На книжковому ярмарку в Брюсселі Україна цьогоріч була присутня без власного національного стенду, але прозвучала в програмі подій через книгу українського ветерана, яка була видана у Франції та досі не вийшла українською мовою.
Чому так сталось, які ще книги українських авторів помітило Радіо Свобода на ярмарку та якими накладами розходиться франкомовний «Кобзар» Тараса Шевченка, читайте далі у статі.
Україна без стенду, але в програмі
З 26 по 29 березня у Брюсселі відбувся 55-й книжковий ярмарок – Foire du Livre de Bruxelles. Вперше Україна була представлена на ньому у 2024 році з власним стендом – тоді організатори надали його безкоштовно як жест підтримки під час повномасштабного вторгнення.
Вдруге – цього року, але уже без власного стенду, а як частина колективного стенду Мережі європейських інститутів культури EUNIC кількома книгами. Це дитячі оповідання двома мовами в одній книзі (українська та англійська або французька), серед яких книга Вікторії Амеліної «Е-е-сторії екскаватора Еки», видана за підтримки ЄС, а також «Листи кохання та війни» українського ветерана Павла Матюші, видані французькою мовою у Франції.
«Зараз нам значно менше пропонують пільгової чи безкоштовної участі», – пояснює ситуацію куратор програм та міжнародних проєктів Літературної платформи «Фронтера» Микита Москалюк, який брав участь в організації представлення України на Брюссельському ярмарку.
За його словами, після хвилі солідарності у перші роки повномасштабної війни інтерес до України поступово стає менш інтенсивним. «Для нас це щоденне життя, а для них – епізод у новинах», – зауважує він.
Та навіть за таких умов українська сторона намагається використовувати будь-які можливості бути присутньою, каже Москалюк: «Там, де є можливість бути представленими, ми намагаємося витиснути максимум».
Книга без українського видання
Центральною українською подією ярмарку стала дискусія за участі ветерана і письменника Павла Матюші.
Він представив книгу «Листи кохання та війни», франкомовна версія якої уже розійшлась у кількості 6-7 тисяч примірників, каже Матюша.
Це історія про стосунки подружжя, розділеного війною. «Це 2023 рік, контрнаступ. Я на півдні, на Запоріжжі. Вона в Парижі. І це така комунікація подружжя, шлюб якого тріщить по швах. І наш контрнаступ розвивається не так, як нам хотілося», – розповідає у коментарі Радіо Свобода автор.
На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Павло Матюша, маючи можливість залишатися в цивільному житті як батько 4 дітей, приєднався до збройних сил України у складі 47-ї окремої механізованої бригади, а його дружина виїхала з дітьми до Франції.
Павло Матюша сам раніше жив та навчався у Франції, він перекладач і знає 6 мов, зокрема і французьку. Першою книга вийшла саме у французів, оскільки її співавторами є його дружина Вікторія Матюша та французька журналістка Доан Бюі.
Українського видання книги немає. Вона є також нідерландською, румунською, готується німецькоюПавло Матюша
«Найцікавіше, що українського видання цієї книги немає. Вона є також нідерландською, румунською, готується німецькою», – каже Матюша.
В Україні, на думку письменника, книга не вийшла через те, що після півтора років служби автор демобілізувався.
«Тому що я тут присутній уже як звільнений в запас офіцер, а не дійсний військовослужбовець. Це трохи тригерна для українського суспільства тема», – говорить Матюша.
За словами Микити Москалюка, який брав участь в організації дискусійної панелі про Україну, обрати саме цю книгу для події українській стороні запропонували одразу кілька інституцій, залучених до планування заходу. Вона вже була представлена на книжкових форумах у Франкфурті, Лейпцигу, Парижі, та відома франкомовній аудиторії.
Це ексклюзивна історія для нашого ринку, і вона дуже показова – книжка одразу вийшла у французькому видавництвіПавло Матюша
«Насправді, це якраз супер. Ця книжка – це ексклюзивна історія для нашого ринку, і вона дуже показова в плані того, що ця книжка одразу вийшла у французькому видавництві. Відповідно, французькі видавництва ставлять у себе її не на стенді «Перекладна література», а на стенді оригінальних видань. Відповідно, це ті стенди, на які більше звертають уваги. Відповідно ця книжка набуває більшої видимості», – каже Москалюк.
Шевченко, Матіос та Дронь французькою
Хоча окремого українського стенду на цій книжковій ярмарці не було, українська тема та література все ж була присутня – через іноземні видавництва.
Найбільше через французьке видавництво Bleu et Jaune (з французької – «Синьо-жовте»), засноване українкою Тетяною Давід Сірочук, яке спеціалізується на європейській та українській перекладній літературі.
На стенді Bleu et Jaune французькі переклади українських авторів: поезії Максима Кривцова, який загинув на війні у січні 2024-го, а його збірка «Вірші з бійниці» увійшла до списку найкращих книг 2025 року за версією газети Le Monde, збірка Артура Дроня «Тут були ми».
Багато книг отримали премію ЄС із літературиТетяна Давід Сірочук
«Більшість книжок, які ми видаємо у Франції, вже дуже відомі у своїх країнах. Наприклад, книга Марії Матіос «Майже ніколи не навпаки» була книгою року в Україні, а також серед фіналістів премії перекладу П’єра-Франсуа Кайє у Франції. А книга Артема Чапая – фіналіст премії BBC. Багато книг отримали премію ЄС із літератури», – розповідає видавчиня Тетяна Давід Сірочук.
Сама вона родом з Хмельниччини, до Франції переїхала після здобуття там докторського ступеня, а у 2015 році заснувала видавництво.
Ще до повномасштабного вторгнення вона вирішила перевидати «Кобзаря».
«Нам казали, що поезія, тим більше українська, нікого не цікавить, – розповідає видавчиня, – «Кобзар» видавався у Франції ще 20–30 років тому, але переклад застарів. Ми ж опублікували нове видання – першу збірку 1840 року з восьми поезій. Я зробила це разом зі своїми студентами».
Попри скептицизм, «Кобзар» усе ж мав успіх і в Bleu et Jaune кілька разів його перевидавали.
Ми перевидали «Кобзар», українізувавши всі власні назвиТетяна Давід Сірочук
«Кілька перевидань поетичної збірки – це вже великий успіх, особливо у Франції, де читають переважно романи і здебільшого франкомовні», – зауважує видавчиня.
Зараз на полиці вчергове перевиданий уже після повномасштабного вторгнення Росії в Україну «Кобзар» із сучасним перекладом і глосарієм, адаптованим для французького читача. «Ми перевидали його, українізувавши всі власні назви – Миколаїв, Харків. Це також був наш спосіб підтримати Україну», – каже Тетяна Давід Сірочук.
Тим часом письменник та поет Павло Матюша, який за останній рік відвідав чимало книжкових форумів та ярмарок, каже, увага до України залишається, хоч і змінився акцент.
Готуйтесь до війни. Не залишайте Україну сам на сам з РосієюПавло Матюша
«Вони вже цікавляться більше в такому контексті, що загроза підібралися ближче», – каже Матюша.
«Питання аудиторії, яке мене найбільше дивує і, можливо, навіть трохи дратує, це: «Як так зробити, щоб війна не прийшла на наші терени?». І я завжди кажу, просто готуйтесь до війни. А не залишайте Україну сам на сам з Росією замість того, щоби дружно їй допомогти», – резюмує Матюша.
Форум