США оголосили про призначення нового головнокомандувача сил НАТО в Європі
Сполучені Штати призначили американського генерала новим головнокомандувачем сил НАТО в Європі.
Кандидатура генерала ВПС США Алексуса Гринкевича була висунута президентом Дональдом Трампом і схвалена 32 союзниками по НАТО, йдеться в заявах Міністерства оборони США і НАТО.
Це призначення, яке тепер має бути підтверджене Сенатом США, відбулося після того, як Вашингтон попередив, що він може переорієнтувати сили з Європи.
Окрім посади в НАТО, генерал-лейтенант Гринкевич буде призначений командувачем Європейського командування США.
Гринкевич замінить на цій посаді Крістофера Каволі, який очолював зусилля Заходу з підтримки України в її боротьбі з Росією і зміцнення власної здатності НАТО протистояти Москві.
РФ засудила 35-річну ялтинку до 17 років колонії – нібито за донат на дрони для ЗСУ
В окупованому Криму 35-річну жительку Ялти засудили до 17 років колонії за донат на дрони для Збройних сил України, повідомляють російські ЗМІ з посиланням на пресслужбу створеного РФ Верховного суду Криму.
Стверджується, що кримінальну справу було порушено за статтею про державну зраду «у формі надання допомоги іноземній державі у діяльності, спрямованій проти безпеки Російської Федерації». Про яку суму йдеться, не уточнюється.
Ім’я та прізвище засудженої жінки російські ЗМІ не називають, а її публічні коментарі щодо цього вироку відсутні. Наразі вирок ще не набрав чинності.
Видання «Медіазона» вказує, що йдеться про юристку і блогерку Людмилу Колесникову.
Кримський блогер-донощик Олександр Таліпов, який співпрацює з російськими силовиками, стверджує, що її звинуватили в спонсоруванні української армії через те, що вона «надіслала гроші на купівлю безпілотника і була затримана ФСБ». Сама вона писала, що приводом стали дві FT-марки про «російський військовий корабель», куплені за 25 євро в українському сервісі «Дiя», а доказом стали виписки з банку Revolut.
Журналісти видання не знайшли у застосунку «Дiя» NFT-марок, а «Укрпошта», як зазначається, застерігала від шахраїв, які продають NFT та електронні марки.
«Ще щось згорить». Чи можливо відновити природу сходу України після цієї війни?
Через війну в Україні постійно горять ліси, загарбники неконтрольовано використовують для своїх потреб воду, річки поглинають уламки військових машин й нерозірвані боєприпаси, а система очистки стоків – зруйнована.
- Чи існують підрахунки втрат, яких зазнало довкілля Донецької, Луганської, Харківської областей від російської агресії?
- Як біологи дивляться на перспективу територій, які, здавалося б, стали екологічною пусткою?
- Чи можливо їх відродити?
Розповідають Донбас Реалїі (проєкт Радіо Свобода).
Національний парк «Святі гори», заповідник «Крейдова флора» та Національний природний парк «Кремінські ліси» стали місцями запеклих боїв російсько-української повномасштабної війни, а частково – і російської окупації.
Що залишилося від лісів українського сходу
Парк «Святі гори» на Лиманщині, окупований у березні 2022 року і звільнений у вересні того ж року, досі потерпає від обстрілів російської армії, що спричиняють регулярні пожежі.
За даними Міндовкілля, станом на серпень 2024 року внаслідок агресії було знищено 80% усіх насаджень парку.
У сусідньому заповіднику «Крейдова флора», розташованому також поблизу Лиману, рідкісні рослини ростуть просто на крейдяних схилах.
Парк відомий крейдяними соснами – унікальними для України деревами, які внесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи.
Текст, який розповідає про непоправну шкоду, завдану природі України розв'язаною Росією війною, читайте повністю тут
«Жодного військового сенсу, відверто руйнують життя» – Зеленський про удар РФ по Херсонській ОДА
Президент України Володимир Зеленський відреагував на російський удар по будівлі Херсонської облдержадміністрації.
За його словами, це були невипадкові цілеспрямовані удари, і жодного військового сенсу в них не було.
«Херсон. Будівля обласної державної адміністрації. Російські військові її повністю зруйнували. Два удари авіабомбами. Цілеспрямовані удари, не випадкові. Жодного військового сенсу. Відверто руйнують життя. Абсолютно хворі істоти», – написав він у телеграмі, додавши фото зруйнованої будівлі.
Парламент Словаччини рекомендував уряду не схвалювати нові санкції проти Росії
Законодавчий орган Словаччини, Національна рада, 5 червня ухвалив резолюцію, яка рекомендує уряду не голосувати в міжнародних організаціях за ухвалення нових санкцій проти Росії. За це проголосував 51 із 76 присутніх депутатів.
Це третина від усіх можливих голосів – Національна рада складається зі 150 депутатів. Однак опозиція в голосуванні не брала участі, повідомляє Інформаційне агентство Словацької Республіки. У партії прем’єр-міністра Роберта Фіцо «Курс» один депутат проголосував проти, 23 члени владної коаліції утрималися.
У резолюції вказано, що депутати вважають санкції проти Росії такими, що сприяють зростанню цін на енергоносії і послаблюють конкурентоспроможність словацьких компаній. «Парламент відкидає запровадження та розширення політики санкцій та торгових обмежень щодо Російської Федерації», – йдеться в тексті документа.
Мінфін повідомляє про підписання угоди з Японією про черговий транш у рамках механізму G7
Міністр фінансів Сергій Марченко та голова Офісу Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні Хідекі Мацунага підписали Кредитний договір, повідомляє пресслужба Міністерство фінансів 5 червня.
«Документ передбачає надання Україні кредиту у розмірі 471,9 мільярда японських єн (понад 3 мільярди доларів США). Обслуговування та погашення кредиту здійснюватиметься за рахунок майбутніх доходів, отриманих від знерухомлених російських активів», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: «Маємо конкретику»: Свириденко зустрілася з міністром фінансів США Бессентом
Мінфін уточнює, що кошти є частиною механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) країн «Групи семи», який передбачає отримання Україною близько 50 мільярдів доларів США.
Отримані від Японії кошти планують спрямувати на фінансування пріоритетних видатків Державного бюджету України для підтримки економіки та розвитку України.
У своєму коментарі Марченко зазначив, що Японія, починаючи з лютого 2022 року, надала Україні понад 8,5 мільярдів доларів США, з яких 955 мільйонів – на безповоротній основі. За його словами, втілення механізму ERA допоможе забезпечити бюджетні потреби у 2025 році та в середньостроковій перспективі.
Генштаб заявив про перше ураження «Іскандера». Росія змінить тактику ударів по Україні балістикою?
Вранці 5 червня Генштаб заявив про ураження установки оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК) «Іскандер» у районі міста Клинці Брянської області Росії.
За даними відомства, операцію здійснили підрозділи ЗСУ спільно з СБУ та іншими складовими Сил оборони. Одна ракетна пускова установка армії агресора внаслідок ракетного удару здетонувала, ще дві – з великою ймовірністю було пошкоджено.
Підрозділ 26-ї ракетної бригади армії РФ, за даними Генштабу, намагався в цей час завдати удару по одному з українських міст – ймовірно, по Києву.
Російські атаки знищили кілька населених пунктів у Запорізькій області – Сили оборони півдня
В травні російська армія значно збільшила інтенсивність обстрілів по населених пунктах Запорізької області, зокрема тих, які наближені до лінії фронту. Деякі з них вже майже знищені вщент, повідомив проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» речник Сил оборони півдня Владислав Волошин.
«На Запорізьких трьох напрямках у квітні було 276 бойових боєзіткнень, спроб ворога штурмувати, а в травні – 609 зафіксовано. Тобто понад в два рази інтенсивність бойових зіткнень зросла. Крім того, значно збільшилась кількість авіаційних ударів і саме застосувань керованих авіаційних бомб і некерованих авіаційних ракет. Тобто за травень противник фактично знищував такі населені пункти, як Степногірськ, Оріхів, Гуляйполе. А менші населенні пункти, такі як Мала Токмачка, Малі Щербаки, цих населених пунктів взагалі немає. Там немає вцілілої стіни», – розповів він.
Війська РФ знищили будівлю Херсонської облдержадміністрації – Прокудін
Російські війська знищили будівлю Херсонської обласної державної адміністрації, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
За його словами, інформація щодо потерпілих уточнюється.
МЗС закликало Путіна до припинення вогню і «перестати ховатися від зустрічі» із Зеленським
Міністерство закордонних справ України 5 червня прокоментувало на останні заяви президента Росії Володимира Путіна.
Як вважають у відомстві, в РФ «знову плутають причину і наслідки, чорне і біле». МЗС посилається на резолюції Генеральної Асамблеї ООН, які визнають Росію країною-агресором, а також статут ООН, яке передбачає невід’ємне право країни-члена на самооборону в разі збройного нападу:
«Територіальних обмежень у застосуванні такого права на самооборону при цьому не встановлено. Це означає, що удари по законних військових цілях в РФ є дозволеним інструментом захисту від агресора, зокрема захисту цивільних людей від російського ракетного та дронового терору».
Крім того, додає відомство, літаки на аеродромах були вразливими до ударів ще й тому, що були заправлені та озброєні для чергової атаки на Україну.
«Люди самі топилися, бо здавали нерви»: два роки від знищення Каховської ГЕС. Нові свідчення
«Куди не глянь, скільки охоплює око – всюди вода, купа комарів, разом з цим страшні крики: і людей, і тварин».
«Боже, нас чекав жах. Нічого не вціліло. Доми були затоплені по вікна».
«Жінка втопилася, тому що її хата склалася. Ще одна сусідка – просто кинулася у воду, в неї не витримали нерви».
Людмила Борецька – жителька міста Олешки, яка на власні очі бачила, що відбувалося в окупованому місті під час повені через катастрофу на Каховській ГЕС у 2023 році.
6 червня – два роки від руйнування греблі Каховської ГЕС. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив знову нагадати про те:
- Як рятувалися жителі Херсонщини від катастрофи і що пригадують?
- Які наслідки для регіону мало спустошення Каховського водосховища?
- Як вирішують проблеми водозабезпечення на правобережній частині Херсонщини і на окупованій лівобережній території?
Далі читайте тут
МЗС відреагувало на рішення Сейму Польщі щодо Дня пам’яті «жертв геноциду» ОУН і УПА
Міністерство закордонних справ України розцінює рішення Сейму Польщі щодо встановлення 11 липня Дня пам’яті жертв так званого «геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки» як таке, що йде в розріз із духом добросусідських відносин між Україною і Польщею. Про це йдеться у заяві МЗС.
В українському дипломатичному відомстві вважають, що такі односторонні кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння й примирення, над якими тривалий час працюють країни, зокрема у форматі Спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу.
Читайте також: Ексгумація у Пужниках. Польсько-українська група має встановити стать, вік жертв та генетичні дані
«Україна послідовно виступає за наукове, неупереджене вивчення складних сторінок спільної історії. Ми переконані, що шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків, а не через політичні односторонні оцінки», – йдеться у заяві.
Київ закликає польську сторону утриматися від кроків, які можуть призвести до зростання напруження у двосторонніх відносинах та підірвати досягнення, здобуті конструктивним діалогом і співпрацею між Україною і Польщею.
У міністерстві додають, що, попри «упередженість і політичний контекст ухвали Сейму Польщі», продовжуємо йти шляхом проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України та Польщі відповідно.
Читайте також: Новий президент Польщі. Що казав про Україну і що кажуть про нього?
«Вкотре нагадуємо, що не слід шукати полякам ворогів серед українців, а українцям – серед поляків. Ворог у нас спільний – Росія. Заради спільної сили, свободи та безпеки наших двох дружніх країн, маємо спільно вирішувати проблемні питання, а не загострювати їх», – наголосили українські дипломати.
4 червня 2025 року Сейм Польщі ухвалив закон, яким 11 липня оголошено Національним днем пам’яті поляків, «жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої» у 1939-1946 роках.
ОВА: війська РФ атакували FPV-дроном велосипедиста на Запоріжжі – 67-літній чоловік загинув на місці
Російські війська атакували FPV-дроном велосипедиста неподалік Степногірська у Запорізькій області – 67-літній чоловік загинув на місці, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«67-річний чоловік загинув внаслідок атаки ворожого FPV-дрона. Чоловік їхав велосипедом неподалік Степногірська, коли росіяни скинули дрон. На жаль, людина загинула на місці», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Голова Пентагону прокоментував свою відсутність на зустрічі «Рамштайн»
Сполучені Штати були представлені на засіданні Контактної групи з питань оборони України («Рамштайн»), хоча там і не було голови Пентагону Піта Геґсета – про це заявив сам Геґсет, спілкуючись із журналістами, передає кореспондент Радіо Свобода.
Відповідаючи на питання про те, чому його не було на «Рамштайні», міністр оборони США вказав на те, що на засіданні був посол країни при НАТО Метью Вітакер.
Водночас Геґсет подякував Великій Британії та Німеччині за те, що вони взяли на себе лідерство у форматі «Рамштайн».
«З самого початку в цій адміністрації ми співпрацювали з нашими британськими та німецькими колегами, щоб вони взяли на себе керівництво цією контактною групою, що вони й зробили, і я ціную це», – сказав він.
Засідання «Рамштайну» (до якого залучені 50 країн), скликане Британією і Німеччиною, відбулося 4 червня в у штаб-квартирі НАТО за участі міністра оборони України Рустема Умєрова. На ньому вперше не було очільника оборонного відомства США.
У Києві на збірному пункті для мобілізованих виникли заворушення, залучали правоохоронців – ТЦК
У Києві на одному зі збірних пунктів для відправлення мобілізованих до навчальних центрів виникли заворушення, які на місці події припинили правоохоронці, повідомляє Київський міський ТЦК та СП.
«Під час підготовки команд до відправлення громадян призваних за мобілізацією до навчальних центрів почалися заворушення. Для стабілізації ситуації на місце прибули правоохоронні органи для забезпечення порядку та унеможливлення ескалації конфліктів, які могли обернутися свавіллям», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в фейсбуці.
У ТЦК зазначають, що у подальшому мобілізовані «були направлені до навчальних центрів відповідно до розподілів команд».
Що стало причиною для заворушень, не повідомляється.
Поліція Києва про цей інцидент не повідомляє.
Перед цим у соцмережах публікували відео, як стверджувалося, бунту мобілізованих проти співробітників територіального центру комплектування та соціальної підтримки в Дарницькому районі Києва в мікрорайоні ДВРЗ.
У відео можна почути словесну перепалку чоловіків з людьми у військовій формі, чути заклики брати палиці.
Зросла кількість поранених через удар Росії по Прилуках
Кількість постраждалих внаслідок російського удару в Прилуках зросла до дев’яти, повідомляють голова Чернігівщини В’ячеслав Чаус і Національна поліція області.
«Станом на зараз відомо про 9 поранених, серед них – 5-річна дитина – медики надають всім необхідну допомогу», – повідомив Чаус.
За його даними, в місті також багато руйнувань: знищені два житлових будинки, є руйнування багатоповерхівок й адмінбудівель.
Прилуцька міська рада раніше оголосила 5 і 6 червня днями жалоби за загиблими внаслідок російської атаки.
Раніше голова Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус повідомив, що у Прилуках внаслідок масованого російського удару безпілотниками в ніч на 5 червня загинули п’ять людей, зокрема, однорічна дитина, ще шість людей поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Очевидці воєнних злочинів». Скільки українських дітей продовжують утримувати в Росії?
4 червня уповноважена з прав дитини Росії Марія Львова-Бєлова повідомила, що разом із МВС розпочала роботу щодо переданого російській стороні на переговорах у Стамбулі списку депортованих до України дітей. У цьому списку – 339 прізвищ. Але, кажуть в Києві, насправді таких дітей більше.
- Чому ж не передали список з усіма прізвищами?
- Скільки ж загалом неповнолітніх українців насильно перемістили в Росію?
- І скількох Київ чекає назад?
З’ясовував телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
У Кремлі відповіли на запитання, якою буде обіцяна Путіним реакція РФ на удари по аеродромах
Росія відповість на атаки України по її аеродромах тоді і так, як вважатимуть за потрібне російські військові, заявив 5 червня речник Кремля Дмитро Пєсков.
Він підтвердив, що російський лідер Володимир Путін сказав під час телефонної розмови президентові США Дональду Трампу, що Москва відповість на атаку.
При цьому речник Путіна заявив, що Росія хотіла б на міжнародному рівні почути «жорстке засудження» цих ударів.
Водночас у Кремлі заявили, що переговори з Україною в РФ будуть продовжувати.
Пєсков також сказав, що Путін і Трамп не обговорювали проведення особистої зустрічі під час розмови 4 червня. За його словами, існує загальне розуміння того, що така зустріч необхідна, але її потрібно належним чином підготувати.
Речник Кремля також зазначив, що Путін і Трамп не обговорювали можливе скасування санкцій проти Росії.
Президент США Дональд Трамп заявив, що 4 червня під час телефонної розмови президент Росії Володимир Путіним «дуже рішуче заявив, що йому доведеться відреагувати на нещодавній напад на аеродроми».
Після цього посольство США в Україні попередило про ризик «значних повітряних атак».
Українські дрони 1 червня атакували кілька російських військових аеродромів за допомогою дронів, захованих у збірних будиночках, встановлених на відкритих платформах вантажівок. За твердженням СБУ, було знищено понад 40 російських військових літаків. Операція, як заявили у Києві, готувалася півтора року.
Завдяки аналізу відео і супутникових знімків Радіо Свобода вдалося незалежно підтвердити знищення щонайменше 11 російських стратегічних бомбардувальників.
Удар РФ по полігону на Полтавщині: двоє поранених померли в лікарні
У лікарні померли двоє постраждалих внаслідок російського удару по полігону у Полтавській області, повідомив голова обласної військової адміністрації Володимир Когут.
«За уточненою інформацією Сухопутних військ, лікарям, на жаль, не вдалося врятувати життя двох людей, які зазнали поранень внаслідок атаки ворога по навчальному полігону», – написав він у телеграмі.
За даними Сухопутних військ ЗСУ, сили РФ 4 червня завдали ракетного удару по території одного із навчальних підрозділів на Полтавщині. У ЗСУ заявили, що завдяки комплексу превентивних дій вдалося зберегти життя військовослужбовців, які на момент удару перебували на полігоні, виконуючи навчальні завдання, але були поранені. Кількість поранених не називалась.
Це вже другий російський удар розташуванню навчального підрозділу ЗСУ з початку червня.
У неділю, 1 червня, російські військові завдали ракетного удару по розташуванню одного з навчальних підрозділів Сухопутних військ ЗС України. Відомо про 12 загиблих і понад 60 поранених. Водночас командування наголошувало, що ніяких шикувань чи масових зборів особового складу не проводилося.
Після цього командувач Сухопутних військ Збройних сил України Михайло Драпатий 1 червня заявив, що подає рапорт про відставку через загибель військових на полігоні. За його словами, цей крок продиктований його відчуттям відповідальності «за трагедію на 239-му полігоні, внаслідок якої загинули воїни».
3 червня Михайло Драпатий заявив, що після «тривалої розмови» з президентом України Володимиром Зеленським ухвалив рішення «залишитися в строю» – попри попереднє рішення піти у відставку через трагедію на полігоні.
Згодом на сайті глави держави були оприлюднені укази про звільнення Михайла Драпатого з посади командувача Сухопутних військ ЗСУ і про його призначення командувачем Об'єднаних сил ЗСУ.