Трамп заявив, що США продовжують ділитися розвідданими з Україною
Сполучені Штати Америки продовжують ділитися розвідданими з Україною і працюють як з Києвом, так і з Москвою над припиненням війни, заявив 13 жовтня президент США Дональд Трамп.
«Ми допомагаємо їм і ділимося розвідданими… Ми хочемо, щоб війна закінчилася, тому працюємо з ними і з Росією над тим, щоб покласти край війні», – сказав Трамп.
За його словами, і президент Росії Володимир Путін, і президент України Володимир Зеленський хочуть завершення війни, але вони «не знають, як цього досягти». Трамп повторив, що між лідерами двох країн «існує сильна ненависть».
Фінляндія закликала ЄС повністю заборонити туристичні візи росіянам
Фінляндія закликала Європейський Союз повністю припинити видачу шенгенських віз громадянам Росії для туристичних та інших необов’язкових поїздок. Гельсінкі також пропонує запровадити додаткові візові обмеження для наближених до Володимира Путіна осіб, російських спортсменів і учасників війни проти України.
Про це йдеться в листі міністерки закордонних справ Фінляндії Еліни Валтонен від 12 жовтня до високої представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, єврокомісарки та представниці головування в Раді ЄС, з яким ознайомилося Радіо Свобода.
«Фінляндія закликає до п'яти невідкладних заходів. По-перше, припинити видачу шенгенських віз громадянам Росії для поїздок, що не є необхідними, зокрема туристичних. Фінляндія зберігає національні обмеження з 2022 року. Я закликаю всі держави-члени діяти з такою ж рішучістю, а Єврокомісію – посилити свої рекомендації та повною мірою скористатися своїм правом законодавчої ініціативи», – написала Валтонен.
На її думку, візові рішення однієї держави-члена впливають на безпеку всієї Шенгенської зони.
Міністерка також висловила підтримку ініціативі Німеччини тимчасово видавати росіянам візи з обмеженою територіальною дією. На відміну від звичайних шенгенських віз, вони дозволяли б подорожувати лише до окремих країн, а не всією Шенгенською зоною.
Окрім повної заборони туристичних віз, Валтонен закликала запровадити обов’язкову заборону на видачу шенгенських віз найближчому оточенню Путіна, а також особам, які підтримують фізичних чи юридичних осіб, що перебувають під санкціями ЄС.
Окремо Фінляндія пропонує відмовляти у візах російським спортсменам і членам спортивних команд, які мають тісні зв’язки з російською владою. Обмеження, на думку міністерки, повинні поширюватися й на спортсменів, які виступають на міжнародних змаганнях у нейтральному статусі.
«Попереднє рішення Міжнародного олімпійського комітету про скасування відсторонення Олімпійського комітету Росії не може виправдовувати нормалізацію відносин, поки Росія продовжує свою війну», – наголосила Валтонен.
Ще одна пропозиція стосується російських військовослужбовців, які брали або беруть участь у бойових діях. Фінляндія закликає невідкладно забезпечити ефективне застосування заборони на видачу їм віз, підтримуючи відповідну ініціативу Естонії.
П'ятий пункт передбачає внесення змін до Візового кодексу ЄС, які дозволять швидко запроваджувати обов’язкові візові обмеження щодо громадян країн, політичні відносини або відносини у сфері безпеки з якими різко погіршилися.
«Кремль повинен побачити, що продовження агресії призведе до його ще більшої ізоляції», – заявила очільниця фінського МЗС, закликавши керівництво ЄС невідкладно розглянути ці пропозиції.
«Божевільна ситуація». Ціни на оренду житла у Львові та Ужгороді б'ють рекорди: деталі
Війна в Україні суттєво впливає на ринок нерухомості. Через масовані постійні російські обстріли українських міст ті, хто може собі дозволити, шукають житло в більш безпечних місцях.
Сьогодні у Львові та Ужгороді попит на оренду квартир переважає пропозицію, що спричинило підняття вартості житла. Дехто з власників просить орендарів платити значно більше, або ж виселитися, і після цього вдвічі піднімають ціну оренди.
Ринок нерухомості став хаотичним.
Алевтина Швецова з Маріуполя. Вона має великий досвід орендування житла, бо ще до початку повномасштабної війни винаймала помешкання, а в 2022 році стала переселенкою. Пів року мешкала у Кривому Розі, сподіваючись, що Маріуполь ось-ось деокупують і вона повернеться додому.
Але коли цього не сталося, то переїхала до Львова. Вибрала це місто, бо у сина почались панічні атаки і хотіла максимально віддалитися від лінії фронту.
Довелося звернутись до ріелтерів, бо не мала у місті знайомих і друзів, які б допомогли з пошуком житла.
Далі читайте ТУТ
Унаслідок дронового удару по Павлограду одна людина загинула, двоє поранені – ОВА
Російські військові безпілотниками атакували Павлоград, повідомив увечері 13 жовтня голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
«Одна людина загинула, двоє дістали поранень. У середмісті зайнялася пожежа», – вказано в повідомленні.
Раніше чиновник інформував, що за день сили РФ атакували чотири райони області, на Нікопольщині постраждали 31-річний чоловік та 73-річна жінка, які лікуватимуться амбулаторно.
МАГАТЕ направить місії на 19 електропідстанцій, критично важливих для роботи АЕС – Сибіга
Міжнародне агентство з атомної енергії направить місії на 19 електричних підстанцій України, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга 13 жовтня за результатами зустрічі з гендиректором МАГАТЕ Рафаелем Ґроссі у Варшаві.
«Ми обговорили ситуацію на Запорізькій АЕС і навколо неї, безпекові загрози, спричинені триваючою російською мілітаризацією, а також необхідність забезпечення ядерної і фізичної ядерної безпеки. Вдячний генеральному директору за його рішення направити місії МАГАТЕ на 19 електричних підстанцій, критично важливих для безпечної експлуатації українських атомних електростанцій», – йдеться в повідомленні.
За словами Сибіги, це стане найбільш масштабним розгортанням місій МАГАТЕ такого типу на сьогодні й «своєчасним кроком для забезпечення ядерної і фізичної ядерної безпеки на тлі триваючих російських атак на енергетичну систему України».
У МАГАТЕ це рішення поки що не коментували.
Сили РФ завдали двох ударів по Слов’янську, одна людина загинула, вісім поранені – ОВА
Щонайменше одна людина загинула і вісім поранені внаслідок завданих 13 жовтня двох ударів по Слов’янську, повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.
«У місті пошкоджено п’ять багатоповерхівок та адмінбудівлю. На місцях ударів працюють усі відповідальні служби, постраждалі отримують необхідну медичну допомогу», – написав чиновник, повторивши заклик до евакуації.
У ЄС розглядають обмеження туристичних поїздок для росіян – документ
Робоча група Ради ЄС із візових питань на засіданні 14 жовтня обговорить ініціативу Німеччини видавати російським туристам візи, які діятимуть лише на обмеженій території Шенгенської зони, замість звичайних шенгенських віз. Берлін пропонує цей механізм як тимчасовий захід до можливого запровадження повної заборони необов’язкових поїздок громадян Росії.
Про це йдеться в документі головування в Раді ЄС від 7 жовтня, з яким ознайомилося Радіо Свобода.
Згідно з документом, попри рекомендації Єврокомісії застосовувати суворий підхід до видачі туристичних віз росіянам, держави ЄС продовжують видавати їх у значних кількостях. У 2025 році громадяни Росії отримали 477 878 віз із туристичною метою.
При цьому країни ЄС застосовують різні підходи.
Конкурентоспроможність потіснила Україну: саміт ЄС уперше за час великої війни почнеться з іншої теми
Саміт лідерів ЄС, який розпочнеться 15 жовтня в Брюсселі, першого дня буде присвячений конкурентоспроможності, цінам на енергоносії, глобальним макроекономічним дисбалансам, а також розширенню Євросоюзу.
«Зараз ми переживаємо кризу цін на енергію та пальне, і це, безумовно, викликає занепокоєння… Це одна з головних політичних проблем, які непокоять громадян у всій Європі», – зазначив посадовець ЄС на умовах анонімності, додавши, що «чарівного рішення» цієї проблеми немає.
Щодо розширення ЄС співрозмовник Радіо Свобода повідомив, що на обговоренні цього питання наполягали багато лідерів держав-членів. Дискусія матиме стратегічний характер.
«Важливо провести його саме зараз, оскільки розширення дедалі більше стає реальністю», – зазначив посадовець ЄС. Нещодавно представлений Єврокомісією огляд політик перед розширенням, за його словами, стане основою для подальшої роботи, насамперед на рівні Ради ЄС.
Зеленський: «фактично в усій державі» виконання планів стійкості вище, ніж в Києві
Президент України Володимир Зеленський вкотре розкритикував Київ через виконання планів стійкості на тлі російських ударів і наближення зими.
«Вчора на Ставці були доповіді по виконанню планів стійкості міст і областей. Станом на середину жовтня фактично в усій державі, навіть у прикордонних і прифронтових областях, виконання планів стійкості вище, ніж в Києві. І кияни точно це відчувають, коли навіть після одиночних влучань «шахедів» бувають відключення електрики та води в значній частині столиці», – написав Зеленський у телеграмі 13 жовтня.
За словами президента, сьогодні розпочинаються консультації щодо «невідкладних безпекових і управлінських кроків», щоб виправити ситуацію в місті й прискорити реалізацію плану стійкості Києва.
ДБР про розслідування аварії МіГ-29 у серпні: однією з версій є нештатне спрацювання ракети
Державне бюро розслідувань повідомляє, що отримало й перевіряє висновки службового розслідування Командування Повітряних сил ЗСУ щодо падіння МіГ-29 на Одещині в серпні.
«Однією з версій причин авіаційної події у ньому названо нештатне спрацювання керованої ракети. Водночас, відповідно до законодавства, ця версія потребує підтвердження в межах кримінального провадження і підтвердження відповідними експертизами», – йдеться в повідомленні.
У ДБР кажуть, що призначили комплекс відповідних експертиз, зокрема, фахівці досліджують бортовий реєстратор винищувача («чорну скриньку»).
«Слідство очікує на результати експертних досліджень, які мають допомогти встановити причини і всі обставини авіаційної катастрофи. Остаточні висновки щодо причин падіння винищувача будуть зроблені лише після отримання й оцінки результатів усіх призначених експертиз у межах досудового розслідування», – кажуть у бюро.
Повітряні сили ЗСУ раніше повідомили, що ввечері 10 серпня під час виконання бойового завдання в Березівському районі на Одещині зазнав аварії винищувач МіГ-29. За попередніми даними ЗСУ, під час пуску авіаційної ракети сталася нештатна ситуація, внаслідок чого літак загорівся і пілот втратив керування. Льотчик успішно катапультувався, його життю нічого не загрожує, кажуть у ДБР.
Державне бюро розслідувань 11 серпня повідомило, що відкрило кримінальне провадження за фактом падіння літака за статтею: порушення правил польотів або підготовки до них, а також правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу.
Відповідальність за інцидент на кордоні Латвії взяло маловідоме угруповання
Маловідоме угруповання «Чорні руси» взяло на себе відповідальність за інцидент на кордоні Латвії та Білорусі, під час якого озброєні особи в масках загрожували латвійським військовослужбовцям, а потім проникли на територію країни та пошкодили прикордонну інфраструктуру, повідомляє Латвійське громадське мовлення LSM.
У ніч із 5 на 6 жовтня озброєні особи з білоруського боку супроводжували групу з 20 мігрантів, які намагалися незаконно перетнути кордон. Вони загрожували латвійським військовослужбовцям, які перешкоджали їхньому проходу. Пізніше невідомі особи проникли до Латвії, пошкодили розподільний електрощит, викрали камери відеоспостереження та повернулися на білоруську територію.
Заява угруповання з’явилася в одному з телеграм-каналів. На відеозаписі людина із закритим обличчям та зміненим голосом, що представився Німаном, стверджує, що троє учасників «Чорних русів» перетнули кордон у Краславському краї та вступили в сутичку з латвійськими військовими.
«Це була лише перевірка для латишів – і вони її не пройшли. Незабаром ви побачите щось подібне і на інших ділянках нашого кордону», – заявив представник угруповання.
Поліція: число постраждалих від удару РФ у Рівному зросло до 25
У Рівному кількість постраждалих внаслідок російського удару по навчальному закладу 13 жовтня зросла до 25, повідомила пресслужба Нацполіції.
«Ще трьох наразі обстежують медики. Двом людям, які перебували у тяжкому стані, проводять оперативне втручання», – йдеться в повідомленні.
За даними поліції, на місці продовжують працювати поліцейські і співробітники СБУ, а працівники ДСНС і комунальні служби ліквідовують наслідки атаки.
Раніше повідомляли про 20 постраждалих.
Парламент Угорщини скасував заборону на «пропаганду ЛГБТ», ухвалену за правління Орбана
Парламент Угорщини 13 жовтня проголосував за виключення положень, що обмежують права представників ЛГБТ+, із ухваленого за правління Віктора Орбана у 2021 році закону про захист дітей.
На підтримку змін голосували 139 депутатів, проти був 51 законодавець.
У попередній версії законопроєкту заборонялася так звана «пропаганда ЛГБТ», а також «зміни статі» для осіб віком до 18 років. Законодавство дозволяло владі, зокрема, забороняти проведення ЛГБТ-парадів (у Будапешті прайд пройшов минулого року всупереч забороні).
У новій версії йдеться про те, що діти мають бути захищені від матеріалів, які можуть завдати істотної шкоди їхньому розвитку, без згадки про ЛГБТ. Прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив, що подібне формулювання захищає дітей краще, ніж схвалене при Орбані.
Євросоюз привітав рішення угорських депутатів. Раніше суд ЄС визнав ухвалений в Угорщині закон таким, що суперечить європейським нормам.
Низка правозахисних груп вказують на те, що залишаються чинними інші заходи, запроваджені при Орбані, які вони вважають дискримінаційними, зокрема, про заборону усиновлення дітей одностатевими парами. Залишається в силі й конституційне визначення шлюбу як союзу чоловіка і жінки.
У ЄС розповіли, скільки заплатили Росії за нафту і газ
Від березня 2022 року до липня 2026 року країни Європейського Союзу заплатили Росії близько 197 мільярдів євро за нафту, газ й інші викопні енергоносії, згідно з даними європейської статистики зовнішньої торгівлі COMEXT. Про це Радіо Свобода повідомив чиновник в Європейській комісії, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ.
За оцінкою Єврокомісії, без запровадженої у 2022 році програми REPowerEU, спрямованої на скорочення залежності від російських енергоносіїв, ЄС за цей період витратив би на їх закупівлю 475 мільярдів євро – на 278 мільярдів більше, ніж фактично.
Напередодні віцепрем’єр Росії Олександр Новак заявив, що від 2022 року Москва поставила країнам ЄС енергоносіїв на 320,7 мільярда доларів.
У Львівському районі впав російський дрон, три людини постраждали – ОВА
У Львівському районі 13 жовтня впав російський безпілотник, внаслідок чого, за попередніми даними, постраждали три людини, повідомив очільник обласної військової адміністрації Максим Козицький.
«За попередньою інформацією, під час повітряної тривоги, яка тривала на Львівщині з 15:04 по 15:31, у селі Малехів Львівського району впав підбитий ворожий безпілотник. Пошкоджені приватні житлові будинки. На місці працюють всі профільні служби», – написав він у телеграмі.
На Донеччині з 1 листопада розширять зону «довгої» комендантської години – ОВА
На всій вільній території Донецької області, за винятком Олександрівської і Черкаської громад, від 1 листопада запровадять «довгу» комендантську годину з 16:00 до 11:00, повідомив очільник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, відповідне рішення ухвалили під час чергового засідання Ради оборони області 13 жовтня.
Очільник Краматорської МВА Олександр Гончаренко зазначив, що тривала комендантська година від 1 листопада діятиме і в Краматорську.
11 жовтня в Донецькій ОВА заявили, що розширюють зону обов’язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з окремих територій Краматорська.
«Безпекова ситуація погіршується, і чекати, поки небезпека прийде безпосередньо до вашого будинку, – надто великий ризик. Особливо коли йдеться про дітей», – йшлося в повідомленні.
8 жовтня у Краматорську загинули щонайменше 33 цивільних жителів внаслідок бомбового удару Росії: два рейсові автобуси рухалися назустріч один одному, коли в дорогу влучив російський боєприпас.
«Корпус непридатний для навчання». У МОН розповіли про руйнування в університеті в Рівному
Рівненський державний гуманітарний університет постраждав від російського удару 13 жовтня, повідомив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.
За його словами, приміщення факультету музичного мистецтва майже повністю вигоріло.
«Займання ліквідовано, продовжується розбір завалів. За інформацією закладу, всі студенти перебували в укриттях. Є постраждалі серед адміністративних працівників університету. Пошкоджений корпус непридатний для навчання і потребує відбудови. Постраждали також сусідні навчальні корпуси: зокрема, вибито вікна. Повний масштаб пошкоджень уточнюється», – написав Бутенко у соцмережах.
У Кремлі заперечили, що дизельна угода зі США змінить позицію РФ щодо України
У Кремлі заявили, що не бачать прямого зв’язку між угодою про експорт російського дизельного пального до США й на світовий ринок і позицією Росії щодо мирних переговорів стосовно України.
Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив про це на тлі повідомлення агентства Reuters про те, що в ході переговорів у Маямі за участю представників України і ЄС посланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер вказали, що угода між президентами США і Росії є стимулом для того, щоб Росія повернулася за стіл переговорів. Агентство посилається на три неназвані джерела, знайомі з ходом зустрічі.
«Я не бачу тут жодного прямого зв’язку. Насправді це дуже взаємовигідна стаття російсько-американської співпраці. Вона відповідає інтересам Сполучених Штатів, світових енергетичних ринків і Російської Федерації. Саме тому це відбувається», – сказав Пєсков.
Україна відкриває ще 2 переговорні кластери ЄС. Що це означає
Україна 13 жовтня відкриває ще два із шести переговорних кластерів на шляху до вступу в Євросоюз, після того як влітку відкрила перші два.
Що таке кластери, що означає їх відкриття і на скільки воно наближує членство України в ЄС?
Ввечері 13 жовтня на Міжурядовій конференції між урядами України та 27 країн-членів ЄС у Люксембурзі Україна відкриє ще 2 переговорні кластери на шляху до вступну в Євросоюз – кластер №2 «Внутрішній ринок» та № 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».
Це наступний етап переговорів про вступ України до Євросоюзу, які фактично розпочалися у червні 2026-го з відкриттям кластеру №1 – «Основи процесу вступу», а в липні – №6 «Зовнішні відносини».
Що таке кластери?
Для того, щоб вступити до ЄС, Україна, як і решта країн, які зараз на шляху до членства, має максимально наблизити своє законодавство у практично всіх сферах до законодавства Євросоюзу. І таким чином довести, що здатна виконувати спільні правила.
Ці правила виокремлені у 33 переговорні розділи, кожен із яких присвячений окремій сфері – наприклад, енергетиці, оподаткуванню, охороні довкілля або судовій системі. А ці 33 розділи, у свою чергу, погруповані у 6 тематичних кластерів:
- «Основи процесу вступу» – демократія, верховенство права, судова система, боротьба з корупцією, державне управління та економічні критерії.
- «Внутрішній ринок» – рух товарів, працівників, послуг і капіталу, правила для компаній, банків та захист споживачів.
- «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» – податки, митниця, зайнятість, соціальна політика, освіта, цифровізація та промисловість.
- «Зелений порядок денний та стала транспортна взаємопов'язаність» – енергетика, транспорт, охорона довкілля та клімат.
- «Ресурси, сільське господарство та згуртованість» – аграрна політика, безпечність харчових продуктів, регіональний розвиток і бюджетні питання.
- «Зовнішні відносини» – торговельна, зовнішня, безпекова й оборонна політика.
Переговори про вступ країни до Євросоюзу – це фактично процес відкриття кластерів, виконання реформ, які вони передбачають, та закриття кластерів.
При чому, за новою методологією розширення ЄС від 2020 року, відкриваються переговори кластерами (яких 6), а закривають кожен розділ окремо (їх 33).
Для відкриття кожного з 6 кластерів, а потім закриття кожного із 33 розділів потрібна одностайна згода усіх 27 країн-членів Євросоюзу.
Процес тривалий і складний, але корисний для країни, каже Тінатін Ахвледіані, керівниця програми розширення ЄС Центру європейських політичних досліджень (CEPS).
«Ще до того, як Україна стане повноправним членом ЄС, у міру наближення її законодавства до європейського українські громадяни вже мають відчути переваги від полегшеного доступу до єдиного ринку. І бізнес, і споживачі», – пояснила Ахвледіані в коментарі Радіо Свобода.
Далі читайте тут