Еюпа Ґанича, що провів 5 місяців під домашнім арештом у Лондоні, на сараєвському летовищі зустрічали тисячі прихильників, які скандували: «Боснія, Боснія» і «Перемога!». Звертаючись до них, він сказав, що, подавши безпідставний запит на його екстрадицію «Сербія зловжила британським правосуддям і створила міжнародний прецедент, щоб не сказати «злочин».
Напередодні британський суддя Тимоті Воркман заявив, що вирішив відхилити запит Белграда про видачу Еюпа Ґанича, бо мав підстави вважати, що процес над ним у Сербії був би політично вмотивованим.
64-річний д-р Ґанич представляв боснійських мусульман у колективному президентському органі Боснії і Герцеговини під час війни 1992-1995 років між мусульманами, сербами і хорватами.
Його заарештували 1 березня на лондонському летовищі Гітроу, коли він приїхав до Англії на запрошення одного з університетів. Підставою для арешту став запит сербської влади про екстрадицію за «змову з іншими людьми з метою вбивства, а також за порушення Женевської конвенції – а саме вбивство поранених солдатів».
Йшлося про події 1992 року в Сараєві, коли 42 поранені вояки Югославської народної армії загинули, відступаючи з міста після того, як боснійський уряд гарантував їм безпечний прохід. Сербія звинувачує у їх смерті Ґанича і ще 18 колишніх боснійських урядовців.
У коментарі для Радіо Свобода Ґанич, вітаючи рішення суду, зазначив: «Почуваюся гордим після того, як почув завершальні аргументи судді. Ми перемогли, і це відіграватиме велику роль для майбутнього розвитку подій у Боснії і Герцеговині, а також для стосунків із нашими сусідами».
У своїх висновках суддя Воркман наголосив, що два попередні незалежні розслідування показали: для суду над Ґаничем немає підстав. З того часу не з’явилося якихось важливих нових доказів, які могли б змінити цю точку зору.
Реакція на ухвалу судді
Голова сербського Гельсінкського комітету із прав людини Соня БісеркоГолова сербського Гельсінкського комітету із прав людини Соня Бісерко, яка свідчила в Лондонському суді на користь Ґанича, сказала, що не здивована вердиктом.
«Я очікувала рішення на користь д-ра Ґанича. Вся ця справа дуже політизована, і запит про екстрадицію мав на меті перегляд історії війни в Боснії і Герцеґовині», – зауважила вона.
Одначе заступник сербського прокурора з воєнних злочинів Бруно Векарич повідомив, що подаватиме апеляцію. Він сказав, що Сербія вимагає відповіді на запитання, хто саме винний у загибелі югославських солдатів.
Влада у Сараєві вітала рішення британського суду. Після затримання Ґанича у Лондоні уряд Боснії і Герцеговини зазнав різкої критики за те, що не провів власного розслідування ролі колишнього президента у згаданих подіях. Багато хто вважає, що таке розслідування зробило б неможливими подальші дії Сербії.
Напередодні британський суддя Тимоті Воркман заявив, що вирішив відхилити запит Белграда про видачу Еюпа Ґанича, бо мав підстави вважати, що процес над ним у Сербії був би політично вмотивованим.
64-річний д-р Ґанич представляв боснійських мусульман у колективному президентському органі Боснії і Герцеговини під час війни 1992-1995 років між мусульманами, сербами і хорватами.
Його заарештували 1 березня на лондонському летовищі Гітроу, коли він приїхав до Англії на запрошення одного з університетів. Підставою для арешту став запит сербської влади про екстрадицію за «змову з іншими людьми з метою вбивства, а також за порушення Женевської конвенції – а саме вбивство поранених солдатів».
Йшлося про події 1992 року в Сараєві, коли 42 поранені вояки Югославської народної армії загинули, відступаючи з міста після того, як боснійський уряд гарантував їм безпечний прохід. Сербія звинувачує у їх смерті Ґанича і ще 18 колишніх боснійських урядовців.
У коментарі для Радіо Свобода Ґанич, вітаючи рішення суду, зазначив: «Почуваюся гордим після того, як почув завершальні аргументи судді. Ми перемогли, і це відіграватиме велику роль для майбутнього розвитку подій у Боснії і Герцеговині, а також для стосунків із нашими сусідами».
У своїх висновках суддя Воркман наголосив, що два попередні незалежні розслідування показали: для суду над Ґаничем немає підстав. З того часу не з’явилося якихось важливих нових доказів, які могли б змінити цю точку зору.
Реакція на ухвалу судді
«Я очікувала рішення на користь д-ра Ґанича. Вся ця справа дуже політизована, і запит про екстрадицію мав на меті перегляд історії війни в Боснії і Герцеґовині», – зауважила вона.
Одначе заступник сербського прокурора з воєнних злочинів Бруно Векарич повідомив, що подаватиме апеляцію. Він сказав, що Сербія вимагає відповіді на запитання, хто саме винний у загибелі югославських солдатів.
Влада у Сараєві вітала рішення британського суду. Після затримання Ґанича у Лондоні уряд Боснії і Герцеговини зазнав різкої критики за те, що не провів власного розслідування ролі колишнього президента у згаданих подіях. Багато хто вважає, що таке розслідування зробило б неможливими подальші дії Сербії.
