Через російські атаки за добу постраждало понад 20 людей в трьох прифронтових областях – ОВА
Російські війська обстрілювали прифронтові області України протягом попередньої доби, повідомляють обласні військові адміністрації 31 березня.
За даними очільника Херсонщини Олександра Прокудіна, російські війська обстріляли понад 30 населених пунктів регіону. Ударів зазнала комунальна інфраструктура та житлові квартали – пошкоджено одну багатоповерхівку, 12 приватних будинків, сільськогосподарське підприємство, господарські споруди, гараж і приватний автомобіль. Внаслідок атак поранено 11 мирних жителів.
Голова Донецької ОВА Вадим Філашкін повідомив про двох поранених у Покровську за добу.
Російські атаки спричинили пошкодження в низці населених пунктів Харківської області, повідомив очільник області Олег Синєгубов. Постраждали щонайменше восьмеро людей.
Троє людей постраждало унаслідок нічної атаки на Харків.
У Куп’янську близько 18:30 керована авіабомба влучила в п’ятиповерховий будинок, згорів один автомобіль, ще п’ять пошкоджено. Постраждали п’ятеро людей (двоє чоловіків і троє жінок), усіх госпіталізовано.
Читайте також: Нічна атака РФ: збито 57 дронів, ще 45 були локаційно втрачені – Повітряні сили
Внаслідок атаки РФ на Запорізьку область пошкоджено 10 дачних будинків і знеструмлено лінію електропередачі, розповів очільник ОВА Іван Федоров.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Унаслідок нічної атаки на Харків постраждали троє людей – Синєгубов
В ніч на 31 березня російські дрони «Шахеди» атакували Харків та Харківський район, повідомив керівник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Унаслідок ударів зафіксовано щонайменше три влучання по місту: у дах виробничої будівлі, склад та цех.
Також загорання виникло в Дергачах – пожежа охопила 2500 квадратних метрів сухої трави.
У Харкові пошкоджено вікна трьох багатоповерхівок, фасад і скління дитячого садка та два автомобілі. Постраждали троє людей: у них діагностовано гостру реакцію на стрес та незначні тілесні ушкодження.
Після візиту Венса прем’єр Гренландії заявив, що США не отримають острів
Прем’єр-міністр Гренландії Йенс-Фредерік Нільсен заявив, що США не отримають острів.
«Президент Трамп каже, що Сполучені Штати «отримають Гренландію». Дозвольте мені внести ясність: США не можуть цього зробити. Ми не можемо бути власністю. Ми будемо формувати наше власне майбутнє. Ми не будемо будувати його на основі страху. Ми забезпечимо наш прогрес мирним, гідним і об’єднаним шляхом», – написав він у фейсбуці.
За його словами, острів дасть зрозуміти президенту Сполучених Штатів, що «ми належимо нашій країні».
«Вчора ми дали це зрозуміти. Сьогодні ми все ще маємо чітку позицію. І вона не зміниться в майбутньому», – додав прем’єр Гренландії.
Віцепрезидент Сполучених Штатів Джей Ді Венс прилетів із візитом до Гренландії 28 березня, повідомляють американські медіа.
Читайте також: Голова Комітету оборони Данії обурився реакцією генсекретаря НАТО на слова Трампа про Гренландію
На американській військовій базі Пітуффік Венс і його дружина Уша пообідали разом із військовослужбовцями. Після цього віцепрезидент виступив із промовою, в якій наголосив на стратегічному значенні Гренландії для безпеки США в арктичному регіоні.
Венс, зокрема, заявив, що Данія не здатна забезпечити безпеку в Арктиці так, як це можуть зробити США, і нібито недостатньо інвестує у добробут мешканців острова. Він сказав, що Штати були б раді взяти Гренландію під контроль.
На запитання журналіста, чи планують США застосувати для цього військову силу, віцепрезидент відповів, що сподівається, що робити цього не доведеться.
Читайте також: Голова Комітету оборони Данії обурився реакцією генсекретаря НАТО на слова Трампа про Гренландію
У Гренландії 28 березня обійняв посаду новий прем'єр-міністр Йенс-Фредерік Нільсен. На своїй першій пресконференції в Нууці він закликав мешканців острова згуртуватися для протистояння зовнішньому тиску.
Нільсен – прихильник незалежності Гренландії, який неодноразово заявляв, що острів має достатньо ресурсів, щоб розвивати свою економіку самостійно.
Нічна атака РФ: збито 57 дронів, ще 45 були локаційно втрачені – Повітряні сили
У ніч на 31 березня війська Росії атакували Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М» з Курської області та 131-м ударним безпілотником типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 09.00 підтверджено збиття 57 ударних БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на півночі, сході та в центрі країни. 45 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – йдеться у дописі.
Внаслідок російської атаки постраждали Сумщина, Донеччина, Харківщина, Київщина та Житомирщина.
На фронті сталося понад 170 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 171 бойове зіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ вранці 31 березня.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 73 наступальні дії агресора у районах населених пунктів Олександропіль, Калинове, Водяне Друге, Єлизаветівка, Промінь, Лисівка, Зелене, Котлине, Удачне, Андріївка, а також у бік Малинівки, Котлярівки, Богданівки та Олексіївки», – йдеться у дописі.
За даними штабу, на Торецькому напрямку російська армія здійснила 17 атак в районах Кримського, Торецька та в бік Диліївки.
«В операційній зоні на Курщині підрозділи Сил оборони України за минулу добу зупинили 21 атаку російських загарбників. Крім цього, ворог завдав 20 авіаційних ударів із застосуванням 31 керованої бомби, а також здійснив 347 артилерійських обстрілів позицій наших військ та населених пунктів, зокрема п’ять – із реактивних систем залпового вогню», – кажуть у ЗСУ.
Також війська РФ наступали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах 2 ракетних та 116 авіаційних ударів, задіяв дві ракети та скинув 223 КАБ. Крім цього, здійснив понад 5300 тисяч обстрілів, з них 130 – із реактивних систем залпового вогню, та застосував для ударів 2620 дронів-камікадзе», – йдеться у повідомленні.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Президент України Володимир Зеленський 26 березня заявив, що російський лідер Володимир Путін «намагається виграти час і готується до весняного наступу». За його словами, «Путін готує новий наступ, зокрема в Сумах і Харківській області».
У березні російські військові збільшили тиск на Сили оборони у Курській області, над частиною якої ЗСУ встановили контроль у серпні 2024 року. Згодом почали з’являтися повідомлення про відступ ЗСУ і оточення їх у цьому російському регіоні. Українська влада це заперечувала, а головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявляв, що ЗСУ будуть «тримати оборону на Курщині стільки, скільки це буде доцільно й необхідно».
Радіо Свобода Weekly: Які справжні наміри Путіна щодо України?
Протягом останнього тижня березня 2025 року Радіо Свобода аналізувало головні події і процеси, що відбуваються в Україні та світі. Пропонуємо вам стислий огляд ексклюзивних матеріалів.
Далі читайте тут
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати Росії у війні: 1230 військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 915 230 своїх військових, зокрема 1230 – за останню добу – такі дані станом на ранок 31 березня наводить український Генштаб.
У командуванні ЗСУ повідомили також про інші втрати РФ у війні:
- танків – 10 496(+4 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 21 819 (+3)
- артилерійських систем – 25 537 (+30)
- РСЗВ – 1347
- засобів ППО – 1123 (+1)
- літаків – 370
- гелікоптерів – 335
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 31 416 (+71)
- крилатих ракет – 3121
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 42 593 (+65)
- спеціальної техніки – 3787
У Росії заявили про початок переговорів зі США щодо рідкісноземельних металів
Росія і Сполучені Штати Америки розпочали обговорення спільних проєктів у сфері рідкісноземельних металів, повідомив голова Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ) Кирило Дмитрієв в інтерв’ю російській газеті «Известия».
«Рідкісноземельні метали – важлива сфера для співпраці, і, безумовно, ми вже розпочали обговорення різних проєктів у цій галузі на території Росії», – заявив Дмитрієв.
За інформацією видання, низка компаній уже виявила зацікавленість у відповідних ініціативах. Раніше керівник РФПІ зазначав, що Росія володіє значно більшими запасами рідкісноземельних металів, ніж Україна, і може розвивати співпрацю в цій сфері як зі США, так і з іншими країнами.
Раніше проєкт розслідувань телеканалу «Настоящее время» та російської служби Радіо Свобода «Система» повідомляв, що президент РФ Володимир Путін указом націоналізував найбільшого виробника рідкісноземельних металів у країні– Солікамський магнієвий завод – і передав його держкорпорації «Росатом», яку контролює близьке до Кремля оточення.
На тлі цього Путін провів нараду щодо розвитку галузі і заявив, що РФ має більше рідкісноземельних металів, ніж Україна.
24 лютого президент США Дональд Трамп на своїй соціальній платформі Truth Social заявив, що він і російський лідер Володимир Путін обговорюють «великі» економічні угоди в рамках дискусій про припинення війни.
Трамп попередив Зеленського про «великі проблемами» у разі відмови від угоди щодо корисних копалин
Президент США Дональд Трамп у неділю заявив, що український президент Володимир Зеленський намагається вийти з угоди щодо корисних копалин, і попередив, що у такому разі на нього чекатимуть «великі проблеми».
«Він намагається відмовитися від угоди щодо рідкісноземельних мінералів. Якщо він це зробить – у нього будуть проблеми. Великі, великі проблеми», – сказав Трамп журналістам на борту президентського літака Air Force One.
Як раніше повідомляли Bloomberg і Financial Times, новий проєкт угоди поширюється на всі природні ресурси, включно з нафтою та газом, а також основними енергетичними активами країни.
Згідно з документом, адміністрація президента США вимагає «права першої пропозиції» на інвестиції у всі інфраструктурні та ресурсні проєкти.
Також у разі схвалення проєкту Київ перераховуватиме до спеціального інвестиційного фонду 50% доходів від нових інфраструктурних проєктів та проєктів із розробки природних ресурсів. Як сказано в документі, США хочуть отримати право першими вимагати прибуток, що перераховується до цього фонду.
Київ стурбований тим, що угода може не лише підірвати прагнення приєднатися до Європейського союзу, а й вимагатиме від України відшкодувати всю військову та економічну підтримку США, надану з початку війни, пише Bloomberg.
Раніше цього місяця Україна і США домовилися укласти угоду про розробку критичних мінеральних ресурсів України. Спроби підписати угоду провалилися 28 лютого після суперечки між Трампом і Зеленським у Білому домі.
19 березня Трамп і Зеленський домовилися працювати разом, щоб припинити війну Росії проти України під час телефонної розмови, яку Білий дім назвав «фантастичною».
Остаточно «вирішити українське питання»? Що означає новий указ Путіна
Росія посилила тиск на українців, які не прийняли російське громадянство в окупації. Згідно з новим указом лідера Росії Путіна, українці без офіційного статусу в Росії мають «легалізуватися» – або ж виїхати до 10 вересня. Під легалізацією мається на увазі їхнє оформлення як мігрантів: вони мають здати біометричні дані у поліції та принести туди аналізи на ВІЛ і вживання наркотиків.
Люди, які досі живуть на окупованих територіях із українським паспортом, були визнані Кремлем «мігрантами» з 1 січня 2025 року: це означає, що вони втратили право на пенсії та медичну допомогу. Тепер люди опинились перед вибором: виживати так далі, ризикуючи потрапити у «міграційні тюрми» – чи йти до окупантів за російським паспортом, ризикуючи бути мобілізованими до російської армії.
Чому саме зараз Путін вирішив «дотиснути» українців, що опиралися кремлівській паспортизації? І що тепер робити українцям, які виявились «мігрантами» у власному домі?
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрав інформацію.
Що відбувається?
Із 2014 року Росія примусово видає паспорти РФ жителям окупованих території. Першими від цього постраждали кримчани, з 2019 року – жителі окупованих територій Донеччини та Луганщини, а з 2022 – частин Херсонської та Запорізької областей, які контролює РФ.
Отримання паспорта нерідко супроводжується тиском – без нього, зокрема, вкрай важко отримати роботу, соцвиплати, медпослуги або оформити документи на нерухомість.
Громадяни України, які під примусом отримали російський паспорт на тимчасово окупованих територіях, не несуть за це відповідальності.
Такі документи не мають жодної юридичної сили та не визнаються ніде, крім окупованих територій, згідно з заявою Міністерства юстиції України.
На початку 2025 року, як повідомляє британська розвідка, міністр внутрішніх справ Росії Володимир Колокольцев заявив, що всього на окупованих територіях було видано 3,5 мільйона російських паспортів.
Проте, ця цифра є приблизною, пояснили у Центрі національного спротиву на запит Донбас Реалії. Ба більше, ймовірно, дані включають не лише місцевих жителів, а й мігрантів, військових та гастарбайтерів, спеціально завезених із депресивних регіонів Росії, кажуть у Центрі.
«Окупаційні адміністрації не володіють точним станом речей і надають лише приблизні оцінки. Вони навмисно знищують інформацію про українських громадян, що унеможливлює визначення точної кількості українців серед тих, хто отримав паспорти», – відповіли на запит Донбас Реалії.
За останніми даними, на тимчасово окупованих територіях України з початку повномасштабного вторгнення живе від 3 до 6 мільйонів людей, повідомили в Центрі нацспротиву. Точну кількість важко визначити через масову міграцію та брак достовірної інформації.
У британській розвідці нагадали, що на початку березня Путін заявив про завершення паспортизації українців, які проживають в окупації.
Втім, якщо Кремль звітує про такі успіхи, для чого ж тоді новий указ?
Чому саме зараз?
На думку політолога та історика з Донецьку Станіслава Федорчука, схоже, що паспортизація не відбулася так, як цього очікували в Кремлі. Окупанти розглядають як проблему тих українців, які досі не отримали російський паспорт. Проблему, яку треба «вирішити».
Далі читайте тут
У Куп’янську внаслідок удару керованою авіабомбою постраждали четверо людей – Харківська ОВА
Четверо людей постраждали внаслідок російського удару керованою авіабомбою по Куп’янську, повідомив увечері 30 березня голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«Ворог ударив по центру Куп’янська керованою авіаційною бомбою. Внаслідок влучання в житловий 5-поверховий будинок постраждала 53-річна жінка. Ще постраждали 61-річна жінка та 27-річний чоловік», – вказав чиновник, а згодом додав, що гостру реакцію на стрес також отримала 68-річна жінка.
Влада: в Херсоні російські дрони поцілили у ще двох людей, у жінки – травматична ампутація
Унаслідок російських повітряних ударів у Херсоні поранень зазнали ще двоє людей, повідомив увечері 30 березня начальник міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Окупанти скинули вибухівку з дрона на 66-річну жінку в Дніпровському районі Херсона. У неї травматична ампутація правої стопи. Співробітники поліції доставили постраждалу до лікарні. Медики надають їй необхідну допомогу», – вказав чиновник.
Також, за його словами, постраждав чоловік у районі Кіндійки.
«Мінно-вибухову травму та уламкові поранення отримав 33-річний чоловік. Його доставили до лікарні співробітники поліції», – додав Мрочко.
Раніше 30 березня начальник Херсонської МВА інформував, що вдень двоє херсонців зазнали поранень.
Росія атакує Харків, місцева влада повідомляє про загиблого й поранених
Російські війська атакують Харків ударними дронами, повідомляє місцева влада увечері 29 березня.
За даними голови обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, внаслідок атаки загинула одна людина
«Кількість постраждалих внаслідок масованої ворожої атаки збільшилась до десяти людей. Серед них - 16-річні хлопець і дівчина. Також є один загиблий», – заявив він.
Раніше Синєгубов повідомляв про двох постраждалих через удари «Шахедів» по Шевченківському району Харкова.
Міський голова Ігор Терехов також повідомив про поранених і одного загиблого в місті, а також влучання в житловий будинок у Шевченківському районі.
Згодом мер Харкова повідомив про нові вибухи в місті.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Зеленський: «ми очікуємо реакції» на російські удари на тлі спроб партнерів завершити війну
Російські війська фактично щодоби завдають масштабних атак безпілотниками по Україні, заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 29 березня.
Він вказав, зокрема, на минулу ніч, протягом якої Росія застосувала 172 ударних дрони для атаки на Україну.
За словами Зеленського, партнери України мають розуміти, що російські атаки б’ють «не тільки по наших людях, але й по всіх міжнародних зусиллях – по дипломатії, якою намагаємося завершити цю війну».
«Росія завдає цих ударів по позиціях усіх, хто хоче закінчення війни. Неможливо ігнорувати сотні «шахедів» щоночі. Ми очікуємо реакції, серйозної реакції. Ми працюємо на реакцію. Сильна реакція дуже потрібна – передусім Америки, Європи, всіх у світі, хто зробив ставку на дипломатію. Росію треба примусити до миру. І тільки примус спрацює», – заявив він.
Президент згадав про пропозицію Сполучених Штатів про безумовне припинення вогню, яка досі не має «адекватної відповіді» з боку Москви:
«Це багато говорить. Уже могло би бути припинення вогню, якби на Росію був справжній тиск. Я хочу подякувати тим із партнерів, хто це розуміє і хто просуває необхідні рішення. Зокрема, це нові санкційні рішення».
Зеленський також розповів про сьогоднішню нараду з головнокомандувачем Збройних сил Олександром Сирським – про «ситуацію на фронті, а також у тих районах, де наші сили діють на території Росії».
«Ми зберігаємо активність, яка не дає окупанту заходити на територію Сумщини, а також нашої Харківщини. Я дякую за стійкість усім нашим підрозділам, від Курщини до південних напрямків», – додав президент.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс 29 березня заявив, що Україні та Росії все-таки «вдалося досягнути припинення ударів» по енергетичній інфраструктурі, попри атаки на українські об’єкти протягом останніх кількох днів.
Останні тижні відзначилися активними зусиллями щодо можливого припинення вогню в Україні. Цього тижня в Ер-Ріяді відбулося кілька раундів переговорів за участю представників США, України та Росії.
Українська сторона погодилася на 30-денне перемирʼя, тоді як Росія висунула умови.
Кремль в опублікованій заяві щодо результатів перемовин, зазначив, що домовленість про забезпечення в Чорному морі безпеки судноплавства нібито набирає чинності після зняття низки санкцій з РФ. Вашингтон про таку умову у своїй заяві не згадував.
Міноборони РФ протягом останніх днів заявляє про нібито українські удари по енергоінфраструктурі РФ. Генштаб ЗСУ це заперечує.
Удар Росії по Дніпру: кількість поранених зросла до 25, у лікарні залишаються 9 – ОВА
У Дніпрі зросла кількість поранених внаслідок російського удару напередодні, заявив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак увечері 29 березня.
«За останніми даними, вже 25 постраждалих. У лікарні залишаються 9, двоє – «важкі», – написав він у своєму телеграм-каналі.
За уточненими даними, у місті знищений ще один приватний будинок, і близько десятка – пошкоджені. Також удар пошкодив шість навчальних закладів і два гуртожитки та підприємства.
Крім того, через удар по Кривому Рогу постраждали дев’ятеро людей, троє з них госпіталізовані.
Лисак також навів дані про російські атаки в області протягом дня:
«На Синельниківщині під прицілом агресора була Межівська громада. Вона пережила атаки дронами-камікадзе. Постраждали двоє людей. Жінка 58 років і 35-річний чоловік. Госпіталізовані в стані середньої тяжкості».
Напередодні голова Дніпропетровщини заявив про пошкодження в Дніпрі внаслідок атаки російських дронів. Спершу було відомо про 4 загиблих і 15 поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Російська армія обстріляла Сумщину, загинула жінка – прокуратура
Російські війська вранці 29 березня завдали удару по Охтирському району Сумщини, повідомила обласна прокуратура.
За повідомленням, вранці армія РФ обстріляла з артилерії Великописарівську громаду.
«Унаслідок атаки ворога загинула 63-річна працівниця ферми», – заявляє відомство.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини, що спричинило загибель людини. Прокурори у взаємодії з іншими правоохоронцями документують наслідки обстрілу.
Читайте також: Прокуратура: чоловік постраждав через російський обстріл Ізюмського району
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ повідомляє про 143 боєзіткнення на фронті від початку доби
Кількість боєзіткнень на фронті від початку доби зросла до 143, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил у зведенні на 16 годину 29 березня.
Поміж іншого, Сили оборони відбили російську атаку поблизу Вовчанська і ще три штурмові дії на Куп’янському напрямку.
Тривають три бойових зіткнення з 13 на Лиманському напрямку, на Сіверському ЗСУ відбили дві атаки з трьох. На Краматорському напрямку українські військові зупинили 10 спроб російських загарбників просунутися вперед, точаться три сутички, ще 12 разів армія РФ атакувала на Торецькому напрямку.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 58 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Пантелеймонівка, Олександропіль, Водяне Друге, Єлизаветівка, Лисівка, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Успенівка, Новоолександрівка, Срібне, Андріївка, а також у напрямку Котлярівки. Сили оборони стримують натиск противника та зупинили 45 атак, 13 бойових зіткнень досі тривають», – йдеться в зведенні.
Тривають шість бойових зіткнень на Новопавлівському напрямку, де армія Росії атакувала 12 разів. Дев’ять атак штаб зафіксував на Гуляйпільському напрямку.
Триває одна сутичка з двох на Оріхівському напрямку, також російські війська двічі безуспішно наступали на Придніпровському напрямку.
У Курській області Росії українські війська відбили 17 російських атак, ще два бойові зіткнення тривають на момент зведення.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Президент України Володимир Зеленський 26 березня заявив, що російський лідер Володимир Путін «намагається виграти час і готується до весняного наступу». За його словами, «Путін готує новий наступ, зокрема в Сумах і Харківській області».
У березні російські військові збільшили тиск на Сили оборони у Курській області, над частиною якої ЗСУ встановили контроль у серпні 2024 року. Згодом почали з’являтися повідомлення про відступ ЗСУ і оточення їх у цьому російському регіоні. Українська влада це заперечувала, а головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявляв, що ЗСУ будуть «тримати оборону на Курщині стільки, скільки це буде доцільно й необхідно».
Президент Фінляндії закликав призначити спецпосланця з питань України
Президент Фінляндії Александр Стубб закликав призначити спеціального посланця з питань України. Відповідну заяву він зробив в інтерв’ю виданню France 24.
За словами Стубба, ЄС потрібні дві речі. Перша – це переговорна група, як у США, України і РФ.
«Ймовірно, нам потрібен спеціальний посланник, який би відповідав і координував усе, тому що прямо зараз, хоча у нас справді хороше керівництво з боку Франції та Великої Британії, все ще виникає питання: «Добре, хто такий європейський посланник? Кому я повинен дзвонити»?», – наголосив він.
Стубб наголосив, що Україна має перемогти у війні, зберегти свою незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.
«Французи, і британці взяли на себе ініціативу. І решта з нас стежать та беруть участь», – наголосив він.
Також Стубб назвав умови для розміщення військових «коаліції охочих» на території України.
«Перший етап – це припинення вогню. Другий етап – це фактична мирна угода. Отже, для припинення вогню потрібна якась гарантія. Це означає, що ви можете допомогти в повітрі, на морі, можливо, на суходолі. Це тип планування, який зараз виконує наш військовий персонал. І політичні рішення, які ми приймаємо тут, у Парижі, є частиною цього першого етапу. Другий етап — це коли мир підтримується, коли ви вводите війська для врегулювання кризових ситуацій або миротворчі війська на основі міжнародного мандату», – наголосив Стубб.
23-25 березня в Ер-Ріяді представники США провели двосторонні переговори на технічному рівні з українською делегацією.
25 березня Білий дім заявив, що з Україною у Саудівській Аравії, серед іншого, домовились про безпечне судноплавство у Чорному морі та розробити механізм заборони на удари по енергооб’єктах.
Також в Ер-Ріяді 24 березня делегація США провела переговори з представниками Росії, вони тривали понад 12 годин.
Президент США Дональд Трамп, коментуючи переговори в Саудівській Аравії, заявив про «великий прогрес».
Кремль також опублікував свою заяву щодо результатів перемовин, в якій, серед іншого, заявив, що РФ і США погодилися розробити заходи щодо заборони ударів по об’єктах енергетики Росії та України терміном на 30 діб, починаючи з 18 березня 2025 року. У заяві Вашингтона точні дати не вказувались.
Крім того, Москва заявила, що домовленість про забезпечення в Чорному морі безпеки судноплавства нібито набирає чинності після зняття низки санкцій з РФ. Вашингтон про таку умову у своїй заяві не згадував.
Венс каже, що енергетичне перемир’я діє, попри атаки на українські об’єкти
Україні та Росії все-таки «вдалося досягнути припинення ударів» по енергетичній інфраструктурі, наголосив віцепрезидент США Джей Ді Венс, попри атаки на українські об’єкти протягом останніх кількох днів. Відповідну заяву він зробив під час пресконференції на американській авіабазі «Пітуффік» у Гренландії.
Венс зазначив, що вже нібито вдалося досягти «неймовірного прогресу», тому є можливість «реального мирного врегулювання».
«Ми, очевидно, маємо припинення вогню по енергетичній інфраструктурі. У нас є комерційне припинення вогню в Чорному морі, яке, я думаю, майже досягнуто», – заявив Венс.
Віцепрезидент США каже, що після перемир’я на воді почнеться розгляд «подальших кроків» щодо припинення вогню.
Раніше, 28 березня, віцепрезидент Сполучених Штатів Джей Ді Венс прилетів із візитом до Гренландії. На американській військовій базі Пітуффік Венс і його дружина Уша пообідали разом із військовослужбовцями. Після цього віцепрезидент виступив із промовою, в якій наголосив на стратегічному значенні Гренландії для безпеки США в арктичному регіоні.
Останні тижні відзначилися активними зусиллями щодо можливого припинення вогню в Україні. Цього тижня в Ер-Ріяді відбулося кілька раундів переговорів за участю представників США, України та Росії.
Українська сторона погодилася на 30-денне перемирʼя, тоді як Росія висунула умови.
Кремль в опублікованій заяві щодо результатів перемовин, зазначив, що домовленість про забезпечення в Чорному морі безпеки судноплавства нібито набирає чинності після зняття низки санкцій з РФ. Вашингтон про таку умову у своїй заяві не згадував.
Міноборони РФ протягом останніх днів заявляє про нібито українські удари по енергоінфраструктурі РФ. Генштаб ЗСУ це заперечує.