У селі Угли на Рівненщині розпочали пошук жертв Волинської трагедії. Виявлені людські фрагменти в окремих могилах

САРНИ – 23 березня спільна українсько-польська експедиція розпочала пошуково-ексгумаційні роботи в селі Угли Сарненського району, що на Рівненщині. Відповідно до свідчень про ті події, на колишньому покинутому цвинтарі у братській могилі поховані жертви часів Другої світової війни. Серед убитих, як стверджували свідки, є цивільне населення – а це поляки і українці.

Пошуково-ексгумаційні роботи проводить спільна українсько-польська експедиція меморіально-пошукового центру «Доля» (Україна) і Поморського медичного університету (Польща). До її складу входять судові медики, археологи, генетики, антропологи – загалом близько 20 людей.

Як повідомив Радіо Свобода керівник меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета, перший етап пошукових робіт триватиме протягом тижня, до 27 березня.

«Експедиція ініційована, відповідно, зверненням Кароліни Романовської. Ініціатором є УІНП, який виділив кошти для української експедиції. За результатами пошукових робіт буде вирішено подальший хід експедиції. Якщо буде віднайдене місце поховань, будуть подані документи до державної міжвідомчої комісії на отримання дозволу на перепоховання і буде вирішений подальший розвиток подій», ‒ говорить Святослав Шеремета.

Польський координатор робіт, професор Анджей Оссовський зазначив, що виявлені останки будуть досліджені, з них відберуть генетичний матеріал, щоб ідентифікувати імена жертв.

«Приступили до першого етапу земляних робіт, хочемо віднайти поховання і з’ясувати, скільки тут людей, і приготуватися до дальших ексгумаційних та ідентифікаційних робіт. Відкриваємо верхній шар землі», ‒ повідомив Анджей Оссовський.

Протягом останніх двох років громадянка Польщі, громадська діячка Кароліна Романовська ініціювала проведення пошуково-ексгумаційних робіт в селі Угли. Вона зверталась із відповідним проханням до української влади і отримала згоду від Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Втім, довший час Польський інститут нацпам’яті не вносив цей населений пункт у список тих, де пропонують проводити ексгумацію жертв Волинської трагедії.

Від рідних, які жили в селі Угли до весни 1943 року, кому вдалося звідти втекти, Кароліна Романовська дізналась про події 12 травня 1943 року, коли на село напали озброєні чоловіки. Її прадід, який був війтом в селі у час німецької окупації, закопав убитих людей на колишньому німецькому цвинтарі.

«Мій прадід Александр Мосейчук зібрав із полів понад 70 осіб і десь тут, де проводиться пошук, він не поховав, а просто закопав тіла. Тут був німецький цвинтар і він, відповідно до розповіді, поховав за спаленою капличкою вбитих людей поміж дубами. Тут, де є хрест і таблиця з іменами, це не вказує місця могили, а вони були закопані збоку. Для мене важливо знайти останки, і щоби жертви вперше за 80 років були гідно поховані. Цей пошук має поєднувати поляків з українцями. Бо тут вбиті не тільки поляки, але там лежать українці з польського-українських родин», ‒ каже Кароліна Романовська Радіо Свобода.

Вона спеціально приїхала в Угли, щоб стежити за пошуковими роботами.

Виявили фрагменти з одиноких могил

У перший день під час земляних робіт виявили кілька людських останків, але, як пояснив Радіо Свобода Святослав Шеремета, вони не з місця масового поховання, а з одиноких могил, ймовірно, старого цвинтаря.

Буде проведено експертизу ДНК віднайдених людських останків.

Що саме сталось у селі Угли 12 травня 1943 року? Скільки достеменно людей було вбито? Який саме військовий підрозділ напав на польські та українсько-польські родини? Скільки польського місцевого населення змогло втекти, кого попередили про ймовірний напад і, відповідно, люди повірили і виїхали?

Тоді 12 травня 1943 року дивом вижила Марія Наливайко, з українсько-польської родини Абрамовичів. Їй було тоді 2 роки і мама накрила її своїм тілом. Нині жінці – 85 років. Про ці події вона дізналась від свого діда.

І ось, що переповіла з почутого від родичів Марія Наливайко Радіо Свобода два роки тому:

«Прийшли і били поляків з Углів, палили хати, стріляли. Люди втікали. Моя мама забрала мене і ще була тітка – мамина сестра, – і батькова двоюрідна сестра. Вони мене взяли і бігли в болото. Але і туди прийшли шукати людей і повбивали. Коли почали бити, мій дід втік у ліс. Маму розстріляли в голову, а я спала під нею. Поранена тітка, батькова сестра, вона була полькою, поворушилася і заговорила. Вона витягла мене з-під тіла мертвої мами. Коли все стихло, дід почав нас шукати. Виганяли поляків, щоб звільнили село. Якби мама не втекла, то могла лишитися живою. Нашу хату спалили в Углах, і я більше там не жила».

Марія Наливайко теж чула від родичів різні версії про те, хто напав на поляків в Углах, що це могли бути «бандерівці», енкаведисти, які у час спецоперацій перевдягалися у форму УПА, банди, які грабували людей задля наживи, радянські партизани.

Саме родина Марії Наливайко поставила меморіальну плиту з викарбованим 51 іменем поляків і українців, які були вбиті 12 травня 1943 року, на колишньому німецькому цвинтарі, де поховані німецькі колоністи.

Різні версії

Українські і польські історики мають різні версій нападу 12 травня 1943 року в Углах.

Інститут Національної пам’яті Польщі говорить про кількість жертв в Углах – від 60 до 104 убитих і що саме упівці, сотня Никона Семенюка («Яреми»), здійснили напад на цивільне населення.

Учасник похідної групи ОУН на Рівненщині, упівець Василь Левкович на псевдо «Вороний» про село Угли Сарненського району згадує одним реченням в «Літописі УПА», у 4-му томі:

«Також ми очистили від поляків с. Угли. Десь, здається, в кінці травня ми зробили спробу захопити поїзд на залізничній лінії Сарни-Костопіль, де надіялися здобути зброю і боєприпаси».

Тобто, що саме означало «очистили»?

Василь Левкович був командиром УПА «Буг», який протягом 1943 року діяв у складі групи УПА «Заграва» на Волині та Поліссі. Василь Левкович для легалізації вступив у народну міліцію в Дубно. Після її розформування, виконуючи завдання ОУН, перебував у «Шуцманшафті» (відділ, що виконував функції поліції під керівництвом німецької жандармерії), про це інформує Український інституту національної пам’яті. У березні 1943 року він, згідно з наказом ОУН, прийшов в УПА. Тоді почалась відкрита боротьба з німецькими окупантами.

«Є різні версії подій. Ми готуємо відповідну історичну довідку, відповідно до спогадів, є спогади безпосередньо ветеранів УПА, зокрема полковника Левковича, який говорить, що не було жодного завдання вбивати поляків. Це питання до істориків, чи це були підрозділи УПА, чи радянських диверсійних груп, чи червоних партизанів, чи підрозділи місцевих селяни. Наше завдання ‒ дослідити цю територію», ‒ зауважив Святослав Шеремета.

Ще перед Другою світовою війною у Сарненському і Костопільському повітах був потужний вплив комуністів, зауважують дослідники, і СРСР як у міжвоєнний час, так і в роки Другої світової проводив антипольську пропаганду серед переважно православних українців і сіяв ненависть між поляками і українцями, вдаючись до диверсій. А німецька окупаційна адміністрація спостерігала і не втручалась у конфлікти між польським і українським населенням.

У той період ОУН на Волині прагнула української держави; польський еміграційний уряд у Лондоні бачив цей край у складі Польщі; СРСР прагнув позбутися поляків, і радянський керманич Йосип Сталін використав і давню ворожнечу поляків та українців, і прорахунки німецької політики, закинув на Волинь диверсійні групи, які здійснювали терористичні акти, вказують історики.

Пошуково-ексгумаційні роботи в Углах – це вже треті на території України.

Перша ексгумація відбулася рік тому в Пужниках Тернопільської області, яке нині вже не існує, і там на старому цвинтарі знайдені фрагменти щонайменше 42 людей, у тому числі дітей, жінок, чоловіків, які загинули у ніч з 12 на 13 лютого 1945 року. До проведення ексгумації називали удвічі більше число жертв. Віднайдені людські останки поховали на тому ж місці, де їх виявили.

Торік у Львові знайшли останки понад 40 польських воїнів, які загинули на початку Другої світової війни у вересні 1939 року, обороняючи місто від гітлерівських військ. Віднайдені людські фрагменти поховали на меморіальному цвинтарі на Львівщині.

Українська сторона у Польщі, у рамках двосторонньої угоди, провела пошукові роботи посеред лісу біля села Юречкова (раніше Юркова) Підкарпатського воєводства Польщі, але під час першого етапу не виявлено останки бійців УПА.

На 2026 рік українсько-польська робоча група з питань історичної пам’яті визначила план пошуково-ексгумаційних робіт. В Україні планують продовжити роботи на місці колишнього села Пужники та у Львові (на території колишнього села Голоско), у Польщі – у селі Юречкова.

А також додатково проводитимуть пошуки та ексгумацію в Україні:

• у селі Угли на Рівненщині;
• на території колишнього села Гута Пеняцька на Львівщині;
• на території колишнього села Острівки Волинської області.
• У Польщі роботи заплановані в Сагрині та Ласкові.