СБУ: агентка Росії готувала замах на російського опозиціонера в Києві
Служба безпеки України звітує про затримання кілерки російської ФСБ, яка, за її даними, готувала замах на лідера однієї із українських громадських організацій.
«За результатом спецоперації у Києві затримано агентку РФ, яка отримала завдання ліквідувати російського опозиціонера, який наразі очолює одну із загальноукраїнських громадських організацій. Як з’ясувало розслідування, кілерка мала застрелити активіста з бойового пістолета із засідки біля одного зі столичних спортзалів, де він працює тренером із кікбоксингу», – йдеться в повідомленні.
За даними слідства, Росія намагалася ліквідувати російського опозиціонера, який з 2022 року воював за Україну – спершу в Київській області, згодом на східному фронті. Його ім’я не розголошується.
Жінку затримали поблизу спорткомплексу, коли вона проводила дорозвідку місцевості, щоб обрати вогневу позицію для замаху. СБУ уточнює, що вона є жителькою окупованого Мелітополя. Російські спецслужби залучили її до співпраці в обмін на «закриття» справи про незаконне зберігання наркотиків.
«Після завершення тренувань кілерку переправили до Житомира транзитом через територію Білорусі, а потім вона прибула до Києва. У столиці фігурантка регулярно змінювала адреси готелів. Також, виходячи з номера, вона залишала позначку на дверях для виявлення можливого перебування сторонніх осіб у приміщенні», – зазначає служба.
За даними СБУ, фігурантка отримала від куратора з Росії координати схрону в лісопарковій зоні столиці, де забрала пістолет із набоями. Зброю виявили контррозвідники під час обшуку в її готельному номері.
Польща та Росія обмінялися погрозами. Яка ймовірність російського нападу на РП? Пояснюємо
ЄС та НАТО готуються до можливого нападу Росії. Чи не занадто повільно? Чи погрози, зокрема якими обмінялося керівництво Польщі та Росії, є лише «війною на словах», мета якої застерегти супротивника від агресивних кроків?
Який потенціал має Росія? Який потенціал України і ЄС?
Чи є дієвою стаття 5 НАТО?
Радіо Свобода зібрало заяви і інформацію, що містить відповіді на ці питання?
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, виступаючи на конференції з безпеки YES у Києві, заявив, що європейські країни-учасниці НАТО в разі військового конфлікту з Росією перемогли б її «доволі швидко» завдяки перевазі в повітрі та великому арсеналу далекобійних ракет.
«Якщо українські дрони вивели з ладу половину російських нафтопереробних потужностей за шість місяців, ми б зробили за це шість тижнів і потім би вивели з ладу другу половину», – пояснив він.
Після того, як слова Сікорського викликали активні обговорення у соціальних мережах, він фактично повторив своє заяву, написавши, що «європейська частина НАТО» навіть без участі США здатна знищити половину російських нафтопереробних заводів «швидше, ніж це зробила Україна».
Наступного дня Микола Патрушев, колишній директор ФСБ і помічник президента Росії Володимира Путіна, відреагував на слова дипломата, заявивши, що в разі конфлікту з Росією Польща «припинить своє існування за два – три дні».
«Говорячи про військову перевагу Польщі над Росією, Сікорський, очевидно, не усвідомлює, що в разі вступу Польщі у військові дії проти Росії наша країна застосує весь арсенал наявних у неї сил і засобів, і польська державність припинить своє існування за два – три дні», – сказав Патрушев, натякаючи, мабуть, на удар ядерною зброєю.
Далі читайте ТУТ
Путін використає вибори в Думу для «посилення вимог» до російського суспільства
Російський лідер Володимир Путін, ймовірно, використає результати виборів до Державної думи, щоб виправдати посилення вимог до російського суспільства, таких як мобілізація в тій чи іншій формі, й заявити про підтримку суспільством подальшої агресії проти України і можливої майбутньої агресії проти НАТО, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Російські посадовці продовжують подавати результати виборів як успішний референдум щодо війни в Україні й ширшого зовнішньополітичного курсу Путіна», – вказують аналітики.
В ISW звернули увагу на заяви, зокрема, голови Ради Федерації РФ Валентини Матвієнко, яка назвала вибори свідченням того, що російські громадяни «розуміють» політику Путіна і російські цінності, за які РФ веде боротьбу, а також заступника голови Ради безпеки РФ і голови партії «Єдина Росія» Дмитра Медведєва і міністра закордонних справ Сергія Лаврова про те, що результати виборів підтвердять підтримку російськими партіями й виборцями політики Путіна, зокрема зовнішньополітичного курсу.
«Передбачувані результати виборів до Державної думи, що відбулися 18-20 вересня, свідчать про продовження зусиль Кремля з мілітаризації російської влади – зокрема партії «Єдина Росія» – і про прагнення продемонструвати суспільну підтримку війни, яку президент РФ Володимир Путін веде в Україні, а також потенційної майбутньої агресії проти НАТО», – йдеться у звіті.
«Нафтогаз» повідомив про критичні руйнування свого об’єкта на Полтавщині через повторні удари РФ
Російські війська протягом ночі на 22 вересня атакували балістичними ракетами об’єкт нафтогазового комплексу на Полтавщині, повідомляє група «Нафтогаз».
«Щонайменше п’ять ракет вдарили по технологічних об’єктах, які й так тривалий час зупинені та не працюють. Цей об’єкт з 2022 року уже десятки разів зазнавав російських атак, як дронами, так і ракетами, а його обладнання давно й надовго виведене з ладу», – заявляє компанія.
За її оцінкою, останній удар спричинив «критичні руйнування», які унеможливлюють відновлення та функціонування об’єкта.
Раніше обласна влада Полтавщини повідомила про атаку на промислове підприємство й обʼєкт критичної інфраструктури в Кременчуцькому районі.
Російські війська неодноразово атакували цивільну інфраструктуру, яка забезпечує видобуток нафти і газу. За даними «Нафтогазу», з початку 2026 року станом на 17 серпня війська РФ 293 рази атакували об’єкти компанії, інтенсивність атак порівняно з попередніми роками зросла більш ніж удвічі.
У Генштабі підтвердили ураження двох НПЗ у Росії
Українські сили вчора і вночі проти 22 вересня уразили два важливі об’єкти нафтопереробної галузі Росії: «Башнефть-УНПЗ» і Куйбишевський НПЗ, заявив Генштаб ЗСУ.
«В Уфі, Республіка Башкортостан, РФ, уражено нафтопереробний завод «Башнефть-УНПЗ», зафіксовано пожежу на території підприємства. Потужність переробки «Башнефть-УНПЗ» становить близько 7,5 млн тонн нафти на рік. Підприємство здійснює глибоку переробку нафти та виробляє бензини, дизельне й котельне паливо, скраплені гази, сірку та іншу нафтопродукцію», – йдеться в повідомленні.
На Куйбишевському нафтопереробному заводі в російській Самарі після удару, за даними Генштабу ЗСУ, зафіксовано пожежу.
Зеленський зустрівся із Макроном: говорили про безпеку й зимовий пакет підтримки для України
Президент України Володимир Зеленський зустрівся в Нью-Йорку з президентом Франції Емманюелем Макроном.
«Говорили передусім про безпеку й зимовий пакет підтримки для України. Ми готові також забезпечити додаткові системи ППО SAMP/T і ракети до них за рахунок фінансових можливостей в межах позики ЄС», – написав Зеленський у телеграмі.
«Продовжуємо роботу над можливістю виробляти такі системи ППО і ракети до них в Україні, а також над спільною з партнерами антибалістичною програмою FREYJA. Розраховуємо на перші результати вже цього року», – додав він.
РФ вночі і вранці атакувала 13 областей України і Київ – Корецький
Вночі і вранці 22 вересня під ударами російських військ були 13 областей України і Київ, повідомив український прем’єр-міністр Сергій Корецький.
«Чергова масована атака дронами і ракетами по українських містах. Росіяни цілеспрямовано бʼють по бізнесу, фермерських господарствах, складах, залізниці, енергетиці і житлових будинках», – написав Корецький у телеграмі.
Він нагадав, що у Дніпрі внаслідок ракетного удару загинули четверо людей, ще шестеро постраждали, там триває рятувальна операція, є «серйозні руйнування» також в Кривому Розі і Павлограді.
У Росії правозахисники встановили 555 українців, обвинувачених у держзраді чи шпигунстві
Правозахисний проєкт «Первый отдел» і Parubets Analytics ідентифікували 555 громадян України, яких у Росії звинувачують у злочинах проти держбезпеки. Фактично кількість кримінальних справ проти українців ще більша, оскільки багато справ закриті, а судові картки публікуються без персональних даних, йдеться у дослідженні.
За статтею про держзраду звинуватили 325 українців, які отримали громадянство Росії. У шпигунстві звинуватили 199 осіб, у співпраці на конфіденційній основі з іноземною державою – 18, у наданні допомоги противнику – вісім.
Звинувачення вдалося встановити у справах щодо 323 осіб. Більше половини з них (176 осіб або 54,5%), як зазначається, пов’язані зі звинуваченнями у зборі й передачі інформації українській стороні.
402 людини або 72,4% вже засуджені російськими судами. Сім людей отримали довічні терміни, решта 375 – від 5 років позбавлення волі до 27 років і 9 місяців. Більшість вироків (241 або 60,1%) винесли окупаційні суди угруповань «ДНР» і «ЛНР», окупованих частин Херсонської й Запорізької областей, а також окупованого Криму.
ОВА: на Полтавщині під ударом РФ були підприємство й обʼєкт критичної інфраструктури
Російські військові вночі проти 22 вересня завдали масованого удару по Полтавщині, повідомив очільник обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
«У Кременчуцькому районі атаковано промислове підприємство й обʼєкт критичної інфраструктури. У Полтавському районі ворожий БпЛА впав на територію приватного агропідприємства. Пошкоджено господарче приміщення та техніку», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, внаслідок ОВА постраждалих не було.
Росія: в Самарі повідомляють про пожежу на Куйбишевському НПЗ після атаки дронів
Українські військові вночі проти 22 вересня атакували Самарську область Росії, губернатор регіону В’ячеслав Федорищев заявив, що над регіоном збили «десятки безпілотників». Про постраждалих він не повідомив.
За його словами, дрони цілили у промислові підприємства. Які це підприємства, Федорищев не уточнив. На фото і відео, поширених у мережі, видно велику пожежу. Згідно з аналізом Astra, горить Куйбишевський НПЗ (входить до складу «Роснефти») – одне з найбільших підприємств нафтової галузі в регіоні. Його вже не раз атакували раніше, у серпні 2025 року підприємство припиняло роботу.
За даними українського моніторингового каналу Supernova+, попередньо займання виникло в районі установок первинної переробки нафти АВТ-4 і АВТ-5.
Кількість загиблих через удар РФ по Дніпру зросла до чотирьох – ОВА
У Дніпрі кількість загиблих внаслідок російського удару вночі проти 22 вересня зросла до чотирьох, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, два тіла загиблих рятувальники вилучили, коли розбирали завали пошкодженого ударом промислового підприємства.
Ще шість людей поранені, повідомили в ОВА: 25-річний чоловік госпіталізований у тяжкому стані, у стані середньої тяжкості до лікарні доправили чоловіків 35, 46 і 47 років і 51-річну жінку; 57-річний чоловік лікуватиметься амбулаторно.
Раніше Ганжа повідомляв, що внаслідок нічної атаки також були пошкоджені підприємства у Кривому Розі й Павлограді.
Повітряні сили про нічну атаку РФ: зафіксували влучання ракет і БпЛА на 22 локаціях
Російські військові вночі проти 22 вересня атакували Україну ракетами і дронами, внаслідок чого зафіксовано влучання ракет і ударних безпілотників на 22 локаціях, а також падіння уламків на чотирьох локаціях, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
Військові уточнили, що російські сили під час удару застосували неназвану кількість протикорабельних ракет «Онікс», балістичних ракет «Іскандер- М»/С-400/KN-23, чотири крилаті ракети морського базування «Калібр», вісім «Бандеролей»/«Дань-Т» і 212 ударних БпЛА типу Shahed і дронів-імітаторів типу «Пародія».
Основні напрямки удару – Дніпропетровщина, Кіровоградщина та Полтавщина, кажуть у Повітряних силах.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 186 цілей: 1 крилату ракету «Калібр»; 8 «Бандероль»/«Дань-Т»; 177 БпЛА типу Shahed, «Гербера» та дронів інших типів… Атака триває, в повітряному просторі – ворожі БпЛА», – додали в ЗСУ.
Макрон: Франція і США об’єднають зусилля для досягнення мораторію на удари по енергетиці України
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Франція і США спільно домагатимуться мораторію на удари по енергетичній і цивільній інфраструктурі України.
Макрон написав про це у соцмережі X 22 вересня, зазначивши, що обговорив це питання з президентом США Дональдом Трампом після прибуття до Нью-Йорка.
«Ми вирішили діяти спільно задля зниження напруженості на енергетичних ринках шляхом захисту критичної інфраструктури на Близькому Сході та свободи судноплавства в Ормузькій протоці. Ми також об’єднаємо зусилля, щоб домогтися мораторію на удари по енергетичній і цивільній інфраструктурі України. Цивільне населення має бути захищене», – заявив Макрон і наголосив на необхідності невідкладно почати «серйозні переговори» щодо умов миру між Росією й Україною.
«Заплановані близько 20 зустрічей». Зеленський прибув до Нью-Йорка
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що разом із першою леді і дипломатичною командою прибув до Нью-Йорка на 81-шу сесію Генасамблеї ООН.
«Заплановані близько 20 зустрічей, а саме: з президентом Америки, лідерами Європи, сенаторами і членами Палати представників Конгресу США, керівниками міжнародних організацій, провідних американських компаній і аналітичних центрів. Підготовлена до підписання і нова Drone Deal. Звісно, перший пріоритет України – наближення миру та захист життя наших людей. Є конкретні безпекові пропозиції та деескалаційні рішення, які можуть наблизити закінчення війни», – написав Зеленський у телеграмі.
За словами президента, йтиметься про посилення ППО і «забезпеченням для України достатніх фінансів». Крім того, буде проведемий саміт міжнародної «Кримської платформи» у Нью-Йорку за «широкого представництва» країн на високому рівні.
«Людина, яка все життя присвятила Україні»: спогади про Миколу Карпюка
На фронті загинув громадський діяч, співзасновник УНА-УНСО та колишній бранець Кремля Микола Карпюк. Для багатьох українців він асоціюється із початком російсько-української війни. Микола Карпюк у 2014 році став одним з перших і найбільш медійних бранців Кремля. Проте його шлях в українській політиці розпочався задовго до Революції гідності.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповідають, хто такий Микола Карпюк та яку роль він відіграв у сучасній історії України.
Микола Карп'юк загинув у бою на Запорізькому напрямку 19 вересня. Йому було 62 роки.
На початку повномасштабного вторгнення Микола Карпюк добровільно підписав контракт із ЗСУ. А після звільнення за віком – у 60 років переуклав контракт і залишився на бойовій посаді.
- Родом Микола Карпюк із села Великий Житин на Рівненщині, за фахом – токар.
- У 1989 році він вступив до Української гельсінської спілки, у 1990-му очолив рівненську обласну організацію Спілки незалежної української молоді, а згодом – рівненський осередок УНА-УНСО.
- У 1992–1993 роках брав участь у конфлікті в Придністров’ї. Очолив там перший добровольчий загін УНСО.
- У 1993 році на чолі добровольчого корпусу УНСО «Арго» брав участь у війні в Абхазії на боці Грузії.
Микола Карпюк вів громадську та політичну діяльність – двічі балотувався до Верховної Ради України від Української національної асамблеї у 1998 та 2002 роках. Проте до парламенту партія не пройшла.
У 2000–2001 роках брав участь в акції «Україна без Кучми», за що був заарештований і засуджений до п’яти років ув’язнення.
Під час Помаранчевої революції керував підрозділами УНСО, які підтримали Віктора Ющенка. Під час Революції гідності приєднався до «Правого сектору».
Далі читайте тут
У Києві через удар РФ постраждали 4 людини – влада
У Києві внаслідок нічних російських ударів постраждали чотири людини, повідомили в міській військовій адміністрації удосвіта 22 вересня.
«Вночі ворог завдав ударів по місту, наслідки яких зафіксовано у двох районах. У Дніпровському районі уламки впали на 5-поверховий будинок. Було пошкоджено перший поверх і виникло загоряння в підвальному приміщенні. У Дарницькому районі уламки впали на території приватного житлового будинку», – йдеться в повідомленні.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій додали, що з чотирьох постраждалих у Дніпровському районі трьох шпиталізували, внаслідок атаки в Дарницькому – ніхто не постраждав.
На фронті відбулося майже 200 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 21 вересня на фронті відбулося 197 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав 50 авіаційних ударів, скинув 168 керованих авіабомб. Крім того, залучив для ураження 6137 дронів-камікадзе та здійснив 1930 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у вечірньому зведенні.
Більшість боїв зафіксовано на трьох напрямках – Костянтинівському і Покровському на Донеччині, Гуляйпільському на Запоріжжі.
«На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили 14 ворожих штурмів у районах Костянтинівки, Новоселівки, Іллінівки, Довгої Балки, Розкішного та Новопавлівки; ще одне боєзіткнення триває.
Усього 23 атаки відбито на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися в районах населених пунктів Торецьке, Софіївка, Добропілля, Новий Донбас, Вільне, Білицьке, Ганнівка, Красноподілля, Водянське, Дорожнє, Василівка, Мирне, Сергіївка та Новопавлівка. Три боєзіткнення тривають.
10 атак окупантів зафіксовано на Гуляйпільському напрямку в районах населених пунктів Різдвянка, Тернувате та Копані», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському та Оріхівському напрямках.
В ООН стурбовані, що в Україні «майбутню зиму буде ще важче пережити»
Організація Об'єднаних Націй (ООН) висловила стурбованість російськими атаками на енергетичну інфраструктуру України. Про це йдеться в доповіді Незалежної міжнародної комісії з розслідування щодо України, представленій 21 вересня Радіо ООН із прав людини.
«Безперервні атаки на енергетичну інфраструктуру роблять умови життя цивільного населення дедалі нестерпнішими. Ми стурбовані тим, що майбутню зиму буде ще важче пережити», – заявив голова комісії Ерік Мьосе.
В ООН констатували, що внаслідок ударів РФ по енергетиці протягом зими 2025–2026 років, коли температура опускалася до 20 градусів морозу, було пошкоджено або зруйновано додаткові енергетичні установки, лінії електропередачі, об’єкти теплопостачання та газової інфраструктури. Мільйони українців постраждали від тривалих відключень електроенергії, нестачі опалення або його повної відсутності.
Українська влада задокументувала випадки смерті та травм, пов’язаних із переохолодженням, ідеться у звіті.
Також у цій доповіді ООН звернула увагу, що Росія нав’язує українським дітям на окупованих територіях російське патріотичне та військове виховання.
«Українських дітей на окупованих територіях примушують відвідувати школи, де навчання ведеться за російськими програмами та прославляється Російська Федерація. Невиконання цих вимог супроводжується погрозами та примусом», – указано в звіті.
Комісія зауважила також іноземних громадян із країн різних континентів, які зрештою опинилися на службі в російській армії після того, як «їх було введено в оману».
Комісія представить результати поточних розслідувань у своїй доповіді на 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у жовтні 2026 року.
Журналісти оновили дані про росіян, загиблих на війні. Їх щонайменше 259 тисяч
Від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 258 989 російських військових, підрахували журналісти оосійської служби ВВС та видання «Медіазона» спільно з волонтерами. Майже 7700 із загиблих – офіцери російської армії та інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження.
Журналісти випустили оновлені підрахунки до четвертої річниці оголошення мобілізації в Росії. За останні два тижні список поповнили понад 10 тисяч нових імен, хоча зазвичай додається близько п’яти-шести тисяч. «Медіазона» зазначає, що таке зростання пов’язане не з різким збільшенням числа загиблих, а з тим, що було додано імена з витоків списків про обмін тілами між Росією та Україною, які вдалося підтвердити реєстрами.
ВВС та «Медіазона» публікують також відкриту базу даних загиблих із зазначенням імені, місця призову, військового звання та дати й місця загибелі кожного.
21 вересня виповнилося чотири роки від дня оголошення президентом Росії Володимиром Путіним так званої часткової мобілізації чоловіків для війни з Україною. Поповнення армії РФ у такий спосіб зараз не відбувається, але формально мобілізація триває, президентського указу про її скасування не було. Не були демобілізовані і призвані до армії чотири роки тому. За даними журналістів, які ведуть підрахунки, загинули понад 20 тисяч тих, хто був мобілізований – офіційно заявлялося про 300 тисяч призваних до війська впродовж осені 2022 року.
Уряд затвердив регламент роботи медиків за різних рівнів небезпеки – Корецький
Уряд затвердив нові правила роботи медичних закладів залежно від рівня повітряної загрози, повідомив увечері 21 вересня прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
«За жовтого рівня медзаклади продовжують роботу. Має бути забезпечений повний доступ працівникам, пацієнтам і відвідувачам до укриттів.
За червоного — пацієнти та медичні працівники мають перейти в укриття. Водночас не припиняється допомога, яку небезпечно переривати, зокрема під час операцій, реанімації, інтенсивної терапії тощо. Пацієнтів, яких неможливо перемістити, продовжують лікувати у найбільш безпечних приміщеннях. В укриттях і таких приміщеннях можна надавати медичну допомогу, відпускати ліки та розміщувати пацієнтів», – повідомив очільник уряду.
Екстрена медицина, згідно з регламентом, працює безперервно за будь-якого рівня небезпеки, пацієнтів із невідкладними станами приймають незалежно від рівня загрози, диспетчерські служби приймають виклики, бригади швидкої виїжджають до пацієнтів.
«Також уряд доручив посилити захист операційних, реанімацій, пологових і приймальних відділень, приміщень із резервними джерелами живлення та критично важливим медичним обладнанням. Особлива увага – місцям, де перебувають пацієнти, яких неможливо оперативно перемістити», – додав голова уряду.