Макрон: Франція і США об’єднають зусилля для досягнення мораторію на удари по енергетиці України
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Франція і США спільно домагатимуться мораторію на удари по енергетичній і цивільній інфраструктурі України.
Макрон написав про це у соцмережі X 22 вересня, зазначивши, що обговорив це питання з президентом США Дональдом Трампом після прибуття до Нью-Йорка.
«Ми вирішили діяти спільно задля зниження напруженості на енергетичних ринках шляхом захисту критичної інфраструктури на Близькому Сході та свободи судноплавства в Ормузькій протоці. Ми також об’єднаємо зусилля, щоб домогтися мораторію на удари по енергетичній і цивільній інфраструктурі України. Цивільне населення має бути захищене», – заявив Макрон і наголосив на необхідності невідкладно почати «серйозні переговори» щодо умов миру між Росією й Україною.
«Заплановані близько 20 зустрічей». Зеленський прибув до Нью-Йорка
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що разом із першою леді і дипломатичною командою прибув до Нью-Йорка на 81-шу сесію Генасамблеї ООН.
«Заплановані близько 20 зустрічей, а саме: з президентом Америки, лідерами Європи, сенаторами і членами Палати представників Конгресу США, керівниками міжнародних організацій, провідних американських компаній і аналітичних центрів. Підготовлена до підписання і нова Drone Deal. Звісно, перший пріоритет України – наближення миру та захист життя наших людей. Є конкретні безпекові пропозиції та деескалаційні рішення, які можуть наблизити закінчення війни», – написав Зеленський у телеграмі.
За словами президента, йтиметься про посилення ППО і «забезпеченням для України достатніх фінансів». Крім того, буде проведемий саміт міжнародної «Кримської платформи» у Нью-Йорку за «широкого представництва» країн на високому рівні.
«Людина, яка все життя присвятила Україні»: спогади про Миколу Карпюка
На фронті загинув громадський діяч, співзасновник УНА-УНСО та колишній бранець Кремля Микола Карпюк. Для багатьох українців він асоціюється із початком російсько-української війни. Микола Карпюк у 2014 році став одним з перших і найбільш медійних бранців Кремля. Проте його шлях в українській політиці розпочався задовго до Революції гідності.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповідають, хто такий Микола Карпюк та яку роль він відіграв у сучасній історії України.
Микола Карп'юк загинув у бою на Запорізькому напрямку 19 вересня. Йому було 62 роки.
На початку повномасштабного вторгнення Микола Карпюк добровільно підписав контракт із ЗСУ. А після звільнення за віком – у 60 років переуклав контракт і залишився на бойовій посаді.
- Родом Микола Карпюк із села Великий Житин на Рівненщині, за фахом – токар.
- У 1989 році він вступив до Української гельсінської спілки, у 1990-му очолив рівненську обласну організацію Спілки незалежної української молоді, а згодом – рівненський осередок УНА-УНСО.
- У 1992–1993 роках брав участь у конфлікті в Придністров’ї. Очолив там перший добровольчий загін УНСО.
- У 1993 році на чолі добровольчого корпусу УНСО «Арго» брав участь у війні в Абхазії на боці Грузії.
Микола Карпюк вів громадську та політичну діяльність – двічі балотувався до Верховної Ради України від Української національної асамблеї у 1998 та 2002 роках. Проте до парламенту партія не пройшла.
У 2000–2001 роках брав участь в акції «Україна без Кучми», за що був заарештований і засуджений до п’яти років ув’язнення.
Під час Помаранчевої революції керував підрозділами УНСО, які підтримали Віктора Ющенка. Під час Революції гідності приєднався до «Правого сектору».
Далі читайте тут
У Києві через удар РФ постраждали 4 людини – влада
У Києві внаслідок нічних російських ударів постраждали чотири людини, повідомили в міській військовій адміністрації удосвіта 22 вересня.
«Вночі ворог завдав ударів по місту, наслідки яких зафіксовано у двох районах. У Дніпровському районі уламки впали на 5-поверховий будинок. Було пошкоджено перший поверх і виникло загоряння в підвальному приміщенні. У Дарницькому районі уламки впали на території приватного житлового будинку», – йдеться в повідомленні.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій додали, що з чотирьох постраждалих у Дніпровському районі трьох шпиталізували, внаслідок атаки в Дарницькому – ніхто не постраждав.
На фронті відбулося майже 200 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 21 вересня на фронті відбулося 197 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав 50 авіаційних ударів, скинув 168 керованих авіабомб. Крім того, залучив для ураження 6137 дронів-камікадзе та здійснив 1930 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у вечірньому зведенні.
Більшість боїв зафіксовано на трьох напрямках – Костянтинівському і Покровському на Донеччині, Гуляйпільському на Запоріжжі.
«На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили 14 ворожих штурмів у районах Костянтинівки, Новоселівки, Іллінівки, Довгої Балки, Розкішного та Новопавлівки; ще одне боєзіткнення триває.
Усього 23 атаки відбито на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися в районах населених пунктів Торецьке, Софіївка, Добропілля, Новий Донбас, Вільне, Білицьке, Ганнівка, Красноподілля, Водянське, Дорожнє, Василівка, Мирне, Сергіївка та Новопавлівка. Три боєзіткнення тривають.
10 атак окупантів зафіксовано на Гуляйпільському напрямку в районах населених пунктів Різдвянка, Тернувате та Копані», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському та Оріхівському напрямках.
В ООН стурбовані, що в Україні «майбутню зиму буде ще важче пережити»
Організація Об'єднаних Націй (ООН) висловила стурбованість російськими атаками на енергетичну інфраструктуру України. Про це йдеться в доповіді Незалежної міжнародної комісії з розслідування щодо України, представленій 21 вересня Радіо ООН із прав людини.
«Безперервні атаки на енергетичну інфраструктуру роблять умови життя цивільного населення дедалі нестерпнішими. Ми стурбовані тим, що майбутню зиму буде ще важче пережити», – заявив голова комісії Ерік Мьосе.
В ООН констатували, що внаслідок ударів РФ по енергетиці протягом зими 2025–2026 років, коли температура опускалася до 20 градусів морозу, було пошкоджено або зруйновано додаткові енергетичні установки, лінії електропередачі, об’єкти теплопостачання та газової інфраструктури. Мільйони українців постраждали від тривалих відключень електроенергії, нестачі опалення або його повної відсутності.
Українська влада задокументувала випадки смерті та травм, пов’язаних із переохолодженням, ідеться у звіті.
Також у цій доповіді ООН звернула увагу, що Росія нав’язує українським дітям на окупованих територіях російське патріотичне та військове виховання.
«Українських дітей на окупованих територіях примушують відвідувати школи, де навчання ведеться за російськими програмами та прославляється Російська Федерація. Невиконання цих вимог супроводжується погрозами та примусом», – указано в звіті.
Комісія зауважила також іноземних громадян із країн різних континентів, які зрештою опинилися на службі в російській армії після того, як «їх було введено в оману».
Комісія представить результати поточних розслідувань у своїй доповіді на 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у жовтні 2026 року.
Журналісти оновили дані про росіян, загиблих на війні. Їх щонайменше 259 тисяч
Від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 258 989 російських військових, підрахували журналісти оосійської служби ВВС та видання «Медіазона» спільно з волонтерами. Майже 7700 із загиблих – офіцери російської армії та інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження.
Журналісти випустили оновлені підрахунки до четвертої річниці оголошення мобілізації в Росії. За останні два тижні список поповнили понад 10 тисяч нових імен, хоча зазвичай додається близько п’яти-шести тисяч. «Медіазона» зазначає, що таке зростання пов’язане не з різким збільшенням числа загиблих, а з тим, що було додано імена з витоків списків про обмін тілами між Росією та Україною, які вдалося підтвердити реєстрами.
ВВС та «Медіазона» публікують також відкриту базу даних загиблих із зазначенням імені, місця призову, військового звання та дати й місця загибелі кожного.
21 вересня виповнилося чотири роки від дня оголошення президентом Росії Володимиром Путіним так званої часткової мобілізації чоловіків для війни з Україною. Поповнення армії РФ у такий спосіб зараз не відбувається, але формально мобілізація триває, президентського указу про її скасування не було. Не були демобілізовані і призвані до армії чотири роки тому. За даними журналістів, які ведуть підрахунки, загинули понад 20 тисяч тих, хто був мобілізований – офіційно заявлялося про 300 тисяч призваних до війська впродовж осені 2022 року.
Уряд затвердив регламент роботи медиків за різних рівнів небезпеки – Корецький
Уряд затвердив нові правила роботи медичних закладів залежно від рівня повітряної загрози, повідомив увечері 21 вересня прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
«За жовтого рівня медзаклади продовжують роботу. Має бути забезпечений повний доступ працівникам, пацієнтам і відвідувачам до укриттів.
За червоного — пацієнти та медичні працівники мають перейти в укриття. Водночас не припиняється допомога, яку небезпечно переривати, зокрема під час операцій, реанімації, інтенсивної терапії тощо. Пацієнтів, яких неможливо перемістити, продовжують лікувати у найбільш безпечних приміщеннях. В укриттях і таких приміщеннях можна надавати медичну допомогу, відпускати ліки та розміщувати пацієнтів», – повідомив очільник уряду.
Екстрена медицина, згідно з регламентом, працює безперервно за будь-якого рівня небезпеки, пацієнтів із невідкладними станами приймають незалежно від рівня загрози, диспетчерські служби приймають виклики, бригади швидкої виїжджають до пацієнтів.
«Також уряд доручив посилити захист операційних, реанімацій, пологових і приймальних відділень, приміщень із резервними джерелами живлення та критично важливим медичним обладнанням. Особлива увага – місцям, де перебувають пацієнти, яких неможливо оперативно перемістити», – додав голова уряду.
«На місці Зеленського я б дуже непокоївся». АдН знову тріумфує на виборах у Німеччині. Чи зміниться підтримка України?
20 вересня земельні вибори в Німеччині завершилися черговою перемогою «Альтернативи для Німеччини». У Мекленбурзі – Передній Померанії, що на сході ФРН, ультраправа партія фінішувала першою з результатом 38,3% голосів. Трохи відстали від неї соціал-демократи, набравши 35,5%. Тоді як Християнсько-демократичний союз канцлера Фрідріха Мерца навіть не подолав п’ятивідсотковий бар’єр, щоб пройти до земельного парламенту. ХДС не вистачило для цього 0.1 відсоткового пункту.
Що це означає для України, чиїм провідним донором військової допомоги є Німеччина?
Це перший випадок у післявоєнній історії Німеччини, коли ХДС не проходить до земельного парламенту. Канцлер Мерц назвав розгром своєї партії «катастрофою» й готується застосовувати «протиотруту». Німецький аналітик Маркус Цінер, утім, не виключає відставки чинного голови німецького уряду.
«Це економіка, дурнику»
Це прекрасний вечір для «Альтернативи для Німеччини»
Лейф-Ерік Гольм
«Це прекрасний вечір для «Альтернативи для Німеччини»… Цифри чітко показують: люди хочуть змін. Нам довірили управління землею Мекленбург-Передня Померанія», – виступає зі святковою промовою Лейф-Ерік Гольм, що претендує на посаду прем’єр-міністра регіону.
Він навряд чи ним стане, адже інші партії відмовляються формувати коаліцію з правою АдН. Однак сам факт перемоги ультраправих уже в другій німецькій землі – сильний удар для партії канцлера Німеччини, що може мати далекосяжні наслідки.
РФ б'є по складах, виробництвах, АЗС, НП, ТРЦ. Путін хоче примусити українців виїхати?
Трирічний хлопчик загинув унаслідок повітряної атаки РФ – Миколаївська ОВА
Удень 21 вересня під час повітряної атаки ворога у Вознесенському районі смертельного поранення зазнав трирічний хлопчик, який перебував на вулиці, повідомив голова Миколаївської ОВА Георгій Решетілов.
«На жаль, попри зусилля медиків, врятувати хлопчика не вдалося», – додав чиновник, висловивши співчуття родині.
Росія втратила плацдарм на фронті, але хоче дронами і ракетами примусити Україну здатися. Що прогнозує Рьопке?
Російські війська залишили понад 200 квадратних кілометрів на одному з ключових напрямків у Донецькій області. Втрачено і плацдарм північніше Лимана. Саме звідти російські сили розраховували атакувати з півночі пояс міст-фортець Донбасу. Про це повідомив OSINT-аналітик Клеман Молен.
Пізніше його висновки підтвердили Rochan Consulting та Інститут вивчення війни. Чотиримісячний контрнаступ ЗСУ звів нанівець територіальні успіхи Росії з березня і зірвав плани оточення Слов’янська та Краматорська.
Навіть Z-канали визнають погіршення ситуації, пояснюючи його системною брехнею у доповідях нагору. Російська армія намагається утримати ініціативу. Але ставка, схоже, вже не на швидкий прорив, а на морози.
Минулої зими російські удари припадали на українську енергетику та теплопостачання. Мільйони людей залишалися без світла, тисячі – без опалення та гарячої води. Тепер Росія підходить до нової зимової кампанії із новою зброєю.
Тому головне питання цієї зими: чи вистачить Україні ракет, щоб витримати російську повітряну кампанію? І чи зможе Європа поповнювати запаси швидше, ніж Москва їх витрачає? Про це ми поговорили з військовим оглядачем United Unmanned Systems Юліаном Рьопке.
– Чи накопичила Україна достатній запас ракет для систем Patriot напередодні зими, і наскільки цих поставок вистачить у разі регулярних масованих атак Росії?
– Ні, зараз у України недостатньо систем Patriot, а також інших систем і ракет, включно з IRIS-T.
Я нещодавно був у Києві, і, судячи з того, що я там побачив, Україна зараз може перехопити лише близько 10% ракет. Нещодавно у ЗМІ повідомлялося, що найближчим часом Німеччина передасть Україні ще 20 ракет-перехоплювачів. Але, якщо подивитися на цифри, 20 перехоплювачів – це ніщо порівняно з приблизно 70 балістичними ракетами «Іскандер-М», які Росія виробляє щомісяця.
Фіцо не дають спокою лаври Орбана? Заяви прем’єра Словаччини і скасування візиту в Україну
Словацький прем’єр Роберт Фіцо, який був трохи «принишкнув» після поразки на виборах в Угорщині весною цього року свого соратника Віктора Орбана, останнім часом знову намагається вийти на авансцену з гучними заявами – і щодо санкцій проти Росії, і щодо солідарності в НАТО в разі нападу Росії. Також Фіцо скасував візит в Україну. Офіційна причина – через хворобу, яка, щоправда, тривала один день.
То чи справді словацькому прем’єру не дають спокою «лаври» Орбана? Чи він продовжує його справу?
Нині Словаччина під проводом прем’єра Роберта Фіцо блокує продовження санкцій ЄС проти Росії, які Євросоюз подовжує кожні пів року.
Зараз Словаччина хоче вилучити з санкційного списку російських олігархів Михаїла Фрідмана та Алішера Усманова.
В питанні зняття санкцій з Усманова до Словаччини приєдналась і Франція, посилаючись на інтереси «національної безпеки» (Франція хоче піти назустріч Азербайджану, який теж вимагає зняття санкцій з Усманова і обіцяє в разі успіху звільнити зі своїх в’язниць кількох громадян Франції).
Рішення про подовження санкцій не було ухвалено минулого понеділка, 14 вересня – санкції подовжили лише на тиждень для пошуку компромісу.
Через удари РФ на Херсонщині поранені троє
Троє цивільних зазнали поранень на Херсонщині через постійні атаки російських військ, повідомляє увечері 21 вересня прокуратура області.
«За даними слідства, 21 вересня російські військові били по населених пунктах Херсонщини артилерією та БпЛА. Станом на 17:30 зафіксовано, що від наслідків російських обстрілів три людини отримали травми. Це житель Урожайного та двоє херсонців, які дістали поранень через ворожі атаки за допомогою дронів. Крім того, пошкоджено приватні та багатоквартирні будинки, церкву, приміщення лікарні, адмінбудівлю, службовий, вантажний і легковий автотранспорт», – ідеться в повідомленні.
За процесуального керівництва органів прокуратури Херсонської області досудове розслідування триває за фактами вчинення воєнних злочинів (ч. 1 ст. 438 КК України).
«Виключення є неприйнятним» – Сибіга про можливість зняття санкцій із російських олігархів
Україна вважає, що санкції проти російських олігархів потрібно посилювати, а не знімати. Так міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на повідомлення про те, що санкції Європейського Союзу проти Алішера Усманова та Михайла Фрідмана можуть бути значно послаблені або й скасовані.
«Усманов і Фрідман були внесені до списку, тому що вони є частиною агресивного режиму Росії, який веде війну агресії проти України. Що змінилося? Нічого. Виключення зі списку є неприйнятним і надіслало б неправильний сигнал Москві в той час, коли тиск потрібно посилювати. Навпаки, санкції потрібно посилити, індивідуальні списки розширити, а продовження дії розтягнути з шести до дванадцяти місяців — щоб було менше контрпродуктивних ідей, спрямованих на потурання російським олігархам», – написав український міністр у соцмережах.
Керівники європейських спецслужб попередили про посилення російських диверсій
Керівники спецслужб Чехії, Латвії та Швеції вважають, що Росія найближчими місяцями може посилити диверсійну кампанію в Європі. Про це вони заявили в інтерв’ю The Guardian.
Голова чеської Служби безпеки та інформації (BIS) Міхал Куделка припустив, що Москва може спробувати провести обмежене вторгнення на територію однієї з країн НАТО, що межують із Росією. Серед інших можливих сценаріїв він назвав провокації під чужим прапором та масштабні операції впливу.
За оцінкою Куделки, такий сценарій може реалізуватися протягом «місяців, а не років». При цьому керівник BIS наголосив, що західні країни вдаються до заходів, щоб не допустити такого розвитку подій.
Голова Служби державної безпеки Латвії Нормундс Межвієтс висловив більш обережну позицію. За його словами, існують ознаки підготовки Москви до «рішучіших дій» у Європі, але латвійська розвідка не бачить ознак неминучого нападу. Незрозуміло й те, чи має Росія конкретні плани чи Москва прагне насамперед поширювати страх і невизначеність у західних суспільствах.
Керівник Служби військової розвідки та безпеки Швеції Томас Нільссон заявив, що російська диверсійна активність стає небезпечнішою. «Переломним моментом» він назвав інцидент із озброєним безпілотником в аеропорту Лейпцига, відповідальність за який влада Німеччини поклала на російські спецслужби. За словами Нільссона, такі дії здатні призвести до людських жертв або серйозних збитків критичної інфраструктури.
Спецслужби також наголошують на зміні ймовірної російської тактики. Якщо раніше метою диверсій та підпалів могло бути переважно створення паніки, то тепер, за їхніми оцінками, дедалі частіше обираються конкретні об’єкти, пов’язані із підтримкою України. Серед них – залізнична інфраструктура, логістичні об’єкти та підприємства оборонної промисловості.
За словами Куделки, російська тактика будується на принципі «ескалації заради деескалації»: Москва розраховує посилити тиск настільки, щоб європейські країни скоротили підтримку України. Додатковим ефектом диверсійної кампанії стає навантаження на спецслужби: тепер, зазначив він, кожну велику пожежу чи збій доводиться перевіряти як можливу диверсію.
«Страждатиме й агресор» – Зеленський відреагував на слова Трампа про втрату Росією контролю над дизелем
Україна сподівається на домовленості, які призведуть до деескалації у війні з Росією, заявив 21 вересня президент України Володимир Зеленський, реагуючи на висловлювання американського лідера Дональда Трампа про втрату Росією контролю над виробництвом дизельного пального.
«Ми вже подали десятки дипломатичних пропозицій щодо того, як гідно завершити цю війну, гарантувати безпеку та запобігти новим російським вторгненням. Зараз триває діалог із президентом Трампом та Америкою. На столі також є ідеї щодо наближення миру, починаючи з потужних кроків щодо деескалації. Енергетичний сектор України, критична інфраструктура та наші продовольчі експортні поставки мусять припинити бути цілями для Росії, і це призведе до відповідних кроків деескалації з нашого боку. Рішення можливі», – написав Зеленський у соцмережах, додавши, що «характер війни нині такий, що страждатиме й агресор».
Раніше 21 вересня президент США Дональд Трамп повторив висловлену раніше тезу, що «весь світ страждає» від наслідків російсько-української війни, і зокрема це стосується виробництва дизельного пального, що впливає і на ціни у Сполучених Штатах.
Через удар РФ по Слов’янську загинув чоловік – ДСНС
Російські військові 21 вересня атакували дронами Слов’янськ, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Один із ворожих дронів влучив у п’ятиповерховий житловий будинок. На четвертому поверсі під зруйнованими конструкціями опинився заблокований чоловік. Під час аварійно-рятувальних робіт рятувальники виявили та вилучили тіло загиблого. Загалом із будинку розібрали 18 тонн пошкоджених будівельних конструкцій. Роботи завершені», – йдеться в повідомленні рятувальників.
Провал РФ біля Лиману. ЗСУ «першими у світі розпочали десантування НРК»
Трамп: Росія втратила контроль над дизелем, війну з Україною треба припинити
Президент США Дональд Трамп повторив 21 вересня висловлену раніше тезу, що «весь світ страждає» від наслідків російсько-української війни, і зокрема це стосується виробництва дизельного пального, що впливає і на ціни у Сполучених Штатах.
«На жаль, через війну з Україною Росія втратила контроль над своєю галуззю виробництва дизельного пального. Значну частину її нафтопереробних заводів, що виробляють дизель, було підірвано, і вони – принаймні тимчасово – виведені з ладу. Цю безглузду й нескінченну війну з Україною необхідно припинити. Страждає весь світ, адже щомісяця гине 25 тисяч людей, переважно військових», – написав Трамп у мережі Truth Social.