Сибіга: Україна готова до переговорів у будь-якому форматі, якщо побачить готовність Росії до миру
Україна готова до мирних переговорів у будь-якому форматі, якщо побачить готовність Росії до «складного шляху до миру, а не лише до мирного популізму», заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
«Україна вкотре підтверджує свою готовність до мирних переговорів у будь-якому форматі, як тільки ми побачимо, що Росія дійсно готова до складного шляху до миру, а не лише до мирного популізму чи короткого пропагандистського перемир'я на час параду 9 травня», – написав він у соцмережі Х.
За його словами, Москва може продемонструвати свою справжню готовність до мирних переговорів, погодившись на реальне припинення вогню принаймні на 30 днів – якщо Росія готова до 60- або 90-денного припинення вогню, Україна теж готова.
«Росія повинна припинити говорити про свою готовність до миру і почати діяти, беззастережно погодившись на реальне і тривале припинення вогню. Коли замовкнуть гармати, можна буде розпочати переговори – у будь-якому форматі, який принесе мир», – додав міністр.
Москва наразі на цю заяву не реагувала.
Днями речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що Москва чекає від Києва сигналу про переговори.
В останні місяці Вашингтон активізував зусилля щодо припинення війни між Росією і Україною. Президент США Дональд Трамп 25 квітня закликав Україну і Росію зустрітися для переговорів на високому рівні для укладення угоди про припинення війни між ними після того, як посланець Білого дому Стів Віткофф зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним у Москві.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив 27 квітня, що мирна угода між Росією та Україною має бути укладена найближчим часом, а Вашингтон намагається визначити, чи варто продовжувати виконувати роль посередника. Він не сказав, як довго адміністрація Трампа готова чекати на прорив.
У Латвії до шести років за ґратами засудили чоловіка, який воював проти України
У Латвії Ризький міський суд засудив до шести років позбавлення волі чоловіка за звинуваченням у найманстві, участі в конфлікті за межами країни та незаконному перетині кордону, повідомила прокуратура балтійської країни.
Його ім’я не називається. За версією слідства, 2023 року він почав служити у Збройних силах РФ, а у жовтні того ж року його направили на війну проти України. Чоловік брав участь у бойових діях на території Донецької області.
Восени 2024 року, за даними прокуратури, він незаконно перетнув кордон, щоб потрапити з Росії до Латвії.
Він визнав провину за всіма звинуваченнями, уклав угоду зі слідством і висловив готовність відшкодувати державі витрати на судовий розгляд, йдеться в повідомленні наглядового відомства.
Скільки всього громадян Латвії воюють на боці Росії у війні проти України, невідомо. Видання «Важные истории» з’ясувало, що з квітня 2023 року до кінця травня 2024 року через один московський пункт відбору на військову службу на вулиці Яблочкова контракт з міністерством оборони Росії підписали четверо громадян Латвії.
Bloomberg: Україна готова підписати угоду з США про надра, Свириденко прямує до Вашингтона
Україна готова підписати зі США угоду про природні ресурси, повідомило Bloombergджерело, знайоме з цим питанням.
Проєкт угоди, який передбачає створення спільного фонду для управління українськими інвестиційними проєктами, вже завершено і може бути підписаний вже в середу, повідомило джерело на умовах анонімності, оскільки переговори є закритими.
Міністр економіки України Юлія Свириденко перебуває на шляху до Вашингтона для підписання угоди.
Офіційно про готовність України підписати цю угоду наразі не повідомлялося.
У рамках угоди США і Україна прагнутимуть створити умови для «збільшення інвестицій в гірничодобувну промисловість, енергетику і пов’язані з ними технології в Україні», йдеться в проєкті документа, з яким ознайомилося агентство Bloomberg News. Вашингтон також визнає наміри Києва, щоб угода не суперечила його планам щодо вступу до Європейського Союзу, що тривалий час розглядалося як червона лінія для України в переговорах.
Ще одним проривом стало те, що США погодилися, що лише майбутня військова допомога, яку вони можуть надати Україні після підписання угоди, буде зарахована до їхнього внеску до фонду, згідно з документом.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль днями заявив, що Вашингтон відмовився від свого наполягання на включенні в угоду допомоги на десятки мільярдів доларів, наданої з початку російського вторгнення.
Про це Шмигаль заявив після зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом, на якій обговорювали, серед іншого, цю угоду.
Читайте також: «Жодної такої міжнародної угоди ніколи в світі не було» – що (не) так із новою угодою про надра?
Трамп просував угоду з початку свого другого терміну в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, але її було відкладено після того, як зустріч Трампа та президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.
Трамп за 100 днів не зупинив війну. Чи можна досягти миру через визнання Криму російським?
Президент США Дональд Трамп заявив 27 квітня, що, на його думку, президент України Володимир Зеленський готовий поступитися Кримом Росії в межах угоди про припинення вогню в російсько-українській війні.
«О, я думаю, що так», – сказав Трамп журналістам у Бедмінстері, штат Нью-Джерсі, коли його запитали, чи вважає він, що Зеленський готовий «віддати» Крим, попри те, що президент України неодноразово заявляв, що ніколи цього не зробить. Трамп додав, що під час переговорів у Ватикані вони з українським лідером «коротко» обговорили долю півострова, який Москва окупувала в 2014 році.
Перед цим Трамп виступав із критикою заяв українського лідера Володимира Зеленського про те, що Україна не визнаватиме анексію Кримського півострова.
- Чи є постійним інтерес до Криму з боку Сполучених Штатів?
- Як змінювалися з часом оцінки подій навколо Кримського півострова з боку США?
- Чи є у політиці офіційного Вашингтону окремий так званий «кримський кейс»?
- Чи є можливим реальне скочування позиції США від невизнання анексії до визнання Криму російським?
У цих та інших питаннях Крим.Реалії розбиралися разом із експертами.
Образ Криму у США: від Кримської війни до навчань «Сі-Бріз»
Сполучені Штати були утворені 4 липня 1776 року при об'єднанні тринадцяти британських колоній, які оголосили про свою незалежність. Війна за незалежність тривала до 1783 року та закінчилася перемогою колоністів.
У ході Кримської війни 1853-1856 років, як вважають у Росії, США зберігали нейтралітет, але все ж таки достатньо допомагали Москві.
Американський уряд намагався допомагати і підтримувати царську Росію. У перші місяці загострення Російська імперія направила запит із метою з'ясування позиції США у цьому конфлікті. В отриманій від уряду Америки відповіді говорилося, що Вашингтон буде нейтральним, розраховуючи, що товарообіг між країнами не зменшиться (В.Н.Пономарьов «Кримська війна та російсько-американські відносини», видавництво Москва, 1993, cтор. 22). Надалі США здійснювали забезпечення російських володінь у Тихому океані необхідними товарами з Каліфорнії. Також у травні 1855 року торгові кораблі американських компаній доставляли на Далекий Схід та до Російської Америки необхідне устаткування, продовольство, порох та інші товари.
Далі читайте тут
Український державний проєкт «Хочу жити» опублікував імена 1110 громадян Узбекистану, які підписали контракт із міністерством оборони Росії для участі у війні проти України.
Список, як зазначається, неповний.
Проєкту «Хочу жити» відомо про загибель щонайменше 109 громадян Узбекистану на фронті. Наймолодшому із них був неповний 21 рік, найстаршому – 62 роки. Один із найманців був убитий на восьмий день після підписання контракту.
Високопоставлені російські чиновники повторюють свою «давню і неправдиву» заяву про те, що український уряд є нелегітимним, ймовірно, для того, щоб створити умови для маніпулювання переговорами про припинення вогню і для відмови від будь-яких майбутніх російсько-українських угод у час, який обере Росія, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Кремль навмисно поєднує свою нібито зацікавленість у російсько-українських мирних переговорах із хибним наративом про нелегітимність Зеленського, щоб створити умови для Росії стверджувати, що будь-яке майбутнє мирне врегулювання, яке РФ підпише із Зеленським, є нелегітимним, відмовитися від угоди і відновити вторгнення у час, який вибере Росія. Будь-яка довгострокова мирна угода між Росією й Україною повинна містити чітке визнання Росією легітимності українського уряду і Конституції України», – йдеться в повідомленні.
Естонія готова направити миротворчий контингент в Україну – прем’єр
Естонія готова надати війська для потенційної європейської миротворчої місії в Україні, заявив в середу прем’єр-міністр Крістен Міхал.
Як йдеться у заяві Талліна, балтійська країна-член ЄС і НАТО готова розгорнути наземний контингент чисельністю до роти разом з інструкторами і штабними офіцерами.
За словами прем’єра, Естонія, як і раніше, вважає, що найкращий спосіб гарантувати безпеку України – це її членство в НАТО, але якщо вступ до альянсу потребуватиме часу, Україні мають бути «гарантовані можливості стримування та оборони за допомогою союзних військ, що базуються на місці».
«Безпека України – це безпека Європи. Самостійна, незалежна Україна, яка входить до європейської родини, стане найкращою стратегічною гарантією проти імперіалізму Москви для всіх нас. Ми повинні продемонструвати, що, крім хороших ідей, здатні і на вчинки», – сказав Міхал.
За даними видання The Times, Європі буде складно зібрати 25 тисяч військових для миротворчого контингенту в Україні, оскільки її армії недоукомплектовані та недофінансовані.
Газета пише, що голова штабу оборони Великої Британії Тоні Радакін звернувся до своїх колег із ідеєю сформувати 64-тисячні сили для надсилання в Україну. Однак на наступних зустрічах міністри оборони європейських країн заявили, що «немає жодних шансів» на контингент такого розміру, і навіть 25-тисячний контингент вимагатиме спільних зусиль.
Читайте також: Введення контингенту в Україну можливе після припинення вогню – міністр оборони Нідерландів
Можливість надсилання іноземних військових в Україну обговорюється з 2024 року, а в січні 2025-го розміщення в Україні британських та французьких солдатів стали більш предметно обговорювати прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент Франції Емманюель Макрон.
Український президент Володимир Зеленський заявив, що Україна зробить все, щоб політичні рішення про безпековий контингент максимально швидко виконувались, «коли для цього буде час».
Москва категорично не погоджується з розміщенням західних військ в Україні. Зокрема, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не бачить місця для компромісу у питанні потенційного розміщення європейського миротворчого контингенту на території України. За його словами, це означатиме «пряме, офіційне, неприховуване залучення країн НАТО у війну проти РФ».
Повітряні сили повідомили про 50 збитих дронів зі 108 запущених Росією
Російські військові в ніч на 30 квітня атакували Україну 108 ударними безпілотниками і дронами-імітаторами інших типів, основними напрямками удару були Дніпро і Харків, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 11:30 підтверджено збиття 50 ударних БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півночі, півдні і в центрі країни. 22 ворожі безпілотники-імітатори – локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, внаслідок атаки постраждали Харківщина і Дніпропетровщина.
Ще два дрони залишаються в повітряному просторі України, бойова робота триває, додали військові.
Ударні дрони СБУ вдарили по заводу в РФ, який працює на флот і авіацію – джерело
Ударні дрони Служби безпеки України в ніч на 30 квітня вдарили по Муромському приладобудівному заводу, який працює на флот й авіацію Росії, повідомило Радіо Свобода джерело в СБУ на умовах анонімності, бо не уповноважене офіційно коментувати ситуацію.
«Вночі ударні дрони СБУ уразили підприємство військово-промислового комплексу РФ, що випускає продукцію для ведення війни проти України: Муромський приладобудівний завод (Володимирська обл.) Він спеціалізується на виробництві засобів запалювання боєприпасів, а також комплектуючих та виробів для військово-морського флоту та військової авіації РФ», – йдеться в повідомленні.
За даними джерела, на заводі пролунало п’ять вибухів, попередньо відомо про ураження двох будівель, розпочалася пожежа.
Рада продовжила для військових можливість безкарного повернення з першого СЗЧ
Верховна Рада 30 квітня ухвалила законопроєкт №13177, який до 30 серпня 2025 року продовжує термін спрощеного повернення на службу після першого самовільного залишення військової частини (СЗЧ). Про це в телеграмі повідомив депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос»).
Рішення підтримали 282 народних обранці.
Документ містить такі положення:
– служба військових, які самовільно залишили частину, під час воєнного стану не призупиняється, а для тих, які залишили і не повернулись до моменту припинення чи скасування воєнного стану, військова служба призупиняється з дня, наступного після припинення чи скасування воєнного стану;
– термін відсутності військових не зараховується до вислуги, впродовж цього періоду виплати, забезпечення та пільги не надаються;
– військовослужбовці, які повернулись, можуть продовжити службу за рішенням командира, навіть за наявності порушеного кримінального провадження;
– військовослужбовець, якому призупинено військову службу або який під час дії воєнного стану самовільно залишив службу чи дезертував, не користується правом на пільги, гарантії та компенсації, встановлені законом. На цей час члени його сім’ї також не користуються правом на пільги, гарантії та компенсації, якими вони користувалися як члени сім’ї такої особи.
Зеленський заявив, що РФ вдарила по Україні понад сотнею дронів, і закликав до «сильних санкцій»
Російські військові в ніч на 30 квітня атакували Україну понад сотнею ударних дронів, повідомив президент Володимир Зеленський, закликавши до посилення тиску на Росію.
«Харків, Дніпро, Добропілля, інші наші міста й громади. Більш ніж 100 російських ударних дронів за цю ніч, 375 ударних дронів від початку тижня, з них понад 190 – «Шахеди», – зазначив голова держави в телеграмі.
«Весь ранок у небі над Україною продовжують літати російські дрони. І так – щодня. Саме тому потрібен тиск на Росію, сильні додаткові санкції, які спрацюють. Тиск, а не просто слова чи спроби переконати повинні змусити Росію до припинення вогню та завершення війни. Тиск Сполучених Штатів, Європи, всіх у світі, хто вважає, що війні не місце на Землі. Потрібні додаткові системи ППО для захисту наших людей, які зроблять цей повітряний терор Росії неможливим», – додав він.
Латвія заборонила в’їзд Орбакайте і Бреговичу, які хотіли виступити з концертами
Російська співачка Крістіна Орбакайте та сербський музикант Горан Брегович додані до списку осіб, яким заборонений в’їзд до Латвії з міркувань національної безпеки.
«Виступи в Латвії осіб, які підтримують російську агресію, не відповідають інтересам національної безпеки, оскільки можуть сприяти підвищенню міжетнічної напруженості в латвійському суспільстві», – цитує латвійський громадський мовник LSM заяву Служби держбезпеки (СДБ).
Обидва артисти виступали в Криму після його окупації. Брегович, повідомляє СДБ, також «публічно висловлював підтримку країні-агресору РФ, одночасно поширюючи послання, що дискредитують західні країни», а Орбакайте «брала участь у різних заходах російської пропаганди».
У Орбакайте та Бреговича влітку планувалися концерти у Латвії.
Сирський: війська РФ значно збільшили інтенсивність бойових дій, попри заяви про триденне перемир’я
Російські війська значно збільшили інтенсивність бойових дій, зосереджуючи основні зусилля на Покровському напрямку, попри заяви про готовність до триденного припинення вогню у травні, заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський.
«Відсутність перспектив в оперативному і тактичному плані не зупиняють ворога, він вперто намагається прорвати оборону наших військ на цьому напрямку і вийти на адміністративний кордон Дніпропетровської області. З цією метою щоденно російське командування кидає в бій нові підрозділи, жене на смерть своїх військових, звітує про примарні успіхи та перемоги», – написав Сирський у телеграмі.
Він додав, що присвятив день роботі в бригадах, які тримають оборону саме на цьому напрямку, «з метою вирішення проблемних питань і надання допомоги командирам частин в організації бойових дій».
The Times: Європі бракує ресурсів для 25-тисячного європейського контингенту в Україні
Європі буде складно зібрати 25 тисяч військових для миротворчого контингенту в Україні, оскільки її армії недоукомплектовані та недофінансовані, пише видання The Times з посиланням на джерела.
За повідомленням, голова штабу оборони Великої Британії Тоні Радакін звернувся до своїх колег із ідеєю сформувати 64-тисячні сили для надсилання в Україну. Однак на наступних зустрічах міністри оборони європейських країн заявили, що «немає жодних шансів» на контингент такого розміру, і навіть 25-тисячний контингент вимагатиме спільних зусиль.
За даними The Times, міністри оборони висловили свої сумніви на зустрічі «коаліції охочих» 10 квітня, а згодом продовжили обговорення у Брюсселі у вужчому складі. Вони вказали міністру оборони Великої Британії Джону Гілі, що з урахуванням ротації впродовж двох років контингент такого розміру вимагатиме 256 тисяч солдатів.
Велика Британія готова надіслати до 10 тисяч військових. Франція також готова надати від п’яти до 10 тисяч солдатів і офіцерів. Естонія та Фінляндія, за даними джерел, стурбовані тим, що будь-яке розгортання послабить їхню власну прикордонну оборону, а Польща, Іспанія та Італія вказали, що не відправлятимуть свої війська. За словами ще одного джерела, Фінляндія та Німеччина також загалом проти надсилання сухопутних військ, але Берлін не повністю виключив такий крок.
Також європейські країни мають побоювання щодо дій у разі нападу Росії. Згідно з найбільш реальними планами, британські та французькі військові інструктори вирушать на захід України і не перебуватимуть поблизу лінії фронту.
ЗАЕС під керівництвом США: чому Росія відкидає мирну пропозицію Трампа?
«Жодна країна світу не експлуатувала свої енергооб'єкти під обстрілами і прямим наведенням важкої артилерії».
«Коли МАГАТЕ, РФ, США знаходять якийсь компроміс, то це неробочий сценарій».
«Кремлю важливо будь-що зберегти контроль над цим ядерним об'єктом».
Питання звільнення Запорізької атомної електростанції з-під окупації російської армії – на столі переговорів про припинення російсько-української війни. Агентство Reuters днями опублікувало текст документа, який спецпредставник президента США Стів Віткофф начебто представив на зустрічі в Парижі 17 квітня, присвяченій цьому мирному врегулюванню.
Як стверджують журналісти, з-поміж іншого, текст документа містить ідею, що Україна має повернути собі контроль над Запорізькою АЕС, але керуватиме нею США з розподілом електроенергії між обома сторонами. На це вже відреагували в РФ, висловивши своє категоричне «ні».
Тож, що могло би означати повернення Запорізької АЕС під контроль України під керівництвом США, і чому виникла така ідея, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Читайте про це тут
У війні проти України загинули близько 600 військових КНДР – розвідка Південної Кореї
Близько 600 північнокорейських військових, відправлених воювати за Росію у її війні проти України, загинули. Такі дані на брифінгу для членів парламенту в Сеулі повідомили представники південнокорейської розвідки, інформують агенції Reuters та France-Presse.
Загальні втрати (поворотні та безповоротні) північнокорейського військового контингенту оцінюються у 4,7 тисячі осіб. Тіла загиблих, за інформацією розвідки, спалили в крематоріях у Курській області.
Згідно з оприлюдненими даними, за пів року участі у війні північнокорейські військові значно наростили свою боєздатність, освоїли нові види озброєнь, у тому числі дрони.
Загалом КНДР, за даними влади Південної Кореї, відправила на війну близько 15 тисяч осіб.
Військові із Північної Кореї перебувають у Росії з осені 2024 року. Вони брали участь у боях у Курській області.
Генштаб: на Покровському напрямку за добу було 75 боєзіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 177 бойових зіткнень, найбільше – на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 30 квітня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 75 наступальних дій агресора в районах населених пунктів Стара Миколаївка, Тарасівка, Шевченко, Єлизаветівка, Новоторецьке, Лисівка, Успенівка, Котлярівка, Троїцьке, Надіївка та Андріївка», – йдеться в повідомленні.
Крім того, бойові дії тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Придніпровському і Курському напрямках.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Читайте також: РФ вихваляється, що витиснула ЗСУ з Курської області. Україна каже: ЗСУ є і на Курщині, і на Бєлгородщині
ф
Литва відмовила Білорусі у відновленні залізничного пасажирського сполучення
Міністерство закордонних справ Литви відреагувало на пропозицію Білоруської залізниці відновити пасажирське сполучення між країнами, повідомляє литовський новинний портал 15min.
На відміну від прем’єр-міністра Литви Ґінтаутаса Палуцкаса, який раніше заявив, що Литва «не поспішатиме відповідати на пропозицію», МЗС балтійської країни озвучило чітку позицію: вони не підтримують ідею відновлення слідування пасажирських поїздів між Вільнюсом та Мінськом.
Сусіди Білорусі – Литва, Латвія, Польща та Україна – призупинили міжнародне пасажирське залізничне сполучення з Білоруссю у березні 2020 року з початком пандемії COVID-19, але згодом не відновили його. Польський уряд обґрунтував обмеження можливістю того, що Білорусь використовуватиме залізничні сполучення для здійснення міграційного тиску на Польщу.
Наприкінці квітня 2025 року Білоруська залізниця запропонувала Литві, Латвії та Польщі відновити пасажирські перевезення.
Раніше під час засідання Конференції генеральних директорів залізниць Організації співробітництва у сфері залізниць делегація Білоруської залізниці запропонувала колегам із Литви, Латвії та Польщі відновити прямі пасажирські сполучення з Білоруссю, повідомила пресслужба Білоруської залізниці.
Державний секретар США Марко Рубіо 29 квітня попередив, що якщо Росія й Україна не висунуть «конкретні пропозиції» щодо припинення війни, Сполучені Штати Америки відмовляться від ролі посередника.
Речниця Державного департаменту Теммі Брюс процитувала Рубіо, який сказав, що настав час, коли «обидві сторони повинні надати конкретні пропозиції щодо того, як припинити цей конфлікт».
Пізніше на засіданні Ради безпеки ООН американський дипломат Джон Келлі звинуватив Росію у продовженні кровопролиття, заявивши, що вона завдала масштабних ударів, «що призвели до непотрібних втрат, зокрема серед мирних жителів».
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати армії РФ: 1100 військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 951 960 своїх військових, зокрема 1100 – за останню добу – такі дані станом на ранок 30 квітня навів український Генштаб.
Серед інших втрат РФ у командуванні ЗСУ назвали такі:
- танки ‒ 10729 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22353 (+1)
- артилерійські системи – 27091 (+11)
- РСЗВ – 1374 (+1)
- засоби ППО ‒ 1146
- літаки – 370
- гелікоптери – 335
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 34289 (+112)
- крилаті ракети ‒ 3196
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 46611 (+179)
- спеціальна техніка ‒ 3869 (+9).