«Війна може завершитись швидше, аніж думають люди». Трамп зустрівся з Зеленським в Нью-Йорку: підсумки
Президенти США та України висловили обережний оптимізм щодо часу завершення російсько-української війни. Дональд Трамп не говорив про дати, але сказав, що мир може настати раніше, аніж думають люди. Володимир Зеленський пішов далі: він висловив сподівання, що війна може завершитись до настання зими.
- Трамп також ще раз пожурив Київ за удари по російській нафтопереробній галузі.
- Також американська сторона висловила невдоволення тим, що морські удари по суднах, які йдуть з російських портів, зачіпають також пов ’язані зі США судна.
- Зеленський також просив про «зимовий пакет» допомоги – зокрема ракетами-перехоплювачами для систем «Patriot».
- Щодо ліцензій на виробництво таких ракет в Україні, то Трамп висловив впевненість, що в разі надання ліцензій українці легко впораються з налагодженням виробництва у себе.
На фронті відбулося 134 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 22 вересня відбулося 134 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав ракетного удару, здійснив 53 авіаційні удари, під час яких скинув 191 керовану авіабомбу. Крім того, залучив для ураження 5378 дронів-камікадзе та здійснив 1999 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у вечірньому зведенні.
Найбільше боїв зафіксовано на трьох напрямках – Південно-Слобожанському на Харківщині, Костянтинівському і Покровському на Донеччині.
«Упродовж доби на Південно-Слобожанському напрямку противник 12 разів штурмував позиції наших підрозділів біля Стариці, Графського, Лиману та в бік Малого Бурлука, Путникового, Радьківки; ще одне боєзіткнення триває дотепер.
На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили 19 ворожих штурмів у районах Костянтинівки, Новоселівки, Розкішного, Новопавлівки, Кучерового Яру та Вільного; одне боєзіткнення триває.
Усього 21 атаку відбито на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися в районах населених пунктів Новий Донбас, Білицьке, Новогришине, Водянське, Молодецьке, Муравка, Мирне, Сергіївка, Новопідгороднє та Новопавлівка. Одне боєзіткнення триває», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському та Курському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському та Гуляйпільському напрямках.
У Москві громадянина Чехії заарештували за пікет на Красній площі
Тверський суд Москви призначив громадянину Чехії Міхалу Пламенеку 13 діб адміністративного арешту та два штрафи на загальну суму 60 тисяч рублів після одиночного пікету на Красній площі, повідомила пресслужба Московського міського суду.
Пламенек вийшов до мавзолею Володимира Леніна вдень 20 вересня з плакатом англійською мовою. Суд вважав його зміст спрямованим на дискредитацію російської армії. Оскільки пікет відбувався на території поряд із резиденцією президента Росії, де публічні заходи заборонені, Пламенека затримали. За версією суду, він відмовився виконати вимогу співробітників поліції пройти до відділку та чинив опір.
Пламенека визнали винним за трьома адміністративними статтями – про дискредитацію російської армії, порушення порядку проведення пікету та непокору вимогам співробітника поліції.
За даними МЗС Чехії, дипломатична місія в Москві поінформована про цю справу. «Посольство з самого початку надає консульську допомогу затриманому громадянину Чехії. Враховуючи делікатний характер справи, ми не даватимемо подальших коментарів», – повідомив виданню Novinky представник МЗС.
У фейсбуці є аккаунт, власником якого, ймовірно, є Міхал Пламенек. Два дні тому там опубліковано фотографію людини на Красній площі, але без плакату.
Крім того, в акаунті в соцмережі X, який найімовірніше також належить Пламенеку, опубліковано велике повідомлення, в якому користувач пояснив свою позицію історичним досвідом Чехословаччини і 88-ми роковинами Мюнхенського угоди 1938 року. За словами автора, європейські держави тоді погодилися на передачу частини території Чехословаччини нацистській Німеччини в надії зберегти мир, але через пів року Німеччина окупувала решту чеських земель, а ще через пів року напала на Польщу.
Пламенек також закликав західні країни продовжувати військову підтримку України. На його думку, держави «коаліції охочих» мають щороку спрямовувати на військову допомогу Києву не менш як 0,25% ВВП, а Україна повинна мати можливість застосовувати поставлену їй зброю проти військових цілей як на окупованих російською армією територіях, так і в самій Росії.
Зеленський вважає, що Путін «неготовий покласти край війні». Трамп каже, що «він готовий зустрітися»
Президенти України та США мають різні думки щодо готовності російського лідера Володимира Путіна до тристоронніх переговорів про укладення мирної угоди в російсько-українській війні.
«Думаю, що наразі Путін неготовий до тристоронньої зустрічі, неготовий покласти край війні… На запитання, чи готові ви розпочати говорити, Україна каже «так, готові», а Росія цього не каже», – сказав глава української держави на пресконференції за підсумками переговорів із делегацією США на чолі з президентом Дональдом Трампом.
На годину раніше, перед початком переговорів, відповідаючи на аналогічне запитання щодо готовності Путіна до переговорів, Трамп висловив іншу думку.
«Я знаю, що він (Путін – ред.) готовий зустрітися. Ми вже провели зустріч на Алясці. Думаю, він погодився б і на ще одну. Не знаю щодо Маямі. У нас дуже скоро відбуватиметься велика подія в Маямі (ідеться про саміт «Групи двадцяти» – ред.). Але так, він зустрінеться. Він готовий зустрітися. Він хотів би, щоб війна закінчилася», – твердить Трамп.
Україна «готова на будь-який формат енергетичного перемир’я» – Зеленський після переговорів із Трампом
Українська делегація обговорила з американською стороною широке коло питань щодо завершення російсько-української війни, але в центрі уваги було енергетичне перемир'я, розповів президент України Володимир Зеленський 22 вересня у Нью-Йорку за результатами переговорів із президентом США Дональдом Трампом.
«Якщо вони (Росія – ред.) не хочуть, щоб ми атакували їхні нафтопереробні потужності, нехай вони не чіпають нашу енергосистему, водопостачання. Ми готові на будь-який формат енергетичного перемир'я. Американська сторона обіцяла поділитися з росіянами цими нашими міркуваннями», – заявив глава української держави.
Президент указав, що представники США не наполягали, щоб Україна в односторонньому порядку припинила удари по російських НПЗ чи будь-яких інших об’єктах на території РФ.
«Ми блокували рішення до останнього можливого моменту» – МЗС Латвії про зняття санкцій із Усманова і Фрідмана
Латвія блокувала рішення Європейського Союзу про зняття санкцій із російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова, а тепер запроваджує проти цих громадян РФ національні санкції.
«Шановний Андрію, ми повністю згодні, і саме тому ми блокували рішення до останнього можливого моменту. Латвія вже запровадила національні санкції проти двох осіб, виключених зі списку», – написала міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже в мережі Х, відповідаючи на пост українського колеги Андрія Сибіги.
Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга написав, що Україна розчарована рішенням Європейського Союзу про зняття санкцій із російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова.
«Рішення про вилучення Усманова та Фрідмана зі списку є ганебним і необґрунтованим. Москва святкує, бо отримала те, що хотіла: відчуття безкарності, приниження ЄС та розкол серед європейців», – наголошував Сибіга.
«Сподіваюся, ми зможемо завершити цю війну до зими» – Зеленський на пресконференції з Трампом
Президент України Володимир Зеленський під час спілкування з пресою у присутності американського лідера Дональда Трампа висловив сподівання на швидке завершення російсько-української війни.
«Сподіваюся, що ми завершимо цю війну, що президент Трамп допоможе нам її завершити. Думаю, нам потрібно зробити це якомога швидше – до зими, краще до зими. Тож ми обговоримо багато різних питань», – сказав глава української держави у Нью-Йорку 22 вересня.
Президент США також висловив переконання у можливості укладення мирної угоди.
«Думаю, вони (Зеленський і Путін – ред.) укладуть угоду. І я не хочу говорити, якою буде ця угода. Ми багато про це говоримо, зокрема з президентом (Росії Володимиром) Путіним, і, думаю, щось станеться. Але вони, безумовно, дуже хороші бійці. Вони можуть пишатися собою. У будь-якому разі побачимо, що станеться. Але це дуже, дуже здібні люди з дуже здібним керівництвом», – заявив Трамп, відповідаючи на запитання щодо територіальної проблеми в російсько-українській війні.
«Москва святкує» – реакція України на зняття санкцій із Фрідмана та Усманова
Україна розчарована рішенням Європейського Союзу про зняття санкцій із російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова. Про це ввечері 22 вересня в мережі Х написав міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
«Рішення про вилучення Усманова та Фрідмана зі списку є ганебним і необґрунтованим. Москва святкує, бо отримала те, що хотіла: відчуття безкарності, приниження ЄС та розкол серед європейців. Але ще є спосіб зіпсувати ці свята в Москві. Я закликаю всі країни-члени ЄС негайно оголосити, що вони запровадять власні національні санкції проти цих двох осіб», – указав український міністр.
Ірландське головування в Раді Європейського Союзу повідомило 22 вересня про досягнення компромісу щодо подовження на три роки персональних санкцій проти осіб і компаній, яких у Євросоюзі вважають відповідальними за російську агресію проти України.
Рада ЄС також повідомила про рішення виключити з-під дії цього режиму «окремих осіб».
Джерела Радіо Свобода в дипломатичних колах ЄС підтвердили, що йдеться про російських металургійного магната Алішера Усманова й банкіра-мільярдера Михайла Фрідмана. Зняття з них санкцій вимагала Словаччина. Щодо Усманова вимогу згодом підтвердила Франція. Люксембург підтвердив вимогу щодо Фрідмана.
Латвія виступала проти викреслення вищезгаданих бізнесменів із близького оточення президента Росії з чорних списків. Дипломати повідомили Радіо Свобода, що Рига зрештою запровадить проти них національні обмеження.
Рада ЄС повідомила про подовження санкцій проти Росії на 3 роки. Фрідмана й Усманова нема в списках
Ірландське головування в Раді Європейського Союзу повідомило про досягнення компромісу щодо подовження персональних санкцій проти осіб і компаній, яких у Євросоюзі вважають відповідальними за російську агресію проти України, на три роки. Про це повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Розпочата відповідна письмова процедура. Санкції діятимуть до 22 вересня 2029 року.
«Задля збереження цього режиму нам вдалося досягти непростого компромісу… Таким чином, обмежувальні заходи в межах режиму щодо територіальної цілісності України й надалі застосовуватимуться до майже 3 000 фізичних та юридичних осіб, і ще багато нових внесень до списку перебувають у процесі підготовки», – заявив речник головування Ірландії в Раді ЄС.
Подовження санкцій на три роки замість шести місяців, як це робили раніше, «посилює стабільність і передбачуваність санкційної системи ЄС», вважає головування.
Рада ЄС також повідомила про рішення виключити з-під дії цього режиму «окремих осіб».
Джерела Радіо Свобода в дипломатичних колах ЄС підтвердили, що йдеться про російських металургійного магната Алішера Усманова й банкіра-мільярдера Михайла Фрідмана. Зняття з них санкцій вимагала Словаччина. Щодо Усманова вимогу згодом підтвердила Франція. Люксембург підтвердив вимогу щодо Фрідмана.
ОВА: один житель Одещини загинув через російські удари, двоє поранені
Російські війська атакували Одеську область реактивними дронами, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер 22 вересня.
За його даними, удари пошкодили складські приміщення.
«Виникли масштабні пожежі. На жаль, внаслідок одного з ударів загинула людина. Ще двоє – отримали поранення та були госпіталізовані», – заявив Кіпер.
Ліквідація наслідків атак триває.
ДСНС уточнює, що рятувальникам доводилося працювати в надскладних умовах – через загрозу повторних атак і постійні тривоги роботи періодично призупиняли, щоб перейти в укриття.
Кличко повідомив про вісьмох поранених у Києві через дронову атаку Росії
Російські війська атакували кілька районів Києва увечері 22 вересня, повідомив голова міста Віталій Кличко.
«Уже 8 постраждалих у столиці. Трьох поранених медики госпіталізували. Іншим надали допомогу амбулаторно або на місці», – вказав мер.
Влучання зафіксовані в Оболонському та Печерському районах. Зокрема, Кличко заявив про влучання в резервуари з пальним на Оболоні, він загорівся.
Згодом Кличко повідомив про виклик медиків до Дніпровського району. Також в Оболонському районі було ще одне влучання – в об’єкт нежитлової забудови.
«Якщо буде необхідно, мені доведеться ними скористатися» – Трамп в ООН про санкції проти РФ
Президент США Дональд Трамп висловив переконання, що завершення російсько-української війни «станеться швидше, ніж люди усвідомлюють». Про це він сказав 22 вересня у виступі на сесії Генеральної асамблеї ООН, яка триває у Нью-Йорку.
«Ми дуже тісно працюємо з лідерами Росії та України, і ми доведемо цю справу до кінця. Це станеться, думаю, швидше, ніж люди усвідомлюють. Вони вже ситі цим по горло», – заявив американський лідер.
Водночас він згадав про можливість застосування додаткових санкцій проти Росії та її контрагентів на ринку нафти.
«Минулого тижня на вшанування сенатора Ліндсі Ґрема я підписав потужний новий закон, ухвалений Конгресом, який надає мені надзвичайно широкі повноваження щодо запровадження мит. І якщо буде необхідно, мені доведеться ними скористатися. Настав час припинити вбивства», – сказав президент США.
Окремо він відзначив роль першої леді, Меланії Трамп, яка «домоглася безпечного повернення додому, до своїх родин, багатьох переміщених українських і російських дітей».
Прокуратура повідомила про двох загиблих на Херсонщині через російські атаки протягом дня
Російська армія протягом дня 22 вересня атакувала населені пункти Херсонської області реактивною та ствольною артилерією й дронами різного типу, передає прокуратура області.
На 17:30 відомо про двох загиблих і сімох поранених жителів Херсонщини.
«Так, близько 09:00 у Микільському та 13:10 у селищі Нововоронцовка російські військові за допомогою дронів вбили двох чоловіків 69-ти та 63-ох років», – повідомляє відомство.
Шестеро людей зазнали поранень через артилерійський обстріл і удари дронів у Херсоні, ще одна людина постраждала від атаки безпілотника в Бериславі.
За даними прокуратури, також постраждали приватні та багатоквартирні будинки, службовий та легковий автотранспорт.
Сенатор Блюменталь повідомив про «надихаючу» зустріч із Зеленським у Нью-Йорку
Президент України Володимир Зеленський у Нью-Йорку зустрівся з двопартійною делегацією сенаторів США, в складі якої були Джинн Шагін, Дейв Маккормік, Шелдон Вайтгауз, Кріс Кунс, Марк Келлі, Річард Блюменталь і Пітер Велч.
Сенатор Річард Блюменталь назвав цю зустріч «надихаючою». За його словами, Зеленський «вдячний за нові санкції проти Росії та сподівається на протиповітряну оборону та прогрес у питанні Starlink». «Ми повинні швидко й рішуче впровадити закон про санкції, придушуючи воєнну машину Путіна, скорочуючи доходи від продажу Росією нафти та газу. Китай та Індія є провідними покупцями», – нагадав американський сенатор у мережі Х.
Блюменталь додав, що «Україні потрібний Starlink, щоб точно визначити та знищити російські ракети до їхнього запуску, а також перехоплювачі Patriot, наявні в арсеналах США та інших країн, таких як Саудівська Аравія».
Зеленський подякував за двопартійну підтримку України та голосування за закон Ліндсі Ґрема про санкції проти Росії. Як повідомив офіс Зеленського, він також розповів сенаторам про пропозиції для деескалації, які 22 вересня обговорюватиме під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом.
Сейм Литви вперше підтримав відмову від заборони на розміщення в країні ядерної зброї
Сейм Литви 22 вересня проголосував за виключення із Конституції заборони на розміщення в країні ядерної зброї та іноземних військових баз. «За» проголосували 99 депутатів, проти – 13, утрималися п’ятеро. Про це повідомляють місцеві медіа.
Литовський парламент має проголосувати за поправки ще двічі – із тримісячною перервою. Остаточне голосування, як повідомив голова Сейму Юозас Олекас, відбудеться 12 січня 2027 року. Його мають підтримати дві третини депутатів, тобто конституційна більшість (щонайменше 94 із 141 депутатів).
Голова комітету із закордонних справ Сейму Литви Ремігіюс Мотузас заявив, що Литва не повинна створювати перешкод для ядерного стримування НАТО і не повинна бути слабкою ланкою Альянсу в регіоні.
Чехія висилає росіян, які таємно знімали для провоєнного каналу «Рибар»
Чеська поліція затримала й допитала росіян Віталія Чащухіна та Ігоря Долматова, яких чеські журналісти викрили у роботі на близький до російського міністерства оборони телеграм-канал «Рибар». Їм наказано залишити країну протягом трьох днів, повідомляє Seznam Zprávy.
На допиті Чащухін та Долматов заявили, що працюють на російську газету «Известия», яка перебуває під санкціями Євросоюзу. Допит Чащухіна тривав близько дев’яти годин, після чого він залишив країну, але залишився в єврозоні. Чащухін давно живе в Німеччині і працює звідти на російські ЗМІ, які перебувають під санкціями. У розмові з Seznam Zprávy він заявив, що вже близько 10 років має постійну посвідку на проживання в цій країні.
Чеська поліція передала інформацію про Чащухіна своїм німецьким колегам, а журналісти Seznam Zprávy спробували з’ясувати у німецької влади, чи вона діятиме у зв’язку з цим випадком.
Представник німецького Генерального митного управління, яке відповідає за забезпечення дотримання санкцій, не дав конкретної відповіді, проте заявив, що обставини можливого порушення санкцій «ретельно розглядаються в кожному окремому випадку».
Раніше цього тижня видання Seznam Zprávy розповіло, що представники «Рибаря», не розкриваючи імені свого роботодавця, працюють у Європі та регулярно беруть коментарі у політиків та експертів. Журналісти видання призначили їм зустріч у Празі від імені експерта з медіаграмотності Богуміла Картоуса. На зйомку з Німеччини приїхали Віталій Чащухін та оператор Ігор Долматов.
Продюсером зйомок виявився документаліст Борис Дворкін, який живе в Москві, його раніше публічно з «Рибарем» не пов’язували. За даними Seznam Zprávy, команда планувала інтерв’ю не лише в Чехії, але також у Словаччині, Сербії, Боснії та Герцеговині, Австрії, Угорщині, Бельгії та Франції.
Мер Харкова повідомив про трьох поранених через російські атаки
Росія повторно атакувала Харків, повідомив міський голова Ігор Терехов 22 вересня.
Міська влада зафіксувала друге влучання дрона біля багатоповерхівки. Спершу було відомо про удар по Київському району, згодом Терехов уточнив, що йдеться про Салтівський район.
«На дану хвилину вже троє постраждалих», – уточнив він.
Раніше було відомо про одну поранену внаслідок попереднього російського удару по Харкову.
Латвія не підтримує зняття санкцій ЄС із Усманова та Фрідмана – прем’єр
Латвія не підтримала попередній варіант рішення Європейського Союзу, розробленого ірландським головуванням – про це заявив прем’єр-міністр Андріс Кулберґс 22 вересня. Йдется про зняття санкцій проти російських бізнесменів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.
Він назвав ситуацію «непростою», вказавши на те, що, якщо всі 27 країн-членів блоку не досягнуть угоди до дедлайну, це поставить під загрозу продовження санкцій проти всього переліку, не лише Усманова та Фрідмана.
«Продовження санкцій на 36 місяців було б правильним кроком. Втім, ціною за це не може бути просте виключення обох цих осіб із санкційного списку. Латвія не може прийняти таку пропозицію», – заявив Кулберґс.
Відтак він анонсував спільне з міністеркою закордонних справ Байбою Браже продовження роботи з Брюсселем і Парижем для пошуку рішення, яке відповідатиме інтересам Латвії. Також Кулберґс додав, що скликав екстрене засідання Кабінету міністрів країни з цього питання:
«Доки Росія продовжує цю війну, тиск Європи має ставати сильнішим, а не комфортнішим для Кремля».
Президент України Володимир Зеленський подякував керівництву Латвії та іншим партнерам у ЄС за збереження «юридичного фронту протидії агресивній війні» проти України.
Колишній мер російського Бєлгорода загинув на війні проти України – медіа
Колишній мер російського Бєлгорода та ексзаступник губернатора Бєлгородської області з питань ЖКГ Костянтин Полежаєв загинув на війні в Україні, передає російська служба Радіо Свобода з посиланням на російські медіа. Зокрема, місцеве видання «Фонарь» цитує його родичів.
Полежаєв раніше був засуджений і замість вибуття вироку, як повідомлялося, вирушив на війну.
Телеграм-канал Shot пише, що Полежаєв зазнав тяжких поранень внаслідок удару безпілотника і його не вдалося врятувати.
Автор провоєнного телеграм-канал «Zаписки Vетерана» Олексій Каргапольцев стверджує, що Полежаєв служив у підрозділі «БАРС-Бєлгород» і загинув від удару безпілотника на території Бєлгородської області, а не України. Місцеве видання «Пепел» раніше стверджувало, що Полежаєв номінально значиться в бєлгородському формуванні «БАРС» і проводить час не на фронті, а вдома. У регіональному оперштабі це заперечили.
Згодом «Фонарь» заявив, що ексзаступник губернатора служив у «1-му ударно-штурмовому батальйоні 272-го мотострілецького полку» і загинув «не на території Бєлгородської області».
Полежаєв обіймав посаду мера Бєлгорода з 2015 до 2019 року, згодом його призначили заступником губернатора. На початку липня 2023 року його звільнили за «систематичне невиконання своїх обов’язків» та «неякісну організацію робіт з відновлення житла в Шебекіно та Новій Таволжанці». Наприкінці липня того ж року його затримали співробітники ФСБ у справі отримання хабара у великому розмірі.
За версією слідства, він отримав від директора однієї з будівельних компаній два автомобілі преміум-класу на суму понад 17 мільйонів рублів за обіцянку прийняти роботи з будівництва очисних споруд.
У серпні 2024 року суд призначив Полежаєву п’ять років колонії суворого режиму та штраф у розмірі 36 мільйонів рублів у цій справі. У жовтні того ж року повідомлялося, що він вирушив на війну проти України.
Через атаки Росії постраждала жителька Харкова, в Одеській області зайнялися склади
Росія знову атакувала Харків, повідомила місцева влада 22 вересня. Зокрема, російський безпілотник атакував Київський район.
«38-річна жінка постраждала в Київському районі Харкова. Медики надають всю необхідну допомогу», – заявив голова області Олег Синєгубов.
Також російських ударів зазнала цивільна інфраструктура Одещини. За даними голови обласної військової адміністрації Олега Кіпер, внаслідок атаки виникла масштабна пожежа складських приміщень, без постраждалих.
«Через значне задимлення фахівці провели заміри якості атмосферного повітря. За їх результатами, вміст хімічних речовин і продуктів горіння не перевищує допустимих норм. Загрози для населення немає», – додав Кіпер.
Водночас падіння дрона зафіксували в Дарницькому районі Києва. Міська влада уточнює, що уламки БПЛА впали на територію паркувального майданчика.