Президент США Дональд Трамп, лідер Китаю Сі Цзіньпін і президент Росії Володимир Путін провели історичну зустріч на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у китайському Шеньчжені. Вона принесла певні здобутки всім трьом лідерам, але не завершилася жодними домовленостями, здатними докорінно змінити ситуацію.
Саміт 19 листопада, на який покладали великі сподівання, став першою тристоронньою зустріччю чинних керівників трьох найбільших ядерних держав світу без участі інших лідерів. Водночас Путін і Сі Цзіньпін раніше зустрічалися близько 50 разів.
Хоча на саміті символічна складова переважала над конкретними результатами, він усе ж має важливі наслідки для зовнішньої політики США, Китаю та Росії. Зустріч продемонструвала як вплив цих держав на світовій арені, так і межі їхніх можливостей.
Радіо Свобода поспілкувалося з науковцями та аналітиками й виокремило чотири головні висновки із саміту.
Найбільше виграв Путін
Путін, який перебуває у значній міжнародній ізоляції після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, прибув на саміт АТЕС із найнижчими серед трьох лідерів початковими очікуваннями.
Сама його участь у заході – вперше з 2017 року – та можливість безпосередньо обговорити питання глобальної безпеки з Трампом і Сі Цзіньпіном уже стали для нього виходом із дипломатичної ізоляції.
«Путін отримав дуже багато. Він став найбільшим переможцем цієї зустрічі», – сказала Радіо Свобода Елізабет Вішнік, експертка з китайсько-російських відносин з американського аналітичного центру CNA Corporation, що спеціалізується на питаннях оборони.
Ізоляція російського лідера «значно послабилася на рівні сприйняття, а можливо, й у реальності – завдяки спільній «мирній декларації», ухваленій після зустрічі», зазначила Сарі Архо Гаврен, асоційована дослідниця британського Королівського інституту об'єднаних служб (RUSI), який займається дослідженнями у сфері безпеки.
Спільна декларація закликала до зменшення ядерних ризиків і зміцнення міжнародної стабільності, однак містила мало конкретних зобов'язань.
Гаврен звернула увагу, що три держави поставили під сумнів легітимність Міжнародного кримінального суду (МКС), який у березні 2023 року видав ордер на арешт Путіна за підозрою у воєнних злочинах в Україні.
Згідно із заявою, троє лідерів «визнали, що принцип згоди держави та повага до імунітетів державних посадовців мають першорядне значення, і погодилися, що Міжнародний кримінальний суд та інші подібні органи не повинні зловживати своєю юрисдикцією».
Під час відкритої частини зустрічі Трамп назвав МКС «неконтрольованою глобалістською організацією».
У заяві також зазначалося, що США, Китай і Росія планують «збільшити виробництво та постачання нафтопродуктів на благо всіх держав». Фактично це означає підтримку російського нафтового сектору, який перебуває під значним тиском.
Ретельно спланований саміт Сі Цзіньпіна приніс Китаю дивіденди
Порівняно з Путіним, Сі Цзіньпін мав менше можливостей отримати вигоду від тристороннього саміту. Китай не стикається з подібними дипломатичними чи економічними труднощами.
Попри напруженість у відносинах зі Сполученими Штатами, Сі вдалося визначити нинішній напрямок розвитку американсько-китайських відносин завдяки запропонованій ним концепції двосторонніх відносин, заснованих на «конструктивній стратегічній стабільності».
Водночас Сі мав продемонструвати, що Китай здатний організувати зустріч такого високого рівня на полях головного економічного саміту Азії, не затьмаривши при цьому основний захід.
Саміт був «резонансним і ретельно зрежисованим. Його можна назвати успіхом» для Китаю, сказала Радіо Свобода Юнь Сунь, директорка китайської програми вашингтонського Центру Стімсона (Stimson Center).
Вона зазначила, що «узгодити спільну тристоронню заяву, яка влаштовувала б усі сторони, непросто. Але компроміс полягає в тому, що результати майже не торкаються конкретних деталей обговорюваних питань».
«Я думаю, Сі Цзіньпін значною мірою отримав те, чого прагнув, – продемонстрував, що саме він перебуває за кермом світових справ», – вважає Гаврен.
За повідомленням китайського державного інформаційного агентства «Сіньхуа», лідер Китаю назвав зустріч «позитивною, конструктивною та плідною».
Показово, що Сі погодився обговорити ядерне роззброєння, у чому був зацікавлений Трамп, але не взяв на себе жодних конкретних зобов'язань.
За оцінками, Китай має близько 620 ядерних боєголовок, тоді як США та Росія – понад 5000 кожна. Пекін вважає, що його участь у переговорах про роззброєння була б передчасною та потенційно шкідливою для національної безпеки.
У спільній заяві Сі, Трамп і Путін «підтвердили, що в ядерній війні не може бути переможців, і вона ніколи не повинна бути розв'язана». Це стандартне формулювання, яке китайський лідер використовує вже багато років.
Водночас їхня обіцянка «вести діалог щодо зменшення ядерних ризиків і запобігання поширенню ядерної зброї» є розпливчастою і не передбачає конкретних зобов'язань.
Трамп отримав те, на що розраховував
На думку аналітиків, президент США перед самітом не ставив перед собою надто амбітних цілей і зрештою досяг очікуваного.
«Президент Трамп хотів публічно зафіксувати – в момент, коли увага всього світу була прикута до нього, – що він працює над контролем над ядерними озброєннями разом із двома іншими великими ядерними державами. І він цього досяг», – сказав Радіо Свобода Росс Даррелл Файнголд, юрист і аналітик політичних ризиків, який працює в Тайбеї.
Що стосується війни з Іраном, яку Трамп перед самітом заявляв про намір обговорити, у спільній заяві трьох лідерів цей конфлікт не згадувався. Ані Путін, ані Сі публічно не порушували тему війни з Іраном під час саміту АТЕС.
«Китай і Росія не можуть і не будуть допомагати Трампу завершити конфлікт з Іраном. Але вони також не закликатимуть Іран воювати зі США», – зазначив Файнголд.
«Безпечний підхід для Китаю та Росії, якого вони й надалі дотримуються, – закликати до миру», – додав він.
Попри відсутність вагомих дипломатичних досягнень, Трамп усе одно може представити саміт як успіх, сказав Радіо Свобода колишній високопосадовець Міністерства торгівлі США, який займався питаннями Китаю.
Співрозмовник погодився говорити відверто на умовах анонімності.
«Сі Цзіньпіну вдалося надзвичайно сильно зачарувати президента Трампа. Він навіть зустрів Трампа в аеропорту обіймами. Саме такі речі мають для Трампа велике значення», – сказав колишній посадовець.
Трамп назвав обійми Сі «великою перемогою для нас» і ознакою «великої поваги».
Доброзичливі відносини з Трампом стали для Сі бажаною зміною після турбулентності, яку пережили американсько-китайські відносини за президентства Джо Байдена та під час першого терміну Трампа.
Послаблення тиску з боку Вашингтона дало Пекіну більше простору для реалізації стратегічних зовнішньополітичних цілей.
«Сі, мабуть, дуже задоволений результатами, навіть якщо розуміє, що це не може тривати вічно», – сказав колишній посадовець.
Дипломатія великих держав має свої межі
На думку аналітиків, тристоронній саміт зрештою можуть запам'ятати не лише завдяки яскравій символічній складовій, а й через те, чого на ньому так і не вдалося досягти.
Коли минулого місяця Путін уперше запропонував провести саміт, Україна та Європа висловили занепокоєння, що російський лідер спробує домовитися про мирне врегулювання без їхньої участі.
Однак такий результат від самого початку був малореалістичним з огляду на небажання Пекіна псувати відносини з Європою.
«Китай усе ще потребує Європи [в економічному плані] й намагається позиціонувати себе як нейтральну державу», – сказала Гаврен.
За її словами, відмова включити Україну до порядку денного була «стратегічним вибором» Пекіна.
Вішнік вважає невипадковим те, що незадовго до саміту АТЕС Україна завдала ударів безпілотниками та ракетами по Керченському мосту, внаслідок чого обвалилася частина його автомобільного прольоту.
«Це сигнал про те, що світові лідери не можуть завершити цей конфлікт без участі України та європейських лідерів», – додала вона.
Тим часом 18 листопада Іран завдав ударів по країнах Перської затоки. Атаки безпілотників і ракет по Бахрейну та Кувейту стали першими приблизно за два місяці.
А лідер Північної Кореї Кім Чен Ин, який надав Росії як озброєння, так і військових для війни проти України, залишив саміт АТЕС, так і не зустрівшись із Трампом. Раніше президент США заявляв, що така зустріч можлива.
«Великі держави мають значний вплив, але вони не можуть контролювати події на місцях», – сказала Вішнік.
«Часи, коли лідери сиділи за столом і вирішували долю світу, минули. Для розв'язання проблем їм доведеться значно ширше залучати інші держави», – підсумувала вона.
Форум