Доступність посилання

ТОП новини
17 Жовтень 2018, Київ 23:15

73-я сесія Генасамблеї ООН: Київ обіцяє «неприємні сюрпризи» для Москви


Президент України Петро Порошенко у момент прибуття до США для участі в сесії Генасамблеї ООН, 25 вересня 2018 року

Окуповані Росією частини української території на 73-й сесії Генеральної асамблеї ООН обговорять окремим пунктом. Президент Петро Порошенко назвав це першим «неприємним сюрпризом» для Кремля, але не останнім. На полях Генасамблеї президент України планує домагатися миротворчої місії для Донбасу. Обговорить її формат із лідерами держав, генсекретарем ООН Антоніу Ґутеррішем та з міністром закордонних справ Еквадору, бо ця країна цього року головує в Генасабмлеї ООН. Та експерти в Києві на амбітні плани українського дипломатичного десанту в Нью-Йорку дивляться стримано. Активна позиція України – це добре, але усе впирається у позиції США та Росії.

Миротворці: місія нездійсненна?

Військові, поліцейські та міжнародна адміністрація. Напередодні візиту до Нью-Йорка міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав ці три необхідні, на його думку, компоненти миротворчої місії для Донбасу. Де:

  • військові з числа міжнародного контингенту мають отримати доступ до всієї території окупованої частини Донбасу, включно з російсько-українським кордоном;
  • міжнародний поліцейський контингент повинен роззброїти незаконні військові формування;
  • міжнародна адміністрація має взяти на себе функції органів місцевого самоврядування – замість так званих «державних органів» угруповань «ЛНР» та «ДНР».

Путіну важливо зберегти присутність в Україні російських військ, що він офіційно заперечує
Петро Порошенко

Така миротворча місія зупинить бойові дії та відкриє шлях до місцевих виборів, зазначає президент України Петро Порошенко. Але керівник Росії Володимир Путін виступає проти миротворців на українсько-російському кордоні та заміщення ватажків «ЛНР» і «ДНР» міжнародною адміністрацією.

«Путін пропонує щось на кшталт місії супроводу міжнародних спостерігачів. Це – дещо зовсім інше. Путіну важливо зберегти присутність в Україні російських військ, що він офіційно заперечує. І, аби російський кордон залишався відкритим для можливості відправки підкріплення. Така місія є просто замилюванням очей» – написав Петро Порошенко на власній сторінці у Facebook.

Український дипломат, посол України у США (2010–2015 роки) Олександр Моцик висловив упевненість, що на Заході не підтримають варіант миротворчої місії, який пропонує Москва.

«Вона хоче розміщення миротворців лише на лінії розмежування. А це означало би замороження конфлікту. Ні Україна, ні наші партнери по «нормандському форматі» – Німеччина і Франція – на таку позицію не погоджуються. І Франція, і Німеччина займають нашу позицію, яка полягає у тому, що миротворці мають розміщуватися на всій території окупованого Донбасу. Тут треба не так і багато. Тут треба єдине – згода Росії, якої вона не дає», – заявив дипломат.

Згода Росії потрібна у Раді безпеки ООН. Бо резолюції Генеральної асамблеї є документами рекомендаційними – не обов’язковими до впровадження. Усі місії під егідою ООН розпочинаються з ухвалення рішення саме у Раді безпеки, в якій Москва має право вето і яким регулярно користується.

Міжнародні та українські експерти вважають, що Україна стала заручницею відтермінованої реформи Організації Об’єднаних Націй, про яку говорять понад 30 років.

Миротворці на Донбасі після реформи ООН?

До Ради безпеки ООН входять 10 країн, що обираються Генеральною асамблеєю на два роки, та 5 постійних членів – Велика Британія, Китай, США, Франція і Росія. Ця п’ятірка має ексклюзивне право ветувати будь-яке рішення Ради безпеки.

Український дипломат Олександр Моцик з 1992 по 1995 рік працював у робочій групі з реформування Ради безпеки ООН. Уже тоді обговорювали недоречність права вето п’яти країн.

Олександр Моцик
Олександр Моцик

​«Одне з питань стояло – як зробити, щоб постійні члени Ради безпеки, які є в конфлікті, при розгляді цього конфлікту участі в голосуванні не брали. Якщо можна було б домовитися в цьому питанні, то, звичайно, у нас сьогодні б були зовсім інші умови: росіяни не брали б участі у голосуванні», – розповів дипломат.

Німеччина і Японія, які, за обсягом відрахувань до ООН, є другим і третім донорами після США, не раз заявляли, що мають право на постійне членство в Раді безпеки. У 2004 році ці країни разом з Індією та Бразилією об’єдналися в так звану «Групу чотирьох» (G4). Офіційні Берлін, Токіо, Нью-Делі та Бразиліа вважають, що сьогоднішній склад Ради безпеки не відображає реальної розстановки політичних сил у світі.

Ангела Меркель (архівне фото)
Ангела Меркель (архівне фото)

Президент України Петро Порошенко право вето п’яти країн критикує суворіше і без дипломатичних евфемізмів, називаючи його «ліцензією на вбивство». Та з позицією українського політика можуть не погодитись у першу чергу у Вашингтоні.

«Ми можемо погоджуватися з багатьма пафосними заявами нашого президента, але ми також повинні бути реалістами. Тому що на сьогоднішній день ця велика п’ятірка найменше зацікавлена в реформуванні. Ключовою задачею реформування ООН є розширення складу постійних членів (Ради безаеки ООН – ред) і позбавлення тієї п’ятірки права вето. І тут, я боюсь, наш великий партнер – Сполучені Штати – також не дуже є ентузіастами», – вважає директор програм зовнішньої політики Центру Разумкова Олександр Мельник.

Експерт фонду «Майдан закордонних справ» Олександр Хара змальовує більш песимістичну картину розгортання подій. Глобальні реформи у світі, за його спостереженнями, відбуваються лише після великих потрясінь та воєн. Отже, чекати реформування найближчим часом, на його думку, не варто.

Олександр Хара
Олександр Хара

​«Війну дипломати ніколи не завершували. Завершували війну військові, а дипломати допомагали зафіксувати новий стан, статус-кво. До нової розстановки сил ми ще не дійшли. Історія показує, що цивілізація приходить до цього через конфлікти. Через великі втрати, руйнування. І лише тоді збираються, сідають за стіл перемовин і домовляються про якусь нову систему», – зазначає Олександр Хара.

Експерти, опитані Радіо Свобода, вважають, що конфлікт України та Росії не пришвидшить реформування структур ООН. Тому цей міжнародний майданчик українські дипломати використовують з іншою метою.

Побачити і зафіксувати реальність

Україна має вчергове прописати в міжнародних документах, що Росія є стороною конфлікту. Що саме вона анексувала Крим та окупувала окремі райони Донецької і Луганської областей. Механізм позбавлення права вето у Раді безпеки ООН дуже складний і майже нереалістичний, але фундамент для такої процедури все одно варто закладати, вважає політолог Олексій Мельник.

Це перший крок для того, щоб позбавити Росію права голосувати за рішення, які стосуються конфлікту, де вона є стороною
Олексій Мельник

«Це перший крок для того, щоб позбавити Росію права – згідно зі Статутом ООН – голосувати за рішення, які стосуються конфлікту, де вона є стороною», – зауважує експерт.

Український дипломат Богдан Яременко вважає, що Київ має використовувати усі міжнародні майданчики для того, щоб нагадати про себе. Бо від цього залежить і збереження міжнародних санкцій щодо Москви.

«Україні треба шукати якісь підходи, якийсь порядок денний, щоб хоча б не дозволити цьому питанню зникнути з порядку денного міжнародної політики. Тому це може бути і від безвиході – спроби продовжувати обговорювати питання миротворців. Але поки що від ідеї не відмовився ніхто. Хоча так, вона дуже складна в реалізації, майже неможлива. Але і Сполучені Штати про це говорять, і росіяни говорять. Тому її не можна облишити», – заявив Богдан Яременко.

Голосування у таких міжнародних структурах, як ООН, – це своєрідна система «свій-чужий», яка допомагає українським дипломатам та суспільству побачити реальний політичний розклад у світі. Експерт Олександр Хара вважає, що це допомагає позбутися ілюзій, що важливо для подальшої роботи у зовнішній політиці.

«Є 13 країн, які голосували проти внесення до порядку денного цього питання – Росія, але і дуже важливо, що там є Білорусь, Вірменія, Казахстан. Ну, тобто, «наші брати» по Радянському Союзу та СНД. А найголовніше – Білорусь, яка позиціонує себе як незалежного та нейтрального посередника з Росією», – заявив Олександр Хара.

Експерти, опитані Радіо Свобода, припускають, що українські дипломати напередодні візиту до Нью-Йорка насправді відкрили не всі «неприємні сюрпризи», підготовлені для Москви. Чи мають політики з Києва ще якийсь козир проти Москви, може стати відомо вже під час виступу президента Петра Порошенка 26 вересня.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG