Доступність посилання

ТОП новини
20 Липень 2018, Київ 17:42

Якби не війна і влада, в 2018-му ми б отримали запрошення на членство в ЄС – Хомаха 


Президент України Петро Порошенко, президент Європейської ради Дональд Туск та президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, Київ, липень 2017 року 

Чорногорія, Сербія, Македонія, Албанія, Боснія і Герцеговина, найімовірніше, отримають членство в ЄС у 2025 році, Косово – під сумнівом, прогнозує експерт з міжнародних відносин Вадим Хомаха. Натомість Україна могла б отримати запрошення на членство, якби почала активну роботу над цим у 2014 році, переконаний він. Громадська діячка Олександра Романцова зазначає: різниця між балканськими країнами і Україною – в темпах впровадження судової реформи.

Розширення ЄС у 2025 році. Без України? | Ранкова Свобода. Частина 3
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Експерт з міжнародних відносин Вадим Хомаха сумнівається в тому, що Косово зможе отримати членство в Євросоюзі, проте решта країн, зазначених у повідомленні, на його думку, зможуть увійти до ЄС.

Балкани виконали майже всі реформи, гармонізували своє законодавство, за винятком Сербії
Вадим Хомаха

«У них є всі можливості для вступу. Вони виконали майже всі реформи, які від них вимагали, гармонізували своє законодавство, за винятком декількох положень у Сербії, але я вважаю, що Сербія піде на те, щоб їх довести до 2025 року і все привести у відповідність до норм ЄС», – прогнозує він в ефірі «Ранкової Свободи».

Незважаючи на неквапливість європейської бюрократії, через яку чекати членства Сербія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія та Албанія муситимуть ще сім років, це, запевняє Хомаха, подія майже неминуча й обумовлена низкою чинників. Найголовніший – територіальний.

Вадим Хомаха
Вадим Хомаха

​«Через Балкани йдуть усі шляхи до Греції, наприклад, усі шляхи незаконної міграції. Якщо ці країни не включати до Європи, то це буде створювати постійно велику проблему з нелегальними мігрантами. Це, безумовно, перше. Друге – те, що в Україні і в цих країнах близька ситуація щодо прав людини, але вони розвинулися набагато далі», – порівнює експерт. Іншою суттєвою відмінністю між Україною та майбутніми членами ЄС він убачає в тому, що на Балканах військові конфлікти вже вичерпали себе.

Ми можемо розраховувати на варіант Норвегії як більш приємний для України
Вадим Хомаха

Київ же ще нескоро отримає запрошення на вступ, переконаний Вадим Хомаха. Він нагадує, що саме відсутність передбаченої перспективи членства в ЄС стала умовою, на якій Нідерланди свого часу ратифікували Угоду про асоціацію України з ЄС.

«Ми можемо розраховувати на варіант Норвегії як приємніший для України, принаймні, з точки зору економіки та всіх інших можливостей. Норвегія не є членом ЄС, але має всі права: й економічні, і політичні», – каже Хомаха.

Директор Центру дослідження міжнародних відносин Микола Капітоненко також вважає, що Україна не зможе стати членом Європейського союзу в 2025 році.

Для вступу в ЄС треба відповідати ряду критеріїв. Навряд чи ми будемо до 2025 року відповідати їм
Микола Капітоненко

«Для вступу в ЄС треба відповідати низці критеріїв. Вони достатньо загальні й давно відомі, включають у себе дієву демократію, правову державу, захист прав нацменшин і ринкову економіку. Ми мало чому з цього переліку відповідаємо. Динаміка подій у нашій державі така, що навряд чи ми будемо до 2025 року відповідати їм. А навіть якщо й будемо формально відповідати цим критеріям, то потрібна буде принципова згода політична країн-членів ЄС на те, щоб прийняти Україну до союзу, а з цим будуть проблеми, бо багато хто не хоче приймати до Європейського союзу бідну Україну», – каже Капітоненко.

Микола Капітоненко
Микола Капітоненко

Заступник голови правління Центру громадянських свобод Олександра Романцова, порівнюючи Україну з потенційними членами ЄС у контексті захисту прав людини та корупції, не помічає суттєвої різниці.

Корупція – це тіньова сторона і Україна з усіма балканськими країнами на одному рівні
Олександра Романцова

«Корупція – це тіньова сторона, тому, можливо, повністю оцінити її всюди просто складно, але Україна з усіма балканськими країнами, на наше враження, на одному рівні. На жаль, і для нас, і для них це найбільша проблема, бо навіть якщо гарні ідеї прийшли з ЄС або зсередини країни, реалізувати їх у форматі ефективної імплементації реформ неможливо через корупцію», – каже Романцова.

Проте відмінність, на думку громадської діячки, в тому, що балканські держави свого часу прийняли пропозиції допомоги з боку ЄС у тому, що стосувалося реформування судів, чого в Україні не спостерігається, незважаючи на декларовану судову реформу.

«Україна намагається не допустити як аудиторську складову з боку Європейського союзу з цих питань, так і, наприклад, просто не пустити експертів у діалог. А вони могли надати рекомендації або зробити процеси прозорими для того, щоб судовій системі людина в Україні могла довіряти так само, як у Євросоюзі. Тому що людина не йде на конфлікт чи на пошук якихось корупційних схем, якщо вона знає, що свої права може відстояти в чесному й незалежному суді», – пояснює експерт.

Олександра Романцова
Олександра Романцова

Таким чином, хоча українське законодавство багато в чому відповідає європейському, влада в Україні мусить докласти більше зусиль до втілення його в життя, стверджує Романцова.

В ЄС вступила Греція свого часу, вступила Іспанія, це не захистило їх від кризи
Олександра Романцова

«У ЄС вступила Греція свого часу, вступила Іспанія, це, на жаль, жодним чином не захистило їх від кризи, тому що ЄС – це клуб рівних, перш за все тих, хто взяв права людини за основу всієї політики», – наголошує вона.

Вадим Хомаха переконаний, що в самому ЄС не зацікавлені в Україні як члені.

Головне для Європи – це те, що Україна є буфером з Росією
Вадим Хомаха

«Головне для Європи – це те, що Україна є буфером з Росією, який забезпечує якийсь ланцюжок безпеки. Це головне. Так само і країни Балтії, але ці країни вже члени ЄС, з ними вже нічого не зробиш», – пояснює він.

На думку експерта, Україна мала б націлитись на те, щоб досягти рівня життя Євросоюзу і розвинути з ним партнерські стосунки.

«Головне – це прагнення бути вільною незалежною державою, бути незалежними громадянами в незалежній Європі. Тобто ми повинні бути партнерами перш за все. І тоді все буде добре, не буде ніяких проблем. Але ж зараз нас підштовхує наша влада на несприйняття ЄС як партнера», – нарікає він.

У 2014 році ми продемонстрували, що прагнемо бути європейською країною. Але війна і влада цього не дають
Вадим Хомаха

Хомаха схильний покладати відповідальність за таке становище на українське керівництво. Він вважає, що, якби євроінтеграційні реформи почалися ще кілька років тому, Україна могла б претендувати на членство в ЄС.

«У 2014 році ми продемонстрували всім, що прагнемо бути європейською країною. Але війна і влада, яка весь час гальмує цей процес, цього не дають. У 2014 році якби все було нормально, ми б у 2018-му вже отримали запрошення, я в цьому впевнений на сто відсотків. Але ж українська держава, українська влада продемонструвала, що не прагне цього процесу», – каже Вадим Хомаха.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі:

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG