Дірка замість унітазу. Шкільні туалети і велич Росії

Бренд Domestos проводить у Росії конкурс на найгіршу шкільну вбиральню. Переможцеві обіцяють безкоштовний ремонт. На сайті компанії викладені сотні світлин «туалетів у стилі фільмів жахів». Користувачі в соцмережах нагадують: а в цих же школах не тільки вчаться наші діти, але й працюють виборчі дільниці, де дорослі голосують за «Єдину Росію».

Коворкінґ є, вбиральні немає

Компанія, що випускає миючі засоби, вирішила вибрати найогидніший у Росії шкільний санвузол, щоб зробити там безкоштовний ремонт. Але, схоже, вибір буде нелегким: адміністрації навчальних закладів, батьки і учні буквально завалили сайт заявками. Таким чином виникла стихійна мапа найстрашніших шкільних туалетів. Найбільше заявок надійшло з регіонів Центральної Росії, Сибіру і Далекого Сходу.

Про ремонт у дитячих санвузлах однаково благають і в сільських школах, і в навчальних закладах із поглибленим вивченням окремих предметів, і в ліцеях, що входять до «500 найкращих шкіл» Росії.

Під кінець минулого тижня у лідерах антирейтингу була школа №1 Гусь-Хрустального. За неї проголосували 1175 користувачів. Учні цієї школи регулярно виграють олімпіади і чудово здають ЄДІ, а ремонтів у санвузлах не було більше ніж пів століття, обурюються автори звернення.

Заявники скаржаться на стару обшарпану плитку і відсутність перегородок у санвузлах. Кабінки якщо й є, то двері в них часто неможливо закрити, зазначають учасники конкурсу. Про туалетний папір і гарячу воду тут навіть не згадують – це взагалі розкіш.

У школі №4 Челябінська згнили каналізаційні труби, унітази довелося відключити.

А хтось мріє хоча б про теплу вбиральню. Гімназисти села Знам'янка в Карачаєво-Черкесії через поломки санвузла в школі бігають до вуличного, «старого і небезпечного».

«Про індивідуальне перебування там і мови немає – скромні перегородки по пояс. Періодично послизуючись, діти то на бетон падають, то в дірку ногою потрапляють», – скаржаться автори заявки.

Підлогові унітази у веселому кольорі

Часто в школах немає навіть унітазів, замість них – «чаші Генуя», керамічні «дірки в підлозі». У Комі адміністрація місцевої школи пофарбувала їх у веселий блакитний колір, але це не допомогло –вбиральня все одно лякає дітей і виглядає непривабливо.

«Рік тому закінчила школу №35 у Сиктивкарі. Завжди ми терпіли, поки прийдемо додому – в туалеті бруд, калюжі з сечі, прибирають, мабуть, тільки пізно ввечері, протягом дня – ні. Потім кожен унітаз вирішили обгородити кабінкою. Обгородили. Але кабінки крихітні – якщо підліток захоче сісти навпочіпки над унітазом, він не зможе цього зробити, упреться обличчям у двері кабінки», – розповідає випускниця школи Олена Орлова (ім’я змінене на прохання героїні).

Успішно витримує конкуренцію в конкурсі санвузол у школі №19 у Заполярному. У цій школі в клозеті для хлопчиків фарба і плитка на стінах відшаровуються, саморобні двері не зачиняються, пишуть автори заявки на конкурс. На запитання кореспондента Север.Реаліі –медіапроєкту Російської служби Радіо Свобода – хто подав заявку, директорка школи не відповіла, зіславшись на зайнятість і на те, що в школі триває ЄДІ. Але мама одного з учнів Олена П. розповіла, що її син намагається уникати шкільного туалету.

«Я сама вчилася в цій школі. І в мій час один-єдиний туалет, який вчасно прибирали, був на другому поверсі, він так і називався – «вчительський». Решта завжди були брудні. Зараз син розповідає, що туалет у школі теж брудний. Добре, що ми поруч мешкаємо, він терпить до дому», – каже Олена.

Але і з вбиральнею для дівчаток у школі, як з’ясовується, не все гаразд.

«Там і для дівчаток те ж саме, а в 9-й школі між дверима й унітазом максимум 20 см – або навприсідки на унітазі стояти, щоб двері закрити, або сидіти, але з відкритими», – реагують у соціальних мережах.

«Вважаю, що це через нестачу фінансування, хоча наша школа вважається елітною, багато діток начальників у ній навчається, а за фактом усе це лише пил в очі. Коли я вчилася, були побори – на фіранки, парти. Зараз ми скидаємося тільки на потреби діток», – каже Олена.

«Мій син пішов у 1-й клас у школу в Боровичах. Це жахіття! Плитка обдерта, бруд. Для нього плитка, може, значення й не має. Але засувки на дверях в кабінках часто зламані. Тому часто прибігає додому, відразу біжить у туалет – у школі терпів, – обурюється мама першокласника Анна Р. із Новгородської області. – І після цього ми ще говоримо про велич держави. Смішно все це читати і слухати, коли для дітей туалети зробити не в змозі. У нас дірка в підлозі – як національна ідея!».

На стан шкільного майна батьки пишуть скарги в прокуратуру. Так зробили, наприклад, у Владивостоці, але безуспішно. Проблему туалету так і не вирішили. Шкільні санвузли автори заявок називають туалетами «в стилі фільмів жахів, які діти намагаються обходити боком». А по світлинах, як у випадку з туалетом із Ярославської області, не відразу повіриш, що мова йде про навчальний заклад.

У конкурсі, як не дивно, беруть участь і столичні школи Росії – кілька московських і три петербурзькі. Але зараз школи проводять ЄДІ або посилено готуються до його проведення, тому відповідальних осіб застати на місці дуже складно. Педагогиня-організаторка школи №227 Фрунзенського району Санкт-Петербурга, що зняла слухавку, запевнила, що вбиральні у школі хороші, але «досконалості меж немає». Розмову перервала секретарка директора, яка сказала, що в школі бояться спілкуватися зі ЗМІ, і запропонувала зателефонувати директору в понеділок – раніше не вийде через ЄДІ.

Заступник директора з адміністративно-господарської роботи петербурзької школи №246 Приморського району Володимир Базавов у курсі, що їхній шкільний туалет потрапив на конкурс найгірших російських вбиралень.

«Ми всіх розпитали, ніхто не зізнається, хто це зробив. Звичайно, ми до цього не маємо жодного стосунку, ні сном, ні духом – це діти побешкетували, майстри, крутіші за нас із вами. Ми збоку про це дізналися: раптом нас запитують – а що це ви, в конкурсі берете участь? Ми взагалі не в курсі, подивилися – так, наш туалет. Ми з директором сходили і навіть відразу визначили, який саме, я його по кахлю впізнав і по нахилу труб, я ж усі свої туалети напам’ять знаю, – ділиться враженням завгосп. – Це 11-класники-бешкетники – побачили десь інформацію про конкурс, сфотографували і виклали. У нас одна знай кращих шкіл у місті, комісії всілякі весь час ходять і хвалять. Не Ермітаж, звичайно, але все одно. Ні, я звичайно, завжди готовий на будь-які ремонти – але тоді вже всі туалети разом, одразу, а не по одному!»

«Непроглядний жах»

Соцмережі жваво відреагували на «туалетний конкурс», який «обвалив усю велич путінської Росії».

«Я натиснув галочку «найпопулярніше» і побачив, який ривок зробила країна з часів розбитого туалету без перегородок моєї школи з проклятих 90-х», – пишуть користувачі в соціальних мережах.

Громадська активістка Олена Попова називає шкільні вбиральні «непроглядним жахом»:

«Виявилося, що багато туалетів для дітей – це просто дірки в підлозі. Навіть без кабінок. Приміщення довгий час не ремонтували. У них відвалюється плитка і обсипається штукатурка. Якесь ганебне масове приниження дітей. І на цьому тлі влада вкладає майже 1 мільярд доларів у парк «Патріот». Дарують мільярди злочинним режимам на кшталт Лукашенка і Мадуро. Керівництву країни здається, що в цьому видно велич країни. Ні, велич країни видно по рівню життя громадян. Особливо дітей і пенсіонерів. Замість вкладення мільярдів у показну велич краще б відремонтували шкільні вбиральні».

Акцію «Терпіти не можна вчитися» проводять із 2019 року. У минулому році було відремонтовано три шкільні «туалети-переможці» в регіонах, а всі учасники конкурсу отримали набори миючих засобів.

Нині, згідно з опитуванням бренду серед батьків, майже 45% учнів російських шкіл намагаються не відвідувати туалети і терпіти, поки не дійдуть до дому.

Доцентка Інституту педагогіки СПбДУ Ірина Писаренко вважає питання про стан шкільних туалетів аж ніяк не простим – саме так, на її думку, й формується національна культура.

«Коли дитина виростає в певних умовах, у неї складаються культурні стандарти. Дуже важливо, в яких умовах вона звикла спілкуватися, їсти, випорожнюватися, прибирати – чи не прибирати за собою. В яких умовах вона звикла існувати, таким громадянином ця дитина і стане. І це пов’язано не тільки з гігієнічними навичками, а й із тим, яким би це не здалося дивним, наскільки патріотичним виросте наш малюк. Тому що любов дуже тісно пов’язана з повагою, а повага – з самоповагою. І коли дитина росте в умовах поваги – її кордонів, її потреб, її естетичних запитів, вона вчиться поважати інших людей і свою країну», – переконана Писаренко.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Хронологія нападів на навчальні заклади у світі: чому це стається?