АРМА звітує про продаж російських добрив на 1,8 мільйона гривень
Національне агентство з розшуку та менеджменту активів забезпечило продаж мінеральних добрив, що походить із Росії – про це АРМА повідомило 4 квітня.
За даними агентства, йдеться про понад 136 тонн мінерального добрива, виробленого в Російській Федерації.
«Загалом реалізовано 272 біг-беги азофоски (нітроамофоски) загальною вагою 136 380 кг», – повідомляє пресслужба.
Актив продали через електронну торгову систему Prozorro.Sale, торги організувала компанія, яку обрала АРМА за підсумками відкритого конкурсу.
За оцінкою агентства, сума надходжень від продажу склала 1 803 164 гривні: «при цьому АРМА забезпечено сплату митних платежів».
У січні АРМА продало арештовану партію хлориду калію виробництва білоруського підприємства «Беларуськалий» на більше ніж 25,3 мільйона гривень.
«5 відсоткам відмовили». У Сухопутних військах розповіли деталі про «Контракт 18-24»
Відмову долучитися до Сил оборони у межах ініціативи «Контракт 18-24» отримали близько 5% охочих – про це розповіли представники 1-го Центру рекрутингу Сухопутних військ України на пресконференції для журналістів 4 квітня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«З причин: або не пройшли психологічний відбір, або військово-лікарську комісію», – пояснила офіцер відділення дистанційного найму, соціальних мереж і взаємодії зі ЗМІ Алла Пунько.
Наразі, згідно зі змінами, програму розширили до дев’яти бригад в структурі Сухопутних військ – загалом в Силах оборони таких бригад більше. Після базової загальновійськової підготовки туди зможуть потрапити військові віком до 25 років, які вирішили підписати річний контракт.
Інформацію про те, яка кількість охочих підписала контракт з моменту впровадження ініціативи, в Сухопутних військах не розголошують.
У лютому Міноборони повідомило про запуск проєкту «Контракт 18-24», який передбачає укладання добровольцями у віці 18-24 роки річного контракту на 1 млн гривень. Згодом у Міноборони розповіли, що отримати ці кошти можуть і ті добровольці, які доєдналися до війська раніше.
Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
Суддя Вищого антикорупційного суду задовольнив клопотання захисту в справі про зміну запобіжного заходу – про це пресслужба суду заявила 4 квітня.
Йдеться про справу щодо ймовірного розкрадання майна «Укрзалізниці» в 2021-2023 роках. Суд змінив запобіжний захід із застави на суму 33,308 мільйона гривень на особисте зобов’язання.
«Утім, за клопотанням сторони захисту та за згоди усіх заставодавців, грошові кошти у розмірі 33 308 000 грн, які були внесені раніше як застава, будуть перераховані на офіційний рахунок фандрейзингової платформи United24», – заявляє ВАКС.
Суд поклав на підозрюваного низку процесуальних обов’язків, в тому числі не залишати територію України без дозволу дозволу детектива, прокурора або суду. Захід діятиме до 31 травня включно.
Ім’я підозрюваного пресслужба суду не називає.
У березні 2024 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро повідомили про підозру семи людям у заволодінні коштами «Укрзалізниці» на суму 117 мільйонів гривень. За даними правоохоронців, розкрадання відбувалося протягом 2021-2023 років через тендери на постачання кабельно-провідникової продукції.
ДСНС повідомила, скільки людей загинуло в Україні через вибухонебезпечні предмети з лютого 2022-го
Понад 300 людей загинули через підриви на вибухівці в Україні за час повномасштабного вторгнення, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій у День мінної просвіти 4 квітня.
За даними відомства, з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини.
«Близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними та потребують обстеження саперами», – заявляє ДСНС.
Служба уточнює, що в найбільшій зоні ризику – українці, які живуть на прифронтових територіях, а також там, де велися бойові дії.
Сапери ДСНС обстежили 1 746 квадратних кілометрів і знищили 565 832 боєприпаси.
ДСНС нагадує в разі виявлення підозрілих предметів не торкатися їх і звертатися до рятувальників.
У лютому Мінекономіки повідомило, що потреби України в розмінуванні територій, які зазнали впливу війни, становлять 29,8 мільярда доларів – про це йдеться у «Швидкій оцінці завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4)», проведеній Світовим банком, урядом України, Європейським союзом та ООН.
Рятувальники повідомляли, що потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
Росія планує збільшити вивіз українського зерна за кордон. Захоплюватиме землі далі?
Що відбувається в аграрній сфері на окупованих територіях, і чи зможе Росія привласнювати і продавати ще більше українського зерна, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Україна «має бути в найсильнішій із можливих позицій» – Рютте
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запевнив у незмінності підтримки альянсом зусиль України із захисту від неспровокованої агресії Росії.
«Дозвольте мені ще раз підтвердити, що вони (Україна – ред.) мають бути в найсильнішій з можливих позицій», – сказав Рютте, відповідаючи на запитання кореспондентки української служби Радіо Свобода.
За словами очільника НАТО, Росія все ще залишається найбільшою загрозою для країн-членів альянсу.
Раніше міністр закордонних справ Андрій Сибіга оптимістично оцінив підсумки засідання Ради Україна – НАТО, що відбулася 3 квітня.
«Пролунало дуже багато нових зобовʼязань щодо підтримки України у такий складний час. І я переконаний, ці зобовʼязання в короткій перспективі будуть розвинуті і конвертовані в конкретні пакети допомоги», – сказав український міністр.
Що означає «примусити Путіна» зупинити війну? Інтерв'ю із радником голови ОП Подоляком
Як Україна фіксує порушення Росією домовленостей зі США про зупинку ударів по енергооб'єктах? Чи є взагалі спосіб примусити Путіна зупинити війну? Як Україні відстоювати свої інтереси під тиском США і Росії? І чи треба Володимиру Зеленському брати участь у виборах, коли таки війна завершиться?
Про це в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розпитували радника голови Офісу президента України Михайла Подоляка.
Далі читайте тут
Після візиту Дмитрієва до Вашингтона у Кремлі заявили про «обережний оптимізм» у відносинах зі США
Речник російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив про «обережний оптимізм» у відносинах РФ зі США.
«Обережний оптимізм є. Робота ведеться, робота кропітка. Робота ведеться різними каналами. Дуже важливі такі контакти, як ті, які здійснив Кирило Дмитрієв. Це дуже важливо. Робота триватиме», – сказав Пєсков.
Так він прокоментував переговори російського представника Кирила Дмитрієва у США, які відбулися днями.
Читайте також – ЗМІ: США чекають на звіт перемовника Дмитрієва Путіну, перш ніж перейти до наступних кроків
Спеціальний посланник США Стів Віткофф і російський представник Дмитрієв зустрілися в середу та четвер у Вашингтоні, через кілька днів після того, як президент США Дональд Трамп висловив розчарування Володимиром Путіним через відсутність імпульсу в переговорах щодо припинення вогню у війні в Україні.
В інтерв’ю CNN у четвер після зустрічей Дмитрієв сказав: «Стів був дійсно зосереджений на пошуку рішень. Я думаю, що є розуміння того, як ми можемо рухатися до фіналізації угоди, і в цьому напрямку було багато дискусій».
Підрив авто в Дніпрі: посадовець загинув, справу розслідують як теракт
Посадовець, поранений внаслідок вибуху автомобіля в Дніпрі, помер, повідомила Національна поліція.
«На жаль, через кілька годин після вибуху, посадовець помер у лікарні. За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження за частиною 3 статті 258 ККУ (терористичний акт)», – йдеться в повідомленні.
Поліція додає, що для розслідування створили спільну слідчу комісію за участі всіх правоохоронних органів. Правоохоронці оглянули місце події, зібрали речові докази, триває «комплекс слідчих та оперативних заходів для встановлення всіх обставин злочину та його розкриття».
«На оперативній нараді було визначено три основні версії: злочин на замовлення російських спецслужб задля дестабілізації ситуації у державі, неприязні стосунки потерпілого з ймовірним злочинцем, професійна діяльність потерпілого», – повідомляє обласне управління Нацполіції.
Кількість ударів російських безпілотників по Україні зросла більш ніж на 50 відсотків з моменту початку мирних переговорів під проводом США в середині лютого, як показав аналіз, проведений британським виданням Telegraph.
За 30 днів після 18 лютого, коли розпочалися мирні переговори, Росія здійснила 4 776 ударів з безпілотників, порівняно з 3 148 ударами за 30 днів до цього, згідно з останніми даними командування Повітряних сил Збройних сил України.
Хоча відтоді відбулося ще кілька раундів переговорів, під час яких представникам США вдалося отримати від України згоду на 30-денне перемир’я, а Москва цю ідею не відкинула, але висунула свої умови. Також були перемовини щодо заборони ударів на енергетичну інфраструктуру та безпеки судноплавства у Чорному морі, немає жодних ознак того, що обстріли сповільнюються.
Цифри показують, що до зустрічі в Ер-Ріяді Україна була мішенню в середньому для 101 безпілотника на день, порівняно зі 154 на день після неї, тобто на 52,5% більше.
Лукашук: російська атака пошкодила будівлю облради в Дніпрі
Російські дрони пошкодили будівлю Дніпропетровської обласної ради в Дніпрі, повідомив голова облради Микола Лукашук 4 квітня:
«Внаслідок нічної атаки «Шахедами» по Дніпру пошкоджено й будівлю обласної ради. Головне, що минулося без загиблих».
Голова облради оприлюднив фото вибитих шибок та вирви поруч із будівлею.
До Бухенвальда на вшанування пам’яті жертв нацизму не запросили представників влади Білорусі та РФ
Меморіальні заходи до річниці визволення концтабору Бухенвальд відбудуться без офіційних представників Білорусі та Росії. Німецький фонд меморіальних комплексів Бухенвальд і Міттельбау-Дора відмовив білоруським дипломатам в участі в пам’ятних заходах до 80-ї річниці визволення концтаборів, пише 4 квітня білоруська служба Радіо Свобода.
Про це повідомили в пресслужбі МЗС Білорусі, назвавши рішення «цинічним».
«Дії фонду дуже болісно сприймаються білоруським суспільством, особливо в рік 80-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні (у РФ та Білорусі так називають етап Другої світової війни, під час якого СРСР протистояв нацистській Німеччині – на відміну від періоду 1939–1941 років – ред.). Нам не потрібні ані запрошення, ані дозволи, щоб належним чином вшанувати пам’ять мільйонів невинно загиблих», – ідеться в заяві білоруського МЗС.
Відмова в запрошенні офіційних представників Білорусі та Росії на пам’ятні акції в колишніх концтаборах почалася після повномасштабного російського військового вторгнення в Україну, яке підтримала білоруська влада.
Сибіга очікує, що українська делегація незабаром вирушить до США для обговорення угоди про копалини
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга мав коротку розмову з державним секретарем Сполучених Штатів Марко Рубіо замість повноцінної двосторонньої зустрічі – про це Сибіга розповів журналістам у Брюсселі 4 квітня, передає кореспондент Радіо Свобода.
За його словами, сторони проговорили подальші контакти, необхідні для мирного процесу.
«Ми очікуємо, що українська делегація відбуде в короткій перспективі до Вашингтона для обговорення положень отриманої від Сполучених Штатів Америки так званої Угоди щодо мінеральних ресурсів. Ми відзначили надзвичайно конструктивний і продуктивний підхід американської делегації в Раді і констатували необхідність, що потрібно продовжувати далі ці зусилля», – сказав Сибіга.
Він висловив думку, що такий діалог має бути продовжений і на технічному, і на високому політичному рівнях.
Британія та Франція звинувачують Путіна у зволіканні з припиненням вогню в Україні
Міністри закордонних справ Франції та Великої Британії звинуватили президента Росії Володимира Путіна у затягуванні переговорів про припинення вогню і вимагали від Москви швидкої відповіді після тижнів зусиль США забезпечити перемир’я.
«Наше судження полягає в тому, що Путін продовжує обманювати, продовжує зволікати. Він міг би погодитися на припинення вогню зараз, але він продовжує бомбардувати Україну, її цивільне населення, її енергоносії», – сказав міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі журналістам у штаб-квартирі НАТО, стоячи поруч зі своїм французьким колегою Жан-Ноелем Барро в символічній демонстрації єдності.
Глава МЗС Франції додав, що Росія продовжує завдавати удари по енергетичній інфраструктурі, продовжуючи свої воєнні злочини.
Москва наразі на ці заяви не реагувала.
Напередодні постійний представник Британії при ОБСЄ Ніл Голланд на черговому засіданні організації зауважив, що минуло 22 дні, як Україна висловила готовність погодитися на негайне 30-денне припинення вогню.
«Єдина умова, яку поставила Україна, – щоб на це погодилася і Росія. Замість того, щоб скористатися цією можливістю для миру, Росія вирішила продовжувати боротьбу, наслідком цього рішення є марна жертва нових життів солдатів і цивільних з обох сторін...На жаль, ми не бачимо доказів того, що президент Путін серйозно готується до миру», – сказав він 3 квітня.
Сибіга привітав підсумки Ради Україна – НАТО: «багато нових зобов’язань щодо підтримки»
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга оптимістично оцінив підсумки засідання Ради Україна – НАТО, що відбулася напередодні, передає кореспондент Радіо Свобода 4 квітня.
Коментуючи першу зустріч за участі держсекретаря Сполучених Штатів Марко Рубіо заявив, що відчув «рішучість у підтримці України» з боку партнерів:
«Пролунало дуже багато нових зобовʼязань щодо підтримки України у такий складний час. І я переконаний, ці зобовʼязання в короткій перспективі будуть розвинуті і конвертовані в конкретні пакети допомоги».
Голова МЗС уточнив, що йдеться про найближчі дні та тижні. За його словами, конкретні цифри відповідні країни озвучать згодом. Він зазначив, що йдеться, поміж іншого, про посилення гуманітарної допомоги та допомоги з розмінуванням і відбудовою України.
ОВА: війська РФ з дрона атакували жінку в Бериславі на Херсонщині
Російські війська вранці з дрона атакували жінку в Бериславі на Херсонщині, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«69-річна місцева жителька, яка в момент атаки перебувала на подвірʼї, дістала вибухову травму та уламкові поранення гомілки. Бригада «швидкої» доставила потерпілу до лікарні у середньому стані важкості», – йдеться у повідомленні.
Рютте: основою безпеки НАТО залишається «незмінна відданість» Штатів
Європейський союз нарощує зусилля з оборони, але НАТО все ще покладається на участь Сполучених Штатів, заявив генеральний секретар альянсу Марк Рютте. Про це він сказав у вступному слові зустрічі міністрів закордонних справ НАТО 4 квітня.
Рютте назвав нову Білу книгу оборони ЄС «ключовим етапом» і висловив надію на подальшу тісну співпрацю в її реалізації.
«ЄС також прагне відігравати більшу роль у підтримці України. У більш небезпечному світі ми всі маємо робити свій справедливий внесок. У той же час незмінна відданість США нашому сильному трансатлантичному альянсу залишається основою нашої безпеки», – заявив він.
«Укрзалізниця»: війська РФ завдали удару по вокзалу Семенівки на Чернігівщині
Російські війська завдали удару по вокзалу Семенівки в Чернігівській області, повідомляє у телеграмі «Укрзалізниця».
За даними компанії, в результаті прямого влучання в приміщення вокзалу після нічого обстрілу пошкоджений дах будівлі, вибиті вікна.
Люди не постраждали. Рух залізниці продовжується.
У верховної представниці ЄС з питань безпеки та зовнішньої політики Каї Каллас запитали, чи запевнив держсекретар США Марко Рубіо, що Вашингтон не піде на поступки, які проти інтересів і червоних ліній України. Відповіла, що так.
«Було наголошено, що нічого про Україну без України, і, звичайно, Україна та Європа повинні погоджуватися на те, що обговорюється, тому що все це відбувається в Європі. Тому так, він дав нам запевнення щодо цього», – сказала Кая Каллас, прибуваючи на засідання міністрів закордонних справ НАТО у Брюсселі 4 квітня.
Це заява пролунала на тлі контактів Вашингтону з Москвою, зокрема, візиту 2-3 квітня представника Путіна Кирила Дмитрієва до Вашингтона.
Ексклюзивне інтерв'ю Радіо Свобода з Каєю Каллас читайте тут
Міністри оборони країн-членів НАТО зібралися на дводенне засідання в Брюсселі 3-4 квітня, у ньому вперше бере участь держсекретар США Марко Рубіо. Одна із сесій НАТО присвячена ситуації в Україні (за участю лише міністрів з країн-членів НАТО), а також на полях засідання відбувається Рада Україна-НАТО за участю українського міністра.
Головнокомандувач сил НАТО в Європі: більше F-16 готують до розгортання в Україні
Головнокомандувач обʼєднаних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі заявив, що до розгортання в Україні готуються чергові винищувачі F-16.
«Є більше F-16, які готуються до розгортання. Є більше пілотів, які проходять підготовку», – сказав він на слуханнях у Сенаті США, додавши, що конкретні цифри може надати на закритому засіданні.
Каволі зазначив, що винищувачі в Україні «активні, літають щодня », і відбили велику кількість загроз крилатих ракет, завдали надзвичайно багато наступальних атак, зокрема, на сході.
«Однак жоден із F-16 не був із США. Переважно вони були з європейських країн – Нідерландів, Данії», – повідомив він.
У березні український президент Володимир Зеленський заявив, що в Україну прибула нова партія західних винищувачів F-16. Кількість він не уточнив.
Влада України від початку повномасштабного вторгнення Росії просила Захід надати сучасні винищувачі F-16. У 2023 році кілька країн за згодою США ухвалили рішення передати Києву такі літаки. Про прибуття перших винищувачів F-16 стало відомо на початку серпня 2024 року – їх показали під час урочистостей до Дня Повітряних сил ЗСУ.