Боєприпаси для фронту: як працює «Чеська ініціатива» і чому її критикують в самій Чехії та в Україні
Призупинення американської військової допомоги на місяці, відмова Угорщини від ініціатив Європейського союзу з підтримки України та неспроможність Брюсселю вкластися в обіцяні терміни постачання боєприпасів – усе це похитнуло стійкість України до агресії Росії наприкінці 2023 року. Тоді у Празі вирішили взяти справу в свої руки.
У лютому 2024 року Чехія обʼєднала навколо себе щонайменше 16 європейських країн-донорів та запустила незалежну від ЄС «Чеську ініціативу з постачання боєприпасів Україні». Коаліція взяла за мету закупити 800 тисяч снарядів переважно великих калібрів. Через рік після цієї обіцянки чеські посадовці заявили, що їм вдалося подвоїти цю кількість (українські урядові джерела називають обсяги помірнішими).
Попри заявлений успіх «Чеської ініціативи», вона зазнає й гострої критики з боку чеської опозиції та окремих українських неурядових організацій. Чеській владі закидають звʼязки з місцевими приватними компаніями-закупівельницями, а останнім – нібито захмарні прибутки, низьку якість снарядів та затримки поставок.
Журналісти з України («Схеми», проєкт Радіо Свобода), Чехії (Investigace.cz) та Нідерландів (The Investigative Desk та Follow The Money) обʼєдналися, щоб перевірити ці звинувачення. Детальніше читайте тут.
ДСНС: у Києві двоє людей загинули через атаку російських дронів, п’ятеро постраждали
Внаслідок атаки російських безпілотників вранці 7 травня в Києві загинули двоє людей, п’ятеро були травмовані, з них четверо дітей, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За повідомленням, рятувальники працювали у Святошинському, Солом’янському, Шевченківському та Дніпровському районах.
Зокрема, в Святошинському районі уламки влучили в дев’ятиповерховий житловий будинок, спричинивши пожежу в квартирах на чотирьох верхніх поверхах.
«Врятовано 5 людей — 1 дорослого та 4 дітей (3 дітей з опіками госпіталізували). Роботи з порятунку тривають», – повідомляє ДСНС.
Читайте також: ОВА: війська РФ завдали щонайменше 13 ударів по Запоріжжю, три людини поранені
У Солом’янському районі уламки дрона впали на відкриту територію, у Дніпровському – на багатоповерховий житловий будинок. Там частково зруйноване перекриття на 29-му та 30-му поверхах, пожежі та потерпілих не фіксували.
«Шевченківський район: падіння уламків БпЛА на 5-поверховий житловий будинок. Загоряння квартир на 3-му та 5-му поверхах. Під час гасіння виявлені тіла 2 людей. Пожежу ліквідовано», – передають рятувальники.
Раніше міський голова столиці Віталій Кличко повідомляв про шістьох постраждалих через атаку БПЛА.
Російська армія також атакувала місто балістичними ракетами на початку доби 7 травня. Кличко повідомляв про виклик медиків у Соломʼянський район, де впали уламки ракети. Удар спричинив пожежу в нежитловому приміщенні, про постраждалих не повідомляли.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб про ситуацію на фронті: найгарячіша ситуація на трьох напрямках
На фронті станом на 22:00 6 травня відбулося 119 бойових зіткнень, найгарячіша ситуація – на Покровському, Лиманському і Новопавлівському напрямках, повідомив у вечірньому зведенні Генштаб ЗСУ.
«Від початку доби ворог 46 разів намагався вклинитися в нашу оборону на Покровському напрямку в районах населених пунктів Калинове, Промінь, Лисівка, Даченське, Шевченко, Котлине, Удачне, Троїцьке, Новосергіївка, Котлярівка, Срібне, Андріївка, та в напрямках Малинівки, Новопавлівки, Покровська, Миролюбівки, Олексіївки, наразі триває п’ять боєзіткнень», – йдеться в повідомленні.
На Новопавлівському напрямку, за даними Генштабу, українські військові за день відбили 15 атак, на Лиманському напрямку було 19 атак, чотири з них тривають досі.
Крім того, за даними командування ЗСУ, бойові зіткнення відбувалися на Харківському, Куп’янському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському, Курському напрямках.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень. За даними аналітиків проєкту DeepState, за останній тиждень близько 42% усіх атак противника припало саме на Покровський напрямок.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив 30 квітня, що російські війська значно збільшили інтенсивність бойових дій, зосереджуючи основні зусилля на Покровському напрямку, попри заяви Кремля про готовність до триденного припинення вогню у травні.
Зеленський доручив уряду працювати з союзниками для фінансування виробництва дронів-перехоплювачів
Президент Володимир Зеленський 6 травня повідомив, що доручив Міністерству оборони і Міністерству закордонних справ України «активніше працювати» з партнерами для фінансування виробництва безпілотників-перехоплювачів, які, за його словами, є важливими для захисту країни від повітряних атак Росії.
Зеленський повідомив про це у вечірньому зверненні, зазначивши, що питання обговорювали під час засідання Ставки верховного головнокомандувача.
«Ще одна важлива тема, яка була сьогодні на Ставці – захист українського неба, а саме – збиття «Шахедів», зокрема, за допомогою інших дронів. Це одна з найбільш передових технологій сучасної війни. І я вдячний усім, хто її впроваджує, хто забезпечує цю нову для будь-якої армії можливість – дронами захищати свою країну від дронів. Сьогодні я доручив Міністерству оборони та Міністерству закордонних справ активніше працювати з партнерами для фінансування виробництва саме таких перехоплювачів. Ми будемо цей напрямок максимально розвивати, і по кожному регіону буде своя відповідальність саме за цю роботу», – сказав президент.
Зеленський неодноразово закликав західних союзників України надати більшу кількість сучасних систем протиповітряної оборони для захисту українських населених пунктів від повітряних атак Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.
ОВА: війська РФ завдали щонайменше 13 ударів по Запоріжжю, три людини поранені
Російські військові ввечері 6 травня завдали щонайменше 13 ударів по Запоріжжю, внаслідок чого поранені троє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Є пошкодження у різних районах міста. Сталося й кілька займань. Зруйнований приватний будинок... Попередньо, росіяни атакували обʼєкт інфраструктури», – йдеться в повідомленні.
За словами Федорова, одна людина може перебувати під завалами зруйнованого ударом будинку. Пошуково-рятувальна операція триває.
Пізніше в ОВА повідомили, що з-під завалів дістали чоловіка, йому надають допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Bloomberg: ЄС планує запровадити санкції проти 150 танкерів «тіньового флоту» РФ
Європейська комісія в рамках 17-го пакету санкцій проти Росії запропонувала запровадити обмеження проти 60 фізичних осіб й організацій, а також 150 танкерів «тіньового флоту», повідомляє агентство Bloomberg із посиланням на неназвані джерела, обізнані з цим питанням, але не уповноважені коментувати його офіційно.
За даними видання Financial Times, обмеження планують запровадити проти понад 20 компаній, які, як вважається, допомагають Росії оминати санкції. Частина з них перебувають у третіх країнах, включаючи Об’єднані Арабські Емірати, Туреччину, Сербію, В’єтнам й Узбекистан. Як зазначає газета, це буде перший випадок, коли в’єтнамська компанія потрапить під санкції Брюсселя за допомогу Кремлю.
Міністри закордонних справ країн ЄС хочуть затвердити новий санкційний пакет до 20 травня, коли відбудеться їхня зустріч у Брюсселі. Як зазначає Bloomberg, якщо обмеження схвалять, загальна кількість підсанкційних суден «тіньового флоту» Росії перевищить 300.
Для ухвалення пакету санкцій потрібна підтримка всіх держав-членів ЄС, дію обмежувальних заходів також потрібно продовжувати кожні шість місяців. Угорщина неодноразово погрожувала накласти вето на ці заходи. Як раніше писав Bloomberg, ЄС вивчає способи продовження санкцій без схвалення всіх 27 країн-членів.
«У моїй квартирі живе військовий РФ». Як окупанти відбирають майно українців у Криму?
Квартиру через «чорних» нотаріусів продали російському військовому, який ще й отримав субсидію на оплату комунальних послуг від Міноборони РФ. Лист про сплату рахунків випадково отримала родина Колісниченків – так вони дізнались, що в них відібрали квартиру в окупованому Криму. Це лише одна зі схем, яку окупанти використовують для незаконного відчуження майна українців, які відмовились брати російський паспорт. Як Росія налагодила «віджим» житла в окупованому Криму – дізнались Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Україна (не) піде на «перемир’я» Путіна?
Понад 100 дронів атакували російські регіони та Москву. У ці дні у російській столиці тривають останні приготування до святкування «Дня перемоги» на Красній площі 9 травня. Безпрецедентні заходи безпеки. Путін готується зустрічати гостей з інших держав.
- Чи можлива атака на Москву 9 травня?
- Які можливості українських військ?
- Чи піде Україна на «перемир’я» Путіна?
- Хто і навіщо з іноземних гостей їде до Путіна у ці дні?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Офіс генпрокурора: російські військові розстріляли трьох українських полонених на Донеччині
Правоохоронці розслідують черговий випадок розстрілу українських військових після здачі в полон, повідомляє Офіс генерального прокурора 6 травня.
Досудове розслідування відкрили в кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людей.
За оперативними даними прокуратури, троє військових Збройних сил України 3 травня виконували бойові завдання на позиції поблизу села Новопіль Великоновосілківської територіальної громади Волноваського району.
«Під час штурмових дій окупанти оточили українських захисників, змусили їх скласти зброю та здатись у полон. Усвідомлюючи, що військові Сил оборони не можуть чинити опір, представники ЗС РФ розстріляли їх з автоматичної зброї», – повідомляє Офіс генпрокурора.
Відомство нагадує, що умисне вбивство полонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин. Тривають невідкладні слідчі дії для встановлення всіх обставин події та причетних до скоєння вказаного злочину осіб.
У квітні прокуратура повідомила, що російські війська розстріляли беззбройного полоненого військовослужбовця ЗСУ у Волноваському районі на Донеччині.
Представники ООН підтвердили 27 випадків страт військами РФ, внаслідок яких загинуло 84 українські солдати з серпня 2024 року. У грудні минулого року омбудсман Дмитро Лубінець повідомляв, що за час повномасштабного вторгнення війська РФ стратили 177 українських військовополонених.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно.
Як зазначив у жовтні минулого року представник ОГП Юрій Бєлоусов, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція почала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
«Система»: ЄС офіційно звинуватить Росію у бойовому застосуванні хімічної зброї в Україні
Рада Європейського союзу підготувала новий санкційний регламент, у якому Росію вперше офіційно звинувачують у застосуванні сльозогінного газу CS на фронті в Україні – як методу ведення війни.
У пояснювальній частині документа, з яким ознайомилася «Система», розслідувальний проєкт телеканалу «Настоящее время» і Радіо Свобода, чиновники ЄС посилаються на доповіді Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), опубліковані на прохання української сторони у листопаді 2024-го і в лютому 2025 року.
У цих звітах вивчаються випадки застосування газу біля сіл Мар’ївка й Іллінка на Дніпропетровщині у 2024 році. Експерти наводять докази присутності слідів газу CS після російських атак: аналізи ґрунту й води, інтерв’ю з військовими, а також фото корпусів ручних гранат РГ-Во (від російського «ручная граната – вещество отравляющее»). Це гранати російського виробництва; 2024 року російський пропагандистський канал RT показав, як військові РФ використовують такі гранати.
В обґрунтуванні санкцій ЄС сказано: «З урахуванням серйозності ситуації, за відсутності достовірного пояснення від Росії у зв’язку з її широко задокументованим застосуванням засобів сльозогінної дії, а також для зміцнення глобальної заборони на використання хімічної зброї, Європейський союз закликає ОЗХЗ до своєчасної атрибуції встановленого застосування таких речовин як методу ведення війни».
До санкційного списку Євросоюзу увійдуть: Війська радіаційного, хімічного й біологічного захисту Міноборони Росії, 27-й і 33-й наукові центри, пов’язані з розробкою і застосуванням хімічних агентів.
CS – це сльозогінний газ, також відомий як «Сирень». Він викликає сильне подразнення очей, шкіри і дихальних шляхів: людина задихається і втрачає орієнтацію. Формально CS вважається нелетальним засобом придушення заворушень і є на озброєнні поліції у багатьох країнах. Використання таких речовин як зброї заборонене статтею 1 Конвенції про заборону хімічної зброї, зазначають чиновники Євросоюзу.
За даними українського Міноборони, капсули з таким газом знаходять не лише у гранатах, а й усередині дронів «Шахед».
Раніше санкції через застосування Росією хімічної зброї у війні з Україною запроваджували США: тоді вони були пов’язані з використанням більш токсичної форми сльозогінного газу – хлорпікрину. Євросоюз у 2025 році накладав обмеження на використання Росією товарів подвійного призначення, які могли б бути використані для виробництва цієї речовини.
Це – один із трьох пакетів обмежувальних заходів, які ЄС має намір затвердити найближчими днями. Ще два пакети торкнуться російських кібератак і кампанії з дестабілізації в Європі. Слідом за ними планується ще один (17-й від лютого 2022 року) пакет санкцій, пов’язаний із війною РФ в Україні.
Перші емоції після повернення українських захисників з російського полону (фоторепортаж)
6 травня президент України повідомив про повернення з російського полону захисників Маріуполя та військових, які обороняли інші напрямки фронту.
Серед звільнених військовослужбовців – представники ЗСУ, зокрема Військово-морських сил, Повітряних сил, Десантно-штурмових військ, Сил ТрО, а також Нацгвардії та ДПСУ, повідомили в Координаційному штабі.
Окрім Маріуполя, визволені військові служили на Донецькому та Луганському напрямках, Запоріжжі та Харківщині, у Херсонській, Сумській та Київській областях.
Раніше 6 травня російське Міністерство оборони заявило про обмін військовополоненими між Росією та Україною за формулою 205 на 205.
Перші емоції після повернення українських захисників з російського полону (фоторепортаж)
Число загиблих через удар РФ по Сумах зросло до трьох – влада
У Сумах внаслідок російського удару по цивільній інфраструктурі 6 травня число загиблих зросло до трьох, повідомляє міська рада.
«Загинули три особи: дівчина – на місці події, чоловік та хлопчик – померли в лікарні», – написав у телеграмі виконувач обов’язків міського голови Артем Кобзар.
За попередніми даними, удар був завданий балістичною ракетою.
Раніше повідомляли про загиблу 20-річну дівчину і сімох постраждалих, зокрема дітей.
Голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров повідомив, що одна з поранених дітей у вкрай важкому стані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб повідомив про 79 боєзіткнень на фронті від початку доби
На фронті від початку доби відбулося 79 бойових зіткнень, повідомив станом на 16:00 Генштаб ЗСУ. За повідомленням, близько половини зіткнень було на Покровському напрямку.
«Із початку доби на Покровському напрямку противник здійснив 36 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій в районах населених пунктів Калинове, Промінь, Лисівка, Даченське, Шевченко, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Котлярівка, Срібне, Андріївка, і в напрямках Малинівки, Миролюбівки, Олексіївки. Сили оборони стримують натиск і вже відбили 27 атак противника», – йдеться в повідомленні.
Крім того, бойові дії тривали чи тривають на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському і Курському напрямках, додали у командуванні.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень. За даними аналітиків проєкту DeepState, за останній тиждень близько 42% усіх атак противника припало саме на Покровський напрямок.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив 30 квітня, що російські війська значно збільшили інтенсивність бойових дій, зосереджуючи основні зусилля на Покровському напрямку, попри заяви Кремля про готовність до триденного припинення вогню у травні.
Україна в ході обміну передала до РФ білоруса, який потрапив у полон на Луганщині
У рамках обміну полоненими 6 травня Україна передала Росії громадянина Білорусі Дмитра Ананчика з Мінська, якого взяли в полон у грудні 2024 року під час бойових дій у Луганській області. Про це білоруській службі Радіо Свобода стало відомо від українського державного проєкту «Хочу жити».
За даними проєкту, Ананчик був серед 205 російських військовополонених, яких Україна передала Росії на території Білорусі. Російська сторона передала Україні таку ж кількість українських полонених.
Зараз він, як і всі звільнені російські полонені, перебуває на території Білорусі. Згідно із заявою Міністерства оборони Росії, російських військових згодом транспортують до Росії «для лікування та реабілітації». Наразі немає точної інформації, чи Ананчика залишать на території Білорусі. Відомо, що в Мінську на нього чекають батько, брат і п’ятирічний син.
В «Хочу жити» не виключають, що російське командування може знову кинути військових, яких обміняли, у так звані «м’ячні штурми». Згідно з інформацією з української сторони, звільнені російські полонені проходитимуть «реабілітацію» у підмосковній військовій частині 27-ї окремої мотострілецької бригади, де їх спочатку допитають представники ФСБ, потім вони отримають тиждень відпочинку, після чого їх знову відправлять на фронт.
Дмитро Ананчик з Мінська, 2000 року народження, до війни працював у логістичних та будівельних компаніях. Має середню технічну освіту за спеціальністю «токар-слюсар». Як розповідав сам Ананчик під час перебування у полоні, він приїхав до Луганська на заробітки та мав повернутися до Білорусі наприкінці грудня 2024 року, але його «спіймала поліція та доставила до відділку», куди доставляли «нелегальних іммігрантів різних національностей».
За словами білоруса, його змусили підписати контракт із Збройними силами Росії, а 19 грудня захопили в полон українські війська під час виконання «першого завдання». Він служив рядовим стрільцем.
Білоруська служба наводить імена всіх білорусів, про яких відомо, що вони воювали на боці Росії та потрапили в український полон: Іван Шабунька, Сергій Мирончик, Сергій Шустов, Андрій Лопатнєв, Євген Каменков, Артур Єфремов, Михайло Шалгун і Микола Журавльов.
Родичі ще двох громадян Білорусі, які пішли воювати на боці Росії, повідомили про їхнє зникнення – це Євген Ільїн та Андрій Кулага. Ще одного білоруса, Ігоря Хасанова, якого розшукували родичі, згодом знайшли пораненим у лікарні на окупованій частині Луганської області.
У переговорах між Росією та Україною щодо обміну полоненими беруть участь депутатка Палати представників Національних зборів Білорусі Ірина Костевич та офіцер КДБ, колишній співробітник посольства Білорусі в Україні Валерій Степанович.
Після початку Курської операції Сил оборони України обміни полоненими перенесли на територію Білорусі.
Між Україною та Росією 6 травня відбувся черговий обмін за формулою 205 на 205.
Координаційний штаб уточнює, що це пʼятий обмін цього року та 64-ий від початку повномасштабного вторгнення. Загалом у рамках перемовного процесу та обмінів з березня 2022 року з полону визволили 4 757 українських громадян.
Боротьба за дітей через суд і кордони: історія батька, який намагається повернути синів із Бельгії
«Таке враження, що щоб бачити своїх дітей, мені треба нирку продати», – розповідає львів’янин Василь. В інтересах родини редакція не розкриває прізвища подружжя, однак журналісти ознайомилися із документами, які підтверджують правдивість історії. У березні 2022 року його дружина вивезла двох синів – трьох і восьми років – за кордон, пояснюючи це небезпекою через бойові дії. Відтоді, за словами чоловіка, вони так і не повернулися додому з Бельгії, де зараз проживають. Уже понад два роки триває боротьба між подружжям за дітей в судах обох країн.
На початку повномасштабного вторгнення Україна дозволила виїзд дітей за кордон за участі лише одного з батьків – на той момент це дало змогу швидко евакуювати їх у безпечне місце. Тепер же деякі з батьків звертаються до судів та інших відомств, щоб повернути дітей з-за кордону. За даними Міністерства юстиції, вже 295 батьків звернулися до них зі схожою проблемою.
Військових КНДР не буде на параді 9 травня у Москві, свідчать дані Кремля
Північнокорейські військові не братимуть участі у параді на Красній площі 9 травня на честь Дня перемоги – це випливає зі слів помічника президента Росії Юрія Ушакова, який перерахував країни, парадні розрахунки яких мають пройти під час параду.
За його словами, чікується участь у параді військовослужбовців Азербайджану, В’єтнаму, Білорусі, Єгипту, Казахстану, Китаю, Киргизстану, Лаосу, Монголії, М’янми, Таджикистану, Туркменистанук, Узбекистану. Відповідаючи на запитання, чи очікується участь військових КНДР, представник Кремля зазначив: «Я назвав усі країни, які беруть участь».
Нещодавно Москва і Пхеньян офіційно визнали факт участі військових КНДР у боях проти українських сил на території Курської області Росії.
На параді в Москві КНДР буде представлена на рівні посла.
Як повідомив Ушаков, парад відвідають лідери понад 20 країн. Серед них керівники Китаю, Єгипту, Венесуели, В’єтнаму, Бразилії, Куби, М’янми, Ефіопії, інших країн Азії й Африки, а також держав СНД. Ушаков заявив, що на найвищому рівні будуть представлені і Словаччина з Сербією. Словацький прем’єр Роберт Фіцо підтвердив, що як єдиний лідер країни-члена ЄС збирається до Москви. Натомість президент Сербії Александар Вучич, який нещодавно скаржився на проблеми зі здоров’ям, участі поки що офіційно не підтверджував.
За словами представника Кремля, запрошення відвідати парад було надіслане і послу США у Москві Лінн Трейсі.
У Кремлі також підтвердили сьогодні, що опівночі 8 травня набуде чинності припинення вогню у війні проти України, про яке раніше заявив президент РФ Володимир Путін. Влада України, однак, заявила, що не згодна з ідеєю російського лідера і наполягає на припиненні вогню не менш ніж на 30 днів. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не може гарантувати безпеку іноземних лідерів, які прибувають до Москви, і зазначив, що проти них російська сторона може здійснити провокації.
ОВА: у Херсоні авто наїхало на вибухівку, троє людей постраждали
Цивільний автомобіль у Херсоні наїхав на вибуховий пристрій, повідомляє обласна військова адміністрація.
Внаслідок вибуху постраждали троє людей. Зокрема, у 31-річного чоловіка забій плеча і садна голови – йому надали допомогу, він лікуватиметься амбулаторно.
«У 23-річного чоловіка – забій ноги і пошкодження пальця руки. Його госпіталізували до травматологічного відділення. Ще один 28-річний постраждалий дістав мінно-вибухову травму. Медики його дообстежують», – додає обласна влада.
Також тривають російські атаки на Херсонщину. Голова регіону Олександр Прокудін повідомляв про загибель жительки Комишан через російську атаку:
«Близько 11:00 ворог вдарив з артилерії по населеному пункту. На жаль, внаслідок обстрілу смертельні поранення дістала 55-річна жінка».
Днями мирний житель Бериславського району Херсонщини загинув внаслідок підриву на міні.
На початку квітня Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини. За даними рятувальників, близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними.
У лютому Мінекономіки повідомило, що потреби України в розмінуванні територій, які зазнали впливу війни, становлять 29,8 мільярда доларів.
Бої біля Тьоткіно: ЗСУ почали новий наступ у Курській області
ЗСУ, ймовірно, розпочали новий наступ у Курській області РФ. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) за 5 травня.
Аналітики посилаються виключно на російські джерела. У них повідомляється, що українські військові, ймовірно, підірвали міст через річку Сейм між селищами Тьоткіно та Званне.
5 травня в російських телеграм-каналах з'являлася інформація про атаки ЗСУ також у районі населених пунктів Попово-Лежачі та Новий Путь.
Українська сторона поки не коментувала ситуацію на цій ділянці фронту. Однак вчора Генштаб ЗСУ повідомив, що 4 травня Повітряні сили в районі Тьоткіно уразили пункт управління російськими підрозділами безпілотників.
Редакція Радіо Свобода не може перевірити ці дані незалежно. Російське командування не повідомляло про удар по Тьоткіно.
На цьому тлі Василь Худяков, голова Глушково Курської області, – селища за 7 кілометрів від кордону з Україною, – написав у соцмережах, що мешканці селища мають евакуюватися у зв'язку з «ускладненням ситуації». Але потім видалив публікацію і опублікував нову, в якій вибачився за «мимоволі посіяну паніку», а також запевнив, що виїзд добровільний.
Голова Сумської районної адміністрації Михайло Мельник сьогодні звернувся з закликом терміново евакуюватись до мешканців міст Білопілля та Ворожба поблизу кордону з Росією. Чи пов'язано це з новими боями в Курській області, нараз невідомо – прикордоння і загалом Сумщину армія РФ обстрілює регулярно, влада систематично закликає місцевих мешканців виїжджати у більш безпечні регіони.
За даними Генштабу ЗСУ, загалом на Курському напрямку за минулу добу сталося 18 бойових зіткнень.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода :
2 травня Міністерство оборони Росії заявило про створення «смуги безпеки» в прикордонних районах Сумської області. У заяві вказувалось, що нібито російські війська звільнили населений пункт Горналь Курської області – і це останній населений пункт, який перебував під контролем ЗСУ. Київ конкретно цих заяв не коментував. Але президент України того ж дня за підсумками засідання Ставки Верховного головнокомандувача повідомив про продовження дій ЗСУ в Курській області.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 5 травня повідомив , що нагородив військових, які відзначилися під час операції в Курській області. Він зазначив, що операція триває вже дев’ять місяців і досягла більшості поставлених цілей, зокрема, завдяки їй вдалося не допустити наступу армії РФ в Сумській і Харківській областях. За його словами, створена Силами оборони буферна зона в прикордонних районах залишається актуальною і досі.
Координаційний штаб повідомив деталі про звільнених військовополонених
Серед звільнених у ході обміну 6 травня полонених є військовослужбовці чотирьох видів Збройних сил України, а також правоохоронних органів, повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими:
«Цього разу серед звільнених воїнів – представники Збройних Сил України, зокрема Військово-морських сил, Повітряних сил, Десантно-штурмових військ, Сил ТрО, а також Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України».
За даними штабу, з полону повертаються три українських офіцери та 202 солдати і сержанти. Звільнені військові брали участь у бойових діях на Донецькому та Луганському напрямках, на Запоріжжі, у Харківській, Херсонській, Сумській та Київській областях. Також серед них є військові з гарнізону Маріуполя.
Координаційний штаб уточнює, що це пʼятий обмін цього року та 64-ий від початку повномасштабного вторгнення. Загалом у рамках перемовного процесу та обмінів з березня 2022 року з полону визволили 4 757 українських громадян.
«Усім звільненим буде надано медичну допомогу та лікування, необхідні речі, одяг, засоби гігієни на перший час. Також будуть здійснені виплати грошового забезпечення за час перебування в полоні та одноразова матеріальна допомога. Визволені Оборонці матимуть змогу пройти реабілітацію та реінтеграцію після тривалої ізоляції у російській неволі», – додає відомство.
Штаб подякував всім причетним оранізаціям та Об’єднаним Арабським Еміратам за сприяння обміну.
Міністерство внутрішніх справ також повідомило, що в ході сьогоднішнього обміну звільнили 40 військових з системи відомства. Зокрема, додому повернулися 26 гвардійців і 14 прикордонників. Наймолодшому з них 22 роки, найстаршому – 25. Більшість звільнених перебувала в полоні з 2022 року.
Раніше президент Володимир Зеленський повідомив про обмін полоненими, внаслідок якого до України повернули 205 військових.
Обмін полоненими: Зеленський повідомив про звільнення 205 українських військових
З російського полону вдалося повернути понад 200 українських військових, повідомив президент Володимир Зеленський 6 травня.
«Сьогодні Україна повернула 205 воїнів. Молоді хлопці й дорослі чоловіки з майже всіх видів і родів військ. Захисники Маріуполя та оборонці всієї лінії фронту», – заявив він.
За даними президента, військові утримувалися в різних російських регіонах, «ув’язнені тюремною системою з єдиним завданням: знущання і знищення людяності».
Зеленський подякував партнерам, передусім Обʼєднаним Арабським Еміратам, за посередництво в обміні.
«Щодня ми боремося за наших людей. Обовʼязково зробимо все, щоб повернути кожного й кожну», – додав він.
Раніше 6 травня російське Міністерство оборони заявило про обмін військовополоненими між Росією та Україною за формулою 205 на 205.