Це історія двох українців, які 50 років тому опинились по різні боки трагічних подій у Чехословаччині – вторгнення та окупація військами країн Варшавського договору. Придушення демократичних прагнень, які в світовій історії називають «Празькою весною». З одного боку – Зорян Попадюк. Він – дисидент, який відбув у тюрмах та засланні майже 14 років за те, що у 1968-му виступав проти окупації. 15-річним хлопцем Попадюк писав та розклеював агітаційні листівки проти вторгнення до ЧССР. У студентські роки він продовжив протестувати проти радянської колонізаторської політики, за що був заарештований та засуджений. По іншу сторону – Володимир Воробій. Він – колишній танкіст радянської армії. 1968-го Воробій був лейтенантом та командував танковим відділенням. Його завданням було блокувати одну із Чехословацьких військових частин на кордоні із Польщею. Як згадує сам Воробій: «Наказ необхідно було виконати за будь-яку ціну». Герої фільму виховувались у різних родинах, наслідували різних героїв, по-різному бачили майбутнє України. До 50-ї річниці вторгнення до Чехословаччини двоє чоловіків зустрілися у Празі, аби поділитися спогадами та спробувати зрозуміти мотивацію одне одного.
