Попри географічну віддаленість, Україну й Тайвань зближують загрози, з якими стикаються обидві демократії на невидимому «інформаційному» фронті зокрема. А протидіяти їм – дедалі складніше з огляду на зростаючу роль соцмереж у споживанні новин і використання штучного інтелекту для генерації далеко не завжди правдивого контенту.
«Якщо поміняти Тайвань на Україну, а Китай на Росію – це майже та сама історія», – зазначив один із українських учасників Львівського медіафоруму, куди запросили делегацію з Тайваню. На ньому журналісти й комунікаційники з України й острова аналізували, як ефективніше відбивати інформаційні атаки своїх авторитарних противників – Росії й Китаю.
Делегати з Тайваню кажуть Радіо Свобода про стресову подорож до України. Один із них – очільник тайванського диппредставництва у Польщі – в неї врешті взагалі не вирушив. Про те, що «свобода неподільна», а Україна й Тайвань – «на передовій боротьби проти авторитарної експансії», Джефф Лю врешті розповідав, звертаючись до учасників найбільшого медафоруму України онлайн. Українська сторона не видала йому візу.
Інші сім делегатів, які не є офіційними представниками уряду Тайваню, її отримали. Але в останній момент: у Варшаві, напередодні форуму. Колишня речниця президентки Тайваню каже про «ненормально довгий термін» очікування дозволу на в’їзду до України – три тижні.
...викликає розчарування. Однак на раціональному рівні я можу зрозуміти дилему українського урядуДжозеф Вень
«Ми трохи хвилювалися, чи не сталося чогось під час розгляду заявок. Під «чимось» маю на увазі можливий китайський вплив, адже ми – представники медіа, частина з нас журналісти. Я сама колишня державна посадовиця, і ми їхали до Львова, щоб говорити від імені Тайваню та ділитися нашим досвідом… Голос Тайваню має бути почутий, а сам Тайвань – помітний», – каже Радіо Свобода Колас Йотака.
Співзасновник Taiwan Defence Research Initiative Джозеф Вень вважає це «формою самоцензури з боку українського уряду».
«З огляду на непохитну підтримку та фінансову допомогу Тайваню Україні, емоційно я б описав цю ситуацію як таку, що викликає розчарування. Однак на раціональному рівні я можу зрозуміти дилему українського уряду», – пише Радіо Свобода Вень.
Радіо Свобода звернулося до МЗС України за роз’ясненнями причин ненадання однієї візи й затримкою із іншими для тайванців, що прямували на Львівський медіафорум. Відповідь оприлюднимо, щойно надійде.
Експерт із міжнародної політики центру «Українська призма» Олександр Краєв вважає політичне підґрунтя очевидним, попри складність його довести. Хоча керівниця комунікаційного відділу Львівського медіафоруму Ревіде Зіятдінова пов’язує візові складнощі для його іноземних учасників насамперед із війною в країні: «безпекові питання є супергострими», сказала вона Радіо Свобода.
«Ми не перші, з ким у них (тайванців – ред.) такі проблеми. І ми, на жаль, не останні… Бо вони чудово розуміють, що і Україна, і всі інші держави балансують в контексті Китаю», – пояснює Радіо Свобода Краєв.
Аналітик не вважає, що ця незручна ситуація суттєво вплине на відносини України з Тайванем. Тієї ж думки – один із учасників Львівського медіафоруму з острова.
«Ми незмінно керуємося одним пріоритетом – демонструвати непохитну солідарність із близькими за цінностями демократіями, такими як Україна. Ми й надалі поглиблюватимемо нашу взаємодію доти, доки бюрократичні перепони більше не стоятимуть на заваді особистій співпраці між нами», – відповів письмово Радіо Свобода віцепрезидент cуспільного мовника Radio Taiwan International Кріс Лю.
Тайвань має власний уряд і функціонує як де-факто самоврядна держава. Україна, як і країни ЄС, офіційно не визнає Тайвань окремою державою та дотримується політики «одного Китаю». Відповідно, Україна не має офіційних дипломатичних відносин із Тайванем. Китай, який вважає Тайвань своєю територією, – Україна називає своїм «торговельним партнером №1».
Президентка, що «б’є підлеглих» і «какая разніца»
Спільним викликом для обох демократій є автократії, одна з яких прагне контролювати Тайвань, інша – Україну, вважають співрозмовники Радіо Свобода.
Ми протистоїмо одному й тому самому ворогу й одним наративамКолас Йотака
«Росія називає українців нацистами, Китай тайванців – сепаратистами… Ми протистоїмо одному й тому самому ворогу й одним наративам. Ми ведемо боротьбу на рівні дискурсів, захищаючи свої країни», – каже Радіо Свобода колишня речниця Офісу президентки Тайваню та уряду Колас Йотака, прогнозуючи щось на кшталт гонки озброєнь на «інформаційному» фронті.
Противники України й Тайваню, на думку держпосадовиці в минулому, продовжать обмін пропагандистськими тактиками й прийомами: «Це означає, що ми будемо стикатися з дедалі складнішими викликами у галузі дезінформації».
Рецепт протидії, продовжує Йотака, полягає в автоматизації систем, що борються з фейками.
Надто – в сучасних умовах, коли до третини акаунтів у соцмережах можуть бути фейковими або координованими для маніпуляції суспільною думкою, вважає дослідник Taiwan Defence Research Initiative Джозеф Вень.
«Люди самі по собі не можуть перемогти алгоритми чи ботів. Потрібні науковці та технології… Ми можемо вчитися з українського контексту й досвіду, а Україна – з тайванських технологій та наукових розробок. Тайваню потрібні дані, а Україні – технології», – каже Йотака.
Під даними колишня держпосадовиця має на увазі приклади фейкових новин, бот-коментарів, мови ненависті та вигаданих історій. Тайвань накопичив, додає, і власні.
«Поширювали меми про те, що президентка б’є віцепрезидента, або що президентка купує будинки у США та є корумпованою. Такі історії спрямовані на створення атмосфери ненависті, недовіри до уряду та поляризації суспільства», – вважає колишня держслужбовиця.
Однією з причин, чому її Демократична прогресивна партія (DPP) на виборах 2024 року втратила парламентську більшість, яку утримувала з 2016-го, Колас Йотака вважає слабку присутність політсили у TikTok. Тайванська влада розглядає цю соцмережу як потенційний інструмент китайського впливу та збору даних.
Та саме там, каже Йотака, ширилася значна кількість фейків, які правляча партія залишила без належної уваги, на відміну від опозиції. Зрештою більшість у парламенті й отримала опозиція, яку вважають ближчою до Китаю. І це урок, який, на думку політолога Олександра Краєва, не має лишити без уваги Україна.
«Під лозунгом «какая разніца» (на майбутніх виборах в Україні – ред.) може прийти партія – не скажу, що за Росію, але умовно – партія «росіян треба розуміти»… Дуже багато таких тонких граней, які точно краще брати з чужого досвіду. Ми можемо цьому на своїх помилках навчитися. Але чи переживе наша держава ще десятиліття таких помилок?» – підкреслює в розмові з Радіо Свобода важливість чужого досвіду Краєв.
«Скарб» у відносинах
Головна комунікаційниця Львівського медіафоруму відзначає схожість китайських наративів проти Тайваню з російськими.
«Китай дуже сильно поширює наратив, що коли там Китай на них нападе, Захід перестане їх підтримувати і вони залишаться одні в цій війні, в цій боротьбі», – каже Радіо Свобода Ревіде Зіятдінова.
Основою для протидії дезінформації такого штибу вважає освіченість суспільства.
«Найлегше сіяти пропаганду в неосвіченому суспільстві. Вони намагаються просто підвищувати цей рівень освіченості, покращувати якість їхніх медіа та мовників. Це, власне, і є дуже проста відповідь на суперскладне запитання», – пояснює Зіятдінова.
Тайванці натомість відзначають високий рівень свідомості українського суспільства і його сильну національну самоідентифікацію.
«Попри відкриті погрози Китаю щодо вторгнення, частина тайванського суспільства все ще має ілюзії стосовно Пекіна. Хоча існує багато технічних способів боротьби з іноземними інформаційними маніпуляціями, саме згуртоване й стійке відчуття власної ідентичності зрештою є найфундаментальнішим захистом від таких впливів», – зауважує віцепрезидент cуспільного мовника Radio Taiwan International Кріс Лю.
Серед галузей, де Україна й Тайвань могли би бути корисними один для одного, співрозмовники Радіо Свобода називали й військову, зокрема – дронову.
Колас Йотака каже, що Тайвань у ній – ще «немовля», але може натомість зацікавити Україну розвиненими виробничими ланцюгами постачання, високими технологіями й найсучаснішими мікрочипами у світі: «ми могли б співпрацювати у виробництві моторів, чипів та дронів загалом». Нині така кооперація досить обмежена.
Міжнародник Олександр Краєв, що досліджує Китай, вважає, що відсутність офіційних контактів між Україною й Тайванем не завадить розширенню цієї співпраці.
«Треба просто відчувати цю межу буквально таким практичним способом і при цьому залишатися максимально дипломатичним абсолютно так само, як це робить сам Китай… Ніхто, навіть той самий КНР, не буде нам забороняти співпрацю щодо товарів подвійного призначення. А саме тут може бути закопаний той скарб, який ми в цих відносинах шукаємо», – резюмує Краєв.
Форум