РФ втратила 1410 військових за останню добу – Генштаб ЗСУ

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 499 390 своїх військових, зокрема 1 410 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 8 вересня навів Генштаб ЗСУ.

За даними українського командування, РФ також зазнала втрат у військовій техніці:

• танки – 12 332
• бойові броньовані машини – 25 285 (+1 – за останню добу)
• артилерійські системи – 49 341 (+30)
• РСЗВ – 2 104 (+1)
• засоби ППО – 1 612 (+3)
• літаки – 441
• гелікоптери – 355
• наземні робототехнічні комплекси – 2 521 (+5)
• БпЛА оперативно-тактичного рівня – 504 309 (+1 592)
• крилаті ракети – 5 070
• кораблі / катери – 35
• підводні човни – 2
• автомобільна техніка й автоцистерни – 145 478 (+452)
• спеціальна техніка – 4 647.

Росія била ракетами по Києву і всій Україні з Криму. Чому ЗСУ не нищать засоби ураження на півострові?

У Києві внаслідок російського удару вночі проти 8 вересня загинули дві людини, кількість постраждалих зросла до десяти, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій. Росія атакували Україну протикорабельними, балістичними, крилатими ракетами і дронами, головними напрямками удару були Київщина й Одещина, повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Армія РФ застосувала невказану кількість протикорабельних ракет «Онікс», балістичних ракет «Іскандер-М»/С-400/KN-23, 32 крилаті ракети повітряного базування Х-101 і 166 ударних безпілотників.

Донецьк, Сімферополь, Севастополь, ще пара точок - це ж не далеко? Туди «фламінго» долітають?

Корсунський

«За попередніми даними, на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 175 цілей: дві балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23/С-400/«Онікс»; 31 крилату ракету Х-101/«Іскандер-К»; 142 ворожі БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дрони інших типів», – йдеться в повідомленні.

«Київ знову під ударом і у соцмережах гуляє оця мапа. Її бачать і іноземні журналісти. Допоможіть їм знайти відповідь на питання (бо питають, а я не військовий і не можу пояснити) – Донецьк, Сімферополь, Севастополь, ще пара точок - це ж не далеко? Туди «фламінго» долітають? », – написав у фейсбуці колишній посол України в Японії Сергій Корсунський.

Що саме російські війська можуть запускати з Криму та Чорного моря? Яку роль у цьому відіграє Чорноморський флот Росії? Чи можуть Збройні сили України локалізувати цю загрозу?

Це питання розбирали в ефірі Крим.Реалії.

У Росії є можливість запускати по Україні ракети як із самого анексованого Криму, так і з акваторії Чорного моря, каже речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.

Морська компонента – це ракетоносні катери та підводні човни, вони атакують «Калібрами». Але після успішних ударів ЗСУ їхні можливості обмежені – весь Чорноморський флот загнаний у Новоросійськ, зазначає Братчук.

Далі читайте ТУТ

Паліса заявляє про черговий новий дедлайн РФ для окупації Донеччини. ISW нагадує, що було вже 15 термінів

Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса заявляє, що політичне керівництво Росії встановило черговий новий дедлайн для повної окупації Донецької області до кінця 2026 року, а російські військові просять змістити цей термін до 31 березня 2027 року.

Паліса повідомив, що детально про плани противника й причини, чому вони роками лишаються на папері, говорили вчора разом з керівником Офісу президента, Головкомом, начальником ГУРу та командувачем Повітряних Сил із спецпосланцями президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, які відвідували Київ.

За його словами, окремою темою переговорів стали повітряні атаки та застосування реактивних дронів.

«Новий виклик – реактивні дрони. І тут у росіян знову немає жодного власного технологічного прориву: ані конструкція, ані двигун не є їхніми розробками. Вони не розробили нічого – взяли готове в тих, хто їм це передав. І ми чудово знаємо, хто саме. Перехоплювачі в роботі. Рішення будуть, і ми захистимо наші міста», – написав Паліса у телеграмі.

Російська сторона наразі цю заяву не коментувала.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 6 вересня пише, що Росія не досягає своїх бойових цілей, зокрема не досягає своєї пріоритетної мети – захоплення решти території Донецької області до кінця 2026 року. З лютого 2022 року російський президент Путін встановив щонайменше 15 термінів захоплення Донецької області, про які повідомлялося, і російські війська не дотрималися жодного з них.

За підрахунками ISW, за нинішніх темпів наступу російським військам знадобиться час аж до 2 жовтня 2032 року, щоб захопити решту 19 відсотків Донецької області.

Через удар російського дрона по Харкову постраждав 17-річний хлопець – влада

Російський дрон поцілив по цивільному об’єкту в Шевченківському районі Харкова, відомо про одного пораненого, повідомив міський голова Ігор Терехов.

Керівник Харківської ОВА Олег Синєгубов уточнив, що в Шевченківському районі вибухове поранення отримав 17-річний хлопець – медики надають йому всю необхідну допомогу.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Зеленський анонсував зустрічі з міжнародними партнерами щодо антибалістичної програми FREYJA

Найближчим часом відбудуться зустрічі з партнерами на рівні держав і компаній, які залучені до розробки спільної антибалістичної програми FREYJA, повідомити президент України Володимир Зеленський після доповіді секретаря РНБО Ігоря Клименка.

Також Зеленський повідомив про роботу для розвитку додаткових дипстрайкових спроможностей України.

Президент додав, що секретар РНБО забезпечує контроль за виконанням рішень, і важливо, щоб попередні рішення щодо протидії російським ударним дронам та прискорення відповідних виробничих процесів спрацювали на 100 відсотків.

Читайте також: Зеленський: на Ставці обговорили прискорення виробництва перехоплювачів реактивних «Шахедів»

На початку серпня Зеленський, в Україні вже є необхідна наукова база і компетенції щодо антибалістичної програми. За його словами, Україна розраховує у 2026-2027 роках досягнути «потрібних результатів» у розробці своєї балістики й створення нової антибалістичної систем.

У липні цього року Україна оголосила, що спільно з дев’ятьма партнерами створює Антибалістичну коаліцію. Декларацію затвердили під час саміту «Коаліції охочих» у Парижі 13 липня. «Зіткнувшись із загрозою балістичних ракет, ми робимо чіткий вибір: захистити Україну, зміцнити нашу колективну безпеку та побудувати європейську оборону. Із запуском Антибалістичної коаліції ми посилюємо можливості, необхідні Європі», – заявив президент Франції Емманюель Макрон.

Це відбувається на тлі дефіциту в Україні ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» і «Циркон», що летять балістичною і квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.

«Карфаген» має бути зруйнований: хто на горі кришував шахрайські кол-центри?

У ГУР заявили про ураження російського літака Су-24 на території Криму

Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявило про ураження у ніч проти 7 вересня російського літака Су-24 на території окупованого Криму.

«Цієї ночі оператори Департаменту активних дій ГУР МОУ вразили ворожий літак на тимчасово окупованому півострові. Ступінь пошкодження – уточнюється», – йдеться у повідомленні.

Підтвердження цієї інформації з інших джерел немає.

Cили РФ знову атакували Київщину, в одному з районів пошкоджений склад – ОВА

Російські війська знову атакували Київщину, є пошкодження у двох районах області, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.

За даними ОВА, у Бориспільському районі пошкоджені складське приміщення та підприємство, у Броварському районі – приватний будинок та легковий автомобіль.

Наразі інформації про постраждалих немає.

Протягом останніх тижнів сили РФ посилили удари по складських приміщеннях в Києві та області.

На тлі візиту посланців президента США Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера у Кремлі заявили, що Путін дав вказівку не завдавати ударів по Києву з 5 по 8 вересня.

Але ще 5 вересня Київщина зазнала російської атаки – тоді загинули дві людини, були пошкоджені 28 об’єктів у п’яти районах.

Завод British American Tobacco зазнав атаки в Прилуках, поранена жінка

На Чернігівщині внаслідок дронової атаки РФ постраждала жінка, повідомляє 7 вересня Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Росіяни обстріляли одне з підприємств у Прилуках. На місці удару виникла пожежа. Тривають роботи з ліквідації наслідків ворожого обстрілу», – йдеться в повідомленні ДСНС.

Видання РБК-Україна з посиланням на пресслужбу компанії уточнює, що ціллю удару був завод British American Tobacco. Постраждалих серед співробітників підприємства немає, всі вони на момент атаки перебували в укритті.

Унаслідок атаки спалахнув сигаретний цех, вогонь ліквідовували пожежники.

Курортний сезон у Криму провалився – Барієв

Курортний сезон в окупованому Криму цього року був повністю провальний, розповів телепроєкту «Крим.Реалії» голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв. Він відзначає, що частина російських відпочивальників на півострів через свою невибагливість усе одно приїхала, знаючи про небезпеку. Але їхня кількість не була суттєвою.

«Тут треба розуміти, що для багатьох росіян головне щоб була горілка і море по коліно, і головне, щоб можна було на сонці позасмагати. Але питання в тому, що все ж таки ми говоримо вже і про дані туроператорів, і про дані готелів. Тут ми чітко знаємо, що з кінця червня до вересня взагалі не працюють дитячі табори, дитячі санаторії, дитячі різні платформи, площадки», – заявляє Ескендер Барієв.

Про настрої у Криму в умовах енергокризи, дефіциту пального та зірваного курортного сезону – дивіться у випуску програми Крим. Реалії.

Спецпосланець Трампа Віткофф підбив підсумки візитів до Москви та Києва

Представник президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф після візитів до Москви та Києва заявив про «суттєвий прогрес, зокрема щодо планування додаткових тристоронніх переговорів».

«Було досягнуто суттєвого прогресу, зокрема щодо узгодження графіку додаткових тристоронніх переговорів. Президент Трамп докладає всіх зусиль, щоб зупинити вбивства та домогтися тривалого й міцного миру», – йдеться у повідомленні його пресслужби, оприлюдненому в соцмережі Х.

Читайте також: У Єврокомісії вітають спроби поновити мирний процес, але готові тиснути на Росію далі

Зазначається, що спецпосланник Віткофф, Джаред Кушнер та посадовці з Ради нацбезпеки, Держдепартаменту та Міністерства фінансів США зустрілися як з президентом Росії Путіним, так і з президентом України Зеленським, щоб обговорити «пропозиції кожної зі сторін».

Пресслужба Віткоффа додає, що у Києві до делегацій також приєдналися радники з питань нацбезпеки з Великої Британії, Німеччини та Франції для спільної роботи над подальшими кроками.

«Часу більше немає». Росіяни масово шукають способи виїхати з РФ на тлі чуток про мобілізацію

«Частіше звертаються люди до 40 років із запитом встигнути виїхати до жовтня»

Російські правозахисники фіксують різке зростання запитів щодо виїзду з Росії. Це відбувається на тлі обговорень можливої нової хвилі мобілізації. Влада запевняє: її не буде. Але деякі росіяни воліють не перевіряти ці обіцянки на собі.

На це звертає увагу телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.

«Я той самий «зрадник», який виїхав із Росії з трьома дітьми. Ми лише нещодавно перетнули кордон. І я вже пошкодував, що ми не зробили цього раніше, – говорить у своєму рілсі В’ячеслав Вдовиченко. – Останні кілька років ми жили з думкою, що все налагодиться. Все мине, але це обман. Я знаю, що багато хто з вас відчуває ті самі почуття. Чекають, що все мине. Що настане колишнє життя. Але, на жаль, цього можна чекати нескінченно. Я був змушений вивезти свою сім’ю з Росії для того, щоб мої діти жили в безпеці. Для того, щоб над їхніми головами не літали ракети-безпілотники. Щоб моїх синів не забрали на війну».

Подібних історій від росіян, які виїжджають, у соціальних мережах із кожним днем стає більше.

«Ну ось і все, прощавай, наш улюблений Новосибірськ. Ми летимо жити в іншу країну, – говорить у своєму рілсі Інна. – Ми довго думали, сумнівалися, але в один момент зрозуміли, що все, час. Взяли дві валізи, собаку і полетіли. Тепер ми житимемо в Грузії. Сергій навчатиметься, а я працюватиму віддалено».

У правозахисному проєкті «Ковчег» також фіксують стрибок кількості звернень росіян щодо виїзду з країни. Лише за перші 20 днів серпня до координаторів підтримки надійшло вшестеро більше запитань, ніж за весь травень. А в чатах взаємодопомоги зростання кількості звернень становить понад п’ять разів, говорить у розмові з «Настоящим временем» координатор екстреної допомоги проєкту Ян Словицький.

«У Вірменії на найближчі дати в сегменті якихось недорогих готелів, хостелів практично не залишилося місць. А на ті, що залишилися, ціни досить серйозно підвищилися... Не можу робити з цього висновки, але в гостелах, наприклад, залишилися місця для жінок у спільних приміщеннях», – зауважує він.

Плани розширити мобілізацію після парламентських виборів 20 вересня російська влада категорично заперечує. Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя запевняє, що мобілізації «не очікується». А прессекретар російського президента Дмитро Пєсков називає повідомлення про нібито таку підготовку «інформаційними качками».

Щоправда, у 2022 році в Кремлі також заперечували і плани вторгнення в Україну, і оголошення мобілізації, нагадує політолог Дмитро Орєшкін.

«Якщо війна триватиме, а вона триватиме, податок кров’ю доведеться стягувати. Як це буде оформлено і як це називатиметься – питання інше. Найімовірніше, мобілізацією це називатися не буде, але будуть вжиті якісь ще жорсткіші заходи для того, щоб тиснути на резервістів», – припускає він.

Політик Дмитро Гудков прогнозує: «Буде якась неоголошена мобілізація, найімовірніше, у регіонах, а не у великих містах, коли, ось за прикладом Пензи, приблизно так діятимуть силовики, військові».

Політолог Іван Преображенський вважає, що наразі в Кремлі немає єдиного рішення щодо військової мобілізації.

«Можливо, особисто Володимир Путін вважає, що в нього останнє вікно можливостей і треба провести тотальну мобілізацію та послати натовп людей на фронт, авось вони знесуть українську оборону. Цих людей треба озброювати, цим людям треба надавати офіцерів, цих людей треба одягати, їх треба годувати і так далі. Видно, що Росія, в принципі, робить для цього певні кроки і намагається підготуватися, але мені здається, що вони не готові», – ділиться експерт у розмові з «Настоящим Временем».

Але вже сьогодні за законом, після вручення електронної повістки, призовнику можуть закрити виїзд із Росії. Правозахисники кажуть, що потенційним мобілізованим доводиться обирати: виїхати зараз або ризикувати тим, що пізніше такої можливості вже не буде.

Ірина з Новосибірська розповідає: «Ще в травні прийшов лист на «Держпослуги». Думаю, ви самі розумієте, про що йдеться. У цей момент стало зрозуміло, часу більше немає».

Як повідомили у проєкті про переїзд із Росії «Релокац», до їхніх фахівців кількість щоденних звернень зросла приблизно із 70 до 120. Частіше звертаються люди до 40 років із запитом встигнути виїхати до жовтня. Найпопулярніші зараз напрямки – Сербія, Вірменія та Грузія.

Генпрокурор Кравченко заявив, що не збирається у відставку, але за посаду не тримається

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко заявляє, що не планує писати заяву про звільнення за власним бажанням, але готовий до звільнення, якщо таке рішення ухвалить Верховна Рада.

«Є законні процедури. Я не тримаюся за посаду і не буду триматися ніколи. Це рішення команди, президента або Верховної Ради…Мого рішення такого на цю хвилину немає», – сказав він під час спілкування з журналістами у понеділок.

Читайте також – ОГП: вирішується питання про звільнення працівника, який фігурує у розслідуванні НАБУ

Напередодні Руслан Кравченко, коментуючи розслідування антикорупційних органів щодо викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів, заявив, що не має «жодного стосунку до прикриття незаконних кол-центрів, не давав вказівок сприяти такій діяльності й не використовував для цього повноваження генерального прокурора».

Напередодні видання «Українська правда» з посиланням на свої джерела у політичних колах заявило, що генпрокурора Руслана Кравченка «не можуть знайти від початку операції НАБУ і САП «Карфаген». А джерела ZN.UA заявили, що генпрокурор перебуває у Києві, у приватній клініці. В ОГП заперечували ці дані. Прессекретарка генпрокурора Наталія Баюрко 5 вересня заявила, що Кравченко перебуває на робочому місці.

В Офісі генпрокурора заявили, що у наведених в судовій ухвалі матеріалах «немає прямих даних» про те, що Кравченко давав будь-які «вказівки сприяти діяльності кол-центрів, перешкоджав їх викриттю або розслідуванню, отримував кошти від такої діяльності чи неправомірну вигоду або оплачував за рахунок коштів злочинного походження ремонтні роботи, встановлення сигналізації».

Читайте також: В ОГП відреагували на дані про ймовірну причетність генпрокурора Кравченка до діяльності кол-центрів

4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. За даними бюро, її організатором є один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. Бюро звітувало про викриття п’ятьох ймовірних учасників злочинної організації.

Слідство заявляє, що посадовець ОГП створив й очолив злочинну організацію в середині 2025 року, її учасники нібито налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів.

Пізно ввевері 4 вересня в Офісі генерального прокурора, коментуючи це розслідування НАБУ, заявили, що нададуть слідству «повне сприяння».

Суд взяв під варту з можливістю внесення застави двох фігурантів справи «Карфаген» про покривання роботи незаконних кол-центрів – заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву та Єлизавету Івахненко.

У Запоріжжі через дроновий удар зазнали поранень п’ятеро людей – ОВА

П’ятеро людей дістали поранення через здійснену вдень 7 вересня атаку російських дронів по Запоріжжю, повідомляє обласна військова адміністрація.

«Понівечено дві багатоповерхівки, автівки та приміщення закладу дошкільної освіти. На щастя, діти перебували в укритті разом із вихователями», – вказано в повідомленні.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Литва перевіряє, чи не походить із окупованих територій України транзитне зерно з РФ та Білорусі

Міністр сільського господарства Литви Кястутіс Мажейка доручив перевіряти походження всього зерна, імпортованого до Литви з Росії та Білорусі, повідомляє агенція BNS. За повідомленням, це робиться для запобігання транзиту зерна, яке могло бути викрадене з окупованих територій України.

Раніше Мажейка заявив, що Росія може спробувати експортувати українське зерно через порти Латвії та Литви.

Міністр офіційно звернувся до Державної продовольчо-ветеринарної служби з проханням негайно розпочати перевірку походження всього транзитного зерна з Росії та Білорусі до порту Клайпеда – не лише кормового, як раніше, але й продовольчого, повідомило міністерство.

«Єдина перевірка повинна поширюватися на всі партії зерна з Росії та Білорусі, незалежно від їхнього призначення. Ми повинні зробити все, щоб інфраструктура нашої країни не використовувалася для транзиту викраденого українського зерна», – сказав Можейка.

За даними міністерства сільського господарства Литви, від травня 2025 року Литва разом із Україною та Великою Британією запроваджує Схему перевірки зерна (GVS), за якою проводяться обов’язкові лабораторні дослідження фуражного зерна, що зберігається на митних складах. Однак зміни в потоках, які спостерігає міністерство, свідчать про те, що деякі вантажі можуть перевозитися за спрощеними процедурами прямого транзиту або декларуватися як продовольче зерно, щоб уникнути перевірки.

Міністр закликає до посилення співпраці між Продовольчо-ветеринарною службою та Митним департаментом, щоб інформація про транзитні потоки надходила вчасно для виявлення та перевірки ризикованих вантажів до їх виїзду з території Литви.

Як повідомляє BNS, минулого тижня Продовольчо-ветеринарна служба вже відібрала зразки однієї партії зерна в порту та перевірить її походження в іноземній лабораторії. За словами представниці служби Айсте Прельгаускайте, є підозри, що країною походження може бути Україна, а не Росія, як зазначено в документах – тобто, воно могло бути викрадене та доставлене з України через Калінінград. Прельгаускайте повідомила BNS, що служба взяла зразки зерна з митного складу в Клайпеді для визначення країни походження, їх досліджуватимуть у лабораторії у Франції. За її словами, експертиза може тривати два-три тижні.

Щоб запобігти транзиту зерна, потенційно викраденого з окупованих територій України, міністр сільського господарства Литви Кястутіс Мажейка вважає за необхідне об’єднати зусилля всіх країн Балтії. Вільнюс також пропонує своїм сусідам перевіряти походження зерна, яке перевозиться з Росії та Білорусі. Латвія стверджує, що вже розпочала такі перевірки.

Наприкінці вересня відбудеться засідання Ради міністрів Європейського Союзу, на якому Литва планує обговорити це питання з Латвією та Естонією, і пропонує їм застосувати свою методологію.

Білецький керівництву Росії: «Не виглядайте дурнями». Чий Святогірськ?

Каллас не змогла запустити нову оборонну групу через супротив країн ЄС

Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас вирішила відмовитися від ідеї запустити Групу високого рівня з питань оборони після того, як частина держав-членів виступила проти такого формату. Про це на брифінгу в Брюсселі 7 вересня повідомив речник Єврокомісії із закордонних справ Крістіан Віганд.

Запуск групи, до якої планували залучити високопоставлених політичних і військових представників країн ЄС, Великої Британії та України, спочатку був запланований на ранок 7 вересня.

«Спочатку це було заплановано на сьогоднішній ранок. Однак деякі держави-члени вважали, що на цьому етапі це не той шлях, яким варто рухатися. Після обговорень із міністрами верховна представниця вирішила не продовжувати цю ініціативу і зараз шукає нові способи взаємодії з державами-членами», – сказав речник.

При цьому, за його словами, необхідність формування незалежного експертного висновку щодо потреб у сфері оборони залишилася.

«Очевидно, що діагноз залишається тим самим: Європі потрібно діяти швидше у сфері оборони», – сказав речник.

Про створення нової Групи високого рівня з питань оборони Кая Каллас оголосила 1 вересня після неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС в Ірландії.

Тоді вона заявила, що група високопоставлених політичних та військових представників кількох держав ЄС, а також Великої Британії та України має шукати «нестандартні рішення», які дозволили б швидше закрити прогалини в європейських оборонних спроможностях.

Результатом роботи групи мала стати доповідь із конкретними рекомендаціями для держав-членів та інституцій ЄС щодо того, як прискорити зміцнення обороноздатності Європи – за задумом, своєрідний аналог доповіді Маріо Драгі про конкурентоспроможність ЄС, але у сфері оборони.

Каллас окремо наголошувала на участі України, пояснюючи її значним практичним військовим досвідом.

Як пише Politico з посиланням на європейських дипломатів, презентацію нової групи планували провести 7 вересня у брюссельській Bibliothèque Solvay за участю близько 150 представників інституцій ЄС, НАТО, аналітичних центрів та академічного середовища.

За інформацією видання, очолити групу мав колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен. Серед можливих учасників називали також колишнього міністра оборони Естонії Юрі Луйка та колишню міністерку збройних сил Франції Флоранс Парлі. Представників мали делегувати також Німеччина, Велика Британія та Україна. Європейська служба зовнішніх дій офіційно цих імен не підтверджувала.

Кличко повідомив про зміни в роботі транспорту після скорочення комендантської години

Рада оборони Києва внесла зміни до роботи громадського транспорту після рішення уряду про скорочення комендантської години, повідомив 7 вересня міський голова столиці Віталій Кличко.

«Графік роботи громадського транспорту в столиці подовжиться на одну годину. Графік роботи закладів громадського харчування, розважальних закладів, ТРЦ при цьому не змінюється. Також під час комендантської години (через те, що багато поїздів запізнюються) місто організує чотири автобусних маршрути для перевезення людей з центрального залізничного вокзалу», – інформує міський голова Києва.

Китай міг поставити до РФ тонни матеріалів для виробництва дронів

Китайська державна компанія Jilin Chemical Fiber Group поставила до Росії 46 тонн поліакрилонітрилу – матеріалу, що використовується під час виробництва вуглецевого волокна для безпілотників. Про це повідомляють Politico та The Telegraph, які ознайомилися з відвантажувальними документами. Постачання було оформлене як цивільний вантаж.

Одержувачем вказана компанія «Алабуга-Волокно» – дочірнє підприємство корпорації «Росатом». Компанія розташована в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані, де з 2023 року виробляють ударні безпілотники на основі дронів «Шахед».

У документах 2026 року поліакрилонітрил проходив під митним кодом, призначеним для експорту синтетичних волокон цивільного призначення. За оцінкою голови вашингтонського Інституту науки та міжнародної безпеки Девіда Олбрайта, з отриманого матеріалу можна виготовити вуглецеве волокно щонайменше для 1300 безпілотників. Воно використовується, зокрема, для посилення крил та внутрішніх конструкцій дронів, включно з двигунами та паливним баком.

Документи про постачання отримав Український центр безпеки та співробітництва. За даними Politico, їхню справжність підтвердила українська влада та спеціальний комітет Палати представників Конгресу США щодо Китаю. Матеріали також передали британському уряду. Держдепартамент США і ЦРУ повідомлення не коментували, британське МЗС відомості, що містяться в документах, заперечувати не стало.

У Єврокомісії вітають спроби поновити мирний процес, але готові тиснути на Росію далі

Європейський Союз підтримує всі дипломатичні зусилля, які можуть забезпечити тривалий і справедливий мир в Україні. Так у Єврокомісії 7 вересня прокоментували візит спеціальних посланців президента США Стіва Віткоффа й Джареда Кушнера до Києва й Москви.

«Ми особливо вітаємо спроби надати нового імпульсу процесу через дипломатичні контакти та візит американських переговорників до Києва», – зазначив речник Єврокомісії Крістіан Віганд, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.

Водночас посадовець звернув увагу, що Росія продовжує ескалацію, завдаючи ударів по цивільних українцях, критичній інфраструктурі, а також експорту зерна з України.

«Дії Путіна ведуть до руйнувань. Путін знову підтвердив максималістські цілі Росії. Жодна з них не сприяє припиненню російської війни. З іншого боку, Україна залишається непохитною у своїй стійкості та відданості повному й безумовному припиненню вогню. Тому ми підтримуємо зусилля України, спрямовані на досягнення справедливого й тривалого миру», – наголосив Віганд.

До одного з переговорних раундів у Києві між керівництвом України та високопоставленою делегацією зі США долучилися також представники Європи – безпекові радники так званої «євротрійки» (Франції, Німеччини, Великої Британії).

Предстаників ЄС за столом не було. Радіо Свобода уточнило, чи планується телефонна розмова між Володимиром Зеленським та очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.

«Не можу підтвердити, що для телефонної розмови з цього питання запланований якийсь конкретний час. Але президентка фон дер Ляєн підтримує дуже регулярний контакт із президентом Зеленським. Тому зовсім не здивуюся, якщо вони справді поговорять після цих переговорів упродовж вихідних», – зазначила речниця Єврокомісії Паула Піньйо.

Крістіан Віганд підтвердив готовність ЄС відігравати роль у пошуках дипломатичного рішення з огляду на його залученість до гарантування безпеки України, її відбудову, майбутній вступ до блоку, та запроваджені ним санкції проти Росії.

«Ми готові й надалі чинити тиск на Росію. Тож із нашого боку позиція залишається незмінною», – резюмував Віганд.

6 вересня представники Дональда Трампа перебували в Києві на зустрічах щодо завершення війни Росії проти України. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів два двосторонні раунди переговорів з делегацією США й один раунд багатосторонніх переговорів разом із радниками з національної безпеки Великої Британії, Німеччини і Франції.

Як повідомив Зеленський, після переговорів у Києві Україна, США і європейські партнери домовилися зустрітися знову, щоби продовжити діалог щодо встановлення миру й обговорити подальші кроки. Місце і дата нової зустрічі поки не оголошені.

Переговори в Києві 6 вересня Зеленський і Віткофф назвали «змістовними». За словами українського президента, сторони, зокрема, обговорили гарантії безпеки й економічну підтримку для України, постачання необхідних засобів протиповітряної оборони, а також пакет допомоги напередодні нового зимового сезону.

5 вересня Віткофф і Кушнер перебували в Москві, де зустрічалися з російським лідером Володимиром Путіним. Представник Білого дому, коментуючи переговори Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера 5 вересня в Кремлі, повідомив Радіо Свобода, що «сторони обговорили конкретні плани щодо наступних кроків, про які оголосять найближчими тижнями».