Доступність посилання

ТОП новини

Війна в Європі і майбутнє Тримор’я. Геополітичний суб’єкт чи дискусійний клуб


Президент Латвії Егілс Левітс вітає віцеспікера українського парламенту Олену Кондратюк під час її прибуття на саміт Ініціативи трьох морів (ІТМ) у Ризі, 20 червня 2022 року
Президент Латвії Егілс Левітс вітає віцеспікера українського парламенту Олену Кондратюк під час її прибуття на саміт Ініціативи трьох морів (ІТМ) у Ризі, 20 червня 2022 року
(Рубрика «Точка зору»)

Практично поза увагою центральних українських ЗМІ залишився ІІІ Конгрес самоврядування Ініціативи трьох морів, який відбувся 16-17 травня цього року в польському Любліні.

Загалом Ініціатива Тримор’я, головним локомотивом якої є Польща, спрямована на поглиблення співпраці в регіоні Центральної Європи (між Балтійським, Адріатичним і Чорним морями) і об'єднує 12 країн: Австрію, Болгарію, Хорватію, Чехію, Естонію, Угорщину, Латвію, Литву, Польщу, Румунію, Словаччину та Словенію.

Люблінський театр
Люблінський театр

У 2018 році в Жешуві президентом Польщі Анджеєм Дудою був ініційований також Форум «Тримор'я».

Україну представляли голови обласних рад Закарпатської та Хмельницької областей, делегації самоурядовців Волинської, Рівненської та Львівської областей, представники вишів та молодіжних організацій Волині і Прикарпаття.

Натомість з польської сторони на заході, окрім представників органів місцевого влади, були присутні й більш високопоставлені гості. Та й дискусія протягом цих двох насичених днів вийшла далеко за справи лише місцевих громад.

Безпека є головною темою практично всіх наших зустрічей
Дуда

«Ініціатива Тримор’я є проєвропейським проєктом і доповнює європейську інтеграцію. Але сам дух цього проекту, безумовно, виходить за межі нинішніх кордонів Європейського Союзу», – сказав Анджей Дуда, відкриваючи Конгрес.

«Ми знаходимося всього за 100 км від польського кордону з Україною. Україною, яка рік і три місяці тому стала жертвою жорстокої російської агресії. Саме тому сьогодні безпека є головною темою практично всіх наших зустрічей», – наголосив польський президент.

Віце-прем'єр-міністр, міністр оборони РП Маріуш Блащак додав:

Незалежно від того, чи була російська імперія білою, червоною чи путінською, вона чинить злочини
Блащак

«Разом ми сильніші. Це гасло, якому ми вірні в НАТО, але, зрештою, триморська формула ширша за Північноатлантичний альянс. Наша підтримка, яку ми надаємо Україні, пов'язана з фундаментальним меседжем: незгодою на відтворення російської імперії. На наших очах Путін намагається відновити російську імперію.

Ми, поляки, дуже добре знаємо, що незалежно від того, чи була російська імперія білою, червоною чи путінською, вона чинить злочини. Жителі Бучі та Ірпеня бачили це. Такий самий досвід мають й інші країни в нашій частині Європи. Тому наша співпраця зосереджена на забезпеченні безпеки… Ми допомагаємо нашим сусідам українцям, бо розуміємо, що вони переживають. Тому що наші предки також переживали подібні моменти».

Ярослав Качинський, президент партії «Право і справедливість», звернувся до учасників заходу з листом, де зазначив, що метою країн Тримор'я є ефективна інфраструктурна, енергетична та економічна співпраця.

Важливу роль Конгресу відзначила також спікер Сейму Ельжбета Вітек.

«Тримор'я є надзвичайно цінною ініціативою, яка сприяє зростанню значення країн нашого регіону в Європейському Союзі. Це стає все більш очевидним»

Учасники конгресу обговорювали питання безпеки всередині країни та за кордоном, освіти, енергетичної політики, міжнародних економічних проектів, а також, що важливо для українців, відновлення України та її європейської інтеграції.

На сесії, присвяченій безпеці в регіоні, виступили начальник головного командування Збройних Сил Польщі генерал-лейтенант Вєслав Кукула, Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Польщі Едуардас Борісовас, директор Центру передового досвіду НАТО з питань енергетичної безпеки в Литві полковник Даріус Узкурайтіс, директор Інвестиційного фонду Організації Північноатлантичного договору при Міністерстві оборони Польщі бригадний генерал Даріуш Мендрала.

Безпека – головне, але як її забезпечити?

Однією з тем обговорення було розширення НАТО до Фінляндії, а незабаром і до Швеції. Очікується, що прийняття Фінляндії, а незабаром, можливо, і Швеції, до НАТО створить абсолютно нові дилеми для Російської Федерації, в тому числі в контексті розширення лінії кордону Росії з Північноатлантичним альянсом і є дуже важливим з точки зору оборони та важливості Балтійського моря.

Бригадний генерал Даріуш Мендрала розповів про уроки війни в Україні та особливо наголосив на важливості розвитку військової логістики, яка забезпечить безперебійний доступ до пального, бойової техніки та всіх матеріальних засобів, необхідних для ведення бойових дій.

«Час мирних дивідендів закінчився. Ми повинні використати цей час на регіональному, національному та союзницькому рівнях, щоб зруйнувати деякі бар'єри мислення. Давайте не будемо боятися приймати складні рішення», - закликав директор Інвестиційного фонду Організації Північноатлантичного договору при Міністерстві оборони.

Час мирних дивідендів закінчився
Мендрала

Учасники дискусії також обговорили роль резервістів у системі збройних сил, розвиток і модернізацію збройних сил та майбутній саміт НАТО у Вільнюсі. Визнали, що очікують, що на ньому буде прийнято рішення про збільшення постійної присутності військових інших країн НАТО на східному фланзі.

Наприкінці заходу було урочисто відкрито Мережу університетів Тримор’я. Її метою є зміцнення міжнародної міжуніверситетської співпраці, інтенсифікація обмінів та розширення досліджень.

Щиро кажучи, аналіз піднятих тем, заяв та оцінок викликає змішані відчуття. З одного боку, так, Тримор’я, в основі якого лежить концепція партнерського блоку держав Міжмор’я ще 19 століття, потенційно є дуже потужною силою. Це 12 країн, територія яких сумарно складає 28% площі ЄС, охоплює 112 млн мешканців, тобто 25% громадян ЄС.

Починаючи з червня минулого року Україна має статус партнера-учасника ІТМ (оскільки повноцінними членами можуть бути лише країни ЄС), а до російського вторгнення була учасником численних проектів в рамках Тримор’я.

Ще у 2020 році я писав, що дедалі більше виглядає так, що незважаючи на запевнення про виключно інфраструктурний та енергетичний характер Ініціативи Трьох Морів, вона може поступово набути рис геополітичного суб'єкту, певного регіонального союзу.

Проте закладені протиріччя і досі не подолані, її учасники занадто різнорідні із власними, нерідко протилежними інтересами. Варто лише згадати Австрію, яка дотримується нейтралітету щодо війни Росії проти України і не була репрезентована на цьому Конгресі. Звернути увагу на відверто проросійську Угорщину, яка проводить протилежну до ЄС політику в сфері енергетики, 15 травня заблокувала передачу Україні чергового пакету в розмірі 500 мільйонів допомоги із Європейського фонду миру, і парламент якої досі не схвалив приєднання Швеції до НАТО.

Не боятися ухвалювати складні рішення

Як зазначив аналітик Вишеградського інституту Центральної Європи, викладач університету Марії Склодовської-Кюрі в Любліні доктор Лукаш Левкович, на найближчому саміті Тримор’я, який відбудеться у вересні в Бухаресті однією з головних тем повинно стати питання відбудови України – знищеної енергетичної та комунікаційної інфраструктури, приведення залізничних колій до євростандартів, покращення прикордонної інфраструктури тощо.

Можливо й справді участь у відбудові України може стати реальним змістом для Тримор’я. Однак такі розмови ведуться вже практично рік, проте й до сьогоднішнього дня Ініціатива Трьох Морів залишається переважно дискусійним є клубом, все чекаючи на свою генеральну ідею, конкретні проєкти, імпульси, які могли б сприяти її реальному розвитку як самостійної інституції.

Отже складається враження, що Тримор’я стоїть на роздоріжжі пошуку власних змістів. Адже про великий бізнес, регіональні проєкти і консорціуми годі говорити без твердого бачення і гарантій його безпеки.

Тому сподіватимемося, найбільш зацікавленому та дружньому до України «ядру Тримор’я» вдасться виробити єдину і тверду позицію не лише щодо збільшення присутності представників інших країн НАТО на його східному фланзі, а й формату реального включення України до системи безпеки Північноатлантичного альянсу вже на липневому саміті НАТО у Вільнюсі.

Хочеться вірити, що вищенаведені слова польського генерала Даріуш Мендрала «давайте не будемо боятися ухвалювати складні рішення» стануть девізом Альянсу.

Анатолій Курносов – аналітик Центру політичних студій «Доктрина», експерт Українсько-Польської Медіа Платформи

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG