Доступність посилання

«Арештували, бо Радіо Свобода зачитувало мої тексти» – шістдесятник, український діяч Михайло Косів

Михайло Косів на презентації своєї книги спогадів у Львові
Михайло Косів на презентації своєї книги спогадів у Львові

Українська редакція Радіо Свобода почала мовити 16 серпня 1954 року, яке тоді мало назву Радіо Визволення. А громадський і політичний діяч, народний депутат п’яти скликань Михайло Косів, філолог за освітою, почав слухати передачі української редакції вже на початку1960-х років.

За те, що в програмах Радіо Свобода прочитали його статті, був заарештований КДБ. Він не зміг через арешт у 1965 році захистити дисертацію про Івана Франка.

У радянський час у Львові був президентом Клубу творчої молоді «Пролісок», який об’єднував шістдесятників, дисидентів Михайла та Богдана Горинів, Івана Геля, Ірину та Ігоря Калинців, чимало інших молодих людей, яких радянська влада звинуватила в антирадянській агітації і пропаганді й заарештувала.

Михайло Косів працював над проєктами Декларації про державний суверенітет, був автором звернення до українського народу під час ГКЧП у серпні 1991 році, численних законів України. Усі ці історичні події Радіо Свобода висвітлювало.

– Пане Косів, коли ви почали слухати Радіо Свобода? На якому радіоприймачі намагались впіймати голоси?

– У той час не було транзисторів. Слухалось по такій дерев’яній великій «пачці».

Але найпотужнішу, найширшу, найактуальнішу, найгострішу інформацію подавало Радіо Свобода

Але таке радіо було одне чи два на все село. Тому люди збирались біля нього, щоб послухати богослужіння з Ватикану, проповіді українською мовою. З 1960 року я мешкав на квартирі у Львові. І там було радіо, по якому слухав програми «Голосу Америки», «Німецької хвилі», ВВС.

Але найпотужнішу, найширшу, найактуальнішу, найгострішу інформацію подавало Радіо Свобода. У кримінальних кодексах і нормах Совєтського Союзу була навіть передбачена кримінальна відповідальність: «клєвєтнічєськоє ізмішлєніє, порочащіє совєтській государствєнний і обществєнний строй». І це ще була м'яка стаття.

Бо в кримінальному кодексі УРСР була стаття 62 «Антирадянська агітація і пропаганда», згідно з якою можна було отримати від 6 місяців до 5-6 років.

Урядові постанови про відзначення 150-ліття від дня народження Тараса Шевченка. Радянським органам треба було залучити до своєї структури Шевченка. Тому відзначення річниці робилося на дуже широкому державному рівні.

Редактор тодішнього журналу «Жовтень» (нині «Дзвін») поет Ростислав Братунь попросив мене написати статтю до ювілею Шевченка. І я написав «Віч-на-віч з Кобзарем». Коли стояти віч-на-віч із Шевченком, то маємо зрозуміти, ким він був, засновником нормативної, сучасної української літературної мови. І це визнавалося совєтами. А я додав, що Шевченко був засновником української національної ідеї. Братунь якось поміж цензурою і «Облліту» поставив мою статтю у журнал. І вийшов тираж десь до 60 тисяч примірників.

Але «Облліт» перевіряв сигнальний номер. І, звісно, не оминули увагою мою статтю. Негайно наказали вирізати сторінку, де було про Шевченка, як засновника національної ідеї.

Ви собі можете уявити? З тих десятків тисяч примірників журналу вирізали сторінку?!

Михайло Косів
Михайло Косів

– Як вони це робили?

Через два місяці Радіо Свобода з Мюнхена зачитує в етері мою нецензуровану статтю

– Це виглядало так: двоє сидять, один розгортає журнал на моїй сторнці, а другий ножицями то вирізає чи вириває. Але ж на цьому місці потрібно було щось вставити. Отож, вони надрукували одну сторінку без речення про національну ідею. І це вставляли в усі примірники.

Але через два місяці Радіо Свобода з Мюнхена зачитує в етері мою нецензуровану статтю. Вона вийшла друком українською і в перекладі на німецьку в видавництві ОУН.

– Ви про це дізнались саме з передачі Радіо Свобода?

– Так. Почув з радіо.

– Яким був вислід цього? Чи викликали в КДБ на розмову?

Затримали співробітники КДБ у цивільному безпосередньо біля виходу з Львівського університету імені Івана Франка, заштовхали в автомобіль «Волга»

– На розмову викликали Ростислава Братуня. Він здивовано відповів, а що ж там такого у змісті. Але вони запитували не про сам зміст статті, а їх цікавило, як вона потрапила на Захід. Якось Братунь викрутив ситуацію, що вирізали ж сторінки, а, може, хто і виніс.

Пройшов час, мене не викликали і не рухали.

Але у 1965 році я знову написав трактат «Перегук геніїв. Тарас Шевченко і Іван Франко в контексті України». Його знову ж друкує у Німеччині Слава Стецько і знову ж озвучують по Радіо Свобода.

А цього вже було забагато. КДБ вирішив, що з цим треба вже щось робити, треба закінчувати. І не лише йшлося про мене. 24 серпня заарештовують Михайло і Богдана Горинів, а мене – 27 серпня 1965 року. Провели обшук у квартирі. Мене затримали співробітники КДБ у цивільному безпосередньо біля виходу з Львівського університету імені Івана Франка, заштовхали в автомобіль «Волга» і завезли до «Тюрми на Лонцького».

Головна причина арешту була та, що мої статті друкує ОУН і озвучує Радіо Свобода. Їх цікавило, як я передав свої статті.

По таких пристроях слухали Радіо свобода
По таких пристроях слухали Радіо свобода

– Вас звинуватили в «антирадянській агітації та пропаганді» через розповсюдження самвидаву. А за яких обставини звільнили у 1966 році?

– Ростислав Братунь поїхав у Київ і з молодими авторами зі Спілки письменників пішов до Павла Тичини. А з Павлом Тичиною я раніше познайомився на семінарі молодих авторів в Ірпені. Я виступав зі своїм літературознавчим розслідуванням «Наука, публіцистика і белетристика у творчій практиці Івана Франка». Говорив про Івана Франка, Борислав, як він писав публіцистичні статті, а потім це перейшло в «Бориславські оповідання».

– Це було ваше наукове дослідження, кандидатська дисертація, яку не встигли захистити через арешт.

Те, що сам Павло Тичина попросив Шелеста, не могло залишитись повз увагою

– Тичині сподобалась моя праця і він навіть зауважив, що так мав би працювати кожен письменник. Коли прийшов Братунь, назвав моє прізвище, то Павло Тичина відповів, що пам’ятає молодого хлопця, що це талановитий чоловік.

Він звернувся до Шелеста (Петро Шелест із 1963 до 1972 року обіймав посаду першого секретаря ЦК Комуністичної партії України – ред.). і дав гарну мені характеристику, зауваживши, якщо я щось незаконне зробив, неправильне, то у Спілці письменників перевиховають.

Те, що сам Павло Тичина попросив Шелеста, не могло залишитись повз увагою. І Шелест сконтактувався з головою республіканського комітету держбезпеки генералом Нікітченком. Сказав йому розібратися у цій ситуації і вирішити.

Генерал Нікітченко особисто приїхав у Львів. Одного дня до мене у камеру прийшов охоронець, який нас виводив на допити, наказав одягнутися і слідувати за ним. На дворі була зима. На «Волзі» мене повезли у приміщення КДБ. Завели у кабінет львівського начальника на другому поверсі. Він повідомив, що зі мною говоритиме генерал Нікітченко. Це був шок, бо про що з хлопчиськом може говорити радянський генерал.

Розмова була чітка. А саме, що органи знають, що я президент Клубу творчої молоді, читаю свої твори, прекрасні статті, але як так, що вони потрапили за кордон. Я відповів, що нічого не передавав. Почув, що в КДБ немає відомостей, що саме я переслав. Але ж вони туди потрапили, видані націоналістами, прочитані з етеру Радіо Свобода. Тому я, як вимагав генерал, маю виступити проти націоналістів і Радіо Свобода. Моя відповідь була чітка – не зроблю цього. І сказав, якщо є кримінальні справи проти мене, то відсиджу термін.

Тобто, я не виступив проти Радіо Свобода і їм не вдалося мене намовити.

– А що ж таки стало причиною, що вас звільнили з тюрми?

– Але ж попросив Павло Тичина. Приїжджав генерал Нікітченко. Знайшли вихід. Я вже пробув мінімальний термін покарання, передбачений статтею 62 Кримінального кодексу України і, перебуваючи на свободі, не становитиму суспільної небезпеки. Ось за цією статтею мене й звільнили, до того ж був брак доказів.

– І далі слухали Радіо Свобода.

– І брав участь у виданні нелегального журналу «Український вісник» за редакцією В’ячеслава Чорновола. Не мав права публікувати свої твори.

Арештували, бо його текст звучав на Радіо Свобода: розмова з українським діячем Михайлом Косівим
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:15:37 0:00


Історія Радіо Свобода: 70 років у світлинах

Спершу Радіо Свобода мало назву Радіо Визволення. Ось так виглядає палітурка першої збірки матеріалів української редакції, що була видана в Мюнхені у 1956 році. Наступного року вийшла друга збірка матеріалів. А третя побачила світ 1962 році й мала вже назву: «Говорить Радіо Свобода». Радіостанція змінила назву в 1959 році
1/44 Спершу Радіо Свобода мало назву Радіо Визволення. Ось так виглядає палітурка першої збірки матеріалів української редакції, що була видана в Мюнхені у 1956 році. Наступного року вийшла друга збірка матеріалів. А третя побачила світ 1962 році й мала вже назву: «Говорить Радіо Свобода». Радіостанція змінила назву в 1959 році
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Співробітники Української редакції Радіо Визволення. Сидять Ю. Таркович, Н. Коперник, Р. Шенкленд, Г. Сарджент, М. Ковальський. Стоять: В. Романенко, М. Степаненко, О. Юрченко, М. Добрянський. Мюнхен, 1 лютого 1955 року 
2/44 Співробітники Української редакції Радіо Визволення. Сидять Ю. Таркович, Н. Коперник, Р. Шенкленд, Г. Сарджент, М. Ковальський. Стоять: В. Романенко, М. Степаненко, О. Юрченко, М. Добрянський. Мюнхен, 1 лютого 1955 року 
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Через 10 днів після виходу в ефір першої передачі Української редакції Радіо Визволення з’явилася ось така публікація у найстарішій у світі україномовній газеті «Свобода», 26 серпня 1954 року
3/44 Через 10 днів після виходу в ефір першої передачі Української редакції Радіо Визволення з’явилася ось така публікація у найстарішій у світі україномовній газеті «Свобода», 26 серпня 1954 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
 Телетайпістка Радіо Свобода, 1950-і роки
4/44  Телетайпістка Радіо Свобода, 1950-і роки
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
В історії корпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (дві радіостанції були об’єднані в одну в 1976 році) є і незвичний спосіб донесення інформації – запуск повітряних куль з листівками й книгами на територію так званого соціалістичного табору. Баварія, Німеччина, 2 лютого 1955 року 
5/44 В історії корпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (дві радіостанції були об’єднані в одну в 1976 році) є і незвичний спосіб донесення інформації – запуск повітряних куль з листівками й книгами на територію так званого соціалістичного табору. Баварія, Німеччина, 2 лютого 1955 року 
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Президент США Джон Ф. Кеннеді під час інтерв’ю Радіо Вільна Європа. Світлина періоду 1961–1963 років. Згодом, у 1976 році відбулося об’єднання двох американський радіостанцій Радіо Вільна Європа і Радіо Свобода в одну корпорацію РВЄ/РС
6/44 Президент США Джон Ф. Кеннеді під час інтерв’ю Радіо Вільна Європа. Світлина періоду 1961–1963 років. Згодом, у 1976 році відбулося об’єднання двох американський радіостанцій Радіо Вільна Європа і Радіо Свобода в одну корпорацію РВЄ/РС
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Ганна Бойчук-Щепко (донька розстріляного художника Михайла Бойчука) грає на бандурі під час запису ефіру Радіо Свобода. Вона працювала в Українській редакції з 1959-го по 1995 рік
7/44 Ганна Бойчук-Щепко (донька розстріляного художника Михайла Бойчука) грає на бандурі під час запису ефіру Радіо Свобода. Вона працювала в Українській редакції з 1959-го по 1995 рік
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Карикатура на Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода радянського періоду від творчого колективу з трьох художників, які діяли під псевдонімом «Кукринікси». Малюнок 1974 року 
8/44 Карикатура на Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода радянського періоду від творчого колективу з трьох художників, які діяли під псевдонімом «Кукринікси». Малюнок 1974 року 
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Працівники корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (РВЄ/РС) в технічній кімнаті з панеллю управління, звідки записи радіопередач різними мовами транслювали на територію СРСР і країни Східної Європи. Мюнхен, 1970-ті роки
9/44 Працівники корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (РВЄ/РС) в технічній кімнаті з панеллю управління, звідки записи радіопередач різними мовами транслювали на територію СРСР і країни Східної Європи. Мюнхен, 1970-ті роки
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Радіолокаційна станція «Дуга» біля Чорнобиля – артефакт Холодної війни між СРСР та Заходом. До аварії на ЧАЕС споруда встигла попрацювати в тестовому режимі. Її призначення: виявлення запусків міжконтинентальних балістичних ракет, а також глушіння радіосигналів у Європі. В СРСР намагалися глушити сигнал Радіо Свобода та низки інших західних радіостанцій аж до грудня 1988 року
10/44 Радіолокаційна станція «Дуга» біля Чорнобиля – артефакт Холодної війни між СРСР та Заходом. До аварії на ЧАЕС споруда встигла попрацювати в тестовому режимі. Її призначення: виявлення запусків міжконтинентальних балістичних ракет, а також глушіння радіосигналів у Європі. В СРСР намагалися глушити сигнал Радіо Свобода та низки інших західних радіостанцій аж до грудня 1988 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Один із радянських радіоприймачів «Океан-209», через який можна було слухати західні радіостанції, попри глушіння їх в СРСР
11/44 Один із радянських радіоприймачів «Океан-209», через який можна було слухати західні радіостанції, попри глушіння їх в СРСР
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Будівля радіо в Мюнхені після теракту, який було здійснено 21 лютого 1981 року. Вибухнуло авто, припарковане біля будівлі, як пізніше з’ясують, в автомобілі було близько 15 кілограмів вибухівки. Внаслідок вибуху було поранено чотирьох співробітників і майже повністю зруйновано приміщення чехословацької, російської і грузинської редакцій
12/44 Будівля радіо в Мюнхені після теракту, який було здійснено 21 лютого 1981 року. Вибухнуло авто, припарковане біля будівлі, як пізніше з’ясують, в автомобілі було близько 15 кілограмів вибухівки. Внаслідок вибуху було поранено чотирьох співробітників і майже повністю зруйновано приміщення чехословацької, російської і грузинської редакцій
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Дисиденти і колишні політв'язні Михайло Горинь і В’ячеслав Чорновіл слухають у Львові Радіо Свобода, 1989 рік
13/44 Дисиденти і колишні політв'язні Михайло Горинь і В’ячеслав Чорновіл слухають у Львові Радіо Свобода, 1989 рік
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Під час інтерв’ю директора Української служби Радіо Свобода Богдана Нагайла (праворуч) із головою Верховної Ради УРСР Леонідом Кравчуком. Київ, 24 жовтня 1990 року
14/44 Під час інтерв’ю директора Української служби Радіо Свобода Богдана Нагайла (праворуч) із головою Верховної Ради УРСР Леонідом Кравчуком. Київ, 24 жовтня 1990 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Роман Сольчаник, який близько 20 років працював у дослідницькому відділі корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (Radio Liberty Research Institute). У 1980 році кілька місяців був виконувачем обов’язків керівника Української редакції Радіо Свобода. Мюнхен, світлина початку 1990-х років 
15/44 Роман Сольчаник, який близько 20 років працював у дослідницькому відділі корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (Radio Liberty Research Institute). У 1980 році кілька місяців був виконувачем обов’язків керівника Української редакції Радіо Свобода. Мюнхен, світлина початку 1990-х років 
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Лідер виборчого блоку «Наша Україна» Віктор Ющенко (майбутній президент України) і очільник Комуністичної партії України Петро Симоненко (праворуч) під час дискусії в прямому ефірі Радіо Свобода. Ведуча передачі – Марина Пирожук. Київ, 4 лютого 2002 року
16/44 Лідер виборчого блоку «Наша Україна» Віктор Ющенко (майбутній президент України) і очільник Комуністичної партії України Петро Симоненко (праворуч) під час дискусії в прямому ефірі Радіо Свобода. Ведуча передачі – Марина Пирожук. Київ, 4 лютого 2002 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Революція гідності. Журналіст Радіо Свобода Андрій Дубчак на верхівці ялинки на майдані Незалежності під час народного віча «Марш мільйона», звідки він зняв відео, яке згодом було відзначене, зокрема, премією The Lovie Awards 2014. Київ, 8 грудня 2013 року
17/44 Революція гідності. Журналіст Радіо Свобода Андрій Дубчак на верхівці ялинки на майдані Незалежності під час народного віча «Марш мільйона», звідки він зняв відео, яке згодом було відзначене, зокрема, премією The Lovie Awards 2014. Київ, 8 грудня 2013 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Революція гідності. Київ, 20 січня 2014 року. На комбінованому фото співробітники Радіо Свобода Iгор Ісхаков  (ліворуч) і Дмитро Баркар, які були затримані та побиті «беркутівцями» під час ведення прямої трансляції з вулиці Грушевського. Радіо Свобода вело прямі трансляції з першого дня Революції гідності, 21 листопада 2013 року
18/44 Революція гідності. Київ, 20 січня 2014 року. На комбінованому фото співробітники Радіо Свобода Iгор Ісхаков  (ліворуч) і Дмитро Баркар, які були затримані та побиті «беркутівцями» під час ведення прямої трансляції з вулиці Грушевського. Радіо Свобода вело прямі трансляції з першого дня Революції гідності, 21 листопада 2013 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Російсько-українська війна. Журналіст Радіо Свобода Левко Стек біля знищеної українськими військовими бойової машини десанту (БМД) російських гібридних сил. Неподалік від міста Слов’янська на Донеччині, липень 2014 року
19/44 Російсько-українська війна. Журналіст Радіо Свобода Левко Стек біля знищеної українськими військовими бойової машини десанту (БМД) російських гібридних сил. Неподалік від міста Слов’янська на Донеччині, липень 2014 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Під час презентації книги Радіо Свобода «АД 242» про оборону Донецького аеропорту. Разом із «кіборгами» укладачка книги Ірина Штогрін (ліворуч) і очільниця Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова. Київ, 20 січня 2016 року
20/44 Під час презентації книги Радіо Свобода «АД 242» про оборону Донецького аеропорту. Разом із «кіборгами» укладачка книги Ірина Штогрін (ліворуч) і очільниця Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова. Київ, 20 січня 2016 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Журналістка Наталія Чурікова (Марія Щур) під час інтерв’ю з колишньою багаторічною співробітницею Радіо Свобода, художницею та поетесою Еммою Андієвською (ліворуч). Мюнхен, 2018 рік
21/44 Журналістка Наталія Чурікова (Марія Щур) під час інтерв’ю з колишньою багаторічною співробітницею Радіо Свобода, художницею та поетесою Еммою Андієвською (ліворуч). Мюнхен, 2018 рік
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Керівниця проєкту розслідувань Радіо Свобода «Схеми» Наталія Седлецька із листом від Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який зобов'язав владу України утриматися від доступу до будь-яких даних з її телефону. Суд відреагував на дії Генпрокуратури, яка хотіла отримати доступ до телефону журналістки. Київ, 18 вересня 2018 року
22/44 Керівниця проєкту розслідувань Радіо Свобода «Схеми» Наталія Седлецька із листом від Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який зобов'язав владу України утриматися від доступу до будь-яких даних з її телефону. Суд відреагував на дії Генпрокуратури, яка хотіла отримати доступ до телефону журналістки. Київ, 18 вересня 2018 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Колишній директор Української редакції Радіо Свобода Михайло Мигалисько і посол США в Україні Марі Йованович під час відкриття нового офісу Радіо Свобода у Києві. 10 жовтня 2018 року
23/44 Колишній директор Української редакції Радіо Свобода Михайло Мигалисько і посол США в Україні Марі Йованович під час відкриття нового офісу Радіо Свобода у Києві. 10 жовтня 2018 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
«Томос у прямому ефірі». Радіо Свобода вело прямі трансляції зі Стамбулу, коли Вселенський патріарх Варфоломій дав томос про автокефалію Православній церкві України (ПЦУ) наприкінці 2018-го – на початку 2019 року. Трансляції, які вів кореспондент Ростислав Хотин, подивились сотні тисяч українців, включно зі священниками, політиками та дипломатами
24/44 «Томос у прямому ефірі». Радіо Свобода вело прямі трансляції зі Стамбулу, коли Вселенський патріарх Варфоломій дав томос про автокефалію Православній церкві України (ПЦУ) наприкінці 2018-го – на початку 2019 року. Трансляції, які вів кореспондент Ростислав Хотин, подивились сотні тисяч українців, включно зі священниками, політиками та дипломатами
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Керівник проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» Володимир Притула і перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова під час презентації книги «Кримський репортаж» (хроніки окупації Криму 2014–2016) журналіста Миколи Семени, засудженого в окупованому Криму. Київ, 7 лютого 2019 року
25/44 Керівник проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» Володимир Притула і перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова під час презентації книги «Кримський репортаж» (хроніки окупації Криму 2014–2016) журналіста Миколи Семени, засудженого в окупованому Криму. Київ, 7 лютого 2019 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Лікарня в Києві, 30 грудня 2019 року. Другий справа: автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв після звільнення з полону, його понад 2,5 роки утримували в окупованому Донецьку. Поруч із ним: журналіст Андрій Діхтяренко, директорка Української редакції Радіо Свобода Мар’яна Драч і очільниця Київського бюро Інна Кузнецова (праворуч)
26/44 Лікарня в Києві, 30 грудня 2019 року. Другий справа: автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв після звільнення з полону, його понад 2,5 роки утримували в окупованому Донецьку. Поруч із ним: журналіст Андрій Діхтяренко, директорка Української редакції Радіо Свобода Мар’яна Драч і очільниця Київського бюро Інна Кузнецова (праворуч)
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Спалений вночі автомобіль знімальної групи проєкту розслідувань «Схеми» (Радіо Свобода). Бровари, Київська область, 17 серпня 2020 року
27/44 Спалений вночі автомобіль знімальної групи проєкту розслідувань «Схеми» (Радіо Свобода). Бровари, Київська область, 17 серпня 2020 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Під час акції на підтримку фрілансера проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» Владислава Єсипенка, якого засудили в окупованому Криму за його журналістку діяльність до 6 років ув’язнення, згодом термін скоротили до 5 років. Київ, 6 липня 2021 року 
28/44 Під час акції на підтримку фрілансера проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» Владислава Єсипенка, якого засудили в окупованому Криму за його журналістку діяльність до 6 років ув’язнення, згодом термін скоротили до 5 років. Київ, 6 липня 2021 року 
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
На верхньому фото – блок марок «Укрпошти» із назвою «Міста Героїв. Буча. Ірпінь. Гостомель», в якому використані дві світлини фотокореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка. У березні 2022 року він задокументував наслідки боїв у Бучі та Ірпені. Внизу – світлина з Бучі, на якій знищена російська військова техніка
29/44 На верхньому фото – блок марок «Укрпошти» із назвою «Міста Героїв. Буча. Ірпінь. Гостомель», в якому використані дві світлини фотокореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка. У березні 2022 року він задокументував наслідки боїв у Бучі та Ірпені. Внизу – світлина з Бучі, на якій знищена російська військова техніка
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Фотокореспондент Радіо Свобода Сергій Нужненко в окопі біля селища Південне, що під Торецьком на Донеччині, квітень 2022 року. Він із журналістом Радіо Свобода Мар’яном Кушніром були змушені перебувати в окопі, бо в цей час військові РФ відкрили вогонь з міномету з боку окупованої Горлівки
30/44 Фотокореспондент Радіо Свобода Сергій Нужненко в окопі біля селища Південне, що під Торецьком на Донеччині, квітень 2022 року. Він із журналістом Радіо Свобода Мар’яном Кушніром були змушені перебувати в окопі, бо в цей час військові РФ відкрили вогонь з міномету з боку окупованої Горлівки
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Частково зруйнований ракетним ударом армії Росії житловий будинок у центрі Києва. внаслідок якого у власній квартирі 28 квітня 2022 року загинула журналістка Радіо Свобода Віра Гирич. Київ, 29 квітня 2022 року
31/44 Частково зруйнований ракетним ударом армії Росії житловий будинок у центрі Києва. внаслідок якого у власній квартирі 28 квітня 2022 року загинула журналістка Радіо Свобода Віра Гирич. Київ, 29 квітня 2022 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) під час презентації їхнього фільму-розслідування про співробітницю Радіо Свобода Віру Гирич, яка загинула у власній квартирі внаслідок ракетного удару Росії по житловій багатоповерхівці в центрі українській столиці. Київ, 29 квітня 2023 року 
32/44 Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) під час презентації їхнього фільму-розслідування про співробітницю Радіо Свобода Віру Гирич, яка загинула у власній квартирі внаслідок ракетного удару Росії по житловій багатоповерхівці в центрі українській столиці. Київ, 29 квітня 2023 року 
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Журналіст Радіо Свобода Мар’ян Кушнір на одному із зерносховищ у селі Яковлівка біля Бахмуту на початку літа 2022 року. Російська армія просувалася в бік Бахмуту, спалюючи по дорозі все: від хат до сховищ із насінням та зерном. Автор світлини – фотокореспондент Радіо Свобода Сергій Нужненко
33/44 Журналіст Радіо Свобода Мар’ян Кушнір на одному із зерносховищ у селі Яковлівка біля Бахмуту на початку літа 2022 року. Російська армія просувалася в бік Бахмуту, спалюючи по дорозі все: від хат до сховищ із насінням та зерном. Автор світлини – фотокореспондент Радіо Свобода Сергій Нужненко
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Кореспондент проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» Роман Пагулич серед перших журналістів на острові Зміїний після того як Сили оборони України вибили звідти військових армії РФ. Грудень 2022 року
34/44 Кореспондент проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» Роман Пагулич серед перших журналістів на острові Зміїний після того як Сили оборони України вибили звідти військових армії РФ. Грудень 2022 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Ведучі ранкового шоу «Свобода.Ранок» Катерина Некреча і Олег Галів. Проєкт «Свобода.Ранок» стартував на YouTube-каналі Радіо Свобода у березні 2023 року. Щодня по буднях ведучі прямого ефіру разом з гостями стріму розповідають найсвіжіші новини та їх аналізують. Львів, березень 2023 року
35/44 Ведучі ранкового шоу «Свобода.Ранок» Катерина Некреча і Олег Галів. Проєкт «Свобода.Ранок» стартував на YouTube-каналі Радіо Свобода у березні 2023 року. Щодня по буднях ведучі прямого ефіру разом з гостями стріму розповідають найсвіжіші новини та їх аналізують. Львів, березень 2023 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Очільниця Львівського бюро Радіо Свобода, журналістка Галина Терещук під час інтерв’ю з академіком, політичним і громадським діячем Ігорем Юхновським. Львів, 30 березня 2023 року 
36/44 Очільниця Львівського бюро Радіо Свобода, журналістка Галина Терещук під час інтерв’ю з академіком, політичним і громадським діячем Ігорем Юхновським. Львів, 30 березня 2023 року 
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Журналіст Радіо Свобода Дмитро Джулай у лісі на околиці Бучі біля ями, в якій після російської окупації виявили тіла трьох цивільних чоловіків, серпень 2023 року. Інформація про це стала частиною документального фільму «Буча: хто вбивав та катував? Нові обличчя»
37/44 Журналіст Радіо Свобода Дмитро Джулай у лісі на околиці Бучі біля ями, в якій після російської окупації виявили тіла трьох цивільних чоловіків, серпень 2023 року. Інформація про це стала частиною документального фільму «Буча: хто вбивав та катував? Нові обличчя»
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
<div>
<div>
<div>
<div>Зустріч з українськими дітьми-біженцями у Польщі, організована проєктом Радіо Свобода &laquo;Ти як?&raquo;. 2023 рік</div>
</div>
</div>
</div>

<div>&nbsp;</div>
38/44
Зустріч з українськими дітьми-біженцями у Польщі, організована проєктом Радіо Свобода «Ти як?». 2023 рік
 
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Журналісти проєкту розслідувань &laquo;Схеми&raquo; (Радіо Свобода) з відзнакою Certificate of Exсellence у фіналі міжнародної премії у сфері журналістики розслідувань Global Shining Light Award 2023 року від Глобальної мережі журналістів-розслідувачів (GIJN).<br />
<br />
Журі відзначило зусилля &laquo;Схем&raquo; щодо розслідувань воєнних злочинів РФ, зокрема матеріал про масові вбивства українських цивільних російськими військовими на Харківщині. Ґетеборг, Швеція, 21 вересня 2023 року
39/44 Журналісти проєкту розслідувань «Схеми» (Радіо Свобода) з відзнакою Certificate of Exсellence у фіналі міжнародної премії у сфері журналістики розслідувань Global Shining Light Award 2023 року від Глобальної мережі журналістів-розслідувачів (GIJN).

Журі відзначило зусилля «Схем» щодо розслідувань воєнних злочинів РФ, зокрема матеріал про масові вбивства українських цивільних російськими військовими на Харківщині. Ґетеборг, Швеція, 21 вересня 2023 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Журналістка Радіо Свобода Зоряна Степаненко і президент Європейської ради Шарль Мішель під час запису ексклюзивного інтерв&#39;ю. Брюссель. 12 грудня 2023 року
40/44 Журналістка Радіо Свобода Зоряна Степаненко і президент Європейської ради Шарль Мішель під час запису ексклюзивного інтерв'ю. Брюссель. 12 грудня 2023 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Євгенія Русецька (Китаїва), воєнна кореспондентка Радіо Свобода під час одного з відряджень на Донеччину у 2023 році. Вона разом з операторкою Анною Кудрявцевою надала першу допомогу українським військовим, пораненим внаслідок російського обстрілу, який стався під час інтерв&#39;ю. У червні 2024 року президент України відзначив обох Орденом княгині Ольги III ступеня&nbsp;&nbsp;&nbsp;
41/44 Євгенія Русецька (Китаїва), воєнна кореспондентка Радіо Свобода під час одного з відряджень на Донеччину у 2023 році. Вона разом з операторкою Анною Кудрявцевою надала першу допомогу українським військовим, пораненим внаслідок російського обстрілу, який стався під час інтерв'ю. У червні 2024 року президент України відзначив обох Орденом княгині Ольги III ступеня   
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Воєнний кореспондент Радіо Свобода (проєкт &laquo;Крим.Реалії&raquo;) Дмитро Євчин був поранений під час зйомок біля села Роботине Запорізької області. У лікарні його відвідав&nbsp; головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, який вручив журналісту подяку і пам&rsquo;ятну медаль, 16 лютого 2024 року
42/44 Воєнний кореспондент Радіо Свобода (проєкт «Крим.Реалії») Дмитро Євчин був поранений під час зйомок біля села Роботине Запорізької області. У лікарні його відвідав  головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, який вручив журналісту подяку і пам’ятну медаль, 16 лютого 2024 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Один із полігонів Нацгвардії України. Журналістка Радіо Свобода, ведуча &laquo;Свободи.Live&raquo; Власта Лазур (посередині) і міністр внутрішній справ України Ігор Клименко. Червень 2024 року
43/44 Один із полігонів Нацгвардії України. Журналістка Радіо Свобода, ведуча «Свободи.Live» Власта Лазур (посередині) і міністр внутрішній справ України Ігор Клименко. Червень 2024 року
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Апаратна студії Українського редакції Радіо Свобода в Києві, 2024 рік. Світлину зроблено під час розмови з політичним оглядачем Радіо Свобода Віталієм Портниковим
44/44 Апаратна студії Українського редакції Радіо Свобода в Києві, 2024 рік. Світлину зроблено під час розмови з політичним оглядачем Радіо Свобода Віталієм Портниковим
Перша передача Української редакції Радіо Визволення вийшла в ефір з Мюнхена 16 серпня 1954 року. Вже у 1959 році радіостанцію перейменували на Радіо Свобода
Назад
Вперед
  • Зображення 16x9

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Форум

XS
SM
MD
LG