Доступність посилання

ТОП новини
04 квітня 2020, Київ 01:53

У Білорусі вибори проходять за радянськими зразками – немає значення, як голосують, важливо, як рахують


Білорусь, Мінськ

Білоруська опозиція бере участь у цьогорічній виборчій кампанії, але ні на що не розраховує, добре розуміючи, що унаслідок запланованих на 17 листопада виборів у парламент мандати отримають лише ті, кого підтримує виконавча влада.

У Білорусі виборці мало цікавляться виборами і не приходять на зустрічі з кандидатами. Навіть «кандидат від влади», колишній посол Білорусі в Туреччині Андрій Савіних розмістив у фейсбуці своє фото на тлі порожнього залу, де мала відбутися зустріч з виборцями. Лідер руху «Говори правду» Андрій Дмитрієв також виклав у мережу своє фото на тлі порожнього залу. Таке ж фото зробив лідер Соціал-демократичної партії Ігор Борисов.

Ігор Борисов у порожньому залі
Ігор Борисов у порожньому залі

Про виборчу кампанію в Білорусі нагадують лише невеликі інформаційні стенди у містах і виступи кандидатів на державному телебаченні й радіо.

Без партійних списків

У Білорусі 17 листопада формально обиратимуть Палату представників – нижню палату парламенту. Верхню палату – Раду республіки – не обирають: представників до неї призначають збори місцевих рад областей і особисто президент Олександр Лукашенко.

Палата представників Національних зборів у складі 110 депутатів обирається на чотири роки. В історії суверенної Білорусі парламентські вибори проводилися в 1995, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016 роках. Після 1995 року жодні вибори не були визнані ОБСЄ як вільні та демократичні.

Вибори депутатів Палати представників проводяться лише по одномандатних виборчих округах, жодних партійних списків на виборах у Білорусі ніколи не було. Цього разу для участі у виборах було зареєстровано 560 кандидатів, у тому числі від трудових колективів, як у часи СРСР, а також політичних партій.

Вибори як ритуал

Керівник правозахисного центру «Весна» Алесь Беляцький, який провів 2,5 роки в ув’язненні через свою правозахисну діяльність, пояснює, чому опозиція бере участь у цій кампанії, яка відверто проходить за сценарієм, написаним владою.

«Демократичні кандидати намагаються використати цю політичну кампанію, щоб донести свої думки і альтернативні погляди до людей. Інтерес людей до парламентських виборів дуже низький. Усі розуміють, що ці депутати нічого не вирішують. Якщо зараз вийти на вулиці Гродна або Мінська і запитати, чи знаєте ви свого депутата в парламенті, то, думаю, 90% білорусів відповість, що «ні». Ось я теж, наприклад, свого не знаю. Тому що їх не видно, не чути, загалом це чиновницька посада. Вибори зведені до ритуалу, схожого на той, який свого часу був у Радянському Союзі. За маленьким винятком, що до виборчого процесу допускають опозиційних кандидатів», – каже Беляцький.

Але цього разу влада в Білорусі вирішила перестрахуватися. З передвиборних перегонів зняли найактивніших демократичних кандидатів, які могли б створити проблеми чинній владі. У тому числі не були зареєстровані на нинішніх виборах єдині демократичні депутати чинного парламенту Олена Анісім і Ганна Конопацька, опозиційна журналістка Ірина Халіп, громадський активіст Максим Вінярський, активісти громадської кампанії проти будівництва акумуляторного заводу у Бресті.

Загалом влада під різними приводами зняла з виборів 13 опозиційних кандидатів, в ефір не пропускалися їхні виступи із закликами до зміни влади, імпічменту Лукашенка, в газетах обов’язкові за законом до публікації в державних ЗМІ програми кандидатів у депутати цензурували або не публікували.

Хто рахує голоси?

Із 174 представників, висунутих опозиційною Об’єднаною громадянською партією в дільничні виборчі комісії, до їхнього складу були включені тільки чотири. Від «Білоруського народного фронту» висували в члени виборчих комісій десятки людей, але також пройшли лише четверо.

Комісії сформовані з членів трудових колективів або провладних організацій, їх очолюють керівники цих колективів. Контролювати підрахунок голосів тут дуже складно, вся процедура непрозора. На думку опозиції, головним механізмом фальсифікацій залишається дострокове голосування, до якого фактично змушують у ВНЗ і в трудових колективах – до 30 відсотків виборців начебто приходять до дільниць достроково, протягом 5 діб до дня голосування. Студенти називають цей тиск «загон на вибори».

У мережі з’являється багато потайки знятих відеороликів, де викладачі університетів змушують студентів проголосувати достроково, обіцяючи інакше різні неприємності, в тому числі виселення з гуртожитку. У студентських гуртожитках вишикувалися черги з охочих проголосувати мешканців гуртожитків.

Студенти на достроковому голосуванні у Мінську
Студенти на достроковому голосуванні у Мінську

«Ми розуміємо, що так, як сформовані комісії, очікувати вільних і справедливих виборів не доводиться. Це погано з двох причин. Відсутність виборів роз’їдає суспільство і державу, веде до деградації. По-друге, це велика загроза для незалежності країни. В умовах загрози поглинання з боку Росії Білорусі необхідний міжнародно визнаний парламент. Але, схоже, влада йде за знайомим сценарієм фальсифікацій, цей парламент не може бути визнаний міжнародною спільнотою, і це послаблює Білорусь», – вважає заступник голови Партії «БНФ» Олексій Янукевич.

Внутрішній і зовнішній чинники

На думку мінського політолога Валерія Карбалевича, існують дві причини жорсткого проведення чинною владою виборчої компанії: внутрішня і зовнішня.​

Валерій Карбалевич
Валерій Карбалевич

«Перш за все, про внутрішній чинник. Етап збору підписів виявив неприємну для режиму обставину. А саме – масову недовіру населення до влади. Про це свідчать не тільки опозиціонери, які беруть участь у виборчій кампанії, а й провладні кандидати. На цьому тлі проведення пікетів із радикальними гаслами нервує політичне керівництво. І влада дійшла висновку, що якщо їх усіх зареєструвати, то доведеться терпіти ще цілий місяць передвиборної агітації на площах і вулицях. Якби громадська атмосфера була інша, хоча б така, як 3–4 роки тому, коли всі були залякані подіями в Україні, то можна було б і потерпіти. А тепер, коли підтримка влади мінімальна, з’явився страх, що за місяць агітаційної кампанії опозиція може розхитати ситуацію. Тому нерви не витримали», – каже політолог.

За словами Карбалевича, зовнішня причина пов’язана зі зміною позиції країн Заходу щодо Білорусі. Проблеми демократії, прав людини, які раніше були причинами санкцій з боку ЄС і США, відійшли на другий план.

«Відносини з Заходом розморожені, ЄС зняв санкції, а США – припинили. Проблема прав людини фактично винесена за дужки відносин офіційного Мінська з європейцями і американцями. Геополітика і питання незалежності Білорусі витіснили інші проблеми. Країни ЄС де-факто визнали парламент Білорусі, сюди їдуть парламентські делегації, вони зустрічаються з місцевими депутатами. Ніяких великих перспектив конвертувати прогрес на виборах у практичні дивіденди від співпраці з Заходом найближчим часом не видно», – каже він.

Валерій Карбалевич вважає, що, найімовірніше, вибори у Білорусі пройдуть за звичним сценарієм, тобто з використанням фальсифікацій, у результаті яких перемогу отримають лише представники влади, список яких і так заздалегідь відомий.

Такої ж думки і лідер Об’єднаної громадянської партії Білорусі Микола Козлов.

Микола Козлов
Микола Козлов

«Із огляду на проблеми з працевлаштуванням і економічні проблеми Білорусі можна говорити, що члени виборчих комісій забезпечать потрібний результат, тому що вони працюють на одному підприємстві, а комісію очолює його керівник. Ми вже знаємо на 99%, хто переможе в кожному окрузі. Ще не було підрахунку голосів, а всі вже знають, хто переможе. На моєму окрузі переможе суддя Верховного суду, на її розкрутку витрачений безпрецедентний адміністративний ресурс. Влада взяла на себе опіку над нею. Ми вже не можемо сказати, що ці вибори чесні і справедливі і хоч якось відповідають стандартам ОБСЄ», – заявив Радіо Свобода Микола Козлов.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG