Доступність посилання

ТОП новини
30 березня 2020, Київ 12:06

Чи визнає суд законною націоналізацію «Приватбанку»


Під час акції «Імпічмент Коломойському» під стінами Офісу президента України. Київ, 20 вересня 2019 року

«Приватбанк» – найбільший комерційний банк в Україні, який з грудня 2016 року перейшов з приватної власності в державну. Уряд націоналізував його через дефіцит коштів та ризик банкрутства. Відтоді держава «влила» в нього понад 155 мільярдів гривень, однак колишні власники, на чолі з бізнесменом Ігорем Коломойським позиваються до держави з вимогою визнати націоналізацію незаконною. Сторони подали одна на одну сотні позовів. Один з них, який може стати поворотним моментом у долі банку, 16 березня почав розглядати Верховний суд. Радіо Свобода зібрало найважливіше про події навколо «Приватбанку» та про те, як його доля може вплинути на Україну.

16 березня – почався судовий розгляд, який може стати поворотною точкою у протистоянні між Ігорем Коломойським та державою Україна. Верховний Cуд має визначитися: чи законною є постанова Нацбанку України про визнання братів Григорія та Ігоря Суркісів пов’язаними особами.

Оскільки НБУ визнав, що брати Суркіси мають спільний бізнес із Коломойським, то їхні вклади у «Приватбанку» додали до статутного капіталу банку, щоб підтримати його. Якщо суд вирішить, що Суркіси не пов’язані з ексвласником банку Ігорем Коломойським, то державі доведеться платити їм, пояснюють у державному «Приватбанку».

Зокрема, про це говорив у телеефірі юридичний радник «Приватбанку» Олег Лазовський.

Компанії, кінцевими бенефіціарами яких є Суркіси, є співвласниками каналу «1+1», яким також володіє Ігор Коломойський, який був основним акціонером «Приватбанку»
Олег Лазовський


«Фонд гарантування вкладів під час виведення неплатоспроможного банку з ринку має право конвертувати зобов'язання пов'язаних осіб банку на акції додаткової емісії такого банку. Брати Суркіси, та інші члени їхніх родин, були визнані Нацбанком пов'язаними з «Приватбанком», тому що компанії, кінцевими бенефіціарами яких є Суркіси, є співвласниками каналу «1+1», яким також володіє Ігор Коломойський, який був основним акціонером «Приватбанку», – наголошує правник.

Зі свого боку, Ігор Коломойський стверджує, що в «Приватбанку» лежали його кошти, відтак він вважає, що держава має або повернути йому банк, або ж надати грошову компенсацію.

Чому доля «Приватбанку» настільки важлива?

Є кілька причин, чому подальша доля та статус «Приватбанку» мають вирішальне значення для фінансової системи України, для її платоспроможності та навіть для її подальшого існування як незалежної держави.

  • І до, і після націоналізації, «Приватбанк» був і є найбільшим українським банком. Він обслуговує кожного четвертого українця та більш ніж 330 тисяч корпоративних клієнтів. Саме тому, щоб він залишився «на плаву», держава вклала в нього безпрецедентну для бюджету суму, понад 5,5 мільярдів доларів.
  • Альтернативою такій фінансовій підтримці було б банкрутство банку, паніка серед вкладників та фінансова криза в країні.
  • Наразі банк є прибутковим, а також він потроху повертає через суди кошти, виведені попередніми власниками. Прибутки банку торік перевищили 32 мільярди гривень. В разі його повернення Ігорю Коломойському, Геннадію Боголюбову, родині Дубілетів та іншим (меншим) власникам, держава безповоротно втрачає вкладені в нього кошти, а депозити українців знову опиняються під загрозою.
  • Саме через це неповернення проблемних українських банків попереднім власникам – є однією з двох головних вимог МВФ до України. У Міжнародному валютному фонді пропонують заборонити повернення таких банків колишнім власникам через окремий закон. В разі виграшу в судах Коломойського і його «пов’язаних осіб» зовнішнє кредитування України припиниться, і Україні загрожує дефолт, попереджають експерти. Коломойський, зі свого боку, заявляв, що не бачить проблеми в дефолті України.

  • Низка українських судів призупинила розгляд позовів Коломойського до НБУ та нинішнього керівництва «Приватбанку», доки Верховний суд не визначиться, чи правильним було рішення забрати депозити Суркісів в рахунок коштів, виведених з банку Коломойським та іншими минулими власниками. Частина експертів та активістів очікують, що саме «кейс Суркісів» дасть змогу Ігорю Коломойському виграти інші суду щодо його колишнього банку.
  • Тим часом, Нацбанк України традиційно включив «Приватбанк» в оновлений список системно важливих банків. Він – одна з банківських установ, яка зобов’язана жорстко дбати про власну стабільність та мати додаткові резерви, щоб убезпечити фінансову систему країни в цілому.

В НБУ наголошують, що нинішній розгляд у Верховному суді є вирішальним. Але додають: націоналізація «Приватбанку» була логічним рішенням, і найбільш безпечним для країни та для вкладників банку.

Тим часом під Верховним судом тривають дві акції протесту. Половина протестувальників називає себе прихильниками футбольного клубу «Динамо» та пояснює, що вийшла на підтримку почесного президента «Федерації футболу України» Ігоря Суркіса. Інша частина – прихильники партії «Демократична Сокира», які виступають проти передачі державного «Приватбанку» його попереднім власникам.

«Приватбанк» спотикання: хто ж кому винен?

Ось декілька цифр і фактів, які пояснюють стан справ у банку та перебіг його націоналізації:

  • Статутний капітал «Приватбанку» на час націоналізації становив понад 21 мільярд гривень;
  • В останні дні перед націоналізацією з’явилася інформація про можливе банкрутство банку, і його вкладники знімали зі своїх рахунків понад 2 мільярди гривень на день;
  • 18 грудня 2016 року уряд України ухвалює рішення про націоналізацію «Приватбанку». 19 грудня президент Петро Порошенко затверджує рішення РНБО про невідкладні заходи щодо «Приватбанку»; голова НБУ Валерія Гонтарева пояснила, що реальний капітал банку був від’ємний: банк мусив виплачувати більше коштів, ніж реально мав.
  • 19 грудня Фонд гарантування вкладів збільшує статутний капітал банку до 50,7 мільярдів гривень, перетворивши на акції банку вклади і майно пов’язаних з ним осіб та деякі зобов’язання самого банку;
  • Під час націоналізації «Приватбанку» в НБУ оцінили його фінансову «діру» в понад 150 мільярдів гривень. Для її покриття до статутного капіталу банку додали облігації внутрішньої державної позики на суму 116, 8 мільярдів гривень, решту коштів вдалося отримати з вкладів і майна пов’язаних осіб. В результаті цих дій єдиним акціонером банку стало Міністерство фінансів України;
  • 97% від корпоративних кредитів, які надавав «Приватбанк», отримали особи та компанії, пов’язані зі власниками цього банку; проте тодішні його власники погодилися їх реструктурувати і сумлінно сплачувати, запевняла, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, заступниця голови правління Національного банку України Катерина Рожкова – невдовзі після націоналізації цього банку. За її словами, на реструктуризацію своїх кредитів пов’язані особи мають час до першого липня. Однак Рожкова зауважила, що Коломойський, замість підготовки до сплати своїх боргів, почав оскаржувати свій обов’язок платити у судах.
  • Після націоналізації банку власники цих 97% кредитів припинили сплачувати відсотки за ними.
  • Вже у березні 2017 року нова адміністрація «Приватбанку» відзвітувала, що банк одужав після кризи, що відтік депозитів припинився, і що банк почав повертати державі гроші, виділені на його підтримку.
  • У червні 2017 року Кабінет міністрів схвалив рішення про докапіталізацію «Приватбанку» ще на 38,5 мільярда гривень, повідомив після засідання уряду міністр фінансів України Олександр Данилюк.

Підставою для цього стали висновки українських експертів, а також аудитора компанії Ernst & Young. Аудит виявив, що портфель корпоративних кредитів «Приватбанку» був у набагато гіршому стані, ніж вважали в момент його націоналізації, пояснив Олександр Данилюк.

За даними аудитора, якість кредитного портфелю виявилася набагато гіршою, ніж вважали на момент переходу банку до державної власності.

  • Нацбанк України у своїх відповідях Радіо Свобода назвав причини фінансових проблем банку, які наприкінці 2016 року змусили державу долучатися до його управління та націоналізувати його:

«Основною причиною стала невиважена кредитна політика банку, що призвела до втрати капіталу. Понад два роки НБУ вів роботу із акціонером (банку) в напрямку… докапіталізації. Невиконання плану докапіталізації та як наслідок, недостатній обсяг фінансових надходжень від обслуговування кредитного портфелю спричинили зменшення ліквідності банку напередодні його націоналізації. Банк майже рік не дотримувався нормативу обов'язкового резервування, прострочена заборгованість за стабілізаційними кредитами становила 14 мільярдів гривень».

  • У НБУ пояснюють, що проблеми, виявлені у 2016 році, два роки по тому підтвердив міжнародний аудит банку.

«На початку 2018 року міжнародна компанія Kroll за результатами незалежного розслідування підтвердила, що «Приватбанк» був об'єктом масштабних та скоординованих шахрайських дій протягом десяти років до націоналізації, що призвело до завдання банку збитків щонайменше в розмірі 5.5 млрд доларів. В результаті, держава була вимушена ціною значних витрат входити до капіталу «Приватбанку» задля порятунку фінансової стабільності та економіки України, а також збереження коштів громадян», пояснили свої дії в Нацбанку.

  • Кошти, які держава влила у «Приватбанк» після його націоналізації – це приблизно 3 тисячі гривень з кожного громадянина України, такі розрахунки навів, зокрема, колишній віце-прем’єр та ексміністр фінансів Віктор Пинзеник.
  • Бізнесмен Ігор Коломойський час від часу змінює своє бачення майбутнього «Приватбанку»: він говорить то про намір повернути його собі «законним шляхом», то озвучує бажання отримати від держави два мільярди доларів. Це приблизно відповідає розміру статутного капіталу банку до націоналізації плюс сума вкладів і майна пов’язаних осіб, які Фонд гарантування вкладів долучив до статутного капіталу, щоб втримати банк на плаву.

Чи дійсно з «Приватбанку» виводили гроші попередні власники?

Заяви Нацбанку і висновки компанії Kroll про те, що екс-власники «Приватбанку» нібито навмисно виводили з нього кошти, перевірили журналісти програми «Схеми». Вони проаналізували стан та платоспроможність тих трьох десятків компаній, які стали власниками більшості кредитів «Приватбанку» після того, як власники на вимоги НБУ оптимізували його кредитний портфель.

Перед націоналізацією з «Приватбанку» були виведені понад 100 мільярдів гривень на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності. Такого висновку дійшли «Схеми», отримавши доступ та проаналізувавши останній перед націоналізацією аудиторський звіт про фінансово-господарську діяльність «Приватбанку», складений аудиторською фірмою Ernst&Young. Про це розповів журналіст програми «Схеми» та автор розслідування Олександр Чорновалов.

Деякі компанії були оформлені за адресою масової реєстрації, на автозаправних станціях, станціях техобслуговування або в квартирах житлових багатоповерхівок
Олександр Чорновалов, «Схеми»


«За допомогою Єдиного державного реєстру юридичних осіб ми дізналися адреси реєстрації цих фірм, їхніх засновників та директорів і вирушили до них, щоб запитати, як їм вдалося отримати мільярдні кредити в «Приватбанку» і як вони планують розраховуватися. Але за адресами реєстрації цих фірм, їхніх засновників та керівників або нікого немає, або там перебували зовсім інші люди. Деякі компанії були оформлені за адресою масової реєстрації, на автозаправних станціях, станціях техобслуговування або в квартирах житлових багатоповерхівок. За реєстрацією інших фірм були розташовані вже інші компанії. А за вказаними в реєстраційних документах номерами телефонів або ніхто не відповідав, або вони вже не обслуговувалися», – пояснив журналіст-розслідувач.

Ще до виборів програма «Схеми» з’ясувала, що пов’язує бізнесмена Ігоря Коломойського та Володимира Зеленського, який невдовзі після цього розслідування став главою держави.

Сотні судів

Загалом щодо націоналізації «Приватбанку» в Україні та за кордоном тривають понад 150 судових процесів.

Ось лише деякі з етапів судової тяганини:

  • У червні 2016 року колишній співвласник «Приватбанку» Ігор Коломойський подав численні позови проти Національного банку, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Кабінету міністрів, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, Міністерства фінансів і «Приватбанку» з вимогою скасувати певні їхні рішення, які так чи інакше пов’язані з націоналізацією банку.
  • 18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов бізнесмена Ігоря Коломойського проти Нацбанку й урядових установ, і визнав незаконними визнання «Приватбанку» неплатоспроможним, а також його подальшу націоналізацію. Повний зміст рішення є конфіденційним через банківську таємницю, пояснюють у суді. Зі свого боку, представники Нацбанку й Міністерства фінансів заявили, що скасування націоналізації найбільшого українського банку є неможливим.
  • 15 жовтня 2019 року Апеляційний суд Лондона і Уельсу задовольнив апеляційну скаргу «Приватбанку» на рішення суду першої інстанції, який визнавав справу банку проти його колишніх власників Коломойського і Боголюбова такою, що не є у юрисдикції цього суду. Про це повідомляє прес-служба банку.

«Судовий наказ про всесвітній арешт активів, який було отримано в грудні 2017 року, залишається чинним до винесення судового рішення по суті. В своєму рішенні суд в повній мірі задовольнив апеляційну скаргу «Приватбанку» щодо всіх питань, повністю скасувавши рішення, винесене суддею Фанкортом в грудні 2018 року», – йдеться у повідомленні «Приватбанку».

  • 17 жовтня 2019 року Господарський суд Києва тимчасово припинив процес щодо «Приватбанку»: а саме, розгляд позову Ігоря Коломойського і компанії Triantal Investments (Кіпр) про визнання незаконним продажу акцій банку державі. Перед тим, як суд повідомив про припинення справи, його будівлю «мінували», а під нею – тривали протести. Зрештою суддя Людмила Шкурдова ухвалила рішення тимчасово призупинити справу, «доки це ж саме питання стосовно «Приватбанку» розглядається в іншому суді».

Розблокувати цю та інші провадження може ухвала Верховного суду, яка визнає, чи не визнає законним рішення НБУ про те, що брати Суркіси є пов’язаними особами з Ігорем Коломойським, відтак їхні вклади в банку мали перекрити наслідки виведення з нього коштів попередніми власниками.

  • 20 грудня цього ж року Служба безпеки України звернулась до керівництва націоналізованого «Приватбанку» з листом, в якому висловила невдоволення тим, що державна фінустанова позивається до колишніх власників банку (Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова – ред.) в іноземних юрисдикціях, не узгоджуючи такі дії з СБУ та Генпрокуратурою. СБУ просить на майбутнє без отримання «попереднього погодження» утриматися від подання таких позовів.
  • Через 4 дні, 25 грудня, програма «Схеми» зафільмувала, як тодішній керівник ОП Андрій Богдан та бізнесмен Ігор Коломойський разом із соратниками та бізнес-партнерами бачились в ресторані п’ятизіркового готелю в самому центрі Києва.
  • 17 грудня 2019 року «Приватбанк» виплатив 21,8 млн гривень Нікопольському заводу феросплавів, який належить українському бізнесмену Ігорю Коломойському. Відповідне рішення ухвалив Господарський суд Києва.
  • 21 січня 2020 року НБУ зміг повернути невеличку частину тих коштів, які вважають виведеними з «Приватбанку» попередніми власниками. Господарський суд Львівської області 16 січня вирішив стягнути нерухомість компанії бізнесмена Ігоря Коломойського на понад 100 мільйонів гривень на користь Національного банку України, повідомила пресслужба НБУ. За даними Нацбанку, компанія «Дніпрометалсервіс» у вересні 2014 року надала Національному банку в заставу нежитлове приміщення площею майже 20 тисяч квадратних метрів і вартістю більш ніж 100 мільйонів гривень в якості забезпечення кредиту рефінансування, що надавався «Приватбанку» до націоналізації.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінансової установи.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані НБУ дані.

У травні 2017 року журналісти програми «Схеми» показали, що напередодні націоналізації «Приватбанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності. Такого висновку автори дійшли, отримавши доступ і проаналізувавши аудиторський звіт про фінансово-господарську діяльність банку, складений аудиторською фірмою Ernst&Young.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG