Протягом минулої доби на фронті відбулось 192 бойових зіткнення, з них 88 на Покровському і Курахівському напрямках, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ 4 грудня.
«44 атаки, таку кількість за минулу добу відбили наші захисники на Покровському напрямку. Ворог намагався просунутись неподалік Миролюбівки, Лисівки, Променю, Даченського, Чумацького та Новопустинки», – вказано у повідомленні.
За даними штабу, на Курахівському напрямку війська РФ також 44 рази намагалися прорвати оборону в районах Сонцівки, Зорі, Дальнього, Курахового, Єлизаветівки та Ганнівки окупанти.
На Времівському напрямку ЗСУ зупинили 25 атак РФ в районах Костянтинопольського, Сухих Ялів, Роздольного, Макарівки та Новодарівки.
Крім того, російські сили наступали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Оріхівському і Придніпровському напрямку. Сили оборони України продовжують ведення операції на Курському напрямку.
Аналітики проєкту DeepState 4 грудня повідомили про просування військ Росії біля Сухих Ялів, Костянтинопольського, Даченського, Пушкіного та в Кураховому на Донеччині.
У звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) від 3 грудня йдеться, що Сили оборони України відновили раніше втрачені позиції під Купʼянськом і просунулися в Курській області. Проте фіксується просування російських військ поблизу Торецька, Покровська та Великої Новосілки.
Суд взяв під варту колишнього заступника голови Вищого господарського суду Ємельянова
Суд обрав запобіжний захід колишньому заступнику голови Вищого господарського суду України у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави до 30 січня 2025 року, повідомляє пресслужба ДБР.
Про затримання колишнього посадовця стало відомо 3 грудня. Його підозрюють участі у злочинній організації та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією (ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції від 05.04.2001); одержанні хабаря ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції від 05.04.2001). За даними ДБР, він разом з іншими суддями побудував «бізнес» на судових рішеннях.
Імені затриманого правоохоронці не називають, але за даними джерел проєкту Радіо Свобода «Схеми», йдеться про Артура Ємельянова.
Як встановили ДБР та ОГП, колишній суддя, а нині адвокат, входив до складу злочинної організації, яка складалась здебільшого з суддів, адвокатів, арбітражних керуючих, різних працівників суду тощо.
«Вони за хабарі виносили «потрібні» рішення, переважно у господарських спорах. Організатор «бізнесу» – теж колишній високопосадовець Вищого господарського суду України – незаконно втручався у розподіл справ та віддавав їх на розгляд виключно «своїм» суддям, які виконували «побажання замовників», – йдеться у повідомленні ДБР.
За даними «Схем», йдеться про Віктора Татькова, колишнього голову Вищого госпсуду.
За даними бюро, протягом тривалого часу вони фактично унеможливили ухвалення рішень суду з більшості справ без хабарів.
Раніше організатора було оголошено у розшук, йому на низці інших учасників злочинної схеми було повідомлено про підозру в тому числі за створення та участь у злочинній організації.
Обидва судді – і Ємельянов, і Татьков – раніше заперечували свою провину.
Читайте також: Злочевський, Богуслаєв, Ємельянов, Грицак: «Схеми» знайшли майно родин колишніх посадовців в Дубаї на 30 млн доларів
Артур Ємельянов – колишній суддя та ексзаступник голови Вищого господарського суду України. Фігурант численних журналістських розслідувань про рейдерство та корупцію.
Повітряні сили кажуть про збиття 29 російських БПЛА, ще 18 – локаційно втрачено
У ніч на 4 грудня війська Росії атакували Україну керованою авіаційною ракетою Х-59/69 із повітряного простору Курської області та 50-ма ударними БПЛА, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 09.00 підрозділами зенітних ракетних військ, РЕБ та мобільних вогневих груп Повітряних сил та Сил оборони України збито 29 ворожих БПЛА у Київській, Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Хмельницькій, Тернопільській, Миколаївській та Донецькій областях», – зазначено у дописі.
18 безпілотників локаційно втрачено, ще один — вийшов з підконтрольного повітряного простору у напрямку тимчасово окупованої території, кажуть військові.
Локаційно втрачені означає, що цілі, яку супроводжували радіотехнічні війська Повітряних сил, зникають із радарів, а це в свою чергу означає, що вони або вичерпали запас пального, або упали під впливом засобів РЕБ, пояснював начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат.
ОВА: війська РФ вночі знову атакували Чернігівщину, пошкоджені будинки
Російські війська вночі знову атакували Чернігівщину, за попередніми даними, «шахедами», повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Дрон-камікадзе влучив у подвір’я в селі Чернігівського району. Уламками пошкоджені будинки. На щастя, без жертв», – написав він у телеграмі.
2 грудня місцева влада повідомляла, що через дронову атаку РФ є руйнування у двох селах Прилуцького та Ніжинського районів Чернігівщини. Тоді постраждалих не було. Натомість 1 грудня, за даними ОВА, в області через російську атаку дронами було зруйновано будинок, постраждала жінка.
Україна підписала кредитну угоду з ЄС щодо залучення до 35 мільярдів євро допомоги – Мінфін
Україна підписала Меморандум про взаєморозуміння та кредитну угоду між Україною та Європейським союзом щодо залучення до 35 мільярдів євро макрофінансової допомоги, повідомляє пресслужба Міністерства фінансів 4 грудня.
Зазначено, що кошти є частиною ініціативи G7 щодо механізму додаткових кредитів для збільшення надходжень до бюджету України.
«Остаточний обсяг MFA буде визначено після затвердження суми кредитів всіх сторін ініціативи. Враховуючи запропоноване фінансування Сполученими Штатами у 20 млрд доларів США, макрофінансова допомога від ЄС може складати 18 млрд євро», – йдеться у повідомленні.
Погашення позики відбуватиметься за рахунок майбутніх прибутків від заморожених активів РФ в ЄС. Таким чином, у Мінфіні очікують, що усі кошти MFA для України будуть на безповоротній основі, а внутрішні фінансові ресурси не спрямовуватимуться на погашення.
«Наступний важливий крок у залученні коштів за рахунок заморожених активів країни-агресора. Останніми місяцями ми активно працювали з Європейським союзом та іншими сторонами в межах ініціативи, щоб досягти конкретних результатів у забезпеченні фінансових потреб України у 2025 році й надалі», – зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.
Депутати Європарламенту 22 жовтня на сесії в Страсбурзі погодили допомогу для України на 2025 рік у розмірі 35 мільярдів євро, яку збираються відшкодувати за рахунок прибутків від заморожених російських активів.
ДСНС: на Вінниччині через падіння БПЛА загорівся житловий будинок
На Вінниччині у Гайсинському районі внаслідок падіння БПЛА загорівся приватний житловий будинок, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За повідомленням, п’ятеро людей, які проживали в будинку, не постраждали.
Рятувальники ліквідували пожежу, будівля частково зруйнована, додають у ДСНС.
Федоров: у російському полоні загинув мер Дніпрорудного – його захопили у березні 2022 року
У російському полоні загинув міський голова міста Дніпрорудне Запорізької області Євген Матвєєв, його тіло повернули до України під час останнього обміну, повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Дніпрорудне Запорізької області росіяни захопили наприкінці лютого 2022 року. А згодом взяли в полон і міського голову – Євгенія Матвєєва. 2 роки і 8 місяців він перебував в полоні у окупантів та був закатованим. Під час останнього обміну тіло повернули Україні», – написав він у телеграмі.
Війська РФ продовжують атакувати дронами Херсонщину, постраждали три людини – влада
Російські війська дронами продовжують атакувати Херсонщину, постраждали три людини, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Російська окупаційна армія скинула вибухівку з дрона на жителя Кіндійки. 64-річного чоловіка доправили до лікарні з мінно-вибуховою травмою, уламковим пораненням голови та грудної клітки», – йдеться у повідомленні.
За даними місцевої влади, орієнтовно о 09:30 під удар російського безпілотника у Миловому потрапив 42-річний чоловік, від госпіталізації він відмовився. Також у Херсоні через дронову атаку 56-річний чоловік зазнав мінно-вибухової травми та уламкового поранення передпліччя – його госпіталізували до лікарні для надання медичної допомоги.
Протягом минулої доби, як повідомили в ОВА, через російську агресію дві людини загинули, ще 5 поранені.
ВР ухвалила закон про пріоритетне право на компенсацію за знищене житло
Верховна рада ухвалила в цілому законопроєкт №11028 щодо пріоритетного права деяких категорій внутрішньо переміщених осіб на отримання компенсації за знищене житло, повідомили нардеп від фракції «Голос» Ярослав Железняк та депутат від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко.
Ярослав Железняк зазначив, що на рівні закону пріоритетне право на отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, матимуть такі категорії ВПО:
- досягли пенсійного віку;
- мають на утриманні двох і більше дітей;
- є одинокими матерями (батьками), які виховують малолітню дитину без батька (матері);
- є особами з інвалідністю ІІІ групи;
- мають на утриманні дитину віком до шести років, є усиновлювачами дитини, опікунами чи піклувальниками дитини, патронатними вихователями, прийомними батьками чи батьками-вихователями;
- мають на утриманні дитину, яка хворіє на тяжкі захворювання.
«Сподіваємося на продовження підтримки»: Сибіга розповів про контакти України з командою Трампа
Україна сподівається на продовження підтримки для України з боку Сполучених Штатів, коли почне роботу адміністрація новообраного президента США Дональда Трампа. Про це, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, сказав Міністр закордонних справ Андрій Сибіга у штаб-квартирі НАТО.
«Вони (Росія – ред.) прагнуть капітуляції України й демонтажу нашої державності. Відповідно, ми разом з нашими союзниками повинні зробити все, щоби примусити Росію до справедливого, всеосяжного, сталого миру. І тут ми говоримо про концепт «мир через силу». Сьогодні в США перебуває керівник Офісу Андрій Єрмак, який матиме відповідні важливі зустрічі, й цей контакт на рівні керівника офісу надзвичайно важливий для встановлення, зокрема, відносин із представниками нової адміністрації. Я теж був нещодавно у Вашингтоні, в мене були важливі зустрічі з представниками обох палат, обох партій, з республіканцями, де ми розмовляли про подальшу підтримку України», – розповів міністр.
Очільник МЗС України розповів в НАТО про ризик ядерного інциденту з глобальними наслідками
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який перебуває у штаб-квартирі НАТО на засіданні міністрів закордонних справ Альянсу, розповів про ядерні загрози, які несуть російські атаки по українській енергетичній інфраструктурі та попросив партнерів про додаткові системи протиповітряного захисту.
Сибіга підкреслив, що Росія атакувала підстанції, які вважаються обʼєктами ядерної енергетичної інфраструктури України.
«Це велика небезпека, великий ризик і ризик не лише для України, тому що тут відстані не допоможуть. Тому що, атакуючи ці обʼєкти, Росія провокує і спричинює великий ризик ядерного інциденту з глобальними наслідками», – заявив український міністр, спілкуючись з журналістами про підсумки Ради Україна-НАТО.
За словами українського міністра, наразі зусилля дипломатичної служби спрямовані на посилення повітряного захисту України, насамперед стратегічних об'єктів, які мають особливе значення для енергетичної системи України.
Україна передала список із запитом поставити 20 систем протиповітряної оборони до кінця року. Країни, у яких ці системи є в наявності, попросили додаткову інформацію і українська сторона її надасть, зазначив міністр.
Сили РФ завдали чергового авіаудару по Костянтинівці, є поранені – ОВА
Російські війська завдали чергового авіаудару по Костянтинівці, поранені щонайменше троє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Сьогодні вранці росіяни скинули на місто дві керовані авіабомби. Троє чоловіків отримали легкі поранення», – написав він у телеграмі.
За його словами, через російську атаку пошкоджені чотири багатоповерхівки, чотири підприємства, три лінії електропередач і газогін.
Рютте: члени НАТО погоджуються, що захист інфраструктури України є пріоритетом
Члени Північноатлантичного альянсу погодилися зробити захист інфраструктури України своїм головним пріоритетом, заявив голова альянсу Марк Рютте 4 грудня.
Виступаючи перед журналістами напередодні другого дня зустрічі міністрів закордонних справ альянсу, Рютте розповів, що учасники обговорювали надання Україні достатньої кількості систем протиповітряної оборони для захисту її інфраструктури від атак Росії.
«Минулої ночі за столом була чітка домовленість про те, що допомога Україні, особливо в тому, що стосуються її інфраструктури, має бути пріоритетом», – сказав генеральний секретар.
Читайте також: Повітряні сили кажуть про збиття 29 російських БПЛА, ще 18 – локаційно втрачено
Він висловив впевненість, що протягом найближчих днів і тижнів союзники «подбають про те, щоб все, що вони можуть поставити в Україну, було поставлено».
Напередодні президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна очікує на отримання деяких систем протиповітряної оборони вже в грудні. Він також заявив, що «певні речі» для повітряного щита України можуть бути втілені в січні.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 3 грудня в Брюсселі закликав партнерів України надати 20 систем ППО, щоб захистити енергетику протягом зими.
«Путіна загнали в кут». Чому Росія може втратити ресурси і вплив одразу у трьох регіонах світу
Події на Близькому сході та в Африці ставлять перед Росією нові виклики одразу на кількох континентах. США та союзники повинні скористатися цим для тиску на російського лідера. Про це в ефірі каналу CNN сказав колишній командувач Сухопутних сил США в Європі Марк Гертлінг. Головні тези передає Голос Америки.
Однією з основних загроз для лідера Росії Володимира Путіна сьогодні є загроза втратити військово-морські бази у Сирії і Тунісі через події в Алеппо та потенційне повалення режиму Башара Асада, вважає колишній командувач Сухопутних сил США в Європі Марк Гертлінг.
У Раді не підтримали законопроєкт про злив інформації з реєстрів, який критикують журналісти
Депутати не підтримали і відправили на повторне друге читання законопроєкт №10242 щодо посилення кримінальної відповідальності за розповсюдження інформації з електронних реєстрів, який, на думку журналістів, загрожує свободі слова та боротьбі з корупцією. Про це 4 грудня повідомив нардеп від фракції «Голос», голова комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Проєкт закону підтримали лише 213 депутатів (для ухвалення закону необхідно 226 голосів).
«Тепер є час на консультації щодо захисту інформації в реєстрах. Що і пропонувалося», – зазначив парламентар.
Раніше Юрчишин пропонував відкликати цей законопроєкт з порядку денного і провести додаткові консультації з міжнародними партнерами та медійниками щодо варіантів захисту персональних даних без наступу на права журналістів.
Вранці комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності переглянув законопроєкт щодо посилення кримінальної відповідальності і запропонував замість покарання від п’яти до восьми років позбавлення волі – покарання від двох до п’яти років. Про це Радіо Свобода (Свобода.Ранок) повідомив перший заступник голови Комітету з питань правоохоронної діяльності, народний депутат від фракції «Голос» Андрій Осадчук.
У Вищій раді правосуддя рекомендують звільнити суддю Літвінову, в якої «Схеми» знайшли паспорт РФ
Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рекомендувала звільнити суддю Окружного адміністративного суду Києва Аріну Літвінову, в якої журналісти «Схем» (Радіо Свобода) виявили російське громадянство. Про це стало відомо 4 грудня після розгляду палатою скарги Служби безпеки України на Літвінову. У ній СБУ підтвердила знахідки «Схем» про набуття суддею російського громадянства у 2002 році.
«Друга дисциплінарна палата вирішила притягнути суддю Окружного адміністративного суду Києва Літвінову Аріну Володимирівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення судді з посади», – повідомив секретар палати Роман Маселко на засіданні 4 грудня.
Згідно з законом, Літвінова має право оскаржити цю рекомендацію до свого звільнення, подавши скаргу до Вищої ради правосуддя, яка й ухвалює остаточне рішення у справі.
Напередодні засідання Літвінова намагалася закрити дисциплінарну справу проти себе. Подала відповідну заяву, зазначивши, що з Окружного адмінсуду її вже відрахували 31 жовтня на тій же підставі – підтвердженій СБУ наявності російського паспорта – а отже, немає що розглядати. Утім, у ВРП їй одноголосно відмовили. Повноваження звільняти суддів має саме ВРП.
У липні стало відомо, що суддя ліквідованого Окружного адмінсуду Києва Аріна Літвінова сама подала до ВРП заяву про відставку. Якби її затвердили, суддя з російським громадянством змогла б пожиттєво отримувати суддівські виплати з бюджету України. Та 23 липня ВРП зупинила розгляд цієї заяви Літвінової та розпочала дисциплінарне провадження, результатом якого може стати її звільнення. В цьому разі виплат суддя отримувати не зможе.
На тлі повідомлень про можливу нову «мирну місію» щодо України Орбан зустрівся із папою Римським
У середу папа Римський Франциск зустрівся у Ватикані з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном і обговорив з ним війну в Україні.
Під час діалогу «особливу увагу» було приділено війні в Україні, зосередившись на гуманітарних наслідках та зусиллях щодо сприяння миру, йдеться у заяві Ватикану.
Також зазначаються, що під час зустрічі було розглянуто «деякі теми спільного інтересу», такі як головування Угорщини в Раді Євросоюзу, «центральна роль сім’ї та захист молодих поколінь».
Орбан опублікував у соціальних мережах фотографію, додавши: «Треба скористатися шансом на мир!»
Українці масово повертаються в окупацію? Що не так із заявленими цифрами
Цифри про кількість людей, які повернулися в окупацію, озвучені українськими спікерами минулого тижня, шокували суспільство: нерідко у соцмережах можна було натрапити на емоційні дописи із звинуваченням таких людей у зраді, а держави – у відсутності політики щодо вимушено переміщених жителів сходу і півдня. Та чи правдиві ці дані? Так, історії повернення на окуповані території справді відомі. Але, як дізналися Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода), більшість озвучуваних цифр взагалі ні на чому не ґрунтуються.
Чи можна підрахувати реальну цифру тих, хто повернувся на непідконтрольні Україні території назавжди? Що штовхає на цей крок тих, хто дійсно це зробив? Чи справа лише у відсутності підтримки з боку держави? Пояснюємо.
Достовірних даних про кількість людей, які повернулися на окуповані території чи то за 2024 рік, чи загалом за час повномасштабного вторгнення, не існує. Від початку великої війни всі пункти пропуску на кордоні з Росією та Білоруссю – закриті, крім єдиного гуманітарного коридору (раніше це була Колотилівка-Покровка на кордоні з РФ, а тепер – Доманово-Мокрани на кордоні з Білоруссю). Немає більше і пунктів пропуску на адмінмежі з окупованими територіями. Це означає, що рух людей відбувається поза контролем українських прикордонників чи міграційників.
«Люди можуть в'їжджати з окупованих територій, але зворотний рух фактично неможливий», – зазначила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук.
Чому їдуть в окупацію?
Тим, хто хоче з тих чи інших причин потрапити на тимчасово непідконтрольні Києву території, потрібно подолати шлях через інші країни: як правило, потрапити спочатку до Білорусі, звідки можна долетіти чи в’їхати на територію Росії.
Із жовтня минулого року для людей з українським паспортом єдиним варіантом дістатися до РФ, а потім – на окуповані території, став московський аеропорт «Шереметьєво». Там росіяни «фільтрують» їх на предмет підтримки України у російській військовій агресії.
Восени цього року фільтраційні заходи посилились: спецслужби тримали людей у надскладних умовах – понад 15 годин без їжі, можливості сісти чи лягти. Були відомі факти про високий відсоток відмов у в’їзді, а також свідчення про те, що люди помирали у чергах.
Україна має схвалити «важкі рішення» щодо мобілізації – Блінкен
Україна має схвалити «важкі рішення» про подальшу мобілізацію військ, заявив державний секретар США Ентоні Блінкен.
«Україна має прийняти важкі рішення щодо подальшої мобілізації, але це необхідні рішення. Ми прагнемо переконатися, що вони (мобілізовані) мають підготовку та необхідне обладнання», – сказав на брифінгу Блінкен після зустрічі з міністрами закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі.
За його словам, це критично важливо, «тому що навіть з грошима, навіть з боєприпасами, на фронті мають бути люди, щоб протистояти російській агресії».
Він повторив тезу радника Білого дому з національної безпеки Джейка Саллівана, який в інтерв’ю PBS News заявив, що Україна повинна зробити більше, щоб зміцнити свої позиції з точки зору кількості сил на фронті. За його словами, жодна система озброєнь не може змінити ситуацію в цій битві, оскільки йдеться про людські ресурси.
Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що не всі партнери оперативно передають Україні обіцяну зброю. У листопад в інтерв'ю Українському радіо він заявив, що Україна отримала половину від обіцяної допомоги США.