора, решта у «сірій зоні». Покровський напрямок, згідно зі зведеннями Генштабу ЗСУ, постійно лідирує за кількістю російських штурмів.