Жити у таджицькому селі Алічур у Східному Памірі важко. Воно знаходиться у горах на висоті 4000 метрів над рівнем моря, крім скотарства тут займатися практично нічим. Але в останні роки долина Алічур стала приваблювати іноземних туристів. Чим живе долина – фоторепортаж Жанили Юсупджан
Алічур – найвисокогірніше село колишнього СРСР. Зі стовпами без електрики (фотогалерея)
1
На фото – Мейман, одна з перших жителів Алічура. Її та інших кочівників сюди поселили ще за часів Радянського Союзу
2
Алічур – найвище село на пострадянському просторі. Воно розташоване біля підніжжя гори на висоті 4000 метрів над рівнем моря
3
На в'їзді в село досі стоїть радянський постер із чоловіками в традиційних памірських та киргизьких костюмах
4
Приблизно 80% жителів села – киргизи і лише решта 20% – памірці
5
У селі виробляють кефір, сир, масло і м'ясо. Решту продуктів людям привозять із «низин» Таджикистану
6
Багато жителів села, як Гульзат (на фото), досі готують у печах. За часів радянської влади в село провели лінії електропередач, але їх забули підключити до електромережі. Електрика доступна лише тим, у кого є власні генератори
7
Опалюють будинки та готують їжу за допомогою кущів терскену. Влада Таджикистану забороняє вирубувати ці чагарники, але для жителів далекого села з холодними зимами вони зробили виняток
8
А так виглядає місцевий бізнесмен Тагаджбек Патандаєв. Він власник сімейного хостела з сауною. Відвідувачам Тагаджбек готує сніданки з іранських сосисок та яєць з Душанбе
9
В Алічур їдуть люди з різних місць. Ці туристи приїхали з Бельгії
10
Киргизькі жінки спеціально для туристів поставили традиційну юрту, яку прикрасили килимами власного виробництва
11
У селищі проживають лише 2,5 тисячі осіб
12
Місцеві вчителі, як Замір Назарімбетов, кажуть, що книг в селище не привозили з моменту розпаду СРСР в 1991 році. Вчать дітей по тих, які є
