На фронті відбулося 92 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ
На фронті від початку доби 3 січня відбулося 92 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Понад чверть боїв зафіксована на Покровському напрямку, вказано в повідомленні.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 26 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Водяне Друге, Баранівка, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Зелене, Новий Труд, Піщане, Звірове, Солоне, Котлине та Покровськ. Сили оборони стримують натиск противника та відбили 16 атак, 10 боєзіткнень досі тривають», – ідеться в денному зведенні.
Бої також тривали на Харківському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Курахівському, Времівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«У Курській області українські оборонці відбили 17 атак загарбників, ще 16 боєзіткнень тривають. Також російські війська завдали трьох авіаційних ударів по території рф, скинувши при цьому три КАБ», – інформують у Генштабі.
Найбезпечніший регіон: як війна змінила демографію і економіку Закарпаття
Яким був 2024-й рік для Закарпаття? Чим ситуація у регіоні відрізняється від більшості областей України?
Третій рік війни видався на Закарпатті менш яскравим за попередні. Вже не було ажіотажу перших місяців російської агресії, коли у найзахіднішу область прибуло півмільйона біженців. Не траплялося, на щастя, й таких резонансних трагічних подій, як підрив гранат на сесії сільської ради у Керецьках чи руйнування надважливого моста через Тересву на трасі Рахів-Мукачеве через значно перевищену вагу вантажівки.
Цього року все було ззовні спокійніше, хоча внутрішньо стиснутіше. Як у туманний тихий ранок, який невідомо, що провістить.
На відміну від попередніх років російські ракети стали частіше перелітати за перевал, хоча досі це все ще поокремі випадки. Але вже відбулося їхнє збиття біля Мукачева та падіння у високих горах.
Уламки збитих ракет впали в лісі неподалік Павшина на Мукачівщині та Чорної Тиси на Рахівщині, а БпЛА – біля Верхньої Грабівниці на Мукачівщині. Тож навіть Угорщина згадала за власне ППО.
Певна річ, що третій рік війни всіх добряче виснажив. Якщо перший рік ми закінчували з оптимізмом, другий вийшов – розполовиненим, то в третьому – відступаємо і просвітку наразі не видно.
Цей загальний настрій накладається на все. Тож бучних акцій чи урочистостей ніхто не влаштовує. Але життя в найглибшому тилу триває далі поміж виттям сирен та майже щоденним похованням загиблих героїв.
Діти народжуються, відкриваються книгарні, відбуваються театральні і кіно- фестивалі, а в Ужгороді з’явилася алея пальм.
Унаслідок ракетного удару по Чернігову є щонайменше одна загибла людина – ОВА
Унаслідок потрійного ракетного удару по житловій забудові на околиці Чернігова є щонайменше одна загибла людина, також зафіксовані значні руйнування кількох будинків, повідомив голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.
«Уже відомо про одну загиблу людину. Є поранені. Пошуково-рятувальні роботи тривають», – написав чиновник у телеграмі.
Чому інтерв’ю Зеленських викликало стільки емоцій?
Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська дали спільне велике інтерв'ю журналістам телемарафону «Єдині новини». Радіо Свобода зібрало реакції на цю розмову та попросило політологів проаналізувати почуте.
Неформальна розмова тривалістю близько години вийшла в ефір ввечері 2 січня. Подружжя Зеленських разом відповідало на питання ведучих марафону Єгора Гордєєвa і Юлії Галушки. Можливо, через те, що теми про закінчення війни і виборів змінювались запитаннями про харчування і психолога, а може, через те, що питань до Зеленського в медійному середовищі назріло більше озвучених – там сприйняли цей ефір доволі неоднозначно.
Чому «лампове інтерв’ю» замість пресконференції?
Єгор Гордєєв, ведучий ранкового шоу каналу «1+1», поділився враженням від цієї розмови.
«Зеленські – неймовірно живі персонажі і від цього цікаві. Багато питань, мало часу і ніхто насправді не знає, як закінчиться війна», – написав Гордєєв на своїй сторінці в Фейсбуці.
Через російський обстріл приватного сектору Слов’янська 3 січня поранень зазнали четверо людей, серед яких дворічний хлопчик та його мати, повідомляє Донецька обласна прокуратура. У потерпілих діагностовані мінно-вибухові травми, переломи і забійну рану голови.
Київська ОВА повідомляє про ще одного пораненого в регіоні через російські атаки
Російська армія атакувала Київську область безпілотниками протягом дня 3 січня, повідомляє обласна військова адміністрація.
ОВА повідомляє про збиті російські цілі в області. Уламки впали на відкритих територіях, без влучань в обʼєкти житлової та критичної інфраструктури.
«Водночас, маємо ще одного пораненого – осколкову рану спини отримав чоловік 1953 року народження. Наразі його госпіталізували до лікарні», – йдеться в повідомленні.
Обласна влада закликає не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях.
Читайте також: Унаслідок ракетного удару по Чернігову є щонайменше одна загибла людина – ОВА
Вранці Київська ОВА повідомляла про чотирьох поранених у регіоні внаслідок російської атаки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
У Синельниковому через ракетний обстріл пошкоджені 20 будинків – Дніпропетровська ОВА
Увечері 3 січня в небі над Дніпропетровською областю українські військові збили три російські ракети, повідомив голова ОВА Сергій Лисак.
«Є уточнені дані щодо наслідків ворожої атаки у Синельниковому. Там пошкоджені 20 приватних будинків – понівечені дахи, побиті вікна. А окрім лінії електропередач, зачепило й газогін. Люди пережили сильний стрес, тож на місці працюють психологи ДСНС. Вони надали допомогу дев’ятьом мешканцям», – повідомив чиновник у телеграмі.
Чаус уточнив наслідки обстрілу Чернігова: загинув 72-річний науковець, четверо поранених
Унаслідок ракетного обстрілу Чернігова 3 січня загинув 72-річний чоловік, повідомив голова ОВА В’ячеслав Чаус. «Суспільне» уточнює, що загиблим є доцент кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної освіти імені Ушинського Олексій Гальонка.
Ще в березні 2022 року у науковця внаслідок російських обстрілів згорів будинок, і майже три роки він прожив у пристосованому приміщенні.
Голова ОВА В’ячеслав Чаус проінформував про деталі обстрілу.
«16:20 – росіяни почали атакувати Чернігів. Ворог запустив три балістичні ракети, попередньо, «Іскандер-М». Під ударом – приватний сектор на околиці міста. Два житлові будинки – вщент зруйновані, ще близько 10 домівок пошкоджені. На жаль, росіяни вбили цивільного 72-річного чоловіка. Четверо людей поранені», – вказав чиновник і додав, що пошуково-рятувальна операція ще триває.
Чаус уточнив наслідки обстрілу Чернігова: загинув 72-річний науковець, четверо поранених
Унаслідок ракетного обстрілу Чернігова 3 січня загинув 72-річний чоловік, повідомив голова ОВА В’ячеслав Чаус. «Суспільне» уточнює, що загиблим є доцент кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної освіти імені Ушинського Олексій Гальонка.
Ще в березні 2022 року у науковця внаслідок російських обстрілів згорів будинок, і майже три роки він прожив у пристосованому приміщенні.
Голова ОВА В’ячеслав Чаус проінформував про деталі обстрілу.
«16:20 – росіяни почали атакувати Чернігів. Ворог запустив три балістичні ракети, попередньо, «Іскандер-М». Під ударом – приватний сектор на околиці міста. Два житлові будинки – вщент зруйновані, ще близько 10 домівок пошкоджені. На жаль, росіяни вбили цивільного 72-річного чоловіка. Четверо людей поранені», – вказав чиновник і додав, що пошуково-рятувальна операція ще триває.
Лубінець назвав хибними висновки ООН щодо поводження з російськими полоненими
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував останню доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини – про це він заявив 3 січня.
Він вказав на те, що доповідь визнає систематичні порушення Росією прав людини в Україні, зокрема, атаки на цивільну інфраструктуру, страти і катування українських військовополонених, незаконну конфіскацію майна на окупованих територіях та залучення дітей до військової підготовки.
«Однак низка висновків ООН щодо України є хибними. Категорично не погоджуюся з тим, що не враховані певні зауваження та рекомендації, надані Офісом Омбудсмана», – додав Лубінець.
Зокрема, він згадав про згадані в доповіді випадки «катувань російських військовополонених в транзитних місцях», зазначивши, що Офіс генерального прокурора розпочав кримінальне розслідування за цими фактами, яке триває.
Читайте також: МЗС розкритикувало заяву ООН про «обмеження свободи віросповідання» в Україні
За словами Лубінця, доповідь не враховує коментарі, надані Департаментом з питань реалізації національного превентивного механізму його офісу. Омбудсман стверджує, що співробітники офісу разом із представниками громадських організацій регулярно відвідують місця утримання полонених. Він запевнив, що умови та поводження з російськими військовополоненими відповідають Женевській конвенції.
По-друге, додав він, повідомлення про випадки катувань і жорстокого поводження з російськими військовополоненими в місцях транзиту потребують додаткової верифікації через уповноважені державні органи України.
«Фактично, ООН ототожнює масштаби порушень з боку України та РФ. Всі ми бачимо, якими повертаються українці з російської неволі. До них застосовували катування, тортури, психологічний тиск, не давали належної медичної допомоги. Вони повертаються додому іноді з травмами, які несумісні із життям», – каже Лубінець.
Мігранти на своїй землі. Що зробила Росія із окупованим Донбасом?
Із 1 січня 2025 року громадян України, які живуть на окупованих територіях, але не взяли російські паспорти, Кремль вважає мігрантами. Це означає, що мешканці Донеччини чи Луганщини втратять право на пенсії та медичну допомогу, і змушені будуть просити в окупантів дозвіл навіть на проживання у рідному місті чи селищі. Це лише один із кроків, якими Росія впроваджує свій диктат на окупованих територіях України.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрав інформацію про життя людей в російській окупації.
Без води...,по горло у смітті
«Донецьк, Макіївка, Горлівка, Ясинувата і Єнакієве будуть отримувати воду щодня!». Таку обіцянку давали у травні 2023-го окупанти, коли з пафосом відкривали новий водогін «ДоДонбас». Але минуло півтора року, а люди й досі тягають важкі бутлі з водою на поверхи.
«Україна залишається пріоритетом G7»: Жолі після початку головування Канади
Міністерка закордонних справ Канади, яка очолила «Групу семи», Мелані Жолі провела телефонну розмову з головою українського МЗС Андрієм Сибігою – про це сторони повідомили 3 січня.
Жолі вказала на те, що це її перший офіційний дзвінок після початку головування Канади в G7.
«Україна залишається пріоритетом для G7. Ми обговорили поточну ситуацію та подальші потреби. Канада завжди залишатиметься сильним союзником України», – заявила Жолі.
Читайте також: Зеленський: Україна очікує на перший транш від ЄС в межах кредиту G7 в січні 2025-го
За словами Сибіги, розмова стосувалася «хорошого прогресу» українсько-канадських відносин у 2024 року, ситуацію на полі бою, оборонні потреби України та головні прийдешні міжнародні події.
«Я ціную підтвердження того, що Україна буде пріоритетом під час головування Канади в G7 у 2025 році», – додав міністр.
Кошта на початку головування Польщі в Раді ЄС закликав до підтримки України в 2025 році
У Варшаві 3 січня в оперному театрі відбулася урочиста церемонія інавгурації піврічного головування Польщі в Раді Євросоюзу, передає кореспондент Радіо Свобода.
Захід відкривали прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск та голова Європейської ради Антоніу Кошта. Вони мали короткі виступи перед урядовцями, депутатами та дипломатами.
Кошта нагадав гасло польського головування – «Безпека, Європо» – і додав, що безпека та оборона мають бути стратегічними пріоритетами ЄС.
«Наш союз народився як проєкт миру після закінчення Другої світової війни. Мусимо в черговий раз зміцнити нашу безпеку, щоб гарантувати мир в Європі. Тому Україна має залишатися нашим основним пріоритетом. Цього року мусимо далі стояти поруч з Україною, так багато як це буде потрібно, і так довго, як це буде потрібно, щоб отримати комплексний, справедливий і довготривалий мир», – сказав голова Євроради.
Литва закликає «забезпечити Україні більше ППО» – після обстрілу почесного консульства в Херсоні
Міністр закордонних справ Литви Кестутіс Будріс закликав надати Україні більше засобів протиповітряної оборони – після обстрілу почесного консульства своєї країни в Херсоні, наслідки якого показав у пості в мережі Х.
«Це після новорічних «привітань» Росії в почесному консульстві Литви в Херсоні. З такими жорстокістю і руйнуваннями треба покінчити. Ми повинні забезпечити Україні більше протиповітряної оборони та інших можливостей, необхідних для перемоги», – написав литовський міністр 3 січня.
Сили оборони продовжують стримувати спроби російських військ просунутися вглиб території України, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 3 січня.
За зведенням, від початку доби на фронті відбулося 138 бойових зіткнень.
Зокрема, на Харківщині ЗСУ відбили дві російських атаки біля Вовчанська, на Куп’янському напрямку – чотири з шести штурмів поблизу Кучерівки, Синьківки та Загризового.
Російські війська 10 разів атакували позиції Сил оборони на Лиманському напрямку, точиться один бій. Армія РФ двічі безуспішно атакувала біля Білогорівки на Сіверському напрямку, ще 10 – на Краматорському.
FT: Блінкен вважає, що Путін розглядав застосування ядерної зброї, але Китай це не підтримав
Сполучені Штати були занепокоєні через можливість застосування Росією ядерної зброї в Україні, заявив державний секретар Ентоні Блінкен в коментарі виданню Financial Times.
Як нагадує видання, президент США Джо Байден неодноразово називав ризик ескалації як причину не надавати певні види зброї, про які просила Україна.
Журналіст спитав Блінкена, наскільки серйозно Сполучені Штати сприймали погрози ядерною зброєю президента Росії Володимира Путіна.
За словами держсекретаря, США були «дуже стурбовані», тому що, як видавалося, Путін щонайменше розглядав варіант застосування ядерного озброєння.
«Навіть якби ймовірність піднялася від 5 до 15 відсотків, коли йдеться про ядерну зброю, нема нічого серйознішого», – цитує Блінкена FT.
Водночас, за його словами, ядерна зброя була одним із питань, у яких Китай, ймовірно, допоміг США, попри підтримку Пекіном Росії:
«У нас є причини вірити, що Китай зв’язався з Росією і сказав: «Не робіть цього».
На думку держсекретаря, подібна комунікація могла також мати місце, коли США повідомили Китай про плани Путіна розмістити ядерну зброю в космосі.
Блінкен також відкидає припущення, що адміністрація Байдена зволікала з наданням зброї. Він стверджує, що Білому дому довелося брати до уваги низку факторів, наприклад, чи зможе Україна експлуатувати та підтримувати ці системи.
Він додає, що подібна динаміка могла мати місце, коли США повідомили Китаю, що Путін планує розмістити ядерну зброю в космосі.
Дослідження Інституту Рональда Рейгана в грудні 2024 року підтвердило ефективність зусиль Росії у залякуванні американської громадськості ядерним ударом.
Три чверті американців (76%) побоюються того, що Росія може використати ядерну зброю у війні з Україною. На 10% (у порівнянні з 2021 роком) зросла кількість тих, хто побоюється, що Росія може використати термоядерну зброю проти США (70%).
У Державному департаменті США назвали російську ядерну риторику «безвідповідальною», однак там наголосили, що Вашингтон не бачить підстав змінювати свою ядерну позицію у відповідь на ворожі дії Кремля.
Київ: завершився розбір завалів на Банковій після атаки Росії 1 січня
Завершився розбір завалів на шостому поверсі будинку в центрі Києва, пошкодженого в ході російської атаки 1 січня, повідомила Київська міська державна адміністрація увечері 3 січня.
«Рятувальники завершили розбір завалів на 6 поверсі житлового будинку на вулиці Банковій, який було пошкоджено під час ворожої атаки 1 січня», – йдеться в повідомленні.
За даними КМДА, рятувальні підрозділи демонтували зруйновані плити перекриття, розчистили завали, демонтували аварійні конструкції.
Державна служба з надзвичайних ситуацій також повідомила про завершення робіт. Йдеться про будинок, в якому внаслідок влучання дрона загинули двоє людей, ще четверо зазнали поранень. Чотирьох людей врятували надзвичайники.
«Протягом трьох діб на місці працювали рятувальники ДСНС, комунальні служби, волонтери. У ході робіт зняли та розібрали 5 бетонних монолітних плит, вивезли понад 850 тонн будівельного сміття», – повідомляє служба.
За даними ДСНС, у ліквідації наслідків брали участь 382 рятувальники та 117 одиниць техніки.
На початку доби 1 січня російська армія атакувала Україну ударними дронами, повідомило командування Повітряних сил ЗСУ. Внаслідок атаки в Печерському районі Києва загинули двоє людей, шестеро зазнали поранень.
За даними міської влади, загалом у Печерському районі столиці внаслідок падіння уламків зазнали пошкоджень 17 будівель. Серед них – офісні приміщення, будівля Національного Банку України, освітній заклад і житлові будинки.
Генштаб ЗСУ: сили РФ за добу втратили понад півтори тисячі військових
Російські сили за останню добу втратили 1510 своїх військових, а загалом за час повномасштабного вторгнення в Україну – близько 794 760 осіб – такі дані станом на ранок 4 січня наводить український Генштаб.
Серед інших втрат Росії у війні в Генштабі навели такі:
- танки ‒ 9679 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 20093 (+23)
- артилерійські системи – 21578 (+23)
- РСЗВ – 1257
- засоби ППО ‒ 1032
- літаки – 369
- гелікоптери – 331 (+1)
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 21356 (+107)
- крилаті ракети ‒ 3006 (+3)
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 32843 (+73)
- спеціальна техніка ‒ 3675.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень.
За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, заявив, що реальна цифра є «значно меншою».