«Це не нова позиція»: Тихий про заяву Держдепу щодо виходу США із переговорів між Україною й Росією
Речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий 2 травня прокоментував заяву Державного департаменту щодо відмови Сполучених Штатів від посередництва в переговорах України й Росії.
Він повідомив, що після запитів від медіа зв’язався із речницею Держдепартаменту Теммі Брюс. Вона, за його словами, підтвердила, що її заява щодо ролі США як посередника була зроблена в контексті аналогічного попереднього коментаря цього тижня: «Якщо не буде прогресу, ми відступимо як посередники в цьому процесі».
Читайте також: Якщо Трамп вийде з переговорів: що чекає на Україну
«Це не нова позиція, але позиція, яку раніше заявляв Державний секретар США», – додав Тихий.
Напередодні речниця Державного департаменту США Теммі Брюс заявила, що американські дипломати «не збираються літати по всьому світу, щоб бути посередниками на зустрічах». За її словами, Україна та Росія мають «розробити конкретні ідеї» для завершення конфлікту.
Державний секретар США Марко Рубіо 29 квітня попередив, що якщо Росія й Україна не висунуть «конкретні пропозиції» щодо припинення війни, Сполучені Штати Америки відмовляться від ролі посередника.
Замах на Стерненка: чому в Україні відбуваються напади на активістів і до чого тут Росія
Замах на блогера та волонтера Сергія Стерненка 1 травня став уже четвертим нападом на нього, а також продовжив низку нападів на українських громадських діячів, зокрема із трагічними наслідками. Експерти, з якими спілкувалося Радіо Свобода, говорять про чергову кампанію з дестабілізації України зі ймовірною участю Росії.
Чому відбуваються системні напади на українських громадських діячів та чи можливо їм запобігти?
Жінка, підозрювана в нападі на українського волонтера і громадського активіста Сергія Стерненка, отримала запобіжний захід – тримання під вартою до 29 червня без права внесення застави. Таке рішення 2 травня ухвалив Шевченківський районний суд Києва.
Раніше в Офісі генерального прокурора висунули нападниці підозру в державній зраді та замаху на вбивство.
Далі читайте тут
Euroclear конфіскує 3 млрд євро із заморожених російських активів
Бельгійський депозитарій Euroclear планує конфіскувати близько 3 мільярдів євро із заморожених активів російських громадян і компаній. Гроші будуть спрямовані інвесторам, які постраждали від конфіскації активів у Росії. Про це йдеться в матеріалі агентства Reuters.
Конфіскації не стосуватимуться суверенних активів і будуть використані як захід у відповідь, зазначається в публікації. Стверджується, що впродовж останніх місяців Москва вилучила готівку на аналогічну суму, яку Euroclear зберігав у Національному розрахунковому депозитарії в Росії. Ці гроші були використані для компенсації втрат російських інвесторів, які постраждали від західних санкцій.
Чиї гроші буде вилучено в Європі – не повідомляється. Запланована конфіскація буде проведена на тлі дискусії країн Заходу щодо можливості вилучення заморожених російських суверенних активів на користь України. Проти цього заходу, згідно з повідомленнями ЗМІ, поки що виступають найбільші економіки ЄС, які побоюються судового оскарження конфіскацій та відтоку інвесторів.
Нацполіція: в Одесі чоловік із ножами напав на правоохоронців, є поранені
Невідомий напав на поліцейських на Куликовому полі в Одесі, повідомляє місцеве управління Національної поліції 2 травня.
«Чоловік накинувся з двома ножами на правоохоронців, які несли службу з охорони громадського порядку, спричинивши їм ножові поранення», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Події в Одесі 2 травня: українська влада не вжила заходів, щоб запобігти насильству – рішення ЄСПЛ
Пресслужба додає, що один із поліцейських застосував табельну вогнепальну зброю щодо нападника – його госпіталізували з пораненнями.
Крім того, із ножовими пораненнями госпіталізували поліцейських. У відомстві не уточнюють кількість поранених.
На місці працюють слідчі, відкрите провадження за статтею про посягання на життя працівника правоохоронного органу.
Лисак: через російські атаки в Нікопольському районі постраждали 4 людей за день
Російські війська атакували Нікопольський район дронами-камікадзе та артилерією протягом дня, повідомляє голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак увечера 2 травня.
Під вогонь потрапили Нікополь, Марганецька та Червоногригорівська громади. За даними обласної влади, постраждали четверо людей:
«Через сильний стрес медична допомога знадобилася цілій родині. Хлопчику, якому немає й трьох років, та його батькам. Ще одна потерпіла – 42-річна жінка. У неї осколкове ураження і акубаротравма. Всі оговтуватися будуть вдома».
Обстріли спричинили декілька пожеж, зокрема, в будівлі, яка не експлуатується, а також на території приватного домоволодіння. Пошкоджені чотири оселі, адміністративна будівля, інфраструктура й лінія електропередач.
В окупованому Криму школярів і студентів змушують брати участь у заходах, організованих російською владою до 9 травня, повідомляє український Центр національного спротиву.
«У Криму провели «форум» «Портал 45/25», де 200 дітей мали пройти «шлях героя». Замість історії – агресивна пропаганда про «Росію-визволительницю». Історичну правду замінюють культом насильства. Росія стирає участь українців у Другій світовій і примазується до перемоги, яку сама сьогодні оскверняє, ставши агресором», – ідеться в повідомленні.
Раніше голова Центру громадянської освіти «Альменда» Марія Суляліна повідомляла, що в Криму посилюють мілітаризацію дітей. За даними цього центру, на окупованому півострові діє 260 кадетських класів, хоча наприкінці минулого навчального року їх було 197.
8 і 9 травня – дві дати капітуляції нацистської Німеччини в Другій світовій війні (у СРСР і сучасній Росії ту її частину, в якій Радянський Союз протистояв нацистам, називають «Великою Вітчизняною війною»).
В Україні зараз одночасно вшановують дві дати – 8 травня як День пам'яті та скорботи, 9 травня – як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. На окупованих Росією територіях – це лише свято 9 травня.
«Паради» у дитсадках та відеокліпи посеред руїн. Як Росія готується до 9 травня?
У Москві почали готувати техніку для параду 9 травня. На Красній площі можуть з’явитися вантажівки з безпілотниками «Шахед», «Орлан» та варіантами «Ланцета», якими російська армія щодня атакує міста і села України.
Інформацію про підготовку до урочистостей у Росії з нагоди 80-річчя перемоги антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, яку Путін перетворив на засіб зміцнення своєї влади, зібрав телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки.
У Кремлі на 9 травня чекають на візит лідерів щонайменше 20 країн. На парад мають приїхати Олександр Лукашенко, Сі Цзіньпін, президенти Бразилії, Куби, Венесуели, Буркіна-Фасо, лідери Вірменії, Азербайджану, Киргизстану, Казахстану та Таджикистану, Словаччини та Сербії.
А прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді вже відхилив офіційне запрошення щодо участі в урочистостях. У Кремлі не уточнили ані причину відмови, ані її зв’язок із загостренням конфлікту між Індією та Пакистаном.
Вони повинні закінчити війну
Зеленський
Водночас президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія дуже переживає за парад. Так він відреагував на запропоноване російським керманичем Володимиром Путіним триденне припинення вогню на 9 травня.
«Ми наполягаємо, що безумовне й повне припинення вогню має стати першим кроком. Росія повинна це зробити. Зараз вони переживають, що в них парад під питанням, і правильно переживають. Але повинні переживати, що ця війна досі триває. Вони повинні закінчити війну», – сказав Зеленський.
Далі читайте тут
RSF: відмова США від підтримки медіа в Україні «загрожує висвітленню воєнних злочинів Росії»
Україна посіла 62-ге місце в світовому Індексі свободи преси, який укладає організація «Репортери без кордонів» (RSF). Це на одне місце нижче за минулорічний рейтинг.
За спостереженнями організації, медіаландшафт України є «різноманітним і стійким». Хоча частину медіа контролюють олігархи, їхній вплив зменшився після початку російського повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, і держава «стала центральним гравцем у медіаландшафті».
«Незалежні ЗМІ здатні надавати достовірну інформацію та боротися з дезінформацією. Медіасектор несе на собі тягар наслідків російського вторгнення, що порушує роботу редакцій і навіть ставить під загрозу їхнє економічне виживання. Українські медіа замовчуються та замінюються кремлівською пропагандою на українських територіях, окупованих Росією з 2014 та 2022 років», – йдеться в звіті.
Читайте також: Гурт R.E.M. випустив ремікс свого хіта на підтримку Радіо Свобода. Гроші від нього підуть на продовження роботи мовника
Організація вказує на те, що повномасштабна війна зробила доступ до достовірної інформації в Україні важливішим, ніж будь-коли. При цьому близько 90 відсотків редакцій, за даними RSF, виживали завдяки субсидіям, переважно зі Сполучених Штатів.
«Припинення цієї допомоги поставило під загрозу надійне висвітлення російських воєнних злочинів та корупції, тоді як Кремль має значні засоби для поширення своєї пропаганди», – повідомляє RSF.
Економічні складнощі впливають також на редакції, які мусили виїхати, зокрема, з Росії, Білорусі, Азербайджану та Грузії, додає моніторинг. Через відсутність доходів та підтримки США ці видання мусять вдаватися до масових звільнень, що «ще більше послаблює доступ до незалежної інформації».
Український Медіарух у січні повідомляв, що скорочення підтримки USAID негативно позначиться на незалежних редакціях і залишить сотні громад в Україні без доступу до локальних і регіональних новин, розслідувань і якісних медіа.
З окупованої частини Херсонщини вдалося повернути чотирьох дітей – Прокудін
Ще чотирьох дітей українській владі вдалося повернути на підконтрольну урядові територію, повідомив 2 травня голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
«На підконтрольну Україні територію з тимчасово окупованої Херсонщини повернули двох хлопчиків та дві дівчинки, віком від 7 до 17 років. Один із дітлахів має статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
Серед урятованих – дівчинка та її мама. Родина була змушена отримати російські документи, оскільки без них не могла вирішити навіть побутові питання. Також жінці погрожували забрати дитину, якщо вона не віддасть дівчинку до російської школи.
Вдалося евакуювати й брата та сестру, а також їхніх батьків, які не могли самостійно виїхати без російських документів», – написав чиновник у телеграмі.
Прокудін уточнив, що порятунок дітей став можливим у межах ініціативи Bring Kids Back UA та за сприяння Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Прокуратура Херсонщини: через удар російського дрона загинув цивільний у Станіславі
Російські війська атакували населені обстріли Херсонської області із застосуванням артилерії та безпілотників протягом дня 2 травня, повідомляє Херсонська обласна прокуратура.
Відомо про щонайменше одного загиблого в селі Херсонського району:
«Так, о 10:40 внаслідок атаки FPV-дроном у Станіславі загинув 34-річний чоловік».
Раніше повідомлялося про двох поранених через удар FPV-дрона по цивільному автомобілю в Херсоні.
Читайте також: МВА: жителька Херсона постраждала через російський обстріл
Прокуратура додає, що правоохоронці почали досудове розслідування за фактами вчинення воєнних злочинів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Команда Трампа підготувала варіанти посилення економічного тиску на РФ – Bloomberg
Американські чиновники підготували для президента США Дональда Трампа варіанти посилення економічного тиску на Росію через те, що Володимир Путін зволікає з припиненням війни в Україні, пише Bloomberg із посиланням на джерела.
У чому полягають запропоновані командою Трампа варіанти, невідомо. За словами співрозмовників Bloomberg, Трамп поки не ухвалив рішення, оскільки дипломатичні зусилля ще тривають. Будь-яке рішення, додають вони, залишається за президентом США.
У Раді національної безпеки США та Держдепартаменті не відповіли на запити про коментарі. Представник спецпосланця Трампа Стіва Віткоффа також не відповів журналістам.
Нове просування армії РФ: фронт біля Костянтинівки під загрозою?
Агресор знову просунувся на південь від Костянтинівки, про це вранці 2 травня повідомив проєкт DeepState.
За даними аналітиків, армія Росії окупувала село Тарасівка біля траси Мирноград – Костянтинівка, а також захопила нові території в районі cела Суха Балка поблизу траси Донецьк – Костянтинівка.
«Спроби відновити положення нічого не дали, бо к* затягнули в село вже дві роти піхоти, яка сидить по всіх можливих укриттях», – описали у DeepState ситуацію в Тарасівці.
Унаслідок удару дрона в Херсоні поранені двоє чоловіків – влада
Російські військові близько 13:00 2 травня атакували з середмістя Херсона, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
«Ворог ударив по парковці, через що згоріла одна автівка, ще кілька – пошкоджено. Наразі відомо про двох постраждалих чоловіків, 52 та 60 років. Потерпілі – в лікарні, їм надають усю необхідну меддопомогу», – вказав чиновник.
Чому торгівля між Україною та ЄС стане менш вільною
З червня 2022 року Європейський Союз надав Україні повну лібералізацію торгівлі, щоб допомогти підтримати зруйновану війною економіку країни. Ці заходи включали призупинення імпортних мит і квот, відомі як автономні торговельні заходи (АТЗ). Схоже, вони пішли на користь Україні. Тепер настав час все змінювати.
У 2024 році український експорт до ЄС сягнув майже 60% від загального експорту, порівняно з 39,1% у 2021 році. Однак дія АТЗ, які щороку поновлювались більшістю голосів країн-членів ЄС, має остаточно завершитися 5 червня. Ці заходи від початку передбачалися як тимчасові і могли бути продовжені лише двічі.
Тепер Брюссель і Київ ведуть переговори про те, яка формула економічних відносим замінить ці заходи.
Запасним варіантом є повернення до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка набула чинності у 2017 році (хоча умовно застосовується з 2016 року) і включає компонент вільної торгівлі.
Поточні переговори зосереджені на статті 29-ій цієї угоди, яка окреслює рамки для потенційної взаємної лібералізації тарифів.
Але не все йде як по маслу, оскільки часу залишається все менше, а наслідки АТЗ подобаються не всім у ЄС.
Далі читайте тут
Унаслідок удару дрона в Херсоні поранені двоє чоловіків – влада
Російські військові близько 13:00 2 травня атакували з середмістя Херсона, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
«Ворог ударив по парковці, через що згоріла одна автівка, ще кілька – пошкоджено. Наразі відомо про двох постраждалих чоловіків, 52 та 60 років. Потерпілі – в лікарні, їм надають усю необхідну меддопомогу», – вказав чиновник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Атака РФ по Запоріжжю: число поранених зросло, серед них є двоє дітей
Кількість поранених внаслідок російської атаки по Запоріжжю зросла до 31 людини, серед них є двоє дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Вже 31 поранений, в тому числі, двоє дітей: в лікарні Запоріжжя продовжують звертатися постраждалі внаслідок вчорашньої атаки на обласний центр. Збільшилася кількість ушпиталених – в медзакладах перебувають сім людей», – написав він у телеграмі.
Раніше було відомо про одного загиблого та 29 постраждалих. Але згодом у ДСНС повідомили,що попередня інформація про загибель однієї людини спростувалася – чоловік прийшов до тями.
Пізно ввечері 1 травня російські війська дронами атакували Запоріжжя, в ОВА повідомили про щонайменше 10 ударів. За даними місцевої влади, внаслідок атаки пошкоджені житлові будинки, університет та обʼєкт інфраструктури. Згодом голова ОВА уточнив, що пошкоджені 27 багатоповерхівок, понад 10 приватних будинків, нежитлові будівлі та заклади освіти.
Також «Укрзалізниця» повідомила, що у Запоріжжі російські війська вночі дронами атакували локомотиворемонтний завод (ЗЕРЗ).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Про дім і пам’ять: молодь Донеччини створила настільну гру про свій регіон
«Деякі діти виїхали, коли їм було три-чотири роки. І вони навіть не пам’ятають та не знають того, що могли б знати. Дуже хотілося, щоб коли молодь збиралася, мала щось своє – настільні ігри, які допомагають відчути частинку дому», – розповідає Світлана Асланова, яка також залишила своє селище в Маріупольському районі після початку повномасштабної війни.
Прихисток Світлана знайшла в Одесі, де долучилася до Молодіжної ради при Донецькій облдержадміністрації. Дівчина – одна з тих, хто розробив інтерактивну гру про свій регіон. Це подорож вісьмома районами Донеччини, під час якої гравці мають відповісти на запитання про історію, культуру, видатних постатей і досягнення області. Переселенка каже: через такий формат хочуть популяризувати рідний край та зруйнувати стереотипи про нього. Перші тестування гри вже відбулися в хабах для переселенців у Дніпрі.
Про історію створення настільної гри та про те, де у неї можна буде зіграти, Світлана розповіла проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
Шмигаль попросив Раду ратифікувати інвестиційну угоду зі США до 8 травня
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль попросив Верховну Раду ратифікувати угоду про створення Українсько-американського інвестиційного фонду відбудови.
«Ми були би вдячні, якби парламент встиг до 8 травня ратифікувати. Ми просимо про ратифікацію чим скоріше, але вам визначатися, коли така ратифікація може бути», – сказав прем’єр у парламенті 2 травня під час години запитань до уряду.
За словами Шмигаля, після ратифікації потрібно буде внести зміни до Бюджетного кодексу України, щоб частину від нових ліцензій і нової ренти Україна могла інвестувати як внесок в Українсько-американський інвестиційний фонд відбудови.
Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство та створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи цю угоду, заявив, що вона значно змінилась у процесі підготовки, тепер це «справді рівноправна угода, яка створює можливість для інвестицій в Україну». Президент 1 травня повідомив про розмову із головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком, зокрема про ратифікацію угоди.
Також раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв, що уряд проведе завтра, 1 травня, консультації з головами фракцій, груп і керівництвом Верховної Ради щодо ратифікації угоди зі США.
Дональд Трамп просував угоду з початку свого другого терміну президентства в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, але підписання відклали після того, як зустріч Трампа і президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.
Міноборони РФ заявляє про створення «смуги безпеки» в прикордонні Сумщини
Міністерство оборони Росії заявляє про створення «смуги безпеки» в прикордонних районах Сумської області України.
«У ході активних наступальних дій звільнено населений пункт Горналь Курської області – останній населений пункт, який перебував під контролем українських бойовиків. Продовжується створення смуги безпеки на території прикордонних районів Сумської області України», – йдеться у заяві міністерства.
Київ наразі цих заяв не коментував.
Президент Росії Володимир Путін виступив 28 квітня з заявою, в якій подякував підрозділам Корейської народної армії за участь у «розгромі угруповання українських бойовиків, яка вторглася в Курську область». Також він відзначив допомогу КНДР.
Українська сторона наразі не підтверджувала виведення Сил оборони України з території Курської області РФ. А у зведеннях Генштабу ЗСУ продовжує фігурувати Курський напрямок.
Українські військові в серпні 2024 року встановили контроль над частиною території Курської області РФ, захопивши серед інших населених пунктів місто Суджа, адміністративний центр Суджанського району.
У березні 2025 року на тлі збільшення тиску військ РФ головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявляв, що ЗСУ будуть «тримати оборону на Курщині стільки, скільки це буде доцільно й необхідно».
Невдовзі після початку операції ЗСУ у Курській області у серпні 2024 року президент України Володимир Зеленський заявляв, що «Курська операція не дала змогу їм (військам РФ – ред.) захопити Сумську область та послабити наші позиції».