Доступність посилання

ТОП новини
13 липня 2020, Київ 18:03

Таємний сенс параду. Навіщо Росія проводить військові паради в окупованому Криму?


Окупований Росією український Крим. Севастополь, 18 березня 2014 року

(Рубрика «Точка зору», спеціально для Крим.Реалії)

У стані ейфорії павич показує глядачам свій розпушений хвіст, шимпанзе-бонобо демонструють найкращі частини свого тіла, горили встають на повний зріст і починають бити себе в груди кулаками, видаючи нестямні крики, хижі звірі для демонстрації сили оголюють ікла, змії стають у стійку і видають грізне шипіння, а країни ‒ проводять військові паради.

Одна справа ‒ парад у столиці. Це перевірка обороноздатності, вишколу, злагодженості та взаємодії, демонстрація краси та слави. Інша справа ‒ парад на анексованій території: залякування незгодних, посилення незаконної анексії, тобто торжество беззаконня. До того ж ‒ маса незручностей місцевим жителям: перекритий рух, заборони, обмеження...

Боротися з COVID-19 чи проводити парад?

Події довкола параду в Сімферополі свідчать про те, що між прихильниками параду та прихильниками заборони масових заходів триває запекла боротьба. Раніше повідомлялося, що влада Сімферополя планувала проведення параду у столиці Криму 24 червня. Планувалося в цей день на 7 годин перекрити рух, а також провести 16, 18 та 20 червня репетиції параду.

Цього року через обмежувальні заходи, запроваджені для недопущення поширення коронавірусу в Росії та анексованому нею Криму, святкування російського Дня Перемоги вперше минуло без масових заходів. Проте у дистанційному форматі відбулася низка святкових акцій. Зокрема, у небі над Севастополем і Керчю відбувся повітряний парад.

У Керчі провели повітряний парад до «Дня Перемоги» (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:30 0:00

Проте 24 червня, незважаючи ні на що, вирішили провести військовий парад. Але тут виявилося, що у військових частинах у Криму хворих на коронавірус занадто багато, хоча військових і не вносять у загальну статистику. Сергій Аксенов злякався: за три репетиції і один парад вони можуть рознести вірус усім містом.

Виходячи з цього, 16 червня російський глава Криму скасував парад у Сімферополі через загрозу поширення COVID-19. Він повідомляв: «З метою забезпечення захисту життя і здоров'я громадян, відповідно до указу президента Російської Федерації... і за погодженням з федеральними органами державної влади мною ухвалене важливе рішення про те, що 24 червня парад Перемоги відбудеться тільки в місті-герої Керчі. Це рішення продиктоване особливими умовами, в яких ми опинилися в останні кілька місяців».

Сергій Аксенов
Сергій Аксенов

Тоді він підкреслив, що найголовніше завдання ‒ запобігти поширенню коронавірусної інфекції, не допустити виходу ситуації з-під контролю. З цією метою необхідно проводити весь комплекс протиепідемічних заходів. Для Криму це особливо важливо в період курортного сезону, вважає глава Криму. Рахунок 1:1, нічия на користь здорового глузду.

Однак здоровому глузду до торжества було ще далеко. Якщо повідомлення про скасування параду надійшло об 11 годині 32 хвилини у вівторок 16 червня, то вже о 14 годині 43 хвилини надійшло нове повідомлення: «Сімферополь, 16 червня. «Крыминформ». Влада Криму переглянула рішення про відмову від проведення параду Перемоги 24 червня у столиці Криму».

Про те, що парад відбудеться, написав на своїй сторінці у фейсбуці російський глава Криму Сергій Аксенов. Він написав: «Я ніколи не змінюю своїх рішень, але це безпрецедентна ситуація, що вимагає відповідного особливого підходу. Після тривалих консультацій, серед інших з міністерством оборони Російської Федерації, «Роспотребнадзором», зваживши всі ризики і з урахуванням усіх обставин, ухвалене рішення про те, що парад Перемоги 24 червня в місті Сімферополі відбудеться. При цьому весь комплекс необхідних безпрецедентних заходів щодо дотримання безпеки і захисту здоров'я громадян буде реалізований у повному обсязі».

Репетиція військового параду в Керчі, архівне фото
Репетиція військового параду в Керчі, архівне фото

Після цього «людина, яка ніколи не змінює своїх рішень», уточнила, що досягнута домовленість з міністерством оборони Росії, командувачем військ Південного військового округу, які повністю сприятимуть». Тобто? Як сприятимуть? Військові просто пообіцяли, що вірус розносити не будуть?

Почалася підкилимна боротьба «партії параду» та «партії карантину». Наразі перемогла «партія параду»

Який висновок? Річ не в карантині і не в застереженнях. Сергій Аксенов і в першому повідомленні писав, що відбулися тривалі консультації, все з усіма узгоджене. А виявилося, не все і не з усіма. Почалася підкилимна боротьба «партії параду» та «партії карантину». Наразі перемогла «партія параду». А як буде на момент публікації цього матеріалу невідомо, можливо люди, які не змінюють своїх рішень, змінять їх ще декілька разів.

Чому зараз перемогла «партія параду»? Сергій Аксенов пояснював це ще в попередньому повідомленні: «Парад Перемоги має для всіх нас особливу цінність, він об'єднує, зближує і ріднить людей усіх поколінь і національностей. Пам'ять про Велику Перемогу ‒ найважливіший моральний орієнтир та ідеологічний стрижень для всіх нас, для наших дітей і онуків. Упевнений, що за напруженням емоцій Парад Перемоги в Керчі нічим не поступиться святам минулих років, адже це те, що в нашому серці, і ніяк не залежить від зовнішніх обставин. Долаючи труднощі, ми стаємо сильнішими і згуртованішими».

Репетиція військового параду в Керчі, архівне фото
Репетиція військового параду в Керчі, архівне фото

З цього приводу експредставник президента в АРК Борис Бабін написав у фейсбуці: «Складна епідситуація з коронавірусом у Криму спричинила незвичайний скандал. Гауляйтер Аксенов публічно повідомив про скасування «параду» в Сімферополі 24 червня, але через кілька годин змінив заяву. Причини спроби скасування мілітарішоу прості. У підрозділах окупаційних військ у Криму зараз пандемія COVID /.../ Тому страх перед таким буквально убивчим для оточення воїнством в окупаційних чиновників, які разом із сім'ями не можуть, як це зробив їхній керівник, сховатися в бункері, змусив навіть Гобліна йти проти волі правителів. Що ж, сміливості в Аксенова надовго не вистачило... Парад «живих трупів» відбудеться в Сімферополі за будь-якої погоди».

Виходить, парад важливіший за здоров'я людей?

Виходить, парад важливіший за здоров'я людей? Адже, можливо, через тижня два після параду в Криму буде стрибок кількості хворих, то це означає, що і цього разу, як і завжди в сусідній Росії, до людей поставилися як до видаткового ресурсу. Але не врахували одного ‒ цього разу в Криму ‒ це громадяни України, а не російський видатковий ресурс. Але що таке здоров'я людей проти параду? Парад важливіший? Нічого не змінилося, Росія залишилася Росією...

За ними сила, а значить і право?

Парад ‒ це засіб демонстрації сили

Питання, навіщо потрібні паради, як у столиці, так і на периферії, давно має відповідь: парад ‒ це засіб демонстрації сили. Тому на паради запрошуються глави і дружніх держав, і супротивники, свої і чужі політики, згодні та опозиціонери, діячі міжнародних організацій. Це демонстраційний сплеск сили. Не дарма кажуть, що життя ‒ це не парад, у ньому все влаштоване трохи інакше, ніж на параді, і навпаки ‒ парад ‒ це не життя, у нього зовсім інші принципи та правила.

Але парад змінює настрої у суспільстві, створює нові тенденції, нові звички.

Психологічний вплив параду дуже глибокий. І треба його правильно сприймати. Мужні обличчя учасників ‒ ще не ознака, а тільки демонстрація мужності для глядача. Проходження техніки та зброї ‒ ще не доказ її переваги та вміння застосовувати, а головне ‒ справедливості її застосування. Вплив парадів на колаборантів, опозицію і противника також величезний. З одного боку ‒ підтримка колаборантів: не бійтеся, раптом що, ми вас захистимо. З іншого боку ‒ це послання опонентам і незгодним: дивіться і бійтеся, і не смійте нам заперечувати.

Дуже важливе історичне застосування парадів, їх посвята і той меседж, який закладений у даті їх проведення. Наприклад, найбагатолюдніші паради проводить Північна Корея, далеко не найсильніша держава світу, особливо в частині її економіки. Один із таких парадів проводять у день народження Кім Ір Сена, який називається Днем Сонця. Але військові експерти з усього світу, розглядаючи знімки параду, кожного разу гадають ‒ це справжні ракети чи тільки муляжі?

Військовий парад у Північній Кореї
Військовий парад у Північній Кореї

Єдина країна у світі, що не має традиції військових парадів, це США. Найсильнішій державі світу штучна демонстрація сили не потрібна. Коли постало питання про проведення параду на честь 100-річчя закінчення Першої світової війни, президент США скасував його через «абсурдно високу вартість».

«Місцеві політики, які здійснюють управління в федеральному окрузі Колумбія, угледіли в цьому (проведенні параду ‒ ред.) несподівано надану їм можливість поживитися», ‒ написав Дональд Трамп у Twitter. Він наголосив, що за проведення великого урочистого військового параду владі Вашингтона виставили абсурдно високу ціну. Білий дім тоді виходив з витрат у 10-30 мільйонів доларів, але ЗМІ підрахували, що захід коштуватиме 92 мільйони доларів. Найбагатша країна світу не могла дозволити собі настільки безглузді витрати.

Але Трампа надихнула краса французького параду в Парижі на честь Дня захоплення Бастилії, на якому він був присутній 14 липня 2017 року. Президент призначив парад на День незалежності, хоча зазвичай святкування 4 липня у Вашингтоні супроводжується історичною карнавальною ходою, багато учасників якої одягнені в форму солдатів періоду американської Війни за незалежність. І вийшло погано. По-перше, падав дощ, усі були змушені вдягнути не святковий одяг, а плащі. По-друге, Дональда Трампа в чому тільки не звинувачували з цього приводу: і в політизації всенародного свята, і в «зраді». Протестувальники надули велику повітряну кулю, що зображувала Трампа у вигляді розгніваного немовляти в підгузках.

Військовий парад з нагоди Дня взяття Бастилії, Париж, 2019 рік
Військовий парад з нагоди Дня взяття Бастилії, Париж, 2019 рік

Для краси та мистецтва

У більшості країн світу паради ‒ це, перш за все, історичні барвисті заходи, багато в чому фольклорні, народні гуляння. Наприклад, у Франції, Індії, Пакистані. Наприклад, проспектом Раджпат у Нью-Делі проходять тисячі військових у яскравій, серед іншого і старовинній формі. Проходять військові оркестри й техніка. Але в індійців парад завершують барвистими трюками військові мотоциклісти, а потім розпочинається хода цивільних із традиційними величезними оздобленими возами та платформами. У День Пакистану центром Ісламабада, окрім військових, іде барвиста процесія з десятків величезних, пишно прикрашених платформ, кожна з яких представляє один з регіонів країни.

У Великій Британії була традиція військових парадів на честь дня народження короля. Але тепер це, перш за все, яскрава хода. Британія, як і більшість європейських країн, давно вже не виводить на вулицю танки і не проводить репетиції та тренування солдатів на плацу заради одного проходу строєм. Там парад ‒ це, швидше, військово-історична церемонія на честь «дня народження монарха». Вона називається «Trooping The Colour», що перекладається за змістом як «Винесення прапорів».

І тільки Росія на парадах продовжує фактичну демонстрацію агресивних намірів, показує новітню зброю та її застосування. Словом, таке церемоніальне «можемо повторити». Наприклад, найбільший військовий парад у Росії був проведений на честь 70-річчя Дня перемоги у 2015 році. У ньому взяли участь понад 15 тисяч військових.

З точки зору міжнародного права російський парад у Криму ‒ це загроза миру, це меседж агресорів: за нами сила, а значить і право

Москва надавала параду особливе значення, тому що він відбувався через рік після анексії Криму і початку військового конфлікту на Донбасі, і Росія демонструвала навколишньому світу, зокрема й союзникам у Другій світовій війні, свою силу та агресивні наміри. Багато запрошених не захотіли бути на ньому присутніми, тому приїхали тільки окремі представники з Китаю, Індії, Монголії, Сербії та деяких колишніх радянських республік.

Парад у регіонах країни ‒ явище не звичайне. Там паради проводяться не часто і мають особливий сенс. Поготів особливий сенс мають паради на анексованій території. Тому з точки зору міжнародного права російський парад у Криму ‒ це загроза миру, це меседж агресорів: за нами сила, а значить і право.

Виведення військ, припинення політики сили

Президент США Дональд Трамп, оголосив про намір вивести частину військ із Німеччини, оскільки, за його твердженням, завданням американських солдатів є захист «життєво важливих інтересів США», а не боротьба з «нескінченними війнами» на чужих землях. Звертаючись до випускників військового вишу, Дональд Трамп сказав, що робота американського солдата полягає не у відновленні чужих країн, а у «міцному захисті своєї країни від ворогів». «Ми закінчуємо еру нескінченних воєн. Це не робота американських сил ‒ вирішувати старі конфлікти на далеких землях, про які багато хто навіть не чув», ‒ сказав президент Трамп.

Дональда Трампа за це рішення нещадно критикують як прихильники, так і опозиція. У конгресі США 22 законодавці від Республіканської партії у зверненні до президента наголосили, що виведення американських військ із Німеччини може нашкодити національній безпеці США та заохочує російську агресію. Це так, але приклад найсильнішої світової держави вражає ‒ США припиняє проведення політики сили. І це вже тенденція ‒ Дональд Трамп свого часу вивів американські війська з Сирії. Зв'язок очевидний: країна, яка не має традиції демонстрації сили на парадах, відмовляється і від проведення політики сили в міжнародній сфері.

Микола Семена – кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії​

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Івана Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG