Сьогодні його називають «Чорнобилем без радіації» або «містом-примарою». Хоча, Цукроварів – саме так колись називали це місце – важко знайти навіть на карті. Його історія розпочалася ще з далеких 80-х років, коли біля Кропивницького збудували перспективне підприємство. Завод виробляв так багато цукру, що посідав 3-тє місце з виробництва у СРСР. Але на початку 2000-х його ріжуть на металобрухт. Більшість мешканців залишають свої квартири, і колись успішне містечко перетворюється на одну з вулиць Липняжки. Тут продовжують жити близько сотні людей, вірніше виживати, адже нормальних умов для них практично не залишилося. Замість опалення в багатоповерхівках будують справжні печі та груби.
