У той час як офіційна Москва все частіше посилається на «дух Анкориджа», стверджуючи, що рамки домовленостей про припинення війни в Україні вже існують, держсекретар США Марко Рубіо категорично спростовує ці заяви. Розгорнулася запекла дипломатична битва з приводу того, що насправді відбулося під час торішнього саміту очільників США і РФ, Дональда Трампа і Володимира Путіна, на Алясці, від якого залежало так багато.
Виступаючи перед журналістами під час візиту в Бахрейн, державний секретар США Марко Рубіо прямо спростував скоординовану хвилю заяв високопоставлених російських чиновників про те, що на саміті в Анкориджі (штат Аляска) в серпні 2025 року було досягнуто неформальної домовленості щодо України.
«На Алясці не було жодної угоди. На Алясці була висунута пропозиція, але угоди там не було», – заявив Марко Рубіо кореспонденту Радіо Свобода 25 червня. І прямо додав: «Якби угода існувала, війна вже закінчилася б».
Ця суперечка зачіпає саму суть нинішньої позиції Москви на переговорах. Протягом кількох днів Кремль намагався представити особисту зустріч президента США Дональда Трампа і президента Росії Володимира Путіна як дипломатичний переломний момент.
Різке спростування Рубіо є найкатегоричнішим на даний момент з боку США – і має особливу вагу, оскільки держсекретар особисто був присутній у залі на зустрічі з російською делегацією.
«Незграбні» визначення і неписана «угода»
Розповідь Рубіо підтверджує, що на Алясці дійсно обговорювалися істотні умови миру. Але держсекретар підкреслив, що вони так і не вилилися в двосторонню угоду.
Коли його запитали про характер тих переговорів, Рубіо вказав на максималістські територіальні претензії Москви. «Росія хоче, щоб їй була передана вся Донецька область, крім низки інших питань, які вони порушували, але угоди так і не було», – заявив держсекретар в інтерв'ю Радіо Свобода.
Кремль, однак, прийшов зі своєю версією подій. 26 червня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відповів Марко Рубіо, представивши детальну – і кардинально іншу – реконструкцію саміту. За словами Лаврова, Володимир Путін ретельно вивчив низку американських пропозицій, які посланник Трампа Стів Віткофф привіз до Москви за кілька днів до саміту. Лавров стверджував, що на Алясці Путін пункт за пунктом звіряв їх з Віткоффом у присутності Трампа і Рубіо, і що Віткофф їх підтвердив.
«Тому, коли мій колега Марко Рубіо говорить, що на Алясці були тільки пропозиції, але не було угоди, виникає питання про те, що ми насправді розуміємо під словом "угода", – заявив Лавров у письмових відповідях ЗМІ. – Якщо одна сторона – в даному випадку США – винесла на обговорення свої пропозиції щодо врегулювання.., а друга сторона висловила свою згоду з цими пропозиціями, то стверджувати, що угоди не було, здається досить неелегантним».
Дипломати і досвідчені спостерігачі за ситуацією в Росії розглядають риторичні виверти Лаврова як класичну стратегію обману.
Путін сам визнав російсько-українські кордони 1991 року
Деніел Фрід, колишній помічник держсекретаря у справах Європи та Євразії, який працював у семи адміністраціях США, зазначив, що Москва намагається створити дипломатичну перевагу з нічого.
«Кремль прагне витягти дипломатичну вигоду в момент військових успіхів України, заявляючи про досягнення угоди, якої, судячи з усього, не було», – сказав Фрід в інтерв'ю Радіо Свобода, похваливши Рубіо за те, що той «відбив цей удар».
Фрід також вказав на кричущі подвійні стандарти, які проявилися у раптовому шануванні Москвою неписаних угод, нібито укладених на Алясці.
«Забавно, що Кремль заявляє про правочин без документа. Але при цьому він ігнорує документ – російсько-український договір, укладений, коли Путін уже був президентом, – який підтверджує російсько-українські кордони 1991 року. Путін сам підписав цей договір», – наголошує Фрід.
У гонитві за примарами
Коріння провалу переговорів в Анкориджі, можливо, йдуть в «самодіяльну дипломатію», що передувала саміту.
Глен Говард, досвідчений фахівець з Росії, президент Фонду Саратога, висловив припущення, що більш ранні індивідуальні зустрічі в Москві між Віткоффом і російськими чиновниками, які проходили без стенографістів і перекладачів, наданих США, створили у Путіна хибне враження, що Вашингтон готовий застосувати тиск на Київ, щоб той відмовився від Донбасу.
Говард заявив, що, на його думку, ці очікування розбилися вщент на Алясці. «У Трампа був готовий обід, але вони не змогли домовитися, і він не збирався зраджувати Україну», – сказав Говард в інтерв'ю Радіо Свобода. Він наводить цю деталь – різку зміну в розпорядку дня учасників зустрічі – як доказ того, наскільки раптово зірвався саміт.
На думку експерта, зустріч на Алясці була значима не тим, про що нібито було досягнуто угоди, а тим, про що її не було. Говард також стверджує, що позиція Білого дому, мабуть, відтоді змінилася: від територіальних поступок з боку України – до припинення вогню зі збереженням поточного стану справ на фронті. Якщо це вірно, то це означало б серйозний стратегічний розворот. Радіо Свобода звернулося до Стіва Віткоффа за коментарем, але до моменту публікації відповіді не отримало.
Вашингтон і Київ зараз дотримуються єдиної позиції щодо перемир'я з заморожуванням існуючої лінії зіткнення. Питання про поетапне виведення українських військ із займаної ними частини території Донбасу, на чому наполягала Росія, з порядку денного знято.
Ці суворіші дипломатичні позиції збігаються з помітними змінами на полі бою. Озброєна новими західними засобами, в тому числі винищувачами F-16, оснащеними сучасними високоточними плануючими бомбами, Україна систематично завдає ударів по російській оборонній інфраструктурі, нафтопереробних заводах і життєво важливих логістичних коридорах, таких як автомагістраль Р280, погрожуючи ізолювати окупований Крим.
Президент України Володимир Зеленський нещодавно повідомив західним лідерам, що удари в глибину території активно змінюють баланс сил у ході війни. Цей факт підкріплюють повідомлення про оборонні заходи з боку стурбованого союзника Москви – білоруського лідера Олександра Лукашенка.
В умовах, коли російська військова логістика зазнає серйозних проблем, упертість Москви щодо неіснуючого «духу Анкориджа» виглядає не стільки як запрошення до переговорів, скільки як політичний спектакль для внутрішньої аудиторії.
Пол Гоббл, колишній спеціальний радник Держдепартаменту і аналітик ЦРУ, вважає, що ця риторика покликана захистити Кремль від внутрішнього невдоволення, викликаного зростаючим числом жертв і ударами безпілотників по російських містах.
«Я думаю, що Путін вибудовує наратив, у рамках якого зможе заявити, що росіяни мають мобілізуватися, оскільки Захід у черговий раз зрадив Росію, розгромити Україну і бути готовими до протистояння із Заходом», – сказав Гоббл в інтерв'ю Радіо Свобода.
За його словами, Кремль, ймовірно, розглядає період перед майбутніми проміжними виборами в США і виборами в Державну Думу як критично важливий момент для дій.
Переписуючи історію саміту на Алясці, Москва створює собі можливість повністю перекласти вину на Вашингтон у разі остаточного краху дипломатії, вважають аналітики. На театрі інформаційної війни боротьба інтерпретацій того, що сталося в Анкориджі, вже не зводиться до дипломатичних маневрів – мова йде про створення основи для того, що буде далі.
