Доступність посилання

ТОП новини

Кількість жертв репресій, депортацій і голодоморів в Україні – майже третина населення – видання (огляд преси)


5 серпня – День пам’яті жертв Великого терору, нагадує «Голос України». Кількість жертв репресій, депортацій і голодоморів в Україні «не піддається підрахунку» – це приблизно третина населення, пише видання.

Газета нагадує, що за наказом НКВС №00447 від 5 серпня 1937 року набрала чинності постанова ЦК ВКП(б) від 2 липня цього самого року П51/94 «Про антирадянські елементи», відредагована особисто Йосипом Сталіним. З цього дня розпочалася наймасовіша «чистка» суспільства від «куркулів», «шпигунів», «диверсантів», «контрреволюціонерів-шкідників», «агентів фашизму», «церковників», «буржуазних націоналістів» – елементів, які, на думку ідеологів терору, не годилися для будівництва комунізму. Такими елементами, як наголошує видання, режим визнав щонайперше освічених та активних людей, українську інтелігенцію, яка, за визначенням Сталіна, «не заслуговувала довіри». Репресії охопили всі регіони та всі верстви населення – від вищої партійної верхівки до хлібороба з одним конем.

Одночасно ЦК ВКП(б) запропонував подати в ЦК склади позасудових органів – «трійок», які поєднували в собі слідство, обвинувачення, суд і виконавця вироків, а також кількість осіб, що підлягали репресіям.

«У кожну республіку, область, район спускалися ліміти на репресування за І і ІІ категоріями (І – розстріл, ІІ – ув'язнення, співвідношення 3 до 1). «Знизу» полетіли звіти про перевиконання лімітів, розгорнулося соціалістичне змагання (!) за їх перевиконання, прохання й вимоги збільшити ліміти, особливо за І категорією, висувалися «зустрічні плани»(!). Нарком внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський тричі звертався до Москви за таким збільшенням. Призначений після його розстрілу в січні 1938 року в. о. наркома Олександр Успенський – двічі. І Москва їх задовольняла», – зазначає радянський політв'язень, відомий громадський діяч, письменник Василь Овсієнко.

На виконання постанови «чистки» відбулися і в концтаборах. Загалом «чистка» суспільства, що супроводжувалася колосальними фальсифікаціями звинувачень, тривала понад 15 місяців і була офіційно припинена за постановою ЦК ВКП(б) 15 листопада 1938-го, хоча арешти тривали й далі.

Більше про те, як відбувався терор і не лише проти українців, а всього населення колишнього СРСР, про дослідників цієї історичної теми та результати їхньої роботи, парламентське видання розповідає в публікації «У НКВС розстрільні плани перевиконували з власної ініціативи».

Вже найближчої неділі в Білорусі відбудуться президентські вибори. Цього разу вони особливі, наголошує газета «День». Адже вперше за багато років передбачити сценарій, за яким буде розвиватися ситуація, складно. Багаторічний президент Білорусі (перебуває на посаді з 1994 року) Олександр Лукашенко, як і раніше, концентрує в своїх руках владу і так само, як і в попередні рази, «зачистив» основних опозиційних лідерів, не допустивши їх до виборів (хтось у тюрмі, хтось за кордоном), пише автор. Проте, як зазначає кореспондент видання Іван Капсамун, зараз є іншою «температура» в білоруському суспільстві, люди вимагають змін – політичних, економічних, соціальних...

«І якщо чинний глава Білорусі таки «продавить» свою перемогу, то це ще більше мобілізує опозицію і протестні настрої», – переконує журналіст. В таких умовах, за його прогнозами, небезпека хаосу лише наростатиме, відповідно, глобальні гравці, які мають свої інтереси в Білорусі (Росія, Захід, Китай), шукатимуть і свої вигоди. А деякі з них моделюють ситуацію заздалегідь.

«Насамперед це стосується Кремля, який продовжує неоімперську політику щодо своїх сусідів, особливо коли йдеться про Україну та Білорусь», – наголошує оглядач. Він стверджує, що вибори в сусідній державі – це хороша можливість для Росії використати ситуацію.

Один зі сценаріїв – створити проблеми, посіявши хаос в країні, в тому числі за допомогою підбурювання протестів, які дійсно мають під собою ґрунт, коли влада не зможе повністю контролювати ситуацію в країні, і тоді Москва запропонує свої послуги – допоможе навести лад. В такому сценарії послаблений Лукашенко буде змушений піти на поступки росіянам, які давно мріють про аншлюс Білорусі через інструмент так званого «союзної держави», продовжує автор.

Наразі Білорусь стоїть перед точкою біфуркації, пише видання. Від того, яким шляхом підуть сусіди України, залежатиме не тільки подальший розвиток цієї країни, а й ситуація в регіоні. Зокрема, це матиме прямі наслідки для України, керівництво якої, на думку автора статті, вже має прогнозувати і готувати реакцію на різні варіанти можливого розвитку подій на українських північно-східних кордонах. Стаття називається «Українські уроки для Білорусі».

А в статті «Богдан Осадчук: 100 років несамотності» в газеті «День» історик Юрій Шаповал розповідає про знаного ученого, автора багатьох наукових праць, журналіста, професора Українського вільного університету.

Дописувач наголошує, що «слід зробити все, щоб уроки діяльності Богдана Осадчука, його спадщина, що, зокрема, слугує польсько-українському єднанню, були в Україні актуальною та органічною частиною сучасного наукового, політичного, громадського дискурсів».

Президент України Володимир Зеленський продовжує «бій з тінню» –власними опозиційними політиками, лідерами громадської думки – замість того, щоб нарешті ретельно проаналізувати й усвідомити, які загрози несуть не лише країні, а й його справі, бізнесу агресивні наміри Росії, пише газета «Україна молода». Видання наголошує, що безпека – категорія нематеріальна, але її відсутність відчуває кожен як у фізичному, так і в матеріальному вимірі.

«У країні немає чіткої ідеології, тому на шостому році війни відсутня чітка структура та завдання щодо захисту суверенітету», – стверджують газетярі. Докладніше з їхніми аргументами видання знайомить в публікації «Азбучнi iстини для гаранта: куди веде Україну «зебій із тінню».

Люди втомилися від обмежень і вже не дотримуються повною мірою всіх рекомендованих протиепідемічних вимог, зазначає газета «Голос України». Видання пише, що економічно від введених обмежень втрачають усі, особливо гостро це відчувають власники розважальних закладів, які не можуть провадити свою діяльність на повну. Дехто був вимушений звільнити значну частину своїх працівників, дехто взагалі не відкривається і не працює. Про розорення рестораторів та ситуацію з пандемією коронавірусу в Україні докладніше розповідає парламентське видання.

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG