«Море за ґратами». Порожні готелі, закриті ринки, міни на пляжі: як виживає відомий курорт Коблево
КОБЛЕВО – Миколаївська область України нагадує прифронтову зону, але, незважаючи на це, до регіону на узбережжі Чорного моря приїжджають туристи. Головна перешкода, з якою вони стикаються, – це постійні сигнали повітряної тривоги, порожні пляжі та закриті готелі. Кореспондент телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) побував на відомому в Україні курорті Коблево.
Ледве помітна сітка-плутанка, бетонні загородження та таблички з попередженням «Небезпечно! Міни!» – так зараз виглядає пляж у курортному селищі Коблево.
Так, тут є міни, тут не можна перебувати. Але це мій вибір
Відпочивальниця Анжела
Такі загородження для деяких відпочиваючих все одно не завада – вони шукають будь-які лазівки, щоби на свій страх і ризик пробратися до моря.
На початку серпня на одному з таких пляжів підірвався чоловік, наткнувшись у воді на невідомий предмет, дві жінки на березі отримали поранення.
Тому і місцева влада, і адміністрації готелів, що працюють у Коблеві – незважаючи на розпал сезону – наполегливо просять відпочиваючих не купатися в морі.
Далі читайте ТУТ
ОВА: у Запорізькій області сили РФ атакували цивільні автівки, є загиблі та поранені
Через російські атаки у Запорізькому районі загинули дві людини, одна – поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його словами, російський дрон атакував цивільний автомобіль у Кушугумі – внаслідок удару автівка знищена, загинули двоє людей – 73-річний чоловік та 47-річна жінка. Також поранень зазнав 38-річний житель Кушугума.
Раніше Федоров повідомив, що сили РФ атакували авто волонтерів, що проводили евакуацію із Новотроїцького – поранені двоє людей, автівка пошкоджена.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Скільки Київ провів у повітряній тривозі за останні дні? (інфографіка)
В останні дні серпня Росія змінила тактику повітряних атак на Київ та область і застосовувала десятки реактивних дронів-камікадзе вдень і вночі. Радіо Свобода зібрало дані про кількість та загальний час повітряних тривог у Києві наприкінці серпня.
27 серпня загальний час повітряної тривоги у Києві сягнув 14 годин 32 хвилини, її оголошували 13 разів. За пʼять останніх діб серпня столиця провела у повітряній тривозі понад 52 години.
Кіпер повідомив про пожежу на поштовому терміналі через повторну російську атаку
Росія продовжує атакували цивільну інфраструктуру Одеської області, повідомив голова військової адміністрації Олег Кіпер 1 вересня.
«Внаслідок атаки зайнялося приміщення поштового терміналу, який раніше вже зазнавав ушкоджень під час ворожих ударів», – заявив він.
Очільник регіону додав, що пожежу ліквідували підрозділи ДСНС, ніхто не постраждав.
В ході атаки вночі на 1 вересня в Одеській області пошкоджена цивільна інфраструктура, одна людина була поранена.
Вранці 31 серпня Кіпер повідомляв про удар по терміналу «Нової пошти» на Одещині.
Попередження Реткліффа Москві: що відомо через тиждень – за словами колишніх співробітників ЦРУ
ВАШИНГТОН – Через тиждень після того, як директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив неоголошену поїздку до Москви, залишаються питання щодо того, що спонукало до цієї незвичайної місії? А також що, на думку Вашингтона, до чого Росія може готуватися?
Повідомляється, що Джон Реткліфф застеріг російських чиновників від нападів або випробувань НАТО, висловлюючи особливу стурбованість щодо балтійських держав Естонії, Латвії та Литви. Він також, як повідомляється, обговорив підтримку Ірану Росією. Президент США Дональд Трамп назвав візит «напіврутинним», заявивши, що Вашингтон хоче, щоб війна в Україні закінчилася, і що з цього «щось може вийти».
ЦРУ публічно не оприлюднило повний порядок денний візиту. У Кремлі заявили, що Реткліфф не зустрічався з президентом Володимиром Путіним, охарактеризувавши цю поїздку як частину постійних контактів між спецслужбами обох країн.
Представники США поінформували союзників по НАТО про занепокоєння щодо можливих дій Росії, тоді як українська сторона повідомила, що отримувала інформацію як до, так і після візиту Реткліффа.
Корецький анонсував аудит потреб Міноборони і «жорсткий режим економії» коштів бюджету
Одним із перших рішень нового складу Кабінету міністрів був «ретельний аудит справ, у тому числі державних фінансів», розповів прем’єр-міністр Сергій Корецький, виступаючи у Верховній Раді 1 вересня.
Він зазначив, що Україна може цього року отримати від партнерів 30 мільярдів доларів, якщо виконає взяті на себе зобов’язання. Ці кошти передбачені програмами допомоги Україні від партнерів, передусім європейською підтримкою.
Корецький також назвав суму дефіциту оборонного бюджету – 27 мільярдів доларів. Київ звертається до партнерів щодо перекриття цієї потреби екстреним фінансуванням.
Говорячи про причини такого дефіциту, голова уряду вказав на здорожчання війни:
«Ця технологічна війна потребує більше витрат. Ворог посилює повітряні атаки, виробляє й запускає більше дронів і ракет. Так само і ми маємо діяти дзеркально і збільшувати нашу підтримку Сил оборони. Для фронту треба більше наземних роботизованих комплексів, більше дронів, які реально працюють для захисту життів, більше довгої артилерії, про яку кажуть самі воїни».
На Полтавщині через атаку РФ постраждали троє людей – ОВА
Російські війська атакували одне з підприємств у Полтавській громаді, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
За його даними, внаслідок атаки троє людей травмовані.
Також вранці Дяківнич повідомляв, що у Лубенському та Кременчуцькому районах були зафіксовані падіння російського БпЛА на відкритій території. У Кременчуцькому районі виникла пожежа сухої рослинності, її вже ліквідувала.
За його словами, уламки безпілотника з бойовою частиною виявили у Миргородському районі. У цих трьох районах люди не постраждали.
Санкції проти Росії та мита до 100%: Власюк прибув до Вашингтона переконувати Палату представників
ВАШИНГТОН – Головний український посадовець із питань санкцій прибув до Вашингтона 31 серпня, намагаючись зберегти шанси на ухвалення масштабного законопроєкту про санкції проти Росії, який отримав переважну двопартійну підтримку в Сенаті, але тепер має пройти складніше випробування в Палаті представників.
Владислав Власюк, уповноважений президента Володимира Зеленського з питань санкційної політики, має зустрітися із законодавцями, оскільки Київ закликає Конгрес просувати «Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року». Про нинішню боротьбу за цей законопроєкт раніше також повідомляла Українська редакція Радіо Свобода.
Владислав Власюк в офісі Радіо Свобода. Вашингтон, 15 квітня 2026 року
7 серпня Сенат схвалив законопроєкт 86 голосами проти 11, що стало відображенням рідкісної двопартійної згоди щодо необхідності посилення тиску на Москву.
Але законопроєкт досі не винесли на голосування в Палаті представників, де демократи висловили занепокоєння через положення, які надають президенту Дональду Трампу повноваження запроваджувати мита до 100 відсотків проти країн, які купують російські нафту й газ або допомагають Москві обходити санкції.
Лідер демократів у Палаті представників Хакім Джеффріс від штату Нью-Йорк заявив 31 серпня, що його фракція не визначила своєї позиції щодо законопроєкту, водночас визнавши серйозні заперечення високопоставлених демократів проти положень про мита. Демократи занепокоєні тим, що законопроєкт може надати Трампу додаткові повноваження у сфері мит і санкцій, які його адміністрація зможе застосовувати надто широко.
Це спричинило розкол на Капітолійському пагорбі. Законодавці з обох партій загалом підтримують посилення тиску на Росію, але загроза високих мит проти великих покупців російських енергоносіїв стала головною політичною перешкодою для законопроєкту.
Далі читайте тут
У Мінагрополітики розповіли, на скільки можуть подорожчати продукти через атаки РФ
У Мінагрополітики заявляють, що Україна має достатні запаси продовольства для забезпечення внутрішнього ринку, але через атаки РФ логістичні ланцюги перебудовуються – це може призвести до подорожчання продуктів харчування до 2,5%. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу «Суспільне».
За його словами, численні цілеспрямовані удари РФ по продовольчих складах змушують бізнес адаптувати систему постачання продовольства.
«Один з ключових елементів нової моделі постачання продовольства – розміщення невеликими партіями. Друге – пряма доставка безпосередньо від виробника до місця реалізації. Для нас важливо децентралізувати цей підхід, унеможливити масштабне одночасне руйнування великих обсягів продукції. Разом із тим це дозволяє забезпечити українців необхідною продукцією вчасно та відповідної якості, щоб не було перебоїв із постачанням», – розповів Висоцький.
Міністр зауважив, що перебудова логістики впливає і на організацію роботи торговельних мереж, зокрема, магазини можуть одночасно мати менший асортимент окремих видів продукції, але це не означає її дефіциту.
«Перехід до більш децентралізованої моделі постачання потребує додаткових транспортних витрат, що може вплинути на ціну товару. Також може змінитися вартість складських послуг. Водночас, за оцінкою Мінагрополітики, це не має призвести до суттєвого подорожчання продуктів харчування – максимум до 2,5%», – зазначив Висоцький.
Російські атаки по українській інфраструктурі руйнують виробничі, торговельні, логістичні, інфраструктурні об’єкти, втрачаються товарні запаси. За даними Мінагрополітики, в деяких регіонах втрачено 90% інфраструктури, яка використовувалась, як склади. За підрахунками «Forbes Україна», Росія знищила 400 тисяч квадратних метрів складських приміщень.
Київ: троє людей поранені через повторну російську атаку
Внаслідок російської атаки на столичному Подолі 1 вересня сталася пожежа, троє людей постраждали, повідомив міський голова Києва Віталій Кличко.
«Троє людей постраждали в багатоповерхівці в Подільському районі, де сталося загоряння внаслідок атаки ворожих БпЛА на столицю», – написав він у своєму телеграм-каналі.
У ДСНС повідомили Радіо Свобода, що, попередньо, мало місце пряме влучання в будинок, інформації про загиблих наразі немає. Пожежу на місці удару рятувальники ліквідували.
Українські дрони атакували російський порт Усть-Луга в Ленінградській області
Українські безпілотники атакували порт у Ленінградській області Росії, повідомив губернатор регіону Олександр Дрозденко 1 вересня.
За його словами, за час атаки над областю збили 52 безпілотники, ніхто не постраждав.
«В результаті атаки БПЛА зафіксовано пошкодження в портовій зоні Усть-Луга, є займання. Екстрені служби працюють на місці. Інформація про наслідки уточнюється», – написав Дрозденко в своєму телеграм-каналі.
Українські моніторингові телеграм-канали зазначають, що в порту Усть-Луга атаки зазнав термінал.
Про атаку безпілотників повідомляв також губернатор області Самарської В'ячеслав Федорищев. За його словами, «є пошкодження на цивільних об’єктах».
Телеграм-канали писали про атаку на Тольятті та Новокуйбишевськ. У Тольятті, як стверджується, після вибухів сталася пожежа. Що саме зайнялося, поки що невідомо. У Новокуйбишевську під час атаки ймовірно пошкоджено фасад будинку.
Українське командування наразі не коментувало ураження.
Північнокорейський табір та президент Татарстану – хто потрапив у нові санкційні списки ЄС
Європейська служба зовнішньої дії підготувала нові санкційні списки проти ще 10 людей і 17 організацій, яких вважає причетними до незаконного переміщення, русифікації, ідеологічної обробки та мілітаризованого виховання українських дітей. Серед них – президент Татарстану Рустам Мінніханов та державний дитячий табір «Сондовон» у Північній Кореї. Про це йдеться у проєкті рішення, який є в розпорядженні Радіо Свобода.
У проєкті санаційних списків ЄС пояснює необхідність нових обмежень «систематичною незаконною депортацією та примусовим переміщенням українських дітей» до Росії й на окупованих територіях, а також їхнім примусовим усиновленням, перевихованням та асиміляцією.
Однією з найбільш незвичних позицій у новому списку є Міжнародний дитячий табір «Сондовон» у Вонсані в Північній Кореї. За оцінкою ЄС, ця державна установа бере участь у програмах перевезення українських дітей із тимчасово окупованих територій до КНДР, організованих у координації з російськими структурами.
У документі зазначається, що під виглядом «культурного обміну» українські діти там потрапляють під вплив проросійської пропаганди, ідеологічної обробки та елементів мілітаризованого виховання.
«Українські діти знайомляться з кураторськими наративами та заходами, спрямованими на просування проросійського наративу. У цьому контексті табір сприяє зусиллям, спрямованим на ідеологічне обумовлення та русифікацію українських дітей», – йдеться в обґрунтуванні санкцій.
Для санкційної політики ЄС щодо депортації українських дітей це нова географія. Раніше Євросоюз уже запроваджував обмеження проти російських таборів та освітніх установ, зокрема «Артеку», «Орльонка» та «Смени». Водночас Велика Британія ще 11 травня цього року внесла «Сондовон» до свого санкційного списку за підтримку російської програми депортації та перевиховання українських дітей.
Найвищим за посадою російським чиновником у новому проєкті є президент Татарстану Рустам Мінніханов. Європейська служба зовнішньої дії вважає, що він сприяв незаконному переміщенню українських дітей до таборів у Татарстані, зокрема до табору «Мірас».
Міністр армії США Дрісколл йде у відставку – Білий дім
Міністр армії Сполучених Штатів Ден Дрісколл завершує свою роботу на посаді – заяву Білого дому про це цитують медіа США 31 серпня.
«Міністр оборони Дрісколл дуже ефективно просував програму президента Трампа «Зробити Америку знову сильною» в Міністерстві оборони, забезпечуючи видатне керівництво під час історичних військових операцій, відновлюючи акцент на готовності та летальності, допомагаючи в переговорах між Росією та Україною тощо», – заявила речниця Білого дому Анна Келлі.
Вона вказала на внесок ексурядовця в зміцнення армі США в співпрації з головнокомандувачем та головою Пентагону. Тим часом американські медіа вказують на напруженість між Дрісколлом і міністром оборони США Пітом Геґсетом.
Адміністрація офіційно не озвучує причину відставки міністра армії.
Дрісколл очолив Міністерство оборони США в лютому 2025 року, невдовзі після початку каденції президента Дональда Трампа.
У травні 2026 року на слуханнях у комітеті Сенату з питань збройних сил міністр армії США Деніел Дрісколл назвав цифрову систему «Дельта», яка дає змогу українським військовим буквально через телефон спостерігати за тим, що відбувається на полі бою в режимі реального часу, «абсолютно неймовірною».
Каллас заявила про «деякі країни» з запасами перехоплювачів до Patriot
Липень і серпень стали найбільш смертоносними місяцями для цивільного населення України за час повномасштабної війни Росії, і Європейський Союз має підтримати державу-партнерку. Про це перед неформальними зустрічами міністрів закордонних справ і оборони в Ірландії заявила топдипломатка Кая Каллас, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Україні бракує ракет-перехоплювачів. Ми знаємо, що деякі країни мають перехоплювачі, термін придатності яких незабаром спливає. Тому було б дуже добре, якби їх передали Україні, щоб вона могла використати їх для захисту своїх людей», – зазначила Каллас, спілкуючись із журналістами.
Напередодні зустрічі провідні західні медіа називали країни, що мають на складах ракети РАС-2, термін придатності яких спливає: це Греція й Іспанія. Євросоюз переконує їх передати перехоплювачі Україні.
Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки також розповіла про пошуки ракет для України за межами блоку. Джерела Радіо Свобода в дипломатичних колах Євросоюзу повідомили, що розраховують насамперед на Південну Корею і Японію.
«Ми також звертаємося до країн за межами Європейського Союзу, щоб отримати перехоплювачі для захисту цивільного населення, але це, звичайно, дуже складно. Водночас триває робота над тим, щоб об’єднати європейські можливості у сфері перехоплювачів, зокрема спільно з Україною», – заявила Каллас.
Зеленський: через нічні атаки Росії загинули загалом 12 людей, серед них громадянин Індії
До ліквідації наслідків російської атаки вночі на 1 вересня залучені майже 350 рятувальників лише в Києві та області, повідомив президент Володимир Зеленський.
Атака пошкодила цивільну інфраструктуру, житлові будинки та підприємства. Зеленський вказав на те, що з пошкодженої багатоповерхівки в Борисполі евакуювали 50 людей.
«З вечора тривали удари КАБами й дронами по Одесі та регіону. Тисячі родин лишились без електропостачання, тривають роботи, щоб оперативно повернути його людям. Демонстративно пошкодили пункт пропуску на кордоні з Румунією, також експортну інфраструктуру», – написав президент у своїх соцмережах.
За його даними, крім Києва, обстрілів зазнавали також Херсонська, Донецька, Запорізька, Харківська, Чернігівська, Житомирська, Сумська та Дніпровська області:
«Загалом 12 людей загинули, серед них громадянин Індії, ще десятки поранених унаслідок атаки. Мої співчуття кожному, хто втратив рідних і близьких».
Голова держави нагадав, що російські атаки, прораховані «саме так, щоб максимально руйнувати життя», досягають мети, коли України бракує засобів протиповітряної оборони.
«Я вдячний усім, хто допомагає Україні отримувати антибалістику в рамках PURL і двосторонніх постачань, і дуже важливо, щоб восени ці надходження збільшувалися. Кількість жертв російського терору напряму залежить від кожного нового пакета допомоги», – додав Зеленський.
Повітряні сили звітують про збиття 187 дронів і 5 балістичних ракет РФ протягом ночі
Російські війська протягом ночі запустили по Україні ракети різних типів і 218 безпілотників, повідомляє командування Повітряних сил вранці 1 вересня.
Військові зафіксували пуски:
- балістичних ракет Іскандер-М/KN-23/С-400 та протикорабельні ракети «Циркон» із Брянської, Курської, Воронезької та Ростовської областей, їхня кількість не розголошується
- крилатих ракет морського базування «Калібр» із Новоросійська
- протирадіолокаційних ракет Х-31П із повітряного простору над акваторією Чорного моря
- боєприпасів S8000 «Бандероль» із Брянської області та простору над Азовським морем
- 218 ударних дронів «Шахед» (близько третини – реактивні) та інших типів із напрямків Курська, Міллерова, Орла, Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Донецька та Гвардійського в Криму
Основними напрямками удару були Одещина й Київщина.
Попередньо, сили протиповітряної оборони змогли знешкодити 199 цілей, з них: п’ять балістичних ракет Іскандер-М/KN-23/С-400, дві «Бандеролі», п’ять «Калібрів» і 187 безпілотників.
«Зафіксовано влучання ракет та ударних БпЛА противника на 28 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 10 локаціях. Крім того, частина ворожих ракет не досягла своїх цілей, інформація щодо їх локації уточнюється», – йдеться в зведенні.
Російський дрон атакував рятувальників, які їхали на виклик на Запоріжжі, є поранені
Російська армія вдарила по рятувальниках, які прямували на виклик у Запорізькому районі, повідомили ДСНС і голова області.
«У Кушугумі ворожий дрон поцілив по автомобілю ДСНС, який прямував на гасіння пожежі. Транспортний засіб зазнав пошкоджень, поранені четверо рятувальників», – заявив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Державна служба з надзвичайних ситуацій уточнює, що рятувальники прямували на ліквідацію пожежі в приватному житловому будинку, спричиненої російським обстрілом. Поранених госпіталізували до лікувального закладу з пораненнями різного ступеня тяжкості.
За даними обласної влади, внаслідок ударів Росії напередодні в Запорізькій області загинули двоє людей, ще вісім були поранені.
ДСНС неодноразово фіксувала російські удари на пожежні частини та техніку, а також повторні удари по рятувальниках під час ліквідації наслідків атак.
Ткаченко: зросла кількість загиблих через удар РФ по Борисполю
У Київській області відомо вже про чотирьох загиблих внаслідок російської атаки вночі на 1 вересня, повідомив голова обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко:
«На жаль, до 4 збільшилася кількість загиблих унаслідок ворожого удару по Борисполю. Ще 13 людей отримали поранення. Усі постраждалі отримують необхідну медичну допомогу».
У місті пошкоджені п’ятиповерховий житловий будинок, магазин, приватні будинки, автомобілі, підприємство та будівля СТО.
Ткаченко також повідомив про пошкодження в Обухівському районі – там уражені 11 приватних будинків, склади та автозаправна станція, одна людина поранена.
ДСНС також повідомляла раніше про пошкодження інфраструктури та житла в селах Григорівка та Гусачівка.
За останніми даними, в Києві загинули восьмеро людей, п’ятеро постраждали, в тому числі троє дітей. Шестеро із загиблих у столиці були співробітниками «Укрзалізниці», повідомив голова правління.
Держприкордонслужба: російські БПЛА пошкодили пункт пропуску на кордоні з Румунією
Росія вночі атакувала безпілотниками типу «Шахед» міжнародний пункт пропуску для поромного сполучення «Орлівка» на кордоні з Румунією, повідомляє Державна прикордонна служба 1 вересня.
Прикордонники зафіксували влучання в будівлю та по території пункту пропуску – там виникли пожежі, які локалізували рятувальники.
«Наразі оформлення громадян і транспортних засобів через цей пункт пропуску тимчасово призупинено. Про це повідомлено румунську сторону. Транспорт перенаправляється до інших пунктів пропуску», – йдеться в повідомленні.
Служба просить враховувати цю інформацію під час планування перетину державного кордону.
Міністерство закордонних справ Румунії наразі не коментувало це повідомлення.
Пункт перетину «Орлівка» вже зазнавав пошкоджень внаслідок російських атак. Зокрема, він тимчасово зупиняв роботу внаслідок пошкоджень після обстрілу в листопаді 2025 року.
«Укрзалізниця» повідомила про загибель 6 співробітників через удар Росії по Києву
Російська балістична атака на Київ вночі проти 1 вересня була спрямована на залізничне депо та інші об’єкти «Укрзалізниці» – про це голова правління перевізника Олександр Перцовський повідомив вранці у вівторок.
«Балістичний удар забрав життя 7 людей, з яких 6 – наші співробітники. 1 колега в лікарні із пораненнями – поруч наші, надається вся необхідна допомога. Десятки встигли врятуватись по укриттях, допомагаємо їм оговтатись», – написав він на своїй фейсбук-сторінці.
Перцовський повідомив про руйнування, зокрема, зруйнований цех. На двох перегонах зупиняли рух.
«Наразі залізничники працюють над ліквідацією наслідків та відновленням пошкодженої інфраструктури», – повідомляє пресслужба «Укрзалізниці».
ДСНС уточнює, що внаслідок російської атаки на Київ загинули вісім людей, ще п’ятеро, в тому числі троє дітей, постраждали. Зокрема, семеро людей загинули на Дарниці, одна людина в лікарні у важкому стані. Ще одна людина загинула в Голосіївському районі. У Солом’янському районі безпілотник влучив у житловий будинок, пожежники врятували чоловіка та деблокували жінку з-під завалів.
Раніше КМВА повідомляла про трьох загиблих і п’ятьох постраждалих у ході атаки на столицю. Також є загиблий і поранені в Борисполі на Київщині.