(Рубрика «Точка зору»)
Своє 70-річчя президент Росії зустрів у ролі «торговця» найбільшим страхом в історії людства – страхом ядерного удару. Можливо, саме ці погрози, саме страх мільйонів людей перед ядерним бомбардуванням та зникненням і залишаться в історії головною політичною спадщиною російського президента.
Після Другої світової війни могло здатися, що людство добре засвоїло її результати. І як би не проявлялися амбіції лідерів окремих країн, сама можливість ядерного бомбардування залишається політичною фантастикою, а не реальними намірами відповідальних лідерів. Власне, на цьому простому правилі базується вся архітектура сучасного світу, архітектура ООН та всіх міжнародних організацій, створених після Другої світової війни.
Володимир Путін, який виявився першим керівником, що порушив кордони країн сучасної Європи, тепер перший керівник, який лякає можливістю застосування ядерної зброї, ще й попереджає: це не блеф!
І якщо напад Путіна на Україну згуртував цивілізований світ, то з цією загрозою дещо інакше. Чи справді Путін не блефує? Чи він готовий на радикальні заходи, якщо його напад на Україну закінчиться поразкою Росії?
Путін прагне створити атмосферу постійного страху
«Свій розрахунок Путін будує на тому, що страх західної громадськості перед ядерною зброєю виявиться достатньо великим – і Захід поспішить запропонувати йому вихід із ситуації» – розмірковує оглядач естонського видання Eesti Päevaleht.
«Російський диктатор, який стає дедалі ірраціональнішим, любить розповідати історію про те, як у дитинстві він загнав щура в кут у нетрях Санкт-Петербурга, тодішнього Ленінграда, а потім він на нього напав. Хвилює те, що Путін охоче порівнює себе з цим щуром» – нагадує ірландське видання Irish Independent.
А нідерландські журналісти з видання Trouw радять готуватися до можливого удару Путіна по союзниках України: «Запекла антизахідна риторика, що пролунала минулого тижня у промові Путіна з приводу анексії українських територій, свідчить про те, що він у будь-якому разі має намір зробити боляче і тим країнам, які підтримують Україну».
Таких цитат можна сьогодні відшукати десятки, сотні – у кожному виданні, у кожній телевізійній програмі чи у випуску новин по радіо. І це саме те, чого прагне Путін – створити у суспільстві атмосферу постійного страху.
Жити у такому жаху – значить жити за його політичним планом. Саме тому є таким важливим, щоб продовжувалась підтримка України на Заході і щоб Києву не пропонували поступитися власними територіями та населенням заради «заспокоєння» «ірраціонального» російського президента. У «торгівлі страхом» є своя раціональність: вона паралізує противника і змушує його думати про принизливі поступки. Після яких, звичайно ж, буде новий шантаж – «торговці страхом» це вміють.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
